«Мабуть, доля таки існує»: як живе «Охматдит» за два роки після ракетного удару
«Якби я одразу пішла, то саме дійшла б у момент прильоту по тому місці, де зараз узагалі немає будівлі. Чомусь я вирішила почекати ці 10 хвилин. У той момент подумала, що, мабуть, доля таки існує»
Так згадує дитяча лікарка-урологиня Аліна Пузько 8 липня 2024 року. День, коли в найбільшу дитячу лікарню України «Охматдит» влучила російська ракета та забрала життя двох людей, ще понад 50 – отримали поранення.
За два роки після атаки один із зруйнованих корпусів вдалося відновити, інші ще чекають на реконструкцію. А лікарня продовжує працювати, відкривати нові відділення й щодня приймати сотні дітей.
Радіо Свобода розповідає, як сьогодні живе «Охматдит» і що змінилося за два роки після атаки.
Ранок 8 липня 2024 року дитяча урологиня Аліна Пузько згадує як буденний. Коли почалася повітряна тривога, вона залишилася в ординаторській:
«Чесно кажучи, тоді ми не так часто спускалися в укриття. Спочатку орієнтувалися, що саме на нас летить, а вже потім вирішували, коли і як спускатися».
Далі читайте ТУТ
У Києві російський дрон влучив у 25-поверховий будинок, постраждала дитина – мер
У середу вдень, 8 липня, російський дрон влучив у в 25-поверховий житловий будинок на рівні 16 поверху в Деснянському районі, повідомив мер Києва Віталій Кличко.
«У багатоповерхівці в Деснянському районі, куди влучив ворожий БпЛА, сталося загоряння на верхньому поверсі. Під час розвідки рятувальники евакуювали та передали медикам постраждалу дитину. Розвідка в будинку триває», – зазначив міський голова.
У Києві кілька разів від початку доби 8 липня оголошували повітряну тривогу, зокрема, через загрозу безпілотників. Кличко повідомив про падіння одного з дронів на лівому березі. Попередньо було відомо, що російський БПЛА впав і вибухнув поблизу газорозподільної станції.
Мадяр розповів про розмову з Зеленським та відмову Угорщини допомагати Україні зброєю
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр розповів про коротку розмову з президентом України Володимиром Зеленським та заявив, що Будапешт і надалі не надаватиме Україні військової допомоги, однак продовжить гуманітарну підтримку. Про це він сказав у відеозверненні, опублікованому 8 липня перед початком пленарного засідання саміту НАТО в Анкарі.
«Так само, як і два роки тому у Вашингтоні, НАТО ухвалить декларацію щодо фінансової підтримки України. Йдеться про 70 мільярдів євро. Втім, як і раніше, участь у цій підтримці буде добровільною», – заявив він.
Мадяр нагадав, що Угорщина і Словаччина мали механізм opt-out, тобто можливість відмовитися від участі в кредитній програмі Європейського Союзу. Там само зараз кожна держава-член НАТО буде самостійно вирішувати, чи долучатися до цієї допомоги Україні.
«Я чітко дав зрозуміти всім тут, в Анкарі, і повторю це на пленарному засіданні, що Угорщина й надалі підтримуватиме Україну всіма гуманітарними засобами. Водночас Угорщина не надаватиме Україні ні зброї, ні військових, ні будь-якої іншої військової допомоги», – заявив прем’єр Угорщини.
Він також повідомив, що напередодні коротко поспілкувався з Зеленський під час офіційного прийому на відкритті саміту:
«Ми домовилися найближчим часом зустрітися – або в Будапешті, або в Києві. Після цього ми разом відвідаємо Закарпаття, зокрема, Берегове».
Це вже не перша публічна заява Петера Мадяра про намір зустрітися з Володимиром Зеленським. Ще наприкінці квітня, невдовзі після перемоги на парламентських виборах в Угорщині, він запропонував провести першу зустріч із президентом України саме в Береговому на Закарпатті – місті, де більшість населення становлять етнічні угорці.
Мадяр заявляв, що такий символічний крок мав би започаткувати «нову основу» для українсько-угорських відносин і сприяти розв’язанню питань угорської меншини в Україні.
У травні, вже після вступу на посаду прем’єр-міністра, Мадяр повторив, що сподівається зустрітися із Зеленським саме в Береговому на початку червня. Тоді ж українська сторона повідомила, що дата і місце можливої зустрічі будуть узгоджувати через дипломатичні канали.
Після першої короткої розмови із Зеленським на саміті ЄС у Брюсселі під час саміту лідерів ЄС в червні Мадяр знову заявив, що хотів би провести повноцінні переговори саме в Береговому. Водночас він визнав, що український президент віддає перевагу іншому місцю зустрічі.
Анкара використовує власні канали комунікації, щоб спрямувати Росію до миру – Ердоган
Анкара використовує власні канали комунікації, щоб спрямувати Росію до миру, заявив турецький президент Реджеп Тайїп Ердоган.
«Підтримуючи Україну, ми також використовуємо наші канали зв'язку, щоб спрямувати Росію до миру», – сказав Ердоган, якого цитує агенція Anadolu.
Президент Туреччини також підтримав зусилля Трампа, спрямовані на припинення війни РФ проти України.
«Ми поділяємо бачення Трампа щодо миру у війні в Україні та висловлюємо свою підтримку ініціативі, спрямованій на задоволення пріоритетних потреб України», – сказав Ердоган.
Водночас в Кремлі сьогодні висловили сподівання, що Туреччина та інші країни зможуть використати свій вплив, щоб зупинити атаку України на міжнародну енергетичну інфраструктуру.
Раніше в середу Росія звинуватила Україну в нападі на об'єкт – газоперекачувальну станцію «Газпрому» «Краснодарська», яка обслуговує експорт газу до Туреччини. Українська сторона про цю атаку не повідомляла.
Президент США Дональд Трамп заявив, що вважає можливим швидке врегулювання війни Росії проти України після нещодавніх розмов із президентом України Володимиром Зеленським та президентом Росії Володимиром Путіним. Про це він заявив 7 липня в Анкарі.
В оприлюдненому 6 липня інтерв'ю Financial Times президент України Володимир Зеленський зазначив, що ключова фаза російсько-української війни змістилася з суші та моря до повітря. На його думку, саме «битва у небі» визначить результат збройного протистояння.
Наприкінці червня Ердоган декларував, що Туреччина прагне до тривалого миру у війні між Росією й Україною і докладає зусиль для відновлення переговорів і дипломатичного процесу.
ЗМІ: російський суд ув’язнив підлітка з окупованого Донецька на 9 років
Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону РФ засудив неповнолітнього жителя Донецька до дев’яти років виховної колонії, передає російське видання «Медіазона» з посиланням на пресслужбу суду 8 липня. Публічно російська судова установа про це не повідомляла.
За даними видання, 17-річного жителя Донецька Євгена Жадана визнали винним у держзраді, підготовці до теракту, участі в терористичній організації та незаконному обігу вибухівки.
У лютому 2026 року підлітка включили до переліку екстремістів і терористів Росфінмоніторингу. «Медіазоні» невідомо, коли його затримали.
Водночас видання повідомляє, що в сторіс свого телеграм-профілю хлопець публікував фото, на яких він вдягнений у камуфляжну форму й позує зі зброєю. Наприкінці травня 2026-го на одному з таких знімків було емоджі з російським прапором.
Українська влада та правоохоронці наразі публічно не коментували повідомлення про ув’язнення жителя Донецька.
Українські правоохоронці регулярно повідомляють про розслідування щодо російських суддів, які виносять вироки військовим і цивільним громадянам України. Зокрема, у вересні 2025 року СБУ заочно повідомила про підозру судді Південного окружного військового суду в Росії Костянтину Простову за вироки полоненим захисникам Маріуполя.
СБУ заявила про ураження об’єкта «Транснефть – Урал» в Росії – за 1500 кілометрів від кордону України
Служба безпеки України заявила про успішний удар по лінійній виробничо-диспетчерській станції (ЛВДС) «Черкаси» у Башкортостані у Росії – об'єкт розташований за 1500 кілометрів від кордону України.
Як повідомляє пресслужба відомства, по об'єкту «відпрацювали» щонайменше вісім безпілотників СБУ, внаслідок удару виникла пожежа в районі резервуарного парку та на виробничих потужностях станції.
У СБУ зауважують, що ЛВДС «Черкаси» є одним із ключових об’єктів системи «Транснефть – Урал», станція забезпечує приймання, накопичення, зберігання та перекачування світлих нафтопродуктів з Уфимського нафтопереробного вузла до магістральних нафтопродуктопроводів, через цей об’єкт щороку транспортується майже 2 мільйони тонн нафтопродуктів.
Українська спецслужба пояснює, що ураження об’єктів суттєво ускладнює логістику постачання нафтопродуктів у центральних і східних регіонах Росії, а також негативно впливає на функціонування системи транспортування пального, яка забезпечує потреби військово-промислового комплексу РФ.
«Ми послідовно знаходимо та знищуємо інфраструктуру, яка забезпечує армію ворога пальним, логістикою та ресурсами для війни. Кожен далекобійний удар змушує загарбника платити все вищу ціну за війну проти України», ‒ наголосив очільник СБУ Євгеній Хмара.
Телеграм-канал ASTRA з посиланням на дані свого аналізу пише, що українські дрони вразили, ймовірно, Башнефть-УНПЗ в Уфі (Башкористан). Джерела вогню не видно, лише дим.
Компанія «Башнефть» (входить до складу «Роснефти»), керує на цій промзоні трьома потужними нафтопереробними заводами, розташованими фактично впритул один до одного: «Башнефть-Уфанефтехім», «Башнефть-Новойл», «Башнефть-УНПЗ».
Голова Башкортостану Радій Хабіров атаку не коментував.
2 липня Служба безпеки заявила про ураження нафтоперекачувальної станції «Старолікєєво» в Нижньогородській області Росії – вона розташована на відстані 850 кілометрів.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Удар РФ по багатоповерхівці в Харкові: число постраждалих зросло
У Харкові кількість постраждалих через російський удар зросла до 29 людей, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, ще шестеро людей звернулися по допомогу медиків через удар у Немишлянському районі. Серед постраждалих є хлопці 17, 16, 3 років і 12-річна дівчинка.
Згодом Синєгубов уточнив, що кількість постраждалих зросла до 34 людей.
Вранці армія РФ вдарила по п’ятиповерховому житловому будинку у Немишлянському районі. Раніше місцева влада повідомляла про двох загиблих і 20 постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Дістали «недосяжного гіганта». Як українські дрони вперше атакували Омський НПЗ за 2500 кілометрів від кордону
6 липня українські безпілотники вперше атакували Омський нафтопереробний завод – один із найвіддаленіших і найважливіших об’єктів російської нафтопереробки, уражених від початку війни. Завод розташований приблизно за 2500 кілометрів від України й досі вважався недосяжним для таких ударів. Завдяки потужності близько 22 мільйонів тонн на рік Омський НПЗ є одним із ключових елементів російської системи виробництва та розподілу автомобільного пального, дизельного пального й авіаційного гасу.
Кличко: в Києві російський дрон, попередньо, вибухнув біля газорозподільної станції
У Києві кілька разів від початку доби 8 липня оголошували повітряну тривогу, зокрема, через загрозу безпілотників.
Міський голова Віталій Кличко повідомив про падіння одного з дронів на лівому березі:
«У Деснянському районі, за попередньою інформацією, ворожий БпЛА впав та вибухнув поблизу газорозподільної станції».
Він додав, що на місце прямують екстрені служби.
Вночі внаслідок російського удару по Києву загинула людина, щонайменше двоє постраждали. Удар спричинив пожежу складських приміщень.
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 8 липня (з 18:00 07 липня) війська РФ атакували двома протирадіолокаційними ракетами Х-31П, п’ятьма балістичними ракетами Іскандер-М/С-400 та 169 ударними БпЛА різних типів.
Протиповітряна оборона знешкодила 139 БпЛА, але жодної ракети, якими вночі атакували війська РФ. Українські військові зафіксували влучання 5 балістичних ракет Іскандер-М/С-400 на 4 локаціях та 20 ударних БпЛА на 11 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 7, крім того, дві протирадіолокаційні ракети Х-31П не досягли цілі.
Під час попереднього масованого комбінованого удару по Україні, який стався у ніч проти 6 липня, сили ППО знешкодили 37 крилатих ракет (і жодної балістичної).
Внаслідок російських ударів по Херсону є загиблі та поранені
Російські війська кілька разів атакували цивільний транспорт у Херсоні вранці 8 липня, повідомляє обласна прокуратура та місцева влада.
Зокрема, за даними прокуратури, близько 7 ранку військові РФ вдарили дроном по маршрутному автобусу в обласному центрі:
«За попередніми даними, внаслідок удару одна людина загинула, ще двоє отримали поранення різного ступеня тяжкості. Потерпілим надається необхідна медична допомога»,
Згодом стало відомо про атаку дрона на житловий квартал – через скидання вибухового пристрою на подвір’я будинку загинув 71-річний місцевий житель.
Крім того, російська армія близько 09:10 атакувала безпілотником цивільний автомобіль на перехресті вулиць у Херсоні. Через удар загинув 53-річний чоловік, який був у авто.
Цей удар прокоментував очільник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько:
«Судячи з пошкоджень автомобіля, шансів вижити в чоловіка не було. Це означає, що ворожий оператор умисно спрямував дрон на цивільний транспорт».
Шанько зазначив, що на цьому ж перехресті в неділю під удар потрапили двоє чоловіків 71 і 47 років, вони зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Норвегія надає майже 270 млн євро на зміцнення ППО України
Норвегія зараз надає додаткові 3 мільярди норвезьких крон (майже 270 млн євро) на зміцнення систем протиповітряної оборони України, повідомляє пресслужба уряду країни.
«Битва України за самозахист – це також наша битва. Україна щодня стикається з російськими атаками…Україні вдається зупинити більшість безпілотників та крилатих ракет, але їй потрібно посилити свою оборону від балістичних ракет. Це один з найнагальніших пріоритетів України. Тому Норвегія зараз надає 3 мільярди норвезьких крон на протиповітряну оборону», – сказав прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере.
Зазначається, що разом з Данією, Німеччиною та Канадою Норвегія замовить нові ракети протиповітряної оборони Patriot безпосередньо у виробника в США.
Повідомляється, що з огляду на тривалі терміни постачання Норвегія також планує закуповувати ракети Patriot у країн, які вже їх мають, щоб сприяти швидкій передачі Україні.
В уряді країни зауважують, що Норвегія продовжуватиме підтримувати програму PURL.
У вівторок прем’єр-міністр Стере зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським на саміті НАТО в Анкарі, Туреччина.
Зеленський після цієї зустрічі повідомив, що Норвегія «вагомо допомагає» Україні з ППО в енергетиці. За його словами, з Стере «предметно обговорили» рішення, які допоможуть посилити захист неба України і участь Норвегії у закупівлі газу.
За даними Повітряних сил ЗСУ, вночі 8 липня під час атаки РФ сили ППО не збили жодної ракети, якими вночі атакували війська РФ – йдеться про 5 балістичних ракет Іскандер-М/С-400. Під час попередньої масованої атаки 6 липня, коли сили РФ завдали удару 68 ракетами і 351 БпЛА, була подібна ситуація. Тоді військові повідомили, що сили ППО знешкодили 37 крилатих ракет (і жодної балістичної), а також 326 безпілотників.
Генштаб ЗСУ підтвердив ураження двох НПЗ і танкерів Росії протягом ночі
Сили оборони протягом ночі на 8 липня уразили Саратовський нафтопереробний завод і низку інших російських об’єктів, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.
За даними командування, на території НПЗ зафіксовані вибухи та пожежа. Ступінь завданих збитків уточнюють.
«Саратовський НПЗ входить до структури компанії «Роснефть» і є одним із ключових нафтопереробних підприємств Поволжя. Його проєктна потужність – близько 7 млн тонн нафти на рік. Завод випускає бензин, дизельне та авіаційне пальне, які використовуються, зокрема, для забезпечення військової логістики держави-агресора», – йдеться в повідомленні.
Саратовський НПЗ вже не вперше зазнає атаки, зокрема це одне з найстаріших нафтопереробних підприємств Росії було атаковане у травні цього року.
Також удару зазнав нафтопереробний завод «ТАІФ-НК» у Нижньокамську, республіка Татарстан. Там, за даними командування, також спостерігаються вибухи й пожежа, ступінь збитків уточнюється.
Генштаб вказує на те, що «ТАІФ-НК» є одним із найбільших нафтопереробних комплексів Росії. До його складу входять сам НПЗ, завод бензинів та комплекс глибокої переробки важких залишків:
«Проєктна потужність підприємства з переробки нафти становить понад 7 млн тонн на рік, а з урахуванням усіх видів сировини комплексна потужність перевищує 8 млн тонн. Продукція заводу – дизпальне, бензини, авіапальне та інші нафтопродукти, задіяні у забезпеченні економіки й військової логістики РФ».
Також Генштаб підтверджує ураження шести танкерів тіньового флоту. Один із них перебував у Чорному морі, п’ять – в Азовському. Судна були задіяні у логістиці Росії для забезпечення окупаційної армії, що діє в південних регіонах України, йдеться в зведенні.
Раніше командувач Сил безпілотних систем повідомив про удари по дев’ятьох російських танкерах.
Військові повідомляють про ураження аеродрому «Борісоглебськ» у Воронезькій області Росії та автомобільних мостів у районах Уразового й Шелаєвого Бєлгородської області РФ:
«Об’єкти використовуються противником для військової логістики, перекидання особового складу, озброєння, боєприпасів та матеріально-технічних засобів».
Раніше російський телеграм-канал ASTRA повідомив про удар по Саратовському нафтопереробному заводу та підприємству у Нижньокамську, а також про пожежу на військовому аеродромі Борисоглібськ у Воронезькій області.
Губернатор Саратовської області Роман Бусаргін ураження НПЗ не підтверджує, але заявив, що внаслідок атаки БпЛА є пошкодження об'єктів цивільної інфраструктури. Також, за його словами, через атаку загинула людина, є постраждалі.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
На Полтавщині російський БПЛА атакував автівку енергетиків, є постраждалі – Міненерго
На Полтавщині під час аварійно-відновлювальних робіт російський БПЛА атакував службовий автомобіль, постраждали троє енергетиків, повідомило у телеграмі Міністерство енергетики.
За повідомленням, постраждалих доставили до лікарні.
У Міненерго також інформує, що внаслідок бойових дій та обстрілів енергетичних об'єктів частина споживачів у Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській та Харківській областях тимчасово залишається без електропостачання, а через негоду без електропостачання залишається 10 населених пунктів на Хмельниччині.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року і взимку 2026-го війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням.
Від середини квітня «Укренерго» не застосовувало заходів обмеження споживачів, але через сильну спеку з 30 червня їх почали застосовувати в усіх регіонах України.
Навроцький розповів про «ввічливу» розмову із Зеленським у Анкарі
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що поспілкувався з президентом України Володимир Зеленський на полях саміту НАТО в Анкарі та не виключив нової зустрічі під час заходу. Про це він сказав журналістам 8 липня перед початком засідань саміту.
«Вчора ми мали ввічливу розмову з президентом Зеленським, і ми можемо повторити цю розмову сьогодні», – сказав Навроцький.
За словами польського президента, попри розбіжності між Києвом і Варшавою щодо історичних питань, обидві країни мають підтримувати діалог.
«Мені здається цілком природним, що держави-сусіди, які мають спільного ворога – Російську Федерацію, – підтримують діалог незалежно від певних двосторонніх суперечностей», – заявив він.
«Україна перебуває у стані війни з Росією. Польща протягом багатьох століть також перебувала у війні та конфліктах із Росією. Саме це є спільною точкою відліку для розуміння нинішньої ситуації», – додав польський президент.
Водночас Навроцький підтвердив, що його позиція щодо історичних питань не змінилася.
«Польща, і, як я вважаю, вся Європа, не може миритися з вшануванням воїнів УПА, яких у Польщі вважають відповідальними за загибель 120 тисяч поляків. Однак це не виключає нашого діалогу. Це природна річ у дипломатії», – сказав президент Польщі.
Представник Офісу президента Дмитро Литвин підтвердив, що вчора ввечері президенти поспілкувались. За його словами, це була недовга розмова, домовились, що сьогодні спробують узгодити графіки щодо можливої зустрічі.
Ця зустріч пройшла на тлі напруженості, що виникла між президентами країн через історичні питання.
19 червня президент Польщі Кароль Навроцький оголосив, що вирішив позбавити Зеленського Ордена Білого орла через його указ про найменування підрозділу Збройних сил на честь «героїв УПА». Навроцький заявив, що для більшості польського суспільства Українська повстанська армія залишається «формуванням, відповідальним за жорстокі злочини, скоєні проти громадян Республіки Польща під час Другої світової війни».
Зеленський 20 червня відправив орден «Новою поштою». При цьому він заявив, що «Україна залишається вдячною Польщі за підтримку і відкритою до подальшої співпраці».
Також колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко і Петро Порошенко відмовилися від Ордена Білого Орла.
«Б’ють АЗС». Де в Україні є таємні заправки і бензин по годинах
Понад півтори сотні атак на автозаправні станції України упродовж місяця здійснили війська РФ, порахували експерти. Їхня географія охоплює цілу низку регіонів. І хоча експерти кажуть, що удари по заправках – проблема поки що локальна. Кількість пошкоджених або знищених АЗС постійно зростає.
Кореспондент телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії) зауважує, зокрема, що з п’ятого липня російська армія почала системно знищувати ізюмські АЗС, що на Харківщині.
Українське командування звітує про удари по 9 танкерах РФ протягом ночі
Сили безпілотних систем продовжили удари по танкерах «тіньового флоту» Росії в Азовському морі протягом ночі на 8 липня, повідомив командувач Роберт «Мадяр» Бровді:
«Птахи СБС відпрацювали +9 танкерів тіньового флоту рф за ніч 8 липня у Азовському морі. Уражено 21 одиницю суден протягом 72 годин: 19 танкерів тіньового флоту, 1 сухогруз і 1 паром у Керчі».
Також очільник СБС звітував про удари по окупованому Криму та південних окупованих регіонах, де українські війська уразили 53 російських цілі.
Напередодні Бровді повідомив про удари по вісьмох російських танкерах, заявивши, що «битва за бензин для Криму у Азовському морі триває».
Удари СБУ за тиждень
Тим часом Служба безпеки України звітує про удари по авіабазі «Джанкой» та інших цілях на окупованих територіях протягом попереднього тижня.
За повідомленням, військові підрозділу «Альфа» СБУ, які працюють у зоні мiddle strike ударів, минулого тижня провели «комплексне відпрацювання по пріоритетних цілях противника» на окупованих територіях України. Йдеться, зокрема, про військову авіабазу «Джанкой» – там уражені ретранслятори для російських ударно-розвідувальних безпілотників «Оріон» та склади зі зброєю і військовою технікою.
Спецпризначенці, за зведенням, атакували інфраструктуру порту «Крим» у Керчі й склади боєприпасів та пально-мастильних матеріалів у населених пунктах Новогригорівка та Червоне.
«СБУ також знищила логістичний хаб із безпілотними літальними апаратами, наземними роботизованими комплексами та боєприпасами в районі Покровська Донецької області. Цей об’єкт забезпечував логістичну підтримку російських військ на цьому напрямку», – йдеться в повідомленні.
Крім того, ударів зазнали пункти постійної дислокації пілотів БПЛА на окупованій частині Запоріжжя та військові склади російської армії в Гранітному та Стилі Донецької області.
Читайте також: Омський НПЗ зупинив роботу після атаки українських дронів – Reuters
«Ці спецоперації суттєво порушити елементи логістики російських військ, ускладнили постачання боєприпасів і пального на передові позиції. Під час ударів також були ліквідовані пілоти та керівний склад підрозділів безпілотних систем і НРК ворога», – завляє СБУ.
Радіо Свобода не може незалежно підтвердити результати ударів. Російське військове командування не повідомляло про ураження.
Міноборони РФ заявляє про збиття 415 українських дронів протягом ночі над низкою областей, окупованим Кримом, Азовським і Чорним морями. Загальну кількість запущених безпілотників і влучань відомство не оприлюднює.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Сили РФ атакували Одещину, пошкоджені три АЗС – Кіпер
Російські війська масовано атакували цивільну інфраструктуру Одещини ударними дронами, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За його словами, через атаку пошкоджені три автозаправні станції на півдні регіону – виникли пожежі, також сили РФ атакували обʼєкт енергетичної інфраструктури.
Постраждалих внаслідок цих атак немає. Але, як інформує голова ОВА, до 11 людей зросла кількість постраждалих внаслідок вечірньої ракетної атаки по Одесі – дев’ятьох людей госпіталізували, стан одного з них – 48-річного чоловіка – залишається важким.
Ввечері 7 липня сили РФ застосували по Одесі «балістичну ракету із касетною бойовою частиною», повідомила місцева влада. Раніше було відомо про дев’ятьох постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Армія РФ влучила по житловому будинку в Харкову, двоє людей загинули
Російські війська від початку доби 8 липня атакували кілька районів Харкова, повідомив міський голова Ігор Терехов.
Зокрема, в Немишлянському районі ракетний удар пошкодив понад 20 приватних будинків, скління вікон храму, мережу вуличного освітлення та п’ять автомобілів.
Голова області Олег Синєгубов повідомив, що, попередньо, армія РФ поцілила там у житловий будинок. Серед поранених, за його даними, троє дітей.
За останніми даними Терехова, внаслідок ранкового обстрілу Харкова загинули двоє людей, до 20 – постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: на фронті за добу було понад 270 боїв, найбільше – на Покровському напрямку
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 271 бойове зіткнення, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, вчора противник завдав одного ракетного удару, здійснив 90 авіаударів, скинувши 272 керовані авіабомби. Крім того, застосував 10063 дрони-камікадзе та здійснив 3065 обстрілів населених пунктів та позицій українських військ, зокрема 42 - із реактивних систем залпового вогню.
Найбільше російських атак зафіксували на Покровському напрямку. Тут українські захисники зупинили 51 штурмову дію агресора у районах населених пунктів Іванівка, Дорожнє, Гришине, Удачне, Муравка, Молодецьке, Родинське, Новоолександрівка та в бік населених пунктів Вільне, Кучерів Яр, Білицьке, Новий Донбас, Шевченко, Мирне, Сергіївка.
Також на Слов’янському напрямку противник штурмував 27 разів, а на Гуляйпільському напрямку здійснив 24 атаки у бік Добропілля, Гіркого, Цвіткового, Староукраїнки, Воздвижівки, Верхньої Терси, Гуляйпільського, Чарівного, Оленокостянтинівки.
У Генштабі повідомляють, що на Костянтинівському напрямку війська РФ здійснили 18 атак, а на Лиманському напрямку вони 17 разів намагалися вклинитися в українську оборону.
Бойові дії також продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Краматорському, Олександрівському
На Оріхівському та Придніпровському напрямках минулої доби противник наступальних дій не проводив.
За оцінкою Інституту дослідження війни, російський наступ весняно-літнього періоду 2026 року не досяг «значних оперативних успіхів», хоча в червні російські війська досягли і продовжують досягати тактичних успіхів у Костянтинівці.
Наприкінці червня в інтерв’ю ТСН головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що кількість основних напрямків, де російські військові ведуть активні наступальні дії, зменшилась із 13 до семи.
Проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії 29 червня вказав, що армія РФ активізувалася на Слов’янському напрямку: ділянка фронту, що тривалий час була серед найбільш стабільних, тепер у зведеннях Генштабу ЗСУ – серед лідерів за кількістю бойових зіткнень.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
У Росії повідомляють про атаку на НПЗ та військовий аеродром
У Росії повідомляють про удари по авіабазі «Борисоглібськ», по Саратовському нафтопереробному заводу та підприємству у Нижньокамську.
Телеграм-канал ASTRA з посиланням на свій OSINT-аналіз пише, що українські безпілотники атакували нафтопереробний завод у Саратові. Як свідчать кадри очевидців, почалася пожежа.
Губернатор Саратовської області Роман Бусаргін ураження НПЗ не підтверджує, але заявив, що внаслідок атаки БпЛА є пошкодження об'єктів цивільної інфраструктури. Також, за його словами, через атаку загинула людина, є постраждалі.
Саратовський НПЗ вже не вперше зазнає атаки, зокрема це одне з найстаріших нафтопереробних підприємств Росії було атаковане у травні цього року.
Також у соцмережах повідомляють про атаку на Нижньокамськ у Татарстані. Зокрема, український телеграм-канал Exilenova+ пише, що у цьому місті міг бути атакований нафтохімічний комплекс «Нижньокамськнафтохім».
Також ASTRA пише, що БПЛА, який потрапив на відео перед ударом по промзоні в Нижньокамську, ймовірно, впав на територію нафтопереробного заводу (ТАИФ-НК).
Місцева влада підтверджує, що у ніч на 8 липня Нижньокамськ зазнав масової атаки безпілотників, але про наслідки атаки не повідомляє.
ASTRA після OSINT-аналізу пише про пожежу на військовому аеродромі Борисоглібськ у Воронезькій області Росії після нічної атаки. Згідно з кадрами очевидців, які вивчила ASTRA, на фото горить територія військового аеродрому Борисоглібськ.
Місцева влада лише повідомляла про атаку БпЛА. За словами губернатора Воронезької області РФ Олександра Гусєва, одному з муніципалітетів на інфраструктурному об’єкті виникла пожежа.
Міноборони РФ наразі про атаку не повідомляє.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».