Більшість українців виступають проти російської мови в офіційному спілкуванні – КМІС
Більшість українців виступають за повне усунення російської мови з офіційного спілкування – про це йдеться в результатах опитування Київського міжнародного інституту соціології, опублікованих 12 березня.
Опитування тривало з 17 до 23 лютого 2024 року, дослідники опитали телефоном 1 052 респондентів із усіх регіонів України, окрім окупованого Криму. При цьому через вимкнення телефонного зв’язку російськими окупантами не вдалося опитати жителів наразі окупованих населених пунктів.
«Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Є й інші фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», які наводилися КМІС раніше», – йдеться в звіті.
За підсумками опитування:
- 66% респондентів виступають за усунення російської з офіційного спілкування по всій країні
- 24% – за статус другої офіційної в областях, де більшість населення цього бажає
- 3% – за статус російської як другої державної мови
- 7% – не змогли визначитися
При цьому з числа тих, хто виступив за регіональний офіційний статус російської, 15% відповіли, що не підтримали б таке рішення в своїй області, 7% сказали, що підтримали б.
При цьому, за даними КМІС, показник противників використання російської в офіційному спілкуванні поступово зростав із 1990-х: у 1997 році він складав 18%, у 2013-му – 19%, у 2015 – 21 відсоток респондентів.
«Таким чином, на 2024 рік в Україні є 10% тих, хто хотів би бачити російську мову або офіційною у своїй області, або взагалі другою державною. Натомість 81% або бажають її усунення з офіційного спілкування на всій території, або проти її використання у своєму регіоні», – йдеться у висновках виконавчого директора КМІС Антона Грушецького.
КМІС наголошує, що опитування стосувалося саме офіційного, а не побутового спілкування російською. Серед тих, хто виступає за відсутність російської мови в офіційному спілкуванні, 43 учасників опитування повідомили, що вдома спілкуються російською.
У січні вчені з Німеччини та Великої Британії, які проводили дослідження, вивчаючи поведінку користувачів мережі Х, засвідчили, що російськомовні українці масово перейшли на українську мову з початком масштабного вторгнення Росії до України.
25 років – під «парасолькою» НАТО. Чи почувається Польща безпечною сьогодні?
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Польща почала модернізувати і зміцнювати свою армію. Країна збільшила видатки на оборону, відновлює раніше розформовані військові частини, купує найсучаснішу техніку, головно в Південній Кореї та Америці. Також працює над створенням нової стратегії безпеки. Офіційна Варшава певна, що ніхто не наважиться напасти на сильне НАТО, на сильні країни.
11 березня президент Польщі Анджей Дуда, напередодні візиту до США з нагоди 25-річчя Польщі в НАТО, зібрав Раду національної безпеки, на якій наголосив, що російський імперіалізм є загрозою, до якої альянс має бути готовим. Під час візиту в Білий дім президент Польщі має намір говорити про збільшення мілітарного потенціалу НАТО, а саме: про необхідність всім країнам альянсу збільшити видатки на оборону.
Дуда наголосив, що НАТО зміцнюється, зокрема, і завдяки новим членам – Швеції та Фінляндії. «Маю надію, що альянс зуміє ухвалити це сміливе рішення і в недалекому майбутньому прийняти Україну в НАТО. Всі розуміємо, на сьогодні це дуже важко, але ми з нашого польського бачення, знаючи історію і специфіку східного сусіда, розуміємо, що прийняття України до НАТО є необхідністю для того, аби дати додаткову гарантію збереження безпеки і миру в нашій частині Європи», – додав президент.
Що дало Польщі НАТО, чи почувається країна безпечно під «парасолькою» альянсу та які перспективи оборонного союзу? Про це Радіо Свобода запитало у експертів, зокрема, людини, яка була безпосереднім свідком вступу Польщі до НАТО.
Ця робота буде продовжена – Юсов про атаки дронами на території Росії
Всі об’єкти, які РФ використовує у воєнних цілях, можуть зазнавати подібних атак, як сьогодні вночі – про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) заявив представник Головного управління розвідки України при Міністерстві оборони Андрій Юсов. Таким чином він прокоментував пожежі на російських об’єктах які були уражені ударними безпілотниками у ніч на 12 березня.
«Відомо про гуркіт і «бавовну», й інші інциденти на низці військових об’єктів, які використовуються ворогом у військових цілях, зокрема, для забезпечення окупаційного угруповання «рашистів» в Україні. Все те, що використовується у військових цілях – так чи інакше, з ними трапляються такі інциденти», – каже Юсов.
За його словами, Головне управління розвідки Міноборони України не може коментувати, якими засобами були атаковані об’єкти в Російській Федерації. Втім, Юсов наголосив, що робота зі знищення тих об’єктів, які забезпечують російські війська, буде продовжуватися.
«Все те, що використовується у військових цілях – так чи інакше, з ними трапляються такі інциденти. Ми традиційно не можемо коментувати, хто і чим завдавав ураження. Але ця робота буде продовжена», – сказав Андрій Юсов.
Нагадаємо, російські державні медіа повідомили про масовану атаку дронів на сім російських регіонів: Бєлгород, Курськ, Воронеж, Орел, Московська, Тульська і Нижньогородська області. Зокрема, у місті Кстово Нижньогородської області дрон влучив у нафтобазу Лукойл, там здійнялася пожежа. На підприємстві повідомили, що робота технологічної установки з переробки нафти зупинена через інцидент.
Також велика пожежа здійнялася на нафтобазі у місті Орел. Російські сили ППО нібито збили дрон у Раменському міському окрузі Москви, що у південно-східній частині російської столиці. Про це повідомив мер Сергій Собянін.
Влада Тульської області теж повідомляє про збитий дрон. Двічі впродовж ночі небезпеку оголошували у Воронезькій області. Місцева влада повідомляє про збитий безпілотник на містом. У Бєлгородській області внаслідок атаки пошкоджені лінії електропередач, без світла залишились сім населених пунктів, повідомив губернатор регіону В’ячеслав Гладков.
«Такий спосіб боротьби залишив громадянам Путін» – Юсов про рейд на територію РФ
Однією з причин рейду на територію РФ кількох збройних підрозділів, які складаються переважно з російських громадян, є відсутність легальних способів політичної боротьби на їхній батьківщині, сказав в ефірі Радіо Свобода (програма Свобода.Ранок) представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов.
«Зрозуміло, що і РДК («Російський добровольчий корпус» – ред.), і Легіон «Свобода Росії», Сиббат («Сибірський батальйон» – ред.) – військові підрозділи. Це люди з активною громадянською і політичною позицією, які позбавлені в себе вдома будь-яких методів парламентської боротьби. Більшість представників російської парламентської опозиції або фізично знищена, як Нємцов і Навальний, або перебуває за ґратами, або в еміграції. Такий спосіб збройної боротьби Путін залишив для власних активних громадян», – сказав Юсов, відповідаючи на запитання, чи не повʼязаний збройний рейд на територію РФ із запланованими на 15–17 березня президентськими виборами в цій країні.
Речник ГУР вважає, що «жодних секретів немає» щодо того, звідки учасники російських підрозділів беруть зброю.
«На території України точиться повномасштабна війна вже понад два роки. Ідеться і про «трофейну» зброю, про «перетрофеєну». Якщо ми говоримо про дії у складі українських сил безпеки і оборони, звичайно українська зброя, українського виробництва», – розповів Андрій Юсов.
Зранку 12 березня українські телеграм-канали та російські провоєнні блогери повідомили про те, що представники Легіону «Свобода Росії», «Російського добровольчого корпусу» та «Сибірського батальйону» увійшли на територію Бєлгородської та Курської областей РФ, у прикордонних населених пунктах точаться бої.
«Російський добровольчий корпус» – збройне формування, яке воює на боці України, але складається, як стверджується, виключно з російських громадян. Згідно з заявами бійців РДК, їхня мета – «звільнення своєї землі від путінського режиму». У Росії РДК визнаний терористичною організацією.
Обстріли за добу: є загиблі в трьох прифронтових областях
Внаслідок обстрілу Харківщини напередодні загинула людина, є поранені, повідомив голова області Олег Синєгубов вранці 12 березня.
«15:20 у селі Глушківка Куп’янського району під час ворожого мінометного обстрілу загинула 1 людина, троє чоловіків віком 46, 38, 46 дістали поранення. 15:09 у с. Вербівка Ізюмського району внаслідок вибуху невідомого вибухонебезпечного предмета загинув 54-річний чоловік», – заявив він.
У Вовчанську внаслідок обстрілу травм зазнала 66-річна жінка, пошкоджене приватне домоволодіння. Обстріли спричинили руйнування в інших населених пунктах.
На Донеччині, за даними голови області Вадима Філашкіна, через обстріли були поранені троє цивільних: «двоє у Селидовому та один у Торецьку».
Читайте також: Атака дронів спричинила пожежу на об’єкті інфраструктури в Тернопільській області
Також напередодні увечері російська армія тричі атакувала Нікопольський район, заявив очільник регіону Сергій Лисак.
«Постраждали 49-річний чоловік й жінки 42 і 48 років. Лікуватимуться амбулаторно. Ворожі снаряди зруйнували приватний будинок, ще 17 – понівечили», – повідомив він.
Також обстріли пошкодили 11 господарських споруд, п’ять автомобілів і магазин, газогони та лінії електропередач. Понад 1 700 родин залишилися без світла через обстріли.
На Запоріжжі внаслідок російських обстрілів села Новооленівка загинув 45-річний чоловік, повідомив голова ОВА Іван Федоров.
«Ще один чоловік 60-ти років отримав поранення», – додав він.
Читайте також: Уночі «шахеди» атакували Одесу і Харків, є влучання – влада
На Херсонщині російські війська поцілили в житлові квартали населених пунктів області, зокрема, пошкоджені 13 приватних будинків, заявив голова ОВА Олександр Прокудін:
«Внаслідок ворожих атак у населених пунктах області були зафіксовані влучання у навчальний заклад та господарські споруди. Через російську агресію 1 людина загинула, ще 3 – дістали поранення».
Загалом, за даними обласної влади, російські війська завдали 243 удари по 14 населених пунктах області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Немає нічого після повернення»: як українцям довести статус полоненого та отримати допомогу?
Із якими проблемами стикаються цивільні заручники після повернення з російського полону? Чи складно довести факт перебування у полоні окупантів, які докази зазвичай потрібно надавати? На яку допомогу можуть розраховувати цивільні після звільнення з полону? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Атака дронів спричинила пожежу на об’єкті інфраструктури в Тернопільській області
Російські війська атакували Тернопільську область, повідомила обласна військова адміністрація вранці 12 березня.
«Сталась пожежа на одному з обʼєктів інфраструктури в Кременецькому районі. На ліквідацію пожежі було залучено 19 одиниць спецтехніки, 73 працівників особового складу, тактичний робот», – йдеться в повідомленні.
За даними ОВА, внаслідок атаки ніхто не постраждав. Під час атаки в найближчому до пошкодженого об’єкту населеному пункті тимчасово відключили електроенергію та газопостачання. Станом на 7 годину ранку електрики відновили живлення, незабаром планують відновити подачу газу.
ОВА просить не наближатися до місця надзвичайної події під час робіт із ліквідації наслідків удару ворожими безпілотниками.
За даними Генштабу, вночі 12 березня російські сили атакували Україну, застосувавши 22 БпЛА типу «Shahed», сили та засоби протиповітряної оборони України знищили 17 ударних БпЛА.
Легіон «Свобода Росії» повідомив про прорив кордону РФ
Українські телеграм-канали та провоєнні російські блогери повідомили про ймовірний прорив кордону з боку України в Курській та Бєлгородській областях РФ. За попередніми даними, спільну операцію ведуть збройні формування Легіону «Свобода Росії», «Російського добровольчого корпусу» та «Сибірського батальйону». Ці підрозділи складаються переважно з росіян, які воюють на боці України.
«Вони діють у складі сил безпеки і оборони, допомагаючи звільняти Україну від російських загарбників. Але це громадяни РФ, і у себе вдома вони мають право робити все, що вважають за потрібне, – в даній ситуації захищати свої громадянські права і звільняти свою країну від російської путінської диктатури», – розповів в ефірі Радіо Свобода (програма Свобода.Ранок) представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов.
У Курській області бої, як стверджується, точаться в районі населеного пункту Тьоткіне. У мережі зʼявилося відео, на якому, як стверджується, український танк їде околицями селища Горьківський у Бєлгородській області.
За словами російського опозиційного політика Іллі Пономарьова, який живе в Києві й може бути повʼязаний із одним із добровольчих підрозділів, прикордонний населений Лозова Рудка в Бєлгородській області «повністю під контролем визвольних сил».
У телеграм-каналі Легіону «Свобода Росії» опубліковано відео, на якому, як стверджується, показаний перехід кордону.
За даними видання «База», в селищі Тьоткіне поранені двоє людей, один із поранених є місцевим жителем.
За попередніми даними, бій триває, працює артилерія.
За умов бойових дій оперативно перевірити заяви сторін неможливо.
Як українці намагаються знайти рідних, які зникли безвісти, на основі ДНК (відео)
Майже 32 тисячі українців вважаються зниклими безвісти за особливих обставин. Це – люди, які пропали за останні 10 років, відколи Росія напала на Україну. Пошуком зниклих займаються українські правоохоронці з допомогою міжнародних організацій. Одна з таких – Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти, яка збирає та опрацьовує зразки ДНК родичів зниклих, які через війну опинилися за кордоном. Згодом усі дані міжнародна комісія передає українським правоохоронцям. Проєкт «Ти як?» поспілкувався з родичами зниклих українців, які здали зразки ДНК за кордоном і понад усе мріють побачити рідних живими та здоровими вдома.
РДК і «Свобода Росії» йдуть на Бєлгород зривати вибори?
- Легіон «Свобода Росії», РДК та «Сибірський батальйон» увійшли в Курську та Бєлгородську області РФ, пишуть в телеграм-каналах. Чи правда це? Який в них план?
- Росію вночі атакували безпілотники. В Орлі та Нижньогородській області палають нафтобази. Про атаки повідомляє російська влада у Воронежі, Курску, Тулі та Підмосков'ї. Загалом повідомили про атаки дронами на дев'ять російських регіонів. Підсумуємо наслідки та масштаб разом.
- Україна розпочинає офіційні переговори з регуляторами з безпеки ЄС та США про відновлення авіасполучення. Що пропонує Київ? Які європейські авіакомпанії готові працювати в Україні, попри війну? Чи буде корисним ізраїльський досвід?
- Підвищення податків та скорочення невійськових видатків допоможе поповнити український бюджет, заявила депутатка і голова бюджетного комітету Роксолана Підласа. Чи зможе Київ знайти гроші без допомоги США та ЄС? Та до чого готуватися суспільству?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
РФ за добу втратила 23 артсистеми, 27 бронемашин і понад 900 солдатів – Генштаб ЗСУ
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 425890 своїх військових, 910 – за останню добу, повідомляє 12 березня Генеральний штаб Збройних сил України.
Генштаб також навів дані про втрати Росією військової техніки:
- танків ‒ 6747 (+8 – за останню добу)
- бойових броньованих машин ‒ 12901 (+27)
- артилерійських систем – 10522 (+23)
- РСЗВ – 1016
- засобів ППО ‒ 713 (+2)
- літаків – 347
- гелікоптерів – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 8184 (+43)
- крилатих ракет ‒ 1920 (+1)
- кораблів /катерів ‒ 26
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки й автоцистерн – 13870 (+44)
- спеціальної техніки ‒ 1691 (+5).
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявлялось про 5937 загиблих. Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. 25 лютого президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти.
Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових.
Дрони атакували нафтобазу і НПЗ в Росії, спалахнули пожежі
Ударні безпілотники вночі атакували нафтобазу і нафтопереробний завод у місті Орел та Нижньогородській області Росії, повідомили 12 березня інформагенції та телеграм-канали.
«Горить резервуар нафтосховища в Орлі, на гасінні працюють понад 60 осіб. Влада Орла після падіння БПЛА на обʼєкт паливно-енергетичного комплексу евакуювала 17 осіб із двох сусідніх багатоповерхівок», – інформує агенція ТАСС.
«Кстовську промзону в Нижегородській області атакували БПЛА, горить установка з переробки нафти», – повідомляє ТАСС із посиланнями на губернатора регіону.
«Пожежний поїзд бере участь у гасінні загоряння на території заводу «ЛУКОЙЛ-Нижегороднафтооргсинтез» у Нижегородській області», – вказує «РИА Новости» з посиланням на «Російські залізниці» (РЖД).
Нафтопереробні потужності Росії скоротилися через численні удари українських безпілотних літальних апаратів по нафтопереробних заводах по всій Росії, заявила в своєму огляді 9 березня розвідка Великої Британії.
Сили РФ скинули авіабомбу на багатоповерхівку в Купʼянську – ДСНС
Російські військові вночі 12 березня скинули керовану авіабомбу на житловий район Купʼянська Харківської області, повідомляє Державна служба України з надзвичайних ситуацій.
За цими даними, внаслідок удару сталися руйнування в пʼятиповерховому житловому будинку.
«Унаслідок вибуху виникло кілька осередків займання. Горіли три квартири з першого по третій поверх в одному підʼїзді та ще одне помешкання в іншому підʼїзді будівлі. Загальна площа пожеж склала 150 квадратних метрів. Станом на 04:15 вогонь вдалось загасити. Рятувальники обстежили пошкоджену будівлю, жертв та постраждалих не виявлено», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно із різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Мільйони євро на снаряди та дрони: як Чехія знаходить нові шляхи допомоги Україні
Чехія є однією із країн Європи, яка з перших днів повномасштабної війни Росії проти України шукала будь-які можливості військової та фінансової допомоги Києву. Нині, зі слів міністерки оборони Чехії Яни Чернохової, у Праги не лишилося на складах зброї, яку вони могли б віддати, однак країна продовжує шукати шляхи як допомогти Україні – як на державному рівні, так і на приватному. Які нові кроки зробила Чехія? Які проблеми? І чого очікувати?
На фронті відбулося 72 бойових зіткнення за добу – Генштаб ЗСУ
Упродовж доби 11 березня на фронті відбулося 72 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ. Найбільше атак російські сили здійснили на Новопавлівському (21), Авдіївському (16) та Лиманському (15) напрямках, казано в ранковому зведенні.
«Загалом ворог завдав вісім ракетних та 114 авіаційних ударів, здійснив 107 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Унаслідок російських терористичних атак, на жаль, є загиблі та поранені серед цивільного населення», – ідеться в повідомленні.
За даними Генштабу, вночі 12 березня російські сили атакували Україну, застосувавши 22 БпЛА типу «Shahed», сили та засоби протиповітряної оборони України знищили 17 ударних БпЛА.
Також у зведенні йдеться, що впродовж минулої доби українська авіація завдала ударів по восьми районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки та одному пункту управління, а підрозділи ракетних військ уразили два райони зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, зенітний ракетний комплекс Бук-М1 та радіолокаційний комплекс контрбатарейної боротьби 1Л219 «Зоопарк».
Можливості російського ОПК не є стійкими в перспективі – ISW
Можливості російського оборонно-промислового комплексу (ОПК) є нестійкими в середньо- та довгостроковій перспективі, вважають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW). Експерти вказують, що їхні висновки узгоджуються з оцінками, які дає український військовий оглядач Костянтин Машовець.
За його словами, російське військове командування має на меті створити «стратегічний резерв» для наступальних операцій навесні та влітку 2024 року, але не планує оснащувати новостворені частини та з'єднання доктринально необхідною кількістю озброєння і техніки – через поточні виробничі обмеження російського ОПК. Це може підтримувати нинішній темп російських операцій, але нездатне забезпечити потенційну наступальну операцію оперативного або стратегічного рівня.
Також кілька західних і українських фахівців зазначили, що цифри виробництва танків, про які повідомляє Росія, здебільшого відображають відновлені і модернізовані танки, а не виробництво нової техніки.
На думку аналітиків, російський ОПК зазнаватиме браку робочої сили, скорочення запасів озброєння і техніки для відновлення й модернізації та нездатності повністю компенсувати військові товари і товари подвійного призначення, які оборонна промисловість РФ більше не може купувати через санкції.
Україна потребує американської допомоги – керівники розвідки США
Керівники американської розвідки 11 березня попередили американських законодавців, що затримка з наданням військової допомоги Україні дозволить Росії захопити більше української території.
За словами директора ЦРУ Вільяма Бернса, відмова фінансувати військову допомогу Україні буде «масштабною історичною помилкою». «Якщо ми відмовимося підтримувати Україну, це тільки підживлюватиме сумніви серед наших союзників і партнерів в Індо-Тихоокеанському регіоні, це підігріє амбіції китайського керівництва», – заявив Бернс під час публічних слухань у сенатському комітеті в справах розвідки.
За оцінкою американських розвідслужб, без додаткової американської допомоги Україна може втратити частину територій, повернутих під час контрнаступу в 2022 року. Якщо Україні не буде виділена допомога, то ми побачимо «нові Авдіївки», сказав очільник ЦРУ, маючи на увазі відступ української армії з Авдіївки після багатомісячної оборонної операції. Ця допомога особливо актуальна на тлі зростання виробництва снарядів у Росії та закупівель Москвою боєприпасів у Північній Кореї та Ірані.
Виділення Україні 60 мільярдів доларів, які просить Білий дім у Конгресу, значно змінить ситуацію на полі бою, прогнозують американські розвідслужби. Українська армія зможе не лише утриматись на нинішніх позиціях – до початку наступного року до неї може перейти «стратегічна ініціатива». Отримавши нові озброєння, вона зможе, за словами Бернса, підвищувати ціну війну для Росії, завдаючи ударів по обʼєктах у Криму, в тому числі й тих, що належать Чорноморському флоту. За останні шість місяців Україна знищила 15 російських кораблів. Очільниця національної розвідки Авріл Хейнс наголосила, що Росія зазнала в Україні найбільших втрат із часу Другої світової війни. Було знищено тисячі її найсучасніших танків та бронемашин.
Законопроєкт, який передбачає військову допомогу Україні на 60 мільярдів доларів, схвалений Сенатом у середині лютого. Спікер Палати представників республіканець Майк Джонсон відмовляється дати поставити законопроєкт на голосування у цій палаті Конгресу. Прихильники цього законопроєкту сподіваються, що їм вдасться за допомогою парламентських процедур подолати опозицію спікера.
Від України до Мальти: куди ще могло б розширитись НАТО після вступу Швеції
У штаб-квартирі НАТО 11 березня в Брюсселі відбулася церемонія підняття прапору Швеції, яка тепер вже стала повноцінним 32-м членом Північно-атлантичного альянсу, відмовившись від понад 200-літнього нейтралітету. Перед цим, минулого року, 31-членом НАТО стала також традиційно раніше нейтральна Фінляндія. На вибір цих країн вплинула війна Росії проти України. А хто ще потенційно міг би стати членом НАТО? Таких країн, виявляється, не так вже й мало, але ймовірність членства в НАТО для них дуже різна.
У Держдепі США кажуть, що видатки на оборону країн НАТО треба збільшувати «крок за кроком»
Перед тим, як обговорювати пропозицію Польщі підвищити видатки на оборону країн Північноатлантичного альянсу до 3%, варто забезпечити цей показник на рівні 2% від їхнього ВВП, зазначив речник Державного департаменту США Метью Міллер.
«Я вважаю, що перший крок – це досягнення кожною країною порогу 2%. І ми побачили покращення цього показника, який зараз досягли майже дві третини (країн-членів НАТО – ред.)»,- зауважив представник Держдепу.
Він також наголосив, що «після того, як всі країни досягнуть цього показника, можна буде обговорювати пропозицію польського президента Анджея Дуди щодо підвищення витрат».
«Я думаю, що це (досягнення всіма країнами порогу 2% – ред.) є першим кроком перед тим, як ми почнемо обговорювати додаткові пропозиції»,– зазначив речник зовнішньополітичного відомства США.
Раніше прапор Швеції у понеділок урочисто підняли перед штаб-квартирою НАТО у Брюсселі. Країна офіційно приєдналася до альянсу 7 березня.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті проаналізував матеріал CNN. Аналітики зауважили, що українські сили кілька разів переступали російські ядерні «червоні лінії» протягом повномасштабної війни. Відсутність ядерного удару з боку Росії вказує на те, що багато російських «червоних ліній» є, швидше за все, інформаційними операціями, спрямованими на стримування дій України та Заходу, спрямованих на боротьбу з російською агресією.
У звіті зазначається, що звільнення Україною окупованих РФ територій під час контрнаступу на сході та півдні України восени 2022 року та подальші українські удари по окупованій Україні порушили «червоні лінії» Росії, вступ Швеції та Фінляндії до НАТО також їх порушив.
ISW продовжує оцінювати, що використання Росією ядерної зброї в Україні залишається дуже малоймовірним.
Єрмак обговорив із Салліваном потреби ЗСУ
Керівник Офісу президента Андрій Єрмак провів телефонну розмову з радником президента США з питань національної безпеки Джейком Салліваном.
За даними пресслужби Осі президента України, співрозмовники обговорили ситуацію на полі бою та «актуальні потреби українських захисників».
Зокрема, Єрмак відзначив важливість якнайшвидшого схвалення Палатою представників Конгресу США пакета допомоги для України, якої «дуже потребують українські війська».
«Керівник Офісу глави держави висловив вдячність за нещодавню промову президента Сполучених Штатів Джозефа Байдена в Конгресі під час щорічного послання, у якій прозвучали сильні меседжі щодо необхідності підтримки України в протистоянні з російською агресією», – йдеться в повідомленні.
В Офісі президента також кажуть, що Єрмак від «щирого серця» подякував президентові США та його адміністрації, обом палатам Конгресу та обом партіям і всьому американському народу за «незмінну підтримку України в боротьбі за свою незалежність і територіальну цілісність та свободу й демократичні цінності у Європі».
У США вже кілька місяців не вдається погодити надання Україні 61 мільярда доларів через протидію з боку республіканців у Конгресі. Сенат США 7 лютого не зміг проголосувати за законопроєкт, який, серед іншого, передбачав додаткові кошти для України.
Президент Джо Байден різко розкритикував республіканців після того, як сенатори від Республіканської партії заблокували просування двопартійної угоди з питання кордону і пакету допомоги союзникам США.
Байден сказав, що «ніколи не думав, що побачу щось подібне до того, що ми бачимо зараз» на Капітолійському пагорбі, і звинуватив свого опонента, колишнього президента Дональда Трампа в тому, що він «погрожував» законодавцям «відплатою», якщо вони підтримають пакет із допомогою Україні, Ізраїлю і Тайваню.
Цього тижня Палата представників Конгресу США голосувала за окремий законопроєкт про допомогу Ізраїлю у розмірі понад 17 млрд доларів і не підтримала його. Спікер цієї палати Майк Джонсон перед розглядом зауважував, що «зараз США не мають часу розглядати пакет, який поєднує допомогу Україні та Ізраїлю».
1 лютого лідери країн Євросоюзу погодили виділення 50 мільярдів євро на допомогу Україні. Йдеться про фінансову допомогу Україні з бюджету ЄС. Це – 17 мільярдів прямої допомоги і 33 мільярди у вигляді кредитів, які Україна за планом отримає протягом наступних чотирьох років.
Після погодження ЄС багатомільярдної фінансової допомоги для України голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент США Джо Байден провели телефонні переговори. Як повідомив Білий дім, під час розмови «фон дер Ляєн підкреслила критичну важливість постійної підтримки України з боку США».