У НАТО розглядають можливість нової допомоги Україні на 70 млрд євро – Politico
Країни НАТО розглядають можливість надання Україні нової військової допомоги на 70 мільярдів євро, про що планують оголосити під час саміту НАТО в Анкарі у липні, повідомляє Politico із посиланням на неназваних дипломатів альянсу.
За їхніми словами, пропозиція, поширена Німеччиною, включатиме новий механізм підвищення прозорості щодо фінансування України.
Як вказує видання, підтримка України має стати одним із ключових питань, що розглядатимуться на саміті лідерів НАТО 7-8 липня.
За повідомленням, згадане фінансування не буде повністю складатися з нових коштів. Згідно з пропозицією, 30 мільярдів євро надійдуть з уже узгодженого дворічного кредиту ЄС Україні в розмірі 90 мільярдів євро, заявили двоє дипломатів, тоді як додаткові 40 мільярдів євро будуть виділені в рамках двосторонніх зобов’язань.
Напередодні Палата представників США схвалила масштабний пакет допомоги Україні й санкцій проти Росії: 18 республіканців приєдналися до демократів, щоб ухвалити документ, який керівництво республіканців намагалося не виносити на розгляд. Документ, схвалений пізно ввечері 4 червня, ще має пройти Сенат, перш ніж потрапити на підпис президентові США. Він передбачає виділення понад мільярда доларів на допомогу Україні, до восьми мільярдів доларів у вигляді військових кредитів, підтримки зусиль з відновлення, допомоги балтійським союзникам, а також новий пакет санкцій, спрямованих проти фінансового, енергетичного, гірничодобувного й урядового секторів Росії.
Законопроєкт ухвалений у критичний момент війни України й Росії. Відтоді як Трамп повернувся до влади у січні 2025 року, американська військова допомога суттєво сповільнилася, а дипломатичні зусилля щодо завершення конфлікту зайшли в глухий кут. Росія продовжує наступальні дії попри значні втрати, а Україна відкидає вимоги Кремля відмовитися від територій, які успішно захищає після початку повномасштабного вторгнення Москви у 2022 році.
«Залишили «шахеди» без зв’язку». У 422-му ОПБС розповіли, як зменшили число атак по Запоріжжю
Військові 422-го окремого полку безпілотних систем ЗСУ змогли ударами дроном-камікадзе «Зозуля» «залишити без зв’язку» російські «шахеди» в Запорізькій області, повідомив в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії командир 422-го окремого полку безпілотних систем Luftwaffe ЗСУ Микола Колесник «Тайсон».
За його словами, військові полку middle-strike-дронами «Зозуля» (клас українських ударних безпілотників середньої дальності, призначених для знищення логістики та штабів противника в тилу) знищили російські MЕSH-мережі, які армія РФ використовує для керування ударними безпілотниками «Шахед», і це дозволило зменшити кількість «шахедних» атак по Запоріжжю.
Такі мережі дозволяють «шахедам» між собою обмінюватися даними й підвищують стійкість дронів до радіоелектронного впливу.
«Я багато не буду казати. Головне – обрізати їм цей зв’язок, який «Шахед» ретрансляторами передає іншим. У них тоді проблеми з керуванням, з відеосигналом. І це суто в калькуляторі, потім робимо висновки, скільки було прицільних атак взагалі, скільки «шахедів» було на певній території, де ми били цей зв’язок, і скільки зараз. Це реально арифметика, це зменшення, суттєве зменшення, в рази. Але це потрібно робити постійно, системно. Ми маємо напрацювання, ми їх будемо масштабувати, і принцип цієї роботи будемо передавати по інших частинах, підрозділах, корпусах», – сказав він.
«Це виявилося ефективним. Ми на певному відрізку залишили «шахеди» без зв’язку, щоб вони не могли прицільно з відеосупроводом наносити ураження, скажемо так. Мені є з чим порівнювати, тому що цю динаміку я спостерігаю особисто сам», – додав Колесник.
Завдяки мідл-страйк-ударам полк повністю контролює Запорізьку область, запевняє командир. Їм вдається також обходити російське ППО в окупованому Криму і вражати об’єкти енергетичної інфраструктури Джанкоя, Красноперекопська й Армянська.
Дрон-камікадзе «Зозуля» літає на відстань до 500 кілометрів і несе бойову частину до 50 кілограмів, має три з половиною метри завдовжки, майже шість метрів – розмах крил. Крейсерська швидкість – 130 кілометрів на годину. Злітна споряджена вага літака – 150 кілограмів. Дрон оснащений системою візуальної навігації і має систему протидії спуфінгу: може розпізнавати підроблений сигнал. Також літає в дощ, сніг і при мінус 27 градусів. Тривалість польоту – до дев’яти годин.
Про те, як працюють екіпажі мідл-страйк дронів 422-го окремого полку безпілотних систем Luftwaffe ЗСУ – дивіться у випуску Крим. Реалії:
Зеленський підтвердив удар по арсеналах, базі ВМФ і нафтобазі у Росії
Президент України Володимир Зеленський підтвердив українські удари по території Росії вночі проти 6 червня, зокрема, по арсеналах і базі ВМФ РФ у Кронштадті біля Санкт-Петербурга й нафтобазі у Краснодарському краї.
«Цю війну час завершувати. Але російський керівник хоче воювати. Тому працюють українські санкції за цю агресію. Минулої ночі наші дрони подолали відстань близько 1000 кілометрів до регіону Петербурга – до арсеналів ВМФ ворога і бази в Кронштадті. А також наші далекобійні санкції подолали близько 500 кілометрів до Краснодарського регіону і вдарили по нафтобазі. Важливі результати спільної роботи воїнів ЗСУ, СБУ та ГУР», – написав Зеленський у телеграмі.
Тим часом у Силах спеціальних операцій України навели деталі удару по військово-морській базі Балтійського флоту РФ «Кронштадт», розташованій поблизу Санкт-Петербурга.
«Кілька дронів ССО успішно досягли своїх цілей. На території бази зафіксовано займання. «Кронштадт» є символом військово-морських сил Росії і стратегічним елементом воєнної машини ворога. На базі розміщені військові кораблі, підводні човни, навчальні центри, доки для ремонту та суднобудівні потужності», – йдеться в повідомленні.
Раніше сьогодні влада Ленінградської області Росії і Санкт-Петербурга заявила про масштабну атаку дронів в ніч проти 6 червня. Зокрема, губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко заявив, що над регіоном нібито збили 141 безпілотник, а губернатор Петербурга Олександр Бєглов заявив про можливі перебої мобільного інтернету і закликав жителів міста не виходити на вулицю. Як зазначає російське видання Astra, зі схожим закликом Бєглов виступив вперше.
«Зафіксовано падіння уламків у Лузькому, Волосівському і Ломоносівському районах Ленінградської області. Наразі силами і засобами Міноборони ліквідується пожежа поблизу селища Велика Іжора», – заявив Дрозденко.
Український моніторинговий канал Exilenova+ писав, що удару в цьому селищі зазнав 15-й арсенал ВМФ Росії – стратегічний об’єкт російського флоту, що виконує зберігання, ремонт, обслуговування і утилізацію морських боєприпасів, торпед і ракетного озброєння.
Astra вказує, що ударів могли також зазнати Кадетський морський корпус у Кронштадті, Петергофська нафтобаза, там зафіксували пожежу, і НДІ Морської теплотехніки у Ломоносові під Санкт-Петербургом (ключове підприємство зі створення підводної зброї). Очевидці повідомляли про звуки вибухів у Санкт-Петербурзі.
Про нічні атаки і пожежі також повідомили в інших регіонах Росії й на окупованих РФ територіях. Зокрема, за даними моніторингових телеграм-каналів, під ударом був порт в окупованому Маріуполі, зайнялася нафтобаза в Зугресі на окупованій частині Донеччини.
Як пише Російська служба Радіо Свобода, також нафтобаза горить в Усть-Лабінську Краснодарського краю Росії. Про вибухи й пожежу повідомили і в місті Вузлова Тульської області РФ. Відомо і про пожежу на Антипінському НПЗ у Тюмені, поки незрозуміло, чи була вона результатом атаки безпілотників. Від України до Тюмені – понад дві тисячі кілометрів.
Офіційних російських даних щодо уражень поки що немає.
Російський Санкт-Петербург, де 3-6 червня відбувається міжнародний економічний форум, днями вже зазнавав атаки українських сил, зокрема 3 червня.
Тоді, за даними української сторони, зазнали ураження нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі, корвет «Бойкий» у Кронштадті, портовому місті під Петербургом, де розташована база ВМС Росії. Пожежу і пошкодження підтверджували супутникові знімки. Російська влада не підтверджувала уражень згаданих об’єктів.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Сирський: РФ лише на Олександрівському напрямку зосередила 71 тисячу військових
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що російська армія продовжує нарощувати зусилля в Україні, зокрема, лише на Олександрівському напрямку російське угруповання, за його словами, налічує понад 71 тисячу військовослужбовців.
«Ще близько такої ж кількості ворог зосередив на Гуляйпільському й Оріхівському напрямках. Ситуація залишається динамічною – активні бойові дії ведуть як російські війська, так і Сили оборони України», – написав Сирський у соцмережах, додавши, що відвідав війська, що тримають позиції у Південній операційній зоні.
Генштаб ЗСУ у своєму зведенні вранці 6 червня повідомив, що на фронті протягом минулої доби зафіксовано 269 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Гуляйпільському напрямку.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Цю тенденцію фіксує й американський Інститут вивчення війни (ISW): за їхніми підрахунками, за пів року інтенсивних штурмів (з грудня 2025-го по травень 2026 року) російські війська змогли просунутися на площі трохи більше як 40 квадратних кілометрів.
Українським силам вдалося суттєво зупинити російський наступ весняно-літньої кампанії 2026 року, пишуть аналітики.
21 травня міністр оборони Михайло Федоров заявив, що Україні вдалося суттєво сповільнити просування сил РФ і поступово перехоплювати ініціативу на фронті завдяки роботі українських військових й іншим чинникам, серед яких вимкнення для агресора Starlink і нарощування дронових ударів середньої дальності (middle strike).
В ISW проаналізували заяви Путіна після листа Зеленського
Російський лідер Володимир Путін відхилив пропозицію президента України Володимира Зеленського провести переговори про припинення війни і підтвердив наміри Кремля досягти своїх воєнних цілей, пише у свіоєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
За словами аналітиків, Путін підтвердив свою переконаність у «неминучості військової перемоги російських військ, незважаючи на наявні дані, які свідчать про протилежне».
«Заяви Путіна узгоджуються з його теорією перемоги, яка полягає в тому, що Росія може виграти тривалу виснажливу війну за умови просування російських військ на всьому театрі бойових дій. Росії дедалі складніше підтримувати свою стратегію ведення тривалої війни на виснаження, а її бойові результати погіршилися», – йдеться у повідомленні.
В ISW зазначили, що Росія також зазнає наслідків війни в економіці й стикається зі зниженням рівня набору до лав збройних сил і невдоволенням у суспільстві.
«Протягом останніх місяців українські війська активізували свої удари середньої і великої дальності й відібрали тактичну ініціативу в декількох районах фронту, що створило додаткові виклики для Росії у продовженні військових дій. Заяви Путіна на ПМЕФ свідчать про те, що, незважаючи на ці зростаючі труднощі, він залишається відданим своїм військовим цілям, своїй теорії перемоги і своєму нинішньому способу ведення війни в Україні», – кажуть в Інституті вивчення війни.
В ISW також вказують, що російські чиновники, включно з Путіним, намагаються показати, що Росія нібито готова до переговорів, використовуючи відсутність чіткої інформації про саміт президентів США і Росії на Алясці у серпні 2025 року. Зокрема, відповідаючи на лист президент України Володимира Зеленського, Путін 5 червня заявив, що Росія нібито готова досягти угоди з Україною про припинення війни, але така угода має ґрунтуватися на домовленостях, досягнутих на саміті в Анкориджі (про які публічно не оголошували).
«Кремль неодноразово використовував відсутність офіційних документів про результати саміту на Алясці, щоб приховати постійне небажання Росії йти на компроміси і відданість своїм максималістським військовим цілям. Путін повторив давні російські вимоги на ПМЄФ 5 червня, заявивши, що російські військові операції припиняться, коли Росія досягне своїх цілей. Путін також висловив завуальовані ядерні погрози Україні, стверджуючи, що Росія використала балістичні ракети середньої дальності «Орешник», здатні нести ядерну зброю, проти України лише як випробування, і натякнув, що РФ ще не використовувала «Орешник» за призначенням», – йдеться у звіті.
Такі ядерні погрози, особливо враховуючи зниження військової ефективності Росії на полі бою, ймовірно, мають на меті підштовхнути Захід й Україну до капітуляції перед вимогами РФ, зазначають аналітики.
Президент України Володимир Зеленський ввечері 4 червня оприлюднив відкритий лист до російського президента Володимира Путіна, у якому, серед іншого, запропонував визначити «чітку дату зустрічі». Він зазначив, що до «розпочатого між нами двостороннього треку» можуть приєднатись інші учасники – Європа і США.
Президент США Дональд Трамп, реагуючи на лист, зазначив, що «було б чудово», якби Зеленський і Путін зустрілися. Путін, реагуючи на лист Зеленського, заявив, що «поки що не бачить сенсу» у зустрічі.
Раніше Кремль заявляв про пропозицію провести таку зустріч у Москві. Українська сторона таку можливість відкидає. Зеленський заявляв, що пропозиція зустрічі у Москві спрямована на затягування переговорного процесу. Натомість Україна пропонувала провести таку зустріч на нейтральному майданчику. Назвалися такі країни як Швейцарія, Туреччина.
Москва також називає виведення українських військ із території всієї Донецької області умовою припинення вогню в Україні.
Представники РФ натякають на те, що ця тема обговорювалася під час зустрічі президентів США й Росії в Анкориджі у серпні минулого року. У Кремлі стверджують, що «дух Анкориджа» чи «розуміння, досягнуте в Анкориджі» мають лежати в основі врегулювання в Україні.
12 травня президент США Дональд Трамп, відповідаючи на запитання журналістів, заявив, що він не мав домовленостей із російським лідером Володимиром Путіним про те, що Росія отримає весь Донбас.
Влада України відмовляється виконувати вимогу про передачу всього Донбасу під контроль Росії.
«Біля труни батька я зрозуміла: піду на війну». Після років в еміграції українка долучається до ЗСУ
Христина Лабанда провела в Антверпені майже половину свого життя. Вона приїхала туди на заробітки у 2010-му, уже давно вивчила мову і має постійний дозвіл на проживання. Але зараз пакує останні валізи та повертається в Україну, щоб вступити до лав ЗСУ.
Своєю історією Христина поділилася із проєктом Радіо Свобода «Ти як?». Дивіться і читайте тут
На окупованій частині Луганщині обмежили перевезення пасажирів до окупованого Крим
Підконтрольне Росії угруповання «ЛНР» оголосило про обмеження на пасажирські перевезення автошляхами у бік Криму, які проходять окупованими Росією територіями.
Як повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, в указі очільника угруповання «ЛНР» Леоніда Пасічника сказано, що заходи вжиті у зв’язку з діями українських сил.
В останні тижні регулярно повідомляли про удари українських дронів по військових автомобілях, що рухаються так званою трасою «Новоросія», яка пов’язує Росію й окупований Крим. Російська влада заявила також про загибель восьми пасажирів рейсового автобуса з Москви до Сімферополя, стверджуючи, що по ньому вдарив безпілотник на окупованій частині Донецької області.
Як йдеться в указі Пасічника, заборонені регулярні й нерегулярні пасажирські перевезення на ділянках трас: Бєлгород-Старобільськ-Луганськ-Донецьк-Маріуполь, а також Ростов-на-Дону-Маріуполь-Мелітополь-Сімферополь. Це – ключові магістралі, що проходять окупованими територіями. Також заборонено перевозити на автомобільному транспорті групи дітей територією, із низкою винятків. Приватним особам рекомендується не використовувати ці автодороги для пересування.
Указ Пасічника став ще одним підтвердженням того, що російська влада у зв’язку з ударами дронів перестала вважати трасу до окупованого Криму безпечною. Це вже вплинуло на постачання на півострів, зокрема пального. У Криму зараз немає бензину у вільному продажу.
Паливна криза в окупованому Криму: дефіцит пального зростає через атаки українських дронів (фотогалерея)
17 людей загинули, десятки поранені минулої доби через удари РФ у 5 областях – дані ОВА
У п’яти областях України (Донецькій, Херсонській, Запорізькій, Харківській і Сумській) 17 людей загинули, понад 70 – зазнали поранень внаслідок російських атак минулої і від початку цієї доби, свідчать дані обласних військових адміністрацій.
Зокрема, про загибель шести і поранення 19 жителів повідомив очільник Донецької ОВА Вадим Філашкін. За його словами, люди загинули в Миколаївці, Добропіллі й Олексієво-Дружківці. «Всього за добу росіяни 29 разів обстріляли населені пункти Донеччини», – написав Філашкін у телеграмі.
Очільник Херсонської ОВА Олександр Прокудін повідомив про загибель шести і поранення 27 людей в області минулої доби.
«Російські військові били по соціальній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили шість багатоповерхівок і дев’ять приватних будинків. Також окупанти понівечили адмінбудівлі, магазини, заклад громадського харчування, автозаправну станцію, стільникову вежу, господарчу споруду та приватні автомобілі, поцілили по території фермерського господарства», – зазначив він.
Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов повідомив, що протягом минулої доби російських ударів зазнали Харків і 19 населених пунктів Харківської області: внаслідок обстрілів одна людина загинула, шестеро – постраждали.
У Запорізькій області, за словами очільник ОВА Івана Федорова, двоє людей загинули, ще п’ятеро – поранені внаслідок російських атак по Запоріжжю і Запорізькому району.
«Упродовж доби окупанти завдали 946 ударів по 55 населених пунктах Запорізької області», – йдеться в його повідомленні у телеграмі.
Крім того, очільник ОВА повідомив про вісьмох постраждалих у Запоріжжі й області через атаки РФ цієї доби, 6 червня.
Очільник Сумської ОВА Олег Григоров повідомив про двох загиблих внаслідок російських ударів по цивільній інфраструктурі Сумщини.
«У Хутір-Михайлівській громаді виявили тіло загиблої літньої жінки. Учора ворог атакував громаду, внаслідок чого сталася масштабна пожежа у житловому секторі. Вранці росіяни атакували Ворожбянську громаду дронами та керованими авіабомбами На території власного домогосподарства внаслідок ворожого удару загинув цивільний чоловік. Інформація про інші наслідки уточнюється», – повідомив він.
За словами Григорова, також відомо про сімох постраждалих на Сумщині: двох протягом ночі, п’ятьох – минулої доби.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: найбільше російських атак за добу було на Гуляйпільському напрямку
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 269 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Гуляйпільському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 6 червня Генштаб ЗСУ.
«На Гуляйпільському напрямку окупанти здійснили 40 атак у районі Прилук, Злагоди, Рибного, Святопетрівки, Залізничного та у бік Добропілля, Воздвижівки, Гіркого, Гуляйпільського, Цвіткового, Верхньої Терси, Староукраїнки, Чарівного», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними командування ЗСУ, 31 штурм російських військ українські сили зупинили на Покровському напрямку, 29 – на Лиманському, 22 – на Костянтинівському.
Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Цю тенденцію фіксує й американський Інститут вивчення війни (ISW): за їхніми підрахунками, за пів року інтенсивних штурмів (з грудня 2025-го по травень 2026 року) російські війська змогли просунутися на площі трохи більше як 40 квадратних кілометрів.
Українським силам вдалося суттєво зупинити російський наступ весняно-літньої кампанії 2026 року, пишуть аналітики.
21 травня міністр оборони Михайло Федоров заявив, що Україні вдалося суттєво сповільнити просування сил РФ і поступово перехоплювати ініціативу на фронті завдяки роботі українських військових й іншим чинникам, серед яких вимкнення для агресора Starlink і нарощування дронових ударів середньої дальності (middle strike).
Влада РФ заявила про масштабну атаку дронів на Петербург
Влада Ленінградської області Росії і Санкт-Петербурга заявила про масштабну атаку дронів в ніч проти 6 червня.
Зокрема, губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко заявив, що над регіоном нібито збили 141 безпілотник, а губернатор Петербурга Олександр Бєглов заявив про можливі перебої мобільного інтернету і закликав жителів міста не виходити на вулицю. Як зазначає російське видання Astra, зі схожим закликом Бєглов виступив вперше.
«Зафіксовано падіння уламків у Лузькому, Волосівському і Ломоносівському районах Ленінградської області. Наразі силами і засобами Міноборони ліквідується пожежа поблизу селища Велика Іжора», – заявив Дрозденко.
Український моніторинговий канал Exilenova+ пише, що удару в цьому селищі зазнав 15-й арсенал ВМФ Росії – стратегічний об’єкт російського флоту, що виконує зберігання, ремонт, обслуговування і утилізацію морських боєприпасів, торпед і ракетного озброєння.
Astra вказує, що ударів могли також зазнати Кадетський морський корпус у Кронштадті, Петергофська нафтобаза, там зафіксували пожежу, і НДІ Морської теплотехніки у Ломоносові під Санкт-Петербургом (ключове підприємство зі створення підводної зброї).
Очевидці повідомляли про звуки вибухів у Санкт-Петербурзі.
Про нічні атаки і пожежі також повідомили в інших регіонах Росії й на окупованих РФ територіях. Зокрема, за даними моніторингових телеграм-каналів, під ударом був порт в окупованому Маріуполі, зайнялася нафтобаза в Зугресі на окупованій частині Донеччини.
Як пише Російська служба Радіо Свобода, також нафтобаза горить в Усть-Лабінську Краснодарського краю Росії. Про вибухи й пожежу повідомили і в місті Вузлова Тульської області РФ. Відомо і про пожежу на Антипінському НПЗ у Тюмені, поки незрозуміло, чи була вона результатом атаки безпілотників. Від України до Тюмені – понад дві тисячі кілометрів.
Офіційних даних щодо ударів поки що немає. Українські військові поки не коментували ситуацію.
Російський Санкт-Петербург, де 3-6 червня відбувається міжнародний економічний форум, днями вже зазнавав атаки українських сил, зокрема 3 червня.
Тоді, за даними української сторони, зазнали ураження нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі, корвет «Бойкий» у Кронштадті, портовому місті під Петербургом, де розташована база ВМС Росії. Пожежу і пошкодження підтверджували супутникові знімки. Російська влада не підтверджувала уражень згаданих об’єктів.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
У МЗС України вибачилися перед Грецією через морський дрон біля Лефкади
У Міністерстві закордонних справ України перепросили в Греції через інцидент із виявленим у травні морським безпілотником неподалік берегів грецького острова Лефкада.
«Українська сторона висловлює свої вибачення за інцидент, наголошуючи, що він став результатом обставин, спричинених російською агресією проти України. Українська сторона переконана, що цей інцидент, як і подібні випадки в інших регіонах, демонструє, що агресія Росії проти України становить загрозу не лише для нашої країни, а й для сусідніх дружніх держав, Європи та світу загалом», – написав у соцмережі X речник МЗС України Георгій Тихий.
У МЗС зазначили, що Україна намагатиметься уникати схожих інцидентів у майбутньому і високо цінує дружні відносини з Грецією.
«Оскільки сучасні виклики міжнародній і регіональній безпеці, зокрема морській безпеці, і діяльність російського «тіньового флоту» викликають спільне занепокоєння як Греції, так і України, Україна наголошує на своїй відданості нормам міжнародного права і принципам цивільної морської безпеки, зазначаючи свою зацікавленість у запобіганні подібним випадкам у майбутньому», – зазначив речник.
«Україна, як і Греція, залишається відданою подальшому поглибленню дружніх відносин між нашими двома країнами і розвитку конструктивного діалогу в усіх сферах, що становлять взаємний інтерес», – додав він.
У травні морський безпілотний апарат виявили неподалік берегів Лефкади у Греції. Експертиза, проведена Генштабом національної оборони Греції, підтвердила, що дрон належить Україні й використовувався для операцій проти суден, пов’язаних із російським «тіньовим флотом». На початку червня Афіни у зв’язку із цим інцидентом офіційно висловили протест Києву.
На Сумщині війська РФ атакували енергоінфраструктуру, АЗС і поштовий транспорт – ОВА
Російські військові вночі проти 6 червня атакували енергетичну інфраструктуру, АЗС і поштовий транспорт на Сумщині, є постраждалі, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Григоров.
За даними ОВА, внаслідок атак по енергетичній інфраструктурі з вечора в окремих населених пунктах зафіксовані перебої з електропостачанням.
«Після півночі ворожий БпЛА поцілив по автозаправній станції у Тростянецькій громаді. Постраждала працівниця АЗС. Жінку госпіталізували, її життю нічого не загрожує. Пізніше ще один російський безпілотник атакував поштовий автомобіль на трасі в Сумському районі поблизу Садівської громади. Поранений водій. Його доставили до лікарні, медики надають необхідну допомогу», – написав Григоров у телеграмі.
Він додав, що протягом минулої доби внаслідок російських ударів у прикордонних громадах Сумщини постраждали ще пʼять людей.
Повітряні сили ЗСУ раніше сьогодні повідомили, що російські військові вночі проти 6 червня атакували Україну 272 безпілотниками, 249 з яких знешкодили сили ППО. У Повітряних силах зазначили, що зафіксовано влучання 19 ударних БпЛА на 11 локаціях, а також падіння уламків на 13 локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Об’єднані для України» кажуть: «Росію можна змусити до миру»
«Чеська ініціатива» з постачання боєприпасів для України продовжує працювати, попри скорочення фінансування, а в Європі обережно оцінюють перспективи нових переговорів між Києвом і Москвою після відкритого листа Зеленського до Путіна.
Про це, а також про підтримку України, вступ до ЄС після зняття угорського вето та ризики появи нових «Орбанів» у Європі говорили політики з восьми країн (країн-членів мережі «Об’єднані для України») під час брифінгу у Празі.
«Відбувся зсув у спробах досягти переговорного врегулювання. І я думаю, що нічні новини та відкритий лист, який президент Зеленський надіслав Володимиру Путіну… – це, безперечно, щира спроба провести належні переговори та завершити війну на справедливих умовах», – сказав Алекс Собел, член Палати громад Великої Британії під час візиту до Праги Міжнародної парламентської мережі «Об'єднані заради України».
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, він пояснив, що у Великій Британії сподіваються на те, що з Росією, все ж таки, вдасться домовитись, але сильно на це не розраховують.
Більше про це за лінком
Під час нічної атаки РФ зафіксовано влучання 19 дронів – Повітряні сили
Російські військові вночі проти 6 червня атакували Україну 272 ударними безпілотниками, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 249 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
У Повітряних силах зазначили, що зафіксовано влучання 19 ударних БпЛА на 11 локаціях, а також падіння уламків на 13 локаціях.
Військові попередили, що атака триває, в повітряному просторі України перебувають декілька російських безпілотників.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати Росії у війні: понад мільйон 372 тисячі військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 372 270 своїх військових, зокрема 1380 осіб – за минулу добу, такі дані на ранок 6 червня навів Генштаб ЗСУ.
Щодо військової техніки, то армія РФ, за даними українського командування, зазнала таких втрат:
- танки – 11 983 (+3 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 696 (+12)
- артилерійські системи – 43 397 (+82)
- РСЗВ – 1 837 (+5)
- засоби ППО – 1 405 (+1)
- літаки – 436
- гелікоптери – 353
- наземні робототехнічні комплекси – 1 585 (+9)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 331 818 (+2046)
- крилаті ракети – 4 733
- кораблі/катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 103 658 (+358)
- спеціальна техніка – 4 253 (+3).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
«Нехай самі розбираються» – Трамп про переговори Зеленського і Путіна
Президент США Дональд Трамп заявив, що український президент Володимир Зеленський та російський президент Володимир Путін мають «самі розбиратися».
У Трампа запитали, чи хоче він, після того, як Зеленський запропонував Путіну особисту зустріч, щоб спочатку вони провели зустріч віч-на віч без участі США.
«Я не проти. Я маю на увазі, нехай вони самі розбираються. Це я домігся цієї ситуації, і я думаю, що це вирішиться. Я думаю, що ми наближаємося до того етапу, якого Росія та Україна мали б уже досягти», – сказав він під час спілкування з журналістами.
Відповідаючи на запитання щодо представника США на переговорах між Україною та Росією, він сказав: «Ми всі будемо залучені. Ми хочемо, щоб це сталося».
Президент України Володимир Зеленський ввечері 4 червня оприлюднив відкритий лист до російського президента Володимира Путіна, у якому, серед іншого, запропонував визначити «чітку дату зустрічі». Він зазначив, що до «розпочатого між нами двостороннього треку» можуть приєднатись інші учасники – Європа та США.
За його словами, нинішня лінія фронту – це «лінія, з якої має початися дипломатія». Він також заявив про готовність України повністю припинити вогонь на час перемовин.
Російський президент Володимир Путін у відповідь заявив, що «поки що не бачить сенсу» у зустрічі. Коментуючи цей лист, Путін звернувся до російських військових зі словами «працюйте, браття».
Раніше Дональд Трамп, реагуючи на лист, зазначив, що «було б чудово», якби Зеленський і Путін зустрілися.
Радбез ООН скликає екстрене засідання на прохання України – Сибіга
Рада безпеки ООН скликає чергове екстрене засідання у понеділок на прохання України через нову масштабну атаку РФ, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
«Остання хвиля російських ударів є ще одним нагадуванням про те, що Москва продовжує обирати ескалацію замість миру, а терор замість дипломатії», – написав він у соцмережі Х.
За його словами, постійний міжнародний тиск на Росію залишається важливим для відновлення поваги до Статуту ООН та просування змістовної пропозиції президента України Володимира Зеленського Росії щодо припинення війни.
Президент України Володимир Зеленський ввечері 4 червня оприлюднив відкритий лист до російського президента Володимира Путіна, у якому, серед іншого, запропонував визначити «чітку дату зустрічі». Він зазначив, що до «розпочатого між нами двостороннього треку» можуть приєднатись інші учасники – Європа та США.
За його словами, нинішня лінія фронту – це «лінія, з якої має початися дипломатія». Він також заявив про готовність України повністю припинити вогонь на час перемовин.
Російський президент Володимир Путін у відповідь заявив, що «поки що не бачить сенсу» у зустрічі. Коментуючи цей лист, Путін звернувся до російських військових зі словами «працюйте, браття».
Президент США Дональд Трамп, реагуючи на лист, зазначив, що «було б чудово», якби Зеленський і Путін зустрілися.
Журналісти підтвердили загибель понад 225 тисяч російських солдатів на війні проти України
Журналісти станом на 5 червня підтвердили загибель на війні проти України 225 019 російських військовослужбовців. Про це йдеться у підрахунках, які ведуть Російська служба Бі-бі-сі та «Медіазона» спільно з командою волонтерів.
Цей список сформовано на основі аналізу некрологів, фотографій з цвинтарів та військових меморіалів, а також даних відкритих державних реєстрів. Реальна кількість загиблих може бути набагато більшою.
Розслідувачі нагадують, що з початку літа і до середини осені 2022 року основну тяжкість втрат несли добровольці, тоді як на першому етапі війни великі втрати також мали підрозділи ВДВ, а потім на мотострілецькі війська.
До кінця 2022-го та початку 2023 року різко зросла кількість загиблих серед ув’язнених, завербованих у ПВК «Вагнер». Саме з них формувалися штурмові групи, які використовувалися у боях за Бахмут. У березні 2023 року ув’язнені стали найбільшою категорією втрат російської сторони. Після завершення бахмутської кампанії випадків такого масштабного використання ув’язнених більше не фіксувалося.
До вересня 2024 року найчисленнішою категорією загиблих знову стали добровольці. Це пов’язано з тим, що набір ув’язнених значно скоротився, нова мобілізація не проводилася, а потік контрактників і добровольців продовжувався.
Станом на 5 червня також підтверджено загибель понад 7,2 тисяч офіцерів російської армії та інших силових структур.
При цьому частка офіцерів загалом втрат з часом знижується, зазначає «Медіазона». На початку війни, коли у бойових діях брала участь переважно кадрова контрактна армія, офіцери становили до 10% від числа підтверджених загиблих. До листопада 2024 року їхня частка скоротилася до 2–3%, що дослідники пов’язують із зміною характеру війни та масовим залученням пересічних добровольців, які гинуть значно частіше за командний склад.
Водночас у травні російські незалежні видання «Медуза» і «Медіазона» заявили, що число росіян, які загинули під час повномасштабної війні РФ проти України, до кінця 2025 року досягло 352 тисяч осіб. Видання спираються на поіменні списки загиблих, які «Медіазона» складає спільно з Російською службою «Бі-Бі-Сі» й командою волонтерів, а також на дані з російського Реєстру спадкових справ.
За останніми даними Генштабу ЗСУ, Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 370 890 своїх військових.
Зеленський заявив про погодження нових операцій СБУ
Президент України Володимир Зеленський повідомив про погодження нових операцій Служби безпеки України, не уточнивши деталей.
«Сьогодні була доповідь Служби безпеки України. Звіт по результатах за цей рік на фронті та в операціях передусім. Воїни СБУ – ЦСО «А» – номер один по ураженнях ворога на фронті з початку року. Результативно ми захищаємо свою державу, ми захищаємо свою незалежність. І сьогодні погодив Службі безпеки України нові наші операції», – сказав він у вечірньому відеозверненні.
Також після відповіді російського президента Володимира Путіна на його лист Зеленський зазначив, що Росія «знову обирає війну».
На початку тижня президент України відзначив державними нагородами людей, причетних до спецоперації «Павутина».
1 червня 2025 року українські безпілотники атакували дронами одразу кілька військових аеродромів Росії: в Іркутській, Мурманській, Рязанській та Іванівській областях. У СБУ заявили, що в результаті атаки був уражений 41 російський літак, серед яких були А-50, Ту-95, Ту-22 М3 та Ту-160. Голова Центру протидії дезінформації при РНБО України Андрій Коваленко говорив, що 13 літаків знищені.
Обмін полоненими: емоції, обійми та зустріч звільнених з полону українських військових
5 червня відбувся 75-й, обмін полоненими. З російського полону повернули 185 українських військовослужбовців, а також одного цивільного українця, якого російські сили утримували з 2022 року, повідомив 5 червня Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Радіо Свобода поспілкувалося з батьками, які дочекалися сина з російського полону.