Доступність посилання

Бійці 24-ї омбр ЗСУ ведуть вогонь з реактивної системи залпового вогню БМ-21 «Град» по військах РФ поблизу Часового Яру. Донеччина, 15 січня 2026 року
Бійці 24-ї омбр ЗСУ ведуть вогонь з реактивної системи залпового вогню БМ-21 «Град» по військах РФ поблизу Часового Яру. Донеччина, 15 січня 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

«Перетворюють у полігони». У Запорізькій області розповіли, як окупанти знищують історичні місця

У Запорізькій області налічується понад 7000 курганів. Частина з них нині розташована на окупованих територіях. На початку квітня в області російські військові зробили окоп довжиною 70 кілометрів, який Центр журналістських розслідувань виявив на супутникових знімках Sentinel-2. Простягається цей окоп від околиць села Семенівка до поля за межами селища Маринівка Приморського району.

Якої шкоди та збитків нанесли російські військові старовинним курганам Запоріжжя та що робитимуть з пам’ятками після деокупації території, проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розказав керівник департаменту культури та інформаційної політики Запорізької ОВА Владислав Мороко. Читайте про це за лінком

Генштаб ЗСУ розповів про кількість знищених російських БПЛА та відбиті атаки військ РФ

У Генштабі Збройних сил України розповіли про ситуацію на фронті минулої доби і уточнили, що вночі армія РФ запустила близько десяти дронів-«шахедів», вісім з яких було збито.

Військові кажуть, що по дронах інформація ще уточнюється.

«Противник, ціною великих втрат, основні зусилля зосереджує на веденні наступальних дій на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках. Протягом минулої доби на них відбито понад 60 атак противника. Найзапекліші бої ведуться за місто Бахмут», – повідомили у Генштабі.

Розпочалася чотириста двадцять друга доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.

На підльоті до Києва збито близько 8 запущених РФ дронів-«шахедів» – КМВА

У Київській міській військовій адміністрації повідомили, що столиця зазнала атак дронами, запущеними вночі армією РФ.

«Після 25-денного затишку столиця України зазнала чергового повітряного нападу з боку ворога. Тактика противника залишилася незмінною. З настанням темного часу доби, з північного напрямку країна-терорист запустила дрони. За попередньою інформацією, московитський агресор, ймовірно, використав нову партію іранських БПЛА «Shahed». На підльоті до столиці було виявлено і збито близько 8 ворожих цілей. Дані на цей момент – без жертв та руйнувань», – повідомив начальник КМВА Сергій Попко у Telegram.

Інформація ще уточнюється, додав Попко.

У ніч на п’ятницю в Україні оголошувалась повітряна тривога, двічі – у Києві. Остання з них тривала майже три години. Влада повідомляла про роботу ППО у столиці та області.

У Києві та області працює ППО – влада

У Києві, столичній області, а також на Житомирщині та Чернігівщині оголошена нова повітряна тривога. За повідомленнями влади, причиною небезпеки є «загроза атаки ворожих дронів».

Про роботу протиповітряної оборони повідомив у телеграмі голова Офісу президента України Андрій Єрмак.

«У Київській області працює ППО! Дотримуйтеся інформаційної тиші. У жодному разі не знімайте та не викладайте в мережу роботу засобів протиповітряної оборони», – ідеться в поширеному о 1:03 повідомленні Київської ОВА.

Атаці з використанням безпілотників передувала повітряна тривога по всій Україні, спричинена зльотом у Росії винищувача МіГ-31К, потенційного носія ракет «Кинджал». Та тривога минула приблизно за 20 хвилин.

У Росії пояснили причини надзвичайної події в Бєлгороді – Україна непричетна

Над Бєлгородом увечері 20 квітня «відбулося позаштатне сходження авіаційного боєприпасу» з російського винищувача Су-34, повідомляє державна російська інформагенція «РИА Новости» з посиланням на міністерство оборони Росії.

Після аналізу запису з відеореєстратора одного з автомобілістів можна припустити, що снаряд не здетонував, пише видання «Медіазона».

Унаслідок інциденту утворилася вирва. За словами губернатора Вʼячеслава Гладкова, її радіус 20 метрів. Також постраждали кілька квартир в одному з будинків та чотири автомобілі. Одну з машин закинуло на дах розташованого поруч продуктового магазину.

Одну жінку госпіталізували із черепно-мозковою травмою, розповів губернатор. Ще одна, за його словами, відмовилася їхати до лікарні.

Мер Парижа не бачить для Росії місця на Олімпіаді 2024 року – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський заявляє, що очільниця Парижа Анн Ідальго не чекає російських спортсменів на літній Олімпіаді, яку в 2024 році прийматиме французька столиця. Про це глава держави заявив у вечірньому відеозверненні 20 квітня.

«Очевидно, що держава-терорист буде робити все, щоб виправдати себе через спорт або щоб використати міжнародний олімпійський рух на підтримку своєї агресії. Саме тому важливо, щоб, поки триває агресія, російська держава не мала жодного доступу до спортивних, олімпійських майданчиків. Зокрема, до паризького майданчика – саме це місто прийматиме Олімпіаду 2024 року. Пані мер Парижа сьогодні ще раз підтвердила, що не бачить місця для представників держави-агресора в Парижі, поки триває агресія», – сказав Зеленський.

Президент України також повідомив, що 20 квітня в Києві вручив Анн Ідальго спеціальну відзнаку України для столиці Франції – відзнаку міста-рятівника.

Міжнародний олімпійський комітет (МОК) 28 березня рекомендував допустити до змагань спортсменів із Росії та Білорусі в нейтральному статусі.

Комітет назвав такі умови допуску спортсменів:

  • вони мають виступати в нейтральному статусі, без використання прапорів, гімнів та символіки своїх країн;
  • вони мають виступати індивідуально, без допуску до командних змагань;
  • спортсмени не повинні підтримувати вторгнення в Україну;
  • спортсмени не повинні бути представниками збройних сил чи силових відомств.

Рішення щодо участі росіян і білорусів в Олімпіаді наразі не ухвалене.

«Петербурзький діалог» Росії та Німеччини заявив про саморозпуск

Правління німецько-російського «Петербурзького діалогу» проголосувало за розпуск проєкту з налагодження двосторонніх відносин, який працював понад 20 років. За розпуск проєкту, який у 2001 році ініціювали президент Росії Володимир Путін та тодішній канцлер ФРН Ґерхард Шредер, проголосували 32 учасники загальних зборів. Пʼятеро людей виступили проти, один утримався.

Рішення про розпуск було ухвалене ще 22 листопада 2022 року на позачерговому засіданні на запит правління «Петербурзького діалогу». «Зважаючи на злочинну агресивну війну та ворожу позицію щодо західних демократій діалог у цьому форматі більш неможливий», – повідомили в проєкті.

Форум представників двох країн проекту проводився щорічно, починаючи з квітня 2001 року, за винятком 2014 року – тоді його було скасовано через анексію Росією Криму. 2020 року форум також не відбувся через пандемію. Відтоді він більше не проводився.

Німецький оргкомітет форуму у 2021 році заявив про зупинення на невизначений час усіх двосторонніх заходів та засідань німецько-російських робочих груп. Причиною стало оголошення в Росії «небажаними» трьох німецьких некомерційних організацій.

Зеленський звернувся до Конгресу Мексики

Президент України Володимир Зеленський 20 квітня звернувся до Конгресу Мексики з пропозицією допомогти в захисті територіальної цілісності України.

«Ваш голос у Генеральній асамблеї ООН та інших міжнародних організаціях дуже важливий, – сказав Зеленський у відеозверненні. – Це голосування для захисту принципів і цілей Статуту ООН, а отже, для захисту територіальної цілісності України та всіх держав світу».

Виступ Зеленського депутати парламенту Мексики привітали стоячи – до і після звернення.

Виступ президента України в Конгресі Мексики збігся в часі з латиноамериканським турне міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Чільний російський дипломат побував, зокрема, в Бразилії, а 20 квітня відвідав Кубу, де його колега Бруно Родріґес виступив проти «політики ізоляції Росії».

У Парижі з’явиться Київський сквер

У столиці Франції Парижі з’явиться Київський сквер, такої згоди дійшли мери Парижа та Києва Анн Ідальго та Віталій Кличко.

«У червні цього року в центрі Парижу, біля Пті Палє, з’явиться Київський сквер. Про це ми, зокрема, домовилися сьогодні під час зустрічі з мером Парижу Анн Ідальго, яка відвідала Київ. Подякував пані Ідальго за підтримку України і допомогу Києву. Домовилися про подальшу ефективну співпрацю наших столиць», – повідомив Кличко.

Анн Ідальго була у Києві навесні минулого року, і в лютому – цього року. Раніше очільниця Парижа підписала з владою Києва угоду про партнерство і співпрацю.

Анн Ідальго активно підтримує Україну. Вона, зокрема, висловилася проти участі російських спортсменів у Олімпійських іграх у Парижі 2024 року

Байден і Макрон обговорили візит французького лідера до Китаю і підтвердили підтримку України

Президент США Джо Байден і його французький колега Емманюель Макрон обговорили 20 квітня в телефонному режимі нещодавню поїздку Макрона до Китаю, повідомив Білий дім.

За повідомленням, сторони «обговорили… поточні зусилля щодо просування процвітання, безпеки, спільних цінностей і заснованого на правилах міжнародного порядку в Індійсько-Тихоокеанському регіоні» та «підтвердили важливість підтримки миру та стабільності в Тайванській протоці».

Байден і Макрон також вкотре засудили російське вторгнення в Україну і «знову підтвердили свою непохитну підтримку України перед обличчям жорстокої агресії Росії».

Спілкування лідерів є шансом для Вашингтона та Парижа врегулювати напруженість, яка виникла через поїздку Макрона до голови КНР Сі Цзіньпіна, де французький лідер запропонував не втягувати європейські країни в боротьбу між Китаєм і Сполученими Штатами щодо демократичного Тайваню, підтримуваного Заходом.

Під час візиту до Пекіна Макрон сказав журналістам, що Європа має уникати «криз, які не є нашими», і повторив попередні коментарі, закликаючи до «стратегічної автономії» ЄС від Сполучених Штатів.

У четвер Байден мав також окрему телефонну розмову з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, яка супроводжувала Макрона в Пекіні. У заяві Білого дому йдеться, що вони також «підтвердили важливість підтримки миру та стабільності в Тайванській протоці».

Держдума РФ ухвалила закон, який надає найманцям статус ветеранів

Держдума РФ ухвалила в остаточному читанні законопроєкт, що дозволяє отримати статуси ветеранів та інвалідів бойових дій найманцям, у тому числі бійцям ПВК «Вагнер», які воюють в Україні.

У тексті документа йдеться, що відтепер статуси і пільги зможуть отримати «особи, які уклали контракт або мали інші правовідносини з організаціями, що сприяють виконанню завдань, покладених на російську армію» в ході так званої «спеціальної військової операції».

Закон також стосується учасників збройних формувань так званих «ДНР» та «ЛНР».

Раніше Держдума РФ поширила на цю ж категорію осіб закони про кримінальне покарання за дискредитацію російської армії та поширення про неї фейків.

ПВК «Вагнер» – російське неофіційне збройне формування, створене близьким до президента Володимира Путіна петербурзьким бізнесменом Євгеном Пригожиним. Найманці ПВК, зокрема в’язні, беруть активну участь у війні проти України, а також у наземних операціях у Сирії та Африці. Бійців компанії звинувачують у скоєнні численних воєнних злочинів, зокрема, у позасудових стратах. Пригожин не заперечує це, хоча прямо не визнає.

У низці країн ПВК «Вагнер» визнано злочинною та терористичною організацією.

Командувач Збройних сил Латвії зустрівся із Залужним – говорили про співпрацю

Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний повідомив, що провів у четвер зустріч із командувачем Збройних Сил Латвії генерал-лейтенантом Леонідсом Калниньшем, який вперше з офіційним візитом відвідав Україну.

«Розповів про поточну обстановку на фронті. Наголосив на важливості посилення системи протиповітряної оборони нашої держави, постачанні снарядів та озброєння. Домовилися продовжувати діалог та співпрацю для зміцнення обороноздатності України. Вдячний генералу Калниньшу та всьому латвійському народу за солідарність та підтримку», – написав Залужний у фейсбуці.

Командувачем ЗС Латвії про зустріч публічно не повідомляв.

З початку повномасштабної російської агресії Латвія послідовно підтримує Україну, як і інші країни Балтії – Литва та Естонія.

Австрія заморозила близько 2 мільярдів євро активів РФ – міністр фінансів

Міністр фінансів Австрії Маґнус Бруннер повідомив, що його країна заморозила близько двох мільярдів євро фінансових активів росіян. Про це голова відомства написав у своєму твіттері 20 квітня.

Він зустрівся із заступником міністра фінансів США у боротьбі з тероризмом і відмиванням грошей Браяном Нельсоном та наголосив на важливості стратегічної співпраці між ЄС і США.

«Ефективне застосування санкцій проти Росії – на користь Австрії, Європи та США. Ми підтримуємо санкції Заходу проти агресора і заморозили майже два мільярди євро російських фінансових активів з початку війни», – зазначив Бруннер.

Раніше Світовий банк збільшив оцінку того, скільки Україні необхідно для повоєнного відновлення та реконструкції країни – щонайменше 411 мільярдів доларів, виходячи зі збитків, завданих протягом першого року повномасштабної війни.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що збитки, завдані Україні, оцінюються в 600 мільярдів євро. За даними президента України Володимира Зеленського, відновлення країни коштуватиме понад трильйон доларів. Передбачається, що кошти на це будуть передані, зокрема, і з заморожених активів РФ.

Поновлення штурмів Вугледара є початком підготовки РФ до весняно-літньої воєнної кампанії – Костенко

Поновлення штурмів Вугледара Донецької області є початком підготовки Росії до весняно-літньої воєнної кампанії, вважає секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, народний депутат від фракції «Голос» Роман Костенко. В ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) Костенко зазначив, що атаки на Вугледар, які поновилися, мають на меті розпорошити сили і засоби ЗСУ, й також Кремль не полишає мети взяття міста під свій контроль.

«Противник не втратив надію, і в планах у них до цих пір є захоплення усього Лівобережжя, але, у першу чергу, Донецької і Луганської областей. Тому вони будуть робити все: техніка в них є, люди в них є, тому вони продовжуватимуть. І на інших напрямках також, на Запорізькому, в тому числі, думаю, ми побачимо їхні контратаки», – зазначив Костенко.

Вугледар на півдні Донецької області війська РФ не штурмували вже понад місяць (хоча завдавали артилерійські удари), але в останні дві доби, за зведеннями Генштабу, атаки поновилися. До цього, взимку 2022-2023-го, російські війська постійно атакували Вугледар та, зрештою, втратили там значну частину 155-ї бригади морської піхоти Тихоокеанського флоту.

Понад 10 років знадобиться, щоб розмінувати українські поля – МВС

Україні знадобиться більш ніж десять років, аби розмінувати сільськогосподарські угіддя країни, повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко. За його словами, близько 30% території України заміновано.

«ДСНС розміновано, обстежено та очищено 800 квадратних кілометрів. Люди цілодобово знаходяться на цих територіях, аби в найшвидші терміни розмінувати їх. Так, ДСНС знешкоджено 350 тисяч вибухонебезпечних предметів, Національною поліцією – 210 тисяч, а Національною гвардією – 27 тисяч», – повідомив Клименко.

Очільник МВС зазначив, що наразі майже закінчується підготовка додатково 400 саперів, які розпочнуть роботу вже у червні-липні.

«І набираємо зараз ще додатково 500 осіб, які також після відповідного навчання будуть готові до виконання своїх обов’язків», – сказав Клименко.

Про те, що для розмінування України знадобиться щонайменше десятиліття, заявляла днями і британська розвідка.

Сейм Литви подолав вето президента на закон про більш м’які санкції для білорусів, ніж для росіян

Сейм Литви провів повторне голосування щодо закону про обмежувальні заходи щодо громадян Білорусі й Росії за військову агресію проти України, подолавши вето президента. «За» проголосували 99 зі 108 депутатів.

Сейм Литви ухвалив згаданий закон 4 квітня. Він передбачає обмежувальні заходи для громадян Білорусі та Російської Федерації, пов’язані з порядком в’їзду та легалізації в цій балтійській державі, придбанням нерухомості тощо. На етапі розгляду документ значно пом’якшили по відношенню до білорусів, найбільше санкцій торкнулося росіян.

14 квітня президент Литви Гітанас Науседа наклав вето на закон. Він запропонував парламенту «в повному обсязі застосувати всі сім обмежувальних заходів до громадян Білорусі й Росії», а також уніфікувати обмеження, які стосуються як росіян, так і білорусів.

Рішення Науседи розкритикувала білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Вона заявила, що «не можна ставити в один ряд білорусів і поплічників режиму» і «не можна карати білорусів за дії режиму».

Білорусь надає Росії сприяння у її війні проти України, проте прямо не бере участі у бойових діях. При цьому в країні розміщено російський контингент і військову авіацію. Частина російських військ атакувала українські міста з території Білорусі. Також територія цієї країни використовується російським військовим командуванням як плацдарм для ракетних й авіаційних ударів по Україні.

У жовтні 2022 року Олександр Лукашенко визнав участь Білорусі у війні Росії проти України, але наголосив, що білоруси «нікого не вбивають».

«Ніхто не збирається відходити»: боєць 93-ї бригади «Холодний Яр» Андрій Бабичев про битву за Бахмут

Бахмут – зараз найгарячіша точка на фронті. Локації, що їх раніше знали тільки місцеві, сьогодні стали щоденними згадками у зведеннях з фронту: Алея троянд, пам'ятник літаку, вулиця Корсунського... Війська РФ метр за метром потроху просуваються у місті, але захисники України попри потужний тиск агресора продовжують утримувати місто.

Про ситуацію у Бахмуті зараз, яку тактику використовує Росія та чи є загроза оточення міста-фортеці – в ефірі Радіо Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповів Андрій Бабичев, боєць 93-ї бригади «Холодний Яр» і автор YouTube-каналу MotoLIFE, де він показує будні бійців ЗСУ, розповідає про перебіг бойових дій, техніку та зброю. Андрій Бабичев каже: коли ворог у 10-ти метрах від вашого окопу, цей адреналін неможливо навіть уявити. Тому ті, хто утримує будинки і траси Бахмута, герої.

Чехи виходять на протести проти бідності, звинувачуючи Україну. Як це пов’язано і що відбувається?

9 березня 2022 рік. 70 тисяч людей, за оцінками DW, виступають проти вакцин, енергетичної кризи та іммігрантів. Мітингарі звинувачують чеський уряд у тому, що він більше уваги приділяє Україні, аніж чеським проблемам.

3 вересня 2022 рік. У Празі відбувається мітинг на десятки тисяч людей, які виступають за нову газову угоду з Москвою та зняття з Росії санкцій.

29 жовтня 2022 рік. У Празі відбувається демонстрація із гаслами проти підвищення цін, НАТО та чинного уряду, який підтримує Україну.

11 березня 2023 рік. У Празі мітингувальники намагаються прорватися до Національного музею та зняти український прапор з будівлі. 18 людей затримує поліція, серед яких учасник акції із нашивками Z та ПВК «Вагнер».

16 квітня 2023 рік. У Празі відбувається мітинг, який завершується біля будівлі уряду, де учасники протесту залишаються ночувати...

Усі ці події об’єднує три речі: вимога відставки прем’єр-міністра Петра Фіали, боротьба з бідністю та припинення війни проти України. Здавалося, українці теж виступають проти війни. Однак між протестами в Чехії та думками українців, які виходять на контракції, є різниця – антиукраїнські мітингарі вимагають миру за російським сценарієм: зупинити військову допомогу Україні та посадити її за стіл переговорів з РФ.

Чому частина чехів ставить такі вимоги, при чому тут бідність і як росіяни можуть використовувати цю риторику «миру» на свою користь?

Ізраїль планує продати Німеччині свою систему протиракетної оборони

Міністерство оборони Ізраїлю в четвер заявило, що розпочало переговори про продаж Німеччині своєї передової системи протиракетної оборони, передає агенція Associated Press.

Про відповідне рішення оголосили через два тижні після того, як Ізраїль заявив, що продасть ще одну свою систему протиракетної оборони Фінляндії – новому члену НАТО.

Ізраїль неодноразово відхиляв прохання про продаж зброї Україні, побоюючись спричинити невдоволення Росії. Ізраїль розраховує, що в останніх угодах для західних країн йдеться лише про оборонну зброю.

Міністерство оборони Ізраїлю зазначило, що обидві угоди також вимагатимуть схвалення США, оскільки системи були розроблено спільно зі Сполученими Штатами.

Ізраїльське оборонне відомство заявило, що цього тижня розпочало «попередні переговори» зі своїми німецькими колегами щодо купівлі систем Arrow 3 («Стріла-3»), призначеної для перехоплення ракет великої дальності за межами атмосфери.

Німеччина раніше виявляла інтерес до цієї системи.

Раніше цього місяця Міністерство оборони Ізраїлю заявило, що досягло угоди про продаж своєї системи David’s Sling Фінляндії. Система призначена для захисту від повітряних загроз середньої дальності, включаючи балістичні та крилаті ракети та безпілотники. Сума угоди становила майже 350 мільйонів доларів.

Хоча Ізраїль висловив підтримку Україні у розв’язаній Росією повномасштабній війні, ця країна відхилила прохання про надання зброї Києву. Натомість доставила Україні гуманітарну допомогу та пообіцяла систему попередження про ППО.

Зеленський звільнив керівницю Центру протидії дезінформації

Президент України Володимир Зеленський звільнив керівницю Центру протидії дезінформації Поліну Лисенко. Про це йдеться в указі, оприлюдненому на сайті голови держави 20 квітня.

«Звільнити Лисенко Поліну Олександрівну з посади керівника Центру протидії дезінформації згідно з поданою заявою», – йдеться в документі.

Центр протидії дезінформації був створений рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня 2021 року. 2 квітня президент Володимир Зеленський призначив Поліну Лисенко керівницею центру.

У травні 2021 року Зеленський підписав указ, яким затвердив положення про Центр протидії дезінформації.

Згідно з положенням, Центр протидії дезінформації підпорядкований Раді національної безпеки й оборони України. Загальне спрямування та координацію його діяльності здійснює секретар РНБО.

Гранична чисельність працівників Центру становить 52 особи. Центр протидії дезінформації очолює керівник, якого призначає та звільняє з посади президент України за поданням секретаря РНБО.

«ЦПД забезпечує протидію як наявним, так і прогнозованим загрозам нацбезпеці та національним інтересам в інформаційній сфері, виявляє та протидіє дезінформації, пропаганді, деструктивним інформаційним впливам і кампаніям, а також має запобігати спробам маніпулювання громадською думкою. Центр повинен проводити аналіз та моніторинг подій і явищ у інформаційному просторі, стану інформаційної безпеки та присутності України у світовому інформаційному просторі», – йшлося в повідомленні на президентському сайті.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG