ЗМІ повідомляють про намір міністра оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт піти у відставку. Посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен заявляє, що не має такої інформації.
«Я ще не отримала такої інформації. Не можу про це нічого сказати», – сказала вона в ефірі національного телеефіру.
Ввечері 13 січня німецька газета Bild з посиланням на кілька своїх джерел повідомила, що міністр оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт планує піти у відставку.
Водночас речник міністерства оборони назвав це повідомлення «чутками, які ми не коментуємо», інформує Reuters.
На початку січня Ламбрехт зазнала критики через її вітальне відео, записане на тлі свисту та вибухів петард із феєрверками. У відео вона розповідала про війну РФ проти України. Після цього з'явилися заклики до відставки.
Серед країн НАТО тривають дискусії щодо танків, про надання яких Україна просила вже неодноразово.
12 січня Крістіне Ламбрехт, як пишіть ЗМІ, уперше допустила постачання Україні німецьких танків Leopard 2 для захисту від повномасштабного вторгнення Росії.
11 січня під час візиту до Львова Анджей Дуда повідомив, що Польща ухвалила рішення про передачу Україні танків німецьких Leopard. Берлін має погодити ці поставки. Німецька сторона, зокрема Анка Фельдгузен, заявляє, що наразі таких запитів не було.
Попри війну. ЄС вітає «останні значні зусилля» України щодо верховенства права
Євросоюз вітає «останні значні» зусилля України в укріпленні верховенства права, незважаючи на російську військову агресію. Про це йдеться у заяві речника верховного представника ЄС із закордонних справ Жозепа Борреля Петера Стано.
У ЄС зауважують, що нещодавнє обрання з’їздом суддів восьми нових членів Вищої ради правосуддя дозволяє цьому ключовому органу судового управління відновити свою роботу. ЄС рішуче підтримав реформу Вищої ради правосуддя України та сподівається на продовження цієї «позитивної тенденції»
Петер Стано каже, що ЄС також уважно стежить за узгодженням реформи Конституційного Суду України (КСУ) з рекомендаціями висновку Комісії щодо заявки України на членство в ЄС, щоб забезпечити відповідність цього процесу рекомендаціям Венеціанської комісії.
«Висновок Венеційської комісії, опублікований 19 грудня, рекомендує, щоб виключення кандидатів у КСУ також могло здійснюватися на підставі професійної компетентності та щоб кількість Консультативної групи експертів (AGE) ) було збільшено до семи, при чому 7-й член буде з квоти міжнародних донорів. Єврокомісія очікує від України відповідного узгодження законодавства», – нагадують у ЄС.
Напередодні заступник керівника Офісу Президента України Андрій Смирнов 12 січня провів зустріч з представниками посольств країн «Групи семи» та ЄС в Україні, обговорювали – нинішній стан та подальші кроки у судовій реформі в Україні.
З лютого 2022 року ВРП практично припинила роботу, оскільки тоді звільнилися одразу 10 членів ради. Відтоді у складі ВРП залишилося 5 членів, кворуму для ухвалення рішень не було.
Вища рада правосуддя – один із органів, без якого не може функціонувати судова система в Україні. Серед її завдань – внесення подання про призначення судді на посаду, розгляд скарг, ухвалення рішень про звільнення судді та надання згоди на затримання судді чи утримання його під вартою.
Уряд створив Держагентство відновлення та розвитку інфраструктури
Кабмін створив Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.
Нову установу створили на базі Державного агентства інфраструктурних проектів та Державного агентства автомобільних доріг.
Як заявив український прем’єр-міністр Денис Шмигаль, створення цього агентства дозволить «оптимізувати робочі процеси, уникнути хаотичності у плануванні та реалізації проектів».
За його словами, реалізація Плану великого відновлення України стане важливою частиною співпраці з Євросоюзом.
«Вже зараз ми знаємо джерела надходження 110 млрд грн на відбудову цього року. Водночас ми розраховуємо, що нам вдасться акумулювати в 6 разів більше коштів, аби уже в 2023-му відновити якнайбільше інфраструктури та житла українців», – сказав Шмигаль.
У Світовому банку станом на грудень вважають, що повоєнна відбудова України коштуватиме близько 500-600 мільярдів євро.
Попри потепління, обмеження в подачі електрики у Києві залишилися – Yasno
Голова столичного енергопостачальника, компанії Yasno, Сергій Коваленко розповів про поточну ситуацію із подачею електрики у Києві станом на вечір 13 січня.
«Сьогодні на вулиці незначно потеплішало, проте обмеження на Київ залишилися такими ж, як і були вчора. Колеги намагаються відключати за графіками, проте у ранкові та вечірні піки користувачам вкладатися досить складно. Тому відключати доводиться більшими групами», – повідомив Коваленко у фейсбуці.
Напередодні посадовець попереджав, що потепління принесе певне послаблення обмежень у постачанні електроенергії в столиці, але не суттєве, бо дефіцит генерації зберігається.
Сьогодні компанія «Укренерго» висловила сподівання, що на вихідних зменшиться споживання електрики через теплішу погоду.
За даними Укргідрометцентру, 14 січня у Києві буде хмарно з проясненнями, без опадів – вночі 3-5° морозу, вдень 0-2° тепла.
Росія з використанням безпілотників і ракет розпочала масовані удари по українській енергетичній системі в жовтні. За цей час їй вдавалося тимчасово вивести з ладу значну частину системи. В Україні здійснюються як планові, так і екстрені відключення електроенергії.
Крим: у Сімферополі з’явилася реклама служби у ПВК «Вагнер» (фото)
Сітілайт із рекламою служби у російській приватній військовій компанії «Вагнер», найманці якої нині воюють на материковій Україні, з'явився у окупованому Росією Сімферополі поблизу перетину вулиць Київської та Февральської, повідомляє проект Радіо Свобода «Крим.Реалії».
На ньому вказано віковий ценз потенційних рекрутів 24+ та контактний телефон. Це поки що єдиний зафіксований екземпляр подібної зовнішньої реклами в центрі Сімферополя.
Крім того, останнім часом реклама «вагнерівців» з'явилася і на моніторах у маршрутному автобусі №49 сполученням Мар'їне-Аеропорт (новий).
Напередодні Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що в Криму російська влада оголосила набір найманців у новостворені приватні військові компанії «Щит» та «Русич».
Раніше повідомлялося, що у Криму поховали «вагнерівця» Олександра Лісняка, засудженого у 2015 році до тривалого терміну ув'язнення за вбивство пенсіонерки. У листопаді 2022 року в районі Бахмута загинув житель Сімферополя Іван Омельченко, завербований ПВК «Вагнер».
У Криму та Севастополі продовжують ховати російських військових, які загинули під час вторгнення Росії в Україну. За даними телеграм-каналу російського голови Севастополя Михайла Развожаєва, з 24 лютого 2022 року в Севастополі поховали 62 російські військові. У Криму не повідомляють точну кількість загиблих російських військових.
«ПВК Вагнера» не значиться на балансі військових відомств і в реєстрі юридичних осіб, проте її бійці беруть участь у війні Росії в Україні. ПВК вважається одним із найбільш боєздатних підрозділів, які беруть участь у боях на українських територіях. Їхніх бійців підозрюють у скоєнні численних воєнних злочинів.
Речник Білого дому з питань нацбезпеки Джон Кірбі сказав, що в деяких випадках російські військові чиновники навіть «підпорядковувалися командуванню «Вагнера». За оцінками США, у «ПВК Вагнера» близько 50 000 людей воюють в Україні, включаючи 10 000 контрактників і 40 000 засуджених, яких компанія набрала з в'язниць.
У Росії чоловіка засудили до 7 років колонії за спробу виїхати воювати на боці України
Обласний суд російського міста Брянська засудив до семи років у колонії суворого режиму місцевого жителя Іллю Куцева, який, як випливає з вироку, збирався виїхати з Росії до України, щоб там воювати на боці ЗСУ. Сам Куцев провину не визнав.
Іллю Куцева затримали разом із братом, коли вони намагалися виїхати потягом до Білорусі, повідомляє пресслужба суду. За даними ФСБ, Куцев мав намір з Білорусі поїхати до України та вступити до «Легіону «Свобода Росії», в якому на боці українських Збройних сил воюють російські громадяни.
Іллю Куцева визнали винним за статтею про замах на участь в іноземному озброєному формуванні, що загрожує інтересам Росії. Сім років – найсуворіший вирок, винесений за цією статтею.
Раніше за звинуваченням у спробі вступити у війну на боці України засуджували жителя Красноярська – на чотири роки та вісім місяців, а також волгоградця на чотири роки колонії.
В Україні працюють близько 30 тисяч терміналів Starlink – Мінцифри
В Україні наразі працюють близько 30 тисяч терміналів Starlink, повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
«Нещодавно ми отримали нову партію від Польщі – 8 тисяч терміналів. Значну частину з них передаємо до «Пунктів незламності». Там працюють вже сотні «Старлінків», щоб українці могли зателефонувати, викликати швидку чи працювати під час блекаутів. За 10 місяців повномасштабної війни вдалось забезпечили майже 30 тисяч «Старлінків» для України», – повідомив Федоров.
Він зазначив, що з початку повномасштабної війни «Старлінки» стали фактично частиною критичної інфраструктури і важливою складовою для війська.
«Команда Мінцифри продовжує вести перемовини зі SpaceX та партнерами, щоб Україна отримала ще більше «Старлінків», – зазначили у відомстві.
За оцінками експертів, присутність Starlink в Україні виявилася неоціненною не тільки на фронті, але й у відновленні енергетичної та комунікаційної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російських ударів.
Польща і Литва виступають за санкції проти ядерного сектора РФ – Reuters
Польща і Литва хочуть, щоб Євросоюз запровадив обмеження щодо ядерного сектору Росії в рамках десятого пакету санкцій, повідомляє агенція Reuters із посиланням на високопоставлених дипломатів двох країн. За їхніми словами, новий пакет санкцій має бути готовим до 24 лютого.
Як зазначає Reuters, Україна вже закликала ЄС запровадити санкції проти компанії «Росатом». Досі ця ініціатива блокувалася, зокрема, Угорщиною.
Польща та Литва також пропонують заборонити ще більше «російських пропагандистських ЗМІ» та виключити більше російських банків із системи SWIFT.
Крім того, країни хочуть запровадження обмежень проти Білорусі, за допомогою якої, за словами співрозмовників агентства, Росії вдається оминати деякі європейські санкції.
Раніше голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн заявила, що Євросоюз запровадить нові санкції проти Білорусі за допомогу Росії у війні проти України.
Європейські дипломати заявили, що вони знову спробують покласти край торгівлі алмазами між Бельгією та Росією, а також розширять заборону на торгівлю товарами, які можуть бути використані у військових цілях.
Наразі до списку санкцій внесено близько 1300 осіб та 120 організацій. Обмеження поширюються на торгівлю, транспорт, енергетику, банківську справу, засоби інформації та оборону.
Соледар під контролем РФ чи ЗСУ? Бої, оточення чи захоплення: що відбувається?
Після опівдня 13 січня Міноборони РФ заявило, що повністю захопило Соледар Донецької області. Там стверджують, що повний контроль над містом дозволяє Росії відрізати шляхи постачання українських сил в Бахмуті й взяти в «котел» українських військових, що залишилися в місті. За оцінкою російської сторони, за останні три доби в Соледарі вбили понад 700 українських військових, ще 300 одиниць озброєння знищили.
У ЗСУ повідомлення російського Міноборони заперечують. Представник Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий заявив, що твердження про взяття Росією українського міста не відповідає дійсності. За його словами, бої у Соледарі тривають.
Про це та інше говоримо у в програмі «Свобода LIVE». Прямий ефір – о 20:00 на @Радіо Свобода:
Бої за Соледар тривають – Генштаб ЗСУ
Генеральний штаб Збройних сил України повідомив про оперативну ситуацію на фронті, вказавши, що бої за Соледар Донецької області тривають.
«На Бахмутському напрямку противник обстріляв Спірне, Білогорівку, Роздолівку, Яковлівку, Соледар, Красну Гору, Бахмут, Кліщіївку, Курдюмівку, Дружбу та Північне Донецької області. Тривають бої за Соледар», – йдеться у вечірньому зведенні у фейсбуці.
Військові зазначили, що українська авіація протягом доби завдала 9 ударів по районах зосередження військ РФ, а підрозділи ракетних військ і артилерії уразили пункт управління, 6 районів зосередження живої сили, 1 зенітний ракетний комплекс та 3 склади боєприпасів армії РФ.
Російська сторона вже кілька разів заявляла про отримання контролю над українським містом Соледар, яке розташоване за майже 20 кілометрів на північний схід від Бахмута. Українська сторона цього не підтверджує.
10 січня у британській розвідці заявили, що російські війська протягом останніх чотирьох днів досягли тактичного поступу в Соледарі і, ймовірно, «контролюють його більшу частину».
За даними розвідки, частина боїв точиться за доступ до неробочих соляних шахт, які простягаються на довжину 200 кілометрів під землею в цьому регіоні – обидві сторони побоюються проникнення противника за їхню лінію фронту за допомогою цих шахт.
Шмигаль очікує, що Україна пройде шлях переговорів про вступ до ЄС менш ніж за два роки
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль очікує, що Україна пройде шлях переговорів щодо вступу до Європейського союзу менш ніж за два роки.
«Ми розраховуємо пройти шлях переговорів про вступ у Європейський союз менш ніж за два роки. І тоді Україна стане повноправним членом ЄС. Об’єм роботи – колосальний. Водночас ми бачимо, що наші європейські партнери налаштовані на продуктивну співпрацю в питанні інтеграції. Яскравим свідченням цього стане візит у найближчі тижні голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн», – зазначив Шмигаль у Telegram.
За його словами, очікується, що разом із фон дер Ляєн в Україну прибудуть понад 10 єврокомісарів для проведення міжурядових консультацій.
«Це буде не лише важливим сигналом подальшої підтримки України у війні, але і продемонструє, що ЄС відкритий до переговорного процесу про вступ України», – додав він.
23 червня 2022 року Європейська рада надала Україні статус кандидата на членство у Євросоюзі.
Раніше в Офісі президента України повідомили, що черговий саміт Україна-ЄС відбудеться 3 лютого цього року в Києві. Проте після цього ЗМІ уточнили, що ЄС поки що не підтвердив, що саміт відбудеться в Києві.
У 2022 році саміту, який є щорічною подією, не було. Попередній саміт Україна-ЄС проводили також в Україні. Він відбувся у жовтні 2021 року за участі президента України Володимира Зеленського, президента Євроради Шарля Мішеля та президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Тоді було підписано низку документів.
Обстріл Харківщини: у смт Дворічна двоє людей загинули і одна – постраждала
Російські війська у п’ятницю обстріляли з артилерії смт Дворічна Куп’янського району Харківської області, є жертви серед мирного населення, повідомив голова ОВА Олег Синєгубов.
«За попередньою інформацією, внаслідок обстрілу приватних будинків загинули дві жінки 59 та 64 років. Ще одна 63-річна жінка дістала поранень, її госпіталізовано», – написав Синєгубов у Telegram.
У Харківській обласній прокуратурі зазначили, що, за попередніми даними, російські військові обстріляли населений пункт з РСЗВ «Град».
«Розпочато досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством», – йдеться в повідомленні.
Харків та область регулярно зазнають атак російських військ. За даними влади, переважно це відбувається із території Бєлгородської області Росії.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
До «Армії відновлення» залучено майже 4,5 тисячі безробітних – Мінекономіки
До виконання суспільно корисних робіт у рамках проєкту «Армія відновлення» залучено майже 4,5 тисячі безробітних у дев’яти регіонах, повідомила заступник міністра економіки України Тетяна Бережна.
«Ми продовжуємо залучати безробітних до відбудови країни і вже з січня до «Армії відновлення» долучилось майже 800 осіб, яким держава виплатила за виконання суспільно корисних робіт 5 млн грн. Загалом зі старту проєкту в кінці вересня 4,5 тисячі людей, що були тривалий час – в середньому понад чотири місяці – без роботи, отримали її. І отримують за виконання робіт оплату в розмірі щонайменше 6700 грн», – зазначила Бережна.
Зокрема, нині суспільно корисні роботи проводяться у Сумській, Київській, Полтавській, Донецькій, Чернігівській, Рівненській, Запорізькій, Житомирській, Волинській областях. Найбільше безробітних залучено у Полтавській області – 1257, Сумській – 887, Київській – 809.
Загалом за виконання таких робіт безробітним вже виплачено з моменту старту проєкту 29 млн грн.
Участь безробітних у суспільно корисних роботах є добровільною і оплачується на рівні не нижче за мінімальну зарплату (6700 грн). Крім того, оплату праці за виконання таких робіт можуть дофінансовувати з обласних бюджетів.
Найчастіше людей залучають до розбору завалів та відновлення житлових будинків, укріплення блокпостів, розчищення залізничних колій та доріг, заготівлі дров для військових та населення, розвантаження гуманітарної допомоги тощо.
У новинах російського федерального «Першого каналу» 13 січня у репортажі про бої за місто Соледар Донецької області інформацію про евакуацію російськими військовими цивільних проілюстрували відео з евакуацією пораненого українського військового. На це звернули увагу журналісти проєкту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
У випуску новин російського каналу вийшов великий репортаж про штурм російськими військовими та найманцями міста Соледар та їх дії на Бахмутському напрямку. Зокрема, йшлося про евакуацію цивільних, що ще залишилися у Соледарі на контрольовану Росією частину Донбасу.
За словами ведучої, здійснюється вона бронетехнікою через постійні обстріли. У цей момент у репортажі показали відео про евакуацію пораненого українського військового на американському бронетранспортері M113.
Російська сторона вже кілька разів заявляла про отримання контролю над українським містом Соледар, яке розташоване за майже 20 кілометрів на північний схід від Бахмута. Генштаб ЗСУ цього не підтверджує.
Війська РФ обстріляли Курахове на Донеччині, поранено місцевого жителя – влада
Внаслідок обстрілу російськими військами Курахового Донецької області поранень зазнав місцевий житель, є пошкодження цивільної інфраструктури, повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко у Telegram.
«Одна людина поранена внаслідок масованого обстрілу Курахового. У місті пошкоджено щонайменше вісім приватних будинків та чотири багатоповерхівки, один зі снарядів влучив на територію комунального підприємства», – повідомив Кириленко.
За його словами, Курахове кілька тижнів залишається одним із міст, що найбільше потерпають від російських атак.
«Усі російські злочини ретельно документуємо. За все будуть відповідати», – сказав Кириленко.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Жителі Києва проголосували за перейменування столичних станцій метро «Дружби народів» на «Звіринецька», а «Площа Льва Толстого» на «Площу Українських героїв», повідомив заступник міського голови, секретар Київради Володимир Бондаренко.
Він зазначив, що кияни віддали понад 100 тисяч голосів за перейменування семи міських об’єктів, назви яких пов’язані з РФ та її сателітами.
За його словами, станцію метро «Дружби народів» вирішили перейменувати на «Звіринецьку» на честь історичної назви місцевості, де вона споруджена. А оскільки було підтримано перейменування площі Льва Толстого на площу Українських героїв, то відповідно має бути перейменована станція метро. А замість вулиці Льва Толстого у Києві має з’явитися вулиця Скоропадського.
«Ми з вами будемо йти вулицями, назви яких мають імена тих людей, які точно боролись за Україну і відстоювали права та свободи нашого народу», – сказав Бондаренко.
Бондаренко повідомив, що кияни також проголосували за надання запроєктованій станції метрополітену з назвою «Проспект Правди» нової назви – «Варшавська».
Крім того, підтримано перейменування бульвару Перова на Воскресенський, а проспекту Визволителів – на проспект Георгія Нарбута.
У Києві за 2022 рік перейменували понад 230 вулиць, проспектів та бульварів, чиї назви були пов’язані з РФ чи радянською епохою. Нові назви обирали кияни в застосунку «Київ цифровий».
Азербайджан передав Україні другу партію енергообладнання із 45 електростанцій
Азербайджан передав Україні другу партію енергетичного обладнання із 45 електростанцій потужністю від 94 до 150 кВА. Як йдеться на сайті Міністерства енергетики України, передачу здійснило ЗАТ «Азеренерджі».
«Хочу висловити особисту подяку своєму колезі, міністру енергетики Азербайджану, Парвізу Шахбазову за швидку реакцію та дієву, вчасну підтримку. Ми вдячні за вашу солідарність з українським народом», – цитує відомство слова міністра енергетики Германа Галущенка.
За даними Міненерго, першу партію обладнання з Азербайджану, що містить 45 силових трансформаторів і п’ять електростанцій резервного живлення, вже розподілено між енергетичними компаніями і передано до регіонів, які найбільше постраждали від російських атак.
Україна за 11 місяців 2022 року імпортувала майже 354 тисячі генераторів загальною потужністю 1 ГВт, повідомило видання Forbes із посиланням на Держмитслужбу. Таку потужність можна порівняти з потужністю одного енергоблока Хмельницької АЕС.
СБУ повідомила про затримання ексохоронця російської катівні, яка діяла під час окупації Херсона
Служба безпеки України повідомила про затримання колишнього працівника виправної установи у Херсоні, який після захоплення українського міста пішов на співпрацю з російськими загарбниками.
«За це йому запропонували «посаду» у лавах створеної агресором «исправительной колонии». Зловмисник погодився на «пропозицію» і добровільно написав «заяву» на вступ до окупаційного органу. Там його призначили до складу підрозділу охорони режимного об’єкта РФ, до якого рашисти незаконно ув’язнювали репресованих місцевих жителів. Більшість з потерпілих були учасниками руху опору. У застінках окупанти катували українських громадян і намагалися «вибити» з них згоду на співпрацю з ворогом. Встановлено, що колаборант допомагав агресору охороняти «камери» та «периметр» російської катівні», – розповіли у СБУ.
За даними відомства, під час звільнення Херсона зловмисник вирішив втекти до Одеси, де намагався «залягти на дно».
«Втім, співробітники СБУ встановили його місцезнаходження і затримали. На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили фігуранту про підозру за ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу Україну (колабораційна діяльність). Суд обрав міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», – йдеться в повідомленні.
Не хочуть бути жертвами: як війна змінює українських жінок і ставлення до них в Україні та світі
(Текст на основі виступу під час заходу, організованого UN Women Ukraine / ООН Жінки в Україні)
Українські жінки-біженки не хочуть поставати передусім як типові безпорадні жертви. Але виступають як ті, які натомість хочуть мати агентність (відчуття відповідальності за свою долю та готовність брати участь у процесах, що змінюють світ на краще – ред.)
І ми бачимо, що в Україні, не дивлячись на проблеми з сексизмом та дискримінацією – а ці проблеми є в усіх суспільствах – жінки розбудовують свою агентність, беруть активну участь у суспільно-політичних подіях, у волонтерстві, і в обороні України, зокрема і на бойових позиціях. І цей емпіричний матеріал, який зібрався за вісім років, потребує відповідного теоретизування, нових теорій, нових понять.
Рада достроково припинила повноваження нардепів Медведчука, Козака, Деркача, Кузьміна і Аксьонова
Верховна Рада України достроково припинила повноваження п’ятьох народних депутатів, повідомив депутат із фракції «Голос» Ярослав Железняк у Telegram.
«Рада позбавила мандатів через втрату громадянства Віктора Медведчука – 320 «за», Тараса Козака – 317 «за», Андрія Деркача – 314 «за», Ріната Кузьміна – 319 «за», через власну заяву Андрія Аксьонова – 294 «за», – написав Железняк.
Деркач, Козак, Кузьмін і Медведчук на рішення наразі не відреагували.
У 2017 році проєкт Радіо Свобода» «Донбас.Реалії» повідомляв, що у Аксьонова може бути російське громадянство.
10 січня президент Володимир Зеленський заявив, що припинив громадянство України Андрія Деркача, Тараса Козака, Рената Кузьміна і Віктора Медведчука.