Чому затримали колишнього начальника управління СБУ в Автономній Республіці Крим Олега Кулініча та за яким звинуваченням? Чи могли дії колишнього силовика сприяти захопленню півдня України російськими військами? Чому Росії вдалося швидко окупувати більшість Херсонської та частину Запорізької областей? Ці та інші питання обговорювали в проєкті Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- 16 липня стало відомо, що українські силовики затримали колишнього начальника управління Служби безпеки України в АР Крим Олега Кулініча. Як повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань, його звинувачують у державній зраді. У ДБР зазначили, що встановлені факти співпраці чинного співробітника служби з представниками спецслужб Росії. Там стверджують, що ця інформація підтвердилася у результаті проведених експертиз.
- Президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні 17 липня, коментуючи затримання ексначальника кримського управління СБУ, зазначив, що правоохоронні органи нададуть оцінку діям та бездіяльності всіх посадовців, які неналежним чином виконують свої обов’язки в українських правоохоронних органах.
- За словами президента, наразі зареєстроване 651 кримінальне провадження щодо державної зради та колабораційної діяльності працівників органів прокуратури, органів досудового розслідування та інших правоохоронних структур.
- 17 липня Зеленський відсторонив від посади генеральну прокурорку Ірину Венедіктову та усунув голову Служби безпеки України Івана Баканова. 19 липня обох звільнила Верховна Рада.
Агенти Росії на службі в СБУ
Як на шостому місяці війни в ключових державних інституціях працюють вороги України, які зливають інформацію країні-агресору?Андрій Смирнов
Радник Офісу президента Андрій Смирнов в ефірі національного телемарафону пояснив, що президент України очікував від Баканова та Венедіктової «більш конкретних та радикальних результатів» щодо очищення СБУ та прокуратури від «колаборантів та державних зрадників». Він наголосив, що досі залишається багато запитань щодо кадрового складу деяких структур.
«Ми намагаємося отримати відповідь на запитання: «Як на шостому місяці війни в ключових державних інституціях, які безпосередньо працюють з інформацією з обмеженим доступом, працюють вороги України, працюють колаборанти, які зливають інформацію країні-агресору, фактично ворогу?» – сказав Смирнов.
Як повідомляє ДБР, затриманий ексначальник управління СБУ в АР Крим Кулініч передавав російським спецслужбам розвідувальну інформацію проти України, а також дані, що становлять державну таємницю.
Водночас у СБУ зазначили, що інформація про співпрацю Кулініча з Росією ще потребує перевірки. Процесуальне керівництво у цій справі здійснює Офіс генерального прокурора. Поки що позиція заарештованого Кулініча щодо висунутих йому звинувачень невідома.
Посада Кулініча була «номінальною»
Він – ворог самого існування України, але не міг здати інформацію про мінні поля чи розмінуванняВіктор Ягун
Генерал-майор СБУ, заступник голови СБУ у 2014-2015 роках Віктор Ягун вважає, що діяльність Кулініча на посаді голови кримського управління СБУ не могла посприяти швидкому захопленню українського півдня Росією.
«Він – ворог самого існування України. Але те, що ні він, ні його помічник не могли кардинально змінити ситуацію на Чонгарі – це стовідсотково. Вони не могли здати (інформацію про – ред.) мінні поля чи розмінування, бо у служби є функціонал, який точно до цього немає стосунку. Вони могли сказати оперативну ситуацію, розкрити якісь критичні речі, але то не було основним, на що спиралася російська агресія», – запевнив Ягун.
Експерт з питань державної безпеки, генерал-майор СБУ Василь Вовк зазначив, що посада начальника управління СБУ в АР Крим є «номінальною».
«Впливу на Крим ми не мали, агентури там практично не залишилося, слідство на цій території не працювало, тож у Херсоні було номінальне управління з невеличким кабінетом та номінальний начальник. Тому великих претензій щодо результатів роботи бути не може. Єдине, що робили, – це заочне розслідування щодо зрадників та колаборантів», – висловився ексспівробітник спецслужби.
У Росії є багато резидентури з агентурою в Україні, вона є і зараз. У такій масі колаборантів не знайти агентуру, приховану РосієюВасиль Вовк
Вовк вважає, що для захоплення сухопутного коридору до окупованого Криму Росія залучила багато розвідувальних ресурсів.
«Херсонська область особливо важлива для подачі води у Крим. Для росіян це було першочергове завдання, і вони кинули туди багато сил та можливостей, в тому числі розвідувальних. Звичайно, в Росії є багато резидентури з агентурою (в Україні – ред.), вона є і зараз. У такій масі колаборантів не знайти агентуру, приховану Росією», – сказав Вовк.
Експерт із питань безпеки, колишній голова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж вважає, що тодішній начальник кримського управління СБУ Кулініч не відігравав суттєвої ролі в російській окупації півдня України. Він зазначив, що захистити регіон мали Збройні сили та Державна прикордонна служба України.
Треба було затримати російське військо на Кримському перешийкуМикола Маломуж
«Найголовніше – їх (російських військових – ред.) треба було затримати на Кримському перешийку, щоб вони не пішли на Херсонщину, Запоріжжя й навіть до Маріуполя. Розміщаючи там міни, артилерійські та ракетні комплекси, авіацію, а у другому ешелоні – наші потужні військові можливості, ми стовідсотково не допустили б туди (російське військо – ред.)», – сказав колишній розвідник.
Під час наступу російських збройних сил виникло питання, чому не були підірвані мости та переправи. Усе начебто було добре і повинно було спрацюватиІван Ступак
Військовий експерт Українського інституту майбутнього, ексспівробітник СБУ Іван Ступак поділився інсайдерською інформацією, яку отримав про Кулініча.
«Влітку чи восени він ініціював обліт позицій українських військових на гелікоптері, під егідою, що треба проінспектувати, чи все добре. За результатами цього обльоту був складений звіт на 30–40 аркушів. Невідомо, куди він пішов. Під час наступу російських збройних сил виникло питання, чому не були підірвані мости та переправи. Приблизно за два тижні до 24 лютого була інспекція цих переправ на предмет мінувань. Усе начебто було добре і повинно було спрацювати», – розповів експерт.
Ступак наголосив, що СБУ треба реформувати, але не тепер, а вже після війни.
«Влада Україна недооцінила ризики»
Влітку 2021 року відбулося засідання РНБО, на якому доручили забезпечити захист південних областей України на випадок повномасштабного російського вторгнення. Про це 26 травня в ефірі «24 каналу» заявив секретар РНБО Олексій Данілов. Його запитали, що сталося на адмінкордоні між Кримом та Херсонською областю у перші дні повномасштабного нападу Росії, після чого окупаційні сили швидко зайняли Херсонщину. Секретар РНБО відповів, що «остаточної відповіді немає».
Генерал-майор СБУ Ягун зазначив, що український південь не мав жодних укріплювальних споруд на випадок вторгнення Росії з окупованого Криму. Ба більше, до 24 лютого влада робила ставку на дипломатичне врегулювання відносин з Росією.
Була потрібна величезна кількість військ, яких навіть не було в цілій УкраїніВіктор Ягун
«Щоб захищатися з нашої сторони, треба було підірвати мости. (На Херсонщині – ред.) дуже складний рельєф, який дозволив ті мости швидко захопити й пройти далі. Там була потрібна величезна кількість військ, яких навіть не було в (цілій – ред.) Україні», – пояснив Ягун.
На думку Маломужа, українська влада недооцінила ризики повномасштабного вторгнення Росії, що призвело до швидкого захоплення українських територій на багатьох напрямках.
Основна відповідальність за окупацію півдня – на головнокомандувачі, начальнику Генштабу, прикордонній службіМикола Маломуж
«Приїжджав директор ЦРУ (Вільям Бернс – ред.), зустрічався з керівництвом держави, доводив інформацію про основні удари (російської армії – ред.) – миттєвої реакції не було. Основна відповідальність (за окупацію півдня – ред.) на головнокомандувачі, начальнику Генштабу, прикордонній службі. Той, хто не організував і не забезпечив оборону, – це основний відповідальний за те, що цей регіон захоплений», – повідомив Маломуж.
«Росія роками вербувала українських спецслужбовців»
Російський опозиційний політик, полковник ФСБ у відставці Геннадій Гудков розповів, що в 1990-х роках українські та російські спецслужби товаришували. Зміни у стосунках почалися, коли Україна стала відходити від проросійського курсу.
Зміна керівництва СБУ якраз пояснюється тим, що забагато було цих контррозвідувальних провалів, забагато було російської агентуриГеннадій Гудков
Гудков вважає, що Росія використовувала можливості для вербування українських силовиків.
«Зміна керівництва СБУ якраз пояснюється тим, що забагато було цих контррозвідувальних провалів, забагато було російської агентури. В українців теж були можливості вербувати наших, так само, як і у наших – вербувати українців. Бо є зв’язки (з часів СРСР – ред.). Десь – підкуп, десь – допомога з бізнесом, – усе це створювало основу для вербувальної бази», – пояснив опозиціонер.
Радіо Свобода готове надати можливість висловити свою точку зору всім сторонам, згаданим у цьому матеріалі.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
