Підозра у держзраді Медведчуку – коротко про справу
Протягом тижня українці спостерігали як розгортаються події довкола оголошення підозри у державній зраді Віктору Медведчуку. Нагадуємо хронологію справи:
- 11 травня відбулися обшуки у депутата Віктора Медведчука, а генпрокурорка Ірина Венедіктова повідомила, що підписала підозри двом депутатам – Віктору Медведчуку і його соратнику Тарасу Козаку. Їм інкримінують «державну зраду» і «готування до розграбування національних цінностей на окупованій території».
- Голова СБУ Іван Баканов повідомив, що Козак нині перебуває в Росії. А Медведчук сказав, що Козак перебуває на лікуванні в Білорусі.
- 12 травня Медведчук прийшов до Офісу генерального прокурора і заявив, що ознайомився з підозрою.
- 13 травня Печерський районний суд Києва відправив Медведчука під цілодобовий домашній арешт до 9 липня. Нацполіція повідомила, що на народного депутата вдягнули електронний браслет.
Російська влада вирішила ліквідувати компанію «Новые проекты», через яку Медведчук отримав підозру
Офіційно інкриміновані Вікторові Медведчуку факти були вперше оприлюднені в журналістському розслідуванні «Схем» у жовтні 2018 року. Тоді журналісти встановили, що в окупованому Росією Криму підводну ділянку «Глибока» нафтогазового родовища у Чорному морі віддали приватній компанії «Новые проекты», директор якої є бізнес-партнером родини Віктора Медведчука.
Тепер журналісти повідомляють, що російська влада вирішила ліквідувати компанію «Новые проекты», через яку Медведчук отримав підозру.
Ексгенпрокурор Рябошапка про «посадки» Медведчука і Порошенка, про друга Богдана та відставку Зеленського
Чому українські правоохоронці лише зараз «взялися» за кума Путіна Віктора Медведчука? Чому цього не було на початку каденції президента Володимира Зеленського? Медведчук відкидає всі звинувачення, заявляючи про політичні переслідування проти нього. Те ж саме каже щодо себе експрезидент Порошенко. Спроби таких «посадок» – законність, «кошмарення» чи піар? Про це та інше висловив свою думку в програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» ексгенпрокурор України Руслан Рябошапка.
«Агенти впливу» Татарова: хто і як обирає головного антикорупційного прокурора (розслідування)
В Україні обирають керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури – головного антикорупційного прокурора країни. Людину, яка здатна одним своїм рішенням або дати хід розслідуванню резонансних справ, або навпаки «поховати» їх.
«Схеми» вирішили уважніше придивитися до конкурсу, де вже незабаром визначать наступника Назара Холодницького. І тепер розповідають, який стосунок до цього має заступник керівника Офісу президента Олег Татаров. Як деякі члени комісії допомагали боротися з корупцією президенту Януковичу та його оточенню? І хто претендує на посаду нового головного українського прокурора з боротьби із корупцією?
Далі коротко:
- Міністр розвитку економіки Ігор Петрашко та міністр інфраструктури Владислав Криклій подали заяви про відставку.
- Крім того, прем’єр Денис Шмигаль направив до Ради подання про відставку міністра охорони здоров’я Максима Степанова.
- Росія оприлюднила перелік «недружніх» держав. Їх лише дві – США і Чехія. При цьому, як і оголошували раніше, США не дозволять наймати місцевих працівників.
- Сергій Лещенко заявив, що виступ його дружини Анастасії Топольської в Москві слугував «підтримці людей, які є прямими жертвами режиму» Путіна.
- Гордон заявив, що «із задоволенням» буде судитися з Порошенком, який збирається подати проти нього позов через слова про нібито здачу міста Маріуполь Донецької області під час бойових дій у 2014 році.
- СБУ заявила, що підозрює Семенченка в організації обстрілу «112 каналу». Наразі він перебуває під вартою у справі про створення «приватної військової компанії»
- Інспекторів міграційної служби Португалії засудили до ув’язнення через смерть українця Гоменюка. Двоє з трьох інспекторів отримали сім років ув’язнення, ще один – дев’ять за «ненавмисне вбивство».
«У протигаз задували тютюновий дим, щоб задихався»: засуджений Росією «у справі Сенцова» Чирній повернувся до України
Перше інтерв’ю Олексія Чирнія ‒ він був засуджений «у справі Сенцова», а тепер повернувся до України. Під тортурами чоловік пішов на угоду зі слідством і на камеру звинуватив Олега Сенцова в організації терактів у Криму. За ґратами Чирній пробув сім років.
На яких умовах він повернувся в Україну? Яких тортур зазнав? Як обмовив себе та інших кримчан? Чи хоче зустрічі з Сенцовим? Чому не вірить у зустріч із батьками? Про це із Олексієм Чирнієм поспілкувалися журналісти телепроєкту «Крим.Реалії».
Українці в Ізраїлі про ракетні обстріли: «Вдягнув мотоциклетний шолом і побіг додому»
Ізраїльсько-Палестинський конфлікт загострився 10 травня, коли, за повідомленнями ізраїльської армії, зі Смуги Гази в бік Ізраїлю було випущено понад тисячу ракет. У відповідь ізраїльтяни випустили ракети по військових об'єктах у Газі, а також багатоповерхівках, де, за повідомленням військових Ізраїлю, містилися офіси членів політбюро радикального ісламістського руху «Хамас», штаби цього угруповання, а також склади озброєнь чи майстерні «Хамасу».
Ізраїль продовжує масовано обстрілювати територію Смуги Гази у відповідь на ще більше обстрілів з боку анклаву, який контролює «Хамас». Радіо Свобода поспілкувалося із трьома українцями, які живуть в Ізраїлі про те, де і коли їх застали ракетні обстріли та як вони від них ховалися.
На Чорнобильській АЕС прискорився ядерний розпад. Чи є загроза?
У зруйнованому четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС прискорилися процеси радіоактивного розпаду – відтоді, як його накрило нове захисне укриття (конфайнмент), і в залишках ядерного палива поменшало вологи. Ця інформація, оприлюднена українськими науковцями, вже викликала хвилю тривоги в деяких західних та українських медіа та навіть припущення, що може дійти до аварійної ситуації.
Водночас у Держатомрегулюванні та на самій Чорнобильській АЕС запевняють, що це прискорення радіоактивного розпаду було прогнозованим, що воно навіть не наближається до граничних рівнів і наявні технології дають змогу при потребі уповільнити радіоактивний розпад. Що насправді відбувається в четвертому енергоблоці ЧАЕС – Радіо Свобода розпитало про це в експертів.
150-літній ювілей Василя Стефаника. Радянській владі не вдалося «приручити» письменника – дослідники
В Україні і світі вшановують 150-ліття від дня народження українського письменника Василя Стефаника. Що писала про нього преса за його життя? Що говорили критики та друзі про його літературний талант? Чому у творах Стефаника домінує смуток, трагедія, людський біль? Чи сучасно звучить письменник сьогодні? Читайте.
Радіо Свобода Weekly – усі важливі новини й ексклюзиви нашого сайту в одному листі. Надсилаємо щонеділі о 15-й годині якраз до вашої післяобідньої кави. Підписатись на розсилку можна тут.
