59-а бригада ЗСУ з 24 лютого боронить південь України. Артилерійські бої точаться в Миколаївській та Херсонській областях. Чим воюють артилеристи? Як змінилась українська армія і чи допомагає досвід участі в ООС і АТО? Читайте і дивіться про це за лінком
Кількість постраждалих через удар РФ по Дніпру зросла до 13. Серед госпіталізованих – 17-річний юнак
Кількість постраждалих унаслідок ракетного удару військ РФ по Дніпру в суботу зросла до 13, повідомив голова обласної військової адміністрації Валентин Резніченко.
«До лікарів звернулися вже 13 осіб, які постраждали через ракетний удар по Дніпру. Четверо в лікарні. Серед них – 17-річний юнак», – зазначив Резніченко у Telegram.
За його словами, на місці вибухів працюють всі служби, рятувальники розбирають завали.
«Є ймовірність, що там може перебувати людина», – додав він.
Раніше повідомлялося про шістьох постраждалих внаслідок ракетного удару по Дніпру і одну жінку в тяжкому стані.
Влада казала, що армія РФ вдарила по мирному кварталу, частково зруйновані сім приватних будинків.
Мер Дніпра Борис Філатов раніше заявляв, що після прильоту міські комунікації та інфраструктура не постраждали. Але сталося автоматичне вимкнення кількох трансформаторних підстанцій.
Москва, попри численні свідчення, заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
В Україні працює 73% мережі мобільних операторів – Мінцифри
Віцепрем’єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що після останньої масованої ракетної атаки РФ в Україні працює 73% мобільної мережі.
«Завдяки активній роботі енергетиків, які швидко відновили світло, мобільні оператори перепідключили половину базових станцій. Це дозволило мільйонам людей нарешті подзвонити рідним та дізнатися останні новини. Ситуація значно покращилася у Кіровоградській, Дніпропетровській, Волинській, Миколаївській, Полтавській, Харківській та Житомирській областях. Зв’язок також стабілізується у Черкаській, Львівській, Рівненській, Вінницькій та Чернівецькій областях. Ремонтні роботи тривають, працюємо далі», – зазначив Федоров у Telegram.
Він визнав, що у деяких областях поки що залишаються труднощі зі зв’язком.
«Найвідчутніші проблеми в Донецькій та Запорізькій областях», – додав міністр.
23 листопада російські війська здійснили чергову масовану атаку по Україні. Ракети влучили в об’єкти критичної інфраструктури в кількох областях. У багатьох регіонах відбулися аварійні відключення електроенергії, виникли перебої з тепло-, водопостачанням, а також мобільним й інтернет-зв’язком.
Фахівці пояснювали, що функціонування мереж усіх мобільних операторів залежить від електропостачання.
СБУ повідомила про затримання в Одесі «агента спецслужб РФ», який знімав військові об’єкти
Служба безпеки України повідомила про затримання в Одесі чоловіка, який підозрюється у зборі для російської розвідки даних про розташування підрозділів українських сил оборони на південному напрямку.
«Затримано агента спецслужб РФ. Він приховано збирав інформацію про місця дислокації військ на території регіону. Насамперед його цікавили розвіддані щодо кількості особового складу та військової техніки, актуальні відомості стосовно обороноздатності та бойової готовності військових об’єктів. За даними слідства, зрадником виявився місцевий мешканець – активний прибічник «русского мира», але керувався він не лише ідеологічними мотивами. Зокрема, зрадник розраховував отримати «посаду» в окупаційній адміністрації, у разі захоплення регіону окупантами», – йдеться в повідомленні СБУ
Повідомляється, що затриманий для фіксації військових об’єктів в Одесі і поза нею використовував прихований у салоні власного авто відеореєстратор.
«Зібрану інформацію зберігав на картці пам’яті, яку планував передати ворогу. Втім, співробітники СБУ своєчасно викрили злочинні наміри зрадника та затримали його на спробі передачі розвідданих ворогу. Під час обшуку у нього виявлено схований відеореєстратор та носії інформації із доказами протиправної діяльності», – розповіли в СБУ.
Затриманому про підозру за статтею про «державну зраду» і обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Спецслужби фактично щодня повідомляють про виявлення агентурних мереж чи підозрюваних у підривній діяльності на шкоду Україні в умовах воєнного стану.
В ОПУ повідомили про черговий обмін полоненими з РФ. Звільнено 12 українців
Україна повернула з російського полону 12 українських громадян, повідомив голова Офісу президента Андрій Єрмак.
«Серед них – 4 бійців ВМС, двоє нацгвардійців, прикордонників, один з ТРО, а також троє цивільних – подружжя та чоловік, який вважався зниклим безвісти. Серед військових – двоє офіцерів, а також семеро рядових та сержантів. Додому їдуть воїни, які захищали зокрема Маріуполь, ЧАЕС та острів Зміїний», – написав Єрмак у Telegram.
За його словами, за останній тиждень вдалося повернути 98 українців.
24 листопада Україна повернула з російського полону 50 українських військових.
23 листопада з російського полону до України повернули 36 людей.
Наприкінці жовтня у Міноборони повідомляли, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну відбулося близько 30-ти обмінів. З російського полону звільнили близько тисячі людей.
Війська РФ обстріляли Куп’янськ і Вовчанськ на Харківщині. Є руйнування і один постраждалий
В результаті ранкового обстрілу військами РФ Куп’янська на Харківщині постраждала одна людина, повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
«Уранці окупанти знову завдали артилерійських ударів по Куп’янську. Попередньо – один постраждалий», – повідомив Синєгубов у Telegram.
За його словами, Куп’янськ війська РФ обстрілювали і минулої ночі, унаслідок чого загорілося шість гаражів, але даних про постраждалих немає.
Водночас зранку армія РФ вдарила з реактивних систем залпового вогню по іншому місту на Харківщині – Вовчанську, там є руйнування.
«Сьогодні близько 10:00 ворог з реактивних систем залпового вогню обстріляв місто Вовчанськ Чугуївського району», – повідомив Синєгубов.
За його словами, пошкоджено житлові будинки, приватні автомобілі, складські приміщення та магазини. Попередньо – ніхто не постраждав.
Куп’янськ і Вовчанськ були звільнені від російських військ у вересні.
Дефіцит в енергосистемі України знижено до 25%. Київ у неділю може вийти лише на планові відключення
Дефіцит потужності в українській енергосистемі на ранок суботи знизився до 25%, повідомляє пресслужба компанії «Укренерго».
«Виробники електроенергії зараз покривають близько 75% потреб споживання. Проте ще 25% електроенергії все ще залишаються в дефіциті, тому сьогодні на всій території України діє режим обмеження споживання», – йдеться в повідомленні компанії у фейсбуці.
Водночас мер Києва Віталій Кличко повідомив у Telegram що сьогодні без світла в Києві залишаються ще 25 відсотків споживачів. В ефірі телеканалу «Київ» він висловив сподівання, що «завтра (у неділю – ред.), ми зможемо вийти вже до планових графіків відключення» (зараз застосовуються також аварійні відключення – ред.).
Вранці Київська міська військова адміністрація повідомляла, що у Києві без електропостачання залишаються 130 тисяч споживачів.
23 листопада російські війська здійснили чергову масовану атаку по Україні. Ракети влучили в об’єкти критичної інфраструктури в кількох областях. Загалом було випущено близько 70 крилатих ракет. У багатьох регіонах відбулися аварійні відключення електроенергії, також виникли перебої з тепло- і водопостачанням. Одна з найскладніших ситуацій склалася у Києві.
«Поцілили по мирному кварталу»: влада повідомила про 6 постраждалих через ракетний удар РФ по Дніпру
Кількість поранених внаслідок ракетного удару по Дніпру зросла до шістьох, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Валентин Резніченко.
«Вже шестеро постраждалих через ворожий удар по Дніпру. Одна жінка у тяжкому стані. Росіяни поцілили по мирному кварталу», – повідомив Резніченко у Telegram.
Раніше посадовець казав про одну постраждалу людину. Повідомлялося також про частково зруйновані сім приватних будинків.
Мер Дніпра Борис Філатов казав, що після прильоту міські комунікації та інфраструктура не постраждали. Але сталося автоматичне вимкнення кількох трансформаторних підстанцій.
Москва, попри численні свідчення, заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Через російські обстріли в Херсонській області минулої доби загинули дві людини, ще 10 зазнали поранень, повідомив голова обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич.
«Рашисти 39 разів обстріляли територію Херсонської області. Під ворожим вогнем опинилися мирні населені пункти області. Херсонський район – російські окупанти знову обстріляли житлові квартали Херсона, ворожі снаряди влучили у приватні приміщення, торговельний заклад та училище. Також росіяни обстріляли такі населені пункти району: Чорнобаївку, Антонівку, Придніпровське, Микільське, Зеленівку та Музиківку», – написав він у Telegram-каналі.
У Бериславському районі російська армія обстріляла Берислав, пошкоджені приватні будинки. Також російські війська вдарив по Новоолександрівці, Качкарівці та Костирці, зазначив Янушевич.
Також посадовець повідомив, що у Херсоні починають подавати електрику.
«Першочергово світло подають на об’єкти критичної інфраструктури міста. Надалі – побутовим споживачам. Повноцінне відновлення електропостачання у всьому Херсоні займе декілька днів, про що повідомлятиму окремо», – повідомив Янушевич.
Він попередив жителів міста, що, як тільки у домівках з’явиться електропостачання, не варто поспішати вмикати побутові електропристрої, бо можливі перепади напруги.
11 листопада Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. Російські військові відступили з правого берега Дніпра, де, зокрема, розташований обласний центр.
У Києві перебувають керівники урядів Литви, Польщі та Бельгії. Стало відомо про предмет візиту
У Києві з неоголошеними візитами перебувають прем’єр-міністри Литви, Польщі та Бельгії – Інгріда Шимоніте, Матеуш Моравецький та Александр Де Кроо.
Наразі відомо, що з урядом України інші дві держави-учасниці Люблінського трикутника – Литва та Польща – сьогодні ухвалили спільну заяву. В ній, серед іншого, сторони підкреслили «значну роль Люблінського трикутника у консолідації міжнародної підтримки України у протидії збройній агресії Росі».
«Підтвердили готовність активізувати дискусію в Альянсі щодо запрошення України до переговорів про вступ до НАТО з огляду на майбутній у 2023 році саміт НАТО у Вільнюсі. Уряди Литовської Республіки та Республіки Польща висловили надію на якнайшвидше досягнення відчутного прогресу на цьому шляху», – йдеться у заяві.
Також сторони підтвердили готовність продовжувати свої зусилля щодо забезпечення регулярної та структурованої бюджетної підтримки ЄС для України протягом 2023 року; подальшу участь у відновленні та реконструкції інфраструктури, пошкодженої внаслідок повномасштабної агресії Росії.
З повним текстом заяви можна ознайомитися ТУТ.
Крім того, стало відомо, про теми переговорів з прем’єр-міністром Бельгії Александром Де Кроо, який також сьогодні у Києві.
Як передає агенція УНІАН, на брифінгу за результатами зустрічі президент Володимир Зеленський повідомив, що обговорив із прем’єром Бельгії реалізацію ініціативи Grain from Ukraine, оборонну підтримку та необхідність посилення санкцій проти Росії.
Зеленський також розповів прем’єру Бельгії про стан української енергетичної системи після російських ракетних ударів та про потреби України у відповідній підтримці.
«Бельгія готова надати необхідні електрогенератори та інше обладнання, яке зараз життєво необхідне для нашого суспільства та України в цілому», – сказав Зеленський.
Повідомляється, що сторони говорили про і взаємодію Бельгії та України в ООН, структурах Євросоюзу, а також про допомогу із розмінуванням українських територій.
З початку повномасштабного російського вторгнення більшість країн ЄС надають Україні свою підтримку. Нещодавно Європейська комісія офіційно запропонувала надати Києву у 2023 році до 18 мільярдів євро макрофінансової підтримки.
Обстріл Дніпра військами РФ: пошкоджені кілька будинків, попередньо – постраждала жінка
Внаслідок російського ракетного удару по Дніпру26 листопада сім приватних будинків частково зруйновані, виникла пожежа. Попередньо – постраждала жінка, повідомив голова Дніпропетровської ОВА Валентин Резніченко.
«Вибухи в Дніпрі. Наразі відомо про 7 частково зруйнованих приватних будинках. Вибух спричинив пожежу. Попередньо – постраждала жінка. Її витягли з-під завалів і доставили в лікарню», – повідомив Резніченко у Telegram.
Мер Дніпра Борис Філатов зазначив, що після прильоту міські комунікації та інфраструктура не постраждали. Але є автоматичне вимкнення кількох трансформаторних підстанцій.
«Аварійні служби вже усі виїхали на місце», – додав Філатов у Telegram.
Про те, що у Дніпрі чутно вибухи раніше повідомляли користувачі у мережі.
Москва, попри численні свідчення, заперечує цілеспрямовані атаки на цивільних.
Bloomberg: Москва заборонить продаж нафти країнам, які запровадили стелю ціни
В адміністрації президента Росії готують указ про заборону продавати нафту країнам, які запровадили стелю ціни на неї, повідомляє агенція Bloomberg із посиланням на джерело.
Заборона поширюватиметься як на компанії, так і країни, які приєдналися до механізму обмеження цін. Джерело видання не уточнило, яким чином визначатиметься участь у цьому механізмі. Повідомляється, що буде заборонено «будь-яку згадку граничної ціни в контрактах на російську нафту або нафтопродукти». У Кремлі поки що не коментували інформацію про такий указ.
Ідею запровадження обмеження цін на закупівлю російської нафти, що перевозиться танкерами, було запропоновано кілька місяців тому Міністерством фінансів США. США, країни Євросоюзу та інші учасники ринку прагнуть скоротити російські доходи від продажу нафти, які вважаються основним джерелом фінансування вторгнення в Україну, і водночас не допустити різкого стрибка цін на світовому нафтовому ринку.
24 листопада західні ЗМІ повідомили, що більшість країн Євросоюзу підтримують введення стелі цін на російську нафту, проте поки що не можуть домовитися про верхню межу.
5 грудня набирає чинності восьмий пакет санкцій ЄС проти Росії, що включає введення граничної ціни на російську нафту, що перевозиться танкерами.
У разі нездатності країн – членів Євросоюзу досягти домовленості щодо межі цін імпортованої російської нафти з 5 грудня набере чинності європейська заборона на фінансування та страхування перевезень російської нафти. За побоюваннями Білого дому, це може призвести до різкого підвищення світових цін на нафту.
Проблеми із забезпеченням мобілізованих створюють напругу в інфопросторі РФ – ISW
Повідомлення про погану укомплектованість, оснащення і забезпечення російських мобілізованих розділяють інформаційний простір Росії, оголюючи напругу між наративами від військових блогерів та «ПВК Вагнера» на тлі спроб влади РФ пом’якшити проблеми.
У зведенні Американського Інституту вивчення війни (ISW) йдеться, що, до прикладу, мобілізовані військовослужбовці з Серпухова Московської області днями заявили, що російське військове командування відправило їх у бій без належної підготовки, спорядження. А це, у свою чергу, призвело до масових втрат. Вони також стверджували, що командування годує мобілізованих лише раз на день, незважаючи на те, що їжі достатньо.
В ISW кажуть, що неоднозначні реакції військових блогерів «із різними кремлівськими та зовнішніми зв’язками» щодо поточних питань мобілізації «ще більше ілюструють масштаби ерозії морального духу росіян і зростання плутанини серед провійськової націоналістичної спільноти РФ» щодо поганого проведення мобілізації.
21 вересня президент Росії Володимир Путін повідомив про початок так званої «часткової мобілізації» у РФ. 31 жовтня він оголосив про її завершення, проте відповідного указу не підписав. Напередодні Путін доручив створити в Росії електронну базу військовозобов’язаних, яка має бути запущена 1 квітня 2024 року – з початком весняного призову у Росії.
МЗС України в День пам’яті жертв Голодомору у своїй заяві наголошує, що мета загарбницької геноцидної війни РФ не відрізняється від мети геноциду 1932-1933 рр., і закликає міжнародних партнерів визнати Голодомор геноцидом українського народу.
«Сьогодні, в 90-ті роковини початку Голодомору 1932-1933 років в Україні, мета загарбницької геноцидної війни Росії не відрізняється від мети геноциду 1932-1933 років – знищення української нації та її державності. Продовжуючи терористичні атаки на об’єкти критичної інфраструктури, руйнуючи історичну та культурну спадщину, здійснюючи насильницьке вивезення українських дітей на російську територію, РФ веде війну проти української ідентичності. Політичні та ідеологічні наративи сталінської епохи, зокрема із насаджування образу «ворожого Заходу» та заперечення існування України як самостійної держави, сьогодні особливо активно відтворюються в тоталітарній політиці нинішньої Росії», – йдеться у заяві.
У зовнішньополітичному відомстві наголошують: «Агресія Росії проти України доводить, що непокаране зло та невизнані історичні помилки повертаються в наш час в гірших масштабах».
«Закликаємо міжнародних партнерів відновити історичну справедливість – визнати Голодомор 1932-1933 років геноцидом Українського народу та не допустити подальших воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду з боку Росії. Висловлюємо щиру подяку тим країнам і урядам, яке вже ухвалили рішення про визнання Голодомору 1932-1933 років в Україні геноцидом», – йдеться у заяві.
Щорічно в четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років.
За даними опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг», 93% українців погоджуються із твердженням, що Голодомор 1932-1933 років був геноцидом українського народу.
Третина переданих Україні західних гаубиць вийшли з ладу – NYT
Третина із приблизно 350 гаубиць, які передали Україні країни Заходу, перебувають у небоєздатному стані через активне використання чи отримані у бою пошкодження, повідомляє видання The New York Times із посиланням на американські та українські джерела.
Наразі українські військові використовують від 2 до 4 тисяч снарядів на день, а російська армія часто робить більше артилерійських пострілів. Такі темпи призводять до швидкого зношування гаубиць – вони втрачають точність і дальність пострілу.
У публікації також зазначається, що деякі з 155-міліметрових снарядів, які використовують ЗСУ, раніше не тестувалися з певними гаубицями і, як виявилося, швидше зношують їхні стволи.
Для відновлення пошкодженого озброєння Міноборони США розгорнуло у Польщі ремонтну майстерню. Як зазначає The New York Times, Україна хотіла б організувати пункти технічного обслуговування артилерії ближче до лінії фронту, щоб швидше повертати гармати у стрій.
Без світла залишаються 130 тисяч жителів Києва – влада
У Києві станом на ранок суботи без електропостачання залишаються 130 тисяч споживачів, повідомляє міська військова адміністрація.
«Без постачання електроенергії, в режимі аварійних відключень залишаються 130 тисяч мешканців столиці. Водопостачання відновлено в повному обсязі, по усіх районах міста. В квартирах верхніх поверхів багатоповерхівок, які ще досі знеструмлені можливий понижений тиск води в мережі», – йдеться в повідомленні.
Також зазначається, що наразі триває запуск теплопостачання.
У КМВА також додали, що мобільний зв’язок практично доступний в усіх районах, однак не виключають імовірності локальних проблем в місцях без електроживлення.
«Протягом 24-х годин заплановано завершити всі відновлювальні роботи. Вода, тепло, зв’язок повернуться до роботи в штатному режимі. Електроенергія подаватиметься згідно з графіками стабілізаційних відключень», – додали в адміністрації.
23 листопада російські війська здійснили чергову масовану атаку по Україні. Ракети влучили в об’єкти критичної інфраструктури в кількох областях. Загалом було випущено близько 70 крилатих ракет. У багатьох регіонах відбулися аварійні відключення електроенергії, також виникли перебої з тепло- і водопостачанням. Одна з найскладніших ситуацій склалася у Києві.
Армія РФ почала «імпровізувати» і стріляти по Україні снарядами без бойової частини із ядерних ракет. Це може свідчити, що запаси ракет великої дальності в Росії вичерпуються, повідомила 26 листопада британська розвідка.
«Росія, імовірно, знімає ядерні боєголовки зі старих ядерних крилатих ракет і стріляє холостими боєприпасами по Україні. Знімки з відкритих джерел показують уламки, очевидно, збитої крилатої ракети повітряного базування AS-15 KENT (КРВБ), розробленої в 1980-х роках винятково як система доставки ядерного заряду. Ймовірно, боєголовка була замінена на баласт. Хоча така інертна система все одно завдасть певної шкоди через кінетичну енергію ракети та будь-яке невитрачене паливо, вона навряд чи зможе здійснити надійний ефект проти заданих цілей. Росія майже напевно сподівається, що такі ракети функціонуватимуть як приманки та відволікатимуть українську ППО», – йдеться в повідомленні, опублікованому Міністерством оборони Великої Британії.
Британська розвідка підсумовує: «Якими б не були наміри Росії, ця імпровізація підкреслює рівень виснаження російських запасів ракет великої дальності».
18 листопада українська служба ВВС проаналізувала статтю видання Defense Express, яке днем раніше стверджувало, що під час чергових обстрілів України було застосовано, серед інших, ракету Х-55, яку в Радянському Союзі створювали винятково як носій ядерного боєзаряду. Експерти припустили, що замість бойової частини у цій ракеті російські військові просто «прикрутили» пусту «болванку», а ядерну боєголовку вилучили.
Reuters: Польща лобіює введення санкцій на ділянку нафтопроводу «Дружба»
Польща звернулася за підтримкою до Німеччини, щоб пролобіювати введення санкцій Євросоюзу на польсько-німецьку ділянку нафтопроводу «Дружба». Санкції допоможуть Польщі розірвати контракти із російськими нафтовими компаніями без штрафів. Про це повідомляє Reuters з посиланням на два джерела, знайомі з перебігом переговорів.
Відповідно до шостого пакету санкцій, 5 грудня країни Євросоюзу припинять імпорт російської нафти морем, проте під ембарго не потраплять трубопровідні поставки. При цьому влада Польщі публічно зобов’язалася повністю відмовитися від використання російської нафти до кінця 2022 року. Для цього польській нафтопереробній компанії Orlen доведеться розірвати довгострокові контракти з російськими постачальниками та виплатити їм компенсації.
Санкції дозволять розірвати угоду без недодержки (пені). На запитання Reuters про переговори щодо санкцій у Orlen відповідати відмовилися.
Orlen вже скоротила імпорт російської нафти до 30% своїх потреб, замінивши її поставками із Саудівської Аравії та Норвегії. Також компанія має намір налагодити постачання з польського портового міста Гданська до німецького міста Шведта. Маршрут включає ділянку нафтопроводу «Дружба», яка у разі застосування проти нього санкцій звільниться від російської нафти.
Німеччина зацікавлена у пропозиції Польщі, оскільки у Шведті розташовується нафтопереробний завод, який забезпечує паливом Берлін. Раніше заводом керувала «Роснефть», проте у вересні влада Німеччини взяла її частку під свій контроль – поки що на пів року.
У Генштабі ЗСУ розповіли про ситуацію на фронті станом на ранок
У Генштабі Збройних сил України розповіли оперативну ситуацію на фронті станом на ранок 26 листопада.
«За минулу добу підрозділи сил оборони України відбили атаки окупантів в районах населених пунктів Яковлівка, Соледар, Бахмутське, Бахмут, Опитне, Первомайське, Красногорівка та Невельське Донецької області», – йдеться в повідомленні Генштабу у фейсбуці.
Повідомляється про «велику кількість втрат у підрозділах противника, що діють у Луганській області».
«Загалом, на тимчасово захопленій території області збільшилась кількість цивільних лікарень, що використовуються ворогом для лікування виключно російських військових. Для цивільного населення регіону медичні послуги стають все менш доступними. Лікарні населених пунктів Красний Луч, Антрацит і Лутугине переповнені пораненими окупантами, а морги тілами мертвих загарбників», – розповіли українські військові.
У Генштабі кажуть, що залишається не вирішеним питання матеріально-технічного забезпечення мобілізованих російських військовослужбовців.
«Авіація сил оборони протягом доби завдала 14 ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки противника, а також 4 – по позиціях його зенітно-ракетних комплексів. Воїни ракетних військ і артилерії за поточну добу уразили пункт управління, 5 районів зосередження особового складу та ОВТ ворога, а також 2 інших важливих об’єкти противника», – йдеться в повідомленні.
Коментарів російської сторони в умовах війни отримати неможливо.
Розпочалася двісті сімдесят шоста доба російського широкомасштабного вторгнення.
У Генштабі ЗСУ розповіли про ситуацію на фронті станом на ранок
У Генштабі Збройних сил України розповіли оперативну ситуацію на фронті станом на ранок 26 листопада.
«За минулу добу підрозділи сил оборони України відбили атаки окупантів в районах населених пунктів Яковлівка, Соледар, Бахмутське, Бахмут, Опитне, Первомайське, Красногорівка та Невельське Донецької області», – йдеться в повідомленні Генштабу у фейсбуці.
Повідомляється про «велику кількість втрат у підрозділах противника, що діють у Луганській області».
«Загалом, на тимчасово захопленій території області збільшилась кількість цивільних лікарень, що використовуються ворогом для лікування виключно російських військових. Для цивільного населення регіону медичні послуги стають все менш доступними. Лікарні населених пунктів Красний Луч, Антрацит і Лутугине переповнені пораненими окупантами, а морги тілами мертвих загарбників», – розповіли українські військові.
У Генштабі кажуть, що залишається не вирішеним питання матеріально-технічного забезпечення мобілізованих російських військовослужбовців.
«Авіація сил оборони протягом доби завдала 14 ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки противника, а також 4 – по позиціях його зенітно-ракетних комплексів. Воїни ракетних військ і артилерії за поточну добу уразили пункт управління, 5 районів зосередження особового складу та ОВТ ворога, а також 2 інших важливих об’єкти противника», – йдеться в повідомленні.
Коментарів російської сторони в умовах війни отримати неможливо.
Розпочалася двісті сімдесят шоста доба російського широкомасштабного вторгнення.