З фронту – на змагання. «Дронові перегони» військових ЗСУ (фоторепортаж)
У Трускавці на Львівщині пройшов перший етап військово-спортивних змагань «Дикі дрони», у яких взяли участь 19 команд Сил Оборони. Військовослужбовці-пілоти дронів прибули з лінії бойового зіткнення. У небі вони змагались на FPV-дронах, розвідувальних Mavic та бомберах Vampire.
З фронту – на змагання. «Дронові перегони» військових ЗСУ (фоторепортаж)
Сибіга поінформував союзників у НАТО про зростання загроз із боку Білорусі – МЗС
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга, який 21 травня взяв участь у неформальному засіданні Ради Україна–НАТО на рівні голів МЗС у Швеції, поінформував союзників про зростання загроз із боку Білорусі, повідомляє пресслужби українського МЗС.
За повідомленням, міністр закликав до відповідних дій зі стримування і недопущення розширення агресії Москви і Мінська.
На зустрічі в Гельсінгборзі разом із міністрами закордонних справ держав-членів Альянсу Сибіга наголосив, що союзники перебувають у вирішальному моменті війни, а тиск на Москву продовжує зростати.
За його словами, Україна більше не лише просить про допомогу, а є «контриб’ютором безпеки, донором і партнером, готовим ділитися своєю експертизою із союзниками».
«Україна тримає оборону, а чисельна перевага Росії більше не є вирішальним фактором. Для досягнення миру ми маємо зосередитися на трьох ключових елементах: дипломатії, тиску й силі. Потрібен новий імпульс мирним зусиллям, водночас посилюючи наші спеціальні далекобійні санкції й інші важелі впливу», – сказав він.
Минулого тижня український президент Володимир Зеленський заявив, що Київ фіксує намагання Москви більше втягнути Білорусь у війну проти України.
«Знаємо, що відбулись додаткові контакти між росіянами та Олександром Лукашенком, які мають на меті переконати його долучитись до нових російських агресивних операцій…Україна володіє деталями розмови між Росією та Білоруссю», – заявив Зеленський після наради з військовими.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський, коментуючи загрозу РФ з боку Білорусі, заявив, що «можливі операції на півночі – це реально.
Після цих заяв Олександр Лукашенко сказав, що Мінськ «не буде втягнутий» у війну Росії проти України, але є умова – якщо це не агресія проти території Білорусі.
Режим Олександра Лукашенка регулярно проводить навчання і збори на тлі загострення відносин із Заходом і повномасштабної війни Росії проти України, в якій офіційний Мінськ підтримує Кремль.
Білорусь не бере прямої участі у війні проти України, але у лютому 2022 року її влада надала територію країни для проїзду й дислокації російських військ, а з території Білорусі завдавалися удари по Україні.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати РФ: 880 військових за минулу добу
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 353 860 своїх військових, зокрема 880 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 22 травня навів Генштаб ЗСУ.
Щодо російської військової техніки, то в українському командуванні зафіксували такі російські втрати:
- танки – 11 944 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 594 (+3)
- артилерійські системи – 42 511 (+57)
- РСЗВ – 1 798 (+1)
- засоби ППО – 1 390 (+1)
- літаки – 436
- гелікоптери – 353
- наземні робототехнічні комплекси – 1 440 (+4)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 304 659 (+1 872)
- крилаті ракети – 4 632
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 98 205 (+135)
- спеціальна техніка – 4 207.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
Ці дані спираються на поіменні списки загиблих, які «Медіазона» складає спільно з Російською службою «Бі-Бі-Сі» й командою волонтерів, а також на дані з російського Реєстру спадкових справ.
На квітень 2026 року журналісти російської служби ВВС і «Медіазони» спільно з командою волонтерів підтвердили імена щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, які загинули на війні проти України з лютого 2022 року. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
«Усе більше захоплені успіхами ЗСУ і невдоволені політикою Кремля». Експерти про настрої в Росії та в окупації
Чим більше успіхів ЗСУ в повномасштабній війні Росії проти України, чим ближче вибори у вересні цього року до Держдуми РФ, тим активніше російські пропагандисти стверджують, що «росіян починають розхитувати», і тим активніше кримчанам намагаються нав'язувати російські «скрєпи», вважають опитані проєктом Радіо Свобода Крим.Реалії експерти.
У Росії через атаку дронів перекривали рух на виїзді з Ярославля до Москви
Губернатор Ярославської області Росії Михайло Євраєв вночі проти 22 травня заявив про атаку українських дронів на регіон. За його словами, з міркувань безпеки був перекритий рух транспорту на виїзді з Ярославля у бік Москви.
«Підрозділи Міністерства оборони і силових відомств ведуть роботу з відбиття атаки», – заявив російський губернатор.
Російські телеграм-канали повідомили з посиланням на місцевих жителів про численні вибухи в Ярославлі.
Про те, чи є руйнування, поки що не повідомляють. Вранці губернатор заявив, що постраждалих немає, але на території регіону можуть виявляти уламки дронів. Він також заявив, що рух транспорту на виїзді з Ярославля у бік Москви відновили.
Українські військові ситуацію поки що не коментували.
Цього місяця вже кілька разів повідомляли про атаку дронів на Ярославську область РФ. Зокрема, 19 травня в Генштабі ЗСУ заявили про ураження там нафтоперекачувальної станції.
«За результатами ураження нафтоперекачувальної станції «Ярославль-3» у Семибратово (Ярославська область) попередньо підтверджено пошкодження чотирьох резервуарів загальним об’ємом 140 тисяч кубічних метрів. Станція є важливим елементом системи транспортування нафти та задіяна у забезпеченні військово-промислової інфраструктури держави-агресора», – йшлося в повідомленні.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
НПЗ у Нижньогородській області РФ частково зупинив роботу після атаки дронів – Reuters
«Лукойл-Нижньогороднафтооргсинтез» («НОРСІ») – четвертий за величиною нафтопереробний завод Росії – закрив свою установку первинної переробки CDU-6 після атаки українського безпілотника в середу, повідомили Reuters у четвер два джерела в галузі, безпосередньо обізнані з ситуацією.
Закриття блоку CDU-6 на НОРСІ призведе до різкого зниження виробництва нафтопереробного заводу, що додасть ще більшої невизначеності російському енергетичному сектору та постачанню палива.
Зазвичай установка здатна переробляти 25 700 метричних тонн на день, що еквівалентно приблизно 190 000 барелів, і становить 53% від загальної потужності нафтопереробного заводу.
За даними медіа, практично всі великі нафтопереробні заводи в центральній Росії були змушені зупинити або скоротити виробництво після атак українських безпілотників останніми днями.
Губернатор Нижегородської області Росії Гліб Нікітін 20 травня заявив, що на промисловому майданчику сталася пожежа. Генеральний штаб України повідомив, що пожежа виникла на нафтопереробному заводі, що належить компанії «Лукойл», поблизу Кстово Нижньогородської області.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
П’ятий День вишиванки у Києві на тлі великої війни
Майже два десятиліття поспіль українці у всьому світі одягають вишиті сорочки та відзначають День вишиванки.
Уперше ідея присвятити один травневий день традиційному українському одягу виникла 2006 року у студентському середовищі Чернівців і швидко поширилася країною. Відтоді щороку в третій четвер травня українці та усі, кому подобається вишиванка, одягають цей одяг і носять удома, в офісах, на вулицях. Соціальні мережі заполоняють фотографії із усміхненими людьми у вишиванках. Повномасштабна війна Росії та України лише поглибила цікавість до вишиванки, відзначення цього дня поширилося і на Збройні сили України.
Радіо Свобода запитало у перехожих на вулицях Києва, що для означає вишиванка.
П’ятий День вишиванки у Києві на тлі великої війни
Генштаб ЗСУ: на фронті протягом доби було майже 200 боєзіткнень
На фронті від початку цієї доби відбулося 197 бойових зіткнень, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
Найбільше російських атак відбулося на Покровському напрямку, де сили РФ здійснили 43 атаки біля 12 населених пунктів. Одна з цих атак іще триває.
Майже вдвічі менше сили РФ атакували на Гуляйпільському напрямку – тут було 23 бої, один з них ще триває. Противник проводив штурмові дії у бік Нового Запоріжжя, Добропілля, Рибного, Злагоди, Залізничного, Цвіткового, Воздвижівки, Верхньої Терси, Староукраїнки, Гуляйпільського та Чарівного.
На Костянтинівському напрямку війська РФ сьогодні 19 разів штурмували позиції українських оборонців біля населених пунктів Іванопілля, Іллінівка, Плещіївка, Вільне, Торецьке, Русин Яр, Степанівка та в бік Костянтинівки.
Бойові дії також продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 19 травня назвав реальними можливі наступальні операції РФ з боку Білорусі.
За оцінкою Сирського на 8 травня, російська армія активізувала наступальні дії фактично по всьому фронту. Найбільш напруженим, за його словами, залишається Покровський напрямок, де РФ зосередила «близько 106 тисяч особового складу».
Аналітики з американського Інституту вивчення війни у своєму звіті 10 травня зазначили, що сили РФ не досягли жодного значущого прогресу на полі бою за останній рік, а українські військові навпаки – мають успіхи.
Лідери Чехії та Словаччини відреагували на пропозицію Мерца щодо членства України в ЄС
Президент Чехії Петр Павел відреагував на пропозицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца знайти «інноваційні рішення» для просування України до членства в ЄС.
«Вважаю, що процес вступу України до ЄС має бути максимально швидким, але не виходячи за межі чинних правил. Усе це має відбуватися відповідно до встановлених умов. Інакше це суперечило б інтересам України», – сказав він, відповідаючи на запитання, чи підтримує він ідею Мерца.
Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо відхиляє пропозицію Україні стати асоційованим членом ЄС.
«Або ми когось беремо, або ні. Сьогодні Європейський Союз не налаштований робити кроки такого характеру», – заявив Фіцо, якого цитує видання Dennikn.
Раніше Європейська комісія підтвердила Радіо Свобода отримання листа канцлера Німеччини Фрідріха Мерца із закликом знайти «інноваційні рішення» для просування України до членства в ЄС ще до повноцінного вступу.
У Єврокомісії також наголосили, що розширення дедалі більше розглядають як «геостратегічну інвестицію» у безпеку, мир і процвітання Євросоюзу, а вступ України «фундаментально пов’язаний із безпекою Союзу».
Водночас у Брюсселі підкреслили, що будь-які «інноваційні рішення» мають відповідати принципу заслуг, тобто залежати від виконання країнами-кандидатами необхідних критеріїв.
Раніше Радіо Свобода повідомило, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у листі до керівництва ЄС і президента Кіпру, що нині головує в Раді ЄС, закликав «швидко просуватися вперед» із членством України як «одного з головних лідерів серед країн-кандидатів».
У документі Мерц назвав розширення ЄС геополітичною необхідністю, але визнав, що процес вступу «триває надто довго», через що зростає розчарування як серед країн-кандидатів, так і держав-членів. Саме тому канцлер запропонував шукати «інноваційні рішення» з огляду на те, що повноцінний вступ України до Євросоюзу може затягнутися.
Зеленський провів розмову з прем’єром Естонії, де днями військові вперше збили дрон
Президент України Володимир Зеленський провів розмову з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом.
«Ми обговорили підготовку до формату NB8 з Україною, який відбудеться в Естонії – сподіваємося, що він буде справді продуктивним. Я подякував Естонії за підтримку, яку вона надала з перших днів повномасштабного вторгнення», – написав він у соцмережі Х.
За словами Зеленського, під час розмови також обговорювалися дипломатичні та безпекові перспективи.
«Ми домовилися продовжувати предметну роботу з усіх питань, включаючи ті, що стосуються безпеки», – додав Зеленський.
Міхал, у свою чергу, зазначив, що Естонія, як і раніше, надає потужну підтримку Україні заради справедливого та тривалого миру.
«Ми маємо розвіяти ілюзію Кремля, що час, страх і втома принесуть їм перемогу», – написав він у соцмережі Х.
Сили ППО Естонії 19 травня збили безпілотник над озером Виртс’ярв на південному сході країни. За словами міністра оборони країни, ідеться, ймовірно, про дрон українського походження, що прямував до цілей на території Росії, а точніші деталі слід з’ясувати Військово-повітряним силам та поліції безпеки.
Київ вибачився за інцидент, а в НАТО похвалили військових за реакцію, яку генсекретар альянсу Марк Рютте назвав «спокійною, рішучою та пропорційною відповіддю на такі вторгнення дронів».
Міноборони: громади зможуть напрямку фінансувати добровольчі групи ППО
Уряд розширює експериментальний проєкт із посилення протиповітряної оборони, повідомляє Міністерство оборони 21 травня.
«Відтепер органи місцевого самоврядування зможуть безпосередньо фінансувати групи протиповітряної оборони у складі добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ). При цьому оперативне керівництво цими групами залишається за Повітряними Силами ЗСУ», – заявляє відомство.
Міноборони уточнює, що ініціювало відповідні зміни, які Кабінет міністрів вніс до Порядку реалізації експериментального проєкту щодо посилення протиповітряної оборони шляхом залучення груп протиповітряної оборони.
За роз’ясненням, групи ППО є підрозділами добровольчих формувань територіальних громад, які виявляють та знешкоджують повітряні загрози із застосуванням ударних дронів або пілотованих повітряних суден.
Постанова надає органам місцевого самоврядування статус повноправних учасників проєкту на рівні з Міноборони, Міністерством цифрової трансформації, військовими адміністраціями та командирами ДФТГ.
Документ також врегульовує механізм виплати додаткової винагороди бійцям груп ППО. Підставою для таких виплат є підтверджений факт ураження або знищення повітряної цілі.
Міністерство зазначає, що управління групами залишається у виключній компетенції органів військового управління. Зокрема, оперативне планування та керівництво діями груп здійснюють Повітряні сили через відповідні органи управління ППО, а члени груп під час виконання завдань діють відповідно до статутів Збройних Сил України.
У червні 2025 року Кабінет міністрів погодив пропозицію Міністерства оборони із залучення членів воєнізованих формувань та добровольчих формувань територіальних громад Сил територіальної оборони для відбиття російських повітряних атак.
Експериментальний проєкт розробило Міноборони спільно з Міністерством цифрової трансформації на виконання рішення Ставки верховного головнокомандувача.
ОВА: кількість поранених через атаку РФ на Дніпро зросла, серед них є троє дітей
Кількість поранених через російську атаку на Дніпро зросла до 19 людей, серед них є троє дітей, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
«6-річний хлопчик та 9-місячна дівчинка після надання медичної допомоги лікуються амбулаторно, 13-річний хлопчик ушпиталений. Госпіталізовані й 7 дорослих», – написав він у телеграмі.
Ввечері 21 травня сили РФ знову завдали удару по Дніпру. Повідомлялось про пошкодження двох багатоповерхівок. Було відомо про 11 постраждалих.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Рютте й Ринкевичс обговорили безпеку повітряного простору Латвії. У країні знову оголошували тривогу
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте обговорив «останні події» в Латвії з президентом країни Едгарсом Ринкевичсом 21 травня.
«НАТО цілком віддане безпеці всіх союзників, і ми продовжимо забезпечувати наявність всього необхідного, аби захистити кожен дюйм території альянсу», – заявив Рютте.
Пресслужба Ринкевичса також повідомила про розмову, зазначивши, що вона стосувалася безпеки в повітряному просторі Латвії та країн Балтії.
«Посадовці обговорили подальші невідкладні кроки щодо захисту повітряного простору країн Балтії та посилення участі союзників у захисті східного кордону», – йдеться в заяві.
Сьогодні в Латвії третій день поспіль оголошували повітряну тривогу. Збройні сили країни написали про можливу загрозу прольоту безпілотників у Лудзенському, Краславському та Резекненському краях. До повітряного простору країни залетів щонайменше один безпілотник. На сході Латвії, поряд із кордоном Білорусі та Росії, через це зупинили рух поїздів.
Крім того, повітряну тривогу оголошували також і в сусідній Литві – про це повідомляли литовські збройні сили та президент країни Ґітанас Науседа. Він зазначав, що повітряний простір країни могли порушити два дрони.
Близько 16:30 за литовським часом Збройні сили Литви повідомили про потенційну повітряну загрозу та оголосили «червоний» рівень тривоги, закликавши жителів Утенського району негайно пройти в укриття.
Науседа повідомляв, що в повітря для знищення дронів піднялися винищувачі НАТО.
Згодом військові повідомили про відбій тривоги.
Раніше сьогодні президенти Литви, Латвії та Естонії Ґітанас Науседа, Едгарс Ринкевичс і Алар Каріс повідомили, що обговорили загрозу безпілотних літальних апаратів та необхідність посилення обороноздатності НАТО на східному фланзі.
Голови держав, за повідомленням пресслужби президента Латвії, також засудили заяви російської влади, яка звинуватила країни Балтії в наданні свого повітряного простору для атак на територію РФ.
Читайте також: МЗС Естонії викликало представника Росії через «кампанію з дезінформації» проти країн Балтії
«Лідери країн Балтії високо оцінили внесок союзників по НАТО у зміцнення безпеки країн Балтії шляхом патрулювання повітряного простору Балтії, а також забезпечення присутності союзних військ у країнах Балтії, зокрема в заходах НАТО «Балтійський вартівник» та «Східний вартівник», – йдеться в заяві.
Ринкевичс наголосив на необхідності продовження інвестування НАТО в оборонний потенціал, особливо в протиповітряну оборону. Він також закликав альянс переглянути свої цілі щодо спроможностей, щоб «ефективніше реагувати на поточні виклики», а також посилити місію патрулювання повітряного простору Балтійського регіону.
Сьогодні міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис звинуватив російських військових у навмисній зміні курсу українських дронів у напрямку країн Балтії за допомогою засобів радіоелектронної боротьби.
Раніше у Москві звучали звинувачення на адресу країн Балтії, включно з Латвією та Естонією, у тому, нібито вони надали українським безпілотникам можливість прольоту над своєю територією для ударів по цілях у Росії.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголошував у своєму коментарі, що дрони опиняються в Балтії «не тому, що Україна хотіла їх туди направити», а через «безрозсудний, незаконний повномасштабний напад Росії, який почався в 2022 році».
Після Трампа й Путіна. Експерти про «дилему» Китаю щодо України
Китай не відправлятиме своїх військових до Росії через можливі труднощі з її мобілізаційним ресурсом і не здійснюватиме масштабні поставки зброї РФ, вважає експерт німецького аналітичного центру Mercator Institute for China Studies (MERICS) Клаус Сун.
«Китай не хоче повторювати сценарій Північної Кореї з відправкою військ, тому що це надто суперечливо… Північній Кореї потрібні російські гроші. Китаю – ні. Китаю потрібна стабільність, енергетична безпека, стабільність світового порядку та стабільне дипломатичне середовище», – сказав Радіо Свобода аналітик.
ОВА: через удари по Дніпропетровщині за день постраждали 17 людей
Російська армія майже 30 разів атакувала чотири райони Дніпропетровської області, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа 21 травня.
За його даними, загалом в області постраждали 17 людей, більшість із них – внаслідок удару по Дніпру:
«У Дніпрі понівечені багатоповерхівки. Постраждали 15 людей».
Також у Кривому Розі пошкоджене підприємство, один чоловік зазнав поранень. Ще один чоловік постраждав внаслідок російських атак на Нікопольщину – там виникла пожежа, понівечена інфраструктура.
Обласна влада також зафіксувала пошкодження адміністративної будівлі та осели в Синельниківському районі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Зеленський у Славутичі заявив, що Україна здатна превентивно реагувати на можливу загрозу з території РФ і Білорусі
Президент України Володимир Зеленський відвідав Славутич, де поспілкувався із керівниками громад північних регіонів – Київської та Чернігівської областей.
Він наголосив на важливості посилити захист у цих регіонах, зокрема це стосується і захисних споруд – наприклад, фортифікацій.
«Посилення кордону буде додатково, також наші Сили оборони й безпеки, які є саме на цьому напрямку, – на Чернігів та Київ із території сусідів у Білорусі, яких Росія дуже хоче втягнути в цю війну більше, та з Брянської області. У нас є спроможність для зміцнення, є спроможність і превентивно працювати щодо російських територій – звідти може бути загроза, – і щодо фактичного керівництва Білорусі, яке має бути в тонусі, тобто відчувати реально, що наслідки будуть, якщо будуть агресивні дії проти України», – сказав він у своєму вечірньому відеозверненні.
Зеленський додав, що Україна пам’ятає, що у 2022 році наступ був, серед іншого, і з території Білорусі також.
«Українські Сили оборони, Сили безпеки, наші розвідки знають, які загрози і як відповідати, відповідати справедливо, безумовно», – додав він.
Минулого тижня український президент Володимир Зеленський заявив, що Київ фіксує намагання Москви більше втягнути Білорусь у війну проти України.
«Знаємо, що відбулись додаткові контакти між росіянами та Олександром Лукашенком, які мають на меті переконати його долучитись до нових російських агресивних операцій…Україна володіє деталями розмови між Росією та Білоруссю», – заявив Зеленський після наради з військовими.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський, коментуючи загрозу РФ з боку Білорусі, заявив, що «можливі операції на півночі – це реально.
Після цих заяв Олександр Лукашенко сказав, що Мінськ «не буде втягнутий» у війну Росії проти України, але є умова – якщо це не агресія проти території Білорусі.
Режим Олександра Лукашенка безперервно проводить навчання і збори на тлі загострення відносин із Заходом і повномасштабної війни Росії проти України, в якій офіційний Мінськ підтримує Кремль.
Білорусь не бере прямої участі у війні проти України, але у лютому 2022 року її влада надала територію країни для проїзду й дислокації російських військ, а з території Білорусі завдавалися удари по Україні.
Лукашенко заявив, що Білорусь «не буде втягнута» у війну РФ проти України, але є умова
Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ «не буде втягнутий» у війну Росії проти України, але є умова – якщо це не агресія проти території Білорусі.
«Якщо й будемо ми втягнуті у війну, зокрема, якщо це буде проти України, тільки в одному випадку – якщо вони вчинять проти нас агресію. Ми втягуватися у війну в Україні не збираємося. У цьому немає ніякої необхідності. Ні громадянської, ні військової», – сказав Лукашенко, якого цитує білоруське державне агентство BELTA.
Він заявив про відкритість до розмови з українським президентом Володимиром Зеленським, а також про готовність зустрітися з ним «у будь-якій точці» України чи Білорусі.
«У будь-якій точці України, Білорусі – я готовий з ним зустрітися і обговорити проблеми білорусько-українських відносин. І, можливо, поговорити про перспективи. Чомусь з американцями, німцями, поляками, латишами, литовцями є про що говорити, а з Україною – немає про що…», – додав Лукашенко.
На тлі даних української розвідки про російське планування наступальних операцій на Чернігівсько-Київському напрямку президент України Володимир Зеленський анонсував збільшення Сил оборони на цій ділянці.
Минулого тижня український президент Володимир Зеленський заявив, що Київ фіксує намагання Москви більше втягнути Білорусь у війну проти України.
«Знаємо, що відбулись додаткові контакти між росіянами та Олександром Лукашенком, які мають на меті переконати його долучитись до нових російських агресивних операцій…Україна володіє деталями розмови між Росією та Білоруссю», – заявив Зеленський після наради з військовими.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський, коментуючи загрозу РФ з боку Білорусі, заявив, що «можливі операції на півночі – це реально.
Режим Олександра Лукашенка безперервно проводить навчання і збори на тлі загострення відносин із Заходом і повномасштабної війни Росії проти України, в якій офіційний Мінськ підтримує Кремль.
Білорусь не бере прямої участі у війні проти України, але у лютому 2022 року її влада надала територію країни для проїзду й дислокації російських військ, а з території Білорусі завдавалися удари по Україні.
У США громадянка Білорусі визнала провину в незаконному постачанні авіаційних компонентів до Росії
У Сполучених Штатах 33-річна громадянка Білорусі Яна Леонова визнала себе винною за звинуваченням у незаконному постачанні до Росії компонентів для літаків американського виробництва, передає білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на прокуратуру округу Колумбія.
Останнім часом Леонова проживала в Росії. За даними влади США, після початку повномасштабної війни Росії проти України вона брала участь у схемі закупівлі авіоніки та обладнання через посередницькі фірми у Вірменії та інших країнах, приховуючи кінцевого одержувача товарів.
Леонова визнала себе винною на засіданні під головуванням судді Лорен Аліхан у порушенні закону США про реформу експортного контролю. Вирок їй мають винести 10 серпня 2026 року.
«Будь-хто, хто думає, що може використовувати американські ланцюги поставок для озброєння наших супротивників, повинен уважно подивитися на те, що сталося з Яною Леоновою», – сказала прокурорка Жанін Пірро.
Леонову заарештували у Франції та екстрадували до Сполучених Штатів у листопаді 2025 року. Спочатку їй висунули ширше коло звинувачень, включаючи контрабанду, відмивання грошей та шахрайство проти Сполучених Штатів. Після угоди з прокурорами про визнання провини вона визнала себе винною у звинуваченні, пов’язаному з порушенням експортного законодавства.
Яна Леонова використовувала підставні компанії, підроблені документи та іноземних посередників, щоб приховати незаконний експорт компонентів літаків американського виробництва до Росії. Слідчі відстежили схему в кількох юрисдикціях та притягнули її до відповідальності.
За матеріалами справи, схема розпочалася в травні 2022 року, невдовзі після вторгнення Росії в Україну. Американські слідчі стверджують, що Леонова разом зі спільниками зі США та Вірменії купувала авіоніку та інші компоненти літаків у американських дистриб’юторів, а потім організовувала їх відправку до Росії без ліцензій Міністерства торгівлі США.
Читайте також – Зеленський: сили РФ влучили по будинку в Києві ракетою Х-101, яка містить західні компоненти
Компанії у Вірменії, на Мальдівах та в інших юрисдикціях використовувалися для обходу експортних обмежень. У документах навмисно вказувалися неправдиві кінцеві користувачі та пункти призначення. Платежі здійснювалися в доларах США через іноземні банківські рахунки та рахунки в Сполучених Штатах.
Влада США не назвала компанію, для якої призначалися поставки, але вказала, що це був колишній роботодавець Леонової, організація, включена до санкційного списку Міністерства торгівлі США. До цього списку входять компанії, які, на думку Вашингтона, діють всупереч інтересам національної безпеки та зовнішній політиці США.
За даними розслідування, компоненти використовувалися для обслуговування або експлуатації приватних літаків.
У зв’язку з військовою агресією Росії в Україні США заборонили постачання високотехнологічної продукції до Росії, щоб обмежити доступ російського військово-промислового комплексу до критично важливих компонентів.
Ці заходи покликані підірвати здатність Росії виробляти, модернізувати та поповнювати запаси озброєння (зокрема, ракет та безпілотників), що використовується у військових операціях.
Єрмак прокоментував перельоти батька до РФ, про що розповіли «Схеми»
Колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак, якого НАБУ та САП підозрюють у причетності до легалізації 460 мільйонів гривень на будівництві елітної резиденції під Києвом, заявив, що йому «невідомо про поїздки батька до Росії». Раніше «Схеми» (Радіо Свобода) встановили, що його батько Борис Єрмак, який також фігурує у справі «Мідас», літав до РФ через Білорусь наприкінці 2019 року – після того, як Володимир Зеленський виграв вибори, а Андрій Єрмак став помічником президента.
21 травня у ВАКС під час розгляду апеляційної скарги Андрія Єрмака журналістка Радіо Свобода запитала про перельоти Бориса Єрмака до Росії, на що колишній очільник ОП відповів, що це питання краще поставити його батьку.
«Моєму батькові 81 рік. Це дуже поважна, чесна, патріотична людина. Мені невідомо про його поїздки. А якщо це навіть і було, я думаю, що це повинен він про це сказати», – зазначив Єрмак. Він також сказав, що «це вже не перша кампанія проти моєї родини».
Раніше «Схеми» встановили, що Борис Єрмак, який також фігурує у справі «Мідас», літав у Російську Федерацію транзитом через Білорусь у листопаді 2019 року. Тобто вже після того, як Володимира Зеленського обрали президентом України, а Андрій Єрмак у травні 2019 року став його помічником.
2 листопада 2019 року Борис Єрмак на борту літака компанії Belavia попрямував з Білорусі до Санкт-Петербурга, з Мінська прибув до аеропорту «Пулково», а вже 6 листопада вилетів у зворотному напрямку.
Разом із ним у цій подорожі перебувала і його дружина, мати Андрія Єрмака, вона є уродженкою Санкт-Петербурга. Загалом жінка щонайменше тричі відвідувала РФ цим же маршрутом: один раз – у 2018 та двічі у 2019 році (у червні та листопаді). Оскільки пряме авіасполучення між Україною та Росією на той час уже було зупинене, вона діставалася Санкт-Петербурга з Києва транзитом через Мінськ.
Ім’я Бориса Єрмака прокурори САП згадали 12 травня під час судового засідання з обрання запобіжного заходу його сину Андрію Єрмаку. За даними слідства, батько підозрюваного екскерівника Офісу президента контролював будівництво елітної резиденції «Р-2» в селищі Козин щонайменше до 2022 року: проводив наради з підрядниками, затверджував кошториси та погоджував фінансові рахунки.
За даними прокурорів, землю під елітний проєкт у Козині на Київщині викупили влітку 2019 року.
«В листуванні за грудень 2022 року, надісланих абонентом «Борис Михайлович» абоненту «Наталія», ставиться питання про погодження Борисом Михайловичем рахунку на електроматеріали для тимчасового зимового електрозабезпечення або надання альтернативного постачальника. Надалі знову пересилаються в грудні 2022-го року документи, які стосуються будівництва резиденції 2 і узгодження певних цінових пропозицій», – зачитувала уривки з матеріалів справи прокурорка САП Валентина Гребенюк під час судового засідання.
Згодом Борис Єрмак, за даними слідства, передав ці повноваження Наталії Квеленковій, яка ймовірно стала новою довіреною особою та продовжила курувати будівництво маєтку в Козині. Квеленкова, відповідно до відкритих даних, є дизайнеркою.
Українські антикорупційні органи не висували звинувачень Борису Єрмаку.
Пізніше народні депутати України в ефірі Радіо Свобода заявили, що правоохоронцям варто перевірити інформацію про поїздку батька колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака до Росії, яка відбулася вже після перемоги Володимира Зеленського на виборах президента.
Кількість поранених через російську атаку на Дніпро зросла до 11
Російська армія знову атакувала Дніпро 21 травня, повідомив голова області Олександр Гажа.
Він уточнив, що удар пошкодив два багатоповерхових будинки й спричинив пожежу.
Спершу було відомо про п’ятьох постраждалих, з них чотирьох госпіталізували в стані середньої тяжкості.
Згодом Ганжа повідомив, що кількість поранених зросла до 11:
«Серед них – 13-річний хлопчик. Він госпіталізований. Як і семеро дорослих. Всі у стані середньої тяжкості».
Ще трьох постраждалих – на амбулаторному лікуванні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.