Чотири людини постраждали через удар РФ по АЗС у Сумах – ОВА
Чотири людини постраждали внаслідок російського удару по автозаправній станції в Сумах вранці 25 червня, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Григоров.
«Госпіталізували двох працівників АЗС. Попередньо, у них неважкі ушкодження. Також постраждало подружжя, яке перебувало поруч із місцем удару. Їм надали допомогу без ушпиталення», – написав Григоров.
Він зауважив, що армія РФ «не припиняє спроб цілеспрямовано нищити» АЗС на території Сумської області вже рік.
«Росіяни системно б’ють по об’єктах паливної інфраструктури в регіоні, щоби ускладнити логістику і забезпечення громад пальним. За червень – 13 атак по АЗС області. Ситуація на контролі. Ми на зв’язку з керівництвом АЗС у регіоні та профільними службами. У разі ускладнення ситуації маємо напрацьовані рішення, необхідні для забезпечення потреб громад», – додав Григоров.
У Державній службі з надзвичайних ситуацій повідомили, що ліквідували пожежу, і під час гасіння рятувальники кілька разів призупиняли роботи через загрозу повторних ударів.
Про російські атаки на АЗС в українських містах останнім часом повідомляють регулярно. Зокрема, напередодні три людини постраждали через російський удар по АЗС у Сумах, також була атакована АЗС у Запоріжжі. Відомо також про такі удари на Харківщині й Одещині.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Через чат із Зеленським омбудсмен ЄС розпочала розслідування щодо Урсули фон дер Ляєн
Уповноважена з прав людини в Євросоюзі Тереза Аньїнью розпочала розслідування щодо голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн. Приводом стала відмова Єврокомісії надати доступ до листування в закритому чаті, учасниками якого були президент України Володимир Зеленський та інші європейські лідери, повідомляє Berliner Zeitung.
Ідеться про чат, у якому також брали участь канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Франції Емманюель Макрон, прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.
Розслідування стосується не змісту листування, а можливого порушення правил прозорості з боку Єврокомісії, яка відмовилася розкривати повідомлення.
Про існування чату стало відомо в січні 2026 року. Після цього нідерландське видання Follow the Money запитувало про доступ до листування, але отримало відмову. У Єврокомісії заявили, що публікація матеріалів може завдати шкоди міжнародним відносинам Євросоюзу з третіми країнами.
За даними ЗМІ, у листуванні, серед іншого, обговорювалися питання взаємодії європейських лідерів із президентом США Дональдом Трампом.
Розслідування триватиме кілька місяців. До середини липня представники Єврокомісії мають зустрітися з офісом європейського омбудсмена для обговорення обставин справи.
«Немає бензину від слова «зовсім». Доки окупаційна влада Криму закликає «зберігати спокій», невдоволення кримчан зростає
У кримському сегменті соцмереж на тлі паливної та транспортної блокади окупованого Росією Криму, що розвивається внаслідок ударів Сил оборони України, з 21 червня спостерігається різкий сплеск невдоволення російською владою. Багато експертів та пересічних кримчан вважають, що далі якість життя в Криму лише погіршуватиметься. Детальніше про це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Сили РФ ударили по лікарні в Херсоні, поранені п’ятеро медиків – ОВА
Російські військові близько восьмої ранку 25 червня атакували з безпілотника лікарню у Херсоні, повідомила обласна військова адміністрація.
«Через ворожий удар постраждали пʼятеро співробітників медичного закладу. Попередньо, вони отримали мінно-вибухові травми. Наразі потерпілі перебувають під наглядом медиків», – ідеться в повідомленні.
Також обласна влада вказала, що до лікарні доставили жінку, яка напередодні вдень постраждала через атаку російського «Шахеда» в Центральному районі Херсона.
«62-річна херсонка отримала контузію, вибухову та закриту черепно-мозкову травми. Її стан – середнього ступеня тяжкості. Наразі медики проводять обстеження та надають потерпілій необхідну допомогу», – вказують представники влади.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Краснодарському краї РФ після атаки дронів горить нафтобаза. В окупованому Севастополі обмежили електропостачання
У станиці Полтавській у Краснодарському краї Росії після атаки безпілотників виникла пожежа на території нафтобази, повідомили у регіональному оперативному штабі.
Займання, як стверджується, сталося «через падіння уламків БпЛА». За попередньою інформацією, ніхто не постраждав. Місцева влада тимчасово перекрила рух дорогою зі станиці Полтавської до хутора Трудобеліковського.
За даними українського моніторингового каналу Exilenova+, горять три резервуари.
Полтавська нафтобаза – великий комплекс із прийому, зберігання і відпуску пального, у тому числі дизпалива і бензину АІ-92 і АІ-95. Його парк складається із 28 резервуарів. Телеграм-канал Supernova+ пише, що нафтобаза також пов’язана із мережею автозаправних станцій PNB. Українська армія вже атакувала цю нафтобазу вночі проти 16 червня 2026 року.
Крім того, як повідомляє Exilenova+, вночі масовано атакували енергетичні об’єкти у Сімферополі, в окупованому Криму. В Ялті, за даними Supernova+, після атак було знеструмлення.
В окупованому Севастополі запровадили «режим тимчасового обмеження електропостачання», повідомив призначений Росією керівник Михайло Развозжаєв. За його словами, це захід – «вимушений» і необхідний для ліквідації перевантаження електричних мереж за межами регіону, щоб не допустити аварії у всій енергосистемі.
Українські військові атаку поки що не коментували.
Міноборони РФ відзвітувало про 269 нібито збитих українських безпілотників над Бєлгородською, Брянською, Волгоградською, Калузькою, Курською, Орловською, Саратовською, Смоленською, Ростовською і Тульською областями Росії, Краснодарським краєм, московським регіоном, окупованим Кримом і Чорним морем.
Українські військові регулярно завдають ударів по об’єктах російської нафтової промисловості. Наприкінці травня агентство Reuters повідомляло, що через атаки українських безпілотників майже всі великі НПЗ у центральній частині Росії були змушені зупинити або скоротити виробництво.
Як напередодні повідомило агентство Reuters із посиланням на джерела в галузі, за тиждень із 15 по 21 червня виробництво бензину в Росії скоротилося приблизно на 25% порівняно із середньодобовим показником червня 2025 року. Обмеження на продаж бензину торкнулися навіть головного нафтовидобувного регіону Росії – Ханти-Мансійського автономного округу.
Повітряні сили про нічну атаку РФ: зафіксоване влучання балістичної ракети і шести БпЛА
Російські військові вночі проти 25 червня атакували Україну балістичною ракетою «Іскандер-М», а також 90 ударними безпілотниками, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 83 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дрони інших типів на півночі, півдні й сході країни», – йдеться в повідомленні.
У Повітряних силах зазначили, що зафіксоване влучання балістичної ракети і шести ударних БпЛА на семи локаціях, а також падіння уламків на дев’яти локаціях.
Військові попередили, що атака триває, в повітряному просторі України перебувають російські дрони.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб: на фронті за добу було 232 боєзіткнення
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 232 бойових зіткнення, найбільше російських атак було на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 25 червня Генштаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 32 штурмові дії агресора в районах населених пунктів Сухецьке, Новоолександрівка, Гришине, Котлине, Дорожнє, Родинське, Удачне, Новопідгородне, Філія та у бік населених пунктів Білицьке, Шевченко, Сергіївка, Новопавлівка», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, по 19 російських атак було на Слов’янському і Костянтинівському напрямках, 16 – на Лиманському, 13 – на Гуляйпільському, 11 – на Південно-Слобожанському. Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Куп’янському, Краматорському, Оріхівському напрямках.
Днями речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов повідомив, що військові фіксують зростання інтенсивності бойових дій на Харківщині.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Цю тенденцію фіксує й американський Інститут вивчення війни (ISW): за їхніми підрахунками, за пів року інтенсивних штурмів (з грудня 2025-го по травень 2026 року) російські війська змогли просунутися на площі трохи більше як 40 квадратних кілометрів. Українським силам вдалося суттєво зупинити російський наступ весняно-літньої кампанії 2026 року, пишуть аналітики.
На цьому тлі, як пише проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії, в червні різко загострилася ситуація в Костянтинівці. Армія РФ просувається на обох флангах Костянтинівки Донецької області, у самому місті з’явилася «червона зона» – проєкт DeepState позначив її на своїй мапі 16 червня. Зважаючи на неї, агресор зміг закріпитися на невеликій ділянці на південній околиці Костянтинівки і збільшив «сіру зону» поблизу і в місті, вказують Донбас Реалії. Українські захисники повністю контролюють північну частину і центр Костянтинівки, з трьох боків йдуть бої.
Війська РФ вранці вдарили по АЗС у Сумах і Запоріжжі – влада
Російські військові вранці 25 червня атакували автозаправні станції в Сумах і Запоріжжі – про це повідомили представники місцевої влади.
Зокрема, виконувач обов’язків міського голови Сум Артем Кобзар заявив, що близько 06:00 зафіксували влучання безпілотника по одній АЗС у Зарічному районі міста.
«Інформація щодо можливих постраждалих уточнюється. На місці виникла пожежа. Працюють усі необхідні служби, триває ліквідація наслідків ворожої атаки», – написав він у телеграмі.
Зі свого боку, очільник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров заявив, що дим у Запоріжжі – це «ворожа атака по АЗС». Він також опублікував фото наслідків удару.
Про російські атаки на АЗС в українських містах останнім часом повідомляють регулярно. Зокрема, напередодні три людини постраждали через російський удар по АЗС у Сумах, також була атакована АЗС у Запоріжжі. Відомо також про такі удари на Харківщині й Одещині.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ISW про тиск Кремля на Білорусь для залучення до війни: Лукашенко намагається знайти баланс
Кремль посилює тиск на авторитарного лідера Білорусі Олександра Лукашенка, щоб той розширив участь своєї країни у війні Росії проти України, натомість Лукашенко продовжує намагатися чинити опір вимогам Москви, зберігаючи при цьому схвалення РФ, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни.
В ISW звернули увагу на повідомлення газети The Wall Street Journal, яка 23 червня, посилаючись на неназваних російських і європейських чиновників, написала, що Кремль тисне на Лукашенка, щоб той дозволив РФ активніше використовувати Білорусь у війні проти України і дозволити російським військам запускати безпілотники проти України з білоруської території й розширити лінію фронту на захід, щоб змусити Київ передислокувати війська з лінії фронту до білорусько-українського кордону. Колишній офіцер російської розвідки, обізнаний з цим питанням, повідомив WSJ, що Кремль погрожує припинити фінансову підтримку Білорусі у разі невиконання вимог.
Як вказують аналітики, заява президента України Володимира Зеленського про те, що Білорусь де-факто позитивно відреагувала на його ультиматум, вимкнувши ретранслятори, які використовуватися для коригування ударів РФ, свідчить про те, що Лукашенко продовжує чинити опір повному залученню Білорусі до військових дій Кремля.
«Натомість Мінськ намагається знайти баланс між збереженням російської підтримки Білорусі й тим, що залишилося від підірваного суверенітету країни. Від 2022 року Лукашенко відмовлявся дозволити Росії задіяти збройні сили Білорусі для підтримки російських операцій в Україні або проводити масштабний призов білорусів до російської армії», – йдеться у звіті.
«Лукашенко й інші високопоставлені білоруські чиновники, зокрема, продовжують уникати прийняття кремлівської риторики, яка зображає Україну як загрозу для Білорусі. Лукашенко продовжує гальмувати і відхиляти посилені спроби Кремля втягнути Білорусь у війну в Україні, зберігаючи при цьому відносно нейтральну риторику щодо України», – додали аналітики.
19 червня президент Володимир Зеленський заявив, що у Білорусі на кордоні з Україною встановлене обладнання, яке російські військові використовують для коригування атак на Україну, і закликав Олександра Лукашенка прибрати це обладнання протягом тижня.
Лукашенко заяву українського президента не коментував, але наближений до чинної адміністрації телеграм-канал «Пул первого» публікував такий його коментар: «Якщо нас хтось провокує і намагається, як дехто каже, втягнути у війну, думаю, що це погано обійдеться тим, хто намагається це зробити. Ми поводимося спокійно».
24 червня Зеленський заявив із посиланням на дані українських військових, що ретранслятори в Білорусі припинили роботу 22 червня.
Читайте також: ISW: Кремль може використати договір про колективну безпеку Союзної держави, щоб втягнути Білорусь у війну
5 червня білоруський авторитарний лідер перепросив у президента України за різкі висловлювання і вкотре запевнив, що нападу зі сторони Білорусі не буде. Водночас він визнав, що Білорусь «дуже вразлива у військовому плані, якщо Україна почне атакувати Білорусь так само, як вона атакує Росію».
За словами Лукашенка, Білорусь в українських військових – «як на долоні» – і це одна з причин, чому країна не хоче участі у війні.
«Ми чудово розуміємо, що наші основні об’єкти життєзабезпечення – виробництво і логістика – будуть під атакою. Як вони заявили, у них вже заплановано 500 таких цілей на території Білорусі», – сказав Лукашенко.
Він ще раз запевнив, що українському народу і військовим немає чого боятися небезпеки з боку Білорусі, що це нікому не вигідно.
Білорусь не бере прямої участі у війні проти України, але у лютому 2022 року її влада надала територію країни для проїзду й дислокації російських військ, а з території Білорусі завдавалися удари по Україні.
Генштаб ЗСУ: армія РФ за добу втратила ще 1270 військових
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 397 060 своїх військових, зокрема 1 270 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 25 червня навів Генштаб ЗСУ.
В українському командуванні також назвали втрати Росії у військовій техніці:
- танки – 12 057 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 818 (+2)
- артилерійські системи – 44 731 (+67)
- РСЗВ – 1 893 (+4)
- засоби ППО – 1 443 (+3)
- літаки – 436
- гелікоптери – 353
- наземні робототехнічні комплекси – 1 728 (+2)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 371 882 (+1 994)
- крилаті ракети – 4 787
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 111 707 (+450)
- спеціальна техніка – 4 339 (+6).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Трамп: Зеленський «досить добре справляється» у війні з Росією
Президент США Дональд Трамп заявив, що український лідер Володимир Зеленський «досить добре справляється» у війні з Росією.
«Він досить добре справляється, як не крути, він принаймні тримається. Багато людей гине з обох боків, але я думаю, що він справляється досить добре», – сказав Трамп у Білому домі 24 червня під час зустрічі з генсекретарем НАТО Марком Рютте, відповідаючи на запитання журналістів.
«Треба сказати, що він сміливий, у нього чудове обладнання, і в нього чудові люди, у нього – бійці», – додав Трамп, який на початку цього року казав, що в президента України Володимира Зеленського «немає карт» на руках, тобто він – у слабкій позиції у протистоянні з Росією.
Президенти США й України нещодавно зустрічалися під час саміту G7 у Франції, де лідери домовилися посилити тиск на Росію, щоб припинити війну проти України.
Після цього відразу кілька ЗМІ з посиланням на джерела написали про зміну позиції Дональда Трампа щодо війни РФ в Україні. Як стверджують, зокрема, Financial Times і Kyiv Independent, Трамп – у тому числі під враженням від останніх успіхів України – став більш відкритим до посилення тиску на Росію і навіть, як стверджується, у ході розмови з президентом України Володимиром Зеленським закликав його діяти більш рішуче.
У Білому домі офіційно не підтверджували, що Трамп закликав Зеленського до активніших дій, але заявили, що президент є «прихильником миру через силу».
Раніше повідомлялося, що на саміті G7 Зеленський показав Трампу знімки ушкодженої російським ударом Києво-Печерської лаври, що справило на президента США велике враження.
У спільній заяві лідерів «Групи семи», підписаній і Трампом, висловлюється підтримка України і готовність посилити тиск на Росію. Торік Трамп не підписувався під такою заявою. Сам президент США заявив, що Росії «слід укласти угоду», а представник Вашингтона в ООН днями зазначив, що «час працює не на Росію».
Про будь-які практичні рішення, включаючи нові санкції, постачання озброєння або питання щодо ліцензії на виробництво засобів ППО в Україні, Вашингтон на даний момент не оголошував.
У Москві, з одного боку, заявляють, що на саміті G7 виявилося якесь зрушення позиції США, з іншого, за словами голови МЗС Росії Сергія Лаврова, повідомлення ЗМІ про те, що Трамп нібито дав добро Києву на посилення військових дій проти РФ – це «спроба видати бажане за дійсне». Виступаючи напередодні в Москві, Лавров знову відкинув ідею замороження конфлікту по лінії фронту і припинення вогню для проведення переговорів.
Гданськ, солідарність і незручні питання: чого очікувати від Конференції з відновлення України
У Польщі, Гданську, 24 червня відкривається 5-та Конференція з відновлення України. Але перше питання, яке тут ставлять одне одному українці й поляки, – зовсім не про гроші й не про проєкти, а про все більше напружені стосунки між країнами.
На Полтавщині через удар РФ виникла пожежа на промисловому об’єкті – ДСНС
На Полтавщині внаслідок російського удару вночі проти 25 червня виникла пожежа на промисловому об’єкті, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Підрозділи ДСНС оперативно прибули на місце події й ліквідували пожежу. Інформації про загиблих і травмованих не надходило», – йдеться в повідомленні.
У ДСНС не уточнюють, де саме це сталося, й інших подробиць.
У Полтавській ОВА ситуацію поки що не коментували.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Створення окремих штурмових військ посилить порушення прав людини – Решетилова про ситуацію в «Скелі»
Військова омбудсманка Ольга Решетилова 24 червня прокоментувала ситуацію в 425-му окремому штурмовому полку «Скеля», де ймовірно тривають порушення прав військовослужбовців.
За її словами, вона вперше дізналася про побиття й знущання над військовими там в травні-червні 2025 року, і кількість таких випадків вказувала на «очевидну системність»:
«Ми забрали з полку 22 військовослужбовця, які дали свідчення про побиття, підтверджені поліграфом. Разом з фахівцями з ВСП (військової служби правопорядку –ред) нам вдалося ідентифікувати групу інструкторів, які організовують знущання на полігонах. На жаль, керівництвом ВСП не були вжиті відповідні заходи ні щодо притягнення цієї групи людей до відповідальності, ні щодо запобігання протиправних дій у майбутньому».
Решетилова додала, що за підсумками перевірки ВСП командування Сухопутних військ призначило службове розслідування, яке, своєю чергою, спричинило звернення до правоохоронних органів. Водночас результату цього розслідування наразі немає.
За даними посадовиці, Офіс військового омбудсмана від початку своєї роботи в січні надіслав п’ять повідомлень про злочини в «Скелі» до правоохоронних органів.
Решетилова розповіла, що переконала командира полку не допускати людей, яких її відомство визначило як причетних до системних порушень прав військових, до роботи з особовим складом і домоглася забезпечення військовим зв’язку з рідними. Водночас її офіс не може виконувати роботу правоохоронних органів і ухвалювати управлінські рішення.
Військова омбудсманка вказала на те, що «Скеля» – великий підрозділ, де знущанням над військовими, за її твердженням, займається група людей, але також є багато «достойних бойових солдатів, сержантів і офіцерів, які не мають стосунку до того, що відбувається».
Водночас вона констатує, що триває проблема мобілізації людей із наркотичними залежностями, яка спостерігається не лише в «Скелі». При цьому розміри підрозділу ускладнюють ефективне управління:
«Розмір «Скелі», як про це вже говорилось, приблизно дивізія. При цьому у них залишається штат полку. Управляти такою кількістю особового складу штатом полку просто нереально, навіть при бажанні проконтролювати все неможливо. Тут однозначно потрібні управлінські рішення».
За словами Решетилової, вона обговорювала ситуації з головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським, який вважає, що ситуацію виправить призначення командувача штурмових підрозділів, який нестиме за них відповідальність. Вона висловила переконання, що це лише ускладнить проблему.
«Я незмінно вважаю, що створення окремого виду військ призведе до масштабування негативних практик і порушень прав людини. З моєї точки зору оптимальним було б створення окремих штурмових підрозділів у кожному корпусі. Це б дозволило командиру корпусу здійснювати контроль і формувати культуру поведінки, дисципліну в підрозділі. У будь-якому разі рішення щодо штурмових підрозділів має бути добре зважене і продумане», – підсумувала посадовиця.
23 червня видання «Бабель» опублікувало матеріал, у якому, серед іншого, йдеться, що за останні пів року в навчальних центрах «Скелі» було 26 смертельних випадків. Більшість з померлих чоловіків не пробула в полку й місяця, а офіційна причина смерті здебільшого – пневмонія.
Представник «Скелі» в ефірі Радіо Свобода прокоментував оприлюднені журналістами відомості і, серед іншого, повідомив, що наразі щодо двох випадків з 26 триває слідство. Також полк «Скеля» оприлюднив заяву, у якій висловив співчуття родинам загиблих, але також звернув увагу, що «з 26 згаданих смертей 18 сталися в лікарні чи по дорозі в лікарню, а не в полку. І ці смерті реально пов’язані з хворобами або загальним поганим станом здоров’я мобілізованих».
Зеленський: операція в Криму «чітко прорахована», Київ сподівається на підтримку партнерів
Дані Києва свідчать про відчутні втрати російських окупантів на підконтрольних їм українських територіях, заявив президент Володимир Зеленський у зверненні 24 червня.
Він повідомив про ускладнення російської військової логістики в окупованих регіонах, назвавши його «правильним сигналом» для Росії.
«Сучасні технології роблять окупацію надто важкою для окупанта і, можливо, найважчою, ніж було в усі часи. Україна буде посилювати нашу технологічну базу й надалі. Дякую всім розробникам і всім нашим виробникам. Росія вже не вперше окуповує чужі землі – російська держава складається з багатьох підкорених народів, з украдених земель. Ми за свою землю боремось», – сказав він.
Зеленський висловив переконання, що українські удари не дозволяють Росії використовувати окуповану землю як інструмент затягування війни і перетворення окупації на безкінечну. Зокрема, він згадав про плани щодо окупованого Криму:
«Наша операція, зокрема, щодо Криму чітко прорахована, і те, як операція триває, абсолютно доводить: якщо саме те, про що ми говорили з партнерами в рамках G7, в України з’явиться – і це залежить від рішення партнерів, – ми оперативно забезпечимо умови, коли Росія буде змушена обрати мир. Дуже розраховуємо на позитивну відповідь від наших партнерів. Вони чітко знають, про що йдеться».
Президент наголосив, що Україна хотіла досягти миру й гарантованої безпеки від першого дня війни, а влада РФ знає, що достойний мир можливий і що «чим довше війна, тим складніше розібратися з її наслідками».
«Треба, щоб Росія пішла на мир. Інструменти для цього є», – додав він.
Окупований Росією Крим протягом останнього тижня зазнає атак. Військові та енергетичні об’єкти, а також російські логістичні шляхи зазнають у червні найбільших атак ЗСУ за весь час повномасштабної війни.
Як пояснив мету ударів міністр оборони України Михайло Федоров – «відбувається ізоляція Криму дронами». Це, за його словами, може призвести до «дуже несподіваних наслідків для росіян».
Громадськість на полях URC-2026 озвучила рекомендації для Києва й партнерів щодо відновлення України
Кілька українських і європейських неурядових організацій 24 червня провели Форум громадянського суспільства-2026 у Ґданську – подія відбулася в рамках Конференції з відновлення України.
За підсумками учасники ухвалили Ґданське спільне звернення. Його підписали, зокрема, «Європейський фонд за демократію», Міжнародний фонд «Відродження» та фонд Штефана Баторі спільно з низкою українських і міжнародних організацій. Серед них – платформа Build Ukraine Back Better, Мережа Фондів для України й коаліція RISE Ukraine.
Згідно з текстом, громадянське суспільство «виступає єдиним голосом» у вирішальний момент для майбутнього України.
Ґданське спільне звернення, розроблене напередодні URC-2026, адресоване органам влади України, її міжнародним партнерам та всім, хто бере участь у процесі відновлення та відбудови. Воно визначає пріоритети громадськості, визначені для Української платформи донорів, і показники для вдістеження прогресу.
Підписанти закликають до процесу відновлення України, заснованого на правах людини, «в якому громадянське суспільство виступає не лише учасником, а стратегічним партнером». Це обґрунтовують, зокрема, роллю громадянського суспільства в опорі російській агресії:
«Впродовж війни Росії проти України громадянське суспільство відіграє провідну роль у реагуванні країни на агресію та її наслідки. Громадянське суспільство мобілізує мільярди гривень на зміцнення оборони та безпеки, надає невідкладну гуманітарну допомогу, працює над зміцненням стійкості громад та сприяє інноваціям у надскладних умовах».
«А куди мені їхати?» Як живе Дружківка за 15 кілометрів від фронту
Фотожурналіст Анатолій Степанов працював у Дружківці на Донеччині 22 червня, коли FPV-дрон пролетів просто над ним і врізався в житловий будинок. Квартира миттєво спалахнула.
«Чоловік, який жив по сусідству, вийшов на балкон і просто дивився, як горить квартира, – розповідає Степанов Радіо Свобода. – Я запитав, чи збирається він евакуюватися. Він відповів: «А куди мені їхати? І що я там робитиму?»»
Далі читайте ТУТ
Туск анонсував конференцію у Ґданську «незалежно від обставин». Підсумки зустрічі E5 у Берліні
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підтвердив курс Польщі на підтримку України незалежно від обставин – про це очільник польського уряду заявив після зустрічі в Берліні з лідерами Німеччини, Франції, Італії та Великої Британії, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Попри обставини, попри емоції – а вони трапляються всюди і з кожним – ми будемо захищати європейську єдність як під час війни в підтримці України й протистоянні з Росією, так і надалі», – заявив Туск.
Польський прем’єр, що наполягав на участі своєї країни в переговорах у Європі про можливе завершення війни в Україні, підкреслив важливість представлення східного флангу у різних форматах співпраці.
«Без Польщі, без скандинавських країн, без держав Балтії, без Румунії буде важко досягти успіху в цьому цивілізаційному протистоянні з агресивними східними сусідами. Хочу підкреслити, що для Польщі це має і практичний вимір. Саме тому завтра, незалежно від різних обставин, я проведу Конференцію з відновлення України згідно з планом», – заявив він.
На думку Туска, це стане ще одним внеском Польщі та Європи у відновлення України, у підтримку України сьогодні та в її післявоєнну відбудову.
ОВА: сили РФ вдарили по підприємству на Запоріжжі – загинула людина, є поранені
Російські війська атакували комунальне підприємство в Запорізькому районі – загинула людина, ще троє – поранені, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За його словами, загинула жінка, яка перебувала під завалами.
Федоров повідомив, що частково зруйновано будівлю та пошкоджено спецтехніку.
Також ввечері 24 червня війська РФ поцілили керованою авіабомбою по центральному пляжу Запоріжжя. Через цю атаку, за даними поліції, постраждали шестеро людей, серед них є діти.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.