Доступність посилання

Військовослужбовець 127-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ поблизу Харкова готовий відкривати вогонь по російських безпілотниках, 24 травня 2025 року
Військовослужбовець 127-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ поблизу Харкова готовий відкривати вогонь по російських безпілотниках, 24 травня 2025 року

Live Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії та про спроби США та країн Європи досягти миру

У суботу-неділю на Миколаївщині дозволять продаж алкоголю – Кім

На Миколаївщині дозволять продавати та купувати алкоголь на вихідні, повідомив голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім у Telegram.

«У суботу та неділю можна буде купувати та продавати алкоголь. Починаємо послаблювати обмеження», – написав він.

Влада у регіонах незабаром після вторгнення РФ в Україну заборонила продаж спиртного в умовах воєнного стану. Втім днями, зокрема, на Кіровоградщині, Волині, Черкащині почали послаблювати цю заборону.

Росія нарощує війська в анексованому кримському Джанкої – ЗСУ

Росія нарощує війська в окупованому Криму, у районі міста Джанкой, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.

За його даними, там «зафіксоване прибуття та зосередження особового складу і військової техніки підрозділів збройних сил Російської Федерації».

Раніше Генштаб ЗСУ повідомляв, що для розміщення своїх військ Росія зупинила навчання у загальноосвітніх навчальних закладах Джанкоя. Окрім того, на аеродромі Джанкоя, за даними українського командування, було розгорнуто збірний пункт пошкодженої російської техніки. Також цей аеродром Росія використовує для атаки на Україну з повітря, вказували військові.

Зеленський закликав Японію посилити санкції проти Росії, особливо у сфері торгівлі

Президент Володимир Зеленський звернувся до Японії з проханням посилити санкції проти Росії за її неспровоковане вторгнення в Україну.

Виступаючи зі зверненням у парламенті Японії (через відеоконференцію) 23 березня, Зеленський подякував японським законодавцям за те, що вони «стали першими в Азії, хто почав справді сильно тиснути на Росію для відновлення миру».

При цьому президент додав, що можна зробити більше, включаючи запровадження торгового ембарго на всі російські товари, що імпортуються в країну.

«Відповідальні держави обʼєднуються заради захисту миру… Закликаю обʼєднувати зусилля держав Азії – ваших партнерів, щоб стабілізувати ситуацію. Щоб Росія шукала мир і зупинила цунамі свого жорстокого вторгнення в нашу державу, в Україну. Потрібне ембарго на торгівлю з Росією. Потрібно забирати компанії з російського ринку, щоб гроші не йшли на російську армію», – сказав Зеленський.

Зеленський, який виступив уже з кількома подібними зверненнями до законодавчих органів по всьому світу, сказав, що через війну Росії проти України «світ – дестабілізований».

«Світ – на порозі багатьох нових криз. І хто зараз упевнений, яким буде завтра? Турбулентність на світових ринках несе проблеми для всіх країн, які залежать від імпорту сировини. Екологічні та продовольчі виклики – безпрецедентні. А головне, зараз вирішується, чи переконаються усі агресори на планеті – явні й потенційні, що за розв’язану ними війну буде таке потужне покарання, що їм і починати війну не варто», – заявив він.

Пізніше сьогодні Зеленський має виступити перед Національними зборами Франції. 24 березня президент України виступить на спеціальному саміті НАТО в Брюсселі, а також перед шведським парламентом. Усі звернення відбуватимуться через відеоконференції.

Захарова: між Росією та Україною відбулося 2 обміни полоненими. Київ про таке не повідомляв

Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова стверджує, що російське Міністерство оборони «щоденно організовує гуманітарні коридори та евакуацію мирних жителів із населених пунктів», а також, що між Росією та Україною «проведено два обміни полоненими». Про це Захарова заявила 23 березня.

Про таке число обмінів полоненими українська сторона ще не повідомляла. Єдиний обмін, про який стало публічно відомо, – це повернення на свободу затриманого окупантами мера Мелітополя Івана Федорова. За словами речниці голови Офісу президента Дарії Зарівної, за міського голову «Росія отримала дев’ятьох своїх полонених солдатів 2002-2003 років народження». «Це фактично діти. Строковики, яких, за словами російського Міноборони, в Україні немає, але весь світ бачить, що вони тут є», – додала Зарівна.

Українська сторона також щодня повідомляє про те, які гуманітарні коридори діятимуть для виходу цивільних із зони бойових дій. Попри запевнення російської сторони, не завжди користування такими коридорами є безпечним. Зокрема, четверо дітей зазнали поранень у понеділок, 21 березня, через обстріли військами РФ родин, які автобусами намагалися евакуюватися з Донеччини, повідомив голова Запорізької обласної військової адміністрації Олександр Старух.

У Миколаєві через нічні обстріли РФ загинули двоє цивільних – голова ОВА

Внаслідок російських обстрілів у ніч на 23 березня в Миколаєві загинули двоє цивільних жителів, повідомив голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім.

У відеозверненні у соцмережах він додав, що цивільні загинули внаслідок влучання снаряда в житловий комплекс.

Крім того, за словами Кіма, в місті триває комплектація Сил територіальної оборони.

«Наразі в області зареєстровано вісім батальйонів територіальної оборони. Продовжуємо реєструвати та комплектувати», – повідомив він.

Російські військові обстріляли Харків 32 рази за добу – голова ОВА

Минулої доби російські військові обстріляли Харків 32 рази, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

«Окупанти війну за Харків програли, тому єдине, що їм залишається – це завдавати удари із далеких відстаней. За добу таких було 32. Штаб оборони відзначив підвищену активність противника у застосуванні РСЗВ – 280 разів і танкових ударів – 9 разів», – написав Синєгубов у телеграмі.

За його словами, вперше військові РФ обстрілювали ракетами Лозову, постраждали щонайменше восьмеро цивільних, з них четверо – у тяжкому стані.

«ЗСУ тримають під контролем переміщення збройних сил окупантів, у напрямку Ізюма ті намагаються сконцентрувати свої сили. Наші ЗСУ не допускають їхнього просування, росіяни там вже не раз отримували ганебні поразки. Під час останніх атак ворог втратив близько 400 осіб особового складу та десятки одиниць техніки», – додав Синєгубов.

Росія спробує взяти ЗСУ у велике оточення на Донбасі. Чи зможе?

Розвідка Міністерства оборони Великобританії повідомляє, що російські війська намагатимуться взяти в оточення українські сили на Донбасі. Радіо Донбас.Реалії коротко пояснює, про що йдеться і як можуть виглядати плани Росії на Донбасі.

Польська контррозвідка вимагає вислати з країни 45 російських дипломатів

Польська контррозвідка склала список із 45 російських дипломатів, запідозрених у шпигунстві. Їх рекомендують вислати з країни, повідомив речник міністра-координатора польських спецслужб Станіслав Жарин.

Як повідомило польське видання Onet.pl, російського посла викликали в МЗС Польщі, там йому можуть передати вимогу про вислання дипломатів. Якщо це станеться, видворення стане найбільшим в історії відносин двох країн.

Напередодні у соціальних мережах поширилися фото- та відеозаписи диму над російським посольством у Варшаві, який може означати масштабне спалення службових документів. Це може відбуватися перед значним скороченням або закриттям дипломатичної місії.

Речник російського посольства підтвердив російській державній агенції ТАСС виклик посла, але коментувати інформацію про вимогу польських спецслужб відмовився.

У Бердянську повідомляють про викрадення військами РФ депутата Верховної Ради Пономарьова

Бердянська міська рада на своїх офіційних сторінках у соцмережах заявляє про викрадення російськими військовими депутата Верховної Ради Олександра Пономарьова, який перебував у місті.

«Сьогодні останні працюючі промислові підприємства міста зупинили свою роботу. Без зарплати і без будь-яких перспектив залишилися понад 3 000 бердянців та всі їхні сім'ї. Підприємства зупинили роботу, оскільки був затриманий і досі утримується засновник і натхненник цих підприємств, відомий у нашому місті меценат – Олександр Пономарьов. Подібні заяви опублікували на своїх офіційних сторінках заводи «Азмол», «Бердянські жниварки» та інші містоутворюючі промислові підприємства міста», – йдеться у заяві Бердянської міської ради.

На офіційній сторінці громадської приймальні Пономарьова також повідомляється, що звʼязок із ним зник увечері 20 березня, до цього Пономарьов упродовж дня працював у міському гуманітарному штабі Бердянська.

У Запорізькій ОВА поки ані підтверджують, ані спростовують інформацію про викрадення російськими військовими народного депутата.

Олександр Пономарьов входить до фракції ОПЗЖ у Верховній раді України. Тричі обирався нардепом за мажоритарним округом, до якого входить Бердянськ – у 2012, 2014 та 2019 роках. В грудні минулого року журналісти «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) виявили у Пономарьова російський паспорт. Підтвердження цієї інформації «Схеми» отримали одразу з двох незалежних одне від одного джерел, у яких є доступ до системи «Роспаспорт».

Національна поліція повідомила про відновлення своєї роботи в Ірпені на Київщині

«Бійці полку поліції особливого призначення в Київській області на території цього багатостраждального міста готові до виконання своїх поліцейських функцій. Розпочинаються зачистки території від диверсантів, але головне завдання зараз – допомога та евакуація мирним мешканцям, які ще досі залишаються в Ірпені», – йдеться в повідомленні.

Крім того, у поліції додали, що спецпризначенці «тісно взаємодіють» з українськими військовими підрозділами і допомагають відновлювати роботу органів місцевої влади на території міста.

«Російські окупанти й далі нещадно обстрілюють Ірпінь. Але поліцейські продовжують служити, захищати та допомагати мирним людям мирного міста», – йдеться в повідомленні.

13 березня мер Ірпеня Олександр Маркушин повідомив, що 70% міста контролюють Збройні сили України, за 30% тривають бої.

Генштаб ЗСУ про втрати РФ: близько 15 600 осіб, 517 танків, понад 100 літаків

Генеральний штаб Збройних сил України повідомив орієнтовні втрати російських військ станом на 22 березня. Згідно з цими даними, Росія втратила близько 15 600 осіб зі складу своїх військ, а також:

  • 517 танків
  • 1578 бойових броньованих машин
  • 267 артилерійські системи
  • 80 РСЗВ
  • 47 засобів ППО
  • 101 літак
  • 124 гелікоптери
  • 1008 одиниць автомобільної техніки
  • чотири кораблі /катери
  • 70 цистерн із ПММ,
  • 35 БПЛА оперативно-тактичного рівня
  • 15 одиниць спеціальної техніки.

Раніше, 17 березня, видання The New York Times повідомило, що, за оцінками американської розвідки, від початку російського масштабного вторгнення в Україну загинули понад 7 тисяч російських військових. Це більше, ніж кількість американських військових, які були вбиті протягом 20 років в Іраку та Афганістані разом узятих.

Росія називає значно менші цифри втрат своєї армії в Україні. Свої дані Міноборони Росії оприлюднювало один раз, ще 2 березня, визнавши втрату 498 солдатів.

Незалежного підтвердження даних про втрати армії РФ в Україні наразі немає.​

Масштабна війна Росії проти України триває 27-й день. Росія називає це «спеціальною військовою операцією з демілітаризації та денацифікації України».

В ОП назвали гуманітарні коридори, заплановані на 23 березня

На 23 березня погоджено низку гуманітарних коридорів для евакуації людей із Маріуполя, Київської і Луганської областей, повідомив заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко.

Донецька область, евакуація з Маріуполя до Запоріжжя:

  • Бердянськ – Запоріжжя. Місце зборів: Спорткомплекс, вул. Мелітопольське шосе, 27. З 10:00 подані автобуси.

Маршрути евакуації в Запорізькій області:

Пологи – Запоріжжя. Місце зборів – міська рада. Автобуси для евакуації будуть відправлені з Запоріжжя

Гуляйполе – Запоріжжя. Місце зборів – міська рада, вул.Шевченка, 15/2. Автобуси для евакуації будуть відправлені з Запоріжжя.

Маршрути евакуації в Київській області:

  • Велика Димерка – Бровари. Місце зборів: Будинок сільради, вул. Бобрицька,1. Автобуси для евакуації будуть направлені з Броварів
  • Богданівка – Бровари. Місце зборів: сільрада, вул. Богдана Хмельницького, 219. Автобуси для евакуації будуть відправлені з Броварів
  • Бородянка – Біла Церква. Місце зборів: вул. Центральна, 331. Автобуси для евакуації будуть відправлені з міста Біла Церква
  • Світильня – Бровари. Місце зборів: сквер імені Марченко. Автобуси для евакуації будуть відправлені з міста Бровари.

Маршрути евакуації в Луганській області:

  • Рубіжне – Бахмут. Місце зборів: вул. Чехова, 11
  • Нижнє – Бахмут. Місце зборів: Паркова, 13.

Ці маршрути проходитимуть іншими містам, де робитимуться зупинки для збору людей:

  • Лисичанськ (місце зборів: вул. Сосюри, 324 та РТІ, 40 років Перемоги)
  • Сєвєродонецьк (місце зборів: Будинок культури, вул. Хіміків, 28)
  • Гірське (місце зборів: вул. Гагарина, 13).

Українська влада щоденно намагається вивезти з охоплених бойовими діями районів мирне населення та завезти туди речі першої необхідності і продовольство. Російська сторона неодноразово зривала евакуацію цивільних, обстрілюючи маршрути, за якими мали вивозити людей. При цьому Росія звинувачувала у зриві евакуації українську сторону.

Російські війська знищили під Броварами склади з овочами і мʼясом

Поблизу міста Бровари Київської області російські військові знищили кількадесят тонн продукції на продовольчих складах. За попередніми оцінками, сума завданої шкоди становить понад 600 мільйонів гривень. Про це повідомив у ніч на 23 березня Євген Коломієць, керуючий партнер VDA Group, якій належали склади.

«Під час обстрілу Броварського району Київської області, який вчергове сьогодні влаштували орки, згорів овочевий склад «Вегі Тренд Інвест» та м‘ясний склад «Вел Міт Інвест». Знищені десятки тонн продукції. Це ще один удар по забезпеченню потреб Київщини та всієї України у харчуванні. Щойно вогнеборці завершать роботу, ми працюватимемо над відновленням виробництва», – зазначив Коломієць у фейсбуці.

Також упродовж останньої доби обстрілів зазнали Святошинський і Шевченківський райони української столиці.

Українські журналісти просять іноземних колег не називати вторгнення РФ «війною Путіна» чи «українською кризою»

Представники української журналістської спільноти звернулися з відкритим листом до іноземних колег, які висвітлюють війну Росії в Україні, в якому закликали не вживати помилкової термінології, яка підтримує російську дезінформаційну кампанію про війну.

Зокрема, українська медіаспільнота закликає не називати вторгнення Росії в Україну «кризою», «конфліктом», «військовою операцією» і не називати їх «українськими» («українська криза» чи «конфлікт в Україні»). «Це – повномасштабне вторгнення до України, або ж війна проти України. Ми просимо вас коректно вказувати роль Росії у війні, вживаючи терміни «війна Росії в Україні» та/або «російське вторгнення в Україну», – йдеться у зверненні.

Його підписанти також закликали «не вживати повсюдно термін «війна Путіна». Навіть коли хочеться вірити, що цю війну було розпочато виключно через президента Росії, кілька опитувань, що їх здійснили різні центри та організації (Savanta ComRes, ВЦИОМ, дослідницький проєкт «Чи хочуть росіяни війни?»), показали, що мовчазна більшість росіян – близько 60% – підтримують війну».

Крім того, іноземних журналістів просять чітко вказувати, що «Крим та окремі частини Донецької і Луганської областей були анексовані та окуповані російськими силами у 2014 році», не подавати російську пропаганду як одну з позицій «рівноправних сторін» і залучати українських експертів.

«Наратив, який описує війну як таку, що точиться між Росією і Заходом, заперечує суб’єктність України – те, що народ України чітко демонструє своїм опором вторгненню Росії. НАТО – це альянс, базований на праві суверенних націй на колективну безпеку, закріпленому в Статті 51 Хартії ООН. Фокусуючись на «розширенні», медіа закріплюють кремлівське виправдання війни й ігнорування демократичного вибору народу України, який хоче жити в мирі та бути вільним від агресії з боку Росії», – додали автори звернення.

Медики-волонтери, що прибули в Україну з Ізраїлю: «У нас є моральне зобов’язання допомогти українцям»

Неподалік українсько-польського кордону Ізраїль розгорнув польовий госпіталь для дорослих і маленьких українських переселенців і місцевих жителів. У разі потреби тут рятуватимуть поранених громадян. Допомагати Україні приїхали сто ізраїльських медиків-волонтерів. Майже у кожного з них – своя історія, пов’язана з Україною.

Мобільний госпіталь назвали «Яскрава зірка» – на честь колишньої прем’єр-міністерки Ізраїлю Голди Меїр, яка народилася в Києві і створила Національну ізраїльську агенцію гуманітарної допомоги.

Російські військові обстріляли два райони Києва, є травмовані

У Києві 23 березня внаслідок обстрілу російськими військами пошкоджені торговий центр, приватні будинки і багатоповерхівка у Святошинському та Шевченківському районах, четверо людей травмовані. Про це повідомила Київська міська державна адміністрація.

«Уночі зазнав обстрілу торговий центр та приватний сектор у Святошинському районі. Пожежі ліквідовано, постраждалих не виявлено. Пошкоджено приміщення торгового центру та два приватних будинки», – ідеться в повідомленні.

Зранку обстрілу зазнав Шевченківський район.

«На місці працюють рятувальники та медики. Наразі є загоряння кількох приватних будинків та в багатоповерхівці. Четверо людей травмовані. Інформація про постраждалих та характер руйнувань уточнюється», – зазначили в КМДА.

Переслідувана в Росії фрілансерка Радіо Свобода виїхала з країни

Журналістка з російського міста Псков Світлана Прокопʼєва, яка співпрацює з сайтом «Север.Реалії» (це проєкт Радіо Свобода), виїхала з Росії. Про це у своєму телеграм-каналі повідомив головний редактор газети «Псковская губерния» Денис Камалягін.

Згодом журналістка опублікувала пост у фейсбуці, де повідомила, що перебуває в Ризі. За її словами, вона стурбована долею близьких, що залишилися в Росії, а заспокоює себе тим, що вона не в тюрмі і що в неї залишилася професія. «Хрін тепер мене заткнеш. І я повернуся. Як тільки – так одразу», – написала Світлана Прокопʼєва.

Уранці 18 березня поліцейські прийшли до журналістки з обшуком. Вони вибили двері в її дачному будинку, звалили Прокопʼєву з ліжка обличчям у підлогу, одягли кайданки та відвезли на допит. Обшуки одночасно проводилися у місцевих незалежних журналістів та опозиційних політиків. Прокопʼєва перебуває у статусі свідка у справі про наклеп на адресу губернатора Псковської області Михайла Ведернікова.

Поліцейські вважають відомостями, що є наклепом на губернатора, запис в анонімному телеграм-каналі «Гремячая башня» від 10 березня. Його автори критикували політику очільника області щодо незалежних ЗМІ та писали, що вважають недоречними публікації про загибель псковських військових в Україні, які Ведерніков робив у своїй інстаграмі.

Активісти та журналісти повʼязують обшуки з їхньою критикою «так званої спецоперації, яку російська влада проводить в Україні».

2020 року Світлану Прокопʼєву звинуватили у публічному виправданні тероризму через міркування про причину теракту в будівлі ФСБ Архангельська, де загинув 17-річний Михайло Жлобицький. Звинувачення вимагало журналістки 6,5 років колонії. Суд визнав її винною та оштрафував на 500 тисяч рублів.

На підтримку Прокоп'євої виступили міжнародні правозахисні та журналістські організації, російські політики та громадянські активісти.

«Розстріляна» промисловість півдня України. Втрати та шанси на відновлення

Як російське повномасштабне вторгнення в Україну вплинуло на промисловість південного регіону? Що відбувається з підприємствами, які перебувають в зоні бойових дій або під контролем російських військ? Чи можна буде відбудувати зруйнований у Маріуполі завод «Азовсталь»? Це обговорювали в новому випуску проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».

Парламент Німеччини вшанував 96-річного в’язня концтаборів, убитого військами РФ у Харкові

Парламент Німеччини 22 березня вшанував Бориса Романченка, який був в’язнем кількох нацистських концтаборів під час Другої світової війни, але загинув минулого тижня під час обстрілу Харкова російськими військами.

Романченку, який був віцепрезидентом Міжнародного комітету Бухенвальд-Дора, було 96 років, коли він загинув після потрапляння російського снаряда в багатоповерховий житловий будинок, у якому він жив.

Відкриваючи сесію парламенту, віцеспікер Катрін Герінг-Екардт повідомила, що Романченка вивезли до Дортмунда, Німеччина, для примусових робіт у 1942 році, а через рік відправили до концтаборів після спроби втечі.

«Його смерть нагадує нам, що Німеччина несе особливу історичну відповідальність перед Україною», - сказала Герінг-Екардт.

«Борис Романченко – один із тисяч загиблих в Україні. Кожне втрачене життя нагадує нам робити все можливе, щоб зупинити цю жорстоку війну, яка порушує міжнародне право, і допомогти людям в Україні та з неї», – додала вона.

Про загибель Романченка 18 березня, повідомив 21 березня мер Харкова Ігор Терехов.

Про те, що після потрапляння снаряда в багатоповерховий житловий будинок загинув Борис Романченко повідомила також адміністрація меморіального комплексу Бухенвальд з посиланням на його внучку.

У Міноборони України заявили, що вбивством Романченка, президент Росії Володимир «Путін зумів «зробити» те, чого не зміг навіть Гітлер».

У 1942 році Борис Романченко потрапив у концтабір Бухенвальд, а в наступні три роки пройшов концтабори Пенемюнде, Дора-Міттельбау та Берген-Бельзен. Як повідомила адміністрація меморіального комплексу, Романченко виступав за те, щоб люди пам’ятали про нацистські злочини і був віцепрезидентом Міжнародного комітету Бухенвальд-Дора.

Від початку вторгнення Росії в Україні загинула 121 дитина – Офіс генпрокурора

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні загинула 121 дитина, поранень різного ступеня тяжкості зазнали 167 дітей, повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора вранці 23 березня.

«Найбільше постраждало дітей у Київській – 61, Харківській – 41, Донецькій – 40, Чернігівській – 32, Миколаївський – 24, столиці – 16, Житомирській – 15, Херсонській – 15 та Сумській – 14 областях», – йдеться в повідомленні.

За даними Офісу генпрокурора, внаслідок щоденних бомбардувань і обстрілів пошкоджені 548 закладів освіти, 72 із них зруйновано повністю.

«Найгірша ситуація у Донецькій, Харківській, Миколаївській, Сумській, Київській, Херсонській, Чернігівській областях та у місті Київ. Крім того, постраждали від ворожого вогню понад 40 закладів для дітей, серед яких лікувальні, школи мистецтв, спортивні об’єкти, бібліотеки», – повідомили в ОГП.

У прокуратурі додали, що ці дані не є остаточними, оскільки відсутня можливість огляду місць обстрілів в районах активних бойових дій та на тимчасово окупованих територіях.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG