Зеленський: українські військові з початку року змогли уразити 15 російських НПЗ
Українські військові з початку року змогли уразити 15 російських НПЗ, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«План наших далекобійних санкцій виконується крок за кроком. За січень – травень цього року наші воїни змогли уразити 15 російських НПЗ. Це суттєво. Вже є російські заборони на експорт з їхньої території авіаційного палива, також бензину, розглядають заборону на експорт дизеля. Для країни, яку ще зовсім нещодавно називали бензоколонкою, втратити навіть це – значна історія, значна втрата», – сказав він у вечірньому відеозвернення.
За його словами, майже 40% первинної переробки нафти в Росії станом на травень виведені з ладу.
Агентство Bloomberg 1 червня повідомило, що за минулий місяць українські дрони атакували російську нафтову інфраструктуру щонайменше 30 разів – більше, ніж за будь-який інший місяць від початку війни. З даними видання, переробка нафти в Росії впала до мінімуму за 16 років на тлі ударів ЗСУ.
Читайте також: «700 кілометрів від лінії фронту. Важливий результат» – Зеленський про удар по Саратовському НПЗ
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Зеленський: попередження щодо масованого удару РФ залишаються в силі
Президент України Володимир Зеленський заявив, що попередження щодо масованого удару РФ залишаються в силі – його підготували.
«Попередження розвідок щодо російських ударів залишаються в силі. Масований удар може бути – вони його підготували. Наші захисники неба 24 на 7 готові настільки, наскільки це можливо з наявним постачанням», – сказав він у своєму відеозверненні.
Водночас раніше сьогодні на форумі «Архітектура безпеки 2026» заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов заявив, що демонстрація Росією готовності до масованого удару по Україні, а потім оголошення перемир'я – це елемент психологічного впливу.
«Безумовно, це також елемент тиску і психологічного впливу – демонструвати готовність до обстрілів, потім відтягувати, переносити. Зрозуміло, що це тактика ворога – поєднувати безпосередньо військовий вплив із психологічним впливом на українців», – пояснив Юсов.
Днями помічник російського президента Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що Росія не завдавала по Києву в ці вихідні в рамках «перемир’я на Трійцю». За його словами, воно діє лише для далекобійних ударів і на фронті не застосовується.
25 травня Міністерство закордонних справ Росії анонсувало удари по «центрах ухвалення рішень і командних пунктах» у Києві. У своїй заяві російське міністерство попередило іноземних громадян, включаючи персонал дипломатичних місій і представництв міжнародних організацій, про необхідність якнайшвидше залишити Київ.
Коментуючи цю заяву, Міністерство закордонних справ України заявило, що, за оцінкою української сторони, загальний рівень безпекових загроз з боку Росії для Києва й інших українських міст залишається таким же, як і у попередні роки й місяці. У МЗС наголосили, що на цьому тлі нові російські погрози «є нічим іншим, як безсоромним шантажем».
29 травня Зеленський з посиланням на дані розвідки попередив, що РФ готує новий масований удар по території України.
Буданов: Зеленський доручив спробувати припинити війну до зими
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що президент України Володимир Зеленський доручив спробувати припинити війну до зими. Про це він розповів на Форумі «Архітектура Безпеки» 2026.
«Це доручення президента – якнайшвидше спробувати припинити цю війну…Бажано до зими. Я, як керівник Офісу президента, буду робити все для того, щоб досягти мети, яку поставив президент України. Вона абсолютно правильна, вчасна і продумана», – сказав Буданов, якого цитує низка медіа.
Очільник ОПУ наголосив, що Україна має достатні спроможності для досягнення цієї мети, хоча не виключив, що Росія може відмовитися від домовленостей. За його словами, що є реальні ознаки, що «підґрунтя для припинення бойових дій вже існує».
Днями в інтерв’ю CBS News Зеленський заявив, що до початку зими потрібно знайти шлях для переговорів з РФ, але це залежить від тиску на Москву.
Минулого тижня після зустрічі Володимира Зеленського з фракцією «Слуга народу» народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк заявила, що президент говорив про перспективи завершення гарячої фази війни.
«Левова частка часу була присвячена перспективі завершення гарячої фази війни. Президент зазначив, що до листопада розглядається можливість, за умови надання гарантій безпеки, завершити гарячу фазу», – написала вона.
21 травня американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що українські сили повертають собі тактичну ініціативу на різних ділянках лінії фронту.
Перед тим міністр оборони Михайло Федоров на зустрічі з журналістами заявив, що Україні вдалося суттєво сповільнити просування сил РФ і поступово перехоплювати ініціативу на фронті завдяки роботі українських військових й іншим чинникам, серед яких вимкнення для агресора Starlink і нарощування дронових ударів середньої дальності (middle strike).
Reuters: Волгоградський НПЗ у Росії зупинив роботу після ударів України
Волгоградський нафтопереробний завод на півдні Росії, який належить компанії «Лукойл», тимчасово зупинив переробку нафти після української атаки 29 травня – про це повідомляє агентство Reuters із посиланням на два джерела в галузі.
За їхніми даними, установка перегонки сирої нафти АВТ-1, яка забезпечує 40% потужності заводу, була зупинена. Також зупнилися інші установки, АВТ-6 та АВТ-5.
Компанія «Лукойл» не відповіла на запит журналістів про коментар.
Агентство уточнює, що в 2024 році Волгоградський нафтопереробний завод переробив 13,5 мільйона метричних тонн нафти, або близько 5% від загального обсягу, переробленого на російських нафтопереробних заводах.
Підприємство, зокрема, виробило 6 мільйонів тонн дизельного палива, 1,9 мільйона тонн бензину та 700 тисяч тонн мазуту.
Сили оборони вночі на 29 травня завдали ударів по низці об’єктів у Росії, в тому числі по Волгоградському НПЗ. Командування, зокрема, зафіксувало пожежу на території заводу.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Рінат Ахметов в інтерв’ю The Guardian – про Зеленського, Донбас і майбутнє України. Реакції
Найбагатший українець Рінат Ахметов уперше з початку повномасштабної війни дав велике інтерв’ю. Розмова з британським виданням The Guardian була присвячена 90-річчю «Шахтаря» та 30 рокам Ахметова на чолі футбольного клубу. Проте значна частина інтерв’ю стосувалася його поглядів на майбутнє відновлення України, ставлення до президента Володимира Зеленського і ситуації на окупованій Донеччині.
Ахметов зауважив, що під час оборони Маріуполя підтримував постійний зв’язок із командиром захисників «Азовсталі» Денисом «Редісом» Прокопенком, а в сам Маріуполь приїжджав безпосередньо перед вторгненням у лютому 2022 року.
Що саме розповів Ахметов і які реакції викликало його перше велике інтервʼю за довгий час – читайте далі.
Зеленський доручив Міноборони активізувати всі наявні формати з партнерами для постачання антибалістики
Президент України Володимир Зеленський доручив дипломатам і Міністерству оборони активізувати всі наявні формати з партнерами для постачання антибалістики.
«Очікую значно більше активності від наших дипломатів для посилення ППО та постачання необхідних ракет. Доручив також Міністерству оборони активізувати всі наявні формати з партнерами для постачання антибалістики. Маємо знайти те, що потрібно Україні», – написав він у телеграмі після засідання Ставки головнокомандувача.
Днями Зеленський заявив, що дипломатичні представники «повинні зосередитись», щоб забезпечити результати з підтримки України.
«Ми готуємо ще нові рішення в Європі, щоб була наша власна європейська антибалістика. Наступними тижнями заплановані важливі зустрічі та перемовини щодо цього», – сказав він.
Президент Зеленський вказував на важливість посилення ППО під час зустрічі з представниками Конгресу США Річардом Блюменталем та Джимом Гаймсом 27 травня.
Раніше стало відомо, що президент України звернувся з листом до президента США та Конгресу, у якому повідомив про наростання дефіциту систем протиповітряної оборони для збиття ракет, зокрема, засобів протидії балістичним ракетам на тлі погроз МЗС РФ.
Зокрема, за даними ЗМІ, у цьому листі зазначається, що «у питанні захисту від балістичних ракет ми покладаємося майже виключно на Сполучені Штати». Йдеться про ракети PAC-3 до комплексів Patriot. Вашингтон наразі на цей лист не реагував.
Чоловіків повернуть? Радіо Свобода отримало внутрішній документ ЄС: ексклюзив
У ЄС думають, чи виключати українських чоловіків призовного віку зі схеми тимчасового захисту. Радіо Свобода отримало внутрішній документ Ради ЄС: ексклюзив із Європи.
Про плани ЄС повідомило також видання Euractiv.
Дебати про те, чи залишати в Європі чоловіків, які виїхали з України, ведуться вже певний час. Водночас досі не було механізму, як саме втілити план повернення військовозобов’язаних.
- Що запланували в Євросоюзі?
- На що розраховує президент України Володимир Зеленський?
- До чого тут мобілізація?
- Кого стосуватимуться зміни і чи реально вони можуть бути ухвалені?
- Що кажуть в Європі?
- Коли ухвалять рішення?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода :
Потрібен економічний контракт для українців та амністія для всіх, хто незаконно виїхав, заявив в етері Радіо Свобода народний депутат від «Слуги народу» Олександр Качура.
«Зараз просуваю ідею так званого економічного контракту, який громадяни України будуть підписувати навіть дистанційно, будуть повертатися, отримувати заробітну плату і, відповідно, не будуть певний період своєї роботи підлягати мобілізації. Ми кажемо зараз про дефіцитні вакансії, про дефіцитні професії. Зараз треба просто озвучити те, що коли ви повернетесь, вас не будуть цькувати, вас не будуть обмежувати в правах, вас ніхто за грати не посадить, вас ніхто не буде називати ухилянтом. Треба ухвалити закон про амністію», – сказав Олександр Качура.
Свої ідеї, каже депутат, пропонував урядовцям на нарадах.
Без амністії ніхто не повернеться, погоджується народний депутат від «Європейської солідарності» Володимир Ар’єв.
«Навіть якщо в ЄС ухвалять рішення про те, щоб всіх депортувати в Україну, хоча я впевний, що це просто нереалістично, то люди будуть шукати можливості виїзду в інші країни, від Туреччини до Південної Америки. Тобто ті, хто не хоче воювати, вони будуть шукати можливості за будь-яких обставин втекти від війни», – вважає Ар’єв.
В Євросоюзі обмірковують ідеї щодо обмеження українських чоловіків призовного віку в тимчасовому захисті. Деякі національні уряди стурбовані тим, що зростає кількість працездатних чоловіків на території їхніх держав, тоді як сама Україна потребує людей для відбиття агресії і відбудови.
Згідно з документом Ради ЄС, станом на сьогодні 4,33 мільйона переміщених осіб з України користуються тимчасовим захистом у ЄС. З них 28,7% перебувають у Німеччині, 22,3% – у Польщі та 9% – у Чехії. Наприкінці березня 2026 року співвідношення бенефіціарів тимчасового захисту до населення країни було найвищим у Чехії (34,8 на 1000 осіб), далі – Польща (26,3), Словаччина (26,2) і Кіпр (25,3).
ЗМІ: високопосадовці попередили Путіна, що витрати на війну проти України стають неприйнятно високими
Високопоставлені урядовці попередили президента Росії Володимира Путіна, що витрати на війну в Україні стають неприйнятно високими, що є найсерйознішим ознакою внутрішніх розбіжностей у Москві з моменту початку повномасштабного вторгнення, повідомляє агенція Bloomberg з посиланням на джерела, обізнані із ситуацією, та згідно з вивченими документами.
За даними видання, чиновники з Міністерства фінансів Росії та Центрального банку попередили Кремль, що нинішній рівень прогнозованих витрат на оборону загрожує небезпечним зростанням дефіциту державного бюджету.
Джерела зазначили, що ці чиновники, які останніми місяцями все більше турбуються станом російської економіки та державного бюджету, запропонували нові скорочення видатків на оборону. Вони попередили, що без пошуку додаткових шляхів підвищення ефективності буде важко налагодити напружену ситуацію з державними фінансами країни.
Однак розбіжності серед політиків призвели до того, що високопосадовці Міністерства оборони та деякі представники Кремля, які рішуче налаштовані на досягнення військових цілей Путіна, наполягають на збереженні військових витрат. Вони стверджують, що їх скорочення завдасть серйозної шкоди економіці, оскільки багато підприємств залежать від контрактів, пов’язаних з військовою сферою.
За словами деяких джерел, Путін попросив чиновників Мінфіну знайти можливості для скорочення витрат в інших сферах бюджету, перш ніж звертатися до оборонної галузі.
За словами двох осіб, наближених до російського уряду, Міноборони не тільки чинить опір скороченням, але й вимагає додаткового фінансування. Вони зазначили, що військові видатки доведеться збільшити, щоб покрити дефіцит, який цього року сягне трьох трильйонів рублів (36 мільярдів доларів).
Джерел заявляють, що російський президент був обізнаний про бюджетні труднощі як минулого, так і цього року, тому ці виклики не є несподіванкою. Масштаб будь-яких скорочень витрат залежатиме виключно від Путіна, оскільки жодні важливі бюджетні рішення не ухвалюються без його схвалення.
Речник Кремля Дмитро Пєсков не відповів на запит про коментар.
Як заявляв міністр оборони Росії Андрій Бєлоусов, у 2025 році витрати російського державного бюджету, «безпосередньо пов’язані зі спеціальною військовою операцією (так у Росії офіційно називають війну проти України)», становили 5,1 відсотка ВВП – тобто витрати на війну з Україною можна оцінити в 11,1 трильйона рублів (близько 137 мільярдів доларів).
У червні минулого року голова Мінекономрозвитку Максим Решетников заявив, що «за нинішнім відчуттям бізнесу, ми в цілому вже, здається, на межі переходу до рецесії ». Зростання економіки, яке було спричинене колосальними вливаннями до військово-промислового комплексу, майже зупинилося.
Ганжа повідомив про двох поранених через російські обстріли Дніпропетровщини
Російська армія понад 40 разів атакувала Дніпропетровську область протягом дня, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа увечері 1 червня.
Пошкодження житла та інфраструктури внаслідок ударів безпілотниками, артилерією та авіабомбою зафіксували в Нікопольському, Криворізькому, Синельниківському та Самарівському районах.
«На Криворіжжі під ударом була Апостолівська громада. Понівечений приватний будинок. Постраждала 85-річна жінка. Вона в лікарні у стані середньої тяжкості», – заявив голова області.
Також у Синельниківському районі постраждав 59-річний чоловік – його госпіталізували в стані середньої тяжкості.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Росії трьох людей позбавили громадянства за «пропаганду антиросійських настроїв»
Російські Федеральна служба безпеки та МВС позбавили громадянства Росії вісьмох вихідців із Центральної Азії в шести різних регіонах країни – про це повідомляють російські медіа 1 червня.
Зокрема, трьох жителів Тюменської області позбавили російського громадянства за «пропаганду антиросійських настроїв, ідей про необхідність об’єднання в організовані групи за етнічною ознакою для участі в міжетнічних конфліктах».
Як зазначає видання «Агентство», це, ймовірно, перші випадки позбавлення громадянства за поширення «антиросійських настроїв». Журналісти вивчали попередні випадки позбавлення громадянства і не знайшли подібних формулювань, пише канал «Настоящее время».
Російська влада навела різні причини для позбавлення громадянства решти п’ятьох людей. Зокрема, житель Алтаю отримав адміністративний штраф за критику війни в присутності дітей. Мешканця Архангельської області звинуватили у тому, що він відмовляв співвітчизників від служби в російській армії. Підозрюваного з Тули засудили за незаконне зберігання зброї. Також мешканець Тверської області незаконно зареєстрував мігрантів – серед них була людина, яка, за твердженням російських спецслужб, має стосунок до теракту в «Крокусі» в 2024 році.
Зеленський відзначив державними нагородами людей, причетних до операції «Павутина»
Президент України Володимир Зеленський відзначив державними нагородами людей, причетних до спецоперації «Павутина».
«Сьогодні відзначив державними нагородами України людей, без яких би не відбулась «Павутина». Називати їх не маємо права – все абсолютно таємно досі та ще довго буде. Це вже історична операція СБУ, яка ретельно готувалась і саме в цей день рік тому вийшла на завершальний етап», – написав він у телеграмі.
Зеленський нагадав, що внаслідок операції «Павутина» були знищені чи принаймні пошкоджені 41 російський літак.
«Ще жодного разу до того Росія не втрачала таку техніку, у такій кількості та через удари такими незрівнянно дешевшими дронами. Україна вкотре довела, що вміє діяти асиметрично, обороняється активно та справді креативно й що Росія не має шансу здолати українську сміливість», – додав президент.
1 червня 2025 року українські безпілотники атакували дронами одразу кілька військових аеродромів Росії: в Іркутській, Мурманській, Рязанській та Іванівській областях. У СБУ заявили, що в результаті атаки був уражений 41 російський літак, серед яких були А-50, Ту-95, Ту-22 М3 та Ту-160. Голова Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко говорив, що 13 літаків знищені.
Представники американських та європейських спецслужб заявили The New York Times, що в результаті операції СБУ до 20 російських стратегічних літаків могли бути знищені або серйозно пошкоджені. Агентство Reuters із посиланням на американських чиновників повідомляло про знищення 10 російських літаків.
ЄС відмовився від ідеї «безпечних регіонів» України, але обговорює обмеження захисту для чоловіків – документ
Країни Європейського Союзу наразі відкинули ідею поділу України на «безпечні регіони» при можливому продовженні тимчасового захисту для українців і зосередилися на варіанті обмеження механізму для чоловіків призовного віку. Це випливає із внутрішнього документа Ради ЄС, який опинився в розпорядженні Радіо Свобода.
Документ, який підготувала Рада Євросоюзу для обговорення з міністрами на 4 червня щодо майбутнього Директиви про тимчасовий захист, зокрема, звужує пропозицію вибору для країн до двох опцій: продовжити тимчасовий захист у такому ж вигляді, як і раніше, або обмежити його для чоловіків.
Зокрема, в тексті зазначається, що під час обговорень у березні 2026 року більшість держав-членів підтримала подальше продовження тимчасового захисту, оскільки причини для його запровадження «залишаються чинними», а сам механізм забезпечує правову визначеність і допомагає уникнути різкого зростання кількості заяв на притулок.
Водночас деякі країни запропонували звузити сферу дії механізму. Серед ідей, які обговорювалися раніше, були виключення заявників із «безпечних» регіонів України або чоловіків призовного віку. Однак у фінальному переліку варіантів політики, запропонованих міністрам, опція з «безпечними регіонами» вже не згадується.
Натомість документ містить два можливих сценарії для подальших рішень ЄС.
Перший – продовження тимчасового захисту у нинішньому форматі без змін. У документі зазначається, що цей варіант дозволяє зберегти безперервність для українців та національних адміністрацій, а також уникнути навантаження на системи надання притулку.
Другий варіант – продовження тимчасового захисту з обмеженням персонального охоплення. Зокрема, йдеться про можливе виключення чоловіків призовного віку або людей, які залишили територію України незаконно.
У документі вказано, що кілька держав-членів висловлюють занепокоєння через «дедалі більшу частку новоприбулих чоловіків призовного віку». Деякі країни вважають, що зміни до механізму могли б допомогти підтримати оборонні можливості України та її майбутню відбудову.
Водночас автори документа попереджають, що будь-які обмеження можуть створити юридичні проблеми, пов’язані з принципом недискримінації, а також посилити тиск на національні системи притулку і спричинити різні підходи в країнах ЄС.
Згідно з документом Ради ЄС, станом на сьогодні 4,33 мільйона переміщених осіб з України користуються тимчасовим захистом у ЄС. З них 28,7% перебувають у Німеччині, 22,3% – у Польщі та 9% – у Чехії. Наприкінці березня 2026 року співвідношення бенефіціарів тимчасового захисту до населення країни було найвищим у Чехії (34,8 на 1000 осіб), далі – Польща (26,3), Словаччина (26,2) і Кіпр (25,3).
«ЄС продемонстрував безпрецедентну єдність і солідарність з Україною з моменту активації тимчасового захисту. Водночас низка держав-членів, які прийняли великі групи бенефіціарів, дедалі частіше повідомляють про труднощі, спричинені затягуванням конфлікту, значним фінансовим та суспільним навантаженням на національному рівні, а також зміною профілю новоприбулих», – йдеться в документі.
Очікується, що це питання обговорюватимуть міністри внутрішніх справ країн ЄС на засіданні Ради ЄС із юстиції та внутрішніх справ 4 червня, але за результатами остаточного рішення щодо майбутнього механізму цього разу не ухвалять, швидше за все це станеться уже наприкінці червня чи у липні.
ОВА: через атаку РФ на Чернігівщині поранений 15-річний хлопець
Через російську атаку дроном на Чернігівщині поранений 15-річний хлопець, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
За його словами, сьогодні вдень сили РФ атакували ударним дроном село Мощенка в Городнянській громаді, на місці прильоту – пожежа, загорівся приватний будинок.
Поранений підліток перебуває у важкому стані, його перевели в обласну лікарню, додав Чаус.
Місцева влада також повідомила, що пізніше через дронову атаку в Чернігові пошкоджені приватні будинки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Свириденко заявила про домовленість із Литвою про довгострокове постачання газу через Клайпеду
Постачання скрапленого природного газу з Балтики в Україну зросте, заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко під час свого візиту до Литви:
«Досягнули угоди про довгострокове постачання СПГ через термінал Клайпеди під час міжурядових консультацій у Вільнюсі».
За словами голови уряду, скраплений природний газ можуть постачати як від американських, так і близькосхідних виробників. Раніше українська група «Нафтогаз» вже приймала такі партії.
«Наші домовленості дозволять посилити цей канал», – додала прем’єр-міністерка.
Юлія Свириденко прибула до Литви 1 червня з офіційним візитом.
Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» повідомила про перший імпорт американського скрапленого природного газу через термінал у литовському порту Клайпеда в лютому 2026 року.
Третій армійський корпус заявив про дроновий контроль Луганщини. Що це означає для фронту?
Уся Луганська область тепер перебуває під вогневим контролем українських дронів – про це 31 травня заявив Третій армійський корпус у соціальних мережах.
За словами військових, батальйон безпілотних систем 3-ї окремої штурмової бригади завдав удару по логістиці армії РФ на тимчасово окупованій частині області, діставшись аж до КПП «Ізварине» на українсько-російському кордоні – це понад 205 кілометрів від лінії фронту. Під час операції було уражено бронетехніку та склади боєприпасів армії РФ.
«Оголошуємо про операцію з контролю логістичних маршрутів у Луганській області та Східній Слобожанщині. Луганськ, Старобільськ, Алчевськ, Брянка, Кадіївка – тепер перебувають під контролем БПЛА Третього армійського корпусу», – заявив командир корпусу, бригадний генерал Андрій Білецький.
З огляду на бойові дії Радіо Свобода не може підтвердити наведені дані з незалежних джерел.
Раніше у квітні про подібне досягнення заявляв і 1-й корпус Нацгвардії «Азов» – у корпусі заявляли, що взяли під контроль усі логістичні шляхи агресора біля окупованого Донецька, продемонструвавши відповідні кадри.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Через російські удари пошкоджені лікарні на Одещині та Сумщині – місцева влада
Російська влада атакувала південь Одеської області, заявив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер 1 червня.
Зокрема, за його даними, там пошкоджене пологове відділення та адміністративні будівлі лікарні.
«У медзакладі пошкоджено фасад, двері та понад 30 вікон. У відділенні перебували 6 породіль із немовлятами, одна жінка – при пологах», – повідомив Кіпер.
Від додав, що пацієнтки та персонал не постраждали. Тривають роботи з ліквідації наслідків.
Раніше сьогодні ж міський голова Конотопа, що на Сумщині, Артем Семеніхін повідомив про удар російського дрона по лікарні в місті. Він наголосив, що «це було не падіння «Шахеда», як дехто пише, а саме удар».
«Просто ДИВОМ і дякуючи Богові жертв і постраждалих немає», – згодом уточнив Семеніхін.
Він додав, що будівлі лікарні зазнали пошкоджень.
У січні 2026 року Міністерство охорони здоров’я повідомило, що зафіксувало пошкодження чи руйнування 2 551 об’єкта у 817 медичних закладах України через російську агресію.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Тайвань очима українки: про загрози Китаю, шок від бюрократії та українську громаду
«Я думала, що Тайвань – це країна високих технологій, де ледь не машини літають. Мабуть, це був найбільший шок, що насправді в Україні рівень цієї цифровізації суттєво вищий, ніж тут», – каже Марія Гусєва, яка у 2024 році поїхала здобувати третю освіту до Тайваню – невеликого острова, який Китай вважає своєю територією.
Дівчина вивчала китайську мову під час навчання в українськомовному університеті. Але на цьому вирішила не зупинятися. Тепер вона вивчає політологію та міжнародні відносини в Тайвані, розповідає тайванцям про рекрутинг російськими спецслужбами української молоді через соцмережі й спостерігає, як тайванське суспільство вже десятиліттями живе в очікуванні можливого конфлікту з Китаєм.
Тайвань із населенням у 23 мільйони має власний уряд і функціонує як де-факто самоврядна держава. Україна, як і країни ЄС, офіційно не визнає Тайвань окремою державою та дотримується політики «одного Китаю».
Своїм досвідом і враженнями про життя на Тайвані Марія поділилися з проєктом Радіо Свобода «Ти як?».
Bloomberg: переробка нафти в Росії впала до мінімуму за 16 років на тлі ударів ЗСУ
За минулий місяць українські дрони атакували російську нафтову інфраструктуру щонайменше 30 разів – більше, ніж за будь-який інший місяць від початку війни, повідомляє агентство Bloomberg 1 червня.
«Атаки України на російські нафтопереробні заводи встановили рекорд у травні, що спонукало Москву заборонити експорт авіаційного палива та загрожувало ще більше зашкодити переробці, яка зараз знаходиться на найнижчому рівні за 16 років», – йдеться в матеріалі.
Ударів зазнали 16 НПЗ, в тому числі вісім із 10 найбільших у Росії. Частину заводів атакували багаторазово – щоб не дати Росії швидко відновити виробництво та отримати вигоду від зростання нафтових цін на тлі війни з Іраном.
Читайте також: «700 кілометрів від лінії фронту. Важливий результат» – Зеленський про удар по Саратовському НПЗ
Обсяг переробки в травні опустивя до 4,58 мільйона барелів на добу – на 13% менше, ніж рік тому, і до мінімуму з осені 2009 року, свідчать оцінки аналітиків OilX.
За словами аналітика Сергія Вакуленка, якого цитує Bloomberg, Україна розширила список цілей і б’є по вторинних установках, терміналах та насосних станціях, які складніше відновити через санкції.
Водночас, як пише агенство, до паливної кризи Росії наразі далеко – роздрібні ціни на бензин з початку року зросли трохи більше ніж на 2 рублі, обмеження на продаж запровадили лише в Криму.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
«Виштовхнули з авто й втекли»: поліція підозрює співробітників ТЦК, які не надали допомогу чоловіку
Двом військовослужбовцям територіального центру комплектування повідомили про підозру, повідомила Національна поліція 1 червня.
За її даними, співробітники ТЦК «заштовхали чоловіка до машини, а коли зрозуміли, що чоловікові стало зле – безпорадного викинули біля смітника та зникли у невідомому напрямку».
Пресслужба не уточнює, про який ТЦК йдеться, водночас справу розслідує поліція Дніпра.
За даними правоохоронців, у справі про ймовірне викрадення фігурують загалом троє військових, які несли службу в одному з обласних ТЦК і самостійно здійснювали заходи оповіщення та уточнення військово-облікових даних. Вони побачили на безлюдній вулиці чоловіка мобілізаційного віку, підійшли до нього під приводом перевірки документів, але, не дочекавшись відповіді, силоміць заштовхали до буса.
Прокуратура: армія Росії атакувала Дружківку авіабомбами, є поранені
Російські війська скинули авіабомби на житлові будинки в Дружківці, повідомляє Донецька обласна прокуратура 1 червня.
За її даними, три авіабомби «ФАБ-250» поцілили по багатоквартирних житлових будинках у місті. П’ять багатоквартирних будинків постраждали.
«Внаслідок обстрілу отримали тілесні ушкодження п’ятеро цивільних віком від 20 до 68 років. У чотирьох чоловіків та жінки діагностовано мінно-вибухові травми, осколкові поранення, забій і струс головного мозку», – повідомляє відомство.