«Я узяла з собою подаровану іграшку і торт»: як Росія рік тому зруйнувала плани українців
24 лютого 2022-го для когось мав і забарвлення щастя, любові, був відліком початку відпустки чи подорожі з сім’єю. Хоча того четверга багато хто вже перебував в очікуванні російської атаки, все ж, українці планували події, які не можна було перенести – радісні або сумні (приміром, ритуальні служби Києва продовжували поховання цього дня у перервах між обстрілами, проте були випадки, коли тіло померлого забрати з моргу не вдавалося). Донбас.Реалії (проєкт Радіо.Свобода) поговорили з тими, чиї плани Росія карданильно змінила рік тому.
Міністри фінансів G7 вирішили збільшити фінансову підтримку України
Міністри фінансів країн G7 вирішили збільшити зобов’язання щодо фінансової підтримки України до 39 млрд доларів США.
«Ми, разом з міжнародним співтовариством, залишаємося твердо відданими вирішенню термінових короткострокових потреб України у фінансуванні. На 2023 рік ми збільшили наші зобов’язання щодо бюджетної та економічної підтримки до 39 мільярдів США доларів. Ці значні зобов’язання та їх швидке виконання надають Україні певності та дозволять владі забезпечити функціонування уряду, продовжити надання основних послуг, провести найважливіший ремонт пошкодженої інфраструктури та стабілізувати економіку. Це також підтримає Україну в її зусиллях захистити свою країну», – йдеться у заяві міністрів фінансів країн G7.
У документі міністри також підтвердили «рішучу підтримку тісної взаємодії МВФ з Україною та привітали досягнутий прогрес у завершенні перегляду в рамках програми МВФ».
У грудні минулого року міністри фінансів країн G7 заявляли про намір надати до 32 мільярдів доларів підтримки для України у 2023 році.
На початку тижня директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва перебувала з візитом в Україні, де зустрілася з президентом України Володимиром Зеленським та прем'єром Денисом Шмигалем.
Наприкінці січня видання Bloomberg із посиланням на власні джерела повідомило, що Міжнародний валютний фонд у березні може затвердити нову програму фінансової підтримки України на суму 16 мільярдів доларів.
На Генасамблеї ООН Китай каже, що надання зброї Україні не принесе миру
Заступник посла Китаю в ООН Дай Бінг на Генасамблеї ООН заявив, що через рік війни в Україні «жорстокі факти є достатніми доказами того, що надсилання зброї не принесе миру», повідомляє The Guardian.
Виступаючи під час дебатів в ООН щодо проекту резолюції, яка закликає Росію вивести військ з України, Дай Бінг сказав, що позиція Китаю щодо України була «послідовною та чіткою».
«Головним пріоритетом Пекіна є сприяння припиненню вогню та припинення бойових дій без зволікань», сказав він, додавши, що Пекін готовий «продовжувати відігравати конструктивну роль» у врегулюванні війни в Україні.
Україна наполягає, що єдиний шлях до «справжніх мирних переговорів» лежить через українську перемогу на полі бою. Для цього Україна потребує військової підтримки Заходу.
«Путін був упевнений, що за кілька тижнів буде в Києві» – Жозеп Боррель про 24 лютого 2022 року
«Потрібно думати, як закінчити війну з дотриманням територіальної цілісності і суверенітету» України, наголосив в інтерв’ю Радіо Свобода верховний представник Євросоюзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Він також зазначив, що потрібно якомога швидше надати Україні західні танки.
Війська РФ вели наступ біля восьми населених пунктів на Донбасі, безуспішно – Генштаб ЗСУ
Російські війська вели безуспішні наступальні дії біля восьми населених пунктів на Донбасі, повідомляє у своєму зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
«На Авдіївському та Шахтарському напрямках противник вів наступ поблизу Кам’янки, Водяного, Мар’їнки, Побєди та Новомихайлівки – успіху не мав. На Куп’янському та Лиманському напрямках противник провів декілька безуспішних наступальних дій в районах Стельмахівки, Білогорівки, Серебрянського лісництва та Федорівки», – йдеться у повідомленні.
За даними штабу, на Бахмутському напрямку російські війська продовжують атакувати позиції українських військ поблизу Іванівського, Диліївки та Бахмута.
Російські війська продовжують основні свої зусилля зосереджувати на веденні наступальних дій на п’яти напрямках – Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Шахтарському напрямках. Змін у складі та положенні російських угруповань військ не спостерігають, додають у Генштабі.
Наєв розповів про ситуацію на кордоні з Росією та Білоруссю
Командувач Об'єднаних сил Збройних сил України Сергій Наєв розповів про ситуацію на кордоні з Росією та Білоруссю.
«На волинському, рівненському, житомирському, київському, чернігівському та сумському напрямах змін у чисельності та місцях перебування ворожих сил станом на сьогодні не відбулося», – сказав Наєв у своєму відеозверненні.
«Система протиповітряної оборони – у бойовій готовності. Наші воїни несуть бойову службу на всіх позиціях, які їм визначено», – додав він.
Раніше в соцмережах з'явилася інформація, що російське командування нібито перекидає до Брянської та Курської областей РФ підрозділи, які можуть взяти участь у відволікаючих маневрах на сумському та чернігівському напрямках.
Водночас в оперативному командуванні «Північ» не виключають, що російські війська готують можливі провокації біля прикордоння Чернігівської області.
Напрямок Маріуполя уже не є «абсолютно недосяжним» – ОК «Південь»
Напрямок Маріуполя для українських військових уже не є «абсолютно недосяжним», заявила керівниця пресцентру сил охорони та оборони ОК «Південь» Наталія Гуменюк.
«На даному етапі ми можемо тільки констатувати, що віддаленість – це дуже відносне поняття. Те, що вважається наскільки віддаленим, що недосяжне, – не завжди так є. Напрямок Маріуполя для нас уже не є абсолютно недосяжним», – заявила вона в ефірі національного телемарафону, коментуючи «бавовну» на тимчасово окупованій території.
Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко у своєму телеграмі повідомляв про кілька вибухів в тимчасово окупованому Маріуполі 22-23 лютого. Зокрема, за його даними, на закритій території металургійного комбінату імені Ілліча. Російські окупанти 23 лютого заявили про роботу ППО в районі морського порту Маріуполя.
Маріуполь був захоплений російськими військами у травні 2022 року після майже трьох місяців запеклих боїв. За цей час у місті було зруйновано більшу частину забудови.
Кулеба і Ґутерріш обговорили шляхи припинення агресії РФ на основі принципів Статуту ООН
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба обговорив із генеральним секретарем ООН Антоніу Ґутеррішем шляхи припинення російської агресії на основі принципів Статуту ООН і міжнародного права.
«Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш і я обговорили шляхи припинення російської агресії на основі принципів Статуту ООН і міжнародного права. Я високо оцінив зусилля генерального секретаря з реалізації Чорноморської зернової ініціативи, яка ввійде в історію як його спадщина», – написав Кулеба у твіттері.
Генеральна асамблея ООН збирається другий день перед голосуванням щодо пропозиції про безумовне виведення російських військ з України. Асамблея розглядатиме пропозицію, підтриману Києвом та його союзниками. Очікується, що асамблея більшістю голосів підтримає резолюцію, яка вимагає від Росії беззастережно та негайно вийти з території України.
Білоруська служба Радіо Свобода поговорила з молодими білорусами, які на момент початку повномасштабної війни Росії проти України служили у білоруському війську. Їхні імена змінені з метою безпеки.
До річниці повномасштабного вторгнення Росії Нацбанк випустив пам’ятну банкноту
До річниці повномасштабного вторгнення Росії Національний банк України випустив пам’ятну банкноту «Пам’ятаємо! Не пробачимо!», повідомляє пресслужба регулятора.
«Ми не могли не відзначити цю дату, роковини повномасштабного вторгнення, цей драматичний, шокуючий та розстріляний рік нашого життя. Війну, яка триває для нас не рік і не десять, а сторіччя. Тому ми вирішили увічнити нашу спільну боротьбу на грошах, – підкреслив Голова Національного банку України Андрій Пишний. – Сьогодні Національний банк презентує пам’ятну банкноту, яку ми створили як нагадування про війну за незалежність і суверенітет України», – сказав голова Нацбанку Андрій Пишний під час презентації банкноти.
Пам’ятна банкнота номіналом 20 гривень вводиться в обіг 23 лютого 2023 року. Вона є законним платіжним засобом та обов’язкова до приймання усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів.
Тираж її обмежений – 300 тисяч штук.
Придбати банкноту «Пам’ятаємо! Не пробачимо!» можна буде в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ. Банкноти з першої частини тиражу будуть доступні для купівлі, починаючи з 24 лютого 2023 року. Крім того, наприкінці березня банкнота надійде для реалізації до банків-дистриб’юторів.
Боррель оцінив вплив санкцій на економіку Росії
Росія минулого року заробила на продажі нафти і газу, але ситуація змінюватиметься, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода голова зовнішньополітичної служби ЄС Жозеп Боррель.
«Минулий рік був для Росії добрим, бо ціни на енергоносії злетіли до неба. У липні-серпні ми платили по 300 євро за мегават/годину електроенергії, в 6-10 разів більше, ніж до війни. І ми, як і раніше, залежимо від російської нафти та газу. Ми продовжували купувати їх і за найвищою ціною. Тому вони добре заробили», – відзначив Жозеп Боррель в інтерв’ю.
Але, за його словами, ситуація змінюється, бо Росія втратила основного покупця газу, тобто країни ЄС.
«Росія втрачає гроші. Подивіться на цифри: дефіцит бюджету в січні цього року у 14 разів більший, ніж у січні минулого року. Торгівля: прибутки від нафти скорочуються. Дивіться, вони одержують по 40 доларів за барель нафти Urals, 40, коли за Brent платять 80. Торгівля скорочується, дефіцит держбюджету зростає, і товарообіг також упав. Великий дефіцит торговельного балансу. Тож російській економіці буде завдано удару», – вважає голова дипломатії ЄС.
Разом із цим він зауважив, що миттєвого ефекту не буде. Втім, на його думку, навіть за таких умов це завдасть сильних збитків Росії.
Після повномасштабного вторгнення Росії на територію України 24 лютого 2022 року Євросоюз ухвалив уже дев'ять пакетів санкцій щодо Росії. Жоден із них не включає ембарго на російський газ. Нині тривають переговори щодо десятого пакету санкцій. При цьому Росія припинила постачання до частини країн Євросоюзу, а деякі самі відмовилися від російського газу.
Ситуація на Кінбурнській косі залишається «досить складною» – Гуменюк
Ситуація на Кінбурнській косі залишається «досить складною», але «прогнозованою». Про це в ефірі проекту Радіо Свобода – Радіо Донбас.Реалії – сказала керівниця пресцентру сил охорони та оборони ОК «Південь» Наталія Гуменюк.
«Ситуація залишається досить складною, але при цьому досить прогнозованою. Тому що на тій частині Кінбурнської коси, яка належить до Миколаївської області, ворог не може перебувати постійно. Вони наїжджають туди для завдання вогню по протилежному берегу і акваторії Очаківського порту, намагаючись тримати так званий терористичний вогневий контроль над морськими транспортними шляхами – Дніпро-Бузьким лиманом – щоб не дати можливості включити Миколаївську область до зернової ініціативи», – розповіла вона.
За її словами, Росія залишати там свої сили та засоби постійно не має можливості.
«Оскільки перший же їхній постріл у певному місці – це сигнал для нашої роботи у відповідь, ми відразу відпрацьовуємо. Таким чином знищуємо їхні системи артилерійського чи реактивного залпового вогню, які вони намагаються використати проти мирного населення», – додала вона.
У листопаді минулого року голова Миколаївської ОВА Віталій Кім повідомляв, що для повної деокупації Миколаївської області потрібно звільнити три населені пункти на Кінбурнській косі. Він також заявляв, що прильотів по області значно поменшало, ведуться відновлювальні роботи.
Тоді ж американський Інститут дослідження війни (ISW) припускав, що українські сили зможуть краще проводити потенційні операції на лівому березі Херсонської області в разі звільнення Кінбурнської коси.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада.
Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
Не заспокоїмося, поки Україна не переможе – заява Ради ЄС
Не заспокоїмось, поки Україна не переможе, а її територіальна цілісність в міжнародно визнаних кордонах не буде відновлена, заявляють у Раді Європейського союзу з нагоди річниці російського повномасштабного вторгнення в Україну.
«Жодна країна не має права вторгатися до сусіда або порушувати його суверенітет і територіальну цілісність. Ця агресія є злочином проти миру. Це порушує Статут ООН, принципи ООН і цінності людства. Ми не можемо і не повинні залишатися пасивними перед такими злочинами. Росія систематично атакувала мирне населення, руйнувала міста та нападала на українську ідентичність. Ми сповнені рішучості забезпечити притягнення до відповідальності всіх, хто несе відповідальність за воєнні злочини та інші найтяжчі злочини, вчинені у зв’язку з російсько-агресорською війною проти України», – йдеться у заяві членів Ради Євросоюзу.
У ЄС обіцяють продовжувати «рішуче й у повній солідарності» залишатися з Україною та її народом стільки, скільки буде потрібно.
«Усі українці заслуговують на те, щоб жити в мирі та вільно обирати свою долю. Європейський Союз продовжуватиме підтримувати Україну в політичному, економічному, гуманітарному, фінансовому та військовому планах, у тому числі шляхом швидких скоординованих закупівель у європейської промисловості. Ми підтримуємо формулу миру президента Зеленського. Разом з нашими міжнародними партнерами ми подбаємо про перемогу України, дотримання міжнародного права, відновлення миру та територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах, відбудову України та здійснення справедливості. До того дня ми не заспокоїмося», – наголошується у заяві.
24 лютого минулого року Росія розпочала повномасштабне вторгнення до України по всій довжині спільного кордону і з території Білорусі. Україна чинить запеклий опір. За даними Генштабу ЗСУ, Росія за рік випустила майже п’ять тисяч ракет по території України.
Кремль заперечує загарбницьку війну проти України і називає дії російських військових «спецоперацією», метою якої є «демілітаризація і денацифікація України».
В інтерв’ю Радіо Свобода речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що Повітряні сили очікують на можливі провокації Росії 23-24 лютого. За його словами, українські військові перебувають у посиленому бойовому чергуванні.
«Великий наступ» Росії розпочався, але Путін уже програв – заступник голови Пентагону. Ексклюзив
За минулий рік Сполучені Штати надали Україні приблизно 30 мільярдів доларів військової допомоги: 32 пакети за програмою президентських повноважень, коли зброя береться безпосередньо із запасів США, і 10 – за ініціативою Сприяння безпеці України, коли обладнання замовляють у виробника. У Пентагоні кажуть: на кожному етапі війни намагалися ставити за пріоритет зброю, найбільш релевантну на той час. Напередодні річниці повномасштабного вторгнення Росії до України заступник міністра оборони США Колін Кол дав ексклюзивне інтерв'ю «Голосу Америки», в якому розповів, чи отримає Україна балістичні ракети малої дальності ATACMS і літаки F-16, чи може бути ефективним російський весняний наступ, і чому, за оцінками Пентагону, Росія вже програла.
Немає ознак того, що найближчим часом Росія може «вдертися» до України, як зробила це минулого року, заявив секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов.
«Ми не бачимо, що найближчим часом РФ може вдертися в такий спосіб, як це відбувалося 24 лютого 2022 року. Що стосується підготовки – ми постійно маємо бути готові до тих чи інших негараздів до того часу, поки ми не закінчимо війну, поки ми не зрозуміємо, що у Москві немає ані бажання, ані можливості діяти щодо своїх сусідів», – сказав він в ефірі національного телемарафону.
24 лютого минулого року Росія розпочала повномасштабне вторгнення до України по всій довжині спільного кордону і з території Білорусі. Україна чинить запеклий опір. За даними Генштабу ЗСУ, Росія за рік випустила майже п’ять тисяч ракет по території України.
ООН задокументувала загибель щонайменше 8 006 цивільних людей і поранення 13 287 протягом останніх 12 місяців в Україні внаслідок повномасштабної війни, яку почала Росія. Проте в організації наголошують, що реальні цифри є вищими.
Кремль заперечує загарбницьку війну проти України і називає дії російських військових «спецоперацією», метою якої є «демілітаризація і денацифікація України».
В інтерв’ю Радіо Свобода речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що Повітряні сили очікують на можливі провокації Росії 23-24 лютого. За його словами, українські військові перебувають у посиленому бойовому чергуванні.
«Вони готові продовжувати цю війну» – Боррель про Росію
Голова зовнішньополітичної служби ЄС Жозеп Боррель вважає, що, попри значні людські та матеріальні втрати, російські війська не відмовляться від намірів зламати опір українців.
«Санкції безсумнівно послаблять економіку Росії. Вони зазнали багато втрат, загинуло багато військових. Але зазнали й матеріальних втрат: знищено понад 1600 танків. Це те, що Путін ніколи не міг би собі уявити. Але, на жаль, схоже, що вони готові продовжувати цю війну, тому що вони сконцентрували 300 тисяч солдатів на лінії фронту, що вдвічі більше за той особовий склад, який у них стояв на кордоні перед початком війни», – сказав Боррель в інтервʼю Радіо Свобода.
За його словами, є ті, хто бояться, що коли погода поліпшиться, цих солдатів кинуть у наступ. Проте, на думку Жозепа Борреля, реально російські війська вже розпочали наступ.
«Вони намагатимуться зламати опір українців. Саме тому ми повинні продовжувати підтримувати українців і тримати двері відкритими для будь-якого мирного процесу, який хтось зможе ініціювати», – додав він.
23 лютого міністри фінансів країн G7 вирішили збільшити зобов’язання щодо фінансової підтримки України до 39 млрд доларів США.
У спільній заяві міністри також підтвердили «рішучу підтримку тісної взаємодії МВФ з Україною та привітали досягнутий прогрес у завершенні перегляду в рамках програми МВФ».
У річницю вторгнення РФ Байден проведе віртуальну зустріч з лідерами G7 і Зеленським
Президент США Джо Байден зустрінеться з іншими лідерами G7 і президентом України Володимиром Зеленським, «щоб продовжити координацію наших зусиль щодо підтримки України та притягнення Росії до відповідальності за її війну».
«Рік тому ця група об’єдналася всього за кілька годин після того, як російські танки зайшли в Україну, щоб накласти безпрецедентні обмеження на Путіна та його наближених», – сказала речниця Білого дому Карін Жан-П’єр, яку цитує CNN.
За її словами, «Група семи» стала опорою «сильної та єдиної» відповіді Росії.
«Завтра лідери обговорять, як ми продовжуємо підтримувати Україну, продовжувати посилювати тиск на Путіна та всіх, хто сприяє його агресії», – додала речниця Білого дому.
24 лютого минулого року Росія розпочала повномасштабне вторгнення до України по всій довжині спільного кордону і з території Білорусі. Україна чинить запеклий опір. За даними Генштабу ЗСУ, Росія за рік випустила майже п’ять тисяч ракет по території України.
ООН задокументувала загибель щонайменше 8 006 цивільних людей і поранення 13 287 протягом останніх 12 місяців в Україні внаслідок повномасштабної війни, яку почала Росія. В організації наголошують, що реальні цифри є вищими.
Кремль заперечує загарбницьку війну проти України і називає дії російських військових «спецоперацією», метою якої є «демілітаризація і денацифікація України».
Йосип Зісельс. Перемога. Якою ми її бачимо
«Точка зору» Йосипа Зісельса, учасника Ініціативної групи «Першого грудня»:
«Далеко не всі війни закінчуються ясною й однозначною перемогою чи поразкою, навпаки, після Другої світової війни багато воєн закінчувалися дуже невизначеними результатами, які дозволяли висловлювати десятки інтерпретацій на тему, хто переміг, а хто – програв.
Поширені приклади – це заморожені чи напівзаморожені воєнні конфлікти без договорів про мир чи, навіть, перемир’я, коли лінія фронту перетворюється у квазістабільну лінію, яка може існувати у такому стані десятиріччями.
Основна причина – війни перестали бути закритими, локальними подіями, де є очевидна перевага однієї сили над іншою, відтак результат детермінований співвідношенням сил і закритістю конфлікту. Відкриті війни майже приречені на замороження, бо у світі є багато сил, які підживлюють противників, аби не дати їм програти...
86-річний Микола Трухан залишився в Гостомелі, коли його родина евакуювалася 11 березня. Його вмовляли, але чоловік відповідав: «Я нікуди не їду, не хочу лишати собаку і дім». Через кілька днів Микола Трухан загинув, коли снаряд влучив у його будинок.
Згідно з даними HelpAge International, людей похилого віку, яких зачепила війна Росії проти України, пропорційно більше, ніж в будь-якому іншому конфлікті, який зараз триває. До того ж люди віком понад 60 років становлять близько однієї четвертої всього населення України – 10 мільйонів.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну вплинуло і на них, проте через низьку мобільність та стан здоров’я вони зіткнулися з гіршими наслідками. За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, 34% від вбитих цивільних – це саме люди похилого віку.
Amnesty International підготували звіт, в якому задокументувала, як війна вплинула на людей віком понад 60 років.
«Альфа-Банк», Ocean Plaza, «Прем’єр палац». Чому російський бізнес досі працює в Україні?
Велика війна, яку розв’язала Росія рік тому, змусила Україну та її партнерів шукати способи знекровити російську економіку та вплинути на тих, хто прямо чи опосередковано фінансує збройну агресію.
Першим і головним інструментом економічного тиску стали економічні обмеження – українські та міжнародні санкції.
Водночас українська влада оголосила про посилення боротьби із державним та приватним російським бізнесом. Через конфіскацію таких активів в Україні. Що вже вдалося відібрати, чому конфіскація затягується та як українці підтримують російський бізнес, наприклад, купуючи «Моршинську» та відвідуючи ТРЦ Ocean Plaza у Києві?