Зеленський формує новий уряд: на вулицях вимагають повернути Федорова (трансляція)
Верховна Рада збирається голосувати за призначення нового прем’єр-міністра і новий склад уряду. Очолити його має Сергій Корецький, який працював головою правління НАК «Нафтогаз України», а раніше очолював «Укрнафту».
Напередодні президент Володимир Зеленський зустрівся з Михайлом Федоровим, який в уряді Юлії Свириденко працював міністром оборони. Згодом стало відомо, що Зеленський не вноситиме його кандидатуру до нового уряду.
Сам Михайло Федоров на сторінках соцмереж подякував за роботу колегам та назвав здобутки і невдачі своєї роботи.
У медіа називають ймовірним новим очільником Міноборони Ігоря Клименка, який досі керував Міністерством внутрішніх справ.
У Києві та багатьох містах України активісти оголосили акції проти звільнення і на підтримку Михайла Федорова. Якщо це станеться – ці протести відбудуться рівно через рік після антикорупційного «Картонкового майдану».
Отож, парламентарі 16 липня голосуватимуть за новий Кабінет міністрів України. Чи достатньо буде голосів монобільшості, «Слуги народу», чи, як і раніше, депутати пропрезидентської фракції добиратимуть голоси з інших фракцій-сателітів?
Раніше, 14 липня, Верховна Рада України прийняла відставку уряду Юлії Свириденко: рішення підтримали 258 народних депутатів.
Про все це дивіться у прямому етері програми «Свобода Live» за лінком
Прем’єр Британії Стармер прибув з візитом до України
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер здійснює візит до України у свій фінальний тиждень перед відставкою з посади, повідомляє пресслужба уряду Великої Британії.
Кір Стармер зустрінеться з президентом України Зеленським, вони обговорять підтримку України у війні проти Росії.
22 червня Кір Стармер оголосив про відставку з посади прем’єр-міністра Великої Британії, однак продовжує виконувати обов’язки прем’єр-міністра до завершення передачі влади своєму наступнику.
У кількох містах України люди протестують проти ймовірної відставки Федорова
У Києві люди вийшли на акцію протесту проти ймовірної відставки міністра оборони Михайла Федорова, передають кореспонденти Радіо Свобода.
За їхніми даними, кілька сотень людей вийшли на мітинг на підтримку Федорова.
Також люди зібралися на подібні акції у Львові, Харкові та Дніпрі.
Відповідно до законодавства, міністра оборони призначає Верховна Рада за поданням президента України.
15 липня медіа повідомили, що президент України Володимир Зеленський не вноситиме кандидатуру чинного міністра оборони Михайла Федорова на цю посаду в новому уряді. Натомість він запропонує очолити Міноборони виконувачу обов’язків міністра внутрішніх справ Ігорю Клименку.
Згодом Михайло Федоров підтвердив, що йде з посади міністра оборони.
За даними видання «Українська правда», на зустрічі з фракцією «Слуга народу» президент Зеленський пояснював, що більше не може миритися з постійним конфліктом між міністром оборони та головнокомандувачем Олександром Сирським. Хоча у червні і Сирський, і Федоров публічно конфлікт заперечували.
На тлі звільнення Федорова заступник командувача Повітряних сил ЗСУ Єлізаров подав у відставку
Павло Єлізаров подав рапорт про свою відставку з посади заступника командувача Повітряних сил ЗСУ. Про це він повідомив на своїй сторінці у фейсбуці.
Єлізаров зазначив, що, на його думку, звільнення Федорова – це «велике зло для обороноздатності України».
Він написав, що у 2022 році він долучився до Сил оборони, щоб «перемагати, а не займатися імітацією діяльності», а працювати з Михайлом Федоровим для нього було «великою честю».
15 липня медіа повідомили, що президент України Володимир Зеленський не вноситиме кандидатуру чинного міністра оборони Михайла Федорова на цю посаду в новому уряді. Натомість він запропонує очолити Міноборони виконувачу обов’язків міністра внутрішніх справ Ігорю Клименку.
За даними видання «Українська правда», на зустрічі з фракцією «Слуга народу» президент Зеленський пояснював, що більше не може миритися з постійним конфліктом між міністром оборони та головнокомандувачем Олександром Сирським. Хоча у червні і Сирський, і Федоров публічно конфлікт заперечували.
Очільник Міноборони Михайло Федоров 15 липня підтвердив, що йде з посади.
Федоров, повідомляючи про свою відставку, перелічив 22 пункти здобутків. Серед того, що не вдалося зробити, він назвав завершення організаційної трансформації Міністерства оборони «за стандартами НАТО та здорового глузду - нову структуру запустили, багатьох звільнили, розпочали багато процесів. Але потрібно було ще рішучіше звільняти людей, які гальмували зміни».
Генштаб ЗСУ повідомив про понад 270 боїв на фронті за добу
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 279 бойових зіткнень, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
За даними штабу, на Покровському напрямку українські захисники зупинили 38 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Дорожнє, Новоолександрівка, Сухецьке, Родинське, Гришине, Удачне, Новосергіївка, а також у напрямку Білицького, Шевченка й Новопавлівки.
Також інтенсивні бої були на Костянтинівському напрямку, де противник здійснив 30 атак у районах населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Іванопілля, Софіївка, а також у напрямку Вільного, Торецького й Кучерового Яру.
На Слов’янському напрямку противник штурмував 22 рази у бік населених пунктів Крива Лука, Рай-Олександрівка, а також у районах Різниківки й Закітного, а на Гуляйпільському напрямку війська РФ здійснили 18 атак у напрямку населених пунктів Гірке, Цвіткове, Воздвижівка, Верхня Терса, Добропілля та Чарівне.
Бойові дії також тривають на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.
На Придніпровському напрямку минулої доби противник наступальних дій не проводив.
Як пише Інститут вивчення війни у звіті за 15 липня, українські війська нещодавно просунулися в Олександрівському напрямку.
На початку цього місяця американський Інститут вивчення війни заявив, що російський наступ весняно-літнього періоду 2026 року не досягнув «значних оперативних успіхів». За спостереженням ISW, темпи просування російських військ у червні 2026 року були значно меншими від показників червня 2025 року і далися Росії ціною великих втрат особового складу й техніки.
Перед тим дані проєкту DeepState засвідчили, що травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.
У РФ повідомляють про удар по аеродрому Енгельс, який використовують для атак по Україні
У Росії повідомляють про атаку дронів на Саратовську область, за деякими даними, удару зазнав аеродром Енгельс, який війська РФ використовують для ракетних ударів по Україні.
У ніч на 16 липня жителі Саратовської області РФ повідомляли про велику кількість вибухів. За їхніми даними, було атаковано військовий аеродром Енгельс. Телеграм-канали ASTRA та Exilenova+ також про це повідомляють.
ASTRA після OSINT-аналізу пише, що на військовому еродромі Енгельс виникла пожежа. Також, за даними цього телеграм-каналу, один із безпілотників влетів у багатоповерхівку, від будинку до злітно-посадкової смуги військового аеродрому Енгельс – близько двох кілометрів.
Губернатор Саратовської області РФ Роман Бусаргін підтвердив атаку БПЛА і заявив про пошкодження цивільної інфраструктури в Енгельсі, постраждалих немає. Водночас він не підтвердив повідомлення про удар по військовому аеродрому.
Українська сторона ці повідомлення наразі не коментувала.
Аеродрому «Енгельс» у Саратовській області Росії не вперше зазнає українських ударів.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати РФ у війні проти України
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 424 620 своїх військових, зокрема 1340 осіб – за останню добу, такі дані вранці 16 липня навів Генеральний штаб ЗСУ.
Також українське командування назвало свої дані про втрати РФ у військовій техніці:
- танки – 12 144 (+3 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 940 (+2)
- артилерійські системи – 46019 (+66)
- РСЗВ – 1 936
- засоби ППО – 1 492
- літаки – 437
- гелікоптери – 353
- наземні робототехнічні комплекси – 1 919 (+12)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 411005 (+1801)
- крилаті ракети – 4906
- кораблі / катери – 34
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 120 727 (+420)
- спеціальна техніка – 4 420
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
ISW: війська РФ посилили удари по українській портовій інфраструктурі на узбережжі Чорного моря
Російські війська відновлюють серію ударів по українській портовій інфраструктурі вздовж узбережжя Чорного моря, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики зафіксували посилення російських ударів по українській портовій інфраструктурі в Одеській області та суднах, що заходять в українські порти, щонайменше з 10 липня.
В Інституті вивчення війни припускають, що ці російські удари, ймовірно, спрямовані на погіршення української економіки та зменшення експортних можливостей України. Також вони, ймовірно,є відповіддю на нещодавню ударну кампанію України по російських суднах в Азовському та Чорному морях, але така російська ударна тактика не є новою.
ISW нагадує, що російські війська вже давно завдають ударів по українській портовій інфраструктурі протягом усієї війни в рамках ширших зусиль, спрямованих на перешкоджання експорту українського зерна та підвищення вартості доставки через Чорне море, також Москва намагалася використати свої удари по українських портах, щоб отримати поступки від Заходу та України після виходу Росії з Чорноморської зернової ініціативи – угоди 2022-2023 років, яка створила безпечний коридор для судноплавства з українських портів для підтримки світових поставок зерна.
У ISW звертають увагу, що Міністерство оборони Росії останніми днями особливо наголошувало на своїх ударах по Одеській області, ймовірно, з метою досягнення інформаційного ефекту.
Місцева влада 14 липня повідомила, що російські війська завдали ударів по двох торгових суднах під прапорами Танзанії та Ліберії, які рухалися Чорноморським коридором, а також по цивільному судну під прапором Маршаллових островів у Одеському міському порту. Також 14 липня український експортер зерна «Кернел Холдинг» повідомив, що російські удари по порту Чорноморськ в Одеській області пошкодили термінал компанії та знищили близько 25 000 тонн соняшникової олії. 15 липня російські атаки продовжилися.
Голова ОВА Олег Кіпер 15 липня заявив, що масована комбінована ракетно-дронова атака на Одещину триває вже п’яту добу поспіль – війська РФ цілеспрямовано завдають ударів по мирному населенню, цивільній, промисловій та портовій інфраструктурі регіону.
Уранці 16 липня влада повідомила про нові російські атаки на Одесу.
«Вся катавасія затівалась, щоб позбутися Федорова». В уряді Корецького не буде міністра оборони Федорова
Між оголошенням про завершення прем’єрства Юлії Свириденко до голосування у Верховній Раді за кандидата на нового прем’єра Сергія Корецького мине чотири дні. Але головна інтрига вже вирішилась – Михайло Федоров більше не буде працювати міністром оборони. Президент Володимир Зеленський, який тримає в своїх руках всі ключові кадрові призначення в уряді Корецького, заявив, що Федоров міністром не працюватиме. Сам Федоров підтвердив увечері 15 липня, що подає у відставку. Одне впливове ЗМІ назвало це «відставкою року».
В Києві та багатьох містах України молодь планує вийти на імпровізовані протести проти відставки Федорова. Якщо це станеться – ці протести можуть відбутися рівно через рік після антикорупційного «Картонкового майдану».
16 липня Верховна Рада має голосувати не лише за нового прем’єра, але ніби і за увесь уряд. Чи достатньо буде голосів монобільшості, «Слуги народу», чи, як і раніше, депутати пропрезидентської фракції добиратимуть голоси з інших фракцій-сателітів?
Розглянемо головні можливі перестановки і причини кадрових змін. Читайте і дивіться за лінком
Кличко: у Києві через нічну атаку балістикою загинули двоє людей
У Києві внаслідок російської атаки загинули двоє людей, повідомив міський голова Віталій Кличко.
За його даними, також постраждали шість людей, серед яких є 16-річний хлопець. Трьох поранених медики госпіталізували.
Близько 1:00 ночі Повітряних сили ЗСУ попередили про чотири балістичні ракети у напрямку Києва, в місті була оголошена тривога.
За даними мера, наслідки російської атаки зафіксували у двох районах міста: у Святошинському районі було влучання в складські приміщення, у Дарницькому – уламки ракети впали на території нежитлової забудови, а за іншою адресою було влучання в нежитлову будівлю. На місцях влучань виникли пожежі.
У ДСНС уточнюють, що люди загинули у Дарницькому районі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Cили РФ вночі атакували Київ і Харків – влада
Київ та Харків вночі зазнали російської атаки, повідомляє місцева влада.
Близько 1:00 ночі Повітряних сили ЗСУ попередили про чотири балістичні ракети у напрямку Києва, в місті була оголошена тривога.
Міський голова Києва повідомив, що у Святошинському районі було влучання в складські приміщення, у Дарницькому – уламки ракети впали на території нежитлової забудови, а за іншою адресою було влучання в нежитлову будівлю. За його словами, на місцях влучань виникли пожежі.
Харків російські війська атакували БпЛА. Як повдіомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, у Немишлянському районі міста внаслідок «прильоту» спалахнула господарча споруда на територій приватного домоволодіння, а у Шевченківському – влучання на відкритій місцевості на території одного з міських парків. Про постраждалих ні в Києві, ні в Харкові наразі не повідомляють.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Росатом» заявив про загибель «головного інженера» окупованої ЗАЕС внаслідок удару ЗСУ
Внаслідок удару безпілотника Збройних сил України вдень 15 липня загинув головний інженер окупованої Росією Запорізької АЕС Олександр Яковлєв – про це заявив голова «Росатома» Олексій Лихачов, передає пресслужба російської корпорації.
Як стверджується в повідомленні, дрон ЗСУ нібито «завдав удару по службовому автомобілю Запорізької АЕС «Тойота Камрі» на межі між промисловим майданчиком станції та м. Енергодар». Разом із головним інженером Олександром Яковлєвим також загинув водій.
У повідомленні «Росатому» атаку назвали «терактом», а західні держави звинувачують у «прямому заохоченні київського режиму до нарощування терористичних актів». Яковлєв стверджує, що протягом останніх двох місяців було вбито 13 і поранено 48 людей. Найімовірніше, що маються на увазі співробітники Запорізької АЕС або жителі сусіднього Енергодару.
Російська корпорація заявила, що очікує від Міжнародного агентства з атомної енергії «оперативної, конкретної та чіткої реакції».
У МАГАТЕ заявили, що були проінформовані Росією про те, що сталося. Генеральний директор агентства Рафаель Ґроссі засудив «неприйнятну атаку на станцію та її менеджмент», що, за його словами, загрожує ядерній безпеці.
Українські військові наразі не коментували повідомлення «Росатому».
Російські війська захопили найбільшу в Європі атомну електростанцію з шістьма реакторами в перші тижні вторгнення Москви в Україну в лютому 2022 року. Станція не виробляє електроенергію. Україна і Росія регулярно звинувачують одна одну в бойових діях біля ЗАЕС, що ставлять під загрозу ядерну безпеку.
Міжнародна федерація гандболу допустила російські й білоруські команди до змагань
Міжнародна федерація гандболу (IHF) допустила до участі в своїх змаганнях російських та білоруських спортсменів, а також суддів, експертів та офіційних осіб із Росії та Білорусі до участі у своїх змаганнях. Про це йдеться в пресрелізі на сайті організації 15 липня.
Федерація наголошує, що обмеження з росіян та білорусів зняли на тлі відповідного рішення Міжнародного олімпійського комітету. При цьому в організації заявили, що продовжують висловлювати солідарність з Україною і «засуджують війну, до триває в країні».
«Водночас IHF, як і раніше, віддана захисту цінностей спорту, сприянню діалогу всередині міжнародної гандбольної сім’ї та забезпеченню того, щоб її рішення й надалі відображали рекомендації МОК та інтереси світової гандбольної спільноти», – йдеться в заяві.
7 липня Міжнародний олімпійський комітет тимчасово відновив членство Олімпійського комітету Росії, а також скасував рекомендовані обмеження для російських спортсменів та команд, в тому числі вимогу виступати в нейтральному статусі.
Після цього деякі спортивні організації стали скасовувати свої обмеження щодо російських спортсменів. Інші спортивні федерації поки що їх зберігають. Багато країн Європи виступають проти участі російських спортсменів – у зв’язку зі вторгненням в Україну. Частина інших країн не заперечує повернення російських атлетів.
Федоров підтвердив свою відставку. У підсумках – закупівлі дронів, балістика й операція «Ашан»
Очільник Міноборони Михайло Федоров 15 липня підтвердив, що йде з посади.
«Це була велика честь — служити українському народу на посаді Міністра оборони», – написав він у своєму телеграм-каналі.
Говорячи про підсумки роботи, Федоров перелічив 22 пункти здобутків. Зокрема, згадав про блокування доступу російських військ до супутників Starlink, що «кардинально зменшило їхні можливості вести ефективну війну дронів». Також урядовець вказав на запуск програми «Логістичного локдауну», спрямованої на перерізання російської логістики та початку ізоляції Криму.
Крім того, Міноборони продовжило програму фінансування Лінії дронів, яка забезпечила закупівлі дронів для Сил безпілотних систем. Федоров вказав на зміни системи закупівель і запуск перших тендерів на далекобійну артилерію та сотні тисяч дронів, що «економить державному бюджету мільярди доларів».
Крім того, міністерство запровадило базовий рівень забезпечення дронами для бригад та корпусів:
«Уже з липня всі бойові бригади та корпуси почнуть отримувати прогнозовані постачання дронів без ручного втручання. Це дає змогу прогнозувати свої подальші дії».
Федоров також згадав про «непопулярну, але надзвичайно важливу» трансформацію війська, що передбачає контракти для всіх із визначеними строками служби та відстрочками й нові інструменти для стимулювання повернення військовослужбовців, які самовільно залишили частину.
Міністр прокоментував балістичну програму України:
«Символічно, у день звільнення уряду провели успішне тестування балістики, яка розроблялася в зоні відповідальності МО. Кардинально змінили технічне завдання та довели максимальну точність. На 30% зменшили ціну. Україна потрапить у нову лігу».
Крім того, Міноборони за головування Федорова брало участь у плануванні операції «Ашан», спрямованої на зупинку механізованого наступу Росії на пів року.
Водночас Федоров перелічив, що, на його думку, не вдалося:
- завершити організаційну трансформацію Міністерства оборони: «Нову структуру запустили, багатьох звільнили, розпочали багато процесів. Але потрібно було ще рішучіше звільняти людей, які гальмували зміни»
- перевести всі закупівлі на тендери
- побудувати культуру відповідальності за ухвалені рішення
«Я продовжу працювати заради місії, з якою прийшов раніше до Міністерства оборони – перемагати ворога асиметрією, швидкістю інновацій і силою організації», – додав Федоров.
Волонтер і блогер Сергій Стерненко, який став радником Федорова після його призначення на посаду, також повідомив, що залишає цю посаду:
«Відтепер я не радник міністра оборони, що, поза сумнівом, зменшує можливості допомоги якісно змінити ситуацію у війську із дронами. У нас на виході якраз були нові тендерні вимоги для закупівель FPV-дронів, які б дозволили армії отримувати найкращі засоби та розвивати інфраструктуру для глибших ударів. Сподіваюсь, вони зрештою будуть затверджені».
Раніше медіа повідомили, що президент Володимир Зеленський не вноситиме кандидатуру чинного міністра оборони Михайла Федорова на цю посаду в новому уряді. Натомість він запропонує очолити Міноборони виконувачу обов’язків міністра внутрішніх справ Ігорю Клименку.
ОВА: зросла кількість загиблих у Запоріжжі, двоє чоловіків загинули через удар Росії в Оріхові
У Запоріжжі зросла кількість постраждалих внаслідок попередньої російської атаки, заявив голова області Іван Федоров увечері 15 липня.
«Вже троє загиблих і п’ятнадцять поранених – збільшується кількість постраждалих внаслідок ворожої атаки на Запоріжжя», – написав він у соцмережах.
За даними очільника обласної військової адміністрації, медична допомога знадобилася містянам віком від 28 до 77 років.
ДСНС повідомила, що в Запоріжжі вдалося врятувати одну людину. Рятувальники ліквідували усі осередки загорянь, аварійно-рятувальні роботи завершені.
Раніше було відомо про двох загиблих і трьох постраждалих у Запоріжжі.
Раніше Федоров повідомив про удар російських військ по цивільних у Оріхові:
«Росіяни продовжують полювання на цивільних у прифронтових населених пунктах. Ворожий FPV-дрон ударив по людях в Оріхові. Два чоловіки загинули».
Удар РФ по Сумах: кількість постраждалих зросла до 21, четверо у важкому стані
Внаслідок російської атаки на Суми загинули 75-річна жінка чоловіки віком 54 і 77 років, уточнив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров 15 липня.
Він також повідомив про зростання кількості поранених:
«Наразі 8 – перебувають у лікарнях, серед них – двоє дітей. У важкому стані – четверо постраждалих: 16-річний підліток, 75-річна жінка та двоє чоловіків віком 62 і 35 років. Їх прооперували».
Григоров додав, що медики продовжують надавати постраждалим необхідну допомогу.
За оцінкою обласної влади, удар по місту пошкодив понад 10 будівель, в тому числі медичні заклади, житлові будинки та офісні будівлі. Також пошкоджені або знищені цивільні автомобілі, припарковані поблизу епіцентру удару.
Раніше 15 липня очільник Сумщини повідомив, що війська РФ завдали шість ударів керованими авіабомбами по території Сумської громади.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ЗМІ: Зеленський запропонує призначити міністром оборони Клименка замість Федорова
Президент Володимир Зеленський не вноситиме кандидатуру чинного міністра оборони Михайла Федорова на цю посаду в новому уряді – про це повідомляють, зокрема, Суспільний мовник і «Українська правда» з посиланням на членів фракції «Слуга народу».
За даними журналістів, натомість Зеленський запропонує очолити Міноборони виконувачу обов’язків міністра внутрішніх справ Ігорю Клименку.
Як передає «УП», на зустрічі з фракцією Зеленський заявив про «системний конфлікт» Федорова з головнокомандувачем Збройних сил Олександром Сирським і армією.
«(Президент – ред.) сказав, що по-хорошому треба звільнити і Федорова, і Сирського, але він зараз це зробити не може», – цитує видання.
Схожу інформацію оприлюднив народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк:
«Зеленський сказав, що не може обирати між Сирським та Федоровим. І сказав, що останній провалив реформу ТЦК».
Ані президент, ані Федоров чи Клименко дані про це призначення наразі публічно не коментували.
Раніше сьогодні Зеленський заявив, що проведе розмову з Михайлом Федоровим ще до вечірнього засідання фракції «Слуга народу», де будуть обговорювати кадрові питання.
Напередодні в ефірі Радіо Свобода народний депутат фракції «Слуга народу», член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський висловив думку, що міністру оборони Федорову необхідно дати «ще щонайменше пів року для того, щоб він продемонстрував ті ідеї, які він презентував на комітеті, як вони втілюються в життя».
14 липня Верховна Рада підтримала відставку прем’єр-міністерки Юлії Свириденко і всього уряду. За це рішення проголосували 258 народних депутатів.
Відповідно до законодавства, міністра оборони призначає Верховна Рада за поданням президента України.
Українське командування підтвердило удар по Балаклавській ТЕС у окупованому Севастополі
Сили спеціальних операцій України підтвердили удар по Балаклавській ТЕС у Севастополі – про це військові заявили 15 липня.
За повідомленням, операцію провели підпільники Руху опору ССО разом із підрозділами Deep Strike Сил спеціальних операцій.
«Ураження відбулося в ніч на 14 липня. Попередньо, внаслідок атаки було пошкоджено машинний цех із системою охолодження однієї з турбін Siemens SGT5-2000E. У разі пошкодження насосного обладнання ремонт може тривати від 2 до 5 місяців», – заявляє командування.
Як оцінили в ССО, станція відповідає за «майже 50% генерації електроенергії окупованого Криму».
Перевірити достовірність озвученої інформації в умовах війни складно.
Напередодні російські медіа заявили, що декілька міст і районів окупованого Криму залишаються знеструмленими через «удари по об’єктах енергетичної інфраструктури».
Раніше проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії повідомляв, що вночі 14 липня у Севастополі та Керчі знову лунали вибухи, під ймовірні удари потрапили Балаклавська ТЕС та кілька підстанцій. Українські та російські військові поки що ці атаки не коментували.
У червні військові та енергетичні об’єкти, а також російські логістичні шляхи в Криму зазнають найбільш масованих атак ЗСУ за весь час повномасштабної війни. Щодня з’являються повідомлення про нові уражені цілі, у Криму через дефіцит палива заборонили продаж бензину цивільним особам, запроваджені графіки вимкнення електроенергії, а перед Керченським мостом спостерігаються черги. Дитячі оздоровчі заклади та табори до вересня скасували прийом відпочивальників.
З 2022 року територію Кримського півострова практично щодня атакують безпілотники та ракети. У більшості випадків міністерство оборони РФ або російська влада не підтверджують влучання по військових об’єктах, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.
Росія знову вдарила по Краматорській громаді, двоє людей загинули – влада
Російські війська атакували Краматорську громаду на Донеччині, заявив голова області Денис Філашкін 15 липня.
За його даними, удару зазнало селище Ясна Поляна. На місці працюють усі відповідальні служби.
«Щонайменше 2 людини загинули і 3 поранені внаслідок чергового удару по Краматорській громаді», – заявив Філашкін.
Остаточну кількість жертв та обсяги руйнувань встановлюють.
«Ворог методично тероризує громаду, вбиває мирних людей і намагається перетворити кожен звичайний день на трагедію. Росіяни свідомо обирають цивільних своїми мішенями», – додав голова області.
Раніше сьогодні російські війська атакували автівку у Краматорську на Донеччині, постраждали п’ятеро людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У ЄС знову не змогли погодити 21-й пакет санкцій проти Росії
Посли країн Європейського Союзу вкотре не змогли досягти згоди щодо 21-го пакета санкцій проти Росії. Про це повідомляє кореспондентка Радіо Свобода після засідання Комітету постійних представників ЄС (Coreper) у середу 15 липня. Цього дня збігає термін дії граничної ціни на російську нафту.
Як повідомив дипломат ЄС, країни-члени погодилися залишити цінову стелю на російську нафту на нинішньому рівні щонайменше до четверга, 23 липня. Це має дати додатковий час для роботи над невирішеними питаннями, зокрема, щодо економічних і технічних наслідків запропонованих заходів у 21 пакеті санкцій.
Напередодні засідання Ради ЄС із закордонних справ верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас заявила, що держави-члени вже близькі до домовленості, однак визнала, що пакет досі не затверджений.
21-й пакет санкцій, запропонований Європейською комісією, передбачає, зокрема, подальші обмеження проти російського енергетичного та фінансового секторів, заборону на вʼїзд до ЄС для російських військових, а також замороження граничної ціни на російську нафту.
Єврокомісія представила 21-й пакет санкцій на обговорення країнам ЄС 9 червня. У Раді ЄС і Єврокомісії розраховували, що його вдасться узгодити до літньої перерви в роботі інституцій ЄС. До нього запропонували вперше включити заборону на вʼїзд до ЄС для російських військових, які воювали проти України, проте після обговорень цей пункт помʼякшили через супротив південних країн, які приймають багато російських туристів.
Міністри закордонних справ кількох країн ЄС 13 липня перед засіданням Ради ЄС у Брюсселі заявили, що головною перепоною для затвердження 21-го пакету санкцій проти Росії залишаються економічні інтереси окремих членів Євросоюзу.