США не дали візу заступникові голови МЗС Росії на засідання Ради безпеки ООН – Небензя
США відмовили у видачі візи заступникові міністра закордонних справ Росії Олександру Алімову, який мав брати участь у відкритих дебатах Ради безпеки ООН. Про це повідомив постійний представник Росії при ООН Василь Небензя.
За словами Небензі, російську делегацію запросив голова МЗС Китаю Ван Ї, оскільки КНР головує в Раді безпеки ООН з 1 травня.
На 26 травня були заплановані відкриті дебати високого рівня з питань зміцнення центральної ролі й дотримання статуту ООН. Відкриті дебати – це спеціальні засідання Ради безпеки ООН чи Генсамблеї ООН, під час яких із ключових питань можуть виступати країни, які не входять до складу цих органів.
Небензя заявив, що Москва розглядає відмову у візі «не лише як порушення Вашингтоном своїх зобов’язань», а й як «кричущу неповагу до головування Китаю».
Після повернення Дональда Трампа на посаду президента США контакти між Москвою і Вашингтоном стали активнішими ніж за Джо Байдена.
Спецпосланці Трампа кілька разів відвідували Росію, а США тимчасово зняли санкції з голови Російського фонду прямих інвестицій Кирила Дмитрієва, щоб він зміг отримати американську візу.
При цьому, як заявив Небензя, випадки відмови у візах російським офіційним делегаціям продовжують відбуватися регулярно.
23 вересня 2025 року голова комітету Держдуми РФ із міжнародних справ Леонід Слуцький не отримав візу для поїздки до США на сесію Генсамблеї ООН. Тоді ж американські візи не видали частині журналістів пулу голови МЗС Росії Сергія Лаврова, акредитованих для висвітлення заходів Генасамблеї у Нью-Йорку.
26 березня 2026 року Слуцький знову повідомив, що не отримав візу для поїздки до США вже у складі делегації Держдуми.
9 квітня 2025 року офіційна речниця МЗС Росії Марія Захарова повідомила, що Франція не видала вчасно візу Алімову для участі в заходах ЮНЕСКО. Того ж місяця в аеропорту «Шарль-де-Голль» французькі прикордонники без пояснення причин затримали співробітницю російського МЗС, яка входила до офіційної делегації. У неї вилучили телефон і комп’ютер, а представника російського посольства не допускали до неї майже сім годин, заявили у російському дипвідомстві.
Речник президента Росії Дмитро Пєсков назвав дії французької влади «неприпустимими» і такими, що суперечать зобов’язанням Франції щодо Віденської конвенції.
Генштаб повідомив про майже 300 боєзіткнень на фронті за добу
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 296 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Покровському, а також на Гуляйпільському і Костянтинівському напрямках, повідомив Генштаб ЗСУ в ранковому зведенні 27 травня.
«На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 26 атак поблизу Костянтинівки, Іванопілля, Плещіївки, Русиного Яру та у бік населених пунктів Миколайпілля, Вільне й Кучерів Яр. На Покровському напрямку наші захисники зупинили 53 штурмові дії агресора у районах населених пунктів Никанорівка, Котлине, Горіхове, Новоолександрівка, Родинське, Покровськ, Гришине, Удачне та у бік населених пунктів Шевченко, Білицьке, Сергіївка Новопавлівка. На Гуляйпільському напрямку окупанти здійснили 35 атак у районах населених пунктів Добропілля, Злагода, Гуляйполе, Солодке, Прилуки, Залізничне, Староукраїнка і в бік Нового Запоріжжя, Цвіткового й Чарівного», – йдеться в повідомленні.
За даними командування, бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
21 травня американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що українські сили повертають собі тактичну ініціативу на різних ділянках лінії фронту.
Перед тим міністр оборони Михайло Федоров на зустрічі з журналістами заявив, що Україні вдалося суттєво сповільнити просування сил РФ і поступово перехоплювати ініціативу на фронті завдяки роботі українських військових й іншим чинникам, серед яких вимкнення для агресора Starlink і нарощування дронових ударів середньої дальності (middle strike).
Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні 25 травня заявив, що Україна зараз має сильніші позиції на фронті.
«Ріжуть оселедець на піаніно». Чи мають українці реальний шанс повернути житло в окупації
Міжнародна організація Human Rights Watch закликала російську владу негайно припинити захоплення та вилучення цивільного майна на окупованих територіях України. У новому звіті правозахисники зазначають, посилаючись на оприлюднені дані, що Росія вже внесла до свого держреєстру понад 4,5 мільйони таких об’єктів нерухомості. За даними HRW, для власників українських паспортів створені бар’єри для повернення власності. Серед умов – особиста присутність у зоні окупації та отримання російського громадянства. Телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) поговорила з однією із родин, чия квартира залишилася в зоні окупації.
Як медики рятують життя поблизу поля бою: один день на стабпункті «Азову»
Змінюється фронт – змінюється медицина та характер поранень. Так кажуть медики 12-ї бригади «Азов» Національної гвардії України.
Якщо раніше можна було зустріти кульові поранення, то зараз це велика рідкість. Натомість основними пораненнями є ураження від дронів. Також зустрічаються і відірвані кінцівки. Того дня на стабілізаційний пункт «Азову» привезли двох поранених бійців – підірвалися на міні. До того медики були без роботи протягом тижня, адже в зоні відповідальності не було поранених. Особливості фронту полягають в тому, що нині евакуювати із поля бою поранених військових стало складніше. На стіл до лікарів вони можуть потрапити за 10, 12 а то й більше годин. Утім, на місці їм готові надати всю можливу допомогу, аби відправити на подальший етап евакуації, у тому числі перелити кров. Як рятують «Азовців» дивіться у відео Радіо Свобода.
У РФ й окупованому Криму заявили про удар дронів і ракет по аеродрому, авіазаводу, НПЗ
Російські Воронеж, Таганрог, Туапсе, а також окупований Росією Крим у ніч проти 27 травня атакували безпілотниками і ракетами, повідомили представники місцевих адміністрацій.
У Воронежі, за словами губернатора Воронезької області РФ Олександра Гусєва, уламками дронів пошкоджена будівля шиномонтажу. Український моніторинговий канал Exilenova+ пише, що ціллю атаки був військовий аеродром «Балтимор», де дислокується 47-й гвардійський бомбардувальний авіаційний полк. Згідно з аналізом російського видання Astra, дим на фотографіях, які публікують у мережах, піднімається в районі аеродрому.
Губернатор Ростовської області Росії Юрій Слюсар повідомив про «знищення» ракети над Таганрогом. Внаслідок падіння її уламків сталося займання автомобілів, заявив він, постраждали дві жінки, одна з них – у тяжкому стані.
За даними Astra, внаслідок атаки пожежа сталася на території 325-го авіаційного ремонтного заводу в Таганрозі. Чи пошкоджений сам завод, поки що невідомо. Підприємство вже атакували у грудні 2024 року.
Севастополь в окупованому Криму зазнав комбінованої атаки, у тому числі ракет Storm Shadow, заявив призначений Росією голова міста Михайло Развожаєв. Внаслідок удару зайнялася покрівля південного управління Центрального банку на Ластовій, у сусідніх будинках вибуховою хвилею пошкодило вікна й балкони, постраждав, зокрема, восьмиповерховий багатоквартирний будинок, зазначив він.
У районі вулиці Гоголя ракета пошкодила адміністративну будівлю, яка не використовувалася, а в сусідніх житлових багатоквартирних будинках від ударної хвилі пошкоджено вікна, додав Развозжаєв.
Телеграм-канал «Кримський вітер» пише, що в Севастополі був «приліт» у будівлю штабу ВПС Чорноморського флоту РФ на вулиці Гоголя, виникла пожежа.
В оперативному штабі Краснодарського краю повідомили, що в Туапсе на території морського терміналу впали уламки безпілотника.
«Через падіння фрагментів безпілотників сталося загоряння, яке оперативно ліквідували», – йдеться у повідомленні. За даними Astra, один із вибухів у Туапсе, ймовірно, стався в районі НПЗ. Це щонайменше п’ята атака на завод за цю весну.
Міноборони Росії заявило про нібито знищення 140 українських безпілотників над Бєлгородською, Волгоградською, Воронезькою, Курською, Орловською і Тульською областями, а також над Краснодарським краєм, окупованим Кримом і над акваторіями Азовського та Чорного морів.
Українські військові атаку поки що не коментували.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
ОВА про масований удар по Чернігову: є руйнування, серед цілей – критична інфраструктура
Серед цілей російського масованого удару по Чернігову – деревообробне підприємство, логістична компанія і критична інфраструктура в місті, повідомив очільник обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Уночі ворог масовано вдарив дронами по Чернігову і сусідніх громадах. Багато вибухів. Влучання на різних локаціях. Є руйнування. Ціллю стали дачні будинки в Новобілоуській і Куликівській громадах. А також – деревообробне підприємство, логістична компанія і критична інфраструктура в Чернігові. Пошкоджене складське приміщення, спецтехніка, легковики і вантажівка», – написав Чаус у телеграмі вранці 27 травня.
За даними ОВА, минулої доби російські військові 28 разів обстріляли Чернігівську область, зокрема атакували дронами «Герань» Сновськ.
«Один із ударів прийшовся по кладовищу – двоє людей постраждали. Під ударом – транспортна інфраструктура», – повідомив Чаус.
Вночі про масований удар РФ по Чернігову і близько 15 вибухів у місті повідомив очільник міської військової адміністрації Дмитро Брижинський. «Пошкоджене одне з підприємств міста», – зазначив Брижинський без подробиць. Інформації про постраждалих, за його словами, не надходило.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Повітряні сили: РФ вночі атакувала Україну 163 дронами, зафіксовано влучання на семи локаціях
Російські військові вночі проти 27 травня атакували Україну 163 ударними безпілотниками, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 150 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання восьми ударних дронів на семи локаціях, а також падіння уламків на чотирьох локаціях.
Військові попереджають, що в повітряному просторі України ще залишаються декілька російських БпЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
В ISW оцінили ризики наступу з Білорусі й атак РФ по заходу України з білоруської території
Росія й Білорусь, схоже, створюють умови, щоб виправдати запуски Росією безпілотників для ударів по Україні з території Білорусі, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики звернули увагу на заяву секретаря Ради безпеки Білорусі Олександра Вольфовича, який 26 травня сказав, що білоруські війська «зафіксували» 116 спроб українських безпілотників перетнути міжнародний кордон із Білоруссю протягом останнього тижня. Вольфович також стверджував, що деякі перетини кордону українськими безпілотниками були навмисними спробами атакувати білоруську прикордонну інфраструктуру.
В ISW зазначають, що Росія може використати заявлені випадки перебування українських безпілотників у повітряному просторі Білорусі, щоб виправдати використання білоруської території для здійснення «ударів у відповідь» по Україні.
«Білоруська територія дозволить РФ завдавати ударів безпілотниками по українських наземних лініях зв’язку у західній і північно-західній Україні, які російські безпілотники наразі не можуть легко вразити з точністю. Здатність російських військ використовувати білоруську територію для нанесення ударів може дозволити російським безпілотникам типу «Шахед» і дешевшим безпілотникам «Молнія» атакувати автомагістраль М-06, яка проходить через західні українські області, включаючи ключові маршрути постачання з Польщі до України і залізницю, що з’єднує Польщу й Україну», – йдеться у звіті.
Аналітики зазначають, що російські війська вже атакують західні українські області з російської території, але запуск безпілотників з Білорусі «дозволить російським військам використовувати дистанційно керовані безпілотники «Шахед» і «Молнія», що підвищить їхню точність і здатність уражати рухомі цілі».
«Заяви Вольфовича і нещодавні українські попередження щодо Білорусі свідчать про те, що Росія створює інформаційні умови для подальшого використання Білорусі у власних військових цілях, зокрема для ударів по стратегічно важливих об’єктах в тилу на заході України», – кажуть аналітики.
Як зазначили в ISW, заяви Вольфовича пролунали на тлі нещодавніх попереджень українських чиновників про те, що Росія тисне на Білорусь, щоб та проводила операції проти України або невказаної держави НАТО.
«Білорусь навряд чи розпочне наземне вторгнення проти України, і ISW незалежно не спостерігав і не підтверджував жодного нарощування білоруських сил на білорусько-українському кордоні, яке було б достатнім для наземного вторгнення. Росії також не вистачає резервів, необхідних для підтримки білоруських військ під час наземного вторгнення в Україну», – кажуть автори звіту.
Росія та її союзник Білорусь минулого тижня провели ядерні навчання. У Білорусі, яка межує зі східним флангом НАТО, також розміщений «Орешник» – новітній російський ракетний комплекс, здатний нести ядерну зброю.
19 травня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський, коментуючи загрозу РФ з боку Білорусі, заявив, що «можливі операції на півночі – це реально.
Після цих заяв Олександр Лукашенко сказав, що Мінськ «не буде втягнутий» у війну Росії проти України, але є умова – якщо це не агресія проти території Білорусі.
Білорусь не бере прямої участі у війні проти України, але у лютому 2022 року її влада надала територію країни для проїзду й дислокації російських військ, а з території Білорусі завдавалися удари по Україні.
Порошенко після зустрічі Зеленського з лідерами Ради: домовилися, що діалог стане постійним
П’ятий президент України, лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським анонсував, що такі зустрічі з лідерами парламентських фракцій і груп стануть регулярними.
Порошенко написав про це в соцмережах 26 травня, після першої «за багато років» розмови з Зеленським віч-на-віч.
«Її ініціювали на прохання лідерів фракцій на погоджувальній раді і важливо, що у президента нас почули. В умовах, коли Україна веде війну за виживання, діалог із парламентом і відновлення його суб’єктності є важливим. Надто багато викликів, які можливо подолати лише спільно. Домовилися, що такі зустрічі будуть відбуватися регулярно, а діалог стане постійним», – зазначив Порошенко.
За даними народних депутатів, зокрема представника «Голосу» Ярослава Железняка, 26 травня президент Зеленський, крім Порошенка, зустрівся також із: Юлією Тимошенко – від «Батьківщини», Олегом Кулінічем від групи «Довіра», Юрієм Бойком – від групи «Платформа за життя та мир», Антоніною Славицькою – від групи «Відновлення України», Ігорем Палицею – від групи «За майбутнє», Дмитром Разумковим – від міжфракційного обʼєднання «Розумна політика», Олександрою Устіновою – від фракції «Голос».
Представник «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко повідомляв, що зустрічі проходили за участі спікера парламенту Руслана Стефанчука, лідера фракції «Слуга народу» Давида Арахамії і керівника Офісу президента Кирила Буданова.
Публічних коментарів інших учасників зустрічей, які, за повідомленнями тривали приблизно по пів години, поки не було.
При цьому Ярослав Железняк повідомив, що зібрав «перші фідбеки» щодо зустрічей від колег. За його словами, все проходило «в теплій атмосфері», прохань від Зеленського до лідерів фракцій і груп не було, кадрові рішення не обговорювали.
«По війні те ж саме (що вчора «Слугам») говорить, що є теоретична можливість до листопада закінчити активну фазу. Чому саме така дата не пояснює», – зазначив Железняк.
За день до цього, 25 травня президент Зеленський зустрічався з фракцією «Слуга народу». Народна депутатка від цієї політсили Ольга Василевська-Смаглюк після зустрічі розповіла, що Зеленський говорив про перспективи завершення гарячої фази війни до листопада.
«Членство другого сорту» чи «хороший знак». Що пропонує Мерц Україні?
Пропозиція канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо «асоційованого членства» України в ЄС без повного права голосу викликала критику в Києві, однак насправді вона не надто відрізняється від ідей, які раніше просувала сама Україна.
Таку думку в коментарі Радіо Свобода висловив німецький аналітик, засновник Brussels Freedom Hub Роланд Фройденштайн, та пояснив, який «хороший знак» вбачає у діях Мерца.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати Росії у війні: тисяча військових за добу
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 358 950 своїх військових, зокрема тисячу осіб – за останню добу, такі дані на ранок 27 травня навів український Генштаб.
В українському командуванні також назвали втрати у військовій техніці Росії:
- танки – 11 955 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 618 (+3)
- артилерійські системи – 42 790 (+39)
- РСЗВ – 1 805 (+1)
- засоби ППО – 1 397
- літаки – 436
- гелікоптери – 353
- наземні робототехнічні комплекси – 1 485 (+10)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 313 342 (+1 307)
- крилаті ракети – 4 687
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 99 645 (+271)
- спеціальна техніка – 4 224 (+3).
22 травня президент України Володимир Зеленський також назвав втрати Росії на фронті, заявивши, що від початку 2026 року вони вже склали більше ніж 145 тисяч осіб, «зокрема, знищеними – майже 86 тисяч осіб, важкопораненими – щонайменше 59 тисяч осіб, у полон взято більше ніж 800 російських військовослужбовців».
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
Ці дані спираються на поіменні списки загиблих, які «Медіазона» складає спільно з Російською службою «Бі-Бі-Сі» й командою волонтерів, а також на дані з російського Реєстру спадкових справ.
На квітень 2026 року журналісти російської служби ВВС і «Медіазони» спільно з командою волонтерів підтвердили імена щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, які загинули на війні проти України з лютого 2022 року. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Війська РФ обстріляли Чернігів, у місті було близько 15 вибухів – МВА
Російські військові вночі проти 27 травня завдали масованого удару по Чернігову, повідомив очільник міської військової адміністрації Дмитро Брижинський.
«У місті пролунало близько 15 вибухів. Пошкоджене одне з підприємств міста», – зазначив Брижинський.
Інформації про постраждалих, за його словами, не надходило.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Понад 50 країн на засіданні ООН засудили нові погрози Росії та її звернення до посольств у Києві
Понад 50 країн на засіданні Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку 26 травня засудили нові погрози Росії і звернення до іноземних посольств у Києві.
«Ми засуджуємо нещодавні погрози Росії дипломатичним установам та посольствам у Києві. Це те, з чим ми не можемо миритися», – йдеться у заяві, яку озвучив Андрій Мельник, постійний представник України при ООН.
Країни також засудили атаку РФ ніч з 23 на 24 травня – для Києва це був один з найруйнівніших нападів, зафіксованих на сьогодні, а також застосування РФ по місту Біла Церква балістичної ракети середньої дальності «Орешник».
«Ми рішуче засуджуємо ескалацію атак з боку Росії. Напади на цивільне населення, цивільні об'єкти та критично важливу енергетичну інфраструктуру України є серйозними порушеннями міжнародного гуманітарного права та мають бути негайно припинені», – йдеться у заяві.
25 травня Росія закликала США евакуювати своє дипломатичне представництво та попередила про підготовку систематичних ударів по Києву. Аналогічні застереження отримали й інші держави.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що він «глибоко стурбований» заявою Росії.
«Зараз як ніколи важливо уникати будь-якої ескалації конфлікту, який вже завдав величезних збитків мирному населенню і який ризикує ще більше віддалити пошуки миру», – заявив він.
Коментуючи цю заяву, Міністерство закордонних справ України заявило, що, за оцінкою української сторони, загальний рівень безпекових загроз з боку Росії для Києва й інших українських міст залишається таким же, як і у попередні роки й місяці. У МЗС наголосили, що на цьому тлі нові російські погрози «є нічим іншим, як безсоромним шантажем». У міністерстві зазначили, що готові сприяти в додатковому посиленні безпеки іноземних дипмісій, які звернуться з таким запитом.
Генштаб ЗСУ: на фронті від початку доби було 230 боїв
На фронті від початку цієї доби відбулося 232 бойових зіткнення, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, найбільше – 34 – російських атак було на Покровському напрямку, де сили РФ намагалися просунутися у районах населених пунктів Никанорівка, Котлине, Горіхове, Новоолександрівка, Родинське, Покровськ, Гришине, Удачне та у бік населених пунктів Шевченко, Білицьке, Сергіївка Новопавлівка. Дотепер триває чотири боєзіткнення.
Інтенсивні бої продовжуються на Гуляйпільському напрямку – 27 атак військ РФ біля Добропілля, Злагоди, Гуляйполя, Солодкого, Залізничного, Староукраїнки та у бік Нового Запоріжжя, Цвіткового й Чарівного. Наразі триває один бій.
Сили оборони відбивали 20 російських штурмів на Костянтинівському напрямку поблизу Костянтинівки, Іванопілля, Плещіївки, Русиного Яру та у бік Миколайпілля, Вільного й Кучерів Яру.
Бойові дії також продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
На Слов’янському напрямку противник наступальних дій не проводив.
21 травня американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що українські сили повертають собі тактичну ініціативу на різних ділянках лінії фронту.
Перед тим міністр оборони Михайло Федоров на зустрічі з журналістами заявив, що Україні вдалося суттєво сповільнити просування сил РФ і поступово перехоплювати ініціативу на фронті завдяки роботі українських військових й іншим чинникам, серед яких вимкнення для агресора Starlink і нарощування дронових ударів середньої дальності (middle strike).
Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні 25 травня заявив, що Україна зараз має сильніші позиції на фронті.
Командувач СБС Бровді застеріг Лукашенка від вступу у війну та заявив про «500 цілей на олівці»
Командувач Сил безпілотних систем України Роберт Бровді (позивний «Мадяр») застеріг Олександра Лукашенка від вступу Білорусі у війну РФ проти України.
«Мінському гауляйтеру Лукашеску: пес, що лає, не кусає. Птах хижий не такий. Перші 500 цілей вже на олівці. Безкоштовна і дуже практична порада: не лізь у очі Україні», – написав він у телеграмі.
Білоруська сторона цю заяву не коментувала.
Читайте також – ЗМІ: Макрон застеріг Лукашенка від участі у війні Росії проти України
Росія та її союзник Білорусь минулого тижня провели ядерні навчання на тлі ескалації атак безпілотників на Росію. У Білорусі, яка межує зі східним флангом НАТО, також розміщений «Орешник» – новітній російський ракетний комплекс, здатний нести ядерну зброю.
19 травня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський, коментуючи загрозу РФ з боку Білорусі, заявив, що «можливі операції на півночі – це реально.
Після цих заяв Олександр Лукашенко сказав, що Мінськ «не буде втягнутий» у війну Росії проти України, але є умова – якщо це не агресія проти території Білорусі.
Білорусь не бере прямої участі у війні проти України, але у лютому 2022 року її влада надала територію країни для проїзду й дислокації російських військ, а з території Білорусі завдавалися удари по Україні.
Норвегія виділить Україні близько 40 мільйонів євро на відновлення енергосистеми
Норвегія виділить Україні близько 40 мільйонів євро на децентралізоване виробництво енергії, відновлювану енергію, акумулятори та локальну генерацію. Про це повідомляє МЗС країни.
У міністерстві зазначають, що Україна повинна пережити майбутню зиму, одночасно будуючи енергетичну систему, яка буде менш вразливою до атак.
«У співпраці з ЄС Норвегія надає 425 мільйонів норвезьких крон для зміцнення енергетичної безпеки України. Це фінансування допоможе Україні задовольнити нагальні потреби, а також сприятиме її відновленню, модернізації та шляху до членства в ЄС. Зима може здаватися далекою, але готуватися потрібно вже зараз», – сказав міністр закордонних справ Еспен Барт Ейде.
Перший віцепрем’єр – міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що ця допомога Норвегії буде важливим внеском у здатність України протистояти російським атакам і підтримувати роботу життєво важливих послуг.
За його словами, зараз Україна рухається до моделі розподіленої генерації та енергетичної автономності, де кожен елемент здатний працювати незалежно, а резервне обладнання і швидкість відновлення стають вагомим фактором безпеки.
Шмигаль повідомив, що від початку року Україна отримала понад 3200 одиниць енергетичного обладнання та більше 312 млн євро внесків до Фонду підтримки енергетики України. Близько 40 держав та міжнародних фінансових інституцій стали частиною великої коаліції зимової стійкості. Окремо він подякував Норвегії за внески у закупівлю газу для України, що є важливим елементом підготовки до наступного опалювального сезону.
Командир батальйону «ПВК «Редут» з розслідування «Схем» і «Системи» отримав підозру у воєнних злочинах
Слідчі Служби безпеки України у взаємодії з Головним управлінням розвідки Міноборони України зібрали докази воєнних злочинів сербського найманця Давора Савічича – командира російського батальйону «Волки» так званої ПВК «Редут» – під час повномасштабної війни Росії проти України, у період окупації Київщини. Як випливає з оприлюдненого тексту підозри від 22 травня, Савічичу інкримінують порушення законів і звичаїв війни, зокрема, жорстоке поводження з цивільним населенням, катування, незаконне позбавлення волі. Про бойовий шлях Савічича та його підрозділ «Волки» журналісти проєктів Радіо Свобода «Схеми» та «Система» раніше розповіли у великому розслідуванні про так звану «Приватну військову компанію «Редут» – а по факту російську систему вербування найманців на війну під контролем ГРУ РФ.
Армія РФ не закріпилась, але вже перетворила Костянтинівку на руїни. Нова «міксована» тактика
Уже кілька тижнів українські військові фіксують російських штурмовиків у різних районах Костянтинівки, одного з ключових вузлів української оборони на Донбасі у «поясі фортець». «Сіра зона» в місті поступово розширюється з листопада минулого року, але закріпитись армії РФ не вдається. Попри це, агресор уже майже знищив Костянтинівку керованими авіабомбами, артилерією та дронами. «Дорогу життя» до міста – головну логістичну артерію гарнізону ЗСУ – російські війська постійно атакують.
Військове командування переконало очільника РФ Володимира Путіна, що російські війська зможуть захопити весь Донбас до кінця осені, пише Financial Times. Водночас аналітики та медіа дедалі частіше говорять про перелом на фронті на користь України.
Що на цьому тлі відбувається з обороною Костянтинівки – розбирались Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Далі читайте ТУТ
Очільник МЗС Норвегії відреагував на дані про своє можливе посередництво у переговорах з РФ
Міністр закордонних справ Норвегії прокоментував повідомлення Politico про свою можливу роль представити Європу на потенційних переговорах із Росією. Еспен Барт Ейде сказав Радіо Свобода у Брюсселі, що не знає підґрунтя цих розмов і не висував своєї кандидатури.
«Моє ім’я згадувалося серед кількох інших кандидатур. Не знаю, звідки це взялося… Відверто кажучи, я вважаю, що роль Норвегії в тому, щоб бути дуже твердим і сильним союзником України. А це не те саме, що виступати посередником між Росією та Україною. Ми – на боці України», – зазначив 26 травня Еспен Барт Ейде у коментарі Радіо Свобода.
На думку топдипломата Норвегії, «справжнє посередництво» може на себе взяти «хтось у позиції, де може бачити себе між цими двома країнами».
«Окремо триває інша дискусія, і я вважаю її важливою… Йдеться про те, щоб хтось говорив від імені Європи. Але це не те саме, що медіація. Це радше спосіб донести голос Європи до переговорного столу, тому що те, як і коли завершиться ця війна, яким буде її завершення та якою стане Європа після цього, – це також питання, яке безпосередньо стосується Європи», – наголосив очільник МЗС Норвегії.
18 травня видання Politico назвало імена можливих кандидатів у спецпосланці для мирних переговорів щодо України від імені Європи. Серед них – колишня канцлерка Ангела Меркель, яка відкинула таку перспективу, нинішній президент Фінляндії Александр Стубб, який заявив про готовність до цієї ролі, та експрем’єр Італії – економіст Маріо Драгі, що має великий авторитет у ЄС. Драгі не коментував публічно ці розмови.
У цій же публікації йдеться, що знайомі з думкою Києва співрозмовники журналістів кажуть, що посланець має заручитися сильною підтримкою ЄС, але водночас не представляти сам блок, якому Путін «глибоко не довіряє».
«Це може вказувати на таких фігур як міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде – досвідчений експерт з Близького Сходу, або навіть міністр закордонних справ Індії С. Джайшанкар, який підтримував стосунки з обома сторонами», – сказано в матеріалі Politico.
«Шахеди» атакували Миколаїв, є пошкодження – влада
Миколаїв зазнав атаки «Шахедів», є пошкодження, повідомляє у телеграмі голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
За його даними, через атаку дронів у місті пошкоджені адміністративна будівля та дві багатоповерхівки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.