В Одесі через удар РФ пошкоджене консульство Польщі – речник
В Одесі внаслідок російського удару в ніч проти 13 січня було пошкоджене генконсульство Польщі, повідомив у соцмережі X речник польського Міністерства закордонних справ Мацей Вевюр.
«Ще одна ніч російського терору. Польське консульство в Одесі було пошкоджено під час нічного бомбардування. Жоден із наших співробітників не постраждав», – написав Вевюр.
Раніше сьогодні голова Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив, що вночі Одеса зазнала атаки російських безпілотників, внаслідок чого постраждали шестеро людей, пошкоджені енергетичні об’єкти, багатоквартирні житлові будинки й об’єкти соціальної сфери: лікарня, дитячий садок, луна-парк, ліцей, фітнес-центр, а також приватний транспорт.
Дипломатичні установи інших країн регулярно зазнають ударів під час російських атак. Зокрема, у липні минулого року консульство Польщі було пошкоджене під час масованого російського удару по Києву. 9 січня українська влада заявила, що у Києві внаслідок нічного російського удару пошкоджена будівля посольства Катару.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують інші українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Війська РФ завдали удару по спортивному обʼєкту в Харкові – Терехов
Російські війська завдали удару по спортивному обʼєкту у Слобідському районі Харкова, повідомив міський голова Ігор Терехов.
Даних про постраждалих немає. За даними Терехова, сили РФ для атаки застосували бойовим дроном «Молния».
Міністр молоді та спорту Матвій Бідний днями в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив, що понад 800 спортивних об’єктів в Україні було зруйновано повністю або частково за час повномасштабної війни РФ проти України.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують інші українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Міненерго: через атаки РФ у Києві неможливо прогнозувати перехід на погодинні графіки відключень світла
Через російські атаки у Києві та області неможливо прогнозувати перехід на погодинні графіки, заявив заступник міністра енергетики Микола Колісник.
«Найскладнішою ситуація є у столичному регіоні, у Києві... Аварійно-відновлювальні роботи тривають і відбуватимуться фактично цілодобово, попри всі складні погодні умови, для того, щоб якомога швидше стабілізувати ситуацію і перейти до планового графіка. Але ситуація складна і жодних прогнозів ми давати не можемо, оскільки ворог продовжує інтенсивні атаки», – сказав він під час брифінгу.
За його словами, енергосистема має пошкодження об’єктів генерації, передачі та розподілу електроенергії після минулих обстрілів, а додаткові атаки впливають на темпи відновлення. Колісник додав, що негода також впливає на точкові знеструмлення.
Водночас гендиректор енергопостачальника YASNO Сергій Коваленко заявив, що у ситуація з енергозабезпеченням правого берега Києва погіршилася до рівня лівого берега.
«Велика кількість заявок іде на мережі про проблеми зі світлом. Треба розуміти, що ресурс бригад обмежений. І виходить так, що приблизно 70% виїздів - це умовно хибні. Тобто люди роблять заявки, через те, що світла менше ніж очікували. Або проблеми на будинках. І тільки 30% це реальні проблеми, де треба втручання бригад мереж. Дуже прошу залишати заявки реальні. Бо дуже багато аварій і хочеться, щоб ресурс використовувався там, де він реально потрібен», – написав він у фейсбуці.
За даними Повітряних сил, Росія запустила по Україні 25 ракет і 293 ударних безпілотники вночі проти 13 січня. Сили протиповітряної оборони знешкодили 7 ракет і 240 безпілотників. Компанія ДТЕК повідомила про пошкодження своєї теплоелектростанції. Влада, зокрема, Дніпропетровщини, Одещини та Житомирщини повідомляла про пошкодження інфраструктури.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. За даними Міненерго, станом на 12 грудня російські військові від початку 2025 року 4500 разів атакували об’єкти енергетичної інфраструктури України.
Останнім часом особливо складна ситуація з енергопостачанням склалася на лівому березі Києва і прилеглих районах Київської області, де після російського удару 9 січня тривають екстрені вимкнення, і звичний графік може виглядати так – чотири години зі світлом, 12 годин без електрики. Мер Києва повідомив, що ця атака РФ була найболючішою для критичної інфраструктури міста. За даними Міненерго, на ранок 9 січня у Києві й Київській області були знеструмлені понад 500 тисяч споживачів.
Росія: Бєлгородський губернатор закликав жителів області бути готовими до переїзду
Губернатор Бєлгородської області Росії В’ячеслав Гладков закликав жителів регіону бути готовими до переїзду «в разі виникнення складної, надзвичайної ситуації» через проблеми з тепло- й електропостачанням.
Як повідомляє телеканал «Настоящее время», енергетична криза в області виникла після українських ударів по двох ТЕЦ і підстанції в ніч проти 9 січня.
Гладков відразу після атаки повідомив, що без світла залишилися 556 тисяч людей, майже така ж кількість людей – без тепла, 200 тисяч людей залишилися без води. Крім того, повідомляють, що через перебої з електропостачанням не працюють десятки магазинів у найбільших торгових центрах.
12 січня Гладков заявив, що в регіоні «ситуація вкрай важка», і «втрати енергетичних потужностей практично катастрофічні».
13 січня губернатор заявив, що за рахунок резервної генерації повністю відновити електропостачання житлових будинків, багатоквартирних будинків і промислових підприємств «неможливо».
Влада, за його словами, вибудовує алгоритм дій, який дозволить оперативно відповідати на виклики, зокрема, перевозити людей до інших муніципалітетів.
«У жодному разі не говорю про те, що зараз потрібно кинути всі свої речі і займатися тим, щоб переїжджати в інший регіон. Категорично ні. Потрібно просто розуміти у разі виникнення складної надзвичайної ситуації, коли може не бути тепла й електроенергії, послідовність своїх дій. Якщо є можливість, переїжджаємо, перевозимо дітей до родичів – там, де є тепло й електроенергія», – написав Гладков у своєму телеграм-каналі.
Українська сторона наразі повідомлення про удари по Бєлгородській області РФ не коментувала.
Російські військові регулярно завдають ударів по об’єктах енергетики на території України, через що у багатьох містах відбуваються відключення електроенергії і припиняється подача тепла.
В останні дні після російських ударів серйозні проблеми із електро- і теплопостачанням має Київ.
За даними міської адміністрації, близько 500 будинків у місті залишаються без теплопостачання.
Крім того, після чергового обстрілу в ніч проти 13 січня у місті діють екстрені відключення електрики. Припинено рух наземного електротранспорту на правому березі Києва.
Складна ситуація і в передмістях Києва, зокрема Ірпені й Гостомелі. Енергетики повідомили, що електропостачання можуть не поновити до ночі 15 січня.
Загалом у результаті російських обстрілів на ранок 13 січня було знеструмлено частину споживачів у Києві, Київській, Одеській, Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, Чернігівській та Запорізькій областях, повідомив заступник міністра енергетики Олександр В’язовченко.
ЗМІ: біля Новоросійська дрони атакували три танкери, які прибули по нафту з Казахстану
Щонайменше три нафтових танкери, керованих грецькими компанями та зафрахтованих для завантаження нафти з Казахстану, зазнали атаки безпілотників у Чорному морі – про це повідомило, зокрема, агентство Reuters із посиланням на власні джерела.
За даними агентства, це сталося неподалік від терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму в російському порту Новоросійськ. За окремими повідомленнями, танкерів могло бути чотири.
Раніше агентство Bloomberg і російське державне агентство «РИА Новости» писали про атаку на два танкери – Matilda та Delta Harmony. Атаку на танкер Matilda підтвердила казахстанська нафтогазова компанія «КазМунайГаз».
Як пишуть агентства, на судна мали завантажити казахстанську нафту. Вони перебували в морі, чекаючи в черзі на отримання вантажу. Reuters наводить назви ще двох суден – Freud та Delta Supreme.
«РИА Новости» пише, що судна «зазнали пошкоджень вантажного обладнання внаслідок атаки українських безпілотників», але не втратили плавучості. Reuters зазначає, що його джерелам невідомо, хто саме завдав удару танкерам.
«КазМунайГаз» зазначає, що судно Matilda було зафрахтоване його дочірньою компанією і мало завантажити нафту 18 січня. 13 січня танкер зазнав атаки безпілотників, стався вибух без подальшого горіння.
«Постраждалих серед екіпажу немає. За попередньою оцінкою, судно залишається мореплавним», – йдеться в повідомленні компанії.
Триває оцінка збитків, завданих судну. За даними видання Tengrinews, танкер Matilda був атакований двома дронами. Судно зазнало незначних ушкоджень палубних конструкцій, які можна повністю усунути.
Танкер Delta Harmony, як пише Reuters, перебуває під управлінням грецької компанії Delta Tankers і теж мав завантажити казахстанську нафту проєкту «ТенгізШевройл».
Українська та російська сторони наразі ніяк не коментували повідомлення.
Останніми тижнями обидві воюючі сторони завдають ударів по танкерам та іншим судам, що прямують до портів або з портів Росії та України. Декількома днями раніше нафтовий танкер «Ельбус» під прапором Палау зазнав атаки, ймовірно, українського безпілотника в Чорному морі біля берегів Туреччини. Росія, своєю чергу, атакувала два судна біля берегів України – танкер під прапором Панами та суховантажне судно під прапором Сан-Марино.
У листопаді 2025 року українські військові завдали удару по інфраструктурі КТК у районі Новоросійська. По трубопроводу нафта з Казахстану надходить у Росію і далі вирушає експорт через морський термінал КТК. Внаслідок атаки виносний причальний пристрій ВПУ-2 зазнав серйозних пошкоджень і був виведений з ладу. Казахстан тоді висловив протест, водночас активізувавши план з перенаправлення нафти на альтернативні маршрути.
Рада не змогла призначити Шмигаля очільником Міненерго
Верховна Рада України не змогла призначила Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики.
Рішення про призначення на засіданні 13 січня підтримали 210 народних депутатів за мінімально необхідних 226.
Після цього голосування депутати не змогли перейти до питання про призначення Михайла Федорова міністром оборони, як це пропонував спікер Руслан Стефанчук. Пропозицію підтримали 206 народних депутатів за необхідних 226. Після цього Стефанчук оголосив перерву. Згодом народні депутати повідомили, що сьогоднішнє засідання Ради закрили.
Раніше сьогодні Верховна Рада України 265 голосами ухвалила рішення про відставку Дениса Шмигаля з посади міністра оборони.
Президент України Володимир Зеленський 3 січня зустрівся з Денисом Шмигалем і запропонував йому перейти з посади міністра оборони на посаду першого віцепрем’єра і міністра енергетики.
Верховна Рада 17 липня 2025 року затвердила Шмигаля на посаді міністра оборони. За день до цього його звільнили з посади премʼєр-міністра України, Шмигаль очолював уряд понад 5 років.
2 січня Зеленський запропонував першому віцепрем’єру – міністру цифрової трансформації України Федорову стати міністром оборони.
Росія готує плацдарм для штурмів Слов'янська?
Російська армія просунулася на Слов'янському напрямку біля села Свято-Покровське, що на південному заході від Сіверська, повідомив проєкт DeepState 13 січня.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за 12 січня зазначає, що армія РФ продовжує наступати в напрямку Слов'янська, але підтвердженого просування не досягла.
Аналітики повідомляють, що російські війська атакували на північний схід від Слов'янська в бік Закітного та Платонівки, а також на схід від Слов'янська біля Свято-Покровського 11 і 12 січня.
Щоб розвивати наступ на Слов'янськ і Краматорськ, війська РФ також намагаються зайти і закріпитися в Лимані, який на півночі Донецької області, повідомив начальник управління комунікацій Угруповання Об'єднаних сил Віктор Трегубов в ефірі «Суспільне. Студія».
Він зазначив, що Лиманський напрямок противник роками розглядає як плацдарм для штурмів Слов'янська і Краматорська.
На Слов'янському напрямку ситуація важка, проте і погода, і рельєф дозволяють ЗСУ тримати оборону, каже головний сержант 54-ї окремої механізованої бригади Максим Бутолін.
«На даний момент ми на одному і тому ж місці вже стоїмо певну кількість часу», – сказав він в ефірі телемарафону.
Генштаб ЗСУ за минулу добу зафіксував на цьому напрямку 6 атак.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Сибіга анонсував засідання ОБСЄ через останні російські атаки та «зневагу до мирних зусиль»
Україна ініціювала позачергову зустріч Організації з безпеки та співробітництва в Європі через останні російські удари, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга 13 січня.
«Не було і не буде жодних пауз у тиску на Росію, зокрема на міжнародних майданчиках, доти, доки держава-терорист твердо налаштована вести свою геноцидну агресивну війну», – повідомив він.
Міністр вказав на те, що зустріч відбудеться 15 січня – «на вимогу України в ОБСЄ буде розглянуто російські удари та зневагу до мирних зусиль під проводом Сполучених Штатів».
Він зазначив, що час проведення позачергових дебатів обрали так, щоб вони збіглися з інавгураційним засіданням Постійної ради ОБСЄ у 2026 році – цьогоріч організацію очолює Швейцарія.
«Я закликаю всі держави-учасниці ОБСЄ усвідомити загрозу та масштаб виклику, який становить найбільша й найдовша війна в Європі з часів Другої світової війни для самих понять суверенітету, територіальної цілісності, свободи та людського життя», – додав голова МЗС.
ОБСЄ наразі не анонсувала публічно засідання на запит України. На 15 січня заплановане інавгураційне засідання головування Швейцарії. Під час нього міністр закордонних справ країни Ігнаціо Кассіс представить програму країни для організації на 2026 рік.
Рада безпеки ООН 12 січня на запит української сторони провела засідання, скликане після масованого російського удару по Україні в ніч проти 9 січня, коли сили РФ застосували, зокрема, балістичну ракету «Орешник» по Львівщині.
Зеленський вніс у парламент подання про призначення Федорова міністром оборони
Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання про призначення Михайла Федорова на посаду міністра оборони України.
Проєкт постанови зареєстрований у Верховній Раді 13 січня.
Раніше сьогодні народні депутати звільнили Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації.
Також 13 січня Верховна Рада підтримала звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, на якій він перебував від липня минулого року.
2 січня Зеленський запропонував першому віцепрем’єру – міністру цифрової трансформації України Федорову стати міністром оборони.
Згодом Зеленський обговорив із Федоровим формат роботи Міністерства оборони. Президент назвав головним принципом збереження життя військових завдяки технологічності оборони.
Після цього, 3 січня Зеленський зустрівся з Денисом Шмигалем і запропонував йому перейти з посади міністра оборони на посаду першого віцепрем’єра і міністра енергетики.
Суд довічно ув’язнив російського військового за страту українських полонених
Український суд виніс вирок російському військовополоненому Сергію Тужилову (позивний «Алтай») у вигляді довічного позбавлення волі за страту українських військовополонених – про це повідомили генеральний прокурор Руслан Кравченко та Служба безпеки України 13 січня.
Тужилов, за повідомленням СБУ, був командиром гранатометного відділення мотострілецької роти 82-го мотострілецького полку 69-ї мотострілецької дивізії російської армії.
Як встановило слідство, він брав участь у боях на Харківщині, зокрема, в районі Вовчанська в 2024 році. Зокрема, він керував стратою українського військового, який потрапив у полон у червні 2024-го, повідомив Кравченко:
«Саме Тужилов запропонував виконавця, детально інструктував, обрав місце страти, це контрольно-пропускний пункт на території заводу і особисто контролював страту – розстріл українського захисника пострілом у голову».
Згодом, на початку липня 2024-го, додає Кравченко, обвинувачений особисто брав участь у вбивстві двох українських полонених на території Вовчанського агрегатного заводу.
Генпрокурор уточнив, що спецпідрозділи Головного управління розвідки 24 вересня 2024-го взяли «Алтая» в полон під час звільнення території заводу. За формулюванням СБУ, «українські захисники знищили підрозділ Тужилова, а його самого, як єдиного вцілілого, взяли у полон».
«У суді він повторював: «Я человек военный, выполнял приказ». Але виконання очевидно злочинного наказу не виправдання. Це свідомий воєнний злочин. Грубе порушення правил ведення війни і всіх міжнародних конвенцій», – заявив Кравченко.
Суд визнав Сергія Тужилова винним за статтями про пособництво в жорстокому поводженні з військовополоненими та воєнних злочинах, поєднаних із умисним вбивством за попередньою змовою групою осіб.
Суспільний мовник повідомляє, що Тужилов у останньому слові визнав провину, але просив не засуджувати його до довічного ув’язнення. Із посиланням на дані обласної прокуратури Суспільне зазначає, що це перший російський військовий, якого очно судили на Харківщині за розстріл українських військовополонених.
Управління ООН з прав людини в звіті на червень 2025 року задокументувало достовірні свідчення щодо страти щонайменше 35 українських військовополонених.
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно. У жовтні 2024 року американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляв, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошував, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли.
Зеленський: у СЗР доповіли про «непублічні підходи в партнерів» до комунікації з Росією
Президент Володимир Зеленський повідомив 13 січня заслухав доповідь першого заступника керівника Служби зовнішньої розвідки Олега Луговського.
За його словами, Луговський «поінформував про непублічні підходи в партнерів до комунікації з російською стороною та реальне ставлення до України й до перемовин на цьому етапі». Деталей щодо таких підходів президент не озвучив.
«Важливо, щоб усі наші позиції базувались на справжніх перспективах», – зазначив він.
Зеленський додав, що доручив зовнішній розвідці надати партнерам нову інформацію щодо спроб Росії намагання розширити танкерний флот:
«Завдяки нашим скоординованим з частиною держав заходам тиску на тіньовий флот щонайменше 20% суден флоту зупинились, і Росія намагається компенсувати цю втрату залученням нових суден. Усі вони мають бути додані в санкційні списки. Будемо продовжувати й санкційний тиск на команди танкерів, капітанів, страховиків та всю інфраструктуру тіньового флоту».
За оцінкою президента, чинні обмеження російського морського експорту нафти мають скоротити російські доходи щонайменше на 30 мільярдів доларів на рік. Він очікує, що додатковий тиск збільшить цей обсяг, а відтак скоротить фінансування війни Росії проти України.
Він також заявив, що Україна інформуватиме партнерів про нові схеми китайських компаній, які допомагають Росії обходити санкції.
Напередодні Зеленський повідомив, що Києву відомо про комунікації американської сторони з Росією «щодо базової політичної рамки для закінчення війни».
Федоров: двоє жительок Запорізької області поранені через російські атаки
Російські війська вдарили по Вільнянську та Петро-Михайлівській громаді Запорізької області, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров 13 січня.
«Постраждали дві жінки. Обидві доправлені до медзакладів, де їм буде надана уся необхідна допомога», – заявив він.
За попередню добу, за даними обласної влади, поранень зазнав один житель Запоріжжя. Загалом російські війська завдали 914 ударів по 24 населених пунктів регіону.
Міністерство енергетики уточнило, що обидві поранені – співробітниці місцевого обленерго:
«Лікарі діагностували в однієї з постраждалих опіки обличчя, рук та голови. Загрози її життю немає. Стан іншої співробітниці викликає більше занепокоєння: жінка отримала опіки та контузію, під час транспортування до лікарні перебувала без свідомості. Медики проводять повне обстеження для встановлення остаточного діагнозу».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують інші українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У 2025-му вдалося зменшити число втрат особового складу ЗСУ на 13% – головком
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%.
«Рік, що минув, був для нас великим випробуванням… Ми не допустили критичних проривів противника, зірвали його плани, багаторазово змушували відкладати терміни спланованих операцій. Вистояли. Бо наші воїни працювали на межі, з повною самовіддачею, завдаючи окупантам максимальних втрат і скоротивши протягом року ворожу армію більш ніж на 418 тисяч осіб убитими й пораненими», – написав Сирський у фейсбуці 13 січня.
За його словами, завдяки «результативній бойовій роботі» українських сил загарбники «уже тривалий час» не мають змоги наростити своє угруповання.
«Адже ми щомісяця нищимо вже більше російських військових, ніж країна-агресор призиває. Водночас упродовж 2025 року нам вдалося зменшити число власних втрат особового складу на 13%», – зазначив Сирський. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Українська влада і військові тривалий час не озвучували втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку 2025 року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Сирський розповів генералу США про «критичні потреби» ЗСУ
Першочерговою потребою України є «зміцнення повітряного щита – отримання зенітних ракетних комплексів та боєприпасів, зокрема тих, що можуть бути реалізовані американською стороною», повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 13 січня за результатами розмови з командувачем Сухопутних військ Збройних сил США в Європі та Африці, командувачем Сухопутного командування Об’єднаних Збройних сил НАТО генералом Крістофером Донаг’ю.
«Ознайомив командувача Сухопутних військ ЗС США в Європі також з іншими критичними потребами нашої армії, що можуть бути забезпечені в рамках ініціативи PURL. Підкреслив, що в нинішніх реаліях досягнення стійкого припинення вогню в Україні можливе виключно за умови посилення консолідованого тиску на противника з боку наших західних партнерів», – написав Сирський у телеграмі.
Український генерал розповів американському колезі про «ситуацію на лінії фронту, яка залишається складною».
«Незважаючи на значні втрати особового складу, озброєння та військової техніки, російський агресор не відмовляється від продовження наступальних дій», – вказав головнокомандувач.
Також Сирський наголосив, що «противник вдається до масованих ракетно-авіаційних ударів по нашому тилу – цілеспрямовано б’є по енергетичних об’єктах, використовуючи морози як додатковий інструмент тиску і терору».
«Протягом грудня 2025 року та на початку січня 2026 року ворог завдав по території України шість масованих ракетно-дронових ударів», – відзначив головнокомандувач ЗСУ.
Раніше Повітряні сили ЗСУ повідомили, що вночі 13 січня російська армія запустила по Україні 25 ракет і 293 ударних безпілотників.
«Зафіксовано влучання балістичних/зенітних ракет та 48 ударних БпЛА на 24 локаціях», – додають Повітряні сили.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують інші українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Києві без опалення залишаються близько пів тисячі багатоповерхівок – Кличко
У Києві без опалення залишаються близько 500 багатоповерхівок, повідомив 13 січня міський голова Віталій Кличко.
Він також зазначив, що після сьогоднішнього російського обстрілу в столиці України виник «ще більший дефіцит електроенергії». «Навіть для забезпечення критичної інфраструктури. Енергетики працюють. Але ситуація надзвичайно складна», – написав Кличко у телеграмі.
У Київській міській державній адміністрації повідомили, що через наслідки російських обстрілів і складну ситуацію в енергосистемі тимчасово зупинений рух наземного електротранспорту на правому березі Києва. Рух трамваїв і тролейбусів на правому березі дублюють автобуси, додали в КМДА.
Війна-2026: що може послабити угруповання військ Росії в Україні?
Втрати особового складу у війні проти України – вагома проблема Росії, яка може поглибитися у цьому році і, з одного боку, послабити агресора, а з іншого, дати перевагу Силам оборони. За оцінками аналітиків та військових, втрати РФ з новою тактикою просочування навіть зросли, бо Україна знайшла спосіб збільшити ураження живої сили супротивника в нових реаліях.
Як багато солдатів втрачає Росія і як це може позначитися на полі бою у 2026 році – розбирався проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії.
Це короткий переказ частини великого аналітичного матеріалу Війна у 2026 році: де слабкі місця Росії?
Російське просочування: як це працює?
У другій половині 2025 року військові та експерти заговорили про нову тактику російської армії – просочування (або інфільтрації), певної модифікації тактики малих піхотних груп.
Нова тактика – більші втрати
За словами українських бійців, просочення відбувається дуже швидко, так само, як штурми малими піхотними групами до цього. Але, за оцінками військових аналітиків, втрати армії РФ з новою тактикою зросли.
«М'ясні штурми були не настільки жахливими, як тактика інфільтрації, – каже аналітик проєкту «Прощай, оружие» Олексій Альшанський. – Так, у кількості людей втрати могли бути більшими, але стабільність цих втрат була нижчою».
Цього вдається досягти за рахунок, зокрема, способів протидії, які застосовують українські захисники:
- щільне мінування проміжків між позиціями;
- загородження у вигляді «єгози»;
- ретельний моніторинг ударними дронами «сірої зони»;
- удари артилерією місць накопичення російських солдатів;
- наземні зачистки зайнятих противником підвалів та «нір» власними штурмовиками.
Повністю читайте тут
Ракетний удар по Кривому Рогу: один із поранених помер у лікарні
У лікарні помер 67-річний чоловік, поранений через удар Росії по Кривому Рогу 8 січня, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа 13 січня.
Він уточнив, що чоловік постраждав внаслідок російської атаки 8 січня.
«Відтоді медики боролися за життя пацієнта, втім, на жаль, врятувати його не вдалося», – повідомив Ганжа.
Голова області додав, що семеро поранених внаслідок цієї атаки залишаються в лікарнях, всі в стані середньої тяжкості.
Читайте також: Унаслідок нічних атак РФ є поранені, пошкоджена інфраструктура – Дніпропетровська ОВА
Російські військові атакували Кривий Ріг ракетами «Іскандер-М» увечері 8 січня. Раніше було відомо про одну загиблу та понад 20 поранених.
Удар Росії: знеструмлена «значна кількість» споживачів у Києві й 4 областях – «Укренерго»
Армія Росії вночі завдала ракетно-дронового удару по енергооб’єктах у кількох областях України, повідомляє оператор енергосистеми «Укренерго» 13 січня.
«Внаслідок цього – знеструмлена значна кількість споживачів у Києві та на Київщині, а також у Чернігівській, Дніпропетровській і Запорізькій областях. Також є знеструмлення на Житомирщині, Харківщині та Донеччині», – йдеться в повідомленні.
Компанія додає, що скрізь, де це дозволяють безпекові умови, вже почалися аварійно-відновлювальні роботи: «енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше повернути пошкоджене обладнання в роботу».
Генштаб ЗСУ повідомив про удари по російських військових цілях на окупованих територіях
Сили оборони уразили низку російських цілей противника на тимчасово окупованих територіях України, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України 13 січня.
За даними командування, українські війська уразили:
- на окупованій частині Запорізької області – зенітний ракетний комплекс «Тор» (населений пункт Черешневе); ЗРК «Тунгуска» (н.п. Подспор’є), радіолокаційну станцію П-18-2 «Прима» (н.п. Лозуватка) та зосередження живої сили противника у районі Любимівки
- на окупованій Донеччині – склад російських боєприпасів і зосередження живої сили у районі Макіївки, а також зенітний ракетний комплекс «Тор» (Сонячне)
Штаб зазначає, що результати ударів уточнюються.
«Сили оборони України продовжують планомірні дії зі зниження наступального та воєнно-економічного потенціалів російських окупаційних військ і примушення РФ до припинення збройної агресії проти України», – йдеться в повідомленні.
Командування також підтвердило удар по Таганрогу, про який раніше повідомили Служба безпеки та Військово-морські сили.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони, а також окуповані РФ території регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників.
Українська сторона наголошує, що проводить роботу з ослаблення тилових баз армії РФ, щоб знизити наступальний потенціал агресора.
Зеленський назвав удар Росії нагадуванням, що «не можна припиняти підтримку України»
Президент Володимир Зеленський прокоментував останню масовану атаку Росії на Україну вночі на 13 січня.
Він вказав на те, що основною мішенню удару знову була енергетика – генерація, підстанції, також руйнувань зазнали житлова та цивільна інфраструктура.
«Під ударами були Дніпровщина, Житомирщина, Запоріжжя, Київщина, Одещина, Сумщина, Харківщина, Донеччина. Без жодного військового сенсу вдарили ракетами по поштовому терміналу в Коротичі на Харківщині і вбили 4 людей. Мої співчуття рідним та близьким», – заявив він.
Також, додав президент, зберігається складна ситуація в Київській області – кілька сотень тисяч сімей без електропостачання. На місцях працюють екстрені служби на місцях, розгорнуті пункти незламності.
«Кожен такий удар проти життя – це нагадування, що не можна припиняти підтримку України. Ракети до систем ППО потрібні кожного дня, і особливо під час зими. Світ може відповісти на цей терор Росії новими пакетами допомоги Україні», – вважає голова держави.
Він висловив сподівання на пришвидшення постачань допомоги, яку вже погодили Сполучені Штати та Європа.
«Росія має розуміти, що холод війну виграти не допоможе. Дякую всім, хто допомагає», – додав Зеленський.
За даними Повітряних сил, Росія запустила по Україні 25 ракет і 293 ударних безпілотники вночі проти 13 січня. Сили протиповітряної оборони знешкодили 7 ракет і 240 безпілотників. Компанія ДТЕК повідомила про пошкодження своєї теплоелектростанції.