У Празі відбулася міжнародна конференція Чеського радіо, організована з нагоди 100-річчя радіомовлення у Чехії. Вона була повністю присвячена висвітленню війни Росії проти України. Серед гостей, окрім журналістів та громадських діячів, був і президент Чехії Петр Павел, який вчергове говорив про злочини РФ в Україні, важливість їхнього висвітлення у незалежних ЗМІ та вплив російської пропаганди на чеське суспільство.
Ще за кілька годин до офіційного початку конференції Чеське радіо повідомило, що його вебсайти зазнали масової DDoS-атаки. Як повідомляє Чеське радіо, хакери унеможливили роботу всіх його сайтів, а також сайтів двох інших організаторів заходу – радіостанцій Radiožurnal та iROZHLAS.
Президент Чехії Петр Павел, коментуючи Радіо Свобода атаку, зазначив, що це найкращий доказ того, наскільки важливе правдиве інформування під час війни.
Я не можу уявити кращого доказу важливості інформації під час конфліктів, як хакерська атака на конференцію з інформаціїПетр Павел
«Я не можу уявити кращого доказу важливості інформації під час конфліктів, як хакерська атака на конференцію з інформації», – розповів Радіо Свобода президент Чехії Петр Павел.
Хто саме міг стояти за цією атакою, президент не уточнив. У своєму вступному слові Павел говорив про важливість роботи ЗМІ у війні Росії проти України.
Зокрема, про правдиве інформування населення як України, так і Чехії. Також він згадав і про журналістів Радіо Свобода, які нині перебувають у полоні в Білорусі та окупованому Росією Криму, зокрема автора проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Владислава Єсипенка.
Не менш важливою, зі слів чеського президента, є і боротьба з усіма формами російської пропаганди, яка досі має вплив на чеське суспільство.
«Ми будемо боротися з російською пропагандою такими методами, як і боролися довгий час до цього – посилатися на факти, розвінчувати міфи й пропагувати цінності, на яких побудоване наше суспільство. Наші країни можуть допомогти одне одному у цьому, бувши дуже відкритими. Ділитися інформацією з поля бою, показуючи людям про справжню картинку, справжні емоції. Адже це те, що дійсно має сенс. Люди мають бачити, що насправді відбувається в Україні, а не спотворену реальність, яку показує російська пропаганда», – розповів Радіо Свобода президент Чехії Петр Павел.
Про важливість інформаційної гігієни говорив і Йозеф Паздерка головний редактор Czech Radio Plus, до 10-річчя якого також була присвячена конференція. На його думку, присвячення цілої конференції темі висвітлення повномасштабної агресії Росії проти України напряму стосується майбутнього Чехії.
«Ми організували цю конференцію з двох причин. Перша – це велика річниця радіомовлення в Чехії. Але ми хотіли підкреслити, що ми не лише дивимося у минуле, але дивимося також на теперішнє і майбутнє. І друга річ, яка полонить думки і працівників Чеського радіо, і чеське суспільство – це Україна і особливо висвітлення війни у медіа. Адже ми розуміємо, що точна та перевірена інформація звідти, з поля бою – це надзвичайно важливо», – розповів Радіо Свобода Йозеф Паздерка, головний редактор Czech Radio Plus.
На важливості присутності української повістки у чеському суспільстві наголосила й україністка Ленка Віхова, яка є частим гостем чеських медіа, коли мова йде про Україну.
Україна і вся проблематика, пов’язана з Україною і війною РФ проти України, увійшла в порядок денний ЧехіїЛенка Віхова
«Україна і вся проблематика, пов’язана з Україною і війною РФ проти України, увійшла в порядок денний Чехії. Це трапилося, звичайно, не в 2014 році. І ми маємо зараз можливість дивитися на те, як змінилися як політичний погляд на події в Україні, так і погляд журналістів. Тому що 8 років війни – це був величезний виклик і для чеської журналістики. І я не можу сказати, що вона протягом цих років справлялася із цією проблематикою. Було видно, як проходить російська пропаганда навіть до мейнстрімових медіа», – розповіла Радіо Свобода чеська україністка Ленка Віхова.
Вони тут використовують агентів впливу власних корисних ідіотів. Це чехи. Російська пропаганда підкидає їм, що через Україну вам поганоДавід Стулік
Про те, як саме російській пропаганді вдається досі впливати на чеське суспільство, Радіо Свобода розповів старший аналітик дослідницького центру «Європейські цінності» в Празі Давід Стулік.
«Вони тут використовують агентів впливу власних корисних ідіотів. Це чехи. Це та частина суспільства, яка виступає проти демократичної системи. Люди, які зневірені, які певною мірою постраждали від глобалізації й не можуть знайти розв’язання своїх проблем. І тут російська пропаганда підкидає їм, що це все через Україну, це все через українських біженців, ціни зростають, вам через них погано», – розповів Радіо Свобода старший аналітик дослідницького центру «Європейські цінності» в Празі Давід Стулік.
Росія не полишає своїх спроб вкидати різного типу дезінформацію в інформаційний простір інших країнДмитро Хоркін
У конференції взяли учать і українські медійники, які поділилися досвідом контрпропаганди та розвінчування російських фейків. Зокрема, член правління Суспільного, відповідальний за платформи радіо і телебачення, Дмитро Хоркін розповів Радіо Свобода, як варто посилити співпрацю між українськими та західними медіа.
«Росія не полишає своїх спроб вкидати різного типу дезінформацію в інформаційний простір інших країн. Як Україна може цьому протидіяти? Мають бути хороші й потужні і україномовні, і англомовні медіа. Певні спроби у нас є – інформаційних агенцій, комерційних та суспільних телеканалів. Мають бути спеціалізовані програми, де розвінчуються фейки, аби про це більше розповідати».
Окрім президента Чехії, одним із головних спікерів конференції «ЗМІ та Україна» став і міський голова Києва Віталій Кличко, який не приїхав до Праги, але записав розмову з організаторами по відео. Кличко, зокрема, сказав, що правдива інформація деколи важливіша, ніж зброя.
Зовнішньополітична служба Євросоюзу у лютому цього року опублікувала доповідь про дезінформацію та маніпуляцію фактами у світовому інформаційному просторі в 2022 році, в якій назвала Росію головною країною-дезінформатором року. На думку відомства, війна Росії в Україні стала головною темою інформаційних атак, причому в 60 випадках зі 100 їхньою метою було виправдання російського вторгнення.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
