Візит спецпосланців Трампа до Києва може змінити підхід Вашингтону до України – Волкер
Президент США Дональд Трамп, як очікується, найближчими тижнями направить своїх спецпосланців Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Києва. Це буде їхній перший візит до України відтоді, як вони відіграють провідну роль у зусиллях адміністрації щодо припинення повномасштабного вторгнення Росії.
За словами співрозмовників Радіо Свобода, візит до української столиці очікується у другій половині серпня – приблизно під час відзначення 35-ї річниці Незалежності України. Також очікується, що вони досліджуватимуть нові ідеї для відновлення мирних переговорів – питання, яке залишається одним із пріоритетів Білого дому. Водночас джерела наголосили, що остаточні деталі поїздки ще опрацьовують.
Якщо візит відбудеться за планом, це буде перша поїздка Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера до України, хоча обидва вже неодноразово відвідували Росію та зустрічалися там із очільником РФ Володимиром Путіним.
За інформацією джерел, домовленості про візит були досягнуті під час зустрічі президента України Володимира Зеленського з Дональдом Трампом у Білому домі 28 липня. Поїздці також передували відновлення контактів Києва зі спецпосланцями, зокрема нещодавня телефонна розмова із Зеленським, присвячена пожвавленню мирних зусиль.
Радіо Свобода поспілкувалося з Куртом Волкером – колишнім спеціальним представником США з питань України за першої адміністрації Дональда Трампа, колишнім послом США при НАТО, а нині – почесним науковим співробітником Центру аналізу європейської політики (CEPA). Він розповів, що може означати цей візит, чи змінюється підхід Вашингтону до України та як НАТО має реагувати на посилення російських атак.
Читайте за лінком
Армія РФ вдарила дронами по Київщині: пошкоджені будинок, підприємство і автівки – ОВА
У п’ятницю вранці, 31 липня, армія РФ атакувала Київщину ударними дронами, йдеться у повідомленні обласної військової адміністрації (ОВА) у телеграмі.
«В області працювали сили протиповітряної оборони. Є збиті ворожі цілі», – зазначили в ОВА.
За даними відомства, у Броварському районі внаслідок атаки пошкоджено приватний житловий будинок, два автомобілі та будівлі одного з підприємств.
Також відомо, що у Вишгородському районі через падіння уламків виникла пожежа трав’яного настилу, яку рятувальники «оперативно ліквідували».
«На щастя, постраждалих серед населення немає», – зазначили в ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
В Одесі внаслідок атаки РФ пошкоджена інфраструктура, дві людини постраждали – влада
В Одесі внаслідок російського удару пошкоджена інфраструктура і дах навчального закладу, дві людини постраждали, повідомив очільник міської військової адміністрації Сергій Лисак.
«43-річного чоловіка у важкому стані госпіталізовано з осколковими пораненнями. 72-річна жінка ушпиталена у стані середньої тяжкості. Обом постраждалим надається вся необхідна медична допомога», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
РВА: російські військові вдарили «Герберами» по селу на прикордонні Чернігівщини, є постраждалі
Вранці 31 липня російські військові вдарили «Герберами» по селу
Машеве Семенівської громади на прикордонні Чернігівської області, повідомив голова Новгород-Сіверської районної військової адміністрації (РВА) Олександр Селіверстов
«Машеве – два вибухи (приходи БпЛА типу «Гербера»). Внаслідок влучання по території приватного домогосподарства значних пошкоджень зазнали два приватні будинки та господарська будівля, а також постраждало четверо місцевих мешканців (три жінки: 65 років, 24 роки та 74 роки та 73-річний чоловік)», – повідомив він.
Голова МВА також уточнив, що протягом доби було зафіксовано щонайменше 31 вибух по прикордонних населених пунктів району.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Здатна нести ядерні боєголовки»: у Польщі офіційно підтвердили падіння російської ракети Х-101
Ракета, яка у ніч проти 30 липня порушила повітряний простір Польщі та впала на території Люблінського воєводства, виявилась російською Х-101, повідомив заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик в ефірі RMF FM.
«Ми можемо з повною відповідальністю підтвердити, що це була російська ракета Х-101 – крилата ракета, здатна нести навіть ядерні боєголовки, яка вибухнула після зіткнення із землею», – сказав він.
За словами Томчика, під час масованої російської атаки по Україні польські військові відстежували близько 70 ракет. Близько 3:00 ночі, за його словами, «20 із них рухалися у напрямку польського кордону».
Він зазначив, що «більшість цих ракет українські сили протиповітряної оборони збили над територією України».
Томчик також повідомив, що український пілот переслідував ракету, яка згодом увійшла до повітряного простору Польщі, однак приблизно за 20 секунд до кордону був змушений припинити це. За його словами, український літак не міг увійти до польського повітряного простору, оскільки існувала загроза, що його можуть помилково збити польські винищувачі F-16.
Заступник міністра наголосив, що польські військові від початку стежили за розвитком ситуації та координували свої дії.
Відповідаючи на питання, чи був запуск ракети навмисною провокацією Росії, Томчик сказав, що «наразі виключати не можна жодного сценарію».
«Ми цього не знаємо. Якщо й дізнаємося, то насамперед завдяки розвідданим. Але не маємо жодних ілюзій: подібні ситуації або провокації ще траплятимуться», – заявив він.
Ракета порушила повітряний простір Польщі
Польський повітряний простір 30 липня під час масованої атаки Росії по Україні, ймовірно, порушила російська ракета Х-101, заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.
«Ми були готові збити ракету, якщо вона продовжить політ. Все вказує на те, що це була російська крилата ракета Х-101», – цитує слова Туска канцелярія прем’єра.
Він зазначив, що відповідні служби, насамперед армія й пілоти, «діяли дуже швидко й ефективно». За словами Туска, даних про руйнування чи постраждалих через падіння ракети немає.
Раніше поліція Польщі повідомила, що 30 липня на тлі масованого російського удару по Україні у польському Люблінському воєводстві поблизу населених пунктів Тарнава-Колонія і Токари виявили кратер і розкидані уламки неідентифікованого об’єкта.
«На місце події направлено поліцейських із питань боротьби з тероризмом. Розслідування триває», – йдеться в повідомленні. Що це за об’єкт – не уточнювали.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск повідомив про скликання координаційної групи у зв’язку з «серйозним інцидентом». Туск, а також міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш вирушили до Любліна, де беруть участь у роботі координаційної групи.
Як відреагували в Україні
В.о. міністра закордонних справ України Андрій Сибіга, зі свого боку, заявляв, що вночі російська крилата ракета Х-101 перетнула кордон Польщі, «порушивши повітряний простір НАТО».
«Це ще одна чітка демонстрація того, що посилення протиповітряної оборони України зараз є нагальним і служить гарантією захисту всієї євроатлантичної спільноти», – написав він у Х.
«Російське ракетне вторгнення в Польщу також є нагадуванням про те, що для наших двох країн немає нічого більш нагального, ніж протидія нашому спільному, віковічному ворогу, який становить пряму загрозу для обох наших народів. Усі інші розбіжності мають бути відкладені під час цієї жорстокої війни. Нашим головним пріоритетом має бути наша спільна безпека», – наголосив Сибіга.
Він також додав, що Україна інформує всіх партнерів і міжнародні організації про наслідки цього нападу і закликає до «посилення підтримки України й посилення тиску на агресора».
Що відомо про масований удар РФ по Україні
За даними Повітряних сил ЗСУ, російські військові вночі проти 30 липня завдали масованого комбінованого удару по Україні, загалом застосувавши 74 ракети і 284 безпілотники різних типів.
За даними МВС, в Україні внаслідок масованого російського удару в ніч проти 30 липня загинули вісім людей, понад 50 – зазнали поранення, під завалами ще можуть залишатися люди.
Напередодні ввечері президент Володимир Зеленський попереджав про високу ймовірність масованого російського удару по території України.
Україні бракує ракет-перехоплювачів до систем MIM-104 Patriot. Це єдина установка в Україні, яка здатна ефективно збивати ракети «Іскандер-М», «Кинджал» та «Циркон», що летять балістичною та квазібалістичною траєкторіями. Відповідно спостерігається тенденція до зниження ефективності у протидії таким типам ракет.
На тлі цього дефіциту українська влада закликала партнерів розширити виробництво засобів перехоплення балістичних ракет.
ОВА: число постраждалих від удару РФ на Вінниччині зросло, три людини – в реанімації
На Вінниччині внаслідок російського удару по відділенню «Нової пошти» 31 липня кількість постраждалих зросла до восьми, повідомила очільниця обласної військової адміністрації Наталя Заболотна.
«Троє – в реанімації, з них один – важкого ступеня. Ще пʼятеро людей зазнали легких пошкоджень», – написала Заболотна в телеграмі, додавши, що на місці працюють усі екстрені служби.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
В «Укренерго» повідомили про знеструмлення у чотирьох областях через російські обстріли
Через російські обстріли по об’єктах енергетики станом на ранок 31 липня зафіксовані знеструмлення у чотирьох областях України, повідомляє пресслужба «Укренерго».
«Ворог продовжує атаки на цивільну енергетичну інфраструктуру України. Внаслідок російських обстрілів – на ранок є нові знеструмлення у Донецькій, Сумській, Харківській і Миколаївській областях. Скрізь, де це дозволяють безпекові умови, вже розпочаті аварійно-відновлювальні роботи», – повідомили у відомстві.
За даними енергетиків, споживання світла в Україні наразі зросло. 31 липня станом на 09:30, воно було на 2,6% вищим, ніж в цей же час попереднього дня – у четвер. Причина - підвищення температури повітря в усіх регіонах України, що зумовлює масове використання кондиціонерів.
«Вчора, 30 липня, добовий максимум споживання був зафіксований увечері. Він був на тому ж рівні, що й максимум попереднього дня - у середу, 29 липня». – зазначили у відомстві.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року і взимку 2026-го війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням.
Служба безпеки України кваліфікувала удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
РФ вдарила по «Новій Пошті» на Вінниччині: п’ятеро поранених, серед них хлопець – влада
Вранці 31 липня сили РФ атакували Вінниччину, повідомила у телеграмі очільниця обласної військової адміністрації (ОВА) Наталя Заболотна.
Близько 09:29 чиновниця попередила про загрозу російської атаки для Гайсинського району.
«Є влучання в цивільну інфраструктуру. За попередньою інформацією одна людина постраждала», – уточнила Заболотна.
Згодом вона зазначила, що РФ вдарила по відділенню «Нової Пошти» на Вінниччині та повідомила про 5 постраждалих через атаку.
«Станом на зараз – 5 поранених. 19 річний хлопець, середньої ступені важкості. Та 4 – легкої», – написала Заболотна.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Шоп-тури за їжею до РФ: як мешканці Криму рятуються від шалених цін
«Ціни зростають щодня» – для окупованого Росією Криму ця фраза звучить уже не як метафора, а як реальність. Особливо боляче по гаманцю б'є зростання цін на продукти. Поки одна частина населення Кримського півострова все більше економить на їжі, інші кримчани опановують шоп-тури за харчами на Кубань. Докладніше про це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Уже з весни цього року ціни на продукти в окупованому Криму виявилися настільки вищими, ніж у сусідній Росії, що для багатьох потенційних туристів це стало причиною відмовитися від відпочинку на півострові. Після початку паливної кризи та пов'язаних із нею логістичних проблем вартість продовольчих товарів злетіла ще більше.
Але це були ще «квіточки». Після липневого енергетичного блек-ауту, коли магазини вимушено перейшли на генератори, ціни на продукти поповзли вгору із загрозливою швидкістю. Російська влада окупованого Криму проблему визнає. Більше про це тут
У «Крименерго» кажуть про запровадження аварійних відключень світла на півострові
В окупованому Росією Криму 31 липня запровадили режим тимчасового обмеження електропостачання через начебто «загрозу перевантаження енергосистеми», повідомило підконтрольне Росії підприємство «Крименерго».
У відомстві кажуть, що рішення про відключення схвалив диспетчер Чорноморського регіонального диспетчерського управління російського «Системного оператора Єдиної енергосистеми».
«Це вимушений захід. Він необхідний для запобігання переваснтаженню електричної мережі, щоб не допустити аварії в усій енергосистемі», – йдеться в повідомленні.
У «Крименерго» зазначили, що наразі немає погодинних графіків відключень. Електропостачання обмежуватимуть точково та за потреби у різних районах півострова.
Енергетики запевнили, що працюють над «відновленням стабільного електропостачання». Після скасування обмежень подачу електроенергії обіцяють відновити в «повному обсязі».
Причин перевантаження енергосистеми окупаційна влада, підконтрольна Кремлю, не уточнила. Українська влада наразі не коментувала ситуацію.
Раніше, ввечері 27 липня і вночі 28 липня, в окупованому Росією Криму пролунали вибухи, працювали засоби ППО і мобільні вогневі групи, а в Севастополі підконтрольна РФ влада оголошувала повітряну тривогу.
Як повідомляв проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії із посиланням на кримські джерела, проліт безпілотників також фіксували над Феодосією й околицями. Два вибухи пролунали у Сімферополі – орієнтовно з боку селища Гвардійське, де розташовано російський військовий аеродром. У Севастополі біля мису Фіолент у районі дислокації російських військових частин працювали мобільні вогневі групи.
Відомо, що внаслідок атаки Керч залишилася без світла, а у «більшій частині міста» Феодосії також зникла електроенергія. У Сімферополі й Севастополі жителі повідомляли, що «блимає світло» і продовжуються «сильні стрибки напруги».
Редакція не може в умовах воєнного часу незалежно перевірити цю інформацію.
З 2022 року територію Кримського півострова практично щодня атакують безпілотники і ракети. У більшості випадків Міноборони РФ або російська влада не підтверджує влучання по військових об’єктах, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.
Україна передала Польщі «конкретну пропозицію» про обмін дронів на МіГ-29: у Варшаві розповіли, коли схвалять рішення
Україна передала Польщі «конкретну пропозицію» щодо обміну безпілотників на радянські винищувачі МіГ-29, які Варшава планує вивести зі складу своїх Повітряних сил, повідомила в ефірі Radio ZET повідомила заступниця міністра національної оборони Польщі Цезарія Собковяк-Чарнецька.
Посадовиця зазначила, що після аналізу пропозиції рішення ухвалить віцепрем’єр-міністр – міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. За її оцінкою, це питання має бути вирішене «максимум за кілька тижнів».
Собковяк-Чарнецька також спростувала інформацію про те, що Україна нібито наполягає на фінансуванні Польщею ремонту літаків. За її словами, зараз сторони обговорюють саме обмін: Польща передає винищувачі, а Україна – безпілотники. Якщо ремонт знадобиться, його можуть провести коштом української сторони, якщо Київ виявить таке бажання.
Раніше, 11 липня, віцепрем’єр-міністр, міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Польща може долучитися до модернізації українських винищувачів МіГ-29, однак фінансування цих робіт має забезпечити Україна або держави-партнери, які погодяться взяти на себе відповідні витрати.
За його словами, у питанні можливої передачі Україні польських МіГ-29 в обмін на українські технології безпілотників останніми днями з’явилося «більше позитивних сигналів».
Міністр зазначив, що «Україна вже має значні можливості» з виробництва дронів і навіть експортує їх до країн Близького Сходу, тому може ділитися своїми технологіями з державами, які надають їй допомогу.
«Українська сторона повернулася до переговорів. Я відкритий до цього, але має бути дотриманий принцип взаємності та справжньої солідарності», – наголосив Косіняк-Камиш.
Наприкінці 2025 року Міністерство національної оборони Польщі та Генеральний штаб повідомляли про намір передати Україні частину МіГ-29, які ще залишаються на озброєнні польських Повітряних сил. Ці літаки, що перебувають в експлуатації з 1989 року, поступово замінюють сучаснішими винищувачами через завершення терміну їхнього ресурсу.
Раніше Польща вже передала Україні понад десяток МіГ-29. Водночас Варшава розраховує отримати доступ до українських технологій виробництва безпілотників, які були розроблені та випробувані під час повномасштабної війни з Росією.
Наприкінці червня польська оборонна група PGZ підписала лист про наміри співпраці з українською компанією TAF Industries щодо спільного виробництва дронів. Також Польща планує реалізовувати спільні проєкти з Україною у цій сфері в межах європейського механізму SAFE.
Трамп заявив, що «не впевнений», чи дадуть США Україні ліцензію на ракети Patriot
Президент США Дональд Трамп заявив, що «не впевнений», чи надасть Вашингтон Україні ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів Patriot.
У телефонному інтерв’ю Financial Times 30 липня він зазначив: «ми розглядаємо це питання».
«Це дуже незвичайна зброя, і... ми повинні бути трохи обережними з тим, кому ми видаємо ліцензії. Ми насправді не видаємо ліцензій на обладнання», – сказав президент США.
Заява Трампа пролунала через два дні після того, як він зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським у Білому домі. Зеленський назвав зустріч «доброю» і сказав, що два лідери обговорили «виробництво ракет-перехоплювачів Patriot і кілька інших ідей».
Україні бракує ракет-перехоплювачів до систем MIM-104 Patriot. Це єдина установка в Україні, яка здатна ефективно збивати ракети «Іскандер-М», «Кинджал» та «Циркон», що летять балістичною та квазібалістичною траєкторіями. Відповідно спостерігається тенденція до зниження ефективності у протидії таким типам ракет.
На тлі цього дефіциту українська влада закликала партнерів розширити виробництво засобів перехоплення балістичних ракет.
Президент США Дональд Трамп під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на саміті НАТО 8 липня заявляв, що США можуть надати Україні ліцензію на виробництво ракет до систем ППО Patriot.
Раніше цього місяця Зеленський заявив, що Україна вперше наближається до можливості виробництва ракет для Patriot і може стати третьою державою в історії, яка матиме цю домовленість.
У Волгоградській області РФ повідомляють про пожежу на складі Wildberries і НПЗ після атаки дронів
Українські безпілотники в ніч проти 31 липня атакували логістичний центр найбільшого російського онлайн-ритейлера Wildberries і нафтопереробний завод у Волгоградській області Росії, свідчать дані моніторингових телеграм-каналів і влади російських регіонів.
Губернатор регіону Андрій Бочаров заявив про «масовану атаку» дронів на об’єкти у Волгоградській області РФ. За його словами, пошкоджено багатоквартирний будинок у Тракторозаводському районі Волгограда і приватний будинок у Красноармійському районі.
«Внаслідок влучання БпЛА протягом ночі було зафіксовано займання на промисловому підприємстві паливно-енергетичного комплексу на півдні Волгограда, а також на складських приміщеннях у Дзержинському районі. На даний момент на місці працюють оперативні служби, ліквідація загорянь триває. П’ятеро постраждалих госпіталізовані», – йдеться у повідомленні.
У Wildberries підтвердили інформацію про пожежу на волгоградському складі. За попередніми даними компанії, під час атаки ніхто не постраждав.
Українські моніторингові телеграм-канали Exilenova+ і Supernova+, а також Astra публікують кадри пожежі, ймовірно, на нафтопереробному заводі «Лукойл-Волгограднафтопереробка» – найбільшого виробника нафтопродуктів у південній частині Росії. У 2025 році він переробив 13,7 мільйона тонн нафти, що становить близько 5% від загального обсягу переробки в країні. ЗСУ неодноразово атакували підприємство. Після української атаки наприкінці травня НПЗ призупиняв роботу.
Татарстан
Крім того, телеграм-канали повідомляють про атаку на логістичний об’єкт Wildberries у Зеленодольську в російському регіоні Татарстан. Згідно з опублікованими в мережі кадрами, після атаки зафіксовано невелике задимлення, але масштабної пожежі не сталося. Місцеві повідомляли також про вибухи у Казані.
Ростовська область РФ
Губернатор Ростовської області Росії Юрій Слюсар повідомив про одну постраждалу внаслідок атаки на багатоквартирний будинок у місті Гуково. За його словами, сталася руйнація міжповерхових перекриттів, мешканців будинку евакуювали. У Батайську через «падіння уламків» дронів пошкоджено приватні будинки і будівлю магазину, у Ростові сталося займання лісопосадки, написав він.
Міноборони Росії заявило про 371 збитий український дрон над Бєлгородською, Брянською, Воронезькою, Волгоградською, Курською, Ростовською, Тульською областями, а також над Краснодарським краєм, Дагестаном, Татарстаном, окупованим Кримом й акваторіями Азовського і Чорного морів.
Українські військові атаку поки що не коментували.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
За підрахунками агентства Bloomberg, з середини квітня по 13 липня ЗСУ атакували російські НПЗ близько 50 разів й уразили щонайменше 24 із 34 великих НПЗ, а обсяги нафтопереробки в Росії впали до мінімуму більш ніж за два десятиліття.
ОВА: кількість постраждалих через удар РФ по Львову зросла до 38, розбір завалів триває
Кількість постраждалих внаслідок російських атак по Львову в ніч проти 30 липня зросла до 38 людей, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Максим Козицький у телеграмі.
«На жаль, загинув 35-річний чоловік. Щирі співчуття рідним і близьким», – зазначив Козицький.
Місцевий чиновник уточнив, що розбір завалів на місці удару РФ наразі ще триває.
За даними Повітряних сил ЗСУ, російські військові вночі проти 30 липня завдали масованого комбінованого удару по Україні, загалом застосувавши 74 ракети і 284 безпілотники різних типів. Основний напрямок удару – Київщина і Львівщина.
Українські військові попередньо зафіксували влучання трьох протикорабельних, шести балістичних і двох крилатих ракет, а також 17 ударних БпЛА на 20 локаціях й падіння уламків на 13 локаціях.
Унаслідок масованого російського удару в ніч проти 30 липня, за даними МВС, в Україні загинули вісім людей, понад 50 – зазнали поранення.
30 липня мер Львова Андрій Садовий повідомляв, що внаслідок удару РФ по Львову двоє людей вважаються зниклими безвісти. Раніше було відомо, через російські ракетні удари по Львову травмовані 33 людей, серед них – 3 дітей.
Згодом що у Львові на місці російського удару виявили тіло чоловіка, повідомив голова обласної військової адміністрації Максим Козицький. «На жаль, під завалами пʼятиповерхівки у Львові, яка постраждала від ракетного удару, виявили тіло чоловіка», – написав він у телеграмі.
На Костянтинівському напрямку за добу було 45 російських атак – Генштаб
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 269 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Костянтинівському і Покровському напрямках, повідомив у ранковому зведенні 31 липня Генштаб ЗСУ.
«На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 45 атак у районах населених пунктів Костянтинівка, Іллінівка, Торецьке, Русин Яр, Софіївка та у бік Степанівки, Довгої Балки, Вільного. На Покровському напрямку наші захисники зупинили 35 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Новоолександрівка, Котлине, Удачне, Новомиколаївка, Молодецьке та в бік населених пунктів Білицьке, Шевченко, Мирне, Муравка, Новопавлівка, Новий Донбас, Матяшеве», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, 22 російські штурми було на Слов’янському напрямку, 17 – на Лиманському, 13 – на Гуляйпільському. Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Краматорському, Олександрівському, Оріхівському напрямках.
У звіті, оприлюдненому вночі проти 30 липня, американський Інститут вивчення війни зазначав, що ситуація в Костянтинівці на Донеччині й поблизу неї погіршується, але російські війська не захопили місто, незважаючи на заяви Росії.
«Бойові дії, ймовірно, триватимуть ще кілька тижнів у той час, як російські війська намагаються закріпити позиції, які вони здобули шляхом інфільтрації», – заявили в ISW.
В Інституті вивчення війни додали, що перевага в авіаційних можливостях Росії дозволяє їй використовувати удари планерними бомбами, щоб забезпечити просування піхоти в Костянтинівці й поблизу неї. Аналітики зазначили, що залежність Росії від ударів планерними бомбами для сприяння наземному просуванню є вразливістю, яку можуть використати Україна і її західні партнери.
Костянтинівка – перше із півдня місто так званого «поясу фортець», Слов’янсько-Краматорської агломерації: частини Донецької області, яка залишається під контролем уряду України. Можлива окупація цього міста може призвести до різкого погіршення умов для оборони цього ланцюжка міст, з’єднаних трасою Н-20, вказував раніше проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії.
Повітряні сили про нічну атаку РФ: зафіксовано влучання 22 дронів
Російські військові вночі проти 31 липня атакували Україну 255 ударними безпілотниками, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 195 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, зафіксовано влучання 22 ударних безпілотників на 14 локаціях, а також падіння уламків на чотирьох локаціях.
У Повітряних силах додали, що атака триває, і в повітряному просторі України є російські БпЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
На Херсонщині через атаки РФ минулої доби загинули чотири людини – ОВА
На Херсонщині минулої доби внаслідок російських ударів загинули чотири людини, п’ять – зазнали поранення, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За даними голови ОВА, під ударами перебували 49 населених пунктів області, зокрема обласний центр Херсон.
«Російські військові били по критичній і соціальній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили 5 багатоповерхівок та 8 приватних будинків. Також окупанти понівечили адмінбудівлю, магазин, газопровід та приватні автомобілі», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
В ISW проаналізували перше за рік застосування РФ ракети з КНДР під час удару по Україні
Росія під час удару по Україні в ніч проти 31 липня вперше з літа 2025 року використала щонайменше одну балістичну ракету, надану Північною Кореєю, після повідомлень про нещодавні поставки ракет із КНДР до РФ, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни.
В ISW зазначили, що російські війська продовжують збільшувати кількість ракет під час ударів по Україні, одночасно зменшуючи кількість безпілотників, ймовірно, використовуючи нестачу в Україні перехоплювачів для балістичних ракет.
«Постачання Північною Кореєю додаткових ракет Росії сприяє зусиллям РФ відійти від масштабних ударів безпілотниками і натомість зробити більший акцент на масштабних ракетних ударах, щоб скористатися нинішнім дефіцитом в Україні засобів протиповітряної оборони, здатних перехоплювати балістичні ракети», – йдеться у звіті.
Аналітики вказують, що використання Росією північнокорейських ракет також надає Північній Кореї можливість провести випробування зброї в бойових умовах й отримати дані для подальшого вдосконалення ракет – як це вже робили Росія і Північна Корея в минулому.
Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив, що, за попередніми даними, російські військові вперше за довгий час застосували ракету з Північної Кореї – для удару по Радушному біля Кривого Рогу, внаслідок чого там загинули шість членів багатодітної родини.
«Звісно, ще будуть експертизи, все буде перевірятись, але станом на зараз – це північнокорейська балістика», – заявив Зеленський.
Про те, що удар був завданий ракетою з КНДР, також пише Reuters із посиланням на два джерела. Агентство припускає, що використання цих боєприпасів після тривалої перерви свідчить про те, що Росія отримала нові запаси цих озброєнь.
Раніше Зеленський повідомляв із посиланням на дані розвідки, що Росія хоче отримати ще 30 тисяч військових із Північної Кореї. За його словами, КНДР також планує передати Росії нові пускові установки для балістичних ракет.
Генштаб ЗСУ: втрати армії РФ перевищили мільйон 446 тисяч
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 446 150 своїх військових, зокрема 1 340 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 31 липня навів Генштаб ЗСУ.
В українському командуванні також назвали втрати РФ у військовій техніці:
- танки – 12 231 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 25 056 (+7)
- артилерійські системи – 47 045 (+42)
- РСЗВ – 1 976
- засоби ППО – 1 525 (+3)
- літаки – 439
- гелікоптери – 354
- наземні робототехнічні комплекси – 2 081 (+10)
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 435 665 (+1 525)
- крилаті ракети – 5 005 (+55)
- кораблі / катери – 34
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 128 034 (+413)
- спеціальна техніка – 4 483 (+3).
За підсумками дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, опублікованого 1 липня, сукупні втрати вбитими і пораненими військовими Росії й України перевищили два мільйони від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» на основі поіменних списків оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.
За даними британської розвідки на травень 2026 року, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році загинуло майже 500 000 російських солдатів.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Тодішній головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Рязанський НПЗ знову зупинив роботу після української атаки – Reuters
Рязанський нафтопереробний завод, один із найбільших НПЗ Росії, призупинив переробку сирої нафти після атаки дронів і може бути закритий на два тижні, повідомило агентство Reuters із посиланням на два джерела в галузі.
У «Роснефти», до структури якої входить НПЗ, ситуацію поки що не коментували.
29 липня Генштаб ЗСУ підтвердив повідомлення російських ЗМІ і телеграм-каналів про те, що українські війська завдали удару по Рязанському нафтопереробному заводу в Рязанській області Росії: «Зафіксовано влучання в об’єкт з подальшою пожежею на території підприємства».
Рязанський нафтопереробний завод входить до першої п’ятірки найбільших НПЗ Росії, на його частку припадає майже 5% загального обсягу переробки в країні. Його вже раніше атакували кілька разів. Після ударів ЗСУ 15 травня 2026 року завод також зупиняв роботу.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ, а також в окупованих регіонах України зазнають повітряних ударів. Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
За підрахунками агентства Bloomberg, з середини квітня по 13 липня ЗСУ атакували російські НПЗ близько 50 разів й уразили щонайменше 24 із 34 великих НПЗ, а обсяги нафтопереробки в Росії впали до мінімуму більш ніж за два десятиліття.