Генштаб ЗСУ повідомив про понад 70 російських атак на фронті від початку дня
Російські війська 71 раз атакували позиції Сил оборони від початку дня, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України у зведенні на 16 годину.
Зокрема, українські війська відбили три російських атаких на Південно-Слобожанському напрямку, в районі Приліпки та в напрямку Обухівки.
Штаб повідомляє, що триває одне боєзіткнення на Куп’янському напрямку.
Бойові дії тривають на Лиманському, Слов’янському та Костянтинівському напрямках.
«На Покровському напрямку з початку доби окупанти здійснили 25 атак на позиції наших захисників у районах населених пунктів Родинське, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Філія та в напрямках населених пунктів Гришине й Новопавлівка. Стримуючи ворожий натиск, українські захисники вже відбили 19 атак, бої тривають», – йдеться в зведенні.
Також російські загарбники дев’ять разів намагалися просунутися на позиції ЗСУ на Олександрівському напрямку.
Штаб зафіксував вісім російських штурмових дій на Гуляйпільському напрямку, три спроби наступати на Оріхівському та одну на Придніпровському.
Начальник управління комунікації Угруповання Об’єднаних Сил Віктор Трегубов повідомив 15 грудня, що в Куп’янську на Харківщині дії по ліквідації сил РФ у місті «йдуть обережно», щоб запобігти жертвам серед цивільних та мінімізувати втрати серед військових. За його даними, у місті заблоковані до 200 російських військових.
9 грудня головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський заявив, що оборона Покровська продовжується, українські війська контролюють на півночі міста майже 13 кв. кілометрів, а Мирноград – не в оточенні.
«Куп'янська операція»: як Силам оборони вдалось переломити хід битви
У «котлі» в Куп'янську залишається від 100 до 200 російських військових – про це розповів начальник управління комунікації Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов сьогодні в ефірі телемарафону.
За його словами, зараз російське військове керівництво не в змозі допомогти своїм оточеним солдатам, а перекидання води, провізії та боєкомплекту може здійснювати тільки за допомогою БПЛА.
«Дрони мають обмежену вантажопідйомність, не скрізь можуть пролетіти, а також, коли з дронів щось падає, то українці теж бачать, де воно падає, і бачать, хто за ним підбігає», – зазначив він.
12 грудня стало відомо, що Сили оборони провели успішну зачистку сіл на північний захід від Куп'янська, а також його північних околиць. Судячи з мапи DeepState, в місті залишилися незначні «червоні» і «сірі» плями, які вказують на наявність солдатів армії Росії в місті.
Президент України Володимир Зеленський 12 грудня побував у Куп’янську на Харківщині, де записав відеоролик на тлі розбитої стели на в’їзді до міста.
Росія ще з 20 листопада стверджує, що Куп'янськ взятий армією РФ, а на південь від нього нібито заблоковані «15 батальйонів ЗСУ». 2 грудня Путін навіть анонсував, що вже «за кілька днів» армія РФ нібито візьме під контроль Куп'янськ-Вузловий.
Український Генштаб вранці 15 грудня повідомив про три атаки російської армії на цьому напрямку за добу.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Джерело: СБУ втретє за тиждень уразило нафтову інфраструктуру Росії в Каспійському морі
Центр спеціальних операцій «Альфа» Служби безпеки вдарили далекобійними дронами по нафтовидобувних платформах російської компанії «Лукойл-Нижневолжскнефть», що працюють у Каспійському морі – про це Радіо Свобода повідомило джерело в спецслужбі. Це третя атака за останній тиждень.
Йдеться про платформу на нафтогазоконденсатному родовищі імені Корчагіна. За даними джерела, атака безпілотників СБУ пошкодила «критично важливе обладнання об’єкта, виробничі процеси зупинились».
«СБУ продовжує активну роботу, яка зменшує надходження нафтодоларів до бюджету РФ, а відповідно – й спроможність фінансувати війну проти України. Жоден російський об’єкт, що працює на війну, не є в безпеці незалежно від місця його розташування», – повідомило джерело.
Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ураження. Російська сторона не повідомляла про удар по нафтовидобувних платформах. Міністерство оборони РФ вранці 15 грудня заявляло про збиття 16 українських безпілотників.
Минулого разу в СБУ повідомили про удар по нафтовидобувних платформах імені Філановського та Корчагіна 12 грудня. Про ще один удар дронами по нафтовидобувній платформі імені Філановського стало відомо 10 грудня.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ).
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
1 грудня агентство Bloomberg із посиланням на публічні заяви країн повідомило, що в листопаді Збройні сили України здійснили щонайменше 14 атак на російські нафтопереробні заводи за допомогою безпілотників – це максимальна кількість атак за місяць з початку повномасштабної війни.
Більшість українців проти проведення виборів до повного завершення війни – опитування КМІС
Більшість українців виступає проти проведення національних виборів під час війни – про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, оприлюдненого 15 грудня.
Учасникам опитування поставили питання, чи вони б підтримали проведення виборів у разі припинення вогню та отримання Україною надійних гарантій безпеки – «більше зброї, миротворці з країни Європи».
За висновками соціологів, лише 9% українців вважають, що вибори потрібно проводити «вже зараз, до припинення вогню», У вересні цей показник становив 11%.
25% респондентів підтримали проведення виборів у разі припинення вогню і отримання гарантій безпеки (у вересні таких було 22%).
Водночас більшість – 57% – продовжує наполягати, що вибори можливі лише після остаточної мирної угоди і повного завершення війни. КМІС зазначає, що у вересні цей відсоток становив 63%.
«Серед внутрішніх питань серед абсолютної більшості українців немає запиту на проведення національних виборів до завершення бойових дій. Довіра до В. Зеленського залишається високою і в очах українців він зберігає легітимність як Президент. Тому наполягання на виборах в Україні критично сприймається громадськістю і розцінюється як спроба послабити країну», – підсумував виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.
Днями в інтерв’ю виданню Politico Трамп заявив, що в Україні слід провести президентські вибори, яких «давно не було». На його думку, влада України «використовує війну, щоб не мати виборів».
Після цього Зеленський заявив, що він готовий до виборів, і закликав США допомогти забезпечити безпеку для проведення виборів. Сьогодні президент Зеленський повідомив, що провів розмову з представниками Верховної Ради, і очікує від них бачення щодо можливості проведення виборів під час воєнного стану.
Раніше Трамп уже закликав провести в Україні вибори і навіть називав президента країни Володимира Зеленського «диктатором», хоча згодом він не повторював цих тверджень.
Російський президент Володимир Путін й інші російські чиновники аналогічно стверджували, що президент України Володимир Зеленський нібито є нелегітимним, оскільки в Україні не було президентських виборів у 2024 році, а також заявляли, що всі українські цивільні органи влади є нелегітимними, оскільки президент призначає регіональних посадовців.
Під час дії воєнного стану, який був оголошений в Україні 24 лютого 2022 року, проведення виборів заборонене.
У Берліні завершилися переговори делегацій України та США
У Берліні 15 грудня добіг кінця другий раунд переговорів президента Володимира Зеленського та української делегації з представниками Сполучених Штатів – про це Радіо Свобода повідомили в українській делегації.
За даними адміністрації президента, Зеленський вже прибув на зустріч із президентом Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром.
Даних про підсумки переговорів жодна зі сторін наразі не оприлюднювала.
Участь у переговорах з боку США брали спецпредставник президента Стів Віткофф і зять Дональда Трампа Джаред Кушнер.
Ввечері 15 грудня також запланована зустріч Зеленського з лідерами країн ЄС, Великої Британії, Єврокомісії, Євроради, НАТО.
14 грудня у Берліні розпочалися перемовини української делегації на чолі з президентом України в Берліні з спецпредставником президента Сполучених Штатів Стівом Віткоффом, зятем президента США Джареда Кушнера. Зустріч тривала понад п’ять годин. Віткофф заявив, що «було досягнуто значного прогресу».
Як пише The Wall Street Journal, людина, поінформована про недільні переговори, назвала їх складними, заявивши, що американська сторона, схоже, не бажає йти на компроміс щодо свого проєкту мирної пропозиції.
Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою та Києвом. В результаті тижневих переговорів було підготовлено документ, який є більш прийнятним для Києва, але у мирному плані є суперечливі питання, зокрема щодо території та гарантій безпеки.
Катування українських військовополонених у російських тюрмах. Доповідь правозахисного центру «Меморіал»
Російським «силовикам дозволили робити з українськими військовополоненими все, обмежується лише фантазією», – стверджує юристка правозахисного центру «Меморіал» Наталія Морозова. «Меморіал» опублікував доповідь «Україна: воєнні злочини російських агресорів». Перша частина доповіді присвячена фільтраційній системі на окупованих територіях. Друга – обстрілам та ударам по населених пунктах України, а третя – становищу українських військовополонених та цивільних заручників.
Телевізійна та онлайн-мережа «Настоящее Время»», створена Радіо Свобода для російськомовної аудиторії, розпитало про зібрані докази щодо того, як поводяться із українцями в російському полоні.
Українських полонених утримують у 280 місцях позбавлення волі – колоніях, слідчих ізоляторах та тюрмах, розташованих як на території Росії, так і в окупованих містах України. Це дані правозахисної ініціативи «Трибунал для Путіна».
В основу доповіді про систему тортур, нелюдського поводження та приниження, які піддаються українські військополонені та цивільні бранці лягли свідчення звільнених із полону під час обмінів.
Згідно з дослідженням, у СІЗО-2 міста Ряжська Рязанської області на кожному поверсі були кімнати для тортур, де з полонених вибивали зізнання. У цих кімнатах застосовувалися пластикові кийки, електрошокери, використовувалися голки, які заганяли під нігті, пакети для удушення та ємності з водою, куди опускали голову допитуваного, аж поки він не починав задихатися.
Як розповів «Меморіалу» колишній полонений, за 2,5 місяця він був у цій кімнаті 35 разів. За його словами, тих, хто зізнавався у скоєнні злочинів, із СІЗО у Ряжську вивозили до колонії в окупованій Макіївці.
Двоє колишніх військових 36-ї окремої бригади морської піхоти ЗСУ, які обороняли «Азовсталь» та меткомбінат імені Ілліча у Маріуполі, розповіли про умови утримання в ІК-120 в окупованій Оленівці. За їхніми словами, у вікнах будівлі колонії не було скла, натомість вони були затягнуті пластиковою плівкою, у туалеті вирвані унітази, там не було ні води, ні опалення. Полоненим не вистачало місць для сну, спершу вони спали на бетонній підлозі без матраців. На сніданок їм давали шматок хліба та гарячу воду. На прийом їжі відводили дві-три хвилини. На допитах військовим ламали пальці, били та вимагали зізнань у злочинах.
Таке ж твориться і в інших 9-ти російських колоніях, інформацію про які отримали правозахисники, каже співголова «Меморіалу» Наталія Морозова.
Далі читайте тут
У Євросоюзі кажуть про ймовірне постачання Китаєм бойової зброї Росії
Міністри закордонних справ держав Європейського Союзу 15 грудня обговорять підтримку Китаєм російської армії, а також дисбаланс у своїх економічних відносинах із Пекіном. Про це Радіо Свобода дізналося від трьох поінформованих дипломатів, не уповноважених коментувати тему офіційно.
Один зі співрозмовників заявив про низку свідчень про ймовірне постачання Китаєм Росії не лише товарів подвійного використання, а і бойової зброї, що може застосовуватися на полі бою в Україні.
«Без підтримки Китаєм Росії у цій війні РФ, імовірно, не була би здатною на те, на що вона врешті здатна. Ми також бачимо, що ця підтримка Китаю зростає, попри наші спроби вести діалог із Пекіном про це і переконувати, що, якщо він є відповідальним постійним членом Радбезу ООН, то не може підтримувати таку агресивну війну та відверте порушення Статуту Безпеки ООН», – зазначив інший співбесідник Радіо Свобода в дипломатичних колах ЄС.
Читайте також: Німецький міністр у Пекіні закликав Китай посилити тиск на Росію
Предметом обговорення стануть і геоекономічні аспекти відносин із Китаєм. Дипломати, не вдаючись у деталі, кажуть, що Китай «більш агресивно» використовує економічну залежність інших країн від нього, щоб «спробувати примусити інші країни робити те, що, на думку Пекіна, вони повинні робити».
«Вони використовують залежність у рідкоземельних металах (Китай є одним із провідних видобувачів у світі – ред.). Ми бачили це з новим зловживанням, я би сказав, іншими інструментами. Тож гадаю, є вагома причина для обговорення Китаю напередодні саміту лідерів ЄС зокрема (18 грудня – ред.)», – зауважив дипломат.
Ще один співрозмовник зазначив, що дискусія між міністрами закордонних справ буде своєрідним підбиттям підсумків візитів європейських лідерів і топпосадовців до Пекіна, що відбувалися останніми тижнями.
«Тіньовий флот» РФ: Рада ЄС запровадила санкції щодо ще п’ятьох осіб та чотирьох компаній
Рада Євросоюзу застосувала санкції щодо ще п’ятьох осіб та чотирьох організації, відповідальних за підтримку так званого тіньового флоту Росії.
Як повідомляє пресслужба євроінституції, до санкційного переліку включені бізнесмени, які прямо чи опосередковано пов’язані з великими російськими державними нафтовими компаніями «Роснефть» і «Лукойл». Усі вони задіяні в економічному секторі, що є значним джерелом доходів для уряду РФ, контролюють судна, що перевозять сиру нафту або нафтопродукти, походженням з Росії або експортовані з Росії, приховуючи фактичне походження нафти та застосовуючи нелегальні та ризиковані методи перевезення.
КМІС: більшість українців вважає, що основна причина відсутності світла – атаки РФ, майже третина – дії влади
Більшість українців – 57% – вважає, що основною причиною відсутності електроенергії є російські обстріли, від яких неможливо повністю захиститися. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 26 листопада-13 грудня 2025 року.
Водночас 29% покладають відповідальність насамперед на українську владу, яка, на їхню думку, неналежно підготувалася, ще 8% вважають, що основною причиною є недостатня підтримка від західних партнерів.
У КМІС нагадали, що Росія продовжує також інформаційну війну проти українців і, зокрема, це можна бачити у ситуації відсутності електроенергії. Соціологи спостерігали поширення наративів, які зміщують фокус і відповідальність із власне військ РФ на, наприклад, саму Україну (у формі критики української влади) чи на західних партнерів. Тому КМІС вирішив поставили запитання про те, що є основною причиною відсутності електроенергії.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
В Україні через пошкодження енергооб’єктів внаслідок російських обстрілів застосовуються графіки погодинних відключень і графіки обмеження потужності для промислових споживачів і бізнесу.
30 жовтня у Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні заявили, що через атаки РФ існує серйозний ризик небезпечних наслідків для цивільних осіб цієї зими, включно з тривалими перебоями в опаленні, електро- і водопостачанні. За даними ООН, такі перебої особливо болісно позначаться на вразливих групах населення, наприклад, людях старшого віку, особах з інвалідністю та сім’ях із малими дітьми.
У Куп’янську заблоковані до 200 військових РФ, ліквідація противника «йде обережно» – Сили оборони
У Куп’янську на Харківщині дії по ліквідації сил РФ у місті «йдуть обережно», щоб запобігти жертвам серед цивільних та мінімізувати втрати серед військових, повідомив начальник управління комунікації Угруповання Об’єднаних Сил Віктор Трегубов.
«Ситуація розвивається, бо росіяни зараз перебувають фактично заблоковані в місті, і відбувається їхнє поступове вичавлення. Ви могли чути окресі новини з того, як це відбувається. Зокрема про звільнення цивільних заручників, яких росіяни використовували як живий щит, включно з дітьми. І це пояснює, чому це не відбувається миттєво. Було б просто завдавати ударів виключно по тих позиціях, де засіли росіяни, але це б могло спричинити цивільні жертви й зайві руйнування, чого не хочеться допускати. З іншого боку, не хочеться допустити втрат з українського боку в міських штурмах. Зараз дії по ліквідації росіян у місті йдуть обережно», – сказав він в ефірі телемарафону.
Трегубов зауважив, що в Куп’янську війська РФ змістилися з околиць трохи ближче до центру.
«За попередніми оцінками нашої розвідки, станом на кінець минулого тижня, перебувало 40 активних позивних у раціях. Це означає, що 40 людей активно використовують рацію, 40 унікальних користувачів рації. Зазвичай, десь одна рація на три особи, може, на чотири. Відповідно до цього рахуємо, що їх десь від 100 до 200», – додав речник.
Командування корпусу Нацгвардії «Хартія» 12 грудня повідомило, що Сили оборони прорвалися до річки Оскіл і повністю перекрили маршрути поставок російському угрупованню в Куп’янську. Під час операції, як зазначається, були звільнені села Кіндрашівка, Радьківка і околиці, а також низку кварталів на півночі Куп’янська.
Президент України Володимир Зеленський 12 грудня побував у Куп’янську на Харківщині, де записав відеоролик на тлі розбитої стели на в’їзді до міста.
Читайте також: Генштаб про СЗЧ і реакція військових. Чому Зеленський поїхав у Куп'янськ?
20 листопада начальник російського Генштабу Валерій Герасимов доповідав президенту РФ Володимиру Путіну про окупацію Куп’янська російськими військами. Це заперечували не лише українські військові, до цієї заяви скептично ставилися навіть провоєнні російські блогери.
Куп’янськ має стратегічне значення для оборони Донбасу, а його втрата може призвести до оточення українських військ на лівому березі Осколу, пише проєкт Радіо Свобода Донбас.Реалії. Загроза для Куп’янська наростала з літа. Російські війська успішно застосовували тактику проникнення малими групами.
Зеленський зустрівся з президентом Фінляндії на тлі переговорів у Берліні
Президент Володимир Зеленський зустрівся з президентом Фінляндії Александром Стуббом 15 грудня.
«Зараз багато роботи на дипломатичному напрямку, і ми обговорили її результати. Скоординували також спільні позиції перед сьогоднішніми зустрічами з партнерами в Берліні та узгодили наступні кроки», – повідомив Зеленський.
Він подякував Фінляндії за підтримку, зокрема, внесок у програму PURL, а також «постійну координацію та допомогу нашій державі».
Стубб подякував Зеленському за «апдейт щодо поточної ситуації».
Поліція заявила про викриття центру з відмивання коштів з оборонних контрактів
Національна поліція викрила конвертаційний центр, через який, за її даними, відмили понад 500 мільйонів гривень з оборонних контрактів – про це відомство, а також Офіс генерального прокурора повідомили 15 грудня.
За даними слідства, приватне підприємство отримувало бюджетні кошти, на які мало ремонтувати та обслуговувати військову техніку Збройних Сил, натомість перераховувало «значні суми» через конвертаційний центр на рахунки фіктивних компаній. Формально ці платежі подавалися як витрати на запчастини чи виконання робіт.
Правоохоронці встановили, що кошти переводилися на рахунки фіктивних підприємств, де їх знімали готівкою та передавали замовникам за певний відсоток.
«Директорами фіктивних фірм є громадяни України, які з 2014 року проживають у так званій «ДНР», підтримують російську владу та її агресію проти України. Одна з них працює вчителем і навіть отримала відзнаку «Вчитель Росії». Засновниками цих фірм нібито є громадяни Польщі, проте, відповідно до відповіді компетентних органів Республіки Польща, ці особи є вигаданими», – заявляє Нацполіція.
На Одещині понад 430 тисяч абонентів залишаються без світла після масованої атаки РФ – Міненерго
Понад 430 тисяч абонентів в Одеській області все ще залишаються без світла після масованої атаки РФ, повідомляє у телеграмі пресслужба Міністерства енергетики.
За повідомленням, на вихідних Одещина зазнала однієї з наймасованіших атак – сили РФ цілеспрямовано били по об’єктах розподілу та передачі електроенергії, зокрема по підстанціях НЕК «Укренерго». Тимчасово без електропостачання залишалися споживачі Одещини, Миколаївщини та Херсонщини.
Енергетики змогли відновити електропостачання для понад 184 тисяч споживачів та об’єктів критичної інфраструктури в Одесі та області. Аварійно-відновлювальні роботи тривають безперервно. На Миколаївщині електропостачання вже повернуто для понад 345 тисяч споживачів.
У Міненерго додають, що ситуація в енергосистемі України залишається складною, але контрольованою. Війська РФ щодня завдають ударів по об’єктах генерації, передачі та розподілу електроенергії, насамперед у прикордонних і прифронтових регіонах.
Через пошкодження енергетичної інфраструктури в окремих регіонах України продовжують діяти графіки погодинних відключень. Загалом по країні, окрім південних регіонів, ситуація поступово покращується, додають в міністерстві.
У ніч на 14 грудня російські військові здійснили масовану атаку дронами по Одещині. За даними місцевої влади, було пошкодження об’єктів енергетичної, транспортної, промислової та цивільної інфраструктури. Для допомоги населенню були розгорнуті пункти незламності. Критична інфраструктура працювала на генераторах.
Голова ОВА Олег Кіпер сьогодні повідомив, що станом на 9:00 заживлено майже всі об’єкти критичної інфраструктури.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
В Україні через пошкодження енергооб’єктів внаслідок російських обстрілів застосовуються графіки погодинних відключень і графіки обмеження потужності для промислових споживачів і бізнесу.
63% готові терпіти війну стільки, скільки потрібно – КМІС
Більшість українців – 63% – готові терпіти війну стільки, скільки потрібно (у вересні було 62%). Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 26 листопада-13 грудня 2025 року.
Ще 1% відповіли, що готові терпіти близько року, а 15% – пів року чи декілька місяців. При цьому з 13% (з вересня) до 21% стало більше тих, хто не зміг відповісти на запитання.
За даними соціологів, лише 9% українців очікують, що війна завершиться до початку 2026 року (у вересні було 18%) і лише 14% очікують на завершення хоча би в першій половині 2026 року (у вересні було 15%). Тобто лише чверть українців розраховують на завершення в умовно недалекій перспективі.
Натомість 11% говорять про другу половину 2026 року (було 12%), 32% – про 2027 рік і пізніше (було стільки ж).
Упродовж 26 листопада-13 грудня 2025 року КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки. Було опитано 547 респондентів у всіх регіонах України (підконтрольна українському уряду територія).
Це опитування оприлюднене на тлі чергових спроб досягти мирної угоди про завершення війни.
Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою та Києвом. В результаті тижневих переговорів було підготовлено документ, який є більш прийнятним для Києва, але у мирному плані є суперечливі питання, зокрема щодо території та гарантій безпеки.
Опитування: для 75% українців є зовсім неприйнятним російський план миру
72% українців готові схвалити план Європи і України щодо завершення війни. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 26 листопада-13 грудня 2025 року.
Соціологи опитували українців про умовний план Європи і України, який передбачає надійні гарантії, замороження нинішньої лінії фронту заморожується, рух України до ЄС та збереження санкцій проти Росії до встановлення сталого миру.
За результатами, опитування 31% «легко погоджуються на цей план», 41% вважають, що це буде «важкий, але загалом прийнятний варіант», 14% вважають, що це «зовсім неприйнятний варіант».
У вересні 2025 року 74% готові були підтримати цей план, різниця в межах похибки порівняно з поточним показником. Водночас з 18% до 31% стало більше тих, хто «легко погодяться на цей план».
ЗМІ: Зеленський допустив відмову від вступу України до НАТО в обмін на гарантії безпеки
Під час переговорів з американською делегацією у Берліні президент Володимир Зеленський запропонував відмовитися від прагнень України приєднатися до НАТО в обмін на гарантії безпеки з боку Заходу, повідомляє агенція Reuters.
Переговори щодо завершення війни проводив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який, за словами джерела агенції, зробив короткі зауваження, перш ніж залишити обидві сторони для переговорів. Зустріч американської та української сторін тривала близько п’яти годин.
Спецпредставник президента Сполучених Штатів Стів Віткофф після цього заявив, що «було досягнуто значного прогресу».
Як пише The Wall Street Journal, людина, поінформована про недільні переговори, назвала їх складними, заявивши, що американська сторона, схоже, не бажає йти на компроміс щодо свого проєкту мирної пропозиції.
До переговорів, які продовжаться сьогодні, мають приєднатися інші європейські лідери.
«З самого початку бажанням України було вступити до НАТО, це реальні гарантії безпеки. Деякі партнери зі США та Європи не підтримали цей напрямок. Таким чином, сьогодні двосторонні гарантії безпеки між Україною і США, гарантії для нас від США, подібні до статті 5, і гарантії безпеки від європейських колег, а також інших країн – Канади, Японії – є можливістю запобігти черговому російському вторгненню. І це вже компроміс з нашого боку», – сказав Зеленський у відповідь на запитання журналістів 14 грудня.
Цей крок знаменує собою важливий зсув для України, яка боролася за вступ до НАТО як захист від російських атак і має таке прагнення включене до своєї Конституції.
Росія неодноразово вимагала від України офіційно відмовитися від своїх амбіцій щодо НАТО та вивести війська з території Донбасу, яку контролює Київ. Москва також заявила, що Україна має бути нейтральною країною, і жодні війська НАТО не можуть бути розміщені в Україні.
Останніми тижнями США знову намагаються досягти укладення мирної угоди між Москвою та Києвом. В результаті тижневих переговорів було підготовлено документ, який є більш прийнятним для Києва, але у мирному плані є суперечливі питання, зокрема щодо території та гарантій безпеки.
Каллас застерегла від здачі Донбасу Путіну
Топдипломатка ЄС Кая Каллас заявила, що Україна зараз ближча до миру, аніж будь-коли, водночас застерегла від ризикованого, на її думку, кроку в напрямку можливої угоди. Про це вона сказала 15 грудня, прибуваючи на засідання глав МЗС ЄС у Брюсселі, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Донбас – це не кінцева мета Путіна. Якщо вони отримають Донбас, то фортеця впаде, і тоді вони точно продовжать захоплювати всю Україну. Якщо Україна піде (з Донбасу – ред.), то інші регіони також опиняться в небезпеці. Ми знаємо це з історії, і ми повинні засвоювати її уроки… Для сталого миру не повинно бути жодного умиротворення агресора», – наголосила Каллас.
Коментуючи потенційні гарантії безпеки для України, Верховна представниця ЄС із закордонних справ сказала, що «це не можуть бути папери чи обіцянки».
«Це мають бути реальні війська й можливості, щоб Україна могла захистити себе… Як я вже казала, за останні сто років Росія напала щонайменше на дев’ятнадцять країн, на деякі навіть по три-чотири рази. Жодна з цих країн ніколи не нападала на Росію, тому РФ не потрібні жодні гарантії безпеки. Гарантії безпеки потрібні всім іншим», – підкреслила топдипломатка ЄС.
Посадовиця назвала цей тиждень «дуже важливим» у вирішенні питання щодо фінансування України, й наголосила, що на столі є «кілька варіантів».
«Найбільш надійним варіантом є репараційна позика, і саме над цим ми працюємо. Ми ще не досягли мети, і це стає дедалі складніше, але ми працюємо. У нас ще є кілька днів», – зазначила Каллас.
Повітряні сили: ЗСУ вночі знешкодили 133 БпЛА, є влучання на 10 локаціях
Українські військові зафіксували влучання 17 ударних БпЛА на 10 локаціях
ПОДІЛИТИСЬ
Друк
У ніч на 15 грудня російські війська атакували Україну 153 ударними БпЛА (близько 90 з них – Shahed, повідомили у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
За попередніми даними, станом на 09:00 протиповітряна оборона знешкодила 133 БпЛА типу Shahed, Гербера і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни.
Українські військові зафіксували влучання 17 ударних БпЛА на 10 локаціях.
У ЗСУ додають, що атака триває, в повітряному просторі перебувають кілька російських БпЛА.
Читайте також: ОВА: на Дніпропетровщині через атаку РФ є постраждалі, пошкоджена інфраструктура
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.