Зеленський заявив про ураження нафтової інфраструктури Петербурга і влучання по Кронштадту в Росії
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Сили оборони України в ніч на 4 липня уразили портову нафтову інфраструктуру поблизу російського міста Санкт-Петербурга, також були влучання по Кронштадту в Росії.
«Цієї ночі наші українські далекобійні санкції проти Росії за цю війну спрацювали поблизу Петербурга. Сили оборони України уразили портову нафтову інфраструктуру, що заробляє гроші для російської війни, також були влучання по Кронштадту – важлива військова ціль», – написав він у телеграмі.
Зеленський зауважив, що відстань уражених цілей від державного кордону України – понад 850 кілометрів.
Вранці 4 липня телеграм-канал ASTRA після проведення OSINT-аналізу заявив, що атаки зазнав «Петербурзький нафтовий термінал».
Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко підтвердив атаку дронів, заявивши про збиття над регіоном 67 БпЛА. Він також повідомив про падіння уламків у районі порту Висоцьк.
Міноборони РФ підтвердило атаку БПЛА в Ленінградській області. Всього, як стверджують у відомстві, було збито 389 дронів.
На початку червня Ленінградської області Росії зазнала масштабної атаки дронів. Зокрема, 3 червня нафтовий термінал зазнав удару в Санкт-Петербурзі, а 6 червня, як заявила українська сторона, було завдано ударів по арсеналах і базі ВМФ РФ у Кронштадті біля Санкт-Петербурга й нафтобазі у Краснодарському краї.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Від країни «в кайданах» до глобального гравця. Пола Добрянські – про Україну очима США
Американська політика щодо України тривалий час була москвоцентричною. Однак після відновлення незалежності сприйняття України у Вашингтоні почало поступово змінюватися.
Сьогодні Україна – глобальний гравець, переконана американська дипломатка українського походження Пола Добрянські.
«Навіть під час війни країна створила власний потужний потенціал у галузі безпілотників, ефективно використала його, здобула низку важливих перемог і змогла завдавати удари вглиб території Росії, відповідаючи на агресію, яку Росія розв'язала проти України», – зазначає вона.
Інтерв’ю із колишньою топпосадовицею США, яка брала участь у формуванні американської політики щодо Східної Європи й пострадянського простору, завершує серію матеріалів Радіо Свобода про американців українського походження, що стали своєрідним мостом між двома країнами.
ISW проаналізував заяву Путіна про захоплення Костянтинівки
Президент Росії Володимир Путін пізно ввечері 3 липня заявив, що російські війська захопили Костянтинівку, всупереч усім наявним доказам справжніх масштабів російського просування в місті, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
«Ймовірно, Путін організував зустріч зі своїми командувачами пізно ввечері 3 липня принаймні частково для того, щоб вплинути на висвітлення війни західними ЗМІ напередодні вихідних, зокрема напередодні свята 4 липня у Сполучених Штатах. Путін та Міністерство оборони Росії (МО) вже намагаються скористатися інформаційною перемогою, пов’язаною із заявленим захопленням Костянтинівки, і, ймовірно, продовжуватимуть це робити в найближчі дні та тижні», – йдеться у звіті.
Пізно ввечері 3 липня Кремль повідомив, що Путін зустрівся з начальником Генерального штабу Збройних сил Росії генералом армії Валерієм Герасимовим та кількома іншими високопоставленими російськими командирами. Як зазначають в ISW, він заявив, що російські війська захопили Костянтинівку, висунувши також інші перебільшені твердження про нібито просування російських військ на фронті, зокрема в районах, де російські війська активно втрачають позиції, таких як західна частина Запорізької області.
За даними аналітиків, протягом останніх тижнів російські війська досягли тактичних успіхів у Костянтинівці, але основну частину російської присутності в місті становлять невеликі групи диверсантів, розкидані серед українських позицій. Українські військові джерела вказують, що станом на середину червня в Костянтинівці перебувало від 100 до 250 російських солдатів, а станом на 23 червня в місті було більше українських солдатів, ніж російських.
В Інституті вивчення війни зазначають, що Путін, Герасимов та інші високопоставлені російські командири щонайменше раз на місяць, починаючи з січня 2026 року, під час широко висвітлюваних брифінгів перебільшували заяви про просування російських військ по всій лінії фронту в рамках когнітивної війни, спрямованої на те, щоб переконати Захід у неправдивій інформації про те, що cили РФ здатні швидко просуватися по всій лінії фронту.
За даними ISW, російські просування в червні 2026 року становлять лише частку тих, що були досягнуті в червні 2025 року, а російський весняно-літній наступ 2026 року не привів до оперативно значущих просувань.
У Генштабу ЗСУ заявили, що заява Путіна про окупацію Костянтинівки не відповідає дійсності.
«За даними відображення оперативної обстановки в АС ЦОК ЗСУ «Дзвін», лінії бойового зіткнення системи DELTA, населений пункт Костянтинівка перебуває під контролем Сил оборони України. Військові частини та підрозділи 19 АК УВ(с) «Схід» продовжують ведення оборонної операції на визначених рубежах в межах населеного пункту та на підступах до нього», – сказав в коментарі «Інтерфакс-Україна» речник Генштабу ЗСУ Андрій Ковальов.
Але, за його словами, спостерігаються місце інфільтрації малочисельних піхотних груп (1-3 особи) в глибину бойових порядків українських військ – у місті тривають контрдиверсійні дії Сил оборони.
У ранковому зведенні Генштаб ЗСУ повідомив про 268 бойових зіткнень протягом минулої доби. За даними штабу, найбільше атак – 27 – війська РФ здійснили на Костянтинівському напрямку в районах населених пунктів Костянтинівка, Довга Балка, Іванопілля, Іллінівка, Степанівка.
У червні ситуація в Костянтинівці різко загострилася – про це почали говорити військові експерти та військовослужбовці. Найбільш наочно ситуацію описує мапа проєкту DeepState, на якій з середини травня за місяць російська армія впритул підійшла до міста («червона зона»), а її солдати почали регулярно фіксуватися чи не в усіх районах міста («сіра зона»).
Генштаб ЗСУ: за добу на фронті відбулося майже 270 боїв, найбільше – на Костянтинівському напрямку
Протягом минулої доби на фронті відбулося 268 бойових зіткнень, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, вчора противник завдав одного ракетного удару, застосував одну ракету, здійснив 93 авіаційні удари, скинувши 273 керовані авіабомби. Крім того, застосував 10106 дронів-камікадзе та здійснив 3087 обстрілів населених пунктів та позицій українських військ, зокрема 38 – із реактивних систем залпового вогню.
Найбільше атак – 27 – війська РФ здійснили на Костянтинівському напрямку в районах населених пунктів Костянтинівка, Довга Балка, Іванопілля, Іллінівка, Степанівка.
Також на Слов’янському напрямку противник штурмував 26 разів в бік населених пунктів Крива Лука, Рай-Олександрівка та у районі Різниківки й Закітного.
На Покровському напрямку, який продовжує бути ділянкою інтенсивних боїв, українські захисники зупинили 22 російські штурми у районах населених пунктів Никанорівка, Новоолександрівка, Гришине, Родинське, Котлине, Удачне, Муравка та в бік населених пунктів Мирне, Новопавлівка, Іванівка, Шевченко, Сергіївка.
На Гуляйпільському напрямку війська РФ здійснили 18 атак, на Південно-Слобожанському – 17, а на Лиманському – 15.
Бойові дії також продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Куп’янському, Краматорському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.
На Придніпровському напрямку минулої доби противник наступальних дій не проводив.
За оцінкою Інституту дослідження війни, російський наступ весняно-літнього періоду 2026 року не досяг «значних оперативних успіхів», хоча в червні російські війська досягли і продовжують досягати тактичних успіхів у Костянтинівці.
Днями в інтерв’ю ТСН головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що кількість основних напрямків, де російські військові ведуть активні наступальні дії, зменшилась із 13 до семи.
Проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії 29 червня вказав, що армія РФ активізувалася на Слов’янському напрямку: ділянка фронту, що тривалий час була серед найбільш стабільних, тепер у зведеннях Генштабу ЗСУ – серед лідерів за кількістю бойових зіткнень.
За даними проєкту DeepState, травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
Російський БпЛА атакував промислове підприємство на Полтавщині – ОВА
Російський БпЛА сьогодні зранку атакував одне з промислових підприємств у Полтавському районі, повідомив голова обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.
Попередньо, постраждалих немає.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Зросла кількість жертв російського удару КАБами по Сумах: у лікарні помер чоловік
Кількість загиблих внаслідок російського удару керованими авіабомбами по Сумах зросла – у лікарні помер чоловік, який був у критично важкому стані після атаки РФ, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
За його даними, внаслідок удару російської авіабомби по одній із центральних вулиць Сум загинули четверо людей, ще 33 – постраждали.
Російські військові ввечері 3 липня масовано атакували безпілотниками і керованими авіабомбами Суми. За даними місцевої влади, влучання по цивільній інфраструктурі і значні пошкодження у житловому секторі. Тоді Григоров повідомляв, що загинули чотири людини – троє дорослих і дитини.
Пізно вночі голова ОВА уточнив, що медики змогли реанімувати чоловіка, у якого зупинилося серце, він перебував у критично важкому стані, також у вкрай важкому стані – молода жінка.
«Медики намагалися врятувати 5-річну дівчинку на місці російського удару. На жаль, реанімаційні заходи не дали результату – дитина загинула. Поруч із нею загинула її мама – 34-річна жінка. Старша донька жінки також у лікарні. Її травми – середньої тяжкості. Також росіяни забрали життя 61-річного чоловіка», – писав Григоров у телеграмі.
Загалом, за його словами, серед постраждалих внаслідок удару російської авіабомби по Сумах було семеро дітей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Росії повідомляють про удар по нафтовому терміналу в Санкт-Петербурзі
У Росії безпілотники атакували порт у Ленінградській області РФ.
Як повідомляє телеграм-канал ASTRA після проведення OSINT-аналізу, атаки зазнав «Петербурзький нафтовий термінал».
ASTRA пише, що пожежа виникла на території АТ «Петербурзького нафтового терміналу», який розташований біля Великого порту Санкт-Петербурга та використовується для перевалки нафти та нафтопродуктів між залізничним, трубопровідним та морським транспортом.
На одному з оприлюднених в інтернеті відео горить не резервуар, а залізнична цистерна на під'їзних коліях, що розташовані поруч, уточнює OSINT-аналітик ASTRA.
Губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко підтвердив атаку дронів, заявивши про збиття над регіоном 67 БпЛА. Він також повідомив про падіння уламків у районі порту Висоцьк.
Також у соцмережах публікували кадри атаки в Ульяновську. Про проліт ракет також повідомляли ASTRA очевидці з Чувашської Республіки, яка межує з Ульяновською областю.
Згодом очільник республіки Олександр Бречалов заявив про спробу України атакувати підприємство в Удмуртії. За його словами, ракету збили, постраждалих і зруйнованих немає.
Міноборони РФ підтвердило атаку БПЛА в Ленінградській області. Всього, як стверджують у відомстві, було збито 389 дронів над територіями Бєлгородської, Брянської, Володимирської, Калузької, Курської, Липецької, Ленінградської, Новгородської, Орловської, Псковської, Ростовської, Рязанської, Саратовської, Смоленської, Тверської, Тульської областей, Краснодарського краю, Московського регіону, анексованого Криму, а також над акваторіями Азовського і Чорного морів.
Українські сили 3 червня завдали низку ударів безпілотниками по цілях у глибині Росії. Тоді, зокрема, нафтовий термінал зазнав удару в Санкт-Петербурзі.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Війська РФ вночі атакували Україну двома ракетами та 86 БпЛА, є влучання на 16 локаціях – ЗСУ
Українські військові вночі знешкодили 69 БпЛА, якими Росія атакувала Україну, повідомляє у телеграмі пресслужба Повітряних сил ЗСУ.
ЗСУ зафіксували влучання двох ракет та 17 ударних БпЛА на 16 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 5.
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 4 липня (з 18:00 03 липня) противник атакував однією балістичною ракетою Іскандер-М із території окупованого криму Крим, однією керованою авіаційною ракетою Х-59/69 з акваторії Чорного моря та 86 ударними БпЛА типу Shahed (в т.ч. реактивними), Гербера, Італмас та дронами-імітаторами типу «Пародія» із напрямків: Брянськ, Курськ, Приморсько-Ахтарськ, Міллєрово, Орел – РФ та окупованого Донецька.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Вивести переговори зі стану «коматозу». Що готують для України на саміті НАТО. Інсайди
7–8 липня Туреччина прийматиме саміт НАТО, що традиційно є однією з найпомітніших політичних подій року. Анкара готує зустріч союзників на найвищому рівні на тлі трансатлантичної напруги, яку посилила операція США в Ірані. Американський лідер Дональд Трамп очікував, що держави альянсу зіграють у ній активнішу роль.
Дипломати НАТО, що готують саміт і спілкувалися з Радіо Свобода на умовах анонімності, втім, не очікують в Анкарі сварок чи драматичного з’ясування відносин, яке неодмінно привернуло би увагу журналістів.
У Туреччині очікують на рекордну кількість представників медіа, серед яких буде й Радіо Свобода. Більше інформації тут
Випалений врожай. Херсонські фермери заявляють про цілеспрямовані російські атаки. Що робити аграріям?
Полювання на врожай та фермерські господарства – аграрії Херсонщини заявляють про цілеспрямовані російські дронові атаки.
Радіо Свобода дізнавалося, що відбувається в регіоні, на яку допомогу нині можуть розраховувати сільгоспвиробники прифронтових територій.
«Сто штук на день. Це не перебільшення. Сто дронів на день. Кожного дня обстріли – полювання на нас. Дві тисячі гектарів пшениці мені за ніч спалили. Озиму пшеницю – всі масштаби, які ви бачите, які згоріли – сіяв три місяці. За три місяці було 29 дронів, а сьогодні вдень – сто», – розповідає, в яких умовах на Херсонщині проходять жнива, фермер, голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонської області Віктор Гордієнко.
Більше інформації за лінком
Сили РФ завдали ракетного удару по Одещині, постраждали дві людини, горіли склади – ОВА
Російські війська завдали ракетного удару по цивільній інфраструктурі Одещини, постраждали дві людини, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За його словами, внаслідок атаки виникла пожежа складської будівлі з продуктами харчування.
«Пошкоджено й розташовані поруч складські будівлі. Рятувальники швидко загасили пожежі», – написав він у телеграмі
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: за добу війни РФ втратила понад 1000 солдатів та 100 артилерійських систем
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила 1 408 340 своїх військових, зокрема 1190 – за останню добу, повідомляє 4 липня Генеральний штаб Збройних сил України.
Командування також наводить свої дані про втрати Москвою військової техніки:
- Танки – 12 074 (+1 - за останню добу)
- Бойові броньовані машини – 24 869 (+6)
- Артилерійські системи – 45 325 (+100)
- РСЗВ – 1 913 (+1)
- Засоби ППО – 1 469 (+6)
- Літаки – 436
- Гелікоптери – 353
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 389 110 (+1 768)
- Наземні робототехнічні комплекси – 1815 (+6)
- Кораблі / катери – 33
- Підводні човни – 2
- Автомобільна техніка та автоцистерни — 115 644(+407)
- Спеціальна техніка – 4 385 (+5)
- Крилаті ракети – 4847 (+1)
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими Росії й України перевищили 2 мільйони військових від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Російські військові вдарили дронами і КАБами по центру Сум, загинули троє дорослих і дитина – влада
Російські військові ввечері 3 липня масовано атакували безпілотниками і керованими авіабомбами Суми, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Григоров.
За останніми даними, загинули чотири людини.
«Російський удар забрав життя трьох дорослих і дитини. 20 людей уже госпіталізовані. Половина з них – із важкими пораненнями, частина перебуває в операційних… Серед постраждалих, попередньо, троє неповнолітніх», – написав Григоров у телеграмі.
За його словами, є влучання по цивільній інфраструктурі і значні пошкодження у житловому секторі.
Очільник ОВА додав, що в епіцентрі удару – багатоповерхівка, магазин і дорога.
«На місці було багато людей. Діти», – додав голова ОВА.
Кореспондентка Радіо Свобода зазначає, що авіабомба влучила поблизу багатоповерхового житлового будинку, який зазнав значних пошкоджень. На місці триває рятувальна операція.
Раніше сьогодні Григоров повідомляв про загибель 79-річної жінки внаслідок удару КАБу в Сумській громаді, а також про чотирьох постраждалих у Сумах.
Війська РФ атакували три АЗС на Полтавщині, постраждали 6 людей, зокрема громадянка Швеції – ОВА
Російські військові 3 липня атакували три автозаправні станції в Лубенському районі на Полтавщині, внаслідок одного з ударів постраждали шість людей, серед них – волонтерка, громадянка Швеції, повідомив очільник обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.
Голова ОВА додав, що внаслідок атаки пошкоджене устаткування АЗС, скління вікон й автомобіль.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Зеленського знають, що треба робити – адвокат українця, обвинуваченого у підриві «Північних потоків»
Україна і дипломатичні служби могли б зробити набагато більше для національних інтересів України й особисто для Сергія Кузнєцова, якого німецькі слідчі звинувачують у підриві газопроводів «Північні потоки», заявив в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода Live) Микола Катеринчук, адвокат Кузнєцова.
«Я не можу зараз сказати це в етері, але вся інформація в Офісі президента є, що треба робити. Ми намагалися надавати ще при попередньому голові адміністрації (Андрієві Єрмаку - ред.), там був ігнор. Цей голова адміністрації знає цю ситуацію, і я впевнений, що буде якась реакція», – сказав Микола Катеринчук.
На запитання, чому Україна не втрутилася раніше, адвокат відповів: «Бо коли це сталося (підрив газопроводів – ред.), то ставилося питання на пресконференції президенту України, хто це зробив, він сказав, що ми до цього немає ніякого відношення. І так себе веде зараз вся вертикаль. Вони чомусь вважають, що воно якось саме розсмокчеться, але страусина позиція ще нікому не допомагала в таких міжнародних справах, з такими великими геополітичними інтересами і з такими грошима».
За словами адвоката, Сергія Кузнєцова нині тримають під вартою у важких умовах.
«Кузнєцова утримують в карцері для терористів. Хотілося б, щоб на час проведення справи по суті, він перебував або в посольстві України в Берліні, або в нашій консульській установі в Гамбурзі. І це може запропонувати українська держава суду, попросити про це суд. І ми з таким зверненням звертаємось до Офісу президента, до МЗС, щоб вони сприяли цьому процесу», – заначив Катеринчук.
В Офісі президента і в Міністерстві закордонних справ України заяву і пропозицію адвоката поки що не коментували.
1 липня генеральний прокурор Німеччини Єнс Роммель висунув офіційне звинувачення громадянину України у справі про підрив газопроводів «Північні потоки». Сергія Кузнєцова звинуватили у нападі на цивільну енергетичну інфраструктуру. Слідство вважає, що він був координатором диверсії. Кузнєцов звинувачення відкидає.
За версією німецьких слідчих, він діяв не приватно, а від імені українських державних органів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що українська сторона ще не знає «усіх деталей цього процесу», коли його попросили прокоментувати висунення звинувачень Кузнєцову. «Коли отримаємо більше деталей – зможемо відповідно відреагувати», – сказав Зеленський 1 липня на пресконференції з прем’єр-міністром Ірландії Мікхолом Мартіном у Дубліні.
Після екстрадиції з Італії українець Сергій Кузнєцов перебуває під вартою в Німеччині з кінця листопада 2025 року в рамках попереднього розслідування. Там його обвинувачують у координації дій екіпажу вітрильного катера, з якого водолази встановили вибухові пристрої на трьох трубопроводах, що входять до складу газопроводу «Північний потік», та участі у їхньому підриві 26 вересня 2022 року.
Кузнєцова заарештували в італійському місті Ріміні через кілька днів після того, як німецька федеральна прокуратура видала європейський ордер на його арешт. Він став першим заарештованим у справі про підрив «Північних потоків». Кузнєцов заперечує провину.
Восени 2022 року обидва газопроводи «Північний потік» внаслідок вибухів зазнали серйозних пошкоджень – були зруйновані три нитки з чотирьох. Газопровід будувався для постачання до Західної Європи російського газу. Магістраль не підлягає відновленню. Розслідування Швеції, Данії й Німеччини показали, що газопроводи були підірвані, але винних ще встановлюють.
Росія у розслідуванні участі не бере. Москва покладала відповідальність за те, що трапилося на США і їхніх союзників. Ті свою причетність заперечують.
Численні західні ЗМІ писали про те, що вибухи організували люди, пов’язані з українськими спецслужбами. Київ звинувачення в організації диверсій заперечує.
Усього слідством встановлено семеро підозрюваних. Одного підозрюваного, українського інструктора з дайвінгу Володимира Журавльова затримали в Польщі восени 2025 року, але країна відмовилася видавати його Німеччині і звільнила з-під арешту.
Підірвав за наказом? Невідомі деталі спецоперації: кого покарають за «Північний потік»
Це Україна замовила атаку на газопроводи «Північний потік» у 2022 році, заявили німецькі прокурори.
За даними прокуратури Німеччини, громадянин України, Сергій К., якого обвинувачують у підриві газопроводів «Північний потік», діяв від імені українських державних органів. Він розробив план знищення газопроводів «Північний потік-1» та «Північний потік-2», стверджують прокурори. Заявлена мета – не дати Росії використовувати звідти доходи для фінансування війни.
1 липня німецькі прокурори висунули звинувачення українцю Сергію Кузнєцову, який, як стверджується, очолював групу водолазів у цій операції.
Раніше адвокати Кузнецова розповідали, що він перебуває в гамбурзькому слідчому ізоляторі у відділенні для підозрюваних у тероризмі і хотів би бачити більше підтримки від держави. Кузнєцов заперечує провину.
У листопаді 2023 року американське видання The Washington Post і німецьке Der Spiegel оприлюднили розслідування, в якому йшлося про те, що координувати спецоперацію міг український офіцер Роман Червінський. Сам він заперечував причетність до диверсії.
Згодом європейські слідчі заявили про український слід. Так, в Польщі затримали Володимира Журавльова (ця країна відмовилася видавати його Німеччині і звільнила з-під арешту), а в Італії – Сергія Кузнецова.
Усього слідством було встановлено семеро підозрюваних.
Докладніше про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода :
Роман Червінський, контррозвідник, колишній співробітник Головного управління розвідки розповів Радіо Свобода (програма «Свобода Live»), що особисто знає Сергія і підтвердив, що той перебуває у в камері без вікон, де температура доходить до 40 градусів.
Також Роман нарікає на відстороненість України у захисті Сергія Кузнєцова: «Тут мають працювати адвокати і юристи. Якби Україна вчасно зайняла позицію в цій справі, то я думаю, що ми би мали гарні результати на сьогодні. Проте зараз, як виявилось несподівано, йому пред'явили обвинувачення, хоча про це було відомо вже майже рік після його затримання, що його підозрюють в цьому питанні. І Україна ніяким чином юридично до цього не долучалася».
1 липня президент України Володимир Зеленський заявив, що українська сторона ще не знає «усіх деталей цього процесу», коли його попросили прокоментувати висунення звинувачень Кузнєцову: «Коли отримаємо більше деталей – зможемо відповідно відреагувати».
Українська влада і військова розвідка раніше заперечували причетність до підриву «Північного потоку».
Восени 2022 року обидва газопроводи «Північний потік» внаслідок вибухів зазнали серйозних пошкоджень – були зруйновані три нитки з чотирьох. Газопровід будувався для постачання до Західної Європи російського газу. Магістраль не підлягає відновленню. Розслідування Швеції, Данії й Німеччини показали, що газопроводи були підірвані, але винних ще встановлюють.
Росія у розслідуванні участі не бере. Москва покладала відповідальність за те, що трапилося на США і їхніх союзників. Ті свою причетність заперечують.
В «Енергоатомі» заявили про черговий блекаут на ЗАЕС
На окупованій російськими військами Запорізькій атомній електростанції вкотре стався блекаут: АЕС перейшла на дизель-генератори, повідомили 3 липня в «Енергоатомі».
«О 16:46 відключилася повітряна лінія електропередачі «Феросплавна», що з’єднувала тимчасово окуповану Запорізьку АЕС з Об’єднаною енергосистемою України. Внаслідок втрати зовнішнього електроживлення Запорізька АЕС перейшла на живлення власних потреб від дизель-генераторів», – йдеться в повідомленні.
В «Енергоатомі» наголосили, що кожен випадок втрати зовнішнього електропостачання становить загрозу для ядерної і радіаційної безпеки.
«Саме надійне електроживлення є критично необхідним для безпечного функціонування атомної станції й роботи систем, що забезпечують охолодження ядерного палива. Через російську окупацію станції ситуація на ЗАЕС залишається вкрай небезпечною», – йдеться в повідомленні.
У Міжнародному агентстві з атомної енергії зазначили, що знають про те, що Запорізька АЕС сьогодні 21-й раз за час повномасштабного вторгнення Росії в Україну втратила зовнішнє електропостачання.
«Команда МАГАТЕ на місці була поінформована і чула військові дії, які спричинили спрацювання електричних захистів ліній, що з’єднують ЗАЕС з лінією «Феросплавна-1», включаючи ту, що нещодавно була відремонтована під час червневого перемир’я», – йдеться в повідомленні.
У МАГАТЕ зазначили, що аварійні дизельні генератори на об’єкті запрацювали для забезпечення охолодження реактора й інших важливих функцій ядерної безпеки, і електропостачання було відновлене, проте одна лінія, що з’єднує майданчик із лінією електропередач, залишається недоступною.
«Ця втрата зовнішнього електропостачання знову підкреслює надзвичайну крихкість ядерної безпеки на станції і необхідність максимальної військової стриманості для запобігання ядерній аварії», – заявив гендиректор МАГАТЕ Рафаель Ґроссі.
Шість реакторів Запорізької АЕС перебувають у стані холодної зупинки з 2022 року. МАГАТЕ постійно присутнє на об’єкті для контролю за безпекою під час обстрілів.
Російські війська захопили найбільшу в Європі атомну електростанцію з шістьма реакторами в перші тижні вторгнення Москви в Україну в лютому 2022 року. Станція не виробляє електроенергію. Україна і Росія регулярно звинувачують одна одну в бойових діях біля ЗАЕС, що ставлять під загрозу ядерну безпеку.
Бойова слава і небойові втрати: велике інтерв’ю із представником полку «Скеля»
425-й окремий штурмовий полк «Скеля» – на піку суспільного обговорення. З одного боку – факти ефективності полку та довіра вищого командування. Його командир та ключові офіцери – Герої України, а бойовий шлях підрозділу охоплює найтяжчі оборонні та наступальні операції від Бахмута до Покровська.
З іншого боку – недобра слава, про яку говорять за спиною. Глядачі проєкту Радіо Свобода «Свобода Live» писали про це у коментарях під випусками. Обговорення масштабувалось після оприлюднення розслідування видання «Бабель». Журналісти виявили, що за останні пів року в навчальних структурах підрозділу зафіксували понад два десятки небойових смертей новобранців. Офіційною причиною більшості летальних випадків у документах вказана пневмонія, проте заяви родичів та правозахисників змусили говорити про значно глибші проблеми – від заяв про неналежний медичний догляд до ймовірних катувань. Справа набула такого розголосу, що командувача полку Юрія Гаркавого відсторонили від виконання обов'язків, а ДБР та Офіс омбудсмана розпочали офіційні перевірки.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський назвав «ганебною історією» оприлюднені в ЗМІ дані про можливі катування, побиття і небойові смерті мобілізованих у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля».
У самому полку звинувачення називають однобокими, хоча й підтверджують смерть 25 військовослужбовців зі згаданого списку.
Представники частини апелюють до незадовільного стану здоров’я деяких мобілізованих, наявність у деяких наркотичної залежності та наголошують, що в усіх випадках поліція не виявила ознак кримінальних правопорушень.
Але родичі мобілізованих до «Скелі» чоловіків почали організовуватись у групи, щоб на хвилі активного обговорення отримати відповіді, яких їм не вистачає. Вони звертаються до редакції Радіо Свобода, просять розголосу історій їх рідних, адже від прямої комунікації з полком відповідей не отримують. Історії різні – хтось помер під час навчань, хтось зник безвісти. У когось – чоловіки досі служать, але зв'язок з ними дуже рідкісний та короткий.
Радіо Свобода дотримується принципу збалансованості та прагне почути позицію обох сторін. Тому ми переадресували запитання від родичів та суспільства начальнику групи цивільно-військового співробітництва полку «Скеля» Андрію Сураю. Про те, чому не дозволяють користуватись мобільним на полігонах, як підрозділ взаємодіє зі слідством та як командування реагує на звинувачення у насильстві – дивіться та читайте у нашому ексклюзивному інтерв’ю.
«Не повинно бути приводів для розпорошення суспільства». Зеленський зустрівся з Ляшком
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з колишнім народним депутатом Олегом Ляшком.
«Дуже щира розмова з Олегом Ляшком – із командиром 432-го окремого полку безпілотних систем 11-го армійського корпусу. Підрозділ захищає нашу Донецьку область, і важливо почути, які запити армії найбільш вагомі зараз та які політичні кроки держави можуть додати мотивації нашим військовим», – написав він у телеграмі.
Зеленський також додав, що «єдність має значення, і не повинно бути приводів для розпорошення нашого суспільства».
Про причини цієї зустрічі не повідомляється.
Зеленський час від часу проводить зустрічі з волонтерами чи військовими.
Олег Ляшко цю зустріч не коментував.
Упродовж 7 травня-3 червня 2026 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки, під час якого запитали про довіру президенту Володимиру Зеленському і іншим публічним особам. До цього переліку соціологи також додали Олега Ляшка. За результатами опитування, 47% респондентів ексдепутату довіряють і 43% не довіряють.
Опитування КМІС також свідчить про високу довіру українців президенту – зараз Зеленському довіряють 61% респондетів, не довіряють – 34%.
Найбільші показники довіри, за даними соціологів, мають військові або колишні військові. Зокрема, в цьому переліку за рівнем довіри лідирує нинішній посол у Великій Британії, колишній Головнокомандувач ЗСУ Залужний Валерій – 73% респондентів довіряють, 21% – не довіряють.
У Генштабі заявили про ураження мосту в окупованому Криму
Українські військові вночі проти 3 липня уразили міст в окупованому Криму, заявив Генштаб ЗСУ.
«У ніч на 3 липня в рамках зниження наступального потенціалу російського агресора підрозділи Сил оборони України уразили залізничний міст через Красногвардійський канал у районі Красногвардійського на ТОТ АР Крим. Об’єкт використовується противником для військової логістики, перекидання особового складу, озброєння, боєприпасів і матеріально-технічних засобів», – заявили в командуванні, додавши, що ступінь завданих збитків уточнюється.
Крім того, за даними Генштабу, уражена станція радіоелектронної боротьби в районі Артемівки в окупованому Криму і підрозділ радіоелектронної розвідки у Севастополі, а також пункт управління БпЛА у районі Українська Донецької області й командний пункт сил РФ у районі Новгорода Запорізької області.
«За результатами оцінки додаткових даних підтверджено руйнування 29 червня 2026 року двох прольотів автомобільного мосту в районі Азовського Запорізької області та руйнування 1 липня 2026 року трьох прольотів автомобільного мосту через річку Калка в районі Гранітного на Донеччині. Ці мости використовуються окупантами для військової логістики, перекидання живої сили, підвозу озброєння та боєприпасів», – додали в командуванні.
Радіо Свобода не може незалежно перевірити дані про ураження. Російське командування про них не повідомляло.
Проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії раніше сьогодні з посиланням на місцеві соцмережі повідомив про дронову атаку на півострів – там було чути звуки стрілянини і вибухів. У Севастополі оголосили повітряну тривогу, яка тривала понад дві години, проте повідомлень про ураження не було.
Телеграм-канал «Кримський вітер» передавав, що вибухи чули в районі мису Фіолент та аеродрому «Кача» в Севастополі, а також у Бахчисарайському, Сімферопольському та Сакському (де розташований аеродром «Саки») районах.
Читайте також: Генштаб ЗСУ заявив про повторне ураження залізничного мосту в окупованому Криму
Після цього Служба безпеки України повідомила, що вдруге за тиждень уразила винищувачі на військовому аеродромі «Саки» в окупованому Криму. Також ударів зазнали ангари аеродрому «Гвардійське» на півострові. Відомство заявило, що атаки були частиною 40-денної операції впливу на Росію.
Водночас командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді заявив про ураження 48 цілей в оперативній глибині РФ протягом ночі на п’ятницю. Зокрема, йдеться про низку електропідстанцій та газову компресорну станцію в Криму.
У червні військові й енергетичні об’єкти, а також російські логістичні шляхи в окупованому Криму зазнають найбільш масових атак ЗСУ за весь час повномасштабної війни. Щодня з’являються повідомлення про нові уражені цілі, у Криму через дефіцит палива заборонили продаж бензину цивільним, запроваджені графіки відключення електроенергії, а перед Керченським мостом спостерігаються черги. Дитячі оздоровчі заклади і табори до вересня скасували прийом відпочивальників.
Як пояснив мету ударів міністр оборони України Михайло Федоров, «відбувається ізоляція Криму дронами». Це, за його словами, може призвести до «дуже несподіваних наслідків для росіян».