Зеленський попереджає про можливі хвилі російських атак БпЛА протягом дня
Росія «зухвало» продовжує удари, зараз у небі над Україною понад сотня російських дронів, протягом дня можуть бути ще хвилі дронових атак, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«На жаль, після цих ударів є поранені та загиблі люди, мої співчуття всім рідним та близьким. Вчора протягом дня під ударом були 14 областей. Сьогодні вночі били по житловій та залізничній інфраструктурі на Дніпропетровщині та Харківщині, портовій інфраструктурі на Одещині, енергетиці на Полтавщині», – написав він у телеграмі.
Вранці 13 травня російська армія атакувала Полтавську громаду, за даними місцевої влади, без світла залишилися майже 7 тисяч абонентів, у Херсоні через російські ранкові атаки постраждали семеро людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Тепер не тил»: як українські дрони «ріжуть» «сухопутний коридор» Росії до окупованого Криму
Російські військові блогери скаржаться, що Сили оборони України вже обстрілюють об'їзну дорогу вздовж Азовського моря з російського Ростова до окупованого Росією українського Криму. Відповідні відео публікують і українські військові. Яке значення має цей «сухопутний коридор» для постачання російських військ та забезпечення бойових дій?
Росія: атаки БпЛА зазнали порт Тамань та промоб’єкт у Ярославлі
У Росії заявляють про атаку безпілотників – атаки зазнали порт Тамань, підприємство у Темрюкському районі та промисловий об’єкт у Ярославлі.
Оперштаб Краснодарського краю повідомив про «дрон, що впав» на території одного з підприємств у селищі Волна Темрюкського району, де згодом сталася пожежа.
Ще одна людина постраждала під час атаки безпілотників на станцію Тамань.
Телеграм-канал «Крымский ветер» із посиланням на супутникові дані пише, що пожежа сталася на нафтобазі в порту Тамань.
Губернатор Ярославської області Михайло Євраєв розповів, що в Ярославі сталося «влучання уламка збитого БПЛА» у промисловий об'єкт, ніхто не постраждав.
Міноборони РФ стверджує, що протягом минулої ночі нібито було знешкоджено 286 українських безпілотників над територіями Бєлгородської, Брянської, Воронезької, Курської, Ростовської, Тамбовської, Рязанської, Астраханської областей, Краснодарського краю, Республіки Калмикія, анексованого Криму та над акваторіями Азовського та Чорного морів.
Українська сторона наразі цих заяв не коментувала.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
ОВА: двоє підлітків постраждали через удари Росії по Сумщині
Внаслідок російських ударів по Білопільській громаді Сумської області увечері та вночі проти 13 травня постраждали двоє неповнолітніх, повідомив голова області Олег Григоров.
Він уточнив, що одного з них доставили до лікарні вночі:
«17-річний хлопець отримав уламкові поранення. Наразі медики обстежили його, стан – не важкий. Лікарі надають усю необхідну допомогу».
Ще один підліток постраждав у цій громаді увечері 12 травня, він у стабільно важкому стані.
«13-річна дитина перенесла складну операцію. Наразі медики роблять усе необхідне, щоб допомогти йому одужати», – заявив Григоров.
За його даними, родина хлопчика раніше евакуювалася з громади, а того дня повернулася, щоб посадити город. Хлопець ішов вулицею, коли поруч із ним влучив російський дрон.
Загалом, за даними обласної влади, протягом попередньої доби в області постраждали шестеро людей. Є руйнування та пошкодження приватних будинків, автомобілів та об’єктів цивільної інфраструктури.
Напередодні стало відомо про трьох поранених у Глухівській громаді – це 68-річний чоловік та жінки віком 76 та 79 років.
Окрім двох підлітків, у Білопільській громаді також постраждав 42-річний чоловік.
З ранку 12 травня до ранку 13 травня, за даними ОВА, російські війська завдали понад 100 обстрілів по 43 населених пунктах у 20 територіальних громадах Сумщини. Найбільше атак зафіксували в Сумському та Шосткинському районах.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Через удар Росії по Полтавській громаді понад 6,5 тисячі абонентів залишилися без світла
Російська армія атакувала Полтавську громаду, повідомив голова області Віталій Дяківнич вранці 13 травня.
«Зафіксовано влучання ворожих БпЛА в електропідстанцію. Без світла залишилися понад 6,5 тис. побутових та 548 юридичних абонентів», – уточнив він.
За даними голови області, удар також пошкодив скління прилеглих будинків. Даних про постраждалих наразі немає.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням.
У багатьох регіонах діяли графіки відключення світла, але з приходом весни і збільшенням генерації сонячними електростанціями обмеження були послаблені.
Втім, російські обстріли досі спричиняють знеструмлення, зокрема, в прифронтових областях.
ОВА: через російські атаки вранці у Херсоні постраждали семеро людей
Через російські атаки вранці у Херсоні постраждали семеро людей, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
За даними ОВА, у Корабельному районі міста близько 06:10 і 07:30 сили РФ атакували з безпілотника 43-річного і 60-річного чоловіка. В них діагностували вибухову травму, уламкові поранення голови, спини та ніг, вибухову та закриту черепно-мозкову травми.
Крім того, повідомляється, що близько 07:30 сили РФ атакували з дрона автівку у Центральному районі Херсона – 43-річний чоловік зазнав вибухової травми, контузії та гострої реакції на стрес.
Місцева влада повідомила, що також у Центральному районі сили РФ атакували 75-річну жінку – її доставили до лікарні у тяжкому стані. До медичного закладу потрапив чоловік, якого у цьому ж районі атакували з безпілотника – у 37-річного херсонця діагностували вибухову травму та уламкові поранення.
В ОВА додають, що також до лікарні доставили чоловіків віком 67 та 55 років, які зазнали вибухових травм та уламкових поранень.
Протягом минулої доби, за даними місцевої влади, російських обстрілів зазнали 37 населених пунктів, були поранені три людини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Нічна атака Росії: Повітряні сили зафіксували влучання дронів на 13 локаціях
Російська армія застосувала 139 ударних дрони для ударів по Україні вночі на 13 травня, повідомляє командування Повітряних сил вранці середи.
За даними військових, безпілотники типу «Шахед», «Гербера», «Італмас» та імітатори запускали з напрямків Курська, Брянська, Міллєрова, Приморсько-Ахтарська, а також мису Чауда в окупованому Криму.
Попередньо, сили ППО збили або подавили 111 російських безпілотників різних типів на півночі, півдні та сході України.
«Зафіксовано влучання 20 ударних БпЛА на 13 локаціях, а також падіння уламків на 4 локаціях», – йдеться в повідомленні.
Командування застерігає, що в повітряному просторі залишаються десятки російських безпілотників, і закликає дотримуватися правил безпеки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ повідомляє про понад 200 боєзіткнень на фронті за минулу добу
Протягом попередньої доби на фронті відбулося 210 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 13 травня.
«За минулу добу авіація, ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили 16 районів зосередження живої сили та артилерійську систему противника», – йдеться в зведенні.
Одну російську штурмову дію зафіксували на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, вісім – на Південно-Слобожанському.
Російські загарбники вдавалися до атак на Куп’янському, Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках.
На Костянтинівському напрямку армія Росії вдалася до 31 атаки – в районах Іванопілля, Іллінівки, Плещіївки, Софіївки, Нового Шахового, Вільного та в бік Костянтинівки, Новопавлівки й Кучерового Яру.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 32 штурмові дії агресора у бік населених пунктів Родинське, Шевченко, Покровськ, Гришине, Василівка, Удачне, Муравка, Молодецьке та Новомиколаївка, Білицьке, Новоолександрівка, Котлине та Новопідгороднє», – повідомляє штаб.
Російські війська атакували один раз на Олександрівському напрямку та 16 разів – на Гуляйпільському, в бік Злагоди, Воздвижівки, Оленокостянтинівки, Чарівного, Цвіткового, Староукраїнки, Привілля й Гуляйпільського.
За уточненими даними штабу, Сили оборони зупинили п’ять російських спроб просунутися вперед на Оріхівському напрямку.
За оцінкою головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського на 8 травня, російська армія активізувала наступальні дії фактично по всьому фронту. Найбільш напруженим, за його словами, залишається Покровський напрямок, де РФ зосередила «близько 106 тисяч особового складу».
Аналітики з американського Інституту вивчення війни у своєму звіті 10 травня зазначили, що сили РФ не досягли жодного значущого прогресу на полі бою за останній рік, а українські військові навпаки – мають успіхи.
ОВА: через удари Росії на Дніпропетровщині за добу загинули восьмеро людей, 11 поранені
Російська армія майже 30 разів атакувала Дніпропетровську область протягом попередньої доби, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа 13 травня.
Загалом у області загинули восьмеро людей, ще 11 були поранені. Зокрема, на Нікопольщині обстрілів зазнали районний центр, Марганецька, Мирівська, Покровська й Червоногригорівська громади, пошкоджені інфраструктура, житло та автомобілі. За даними голови ОВА, постраждали троє жителів району:
«16-річний юнак госпіталізований в стані середньої тяжкості. Ще один 16-річний та 21-річний хлопці на амбулаторному лікуванні».
Двоє людей загинули в Синельниківському районі через удари по Дубовиківській і Миколаївській громадах.
Ганжа нагадує, що вчора на Синельниківщині було відомо про ще чотирьох загиблих і чотирьох постраждалих. Трьох поранених госпіталізували, 50-річний чоловік – у важкому стані.
«У Кривому Розі пошкоджені підприємство, інфраструктура, газогін. Двоє людей загинули, ще четверо – постраждали», – зазначає голова області.
Напередодні стало відомо, що в Кривому Розі загинули жінка 65 років і 43-річний чоловік. Серед поранених – дев’ятимісячна дівчинка, вона в реанімації.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Спроба відволікти увагу від ситуації на полі бою: ISW про випробування «Сармата» в Росії
Президент Росії Володимир Путін «покладається на брязкання ядерною зброєю», щоб відновити імідж Росії після параду з нагоди 9 травня, вважають у Інституті дослідження війни. Таким чином у звіті від 12 травня оцінили останні повідомлення про успішне випробування ракетного комплексу «Сармат».
За оцінкою аналітиків, риторика Кремля має на меті «продемонструвати військову силу після очевидної нездатності» забезпечити безпеку параду до річниці перемоги в Другій світовій війні без гарантій з боку України про припинення вогню.
ISW нагадує, що російська влада заявляла про намір розгорнути «Сармат» найближчим часом у грудні 2021 року, червні 2022 року, а потім – у червні 2023 року. Це передувало, ймовірно, невдалому випробуванню комплексу в листопаді 2024 року. Аналітики також порівнюють риторику Путіна на цю тему в березні 2026-го з його заявами про початкові випробування балістичного ракетного комплексу «Орешник».
«Позування Путіна щодо «Сармату» має на меті приховати його слабкість, яка стала очевидною через необхідність попросити Україну зобов’язатися не завдавати ударів по параду перемоги в Росії 9 травня. Глибокі удари України в тил виявили слабкість і нездатність Росії надійно захищати свої глибокі тилові райони, в тому числі власну столицю, від цих ударів, і в результаті Росія провела значно скорочений парад», – йдеться в звіті.
Дослідники припускають, що Путін може покладатися на випробувальний запуск «Сармата» та свою риторику щодо цього, щоб «приховати той факт, що саме дії України, а не Росії гарантували безпеку параду Перемоги в Москві».
Також, на думку ISW, демонстративна позиція президента Росії щодо міжконтинентальної балістичної ракети «Сармат» також може мати на меті відвернути увагу від погіршення результатів Росії на полі бою, особливо під час весняно-літнього наступу 2026 року.
Попри посилене перебільшення здобутків російської армії від початку 2026 року, йдеться в звіті, темпи просування Росії знижувалися щомісяця з жовтня 2025 року. У той же час українські війська посилили ударну кампанію середньої дальності та створили додаткові витрати на зусилля Росії щодо просування:
«Ці витрати зросли настільки, що російські війська фактично зазнали чистої втрати території на театрі військових дій у квітні 2026 року вперше з моменту вторгнення України в Курську область у 2024 році, а рівень набору російських військ вперше за війну впав нижче рівня заміщення у січні 2026 року».
Інститут вказує на те, що українські контратаки звільнили понад 400 квадратних кілометрів на півдні України взимку та навесні 2026 року, а наприкінці квітня 2026 року звільнили кілька населених пунктів у західній Запорізькій області.
«Українські війська змусили Росію вибирати між захистом від українських контратак та розподілом людських ресурсів та сил на пріоритетні сектори лінії фронту – вибір, який бентежить Путіна, чия теорія перемоги залежить від того, що російські війська одночасно просуваються по всьому театру військових дій і близькі до руйнування українських ліній», – зазначають автори звіту.
12 травня Путін заявив, що російські війська успішно випробували надважку міжконтинентальну балістичну ракету РС-28 «Сармат», також відому як SS-X-29 або SS-X-30 у класифікації НАТО. За його словами, це найпотужніший стратегічний ракетний комплекс у світі, потужність якого вчетверо перевищує будь-який західний аналог. Дальність застосування – понад 35 тисяч кілометрів (довжина екватора Землі – близько 40 тисяч кілометрів). Наприкінці поточного року, за словами Путіна, комплекс «справді буде поставлений на бойове чергування».
Генштаб ЗСУ: втрати армії Росії у війні перевищили 1,344 мільйона військових
Російські війська втратили близько 1 130 людей особового складу протягом попередньої доби, заявляє Генеральний штаб Збройних Сил вранці 13 травня.
Командування оцінює загальні втрати армії Росії за час повномасштабної війни з Україною в приблизно 1 344 180 військових.
Крім того, за даними штабу, напередодні російська армія втратила:
- 2 танки (загалом 11 928)
- 1 бойову броньовану машину
- 50 артилерійських систем (41 985)
- 1 реактивну систему залпового вогню (1 786)
- 3 засоби протиповітряної оборони (1 376)
- 2 наземних робототехнічних комплекси (1 375)
- 1 853 безпілотники оперативно-тактичного рівня (287 359)
- 287 автомобілів і автоцистерн (96 142)
- 2 одиниці спеціальної техніки (4 181)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
Читайте також: Небо Півдня. Як захищають південні міста України від російських дронових атак?
Ці дані спираються на поіменні списки загиблих, які «Медіазона» складає спільно з Російською службою «Бі-Бі-Сі» й командою волонтерів, а також на дані з російського Реєстру спадкових справ.
На квітень 2026 року журналісти російської служби ВВС і «Медіазони» спільно з командою волонтерів підтвердили імена щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, які загинули на війні проти України з лютого 2022 року. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Небо Півдня. Як захищають південні міста України від російських дронових атак?
У квітні 2026 року, за даними військово-політичного оглядача «Інформаційного спротиву» Олександра Коваленка, зафіксований рекорд застосування військами РФ дронів-камікадзе Shahed-136/БМ-35 «Італмас» та дронів-приманок типу «Гербер», «Пародій». У цей час масових атак дронами типу «шахед» зазнавали великі міста на півдні України, зокрема обласні центри Одеса та Дніпро.
Радіо Свобода поспілкувалося з низкою українських військових підрозділів, що несуть службу на півдні України, щоб дізнатися, як обороняють від російських дронів там небо над містами, і які прогнози щодо ситуації регіоні.
ОП: Україна запровадила санкції проти компаній і осіб із РФ, які забезпечують російський ВПК
Президент Володимир Зеленський підписав укази, якими ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про застосування санкцій проти громадян Росії і компаній, які постачають продукцію для російського військово-промислового комплексу, а також щодо продовження обмежувальних заходів, у яких спливає термін дії.
Як повідомила 12 травня пресслужба президента, зокрема, продовжені санкції проти 13 фізичних і 21 юридичної особи, застосовані у 2023 році. Чотири підприємства з того пакета припинили свою протиправну діяльність, заявили в Офісі президента.
«Україна продовжила обмежувальні заходи проти Ірини Бабакової, Наталії Селіванової і Вадима Гінера, що пов’язані з діяльністю в Україні фінансово-промислової групи ТОВ «ВС Груп Менеджмент», яку створили підсанкційні російські громадяни – представники колишнього злочинного угруповання «Лужники» Олександр Бабаков, Михайло Воєводін та Євгеній Гінер», – йдеться в повідомленні.
Іншим указом санкції запровадили проти 32 російських компаній і 34 російських громадян, більшість із них є директорами й засновниками цих підприємств.
«Серед них – компанії, залучені до постачання товарів для комплексів С-300 та С-400, балістичних ракет «Тополь», «Ярс» та «Іскандер», порохів, ракетного палива, компонентів для боєприпасів. Також під санкціями – російські підприємства, що випускають засоби радіотехнічної розвідки, повітроплавні носії спеціальної техніки, і компанії, включені в ланцюги постачання високоточного промислового обладнання й електронних компонентів в обхід санкцій. Зокрема, в цьому списку особи, які намагалися організувати зняття американських санкцій із Росії і помʼякшити позицію Європейського Союзу», – йдеться в повідомленні.
10 квітня Україна застосувала санкції проти п’яти діячів культури, пов’язаних із участю РФ у Венеційській бієнале.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну США й інші західні країни запровадили проти РФ низку санкцій, спрямованих на зниження здатності Москви вести війну, перекривши доступ до західних технологій. Однак Росія продовжує знаходити способи для обходу санкцій, їй вдається отримувати іноземні компоненти.
Генштаб: на фронті від початку доби було 170 боєзіткнень
На фронті від початку доби відбулося 170 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Костянтинівському і Покровському напрямках, повідомив у зведенні на 22:00 12 травня Генштаб ЗСУ.
«На Костянтинівському напрямку окупанти сьогодні 25 разів штурмували позиції наших оборонців у районах населених пунктів Іллінівка, Плещіївка, Софіївка, Нове Шахове, Вільне та в бік Костянтинівки, Новопавлівки, Кучерового Яру. Три з цих штурмових дій іще тривають. На Покровському напрямку ворог здійснив 24 атаки. Окупанти намагалися просунутися у бік населених пунктів Родинське, Новоолександрівка, Шевченко, Покровськ, Гришине, Василівка, Удачне, Муравка, Молодецьке та Новомиколаївка. Одна з цих атак триває», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними українського командування, бойові дії тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.
За оцінкою головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського на 8 травня, російська армія активізувала наступальні дії фактично по всьому фронту. Найбільш напруженим, за його словами, залишається Покровський напрямок, де РФ зосередила «близько 106 тисяч особового складу».
Аналітики з американського Інституту вивчення війни у своєму звіті 10 травня зазначили, що сили РФ не досягли жодного значущого прогресу на полі бою за останній рік, а українські військові навпаки – мають успіхи.
Трамп заявив про відсутність домовленостей із Путіним, що РФ отримає весь Донбас
Президент США Дональд Трамп, відповідаючи 12 травня на запитання журналістів перед відльотом до Китаю, заявив, що він не мав домовленостей із російським лідером Володимиром Путіним про те, що Росія отримає весь Донбас.
На запитання журналіста про те, чи було якесь «розуміння» між ним і Путіним про те, що Росія отримає весь Донбас, Трамп коротко відповів «ні». Деталей він не навів.
Відповідаючи на запитання щодо того, чи планує він відвідати Росію, Трамп не відкинув цього, зазначивши, що робитиме «все необхідне» для завершення війни РФ в Україні. Він також висловив думку, що завершення війни наближається.
«Кінець війни в Україні, я справді думаю, що він дуже близько. Думаю, що ми зрештою досягнемо врегулювання між Росією й Україною», – сказав президент США.
9 травня Путін заявив, що, на його думку, війна проти України «йде до завершення».
Водночас у Кремлі 12 травня заявили, коментуючи слова Путіна, що якоїсь конкретики щодо цього немає.
«Президент заявив, що Росія залишається відкритою для контактів і що робота була проведена у тристоронньому форматі. Накопичене підґрунтя для мирного процесу дозволяє нам сказати, що кінець наближається... Але в цьому контексті наразі неможливо говорити про будь-які конкретні деталі», – сказав речник Кремля Дмитро Пєсков.
Москва називає виведення українських військ із території всієї Донецької області умовою припинення вогню в Україні. Високопоставлені російські діячі в останні дні кілька разів висловилися, що це ключове рішення, на яке в Москві чекають від Києва.
При цьому, не говорячи про це прямим текстом, російські представники натякають на те, що ця тема обговорювалася під час зустрічі президентів США й Росії в Анкориджі у серпні минулого року. У Кремлі стверджують, що «дух Анкориджа» чи «розуміння, досягнуте в Анкориджі» мають лежати в основі врегулювання в Україні. При цьому офіційно про якісь домовленості за підсумками зустрічі Трампа і Путіна на Алясці не повідомляли.
Влада України відмовляється виконувати вимогу про передачу всього Донбасу під контроль Росії.
Представники США ніколи не говорили, що за це виступають. Водночас вони зазначали, що перешкодою для вирішення конфлікту є суперечка про невелику ділянку території, очевидно, маючи на увазі підконтрольну Україні частину Донецької області.
Україна пропонує зупинити бойові дії по лінії фронту – у цьому випадку більша частина українського Донбасу, але не весь цей регіон залишаться під контролем Росії. Визнавати це юридично Україна не має наміру.
9-місячна дівчинка в реанімації в тяжкому стані після удару РФ по Кривому Рогу – ОВА
У Кривому Розі після російського удару 12 травня постраждали чотири людини, дві – загинули, такі оновлені дані навів очільник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
«Четверо людей постраждали через ворожу атаку на Кривий Ріг. 9-місячну дівчинку госпіталізували. Вона в реанімації у важкому стані. У лікарні й 23-річна жінка. Вона – у стані середньої тяжкості. Жінки 45 та 74 років лікуватимуться амбулаторно», – написав Ганжа в телеграмі.
Він нагадав, що загинули жінка 65 років і 43-річний чоловік.
Місцевий політик Олександр Вілкул раніше повідомив, що в Кривому Розі було пряме влучання «Шахеда» в житловий будинок. «Маленькій дев’ятимісячній дівчинці відірвало ніжку – на швидкій уже евакуйовано до лікарні, їй надається вся необхідна допомога. Пожежа вже загашена, йде ліквідація наслідків», – зазначив він.
МВС про лісові пожежі в 5 областях: в один із днів площа вогню перевищила 3 тисячі гектарів
Ситуацію з масштабними лісовими пожежами, які на початку травня через погоду й обстріли охопили Закарпатську, Рівненську, Житомирську, Чернігівську і Київську області, вдалося стабілізувати, хоча в один із днів площа займання перевищила три тисячі гектарів, повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
«Особливо складно було працювати на потенційно замінованих ділянках. А в горах рятувальникам доводилося боротися з вогнем там, куди не могла дістатися техніка. Сильний вітер за хвилини перетворював низові пожежі на верхові. Лише в один із днів площа масштабних лісових пожеж перевищила 3 тисячі гектарів. На сьогодні силами ДСНС ситуацію вдалося стабілізувати. Пожежі на Закарпатті і Рівненщині ліквідовані. На Житомирщині, Київщині та Чернігівщині – вогонь локалізовано», – написав Клименко в телеграмі.
Він додав, що це – результат днів «безперервної роботи сотень рятувальників».
Читайте також: Пожежа в зоні ЧАЕС: у Держатомі розповіли, чи очікується перевищення концентрацій радіонуклідів
«Температура зашкалювала настільки, що багатотонні машини спалахували, мов сірники. У цьому протистоянні ми втратили два пожежні автомобілі. Проте завдяки витримці та професіоналізму рятувальників вдалося запобігти знищенню п’яти спецавтівок», – додав міністр.
8 травня Державна служба України з надзвичайних ситуацій повідомила про гасіння дев’яти пожеж загальною площею понад дві тисячі гектарів у Рівненський, Житомирській, Київській і Чернігівській областях, згодом частину з них вдалося локалізувати.
Перед тим стало відомо, що в Зоні відчуження на Київщині сотні рятувальників намагаються приборкати масштабну лісову пожежу на площі 1200 гектарів.
10 травня в ДСНС повідомили, що пожежі в екосистемах випалили майже 2250 гектарів землі в низці областей.
ОВА: шість людей загинули на Дніпропетровщині через удари РФ
Шість людей загинули на Дніпропетровщині через російські удари 12 травня, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
За його словами, дві людини загинули у Кривому Розі, там виникла пожежа. Наслідки уточнюють, зазначив Ганжа.
Місцевий політик Олександр Вілкул уточнив, що в місті було пряме влучання «Шахеда» в житловий будинок.
«На жаль, двоє загиблих – чоловік 43 років і жінка 65 років. Маленькій дев’ятимісячній дівчинці відірвало ніжку – на швидкій уже евакуйовано до лікарні, їй надається вся необхідна допомога. Пожежа вже загашена, йде ліквідація наслідків», – написав Вілкул у телеграмі.
За словами очільника ОВА Ганжі, чотири людини загинули в Дубовиківській громаді, що на Синельниківщині.
Зеленський підтвердив удар по Оренбургу, ціль – «об’єкти російської газової промисловості»
Президент України Володимир Зеленський увечері 12 травня підтвердив, що українські дрони атакували Оренбурзьку область Росії, розташовану на кордоні з Казахстаном за більш як півтори тисячі кілометрів від України. Ціллю, за словами глави держави, були «об’єкти російської газової промисловості».
«Україна говорила про те, що будемо діяти дзеркально у відповідь Росії. Ми пропонували тишу. На жаль, після відносної тиші протягом трьох днів знов удари «Шахедів», знову авіабомби. Фронтова активність залишається високою. Тому відповідаємо», – сказав Зеленьский, але не конкретизував, які саме об’єкти могли бути пошкоджені чи знищені.
Раніше місцева влада в Оренбурзі заявила, що в обласному центрі під час відбиття атаки безпілотника був пошкоджений багатоквартирний житловий будинок.
32 країни оголосили про приєднання до створення спецтрибуналу щодо злочину агресії – Сибіга
Чорногорія, Румунія і Сан-Марино повідомили Раді Європи про свою готовність приєднатися до Розширеної часткової угоди про Спеціальний трибунал із розслідування злочину агресії Росії проти України, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
За його словами, таким чином, кількість країн, які долучаються до угоди, сягнула 32.
«Вітаю те, що Чорногорія, Румунія і Сан-Марино повідомили Раду Європи про свою готовність приєднатися до Розширеної часткової угоди про Спеціальний трибунал… Імпульс набирає обертів. Готуємося до того, що Комітет міністрів Ради Європи схвалить угоду в п’ятницю в Молдові», – написав Сибіга у соціальній мережі Х 12 травня.
Читайте також: Процес рухається швидше, ніж на початку року – Костін про роботу над трибуналом для Росії
Офіційне рішення про створення угоди планують ухвалити на міністерській зустрічі Ради Європи 14–15 травня. Країни, які приєднаються до цього моменту, отримають статус засновників. За словами посла України в Нідерландах Андрія Костіна, процес створення міжнародного спецтрибуналу щодо злочину агресії Росії проти України наразі рухається швидше, ніж на початку року, з огляду на те, що все більше країн приєднуються до Розширеної часткової угоди.
Для запуску роботи трибуналу створюється керівний комітет у форматі Розширеної часткової угоди (ЕРА) в межах Ради Європи. До неї можуть приєднуватися як держави-члени організації, так і інші країни.
Сибіга раніше назвав створення спецтрибуналу історичним зусиллям у сфері притягнення до відповідальності за злочин агресії вперше з часів Нюрнберзького процесу.