Російська армія вдарила по Балаклії, є загибла й поранені

Російські війська атакували Балаклію на Харківщині 27 липня, повідомляє обласна й міська влада.

«За попередньою інформацією, внаслідок обстрілу одна людина, на жаль, загинула», – заявив голова області Олег Синєгубов.

Він повідомив про чотирьох поранених. Згодом очільник міської військової адміністрації Віталій Карабанов уточнив, що загинула жінка, постраждали восьмеро людей.

«Наразі всі обставини події уточнюються, відповідні служби працюють на місці», – повідомив він.

Карабанов додав, що загроза в громаді залишається, і закликав жителів пройти до найближчого укриття.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакоюгеноцидних дій .

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Генштаб ЗСУ підтвердив удар по експортному терміналу в російському Ростові

Сили оборони в ніч проти 27 липня «в рамках зниження воєнно-економічного потенціалу» Росії вдарили по експортному терміналу у Ростові-на-Дону, повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

«Зафіксовано влучання в об’єкт з подальшою пожежею на його території», – йдеться в заяві командування.

Раніше сьогодні про те, що безпілотники вночі проти 27 липня вкотре атакували територію Росії, повідомила місцева влада і телеграм-канали. Також про це заявив президент України.

Також українські війська уразили наземний ретранслятор для управління ударними дронами типу «Герань»/«Гербера» в районі Залізного Порту Херсонської області. Штаб зазначає, що ретранслятор забезпечує збільшення дальності, стійкості та якості управління ударними безпілотними літальними апаратами, які армія РФ застосовує для ударів по Україні.

Крім того, командування звітує про удар по автомобільному мосту через Генічеську протоку на окупованій Херсонщині, які російські загарбники використовують для логістики.

«Також завдано ураження ремонтному підрозділу окупантів у Кадіївці, складу паливно-мастильних матеріалів у Сімейкиному Луганської області та складу матеріально-технічних засобів у Перевальному (АР Крим)», – додає штаб.

Російське командування не повідомляло про ураження на окупованих територіях. Міноборони РФ заявило про збиття 276 українських безпілотників протягом ночі над низкою регіонів, окупованим Кримом, а також Чорним і Азовським морями.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

Китай, Іран і КНДР: чому партнери Росії залишаться з нею після завершення війни

Поглиблення партнерських відносин Росії з Китаєм, Іраном і Північною Кореєю, які разом утворюють так звану «вісь дестабілізації», стало одним із найважливіших геополітичних зрушень, спричинених війною Росії проти України.

Однак, за словами старшої наукової співробітниці та директорки Програми трансатлантичної безпеки Центру нової американської безпеки Андреа Кендалл-Тейлор, сприймати цю групу як традиційний військовий альянс означає не бачити ширшої картини.

Мер Харкова хоче зберегти безкоштовний проїзд для містян після війни

Міська влада Харкова наразі планує зберегти безкоштовний проїзд у комунальному транспорті, сказав мер міста Ігор Терехов в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Так, ми сьогодні зберігаємо безкоштовний проїзд і в метрополітені, і в автобусах, і в тролейбусах, і в трамваях. Важко? Так, важко, але це необхідно», – заявив він.

Мер міста нагадав, що метрополітен також є основним укриттям для харків’ян.

Він висловив переконання, що проїзд залишиться безоплатним, доки міська влада має можливість це забезпечити, а також припустив, що цю практику можуть зберегти й після завершення війни:

«Після війни будемо бачити, як зробити так, щоб для харків’ян, які пережили жахи війни, був безкоштовний проїзд. Будемо намагатися. Я бачу, що сьогодні, і це об’єктивно, зростають ціни на енергоносії, зростають ціни на транспорт. Скажіть мені, будь ласка, як людина, яка отримує 3,5 тисячі гривень на місяць, може дозволити собі проїзд за 30 гривень? Скільки ж вона наїздить? Чи потрібно, щоб вона пішки ходила? Ну ми що, нелюди?»

У травні Терехов визнав, що забезпечення безоплатного проїзду вартує міській владі «колосальних коштів», але скасовувати його не планують.

Проїзд у громадському транспорті Харкова зробили безкоштовним після відновлення його руху в травні 2022 року, на початку повномасштабного вторгнення.

Суд взяв під варту без можливості застави організатора заходу на Київщині, по якому вдарила РФ

Суд у Києві 26 липня обрав запобіжний захід організатору події на полігоні на Київщині, де внаслідок російської ракетної атаки загинули у зазнали поранення люди, передає кореспондентка Радіо Свобода. Його взяли під варту без альтернативи виходу під заставу.

Відтак підозрюваний, керівник Асоціації виробників безпілотних систем і супутніх технологій «Армада» Василь Гончарук, перебуватиме під вартою щонайменше до 21 вересня.

Таким чином суддя задовольнив клопотання обвинувачення. Прокурор Іван Вараниця під час засідання просив для підозрюваного тримання під вартою без альтернативи внесення застави, заявивши, що в іншому разі той може спотворити чи знищити докази в справі або впливати на свідків.

Адвокат Андрій Анапріюк на засіданні заперечував проти такого запобіжного заходу, назвавши заяви прокурора про ризики необґрунтованими.

Прокурор, спілкуючись із журналістами після засідання, зазначив, що особи всіх загиблих у справі досі встановлюються, так само як і всі ймовірні причетні.

Він послався на те, що є порядок проведення масових заходів, який був порушений: «не можна просто когось повідомити, необхідно отримати дозвіл на проведення такого масштабного заходу, що не було забезпечено».

Після оголошення рішення суду адвокати й підозрюваний не стали коментувати, чи будуть оскаржувати запобіжний захід.

Василь Гончарук раніше в суді заявив, що «повністю усвідомлює свою відповідальність». Він запевнив, що співпрацює зі слідством. Водночас він просив про домашній арешт, пославшись на уранення, яких зазнав внаслідок атаки.

25 липня прокурори повідомили про підозру організатору заходу в Капітанівці, що на Київщині, за статтею «службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх обов’язків через несумлінне ставлення до них, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки». Слідство стверджує, що організатори провели захід без погодження, на відкриту локацію запросили понад 300 людей, а найближче укриття площею 34 квадратні метри було приблизно за 100 метрів від місця проведення.

27 липня стало відомо про смерть у лікарні ще одного постраждалого внаслідок удару, таким чином через атаку на приватний полігон на Київщині загинули 11 людей, ще близько 100 – поранені. Правоохоронці розслідують як воєнний злочин РФ, так і можливе неналежне виконання службових обов’язків під час організації заходу.

Російські військові 24 липня атакували Київ і Київщину кількома балістичними ракетами. Обласна влада уточнила, що ціллю російського балістичного удару в Київській області був приватний полігон, де «відбувалися заходи».

В окупованому Севастополі запровадили обмеження на світло, воду і громадський транспорт

У Севастополі в окупованому Росією Криму вранці 27 липня спостерігалися проблеми з електропостачанням.

Як повідомляє проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії, після нічних атак з боку ЗСУ місто було майже повністю знеструмлене у перші години доби 27 липня.

Підконтрольний Росії голова Севастополя Михайло Развожаєв заявив, що цей вимушений захід повинен був захистити від перевантаження електричні мережі за межами міста.

Вранці електропостачання більшості споживачів у Севастополі відновили, але за тимчасовою схемою. У підконтрольному РФ «Севастопольенерго» заявили, що завдяки збільшенню доступної потужності вдалося повернутися до звичного графіку «3 через 3».

Водночас у «Севелектроавтотрансі» повідомили, що через обмеження подачі електропостачання тролейбуси тимчасово не здійснюють рух. Місцями їх замінили на автобуси. При цьому автобуси № 33, 72 тимчасово не працюють, а інші маршрути прямують зі збільшеним інтервалом.

Після вимкнення подачі електроенергії у Севастополі діють обмеження подачі води, зазначив водоканал. Зниження тиску торкнулося великої території – від віддалених селищ до великих міських вулиць.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

МВА: армія Росії вдарила по автобусу в Слов’янську, дві жінки поранені

Російська армія продовжує атакувати Слов’янськ, повідомив очільник міської військової адміністрації Вадим Лях 27 липня.

Зокрема, вранці понеділка військові РФ вдарили по пасажирському автобусу в мікрорайоні Черевківка.

«На жаль, дві жінки, які були у салоні, отримали поранення. Обидві госпіталізовані», – уточнив Лях.

За даними обласної влади, протягом попередньої доби через атаки на Донеччину постраждали троє людей у Покровському та Краматорському районах.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

У польському Вроцлаві напали на українську пару, генконсульство України відреагувало

Генеральне консульство України у Вроцлаві 27 липня закликало польську поліцію оперативно відреагувати на ймовірний черговий випадок нападу на громадян України.

Консульство опублікувало відео нападу на чоловіка та жінку, яке раніше поширилося в соцмережах.

«Змушені констатувати, що останнім часом у Польщі почастішали випадки насильства та агресії, жертвами яких стають громадяни України. Кожен такий випадок потребує ретельного розслідування та належної правової оцінки», – заявило дипломатичне відомство.

Пресслужба додає, що міністр закордонних справ Андрій Сибіга доручив генконсульству терміново вжити необхідних заходів реагування. Установа вже спрямувала запит до компетентних органів Національної поліції Республіки Польща та очікує на офіційну інформацію.

«У разі підтвердження викладених обставин розраховуємо на всебічне, об’єктивне й оперативне розслідування, встановлення мотивів скоєного та притягнення винних осіб до відповідальності відповідно до законодавства Республіки Польща. Будь-які прояви насильства, ксенофобії чи ненависті є неприйнятними та не повинні мати місця в демократичному суспільстві», – йдеться в повідомленні.

Генконсульство у Вроцлаві також закликало громадян України, які могли постраждати від цього інциденту або володіють інформацією про нього, звернутися до установи – це дозволить надати консульську допомогу та підтримувати взаємодію з компетентними органами.

Раніше видання Polsatnews повідомило з посиланням на мати однієї з постраждалих, що на пару громадян України напали у Вроцлаві 26 липня. За словами жінки, її доньці знадобилися шви, в неї та її супутника підозрюють струс мозку.

Дільнична інспекторка поліції Вроцлава Александра Фреус підтвердила журналістам, що напад має ознаки такого, що відбувся на етнічному ґрунті. Правоохоронці отримали заяву від постраждалих. За словами Фреус, триває робота з ідентифікації й затримання нападників.

Це не перший випадок ймовірно етнічно вмотивованої агресії проти українців у Польщі протягом останніх тижнів. 22 липня у Легниці затримали жінку за напад на українських підлітків. Раніше цього ж місяця польські правоохоронці затримали чоловіка, який у громадському транспорті ображав українських дітей, що отримали в Польщі тимчасовий захист через російське вторгнення в Україну.

У Головному управлінні поліції Польщі повідомляють про зростання кількості заяв щодо злочинів на ґрунті ненависті за національною ознакою щодо українців. За шість місяців 2026-го громадяни України уже подали до правоохоронців 180 таких заяв – і це більше на 30%, ніж торік.

«Бачимо, що люди повертаються» – Терехов про те, скільки людей живе в Харкові

Міський голова Харкова Ігор Терехов заявив в інтерв’ю Радіо Свобода, що до міста повертаються люди, які виїхали з початком повномасштабного вторгнення Росії.

За його словами, до 24 лютого 2022 року населення Харкова складало приблизно два мільйони, про що свідчили перевезення метрополітену й інші «показники, які дають об’єктивну картину».

«Початок війни, березень 2022 року, Харків – 350 тисяч мешканців. 350 тисяч. Люди були вимушені виїжджати. Я пам’ятаю ці величезні черги, як ми евакуйовували людей, потяги, як люди зі сльозами на очах казали: «Ми обов’язково будемо повертатися, тримаємось, тримаємось разом». Я все це чудово розумію – вони рятували життя своє, своїх родин, своїх дітей – і з повагою ставлюся до цього. Але потім, коли був контрнаступ, вдалий контрнаступ [Сил оборони], і були відкинуті російські війська від кордону з містом Харковом, практично до кордону з Україною, почалось чотири хвилі повернення», – сказав Терехов.

Міський голова Харкова зазначив, що нині в місті живуть майже 1 мільйон 400 тисяч людей.

«І ми бачимо, що люди повертаються. Повертаються і з інших областей, і з Європи повертаються. І це чудово. Це чудовий, добрий знак, я вітаю всіх, хто повертається. Але ж ми маємо сьогодні й інший показник. Знаєте, я дуже не люблю таке слово показник, але ж кількість людей, вимушених переселенців... Ці люди залишились без нічого – без даху над головою, без речей, переважно без документів. Але вони свідомо обрали місцем життя Україну і свідомо обрали місцем життя наше місто. Сьогодні ми маємо 219 тисяч вимушених переселенців», – додав Терехов, уточнивши, що це люди не лише з Харківської області, а і з Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей.

Терехов також заявив, що в Харкові від початку повномасштабного вторгнення Росії зруйновані близько 14 тисяч будівель, серед яких майже 10 тисяч – це житлові будинки. Він наголосив, що серед великих міст Харків «має найбільше руйнацій взагалі в Україні».

Ігор Терехов обіймає посаду мера Харкова з 21 листопада 2021 року, ще майже рік до того – з 17 грудня 2020-го – виконував обов’язки очільника міста.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України, зокрема і в прифронтовому Харкові.

Організатору заходу на полігоні під Києвом, де через удар РФ загинули 11 людей, обирають запобіжний захід

Суд у Києві почав засідання з обрання запобіжного заходу для організатора події на полігоні на Київщині, по якому 24 липня прилетіли російські ракети, внаслідок чого загинули і зазнали поранення люди.

Як передає кореспондентка Радіо Свобода, підозрюваним у справі є керівник Асоціації виробників безпілотних систем і супутніх технологій «Армада» Василь Гончарук.

Прокурор Іван Вараниця під час засідання попросив для підозрюваного тримання під вартою без альтернативи внесення застави, заявивши, що в іншому разі той може спотворити чи знищити докази в справі або впливати на свідків.

Адвокат Андрій Анапріюк у своєму виступі на засіданні заперечив проти такого запобіжного заходу, зазначивши, що заяви прокурора про ризики – необґрунтовані.

Сам Гончарук під час виступу попросив у суду помістити його під домашній арешт, заявивши, що «повністю усвідомлює свою відповідальність», співчуває постраждалим і їхнім рідним і «готовий повністю їм допомогти».

Підозрюваний додав, що внаслідок удару також зазнав кількох уламкових поранень у спину й ногу, і про такий запобіжний захід просить, щоб «прийти у відповідний фізичний і психологічний стан», а також наголосив, що співпрацює і готовий надалі співпрацювати зі слідством.

Адвокат Ігор Колесников також просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокуратури про тримання під вартою і застосувати до Василя Гончарука більш м’який запобіжний захід.

Захист наполягає на передачі підозрюваного на поруки адвокатові Андрію Доманському.

За словами адвоката, Доманський подав відповідну заяву до суду і висловив готовність взяти на себе зобов’язання щодо забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

«Просимо суд застосувати запобіжний захід у вигляді особистої поруки», – заявив Колесников під час засідання.

25 липня прокурори повідомили про підозру організатору заходу за статтею «службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх обов’язків через несумлінне ставлення до них, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки».

«За даними слідства, одна з асоціацій зброярів без будь-яких погоджень… організувала масштабний захід за участю військових, представників державних органів, міжнародних партнерів і бізнесу. Програмою була передбачена, зокрема, демонстрація засобів протиповітряної оборони. На відкриту локацію запросили понад 300 людей. Найближче укриття площею лише 34 квадратні метри знаходилося приблизно за 100 метрів від місця проведення заходу. Це означає, що сотні людей із самого початку перебували в умовах очевидного безпекового ризику», – заявив тоді генпрокурор Руслан Кравченко.

27 липня стало відомо про смерть у лікарні ще одного постраждалого внаслідок удару, таким чином через атаку на приватний полігон на Київщині загинули 11 людей, ще близько 100 – поранені. Правоохоронці розслідують як воєнний злочин РФ, так і можливе неналежне виконання службових обов’язків під час організації заходу.

Російські військові 24 липня атакували Київ і Київщину кількома балістичними ракетами. Обласна влада уточнила, що ціллю російського балістичного удару в Київській області був приватний полігон, де «відбувалися заходи».

Федоров повідомив про трьох поранених через удар Росії по Запоріжжю, одна жінка у важкому стані

Російські війська атакували Запоріжжя, повідомив голова області Іван Федоров 27 липня.

Удар пошкодив приватні будинки, автомобілі та нежитлові будівлі. Спершу було відомо про двох поранених людей – чоловіка і жінку.

Згодом Федоров повідомив про трьох постраждалих.

«Внаслідок ворожої атаки троє людей потребують допомоги лікарів. Одна жінка у вкрай тяжкому стані. Лікарі борються за її життя», – уточнив він.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Місце в черзі за сотні євро, бійки і намети. Як працює КПП «Нарва – Івангород» між Естонією та РФ

Продаж місць у черзі, намети для ночівлі і бійки – у соцмережах масово скаржаться на перетин кордону між Естонією та Росією, на КПП Нарва – Івангород.

Це один із трьох пунктів пропуску, що сьогодні діють на естонсько-російському кордоні. Два КПП, Лухамаа та Койдула, розташовані на півдні, і їх можна перетнути на автомобілі. Але КПП «Нарва – Івангород» – виключно пішки.

Хто їде з Естонії до РФ, вистоюючи великі черги і навіть платячи за місце в ній – в репортажі телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.

Поранений через удар Росії по Київщині чоловік помер у лікарні – Офіс генпрокурора

Зросла кількість загиблих внаслідок російської атаки на Київську область, повідомив Офіс генерального прокурора 27 липня.

«Внаслідок отриманих поранень у лікарні помер 66-річний чоловік, громадянин України, дипломат Мальтійського ордену. Таким чином, загальна кількість жертв ворожої атаки збільшилася до 11», – йдеться в повідомленні.

Прокуратура нагадує, що сьогодні суд обирає запобіжний захід організатору виставки. Сторона обвинувачення наполягає на триманні під вартою без права внесення застави.

Читайте також: На Київщині 25 липня оголошений день жалоби за жертвами удару РФ

25 линя затриманому організатору виставки повідомили про підозру в службовій недбалості, що спричинила загибель людей. За даними прокуратури, виставка озброєння на Київщині відбувалася без погодження.

Російські військові 24 липня атакували Київ та Київщину кількома балістичними ракетами. Обласна влада уточнила, що ціллю російського балістичного удару в Київській області був приватний полігон, де «відбувалися заходи».

За попередніми офіційними даними, через атаку РФ загинули 10 людей, ще близько 100 людей зазнали поранень різного ступеня тяжкості.

В Офісі генпрокурора уточнили, що правоохоронці відкрили два провадження – за ст. 438 Кримінального кодексу України щодо порушення законів та звичаїв війни, а також за ч. 3 ст. 367 КК України щодо можливого неналежного виконання службових обов’язків під час організації та проведення заходу, що призвело до загибелі людей та інших тяжких наслідків.

Українські сили уразили експортний термінал і нафтові об’єкти в РФ – Зеленський

Українські сили вночі проти 27 липня уразили експортний термінал у Ростовській області Росії, а також нафтові об’єкти в Ярославській області й Удмуртській Республіці РФ, заявив президент України Володимир Зеленський.

«Цієї ночі наші далекобійні санкції спрацювали у Ростовському регіоні. Уражено експортний термінал приблизно за 250 кілометрів від лінії фронту. Також дипстрайки застосовувалися по нафтових об’єктах у Ярославському регіоні й Удмуртській Республіці, що за 1300 кілометрів від державного кордону України. Виконується план далекобійних санкцій і знижуємо можливості Росії фінансувати війну», – написав він у телеграмі.

Російська влада дані про ураження не підтверджувала.

Раніше сьогодні про те, що безпілотники вночі проти 27 липня вкотре атакували територію Росії, повідомила місцева влада і телеграм-канали. Зокрема, губернатор Ростовської області РФ Юрій Слюсар заявив про влучання в житловий будинок, загибель двох людей і поранення ще п’яти. За його словами, внаслідок атаки виникли пожежі на території приватного підприємства, складських споруд і кількох приватних будинків, триває ліквідація пожежі на площі 400 квадратних метрів.

Телеграм-канал Astra пише, ґрунтуючись на OSINT-аналізі, про дим над Ростовським морським торговим портом, і про те, що будинок, у який влучив безпілотник, розташований неподалік.

Губернатор Ярославської області РФ Михайло Євраєв також заявив про атаку на регіон. Він не навів подробиць, повідомивши лише про те, що з міркувань безпеки був перекритий рух транспорту на виїзді з Ярославля у бік Москви.

Українські військові атаку поки що не коментували.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

Зеленський: Путін готується мобілізувати від 300 до 500 тисяч осіб

Російський лідер Володимир Путін готується до мобілізації, про це свідчать дані розвідки, заявив президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю Sky News.

«Путін не готовий зупинити цю війну. Є дані розвідки, що він готується до мобілізації. Він хоче зробити це після виборів до Думи 21 вересня. Він хоче посилити мобілізацію. Не відкрито, бо боїться свого суспільства, але він зробить це на початку жовтня, якщо ми не створимо йому проблем із логістикою, зброєю, бензином, дизелем і якщо наші партнери не введуть тотальні санкції за його агресію», – сказав український президент.

За його словами, лідер РФ планує мобілізувати від 300 до 500 тисяч осіб.

«Для нього мобілізувати таку кількість людей не так уже й складно. У нього будуть внутрішні питання із цього приводу, оскільки його суспільство – і я бачив опитування – виступає проти мобілізації. Значний відсоток населення також виступає проти війни, але вони все одно підтримують Путіна. Він не зможе швидко підготувати цих людей. Це, знов-таки, означає, що він посилатиме на поле бою погано підготовлених людей. А це, зі свого боку, означає великі втрати», – додав Зеленський.

Раніше цього місяця керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони Андрій Коваленко заявив, що на осінь 2026 року Росія готує мобілізацію від 500 тисяч людей. «Деяких планують кидати в бій в перші два тижні для затикання дірок на сході, інших готуватимуть від місяця для потенційного відкриття нового напрямку фронту. Це такий план РФ», – зазначив він.

Коваленко додав, що «на Україну чекають дуже насичені осінь і зима», тож доведеться вистояти у «дуже непростих» піхотних боях, у яких, за його словами, «зійдуться люди, дрони, КАБи й інші інструменти вбивства».

18 червня у російських Пензі й Сердобську розпочалися масові облави на чоловіків – силовики зупиняли машини і громадський транспорт, змушуючи затриманих підписувати контракти з міністерством оборони для участі у війні проти України. Регіональне управління Росгвардії заявляло, що під час міжвідомчого рейду було перевірено 80 водіїв, дев'ять із яких не перебували на військовому обліку, їм вручили офіційні повістки.

Офіційно влада РФ про плани з мобілізації не оголошувала.

Росія: в Ростові повідомляють про дим над портом після нічної атаки

Безпілотники атакували російські Ростов-на-Дону і Бєлгород вночі проти 27 липня, свідчать повідомлення місцевої влади і телеграм-каналів, які посилаються на очевидців.

Губернатор Ростовської області РФ Юрій Слюсар заявив про влучання в житловий будинок, загибель двох людей і поранення ще п’яти. За його словами, внаслідок атаки виникли пожежі на території приватного підприємства, складських споруд і кількох приватних будинків, триває ліквідація пожежі на площі 400 квадратних метрів.

Телеграм-канал Astra пише, ґрунтуючись на OSINT-аналізі, про дим над Ростовським морським торговим портом, і про те, що будинок, у який влучив безпілотник, розташований неподалік.

За повідомленням, вночі жителі Ростовської області повідомляли про вибухи й пожежі, зокрема і про атаку на морський торговельний порт. Astra, аналізуючи кадри від очевидців, підтверджує, що над портом після атаки зафіксований дим у районі четвертого вантажного району.

Українські моніторингові телеграм-канали Exilenova+ і Supernova+ також писали про атаку на морський торговельний порт Ростова, який приймає іноземні судна. Офіційно це не підтверджували.

Крім того, повідомляли про атаку на Таганрог.

Тим часом оперштаб Бєлгородської області Росії заявив про 12 постраждалих після «масованої атаки» безпілотників. За його даними, горіли кілька квартир у багатоповерховому будинку й понад 15 автомобілів. Пошкоджено низку багатоквартирних будинків, частково зруйновано приватний житловий будинок, йдеться у повідомленні.

Губернатор Ярославської області РФ Михайло Євраєв також заявив про атаку на регіон. Він не навів подробиць, повідомивши лише про те, що з міркувань безпеки був перекритий рух транспорту на виїзді з Ярославля у бік Москви.

Українські військові атаку поки що не коментували.

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

Найбільшу кількість штурмів РФ за добу зафіксовано на Покровському напрямку – Генштаб

На фронті протягом минулої доби зафіксували 264 бойових зіткнення, найбільше російських атак було на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 27 липня Генштаб ЗСУ.

«Найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Покровському напрямку, де наші захисники зупинили 32 атаки. Ворог виявляв активність у районах Новоолександрівки та Білицького, а також здійснював штурми у напрямках Шахового, Торецького, Нового Шахового, Новопавлівки, Кучерового Яру, Вільного, Мирного, Василівки, Шевченка, Нового Донбасу, Павлівки, Котлиного, Новогришиного та Удачного», – йдеться в повідомленні.

За даними Генштабу, по 20 російських атак зафіксували на Лиманському і Слов’янському напрямках, 18 – на Костянтинівському.

Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Краматорському, Гуляйпільському, Оріхівському напрямках.

На початку липня американський Інститут вивчення війни заявив, що російський наступ весняно-літнього періоду 2026 року не досягнув «значних оперативних успіхів». За спостереженням ISW, темпи просування російських військ у червні 2026 року були значно меншими від показників червня 2025 року і далися Росії ціною великих втрат особового складу й техніки.

Перед тим дані проєкту DeepState засвідчили, що травень став першим місяцем із осені 2023 року, коли місячний приріст окупованих територій для армії РФ став від’ємним – агресор втратив більше, ніж захопив.

Повітряні сили: війська РФ атакували Україну 147 дронами, є влучання на 10 локаціях

Російські військові в ніч проти 27 липня атакували Україну 147 ударними безпілотниками, повідомили Повітряні сили ЗСУ.

«За попередніми даними, на 08:00 протиповітряною обороною збито/подавлено 123 ворожі БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.

За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання 21 ударного безпілотника на 10 локаціях, а також падіння уламків на семи локаціях.

Військові попередили, що атака триває, в повітряному просторі України ще фіксують російські БпЛА.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Капітанівка після ударів РФ й виставки, про яку місцеві жителі не знали

24 липня російські війська вдарили балістичною ракетою по приватному полігону в Капітанівці на Київщині, де проводилася виставка безпілотного озброєння. Загинуло щонайменше 10 людей, близько сотні отримали поранення.

Генштаб ЗСУ: втрати серед військових РФ перевищили мільйон 440 тисяч

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 440 580 своїх військових, зокрема 1 590 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 27 липня навів Генштаб ЗСУ.

За даними українського командування, РФ також зазнала таких втрат у військовій техніці:

• танки – 12 225 (+8 – за останню добу)
• бойові броньовані машини – 25 032 (+13)
• артилерійські системи – 46 831 (+37)
• РСЗВ – 1 969
• засоби ППО – 1 519 (+1)
• літаки – 439
• гелікоптери – 354
• наземні робототехнічні комплекси – 2 038 (+7)
• БпЛА оперативно-тактичного рівня – 429 555 (+1 269)
• крилаті ракети – 4 950 (+6)
• кораблі / катери – 34
• підводні човни – 2
• автомобільна техніка й автоцистерни – 126 302 (+491)
• спеціальна техніка – 4 472 (+7).

За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

Читайте також: «Гарматне м’ясо на один штурм». Як Росія вербує на фронт в Україну латиноамериканців і скільки їх

У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.

За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.

Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».

Тодішній головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.