Під Воронежем безпілотники атакували полігон військ РФ, є поранені
Уранці 10 травня безпілотні літальні апарати атакували військовий полігон «Погоново» у Воронезькій області Росії, внаслідок чого серед російських військових є поранені. Про це повідомляють російські телеграм-канали, влада вказує, що «на воронезькому військовому обʼєкті» вдалося «запобігти спробі атаки двома ворожими БПЛА».
Як інформує губернатор Воронезької області Олександр Гусєв, «в результаті заходів впливу один із них відхилився від курсу і впав, другий знищений вогневим ураженням».
У повідомленні Гусєва, про втрати серед військових не йдеться, але телеграм-канали повідомляють про значну кількість поранених. Поранені понад 10 військовослужбовців, точне число уточнюється, на місце пригоди виїхали 10 бригад швидкої допомоги, вказує видання Astra.
Телеграм-канал Baza без посилання на джерело повідомив, що через вибух двох безпілотників, начинених вибухівкою, постраждали близько 14 військовослужбовців. За попередніми даними, загиблих немає.
Міненерго: під час артобстрілу було пошкоджено одну з будівель «Харківобленерго»
Станом на ранок 10 травня енергетична система Україні працює стабільно, повідомляє пресслужба Міністерства енергетики.
«Ворог продовжує нищити цивільну енергетичну інфраструктуру України. Зокрема, вчора (9 травня – ред.) під час артилерійського обстрілу було пошкоджено одну з будівель АТ «Харківобленерго» в області. Загиблих і постраждалих серед персоналу немає. Рятувальники та представники підприємства ведуть обстеження, аби визначити обсяг пошкоджень», – відмітили у Міненерго.
Також енергетики додають, що без світла через обстріли російської армії залишається частина споживачів у Донецькій, Запорізькій, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях.
Без ATACMS: США не збираються надавати Україні далекобійні ракети слідом за Британією – Politico
Адміністрація президента США Джо Байдена не планує надавати далекобійні ракети Україні, пише видання Politico із посиланням на джерела.
Йдеться про ракети ATACMS (Army Tactical Missile System). За словами одного з американських чиновників, «наша політика щодо ATACMS не змінилася». Натомість, додав він, США продовжать надавати засоби протиповітряної оборони, такі як Patriot, боєприпаси та бронетехніку.
Раніше цього тижня видання The Washington Post писало, що Велика Британія розглядає можливість надати Україні ракети з радіусом дії до 300 кілометрів, проте остаточного рішення з цього приводу ще не ухвалено. Умовою надання такої зброї може бути її застосування лише на міжнародно визнаній території України.
Успіхи у Бахмуті є, але про це має сказати Генштаб – Костенко
Українська армія справді має «певний успіх» у Бахмуті на Донеччині, але треба дочекатися офіційної інформації від Генерального штабу Збройних сил України, щоб це не нашкодило військовим, заявив в ефірі Радіо Свобода голова парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони й розвідки, військовослужбовець ЗСУ Роман Костенко. Він сказав це, коментуючи інформацію від командира 3-ї штурмової бригади ЗСУ Андрія Білецького про успішні наступальні дії в околицях Бахмута, де останніми часом тривають важкі бої.
«Спілкуючись із колегами і побратимами звідти, (мені стало – ред.) відомо, що так, дійсно наші війська мають там певний успіх. Але хотілось би, щоб ця інформація вийшла вже офіційно від Генерального штабу і щоб така інформація, яку ми заздалегідь надаємо, не нашкодила тим військам, які перебувають там і проводять, в тому числі, штурмові дії», – сказав Костенко в ефірі програми «Свобода. Ранок».
Один цивільний загинув, шестеро поранені внаслідок обстрілів 9 травня – зведення ОВА
Щонайменше одна цивільна людина загинула, ще шестеро зазнали поранень унаслідок здійснених російськими військовими 9 травня обстрілів. Про це свідчать дані військових адміністрацій прифронтових областей.
«За 9 травня росіяни вбили одного цивільного — в місті Часів Яр. Ще одна людина в області дістала поранення», – повідомляє голова Донецької ОВА Павло Кириленко.
Троє людей поранені на Харківщині, інформує голова ОВА Олег Синєгубов.
«Вчора ввечері ворог завдав ракетного удару по місту Купʼянськ. Попередньо, ракетами «Іскандер». Пошкоджено будівлі цивільного підприємства та пʼяти приватних житлових будинків. Поранення зазнали троє людей. Жінка 57 років отримала легкі ушкодження, стан 59-річної жінки та 46-річного чоловіка медики оцінюють як середньої тяжкості», – вказує чиновник.
Понад 100 ударів з боку російських військ зафіксували на Запоріжжі, інформує голова ОВА Юрій Малашко.
«Під вогнем знову опинилися 19 населених пунктів на лінії фронту навколо Камʼянського, Оріхова та Гуляйполя. Цієї ночі під час обстрілу Микільського вдома тяжкі поранення отримала 34-річна жінка», – повідомляє Малашко.
Одна людина поранена на Херсонщині, такі дані наводить голова ОВА Олександр Прокудін.
«За минулу добу противник здійснив 63 обстріли, випустивши 354 снаряди з важкої артилерії, «Градів», танків, СПГ, БПЛА та авіації. Місто Херсон ворог обстріляв сім разів», – указано в повідомленні.
На Дніпропетровщині обійшлося без жертв, українські військові знищили три безпілотники, написав у телеграмі голова ОВА Сергій Лисак.
Російські війська регулярно обстрілюють цивільну інфраструктуру прифронтових населених пунктів. Офіційно Москва заперечує обстріли цивільного населення.
Розвідка Британії про парад у Москві: підкреслив проблеми військ РФ і спроби влади уникнути критики
Влада Росії, попри значні втрати у війні проти України, могла вивести більше бронетехніки на парад 9 травня в Москві, але, ймовірно, вирішила не робити цього, щоб уникнути внутрішньої критики, заявили у розвідці Великої Британії.
«9 травня 2023 року щорічний парад до Дня перемоги в Росії на Красній площі підкреслив проблеми матеріально-технічного забезпечення і стратегічних комунікацій, з якими стикаються російські війська через 15 місяців після початку повномасштабної війни проти України. Повідомляли, що в параді взяли участь понад 8000 військових, але більшість становили допоміжні, воєнізовані сили і курсанти військових навчальних закладів. Єдиним особовим складом із розгорнутих формувань регулярних військ були контингенти залізничних військ і військової поліції», – йдеться в повідомленні.
У розвідці додали, що єдиним танком на параді був Т-34 радянських часів.
Журналісти Крим.Реалії опублікували карту з понад 220 військовими об’єктами РФ у Криму
Журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії опублікували інтерактивну карту окупованого в 2014 році Росією Кримського півострова з 223 діючими, тимчасовими і законсервованими військовими об’єктами Російської Федерації у 10 категоріях із геолокаціями.
Серед цих об’єктів – військові аеродроми з інфраструктурою, пункти та місця базування кораблів, суден і катерів, доки, арсенали, склади озброєнь, продуктів і палива, військові містечка, військові частини, казарми, штаби і пункти управління, парки військової техніки та місця чергування засобів ППО, полігони і навчальні центри; деякі підприємства військово-промислового комплексу.
Генштаб ЗСУ: втрати Росії у війні перевищили 196 тисяч осіб
Росія втратила у повномасштабній війні проти України близько 196 310 своїх військових, 690 із них загинули за останню добу, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України вранці 10 травня.
У Генштабі також навели дані про втрати російської техніки у війні:
- танки ‒ 3736 (два – за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 7275 (+18)
- артилерійські системи – 3039 (+8)
- РСЗВ – 555 (+1)
- засоби ППО ‒ 308 (+1)
- літаки – 308
- гелікоптери – 294
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 2624 (+6)
- крилаті ракети ‒ 970 (+15)
- кораблі /катери ‒ 18
- автомобільна техніка й автоцистерни – 5974 (+5)
- спеціальна техніка ‒ 389 (+1).
В ISW пояснили мету останніх «майже щоденних серій ударів» РФ
Продовження російських ракетних ударів у меншому масштабі, ніж під час невдалої російської кампанії проти критичної інфраструктури України, ймовірно, свідчить про те, що російські сили більше зосереджені на підтримці регулярних ракетних ударів, ніж на фактичній їх ефективності, заявили в американському Інституті вивчення війни (ISW).
«Російські війська намагаються завдавати майже щоденні серії ракетних ударів, щоб показати це як стримування потенційних майбутніх контрнаступальних операцій України, хоча зниження ефективності ударів, ймовірно, не суттєво стримує дії України», – заявляють аналітики.
ЛЬВІВ ‒ За офіційною інформацією, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну із Львова відправили на лікування за кордон понад 1400 онкохворих дітей з усієї України. Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр у Львові став головним центром для маленьких пацієнтів. Діти лікуються у Польщі, Німеччині, США, Франції, Бельгії, Нідерландах, Канаді, Чехії, Швейцарії. Для багатьох дітей з діагнозом онкологія це можливість прожити довше або ж навіть одужати, пояснюють фахівці. Евакуація українських дітей відбувається у рамках проєкту Safer Ukraine.
Російські обстріли медичних закладів наприкінці лютого минулого року, кажуть медики, стали сигналом для них, що дітей із важкими недугами потрібно терміново вивозити у безпечні місця. Медперсонал Національного інституту раку та «Охматдиту» у Києві намагався лікувати онкохворих маленьких пацієнтів навіть удома. Оскільки для дітей з діагнозом онкологія, пояснюють, навіть день без лікування означає зменшення тривалості життя.
Спершу таких дітей з різних населених пунктів, які були під обстрілами, перевозили у Львів у Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр (у народі називають «Чорнобильська лікарня»). Проблема, зауважують, була безпечно вивезти дітей з-під обстрілів, у час тривоги. А вже зі Львова каретами швидкої допомоги, автобусами, медичними потягами вивозили у Польщу. Львівські медики супроводжували пацієнтів як Україною, так і в Польщу. У сусідній державі евакуація була під контролем перших осіб. При польському Міністерстві охорони здоров’я створили експертну групу в складі професорів, відомих дитячих онкологів, які мали свої критерії відбору лікарень, куди скеровували українських дітей. Медичні групи розвозили онкохворих діток до аеропорту. Відомі люди світу надавали власні літаки для евакуації.
Серед пацієнтів була дворічна дівчинка зі Львова, з багатодітної родини, у якої була рідкісна онкопухлина на нозі. Допомогла вивезти дитину сім’я американського президента Джо Байдена на своєму літаку. Дитина потребувала дуже дорогого лікування, і її забезпечили всім необхідним, як і ще кількох дітей з України. Вони всі лікувались у шпиталі Святого Юди у місті Мемфіс (США).
У перші три місяці повномасштабного вторгнення щотижня за кордон зі Львова вирушали один-два медичних ескорти – а це 73 важкохворі дитини і 140 членів родини в одній групі. Найважчі, розповідають, були 12 перших медичних конвоїв, оскільки вивозили дітей з важкою стадією хвороби. Всі витрати на перевезення дітей бере на себе медичний заклад, що приймає.
Генштаб повідомив про 46 атак російських військ на сході
Російські війська здійснили 46 атак по позиціях українських сил на чотирьох напрямках на сході України, де загарбники зосереджують основні зусилля, повідомив Генеральний штаб ЗСУ. Йдеться про Лиманський, Бахмутський, Авдіївський і Мар’їнський напрямки.
Найзапекліші бої тривають за Бахмут і Мар’їнку на Донеччині, йдеться в повідомленні.
«На Лиманському напрямку ворог вів безуспішні наступальні дії в районі Білогорівки… На Бахмутському напрямку противник продовжує вести наступ. Протягом минулої доби вів безуспішні наступальні дії у місті Бахмут, а також у напрямку населених пунктів Іванівське та Ступочки… На Авдіївському напрямку противник наступальних дій не проводив. Завдав авіаудару в районі Авдіївки… На Мар’їнському напрямку підрозділи сил оборони відбили численні атаки противника в районі міста Мар’їнка», – повідомили в командуванні.
Війська РФ протягом дня обстрілювали населені пункти п’яти громад Сумщини – влада
Російські війська протягом дня обстрілювали населені пункти п’яти громад Сумщини – Великописарівської, Білопільської, Юнаківської, Краснопільської, Хотінської, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
«Великописарівська громада: по території громади ворог вдарив з міномету (1 вибух). Внаслідок обстрілу пошкоджено 1 приватне житлове домоволодіння. Без людських втрат. Також був обстріл з АГС (10 вибухів). Білопільська громада: був артилерійський обстріл (5 вибухів) та з АГС (25 вибухів), також 29 мін скинули росіяни на територію громади», – йдеться у повідомленні.
За даними місцевої влади, Юнаківська громада зазнала артобстрілу,
Краснопільська громада – мінометний обстрілу, а на територію Хотінської громади противник скинув три міни.
Прикордоння Сумщини та Чернігівщини регулярно зазнає російських атак.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Пентагон підтвердив ефективну роботу Patriot: українці збили російську ракету
Українські військові збили російську ракету за допомогою системи протиракетної оборони Patriot, повідомив речник міністерства оборони США Пет Райдер.
«Я можу підтвердити, що вони збили російську ракету, застосувавши систему протиракетної оборони Patriot», – сказав Райдер, якого цитує CNN.
Водночас він не уточнив тип збитої ракети.
Речник Пентагону додав, що США та їхні партнери продовжуватимуть «нарощувати засоби протиповітряної оборони наземного базування та боєприпаси, щоб допомогти Україні контролювати своє суверенне небо та допомогти Україні захистити своїх громадян від Росії».
6 травня командувач Повітряних сил Збройних Сил генерал-лейтенант Микола Олещук повідомив, що українським військовим вдалось збити російську гіперзвукову ракету Х-47 «Кинджал», її збили завдяки зенітно-ракетному комплексу Patriot.
Приблизно 60% українців вважають, що війна може закінчитися лише у випадку перемоги над Росією без жодних компромісів із країною-агресоркою. При цьому серед тих, хто вважає Євромайдан справедливим повстанням проти диктатури, майже 72% відповіли, що із Росією не можна йти на жодні компроміси. Про це йдеться у результатах соцопитування Центру Разумкова спільно із Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
Зокрема, у перемогу України у війні проти Росії вірять близько 92% українців. Це опитування провели на тлі очікувань українського контрнаступу, від успіху якого залежатиме, як зазначають аналітики, подальша підтримка України західними партнерами, а отже і здатністю України звільняти власні території.
Як впливає і надалі впливатиме суспільна думка на дії влади та військового керівництва країни? Розповів в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» Олексій Гарань, науковий директор фонду «Демократичні ініціативи», професор політології Києво-Могилянської академії.
«Це не кіно»: голова британського МЗС про контрнаступ України
Результат війни Росії проти України матиме наслідки для всього світу, тому підтримувати Київ важливо – про це заявив міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі на спільній пресконференції із державним секретарем Сполучених Штатів Ентоні Блінкеном.
Таким чином він відповів на питання журналіста Sky News про те, як Британія планує переконувати США в необхідності продовжувати підтримувати Україну, якщо українські війська «не покажуть рішучої перемоги в найближчі кілька місяців».
«Щодо прийдешнього контрнаступу українців: я б підкреслив, що це не кіно. Немає певності, коли йдеться про конфлікт. Українці послідовно перевищували очікування, але на війні не може бути гарантій. Тож ми маємо визнати, що ми даємо українцям величезну підтримку, вони швидко навчилися, адаптувалися дуже успішно і захищалися дуже ефективно, і ми маємо продовжувати їх підтримувати незалежно від того, чи цей прийдешній наступ принесе великі здобутки на полі бою», – сказав Клеверлі, коментуючи очікування від контрнаступу Збройних сил України.
Перед тим дипломат вказав на важливість рішучої відповіді Заходу на вторгнення Росії.
«Очі світу спостерігають, як ми відповідаємо на цей виклик, вони спостерігають за нашою рішучістю, чи йдеться про столиці, чи про неурядових акторів. Повідомлення, яке ми надсилаємо зараз, дуже важливе. Я думаю, що нашим посланням має бути: коли ми віддані чомусь, ми тримаємося за це, ми виявляємо рішучість, стратегічну стійкість, аби довести це до успішного завершення. І будь-хто, хто дивиться, має вивчити цей урок», – заявив він.
Клеверлі визнав, що така підтримка має економічні наслідки для жителів як Сполученого Королівства, так і США, проте назвав їх частиною конфлікту:
«Економічний примус через обмеження (Росією – ред.) вуглеводнів, обмеження постачання зерна розвитковим країнам – це частина конфлікту, не його побічні наслідки. Ми маємо визнати, що, якщо не встановимо наново принципи Хартії ООН, підвалини миру у світі після Другої світової, за якими потужні країни не можуть вторгатися до своїх сусідів безкарно – світ буде небезпечнішим».
Відтак брак рішучості в цьому питанні може мати «більш дорогі та болючі наслідки», вважає голова Форін Офісу.
Велика Британія послідовно надає Україні допомогу як озброєнням, так і навчанням українських військових.
Раніше міністр оборони Олексій Резніков заявив, що очікування від контрнаступу Збройних сил України у світі «переоцінені». За його словами, більшість людей «чекають чогось величезного», а такі очікування можуть призвести до «емоційного розчарування».
Журналісти Крим.Реалії виявили понад двісті військових об’єктів РФ в окупованому Криму
Журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії виявили понад 220 діючих, тимчасових і законсервованих військових об’єктів Російської Федерації на окупованому з 2014 року Москва Кримському півострові. Серед них – військові аеродроми з інфраструктурою, пункти та місця базування кораблів, суден і катерів, доки, арсенали, склади озброєнь, продуктів та палива, військові містечка, військові частини, казарми, штаби та пункти управління, парки військової техніки і місця чергування засобів ППО, полігони та навчальні центри, деякі підприємства військово-промислового комплексу.
Всі ці дані з точними координатами і фотографіями розміщені на інтерактивній мапі, яку Крим.Реалії та Радіо Свобода мають намір опублікувати завтра, 10 травня.
«Нам важливо поінформувати нашу аудиторію про рівень мілітаризації Кримського півострова. Ми хочемо попередити кримчан про небезпеку, пов’язану з цими місцями. Адже безліч людей живе поруч з військовими об’єктами РФ. А враховуючи широкомасштабні військові дії, які веде Росія проти України, ці місця є особливо небезпечними для оточуючих», – розповів автор карти, журналіст Крим.Реалії Ігор Токар.
Анжеліка Руденко, координаторка авторського колективу проєкту, до якого увійшли журналісти Крим.Реалії, проєкту «Схеми», фрілансери з Криму, військові експерти та фахівці Центральної служби новин RFE/RL, зазначила, що мапою можуть користуватися як кримчани та вимушені переселенці з окупованих регіонів материкової України, так і всі, хто має родичів у Криму чи цікавиться інформацією з Криму.
Журналіст проєкту «Схеми» Кирило Овсяний додав, що ця мапа складена з актуальних супутникових знімків Planet Labs за 2023 рік, на яких видно, що справді відбувається в окупованому Криму. Там можна розглянути у деталях, де і яку небезпеку несуть військові та інші об’єкти, пов’язані з Міноборони РФ та іншими російськими силовими відомствами.
Інтерактивна карта військових об’єктів РФ на Кримському півострові буде доступна російською та українською мовами на сайтах Крым.Реалии/Крим.Реалії та Радіо Свобода о 9:00 10 травня.
Раніше представник ГУР МОУ Андрій Юсов закликав кримчан «найближчим часом не перебувати поряд із військовими об’єктами та об’єктами, що забезпечують армію агресора».
Від серпня 2022 року в Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках» і «роботою ППО». Представник окупаційної влади Сергій Аксьонов називав безпілотники «основною загрозою» для Криму. У жовтні 2022 року на Кримському (Керченському) мосту стався вибух. На півострові діє підвищений («жовтий») рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя закрито.
Кримський півострів Росія мілітаризувала після окупації та незаконної анексії у 2014 році. Україна заявляє, що поверне всі свої окуповані території, включно з окупованим Кримом.
Блінкен «не погоджується», що підтримка України в американському Конгресі слабшає
Державний секретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен не підтримує думку, що рішучість американської влади підтримувати Україну послаблюється. Про це він заявив на спільній пресконференці з британським колегою Джеймсом Клеверлі 9 травня.
Таким чином Блінкен відповів на питання журналіста Sky News, який сказав, що підтримка України, яка видається, послаблюється на Капітолійському пагорбі, зокрема, в Республіканській партії.
Держсекретар підтримав позицію Клеверлі, який назвав підтримку України такою, що відповідає власним інтересам західних країн.
«По-друге, я б не погодився з думкою про послаблення підтримки України. Я б послався, наприклад, на дуже рішучу заяву, зроблену спікером Палати представників Маккарті про підтримку України і рішучий намір довести це до кінця», – сказав Блінкен.
Водночас голова Державного департаменту висловив думку, що США не повинні обирати між внутрішніми викликами та міжнародною політикою:
«Це не вибір із нульовою сумою – вибирати між нашою роботою по світу і вдома. Цілком навпаки, вони напряму пов’язані і підсилюють одне одного. Навіть у той час, як ми допомагаємо Україні захищатися від російської агресії… ми так само залучені у дуже широкий глобальний порядок денний, який стосується потреб людей по всьому світу так само, як наших власних громадян».
Заява, про яку сказав Блінкен – це слова спікера Палати представників США Кевіна Маккарті минулого тижня. Відповідаючи на слова російського репортера, він сказав, що голосує за підтримку України і не підтримує дії Москви.
Як Росія обіцяла технопарки зруйнованим заводам в окупації, і що з цього вийшло
Через агресію Росії найбільші підприємства української металургії опинилися на окупованих територіях. Радіо Донбас.Реалії розібралися, що зараз відбувається з найбільшими підприємствами цих регіонів, що потрапили до рук окупантів.
Зеленський: програш російського агресора є лише питанням часу
Президент України Володимир Зеленський заявляє, що програш російського агресора є лише питанням часу.
«Чим більше людей бачитимуть спільне між жостокими агресіями ХХ і ХХІ століття, тим більше цінуватимуть цю послідовність – День пам’яті і перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, а одразу за ним – День Європи як реалізованої мрії про мирний континент», – сказав він у своєму відеозвернені.
Президент України наголошує, що програш російського агресора та відновлення миру – це лише питання часу.
«Це лише питання часу – коли ми зможемо відновити сталий і справедливий мир для нашої частини Європи, для України. Це лише питання часу, коли і теперішній агресор програє, як і той агресор, який програв 78 років тому, коли і російський реваншизм буде роздавлений хоробрістю наших воїнів та спільною силою вільного світу», – додав Зеленський.
9 травня 2023 року, згідно з указом президента, в Україні вперше відзначатимуть День Європи. У своєму зверненні 8 травня президент Володимир Зеленський заявив, що вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонується встановити 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років.
Досі в Україні 8 травня офіційно відзначали День пам’яті та примирення, а 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.