Папа Лев XIV висловив занепокоєння «значним загостренням» війни РФ проти України
Папа Римський Лев XIV висловив занепокоєння «різким загостренням» війни РФ в Україні.
«Я з тривогою стежу за війною в Україні, яка значно загострилася останніми днями. Хочу висловити свою солідарність з усіма, хто постраждав внаслідок нещодавніх атак, ціллю яких було також цивільне населення», – сказав папа 27 травня на своїй щотижневій аудієнції у Ватикані.
«Війна не вирішує проблем; вона їх посилює. Вона не будує безпеку; вона примножує страждання і ненависть. Там, де падають ракети і безпілотники, там руйнуються надії, руйнуються будинки і храми, а невинні життя обриваються», – додав Лев XIV.
Папа Римський Лев XIV раніше вже засуджував посилення російських обстрілів в Україні, закликаючи до «припинення вогню і діалогу».
25 травня Росія закликала США евакуювати своє дипломатичне представництво і попередила про підготовку систематичних ударів по Києву. Аналогічні застереження отримали й інші держави.
Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш заявив, що він «глибоко стурбований» заявою Росії.
Коментуючи цю заяву, Міністерство закордонних справ України заявило, що, за оцінкою української сторони, загальний рівень безпекових загроз з боку Росії для Києва й інших українських міст залишається таким же, як і у попередні роки й місяці. У МЗС наголосили, що на цьому тлі нові російські погрози «є нічим іншим, як безсоромним шантажем». У міністерстві зазначили, що готові сприяти в додатковому посиленні безпеки іноземних дипмісій, які звернуться з таким запитом.
Держсекретар США Марко Рубіо наголосив, що удари Росії по Україні, зокрема нещодавній масований по Києву підтверджують, що «війна має закінчитися». «США готові допомогти і зробити все можливе, щоб сприяти завершенню цієї війни. І, сподіваємося, колись випаде можливість, що ми знову зможемо зіграти цю роль», – сказав Рубіо після розмови з головою МЗС Росії Сергіємо Лавровим.
РВА: через російський удар по Чернігівщині загинула жінка, є поранений
Російська армія вранці 27 травня вдарила по селу Лукнів Коропської громади Новгород-Сіверського району Чернігівської області, повідомив голова районної військової адміністрації Олександр Селіверстов на своїй фейсбук-сторінці.
За його словами, тип застосованого засобу ураження та остаточні наслідки зараз встановлюється. Обстріл пошкодив приміщення місцевої свиноферми та ферми великої рогатої худоби.
«На превеликий жаль, атака забрала життя людини – загинула працівниця свиноферми 1976 року народження. Крім того, тяжкі поранення голови отримав тракторист підприємства, 1986 року народження», – заявив Селіверстов.
Він додав, що пораненого в тяжкому стані транспортують до Чернігівської обласної лікарні для надання невідкладної медичної допомоги.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Місія МВФ починає зустрічі з владою України для перегляду програми розширеного фінансування
Міжнародний валютний фонд почав зустрічі в Україні в рамках першого перегляду поточної програми фінансування – про це повідомила постійна представниця фонду в Україні Прішила Тофано в заяві, яку отримало Радіо Свобода 27 травня.
«Місія МВФ на чолі у Гевіном Греєм розпочинає сьогодні зустрічі з представниками влади України та іншими партнерами у контексті першого перегляду програми розширеного фінансування та консультацій 2026 року за Статтею IV Угод МВФ», – заявила Тофано.
Вона додала, до дискусії будуть фокусуватися на макроекономічній політиці та ключових структурних реформах.
Члени уряду України наразі не коментували зустрічі з представниками МВФ.
На початку березня Україна отримала перший транш від Міжнародного валютного фонду за новою чотирирічною програмою в рамках Механізму розширеного фінансування.
У лютому Рада директорів Міжнародного валютного фонду затвердила для України нову чотирирічну програму розширеного фінансування на 8,1 мільярда доларів США.
СБУ заявила про затримання в Одесі священника УПЦ (МП) за підозрою в наведенні ракет
Служба безпеки України заявляє про затримання клірика УПЦ (МП) за підозрою в коригуванні подвійного російського удару по Одесі у березні 2024 року.
«Тоді за його координатами рашисти атакували рекреаційну зону портового міста двома балістичними ракетами «Іскандер-М». Перша – уразила житлову забудову та іншу цивільну інфраструктуру обласного центру, де, на думку коригувальника, могли перебувати військові. Другий удар відбувся по цій же локації, коли на місце події прибули екстрені служби. Після вогневого ураження агент «прозвітував» російському ГРУ про наслідки повітряної атаки РФ і «заліг на дно», щоб уникнути викриття», – йдеться в повідомленні.
«Також встановлено, що агент передавав ворогу координати розташування сил і засобів ППО ЗСУ, які забезпечували захист повітряного простору Одещини під час ракетних атак РФ. Крім того, клірик «зливав» окупантам відомості про одну з електропідстанцій поблизу Одеси, зокрема щодо системи її захисту, а після ворожого удару по енергооб’єкту інформував російську воєнну розвідку про наслідки його ураження», – додали в Службі безпеки.
Як заявили в СБУ, ієрея затримали за місцем проживання в Одесі, йому повідомили про підозру за статтею «державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану». Підозрюваний перебуває під вартою без права внесення застави. Йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна. Імені священника СБУ не наводить, його позиція – невідома.
Внаслідок російського подвійного удару по Одесі 15 березня 2024 року загинула 21 людина, десятки – зазнали поранень.
Українські правоохоронці регулярно повідомляють про затримання осіб, яких вони називають російськими агентами. Їх підозрюють, зокрема, в держзраді й диверсіях на замовлення російських спецслужб.
На Донеччині шість людей загинули через удари РФ минулої доби – ОВА
На Донеччині минулої доби через російські удари загинули шість людей: п’ятеро в Миколаївці, одна людина – в Дружківці, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін. За його словами, ще дві людини зазнали поранення.
Російські військові за добу 18 разів обстріляли населені пункти Донеччини, додав очільник ОВА. Внаслідок цього, за його словами, пошкоджені адмінбудівлі, приватні будинки, багатоповерхівки й автомобілі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На Харківщині війська РФ атакували бригаду енергетиків, двоє працівників поранені – Міненерго
Російські війська атакували бригаду енергетиків на Харківщині, внаслідок чого двоє працівників зазнали поранень, повідомило 27 травня Міністерство енергетики України.
«На Харківщині під час виконання службових обов’язків бригада енергетиків потрапила під обстріл ворожого БпЛА. Внаслідок атаки двоє працівників зазнали поранень. Постраждалих доставили до лікарні, де медики надали всю необхідну допомогу», – йдеться в повідомленні.
За даними Міненерго, внаслідок бойових дій і обстрілів енергетичних об’єктів знеструмлена частина споживачів у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Сумській і Харківській областях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Орешник» без вибухівки: що Росія запускає по Україні
Коли рано-вранці 24 травня палаючі снаряди російської балістичної ракети «Орешник» прорізали небо поблизу Києва, на кількох відеозаписах зафіксували дивну деталь. Незважаючи на гуркіт, що, судячи з усього, супроводжував падіння об’єктів на землю, не було жодних вибухових спалахів, які зазвичай супроводжують ракетний удар.
Розмиті відео, зняті під час двох попередніх атак цією зброєю – по Дніпру в листопаді 2024 року та Львові в січні 2026 року, – також показували відсутність основних вибухів.
«Схоже, вони не несуть вибухівки», – сказав Радіо Свобода Павло Подвіг, старший дослідник Інституту ООН із дослідження проблем роззброєння. За його словами, гіперзвукові снаряди, що відокремлюються від «Орешника» й світяться від нагрівання під час входження в атмосферу, «ймовірно, є важкими об’єктами, а руйнівна сила має походити від кінетичної енергії».
США не дали візу заступникові голови МЗС Росії на засідання Ради безпеки ООН – Небензя
США відмовили у видачі візи заступникові міністра закордонних справ Росії Олександру Алімову, який мав брати участь у відкритих дебатах Ради безпеки ООН. Про це повідомив постійний представник Росії при ООН Василь Небензя.
За словами Небензі, російську делегацію запросив голова МЗС Китаю Ван Ї, оскільки КНР головує в Раді безпеки ООН з 1 травня.
На 26 травня були заплановані відкриті дебати високого рівня з питань зміцнення центральної ролі й дотримання статуту ООН. Відкриті дебати – це спеціальні засідання Ради безпеки ООН чи Генсамблеї ООН, під час яких із ключових питань можуть виступати країни, які не входять до складу цих органів.
Небензя заявив, що Москва розглядає відмову у візі «не лише як порушення Вашингтоном своїх зобов’язань», а й як «кричущу неповагу до головування Китаю».
Після повернення Дональда Трампа на посаду президента США контакти між Москвою і Вашингтоном стали активнішими ніж за Джо Байдена.
Спецпосланці Трампа кілька разів відвідували Росію, а США тимчасово зняли санкції з голови Російського фонду прямих інвестицій Кирила Дмитрієва, щоб він зміг отримати американську візу.
При цьому, як заявив Небензя, випадки відмови у візах російським офіційним делегаціям продовжують відбуватися регулярно.
23 вересня 2025 року голова комітету Держдуми РФ із міжнародних справ Леонід Слуцький не отримав візу для поїздки до США на сесію Генсамблеї ООН. Тоді ж американські візи не видали частині журналістів пулу голови МЗС Росії Сергія Лаврова, акредитованих для висвітлення заходів Генасамблеї у Нью-Йорку.
26 березня 2026 року Слуцький знову повідомив, що не отримав візу для поїздки до США вже у складі делегації Держдуми.
9 квітня 2025 року офіційна речниця МЗС Росії Марія Захарова повідомила, що Франція не видала вчасно візу Алімову для участі в заходах ЮНЕСКО. Того ж місяця в аеропорту «Шарль-де-Голль» французькі прикордонники без пояснення причин затримали співробітницю російського МЗС, яка входила до офіційної делегації. У неї вилучили телефон і комп’ютер, а представника російського посольства не допускали до неї майже сім годин, заявили у російському дипвідомстві.
Речник президента Росії Дмитро Пєсков назвав дії французької влади «неприпустимими» і такими, що суперечать зобов’язанням Франції щодо Віденської конвенції.
Генштаб повідомив про майже 300 боєзіткнень на фронті за добу
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 296 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Покровському, а також на Гуляйпільському і Костянтинівському напрямках, повідомив Генштаб ЗСУ в ранковому зведенні 27 травня.
«На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 26 атак поблизу Костянтинівки, Іванопілля, Плещіївки, Русиного Яру та у бік населених пунктів Миколайпілля, Вільне й Кучерів Яр. На Покровському напрямку наші захисники зупинили 53 штурмові дії агресора у районах населених пунктів Никанорівка, Котлине, Горіхове, Новоолександрівка, Родинське, Покровськ, Гришине, Удачне та у бік населених пунктів Шевченко, Білицьке, Сергіївка Новопавлівка. На Гуляйпільському напрямку окупанти здійснили 35 атак у районах населених пунктів Добропілля, Злагода, Гуляйполе, Солодке, Прилуки, Залізничне, Староукраїнка і в бік Нового Запоріжжя, Цвіткового й Чарівного», – йдеться в повідомленні.
За даними командування, бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
21 травня американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що українські сили повертають собі тактичну ініціативу на різних ділянках лінії фронту.
Перед тим міністр оборони Михайло Федоров на зустрічі з журналістами заявив, що Україні вдалося суттєво сповільнити просування сил РФ і поступово перехоплювати ініціативу на фронті завдяки роботі українських військових й іншим чинникам, серед яких вимкнення для агресора Starlink і нарощування дронових ударів середньої дальності (middle strike).
Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні 25 травня заявив, що Україна зараз має сильніші позиції на фронті.
«Ріжуть оселедець на піаніно». Чи мають українці реальний шанс повернути житло в окупації
Міжнародна організація Human Rights Watch закликала російську владу негайно припинити захоплення та вилучення цивільного майна на окупованих територіях України. У новому звіті правозахисники зазначають, посилаючись на оприлюднені дані, що Росія вже внесла до свого держреєстру понад 4,5 мільйони таких об’єктів нерухомості. За даними HRW, для власників українських паспортів створені бар’єри для повернення власності. Серед умов – особиста присутність у зоні окупації та отримання російського громадянства. Телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) поговорила з однією із родин, чия квартира залишилася в зоні окупації.
Як медики рятують життя поблизу поля бою: один день на стабпункті «Азову»
Змінюється фронт – змінюється медицина та характер поранень. Так кажуть медики 12-ї бригади «Азов» Національної гвардії України.
Якщо раніше можна було зустріти кульові поранення, то зараз це велика рідкість. Натомість основними пораненнями є ураження від дронів. Також зустрічаються і відірвані кінцівки. Того дня на стабілізаційний пункт «Азову» привезли двох поранених бійців – підірвалися на міні. До того медики були без роботи протягом тижня, адже в зоні відповідальності не було поранених. Особливості фронту полягають в тому, що нині евакуювати із поля бою поранених військових стало складніше. На стіл до лікарів вони можуть потрапити за 10, 12 а то й більше годин. Утім, на місці їм готові надати всю можливу допомогу, аби відправити на подальший етап евакуації, у тому числі перелити кров. Як рятують «Азовців» дивіться у відео Радіо Свобода.
У РФ й окупованому Криму заявили про удар дронів і ракет по аеродрому, авіазаводу, НПЗ
Російські Воронеж, Таганрог, Туапсе, а також окупований Росією Крим у ніч проти 27 травня атакували безпілотниками і ракетами, повідомили представники місцевих адміністрацій.
У Воронежі, за словами губернатора Воронезької області РФ Олександра Гусєва, уламками дронів пошкоджена будівля шиномонтажу. Український моніторинговий канал Exilenova+ пише, що ціллю атаки був військовий аеродром «Балтимор», де дислокується 47-й гвардійський бомбардувальний авіаційний полк. Згідно з аналізом російського видання Astra, дим на фотографіях, які публікують у мережах, піднімається в районі аеродрому.
Губернатор Ростовської області Росії Юрій Слюсар повідомив про «знищення» ракети над Таганрогом. Внаслідок падіння її уламків сталося займання автомобілів, заявив він, постраждали дві жінки, одна з них – у тяжкому стані.
За даними Astra, внаслідок атаки пожежа сталася на території 325-го авіаційного ремонтного заводу в Таганрозі. Чи пошкоджений сам завод, поки що невідомо. Підприємство вже атакували у грудні 2024 року.
Севастополь в окупованому Криму зазнав комбінованої атаки, у тому числі ракет Storm Shadow, заявив призначений Росією голова міста Михайло Развожаєв. Внаслідок удару зайнялася покрівля південного управління Центрального банку на Ластовій, у сусідніх будинках вибуховою хвилею пошкодило вікна й балкони, постраждав, зокрема, восьмиповерховий багатоквартирний будинок, зазначив він.
У районі вулиці Гоголя ракета пошкодила адміністративну будівлю, яка не використовувалася, а в сусідніх житлових багатоквартирних будинках від ударної хвилі пошкоджено вікна, додав Развозжаєв.
Телеграм-канал «Кримський вітер» пише, що в Севастополі був «приліт» у будівлю штабу ВПС Чорноморського флоту РФ на вулиці Гоголя, виникла пожежа.
В оперативному штабі Краснодарського краю повідомили, що в Туапсе на території морського терміналу впали уламки безпілотника.
«Через падіння фрагментів безпілотників сталося загоряння, яке оперативно ліквідували», – йдеться у повідомленні. За даними Astra, один із вибухів у Туапсе, ймовірно, стався в районі НПЗ. Це щонайменше п’ята атака на завод за цю весну.
Міноборони Росії заявило про нібито знищення 140 українських безпілотників над Бєлгородською, Волгоградською, Воронезькою, Курською, Орловською і Тульською областями, а також над Краснодарським краєм, окупованим Кримом і над акваторіями Азовського та Чорного морів.
Українські військові атаку поки що не коментували.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
ОВА про масований удар по Чернігову: є руйнування, серед цілей – критична інфраструктура
Серед цілей російського масованого удару по Чернігову – деревообробне підприємство, логістична компанія і критична інфраструктура в місті, повідомив очільник обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Уночі ворог масовано вдарив дронами по Чернігову і сусідніх громадах. Багато вибухів. Влучання на різних локаціях. Є руйнування. Ціллю стали дачні будинки в Новобілоуській і Куликівській громадах. А також – деревообробне підприємство, логістична компанія і критична інфраструктура в Чернігові. Пошкоджене складське приміщення, спецтехніка, легковики і вантажівка», – написав Чаус у телеграмі вранці 27 травня.
За даними ОВА, минулої доби російські військові 28 разів обстріляли Чернігівську область, зокрема атакували дронами «Герань» Сновськ.
«Один із ударів прийшовся по кладовищу – двоє людей постраждали. Під ударом – транспортна інфраструктура», – повідомив Чаус.
Вночі про масований удар РФ по Чернігову і близько 15 вибухів у місті повідомив очільник міської військової адміністрації Дмитро Брижинський. «Пошкоджене одне з підприємств міста», – зазначив Брижинський без подробиць. Інформації про постраждалих, за його словами, не надходило.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Повітряні сили: РФ вночі атакувала Україну 163 дронами, зафіксовано влучання на семи локаціях
Російські військові вночі проти 27 травня атакували Україну 163 ударними безпілотниками, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 150 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання восьми ударних дронів на семи локаціях, а також падіння уламків на чотирьох локаціях.
Військові попереджають, що в повітряному просторі України ще залишаються декілька російських БпЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
В ISW оцінили ризики наступу з Білорусі й атак РФ по заходу України з білоруської території
Росія й Білорусь, схоже, створюють умови, щоб виправдати запуски Росією безпілотників для ударів по Україні з території Білорусі, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики звернули увагу на заяву секретаря Ради безпеки Білорусі Олександра Вольфовича, який 26 травня сказав, що білоруські війська «зафіксували» 116 спроб українських безпілотників перетнути міжнародний кордон із Білоруссю протягом останнього тижня. Вольфович також стверджував, що деякі перетини кордону українськими безпілотниками були навмисними спробами атакувати білоруську прикордонну інфраструктуру.
В ISW зазначають, що Росія може використати заявлені випадки перебування українських безпілотників у повітряному просторі Білорусі, щоб виправдати використання білоруської території для здійснення «ударів у відповідь» по Україні.
«Білоруська територія дозволить РФ завдавати ударів безпілотниками по українських наземних лініях зв’язку у західній і північно-західній Україні, які російські безпілотники наразі не можуть легко вразити з точністю. Здатність російських військ використовувати білоруську територію для нанесення ударів може дозволити російським безпілотникам типу «Шахед» і дешевшим безпілотникам «Молнія» атакувати автомагістраль М-06, яка проходить через західні українські області, включаючи ключові маршрути постачання з Польщі до України і залізницю, що з’єднує Польщу й Україну», – йдеться у звіті.
Аналітики зазначають, що російські війська вже атакують західні українські області з російської території, але запуск безпілотників з Білорусі «дозволить російським військам використовувати дистанційно керовані безпілотники «Шахед» і «Молнія», що підвищить їхню точність і здатність уражати рухомі цілі».
«Заяви Вольфовича і нещодавні українські попередження щодо Білорусі свідчать про те, що Росія створює інформаційні умови для подальшого використання Білорусі у власних військових цілях, зокрема для ударів по стратегічно важливих об’єктах в тилу на заході України», – кажуть аналітики.
Як зазначили в ISW, заяви Вольфовича пролунали на тлі нещодавніх попереджень українських чиновників про те, що Росія тисне на Білорусь, щоб та проводила операції проти України або невказаної держави НАТО.
«Білорусь навряд чи розпочне наземне вторгнення проти України, і ISW незалежно не спостерігав і не підтверджував жодного нарощування білоруських сил на білорусько-українському кордоні, яке було б достатнім для наземного вторгнення. Росії також не вистачає резервів, необхідних для підтримки білоруських військ під час наземного вторгнення в Україну», – кажуть автори звіту.
Росія та її союзник Білорусь минулого тижня провели ядерні навчання. У Білорусі, яка межує зі східним флангом НАТО, також розміщений «Орешник» – новітній російський ракетний комплекс, здатний нести ядерну зброю.
19 травня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський, коментуючи загрозу РФ з боку Білорусі, заявив, що «можливі операції на півночі – це реально.
Після цих заяв Олександр Лукашенко сказав, що Мінськ «не буде втягнутий» у війну Росії проти України, але є умова – якщо це не агресія проти території Білорусі.
Білорусь не бере прямої участі у війні проти України, але у лютому 2022 року її влада надала територію країни для проїзду й дислокації російських військ, а з території Білорусі завдавалися удари по Україні.
Порошенко після зустрічі Зеленського з лідерами Ради: домовилися, що діалог стане постійним
П’ятий президент України, лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським анонсував, що такі зустрічі з лідерами парламентських фракцій і груп стануть регулярними.
Порошенко написав про це в соцмережах 26 травня, після першої «за багато років» розмови з Зеленським віч-на-віч.
«Її ініціювали на прохання лідерів фракцій на погоджувальній раді і важливо, що у президента нас почули. В умовах, коли Україна веде війну за виживання, діалог із парламентом і відновлення його суб’єктності є важливим. Надто багато викликів, які можливо подолати лише спільно. Домовилися, що такі зустрічі будуть відбуватися регулярно, а діалог стане постійним», – зазначив Порошенко.
За даними народних депутатів, зокрема представника «Голосу» Ярослава Железняка, 26 травня президент Зеленський, крім Порошенка, зустрівся також із: Юлією Тимошенко – від «Батьківщини», Олегом Кулінічем від групи «Довіра», Юрієм Бойком – від групи «Платформа за життя та мир», Антоніною Славицькою – від групи «Відновлення України», Ігорем Палицею – від групи «За майбутнє», Дмитром Разумковим – від міжфракційного обʼєднання «Розумна політика», Олександрою Устіновою – від фракції «Голос».
Представник «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко повідомляв, що зустрічі проходили за участі спікера парламенту Руслана Стефанчука, лідера фракції «Слуга народу» Давида Арахамії і керівника Офісу президента Кирила Буданова.
Публічних коментарів інших учасників зустрічей, які, за повідомленнями тривали приблизно по пів години, поки не було.
При цьому Ярослав Железняк повідомив, що зібрав «перші фідбеки» щодо зустрічей від колег. За його словами, все проходило «в теплій атмосфері», прохань від Зеленського до лідерів фракцій і груп не було, кадрові рішення не обговорювали.
«По війні те ж саме (що вчора «Слугам») говорить, що є теоретична можливість до листопада закінчити активну фазу. Чому саме така дата не пояснює», – зазначив Железняк.
За день до цього, 25 травня президент Зеленський зустрічався з фракцією «Слуга народу». Народна депутатка від цієї політсили Ольга Василевська-Смаглюк після зустрічі розповіла, що Зеленський говорив про перспективи завершення гарячої фази війни до листопада.
«Членство другого сорту» чи «хороший знак». Що пропонує Мерц Україні?
Пропозиція канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо «асоційованого членства» України в ЄС без повного права голосу викликала критику в Києві, однак насправді вона не надто відрізняється від ідей, які раніше просувала сама Україна.
Таку думку в коментарі Радіо Свобода висловив німецький аналітик, засновник Brussels Freedom Hub Роланд Фройденштайн, та пояснив, який «хороший знак» вбачає у діях Мерца.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати Росії у війні: тисяча військових за добу
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 358 950 своїх військових, зокрема тисячу осіб – за останню добу, такі дані на ранок 27 травня навів український Генштаб.
В українському командуванні також назвали втрати у військовій техніці Росії:
- танки – 11 955 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 618 (+3)
- артилерійські системи – 42 790 (+39)
- РСЗВ – 1 805 (+1)
- засоби ППО – 1 397
- літаки – 436
- гелікоптери – 353
- наземні робототехнічні комплекси – 1 485 (+10)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 313 342 (+1 307)
- крилаті ракети – 4 687
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 99 645 (+271)
- спеціальна техніка – 4 224 (+3).
22 травня президент України Володимир Зеленський також назвав втрати Росії на фронті, заявивши, що від початку 2026 року вони вже склали більше ніж 145 тисяч осіб, «зокрема, знищеними – майже 86 тисяч осіб, важкопораненими – щонайменше 59 тисяч осіб, у полон взято більше ніж 800 російських військовослужбовців».
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
Ці дані спираються на поіменні списки загиблих, які «Медіазона» складає спільно з Російською службою «Бі-Бі-Сі» й командою волонтерів, а також на дані з російського Реєстру спадкових справ.
На квітень 2026 року журналісти російської служби ВВС і «Медіазони» спільно з командою волонтерів підтвердили імена щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, які загинули на війні проти України з лютого 2022 року. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Війська РФ обстріляли Чернігів, у місті було близько 15 вибухів – МВА
Російські військові вночі проти 27 травня завдали масованого удару по Чернігову, повідомив очільник міської військової адміністрації Дмитро Брижинський.
«У місті пролунало близько 15 вибухів. Пошкоджене одне з підприємств міста», – зазначив Брижинський.
Інформації про постраждалих, за його словами, не надходило.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Понад 50 країн на засіданні ООН засудили нові погрози Росії та її звернення до посольств у Києві
Понад 50 країн на засіданні Організації Об'єднаних Націй у Нью-Йорку 26 травня засудили нові погрози Росії і звернення до іноземних посольств у Києві.
«Ми засуджуємо нещодавні погрози Росії дипломатичним установам та посольствам у Києві. Це те, з чим ми не можемо миритися», – йдеться у заяві, яку озвучив Андрій Мельник, постійний представник України при ООН.
Країни також засудили атаку РФ ніч з 23 на 24 травня – для Києва це був один з найруйнівніших нападів, зафіксованих на сьогодні, а також застосування РФ по місту Біла Церква балістичної ракети середньої дальності «Орешник».
«Ми рішуче засуджуємо ескалацію атак з боку Росії. Напади на цивільне населення, цивільні об'єкти та критично важливу енергетичну інфраструктуру України є серйозними порушеннями міжнародного гуманітарного права та мають бути негайно припинені», – йдеться у заяві.
25 травня Росія закликала США евакуювати своє дипломатичне представництво та попередила про підготовку систематичних ударів по Києву. Аналогічні застереження отримали й інші держави.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що він «глибоко стурбований» заявою Росії.
«Зараз як ніколи важливо уникати будь-якої ескалації конфлікту, який вже завдав величезних збитків мирному населенню і який ризикує ще більше віддалити пошуки миру», – заявив він.
Коментуючи цю заяву, Міністерство закордонних справ України заявило, що, за оцінкою української сторони, загальний рівень безпекових загроз з боку Росії для Києва й інших українських міст залишається таким же, як і у попередні роки й місяці. У МЗС наголосили, що на цьому тлі нові російські погрози «є нічим іншим, як безсоромним шантажем». У міністерстві зазначили, що готові сприяти в додатковому посиленні безпеки іноземних дипмісій, які звернуться з таким запитом.