Вразливі категорії українців у Польщі залишилися без доступу до медичної допомоги. Чому?
Ці історії українців, які після початку повномасштабної війни знайшли прихисток у Польщі, розповідає Польський міграційний форум. Разом із польським медіа він розпочав збір коштів для підтримки воєнних мігрантів з України, які опинилися у скрутному становищі та втратили доступ до медичної допомоги після завершення дії спецзакону щодо українських біженців.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» дослідив, скільки воєнних мігрантів залишилися без належної підтримки та чи є шляхи вирішення цієї ситуації.
Через удари Росії протягом доби є загиблі в 5 прифронтових областях
Російські війська атакували низку областей протягом попередньої доби та ночі на 7 червня, повідомляє місцева влада.
Зокрема, відомо про двох загиблих у Донецькій області, заявив голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін:
«За 6 червня росіяни вбили 2 жителів Донеччини: у Краматорську і Дружківці».
Поранень зазнали троє жителів Дружківки та троє людей у Краматорську.
На Запоріжжі увечері 6 червня російські військові вдарили FPV-дроном по маршрутному таксі в селищі Кушугум, повідомив очільник ОВА Іван Федоров. Загинув 56-річний водій.
«Ще 25 поранені внаслідок ворожих атак по Запоріжжю і Запорізькому району. Упродовж доби окупанти завдали 967 ударів по 51 населеному пункту Запорізької області», – підсумував Федоров на ранок неділі.
Вранці голова Запорізької області повідомив про удар по Запоріжжю: постраждав приватний будинок і залізнична інфраструктура. Постраждали 45-річна жінка та 49-річний чоловік.
На вечір 6 червня було відомо про шістьох поранених у Дніпропетровській області, повідомляв голова регіону Олександр Ганжа. Серед них – 16-річний підліток.
Протягом ночі, за даними ОВА, ще один житель Дніпропетровщини, 35-річний чоловік, зазнав поранень у Синельниківському районі. 59-річний житель Нікопольського району загинув.
Протягом доби внаслідок російських атаки постраждали 14 жителів Херсонщини, заявив очільник ОВА Олександр Прокудін. Атаки пошкодили, зокрема, вісім багатоповерхівок та 15 приватних будинків, а також водонапірну башту, стільникову вежу, господарчі споруди, сільгосптехніку та приватні автомобілі.
Читайте також: Росія вдарила по критичній інфраструктурі Херсона, зникло світло – влада
Голова Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько також доповів про поранених внаслідок ударів по обласному центру вранці в неділю: постраждали чоловіки 70 і 27 років і 74-річна жінка.
За даними очільника Харківщини Олега Синєгубова, протягом попередньої доби російських ударів зазнали 17 населених пунктів області. Загинула одна людина, п’ятеро поранені:
«У сел. Слатине Дергачівської громади загинув 51-річний чоловік; у с. Руські Тишки Циркунівської громади постраждали 64-річний чоловік і 61-річна жінка; у с. Сподобівка Шевченківської громади постраждав 46-річний чоловік; у с. Бударки Вовчанської громади зазнав поранень 57-річний чоловік; біля с. Молодова Старосалтівської громади постраждала 45-річна жінка».
У Сумській області місцева влада зафіксувала 100 російських обстрілів протягом доби. У Ворожбянській громаді внаслідок удару дрона загинув 48-річний чоловік. Поранень зазнали 86-річна жителька Шосткинської громади, 38-річний чоловік, 18-річний хлопець і 50-річна жінка в Глухівській громаді.
Також ОВА зафіксувала загибель 77-річної жінки через атаку дрона в Хутір-Михайлівській громаді 5 червня. По допомогу звернувся 46-річний чоловік, який постраждав 4 червня через удар по Середино-Будській громаді.
Також вночі й вранці російські війська атакували Корюківку на Чернігівщині, заявив голова області В’ячеслав Чаус:
«Постраждала жінка старшого віку. Її госпіталізували з уламковими пораненнями».
Одещина протягом ночі зазнала масованої атаки безпілотниками, повідомив голова області Олег Кіпер. За його даними, через це загорілася нежитлова будівля в обласному центрі:
«На жаль, постраждав 41-річний чоловік, у нього осколкові поранення, стан задовільний».
Крім того, в Чорноморську постраждали житлові будинки, газова труба, будівля на території храму й дві вантажівки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Повітряні сили: Росія запустила 236 дронів протягом ночі, 215 збили
Російська армія атакувала Україну протягом ночі із застосуванням 236 ударних безпілотників різних типів, повідомляє командування Повітряних сил вранці 7 червня.
Безпілотники «Шахед», «Гербера», «Італмас», імітатори «Пародія» та дрони інших типів запускали з напрямків Брянсьа, Курська, Міллєрова, Орла, Приморсько-Ахтарська, а також окупованих Донеччини та Криму.
«За попередніми даними, станом на 08.30, протиповітряною обороною збито/подавлено 215 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в зведенні.
Військові зафіксували влучання 17 ударних БПЛА на13 локаціях, а також падіння уламків збитих дронів на дев’яти локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Російська армія втратила за добу, 6 червня, 1350 військових – Генштаб ЗСУ
Втрати російських військ сягнули близько 1 373 620 людей особового складу, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 7 червня.
За даними командування, протягом попередньої доби армія РФ втратила приблизно 1 350 військових.
Штаб також зафіксував втрату російськими військами за добу:
- 6 танків (загалом 11 989)
- 4 бойових броньованих машин (24 700)
- 82 артилерійських систем (43 479)
- 7 реактивних систем залпового вогню (1 844)
- 2 засобів протиповітряної оборони (1 407)
- 10 наземних робототехнічних комплексів (1 595)
- 2 245 безпілотників оперативно-тактичного рівня (334 063)
- 393 автомобілів і автоцистерн (104 051)
- 4 одиниць спеціальної техніки (4 257)
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Від України до Ірану: як дрони змінюють баланс сил на полі бою
Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в 2022 році, вона очікувала падіння Києва за лічені дні.
Коли наприкінці лютого США та Ізраїль розпочали бомбардувальну кампанію проти Ірану, вони також розраховували на швидкий крах Ісламської Республіки.
Але в обох випадках сильніша військова міць не змогла здолати меншу й слабшу сторону конфлікту. Натомість Україна та Іран змінили характер бойових дій завдяки дешевим дронам власного виробництва.
Війни в Україні та на Близькому Сході дали поштовх розвитку асиметричної війни дронів, кажуть експерти. Компенсуючи нестачу ракет і відсутність сучасних військово-повітряних сил, слабші у військовому плані сторони дедалі частіше використовують дрони, щоб зрівняти шанси.
«Війна дронів є новою в тому сенсі, що вона не замінює традиційні військові засоби, а радше змінює способи їх застосування», – сказав Клемент Молін, аналітик французького аналітичного центру Atum Mundi.
Публікація на цю тему за лінком
Командування повідомило про понад 220 боєзіткнень на фронті за добу
Протягом попередньої доби, 6 червня, на фронті відбулося 223 бойових зіткнення, йдеться в зведенні Генерального штабу Збройних сил України вранці 7 червня.
Згідно з ним, напередодні авіація Сил оборони уразила три райони зосередження російського особового складу, дві артилерійських системи та вісім пунктів управління безпілотниками.
Зокрема, чотири боєзіткнення мали місце на Північно-Слобожанському та Курському напрямках. На Південно-Слобожанському напрямку російські загарбники п’ять разів штурмували позиції ЗСУ поблизу Стариці, Лимана, Вовчанська та Охрімівки.
Сили оборони відбивали російські атаки, поміж іншого, на Куп’янському, Лиманському, Слов’янському та Краматорському напрямках.
На Костянтинівському напрямку армія РФ здійснила 17 атак у районах Костянтинівки, Іванопілля, Плещіївки, Русинового Яру та Іллінівки.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 46 штурмових дій агресора в районах Торецького, Софіївки, Кучерового Яру, Білицького, Матяшевого, Василівки, Дорожнього, Вільного, Нового Донбасу, Заповідного, Новоолександрівки, Родинського, Шевченка, Гришиного, Сергіївки, Котлиного, Новопавлівки та Удачного», – йдеться в зведенні.
Російська армія 10 разів атакувала на Олександрівському напрямку. На Гуляйпільському напрямку мали місце 28 атак поблизу Добропілля, Воздвижівки, Залізничного, Оленокостянтинівки, Староукраїнки, Гуляйпільського, Рибного, Прилук, Різдвянки, Верхньої Терси, Цвіткового та Чарівного.
Генштаб зафіксував три російських спроби вклинитися в оборону на Оріхівському напрямку поблизу Щербаків. Дві сутички мали місце на Придніпровському напрямку – в районах Антонівського мосту та острова Білогрудий.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив. Цю тенденцію фіксує й американський Інститут вивчення війни (ISW): за їхніми підрахунками, за пів року інтенсивних штурмів (з грудня 2025-го по травень 2026 року) російські війська змогли просунутися на площі трохи більше як 40 квадратних кілометрів.
Українським силам вдалося суттєво зупинити російський наступ весняно-літньої кампанії 2026 року, пишуть аналітики.
На ЗАЕС відновили електропостачання після 15 годин блекауту – МАГАТЕ
У суботу, 6 червня, було відновлене зовнішнє електропостачання на Запорізькій АЕС після одного з «найтриваліших блекаутів», йдеться у повідомленні Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) у соцмережі Х.
«Сьогодні вранці (6 червня – ред.) на ЗАЕС було відновлене зовнішнє електропостачання після 15-годинного перебою, коли об'єкту доводилося покладатися на аварійні дизельні генератори для охолодження шести зупинених реакторів», – зазначили у пресслужбі.
У МАГАТЕ кажуть, що це була 18-а втрата зовнішнього електроживлення під час війни, яка стала «однією з найтриваліших».
Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі підкреслив «надзвичайну вразливість» електромережі та наголосив на нагальній необхідності проведення запланованих ремонтних робіт на лініях електропередач під захистом перемир’я, досягнутого за посередництва МАГАТЕ.
Шість реакторів Запорізької АЕС перебувають у стані холодної зупинки з 2022 року. МАГАТЕ постійно присутнє на об’єкті для контролю за безпекою під час обстрілів.
Російські війська захопили найбільшу в Європі атомну електростанцію з шістьма реакторами в перші тижні вторгнення Москви в Україну в лютому 2022 року. Станція не виробляє електроенергію. Україна і Росія регулярно звинувачують одна одну в бойових діях біля ЗАЕС, що ставлять під загрозу ядерну безпеку.
«Громадяни другого сорту». Міноборони РФ дискримінує полонених неросіян
До Росії в межах обмінів повернули трохи більше від 6 тисяч військовополонених – така статистика українського проєкту «Хочу жить» за 2022–2025 роки. 52% з них були обміняні у 2025 році. Перевагу при складанні списків на обмін міноборони Росії віддавало етнічним росіянам. Про це інформує проєкт Радіо Свобода «Сибір.Реалії».
«Етнічний склад обміняних росіян помітно відрізняється від складу полонених. Якщо серед військовополонених 66% – етнічні росіяни, то серед обміняних їхня частка зростає до 83%. З російських регіонів частіше за інших за обміном повертали жителів Москви і Московської області, Краснодарського і Пермського країв, Ростовської області. Рідше – уродженців Чувашії, Удмуртії, Калмикії і Сахалінської області», – підрахували автори проєкту «Хочу жить».
Рідні військовополонених із числа корінних народів РФ цю статистику підтверджують. Більше інформації тут
На Донеччині уражено інженерний полк, який будував «лінію Суровікіна» – СБС
Сили безпілотних систем уразили пункт тимчасової дислокації 90-го окремого інженерно-саперного полку 51-ї армії РФ, який облаштовував і мінував так звану «лінію Суровікіна», йдеться у плвідомленні пресслужби.
«У Донецькій області оператори 9-го батальйону «Кайрос» 414-ї бригади «Птахи Мадяра», 1-го окремого центру, 412-ї бригади Nemesis та 413-го полку «Рейд» уразили пункт тимчасової дислокації 90-го окремого інженерно-саперного полку 51-ї армії РФ в районі населеного пункту Піонерське», – зазначили військові.
У СБС зауважили, що цей підрозділ сил РФ залучався до мінування та облаштування так званої «лінії Суровікіна» на Херсонському та Запорізькому напрямках, виконував інженерно-саперні завдання на Бахмутському та Авдіївському напрямках, а також здійснював підготовку фахівців інженерно-технічної справи.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Федоров: на прифронтових територіях збільшують антидроновий захист логістичних маршрутів
На прифронтових територіях України збільшують антидроновий захист логістичних маршрутів, повідомив у телеграмі міністр оборони Михайло Федоров.
За словами міністра, лише протягом травня фахівці Державної спеціальної служби транспорту облаштували понад 211 кілометрів антидронового захисту для логістичних маршрутів.
Крім того, на пошкоджених ділянках доріг вдалося відновити майже 38 кілометрів захисних конструкцій.
Феедоров каже, що паралельно з цим у прифронтових областях тривають ремонтні роботи на автошляхах. Зокрема, за останній місяць було відновлено 115,5 кілометрів автомобільних доріг.
Аналітики американського Інститут вивчення війни (ISW) раніше звернули увагу, що російські війська наразі досягли мінімального прогресу у своєму весняно-літньому наступі 2026 року проти фортечного поясу України, а українські війська навпаки – досягли своїх найбільших успіхів на полі бою взимку та навесні 2026 року з моменту вторгнення України до Курської області у серпні 2024 року, зокрема, повернувши собі більше території, ніж російські війська отримали у квітні 2026 року.
В ISW кажуть, що російські війська не змогли досягти жодного значущого оперативного прогресу за останній рік.
За оцінкою головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського на 8 травня, російська армія активізувала наступальні дії фактично по всьому фронту. Найбільш напруженим, за його словами, залишається Покровський напрямок, де РФ зосередила «близько 106 тисяч особового складу».
Росія атакувала два катери Морської пошуково-рятувальної служби, є постраждалі – Кулеба
Сили РФ атакували два цивільних катери Морської пошуково-рятувальної служби, які виконували гуманітарну місію в межах українського морського коридору, повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.
«Ворог завдав ударів по двох катерах Морської пошуково-рятувальної служби, які виконували гуманітарну місію в межах українського морського коридору. На жаль, є постраждалі. Триває евакуація катерами Військово-Морських Сил ЗСУ», – зазначив він.
За словами Кулеби, малі берегові пошуково-рятувальні судна мають спеціальний захист відповідно до міжнародного гуманітарного права. Зокрема, стаття 27 Другої Женевської конвенції 1949 року прямо передбачає захист суден, що використовуються державою або офіційно визнаними рятувальними організаціями виключно для проведення пошуково-рятувальних операцій та надання допомоги людям на морі.
«Ця атака є черговим доказом свідомого нехтування РФ нормами міжнародного права та створення прямої загрози безпечному функціонуванню гуманітарних морських коридорів у Чорному морі», – наголосив Кулеба.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Путін змарнував можливість вийти з провальної війни – Сибіга
Президент РФ Володимир Путін «змарнував можливість вийти з провальної війни», відмовившись від пропозиції президента України Володимира Зеленського про прямі мирні переговори, зазначив очільник МЗС України Андрій Сибіга.
За його словами, «відмова Путіна – це погана новина для росіян», оскільки ситуація для Росії буде тільки погіршуватися.
«Втрати на полі бою зростатимуть. Невдачі ставатимуть дедалі принизливішими. Економіка буде все глибше занурюватися в рецесію. Буде втрачено більше робочих місць, податки зростатимуть, а інфляція вдарить по найбільш вразливих верствах населення», – написав міністр.
Сибіга звернув увагу, що в РФ уже немає безпечних місць, які могли б бути «звільнені від довгострокових санкцій України, інтенсивність атак продовжуватиме зростати».
Крім цього, міжнародний тиск теж не ослабне, а буде тільки посилюватися, включно з використанням заморожених активів, заборонами на поїздки і неминучою відповідальністю за злочини.
Сибіга наголосив, що все це буде лише тому, що «фанатик у Кремлі хоче залишитися при владі за будь-яку ціну» і готовий пожертвувати майбутнім своєї країни, занапастивши життя мільйонів людей «заради своїх божевільних помилок».
Президент України Володимир Зеленський ввечері 4 червня оприлюднив відкритий лист до російського президента Володимира Путіна, у якому, серед іншого, запропонував визначити «чітку дату зустрічі». Він зазначив, що до «розпочатого між нами двостороннього треку» можуть приєднатись інші учасники – Європа та США.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що цей лист офіційно передадуть через дипломатичні канали.
Речник Кремля Дмитро Пєсков 4 червня заявив, що «якщо Зеленський хоче зустрітися з Путіним, він може приїхати до Москви», повідомляють російські держЗМІ.
Президент США Дональд Трамп, реагуючи на лист, зазначив, що «було б чудово», якби Зеленський і Путін зустрілися.
Раніше Кремль заявляв про пропозицію провести таку зустріч у Москві. Українська сторона таку можливість відкидає. Зеленський заявляв, що пропозиція зустрічі у Москві спрямована на затягування переговорного процесу.
Натомість Україна пропонувала провести таку зустріч на нейтральному майданчику. Назвалися такі країни як Швейцарія, Туреччина.
Москва також називає виведення українських військ із території всієї Донецької області умовою припинення вогню в Україні.
Представники РФ натякають на те, що ця тема обговорювалася під час зустрічі президентів США й Росії в Анкориджі у серпні минулого року. У Кремлі стверджують, що «дух Анкориджа» чи «розуміння, досягнуте в Анкориджі» мають лежати в основі врегулювання в Україні.
12 травня президент США Дональд Трамп, відповідаючи на запитання журналістів, заявив, що він не мав домовленостей із російським лідером Володимиром Путіним про те, що Росія отримає весь Донбас.
Влада України відмовляється виконувати вимогу про передачу всього Донбасу під контроль Росії.
Через атаку по Конотопу є перебої з електро- та водопостачанням – мер
Через російську атаку по Конотопу на Сумщині, у місті спостерігаються перебої з електро- та водопостачанням, повідомив міський голова Артем Семеніхін.
«Цілий день в місті перебої з електрикою і водопостачанням... Вода – за графіком», – написав посадовець.
Він пояснив, що після російської атаки «наразі не вдається відновити обладнання».
Армія РФ вдруге обстріляла Миколаївщину, четверо постраждалих – Кім
У суботу, 6 червня, сили РФ вдруге атакували FPV-дроном Миколаївщину, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Віталій Кім.
«Також сьогодні вдень (6 червня – ред.) ворог атакував Горохівську громаду. Внаслідок атаки поранено чотирьох людей – двох жінок та двох чоловіків. Усі постраждалі госпіталізовані, їхній стан – середньої тяжкості. Надається вся необхідна медична допомога», – зазначив місцевий голова.
Раніше, 6 червня, в ОВА повідомили, що РФ вдарила дроном по Куцурубській громаді Миколаївщині. Внаслідок атаки загинув 64-річний чоловік. Пошкоджено автомобіль.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб: від початку доби відбулось понад 60 боєзіткнень, найбільше – на Покровському напрямку
Від початку доби, 6 червня, на фронті відбулось 64 бойових зіткнення Сил оборони України з російськими військовими, йдеться в оперативному зведенні Генерального штабу ЗСУ.
За даними військових, на Північно-Слобожанському та Курському напрямках відбулися два бойових зіткнення. На цих же ділянках армія РФ 30 разів обстріляла оборонні рубежі та прилеглі населені пункти.
«На Куп’янському напрямку підрозділи російських військ два рази атакували з метою витіснення українських сил поблизу Піщаного та Куп’янська. Одне бойове зіткнення наразі продовжується. На Лиманському напрямку зафіксовані чотири ворожі штурмові спроби поблизу населених пунктів Новоселівка, Ставки та Дробишеве. Одне бойове зіткнення ще триває», – йдеться у повідомленні українського командування.
За інформацією Генштабу, на Слов’янському напрямку українські підрозділи нейтралізували одну спробу армії РФ просунутися в районі населеного пункту Крива Лука.
«На Краматорському напрямку зафіксована одна наступальна дія ворога поблизу населеного пункту Часів Яр, яка завершилася безрезультатно. На Костянтинівському напрямку українські війська стримали 12 атак армії РФ, яка намагалася подолати оборонні лінії в районах Костянтинівки, Іванопілля, Русинового Яру та Іллінівки», – зазначили у Генштабі.
Також відомо, що на Покровському напрямку зафіксована 21 штурмова дія сил РФ із метою витіснення українських підрозділів із займаних позицій біля Торецького, Вільного, Нового Донбасу, Заповідного, Новоолександрівки, Родинського, Шевченка, Гришиного, Сергіївки, Котлиного, Новопавлівки та Удачного. П’ять бойових зіткнень продовжуються.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Цю тенденцію фіксує й американський Інститут вивчення війни (ISW): за їхніми підрахунками, за пів року інтенсивних штурмів (з грудня 2025-го по травень 2026 року) російські війська змогли просунутися на площі трохи більше як 40 квадратних кілометрів.
Українським силам вдалося суттєво зупинити російський наступ весняно-літньої кампанії 2026 року, пишуть аналітики.
21 травня міністр оборони Михайло Федоров заявив, що Україні вдалося суттєво сповільнити просування сил РФ і поступово перехоплювати ініціативу на фронті завдяки роботі українських військових й іншим чинникам, серед яких вимкнення для агресора Starlink і нарощування дронових ударів середньої дальності (middle strike).
Сили РФ атакували Запоріжжя: троє постраждалих, серед них 10-річний хлопець – влада
У суботу, 6 червня, російські військові атакували Запоріжжя, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Іван Федоров.
«Удар прийшовся у дах супермаркету. Внаслідок атаки виникла пожежа у квартирі будинку, розташованого навпроти. Постраждала 10-річна дитина – поранено руку. Хлопчика госпіталізували», – повідомив місцевий чиновник.
За словами Федорова, також поранення дістав батько дитини. Обом надається необхідна медична допомога.
Згодом голова ОВА повідомив, що кількість поранених зросла до трьох.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Ми без втрат проходимо кримське ППО». Як Middle Strike наносять удари по військових об’єктах РФ в тилу – 500+ кілометрів?
«Логістичний локдаун» для російської армії. Middle Strike дрони націлені на тилові об’єкти РФ в тилу. За останні місяці Сили оборони України вчетверо збільшили знищення логістики противника, складів, техніки, командних пунктів та маршрутів постачання на оперативній глибині, за даними Міноборони України.
Знищення російських тилів зменшує кількість штурмів на фронті, підтверджує командир 422-го окремого полку безпілотних систем ЗСУ Микола Колесник. Полк працює з дроном-камікадзе «Зозуля», що літає на відстань понад 500 км та несе бойову частину до 50 кг. Завдяки мідлстрайк-ударам полк повністю контролює Запорізьку область. Їм вдається також обходити російське ППО в окупованому Криму та вражати об’єкти енергетичної інфраструктури Джанкоя, Красноперекопська та Армянська.
Міноборони України планує масштабувати використання Middle Strike на фронті. У межах першого етапу «Логістичного локдауну» МОУ разом з Генштабом виділило додаткові 5 млрд гривень для військових на закупівлю сучасних засобів Middle Strike. Більше інформації за лінком
У НАТО розглядають можливість нової допомоги Україні на 70 млрд євро – Politico
Країни НАТО розглядають можливість надання Україні нової військової допомоги на 70 мільярдів євро, про що планують оголосити під час саміту НАТО в Анкарі у липні, повідомляє Politico із посиланням на неназваних дипломатів альянсу.
За їхніми словами, пропозиція, поширена Німеччиною, включатиме новий механізм підвищення прозорості щодо фінансування України.
Як вказує видання, підтримка України має стати одним із ключових питань, що розглядатимуться на саміті лідерів НАТО 7-8 липня.
За повідомленням, згадане фінансування не буде повністю складатися з нових коштів. Згідно з пропозицією, 30 мільярдів євро надійдуть з уже узгодженого дворічного кредиту ЄС Україні в розмірі 90 мільярдів євро, заявили двоє дипломатів, тоді як додаткові 40 мільярдів євро будуть виділені в рамках двосторонніх зобов’язань.
Напередодні Палата представників США схвалила масштабний пакет допомоги Україні й санкцій проти Росії: 18 республіканців приєдналися до демократів, щоб ухвалити документ, який керівництво республіканців намагалося не виносити на розгляд. Документ, схвалений пізно ввечері 4 червня, ще має пройти Сенат, перш ніж потрапити на підпис президентові США. Він передбачає виділення понад мільярда доларів на допомогу Україні, до восьми мільярдів доларів у вигляді військових кредитів, підтримки зусиль з відновлення, допомоги балтійським союзникам, а також новий пакет санкцій, спрямованих проти фінансового, енергетичного, гірничодобувного й урядового секторів Росії.
Законопроєкт ухвалений у критичний момент війни України й Росії. Відтоді як Трамп повернувся до влади у січні 2025 року, американська військова допомога суттєво сповільнилася, а дипломатичні зусилля щодо завершення конфлікту зайшли в глухий кут. Росія продовжує наступальні дії попри значні втрати, а Україна відкидає вимоги Кремля відмовитися від територій, які успішно захищає після початку повномасштабного вторгнення Москви у 2022 році.
«Залишили «шахеди» без зв’язку». У 422-му ОПБС розповіли, як зменшили число атак по Запоріжжю
Військові 422-го окремого полку безпілотних систем ЗСУ змогли ударами дроном-камікадзе «Зозуля» «залишити без зв’язку» російські «шахеди» в Запорізькій області, повідомив в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії командир 422-го окремого полку безпілотних систем Luftwaffe ЗСУ Микола Колесник «Тайсон».
За його словами, військові полку middle-strike-дронами «Зозуля» (клас українських ударних безпілотників середньої дальності, призначених для знищення логістики та штабів противника в тилу) знищили російські MЕSH-мережі, які армія РФ використовує для керування ударними безпілотниками «Шахед», і це дозволило зменшити кількість «шахедних» атак по Запоріжжю.
Такі мережі дозволяють «шахедам» між собою обмінюватися даними й підвищують стійкість дронів до радіоелектронного впливу.
«Я багато не буду казати. Головне – обрізати їм цей зв’язок, який «Шахед» ретрансляторами передає іншим. У них тоді проблеми з керуванням, з відеосигналом. І це суто в калькуляторі, потім робимо висновки, скільки було прицільних атак взагалі, скільки «шахедів» було на певній території, де ми били цей зв’язок, і скільки зараз. Це реально арифметика, це зменшення, суттєве зменшення, в рази. Але це потрібно робити постійно, системно. Ми маємо напрацювання, ми їх будемо масштабувати, і принцип цієї роботи будемо передавати по інших частинах, підрозділах, корпусах», – сказав він.
«Це виявилося ефективним. Ми на певному відрізку залишили «шахеди» без зв’язку, щоб вони не могли прицільно з відеосупроводом наносити ураження, скажемо так. Мені є з чим порівнювати, тому що цю динаміку я спостерігаю особисто сам», – додав Колесник.
Завдяки мідл-страйк-ударам полк повністю контролює Запорізьку область, запевняє командир. Їм вдається також обходити російське ППО в окупованому Криму і вражати об’єкти енергетичної інфраструктури Джанкоя, Красноперекопська й Армянська.
Дрон-камікадзе «Зозуля» літає на відстань до 500 кілометрів і несе бойову частину до 50 кілограмів, має три з половиною метри завдовжки, майже шість метрів – розмах крил. Крейсерська швидкість – 130 кілометрів на годину. Злітна споряджена вага літака – 150 кілограмів. Дрон оснащений системою візуальної навігації і має систему протидії спуфінгу: може розпізнавати підроблений сигнал. Також літає в дощ, сніг і при мінус 27 градусів. Тривалість польоту – до дев’яти годин.
Про те, як працюють екіпажі мідл-страйк дронів 422-го окремого полку безпілотних систем Luftwaffe ЗСУ – дивіться у випуску Крим. Реалії:
Зеленський підтвердив удар по арсеналах, базі ВМФ і нафтобазі у Росії
Президент України Володимир Зеленський підтвердив українські удари по території Росії вночі проти 6 червня, зокрема, по арсеналах і базі ВМФ РФ у Кронштадті біля Санкт-Петербурга й нафтобазі у Краснодарському краї.
«Цю війну час завершувати. Але російський керівник хоче воювати. Тому працюють українські санкції за цю агресію. Минулої ночі наші дрони подолали відстань близько 1000 кілометрів до регіону Петербурга – до арсеналів ВМФ ворога і бази в Кронштадті. А також наші далекобійні санкції подолали близько 500 кілометрів до Краснодарського регіону і вдарили по нафтобазі. Важливі результати спільної роботи воїнів ЗСУ, СБУ та ГУР», – написав Зеленський у телеграмі.
Тим часом у Силах спеціальних операцій України навели деталі удару по військово-морській базі Балтійського флоту РФ «Кронштадт», розташованій поблизу Санкт-Петербурга.
«Кілька дронів ССО успішно досягли своїх цілей. На території бази зафіксовано займання. «Кронштадт» є символом військово-морських сил Росії і стратегічним елементом воєнної машини ворога. На базі розміщені військові кораблі, підводні човни, навчальні центри, доки для ремонту та суднобудівні потужності», – йдеться в повідомленні.
Раніше сьогодні влада Ленінградської області Росії і Санкт-Петербурга заявила про масштабну атаку дронів в ніч проти 6 червня. Зокрема, губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко заявив, що над регіоном нібито збили 141 безпілотник, а губернатор Петербурга Олександр Бєглов заявив про можливі перебої мобільного інтернету і закликав жителів міста не виходити на вулицю. Як зазначає російське видання Astra, зі схожим закликом Бєглов виступив вперше.
«Зафіксовано падіння уламків у Лузькому, Волосівському і Ломоносівському районах Ленінградської області. Наразі силами і засобами Міноборони ліквідується пожежа поблизу селища Велика Іжора», – заявив Дрозденко.
Український моніторинговий канал Exilenova+ писав, що удару в цьому селищі зазнав 15-й арсенал ВМФ Росії – стратегічний об’єкт російського флоту, що виконує зберігання, ремонт, обслуговування і утилізацію морських боєприпасів, торпед і ракетного озброєння.
Astra вказує, що ударів могли також зазнати Кадетський морський корпус у Кронштадті, Петергофська нафтобаза, там зафіксували пожежу, і НДІ Морської теплотехніки у Ломоносові під Санкт-Петербургом (ключове підприємство зі створення підводної зброї). Очевидці повідомляли про звуки вибухів у Санкт-Петербурзі.
Про нічні атаки і пожежі також повідомили в інших регіонах Росії й на окупованих РФ територіях. Зокрема, за даними моніторингових телеграм-каналів, під ударом був порт в окупованому Маріуполі, зайнялася нафтобаза в Зугресі на окупованій частині Донеччини.
Як пише Російська служба Радіо Свобода, також нафтобаза горить в Усть-Лабінську Краснодарського краю Росії. Про вибухи й пожежу повідомили і в місті Вузлова Тульської області РФ. Відомо і про пожежу на Антипінському НПЗ у Тюмені, поки незрозуміло, чи була вона результатом атаки безпілотників. Від України до Тюмені – понад дві тисячі кілометрів.
Офіційних російських даних щодо уражень поки що немає.
Російський Санкт-Петербург, де 3-6 червня відбувається міжнародний економічний форум, днями вже зазнавав атаки українських сил, зокрема 3 червня.
Тоді, за даними української сторони, зазнали ураження нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі, корвет «Бойкий» у Кронштадті, портовому місті під Петербургом, де розташована база ВМС Росії. Пожежу і пошкодження підтверджували супутникові знімки. Російська влада не підтверджувала уражень згаданих об’єктів.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».