Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Україна збирає максимальну підтримку для трибуналу щодо агресії Росії – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні заявив, що Україна збирає максимальну підтримку для трибуналу щодо агресії Росії.

«Ми збираємо максимальну підтримку для трибуналу щодо агресії Росії проти України. Для проекту нашої резолюції, яка буде винесена на голосування в Генасамблеї ООН, щодо захисту міжнародного права. Робимо все, щоб Міжнародний кримінальний суд був успішним у покаранні російських воєнних злочинців. І щоб наші національні правоохоронні та судові інституції забезпечили справедливі вироки для всіх російських убивць і катів», – сказав Зеленський.

За його словами, Україна наполягає на персональній відповідальності Росії та її керівництва «за агресію й терор проти нашої держави та людей».

«А коли буде їхня відповідальність, буде відновлено й справедливість», – каже зеленський.

На початку січня цього року Міністерство закордонних справ України закликало світову спільноту підтримати створення спецтрибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Відповідну резолюції ухвалив Європарламент.

Міжнародний центр з розслідувань злочинів в Україні може запрацювати в Гаазі уже цього літа – Костін

Україна разом з Євроюстом, Єврокомісією та державами членами спільної слідчої групи підпише угоду про відкриття міжнародного центру з розслідувань злочину агресії в Україні у рамках конференції United for Justice, повідомив генеральний прокурор України Андрій Костін.

«Завтра ми підписуємо відповідну угоду в рамках відповідної слідчої групи і маємо надію, що цей центр, який збиратиме докази злочину агресії, розпочне свою роботу в Гаазі вже цього літа. Рік тому світ дискутував про те, чи Україна вистоїть. Сьогодні тут, у Львові, ми дискутуємо про формат трибуналу для Путіна. Вважаю це беззаперечним прогресом і нашим спільним досягненням», – сказав Андрій Костін.

Він зазначив, що наразі спільна мета – «не тільки притягнути до справедливої відповідальності всіх винних у злочинах цієї війни, але й спільними зусиллями відбудувати таку систему світового правопорядку, яка буде заснована на принципах справедливості і дієвих інструментах міжнародного правосуддя».

Сьогодні у Львові проходила конференція United for Justice, присвячена відновленню справедливості для України. На конференцію прибули представники країн ЄС, європейських інституцій, зокрема, єврокомісар з питань юстиції, керівник Євроюсту.

Міноборони США вказало, що саме Україна отримає у новому пакеті військової допомоги

Влада пояснила, що дасть відкриття в Україні офісу прокурора Міжнародного кримінального суду

Відкриття Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду в Україні сприятиме більш ефективному розслідуванню міжнародних злочинів, вчинених в Україні. Про це, як передає кореспондент Радіо Свобода, було оголошено під час конференції United for Justice у Львові.

«Сьогодні Кабінет міністрів України схвалив меморандум між урядом України та Міжнародним кримінальним судом, що дозволить незабаром відкрити Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду в Україні. Це дозволить прокурору МКС ще більше повноцінно розслідувати міжнародні злочини, вчинені в Україні. Проте наразі не існує тих юридичних механізмів, які б дозволили МКС притягнути до відповідальності за злочин агресії саме тих, хто спланував, розпочав цю жорстоку війну, а саме найвище російське керівництво. І для цього необхідне створення спеціального міжнародного трибуналу. Перший практичний крок до цього буде зроблено тут (у Львові – ред.)», – сказав генпрокурор України Андрій Костін.

Президент України Володимир Зеленський, у свою чергу, додав: «Ми ще більше підсилимо наші взаємовідносини з МКС, який допоможе притягнути до відповідальності громадян держави-терориста, що винні у злочинах, віднесених до підсудності МКС. Особливу увагу маємо приділити злочинам, які вчинені та вчиняються Росією щодо наших українських дітей. Йдеться про депортацію дітей, про викрадення і намагання стерти національну і сімейну ідентичність».

Путін уперше підписав указ зі згадкою про воєнний час

Президент Росії Володимир Путін 3 березня підписав указ, згідно з яким при зриві держоборонзамовлення у воєнний час у компаніях, які його виконують, вводитиметься зовнішнє управління. Документ опублікований після закритого засідання Ради безпеки.

Уряду Путін доручив сформувати робочу групу з питань роботи таких компаній. Вона працюватиме при колегії Військово-промислової комісії Росії.

У своєму указі Путін вперше з початку вторгнення в Україну прямо посилається на воєнний стан, який наразі не запроваджений на території Росії. Однак у жовтні він ввів його на території тимчасово окупованих районів Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей.

У грудні 2022 року очільник Міноборони Сергій Шойгу казав, що за минулий рік компані виконали 91% завдань держоборонзамовлення за основними зразками озброєння та військової техніки. За його словами, у 2023 році обсяги держоборонзамовлення збільшать у півтора рази.

У вересні 2022 року Путін запровадив кримінальну відповідальність до 10 років колонії за порушення держконтрактів у рамках держоборонзамовлення.

США ввели санкції проти шістьох росіян, серед яких судді і заступник міністра юстиції

Міністерство фінансів США додало до списку санкцій шістьох громадян РФ, причетних до кримінального переслідування та порушення прав російського політика і журналіста Володимира Кара-Мурзи. Про це йдеться у повідомленні пресслужби американського відомства.

Санкції США оголошено стосовно слідчого з особливо важливих справ СК РФ Андрія Задачіна, судді Басманного суду Олени Ленської та учасника низки судових процесів у статусі свідка обвинувачення Данила Міхеєва за «участь у серйозних порушеннях прав людини щодо Володимира Кара-Мурзи».

Також під санкції потрапили Діана Міщенко – суддя Хамовницького районного суду, яка ухвалила заарештувати Кара-Мурзу, Ілля Козлов – суддя Мосміськсуду, який відхилив апеляцію на ухвалу Міщенка, та Олег Свириденко – заступник міністра юстиції Росії.

«Міністерство фінансів США приєднується до численних національних і міжнародних партнерів і закликає до негайного і беззастережного звільнення Володимира Кара-Мурзи. Його затримання – ще один приклад того, як Кремль маніпулює російською правовою системою, щоб змусити замовкнути інакодумців», – заявив представник відомства Браян Нельсон.

Політик та журналіст Володимир Кара-Мурза-молодший вісім місяців перебуває під арештом за звинуваченням у поширенні фейків про російську армію. Пізніше проти нього завели ще дві кримінальні справи: про участь у «небажаній у Росії організації» та про державну зраду. За версією слідства, політик за 30 тисяч доларів на місяць нібито протягом багатьох років надавав організаціям із країн-членів НАТО допомогу проти безпеки Росії.

Політика заарештували у квітні. Приводом для порушення справи став його виступ із критикою дій російської влади та війни в Україні перед законодавцями американського штату Арізона.

Зокрема, у своїй промові він сказав: «Сьогодні весь світ бачить, що путінський режим робить з Україною. Він скидає бомби на житлові райони, лікарні та школи».

У серпні проти Кара-Мурзи порушили ще одну кримінальну справу – політика звинувачують у тому, що він 27 жовтня 2021 року провів у московському Центрі Сахарова конференцію на підтримку політичних в’язнів на гроші Free Russia Foundation – організації, яка визнана в Росії «небажаною».

Кара-Мурза домігся ухвалення в США «акту Магнітського», що передбачає заборону на в’їзд до США та заморожування активів для представників російської влади, відповідальних за грубі порушення прав людини.

Політик був головою ради Фонду Бориса Нємцова за свободу, віцепрезидентом фонду «Вільна Росія» та координатором фонду «Відкрита Росія». Він також займався підготовкою та просуванням перших персональних санкцій проти російських чиновників на Заході. Пережив два замахи.

Байден і Шольц провели переговори у Білому домі – говорили про Україну

Президент США Джо Байден і канцлер Німеччини Олаф Шольц провели 3 березня переговори, зосереджені в основному на війні в Україні.

На зустрічі в Овальному кабінеті Байден подякував лідеру Німеччини за «глибоку» підтримку України, а Шольц сказав, що важливо надіслати повідомлення про те, що підтримка триватиме «стільки, скільки буде потрібно».

«Ви активізувалися, щоб надати важливу військову підтримку, і ви знаєте, що окрім вашої військової підтримки, моральна підтримка, яку ви надали українцям, була глибокою», – сказав Байден.

Він привітав рішення Шольца збільшити військові витрати та співпрацювати із Сполученими Штатами та іншими союзниками, щоб підтримати Україну.

«Це дуже, дуже важливий рік через небезпечну загрозі миру, яка виходить від вторгнення Росії в Україну», – сказав Шольц.

Китай не згадувався під час коротких публічних виступів лідерів США та Німеччини в Овальному кабінеті, хоча зустріч відбулася на тлі того, що обидві країни занепокоєні щодо того, що Пекін може надати зброю Росії.

У своїй промові в німецькому парламенті в четвер Олаф Шольц закликав Китай «використати свій вплив на Москву, щоб натиснути на виведення російських військ і не постачати зброю Росії».

Раніше держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що Вашингтон «дуже чітко попередив» Китай про наслідки надання військової підтримки Росії.

Журналісти ВВС та «Медіазони» підтвердили загибель понад 16 тисяч військових РФ на війні в Україні

Російська служба BBC та видання «Медіазона» на підставі даних, отриманих із відкритих джерел, підтвердили загибель 16 071 російського військового на війні в Україні. Третина всіх цих втрат, як зазначають розслідувачі, припадає на добровольців, мобілізованих та ув’язнених.

За останні п’ять місяців з початку «часткової» мобілізації в Росії загинули 1366 мобілізованих громадян РФ, 1619 ув’язнених та 1760 добровольців, йдеться у спільному журналістському розслідуванні.

З жовтня до початку березня, як стверджують журналісти, на війні в Україні загинуло 1314 мобілізованих, а ще 52 мобілізовані померли на території Росії, перебуваючи в пунктах збору або у військових частинах. При цьому реальні втрати серед мобілізованих, на думку журналістів, можуть бути набагато вищими, оскільки в багатьох повідомленнях про військових, які загинули в Україні починаючи з жовтня, не вказується їхній статус.

Водночас за кількістю втрат серед регіонів Росії лідирують Краснодарський край, Свердловська та Челябінська області. Більшість загиблих із Свердловської та Челябінської областей – це мобілізовані.

Загалом більшість втрат припадає на жителів економічно бідних регіонів. Так, відомо про 489 загиблих з Бурятії, про 491 загиблого з Башкортостану і про 449 загиблих з Дагестану. У той же час відомо лише про 107 загиблих із Москви.

Генеральний штаб Збройних сил стверджує, що Росія від початку повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 151 370 своїх військових. Росія офіційно не розкриває дані щодо своїх загиблих. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.

Російські війська здійснили понад 150 атак за добу – Генштаб

Українські військові упродовж минулої доби відбили на них понад 150 атак військ РФ на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Шахтарському напрямках, повідомляє Генштаб ЗСУ.

«Протягом минулої доби російська федерація завдала 32 авіаційних та 6 ракетних ударів, здійснила 84 обстріли з реактивних систем залпового вогню, зокрема, по цивільній інфраструктурі», – ідеться в ранковому зведенні 4 березня.

За цими ж даними, українська авіація минулої доби завдала 14 ударів по районах зосередження особового складу та військової техніки російських сил, а також два удари по зенітно-ракетних комплексах на вогневих позиціях. Також, Сили оборони України збили російський літак Су-34 та вісім розвідувальних і ударних БпЛА різних типів. Підрозділи ракетних військ і артилерії уразили пункт управління, три райони зосередження противника, склад боєприпасів, два склади пально-мастильних матеріалів, а також станцію радіоелектронної боротьби.

Росія не планує ремонтувати «Північні потоки» – Reuters

Росія має намір законсервувати пошкоджені нитки газопроводів «Північний потік-1» та «Північний потік-2», планів з ремонту або відновлення їхньої роботи немає, повідомляє агенція Reuters із посиланням на обізнані джерела.

Одне джерело сказало, що Москва вважає проєкт «похованим». Два інші заявили, що газопроводи будуть законсервовані для можливого відновлення роботи в майбутньому – зараз Кремль не бачить перспектив поліпшення відносин із Заходом. Ще одне джерело підтвердило, що сторони розглядають можливість консервації.

«Газпром» і компанія Nord Stream AG, яка керує газопроводами, не відповіли на прохання Reuters про коментар. Німецька компанія E.ON – міноритарний акціонер Nord Stream AG – сказала, що «наскільки їй відомо», жодного рішення ні за, ні проти відновлення пошкоджених труб не ухвалено.

Консервація, передбачає Reuters, означатиме герметизацію місць розриву та покриття труб антикорозійним матеріалом.

Наприкінці вересня 2022 року було пошкоджено три з чотирьох ниток газопроводів «Північний потік-1» та «Північний потік-2», неушкодженою залишилася одна з труб «Північного потоку-2». Цей газопровід не було запущено в експлуатацію: через вторгнення Росії в Україну на нього накладено санкції. «Північний потік-1» був основною магістраллю постачання російського газу до Німеччини, звідки він розподілявся далі країнами Євросоюзу.

Розслідування Швеції, Данії та Німеччини показали, що газопроводи було підірвано, проте винні ще встановлюються. Влада США, Великої Британії та Євросоюзу заявила про цілеспрямовану диверсію. Російська влада вважає, що в аварії зацікавлені США та їхні союзники.

Європа різко скоротила імпорт російських енергоносіїв після вторгнення Росії до України. 2022 року «Газпром» експортував близько 101 мільярда кубометрів газу на ринки так званого «далекого зарубіжжя» – на 46% менше, ніж 2021 року.

Війна і мова: як в Україні люди масово переходять на українську мову?

Розв'язана Росією повномасштабна війна та воєнні злочини російської армії підштовхують російськомовних громадян України переходити на українську мову. Цей процес набув масового характеру по всій країні. Це помітно і на прикладі Дніпра, де все частіше лунає українська у транспорті, у крамницях, на вулицях. За останній рік в місті з’явився не один розмовний клуб, працюють кілька мовних курсів.

Радіо Свобода поговорило з людьми, які свідомо вирішили розмовляти українською в побуті, дізналося, які є можливості для вивчення і вдосконалення мови в Дніпрі, а також розпитало про складнощі та «лайфхаки» відмови від російської мови і переходу на українську. Читайте і дивіться за лінком

Аналітики ISW вважають, що українські сили можуть готувати відхід із частини Бахмута

Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що українські військові можуть готувати відхід із частини міста Бахмуту Донецької області.

«Якщо українське військове командування вважатиме за необхідне вивести війська з Бахмуту, воно, ймовірно, проведе обмежений і контрольований відхід з особливо важких секторів Бахмуту», – пишуть експерти.

Російські війська ведуть бої за захоплення Бахмуту приблизно з травня 2022 року – після захоплення міста Попасна в Луганській області. На Бахмутському напрямку сили РФ зазнали величезних втрат.

В офіційних зведеннях Генерального штабу ЗСУ наразі жодних вказівок на ймовірний відхід із Бахмута немає. «На Бахмутському напрямку противник не полишає спроб оточити місто Бахмут. Протягом минулої доби наші воїни відбили численні атаки в районах населених пунктів Васюківка, Дубово-Василівка, Богданівка, Бахмут та Іванівське Донецької області», – йдеться в ранковому зведенні 4 березня.

Україна посилює район Бахмута елітарними підрозділами – британська розвідка

Українські військові посилюють район Бахмута елітарними підрозділами, вказує у своєму звіті 4 березня британська розвідка.

Водночас фахівці відзначають, що впродовж останніх 36 годин поблизу цього міста були зруйновані два важливі мости, в тому числі критично необхідний міст, який сполучає Бахмут із містом Часів Яр. «Утримувані українцями шляхи постачання міста гранично обмежені», – ідеться в повідомленні.

Українська оборона міста Бахмут на Донбасі перебуває під дедалі сильнішим тиском, констатують у Великій Британії.

«Регулярна російська армія та сили «угруповання Вагнера» просунулися далі в північне передмістя, яке зараз є утримуваним Україною рубежем, вразливим для російських атак із трьох боків», – ідеться в повідомленні.

Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що українські військові можуть готувати відхід із частини міста Бахмут Донецької області.

В офіційних зведеннях Генерального штабу ЗСУ наразі жодних вказівок на ймовірний відхід із Бахмута немає. «На Бахмутському напрямку противник не полишає спроб оточити місто Бахмут. Протягом минулої доби наші воїни відбили численні атаки в районах населених пунктів Васюківка, Дубово-Василівка, Богданівка, Бахмут та Іванівське Донецької області», – вказано в ранковому зведенні 4 березня.

FT: Україна знала про рейд Російського добровольчого корпусу

Українська влада знала, що так званий «Російський добровольчий корпус» перейде кордон з боку України та проникне на територію Брянської області. Про це у розмові з Financial Times повідомив голова формування росіянин Денис Капустін, відомий під псевдонімом Денис Нікітін. За його словами, якби рейд не було погоджено, то всіх його учасників знищили б.

За словами Нікітіна, в нападі брали участь близько 45 людей. Серед них були члени партизанської мережі, яка нібито діє на території Росії.

Нікітін підтвердив, що в одному із сіл сталася стрілянина. При цьому він сказав, що не знав про жертви серед мирних жителів. За даними російської влади загинули двоє людей, поранення зазнала дитина.

За словами Нікітіна, «Російський добровольчий корпус» спромігся показати, що його учасники можуть прорватися через прикордонні райони, які повинні ретельно охоронятися. «Головне було нагадати росіянам, що не треба жити в кайданах, миритися і брати участь у чужій війні, виконуючи чужу волю. Ми підтримаємо всіх, хто хоче усунути цих кремлівських узурпаторів від влади», – цитує Нікітіна Financial Times.

Атака озброєного загону, за словами Нікітіна, також виявила дуже поганий стан оборони Росії в Брянській області, хоча в регіоні діють посилені заходи безпеки.

Financial Times зазначає, що Нікітін погодився дати інтервʼю, але багато деталей операції, у тому числі повідомлення про підтримку Києва, залишаються неясними, і перевірити їх в умовах війни дуже важко.

Один із експертів Financial Times назвав атаку «Російського добровольчого корпусу» «класичною партизанською атакою в класичному місці» – за часів Другої світової війни в регіоні діяли партизанські загони, виявити які у брянських лісах було дуже складно.

«Російський добровольчий корпус», як стверджується, – це бойовий підрозділ із російських емігрантів у складі Міжнародного легіону Збройних сил України. Денис Нікітін народився в Росії, підлітком жив із батьками в Німеччини. 2017 року він переїхав до Києва і там організовував бійцівські клуби для людей ультраправих поглядів.

Нікітіну через його ультраправу діяльність у 2019 році заборонили на 10 років вʼїзд до Шенгенської зони, але він залишається активним у Німеччині, Франції, Болгарії та інших країнах, навіть не відвідуючи їх. Про це Financial Times повідомили розслідувачі Bellingcat.

Російська влада 2 березня повідомила про проникнення до прикордонної з Україною Брянської області української диверсійної групи. З регіону надходили суперечливі повідомлення. У соцмережах згодом зʼявилися відео, зняті у Любечанах. На кадрах люди, одягнені в камуфляж, стверджують, що вони є бійцями «Російського добровольчого корпусу».

Президент Росії Володимир Путін назвав те, що сталося, терактом. Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу.

Радник Офісу президента України Михайло Подоляк назвав повідомлення про українських диверсантів «класичною провокацією». При цьому він згадав партизанський рух, який діє в Росії і який, за його словами, стає все сильнішим і агресивнішим.

Удар по вокзалу в Краматорську. Розслідування. Інтерв’ю із представницею HRW Айдою Сойєр

Балістичною ракетою, оснащеною касетною боєголовкою, російська армія завдала удару по вокзалу Краматорська Донецької області 8 квітня 2022 року. Результати розслідування цієї атаки – внаслідок якої загинули 58 цивільних, а сотні людей отримали важкі поранення – опублікувала міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch (HRW) спільно з дослідницькою групою SITU.

Що ж вдалося встановити? Про це Радіо Свобода поговорило із Айдою Сойєр, керівницею департаменту криз і конфліктів, який і готував звіт про розслідування інциденту в Краматорську. Читайте про це тут

Вадим Пристайко: «Із танками був проривний момент. Думаю, те саме відбувається зараз із винищувачами»

Велика Британія від початку повномасштабного вторгнення Росії активно підтримує Україну. За підсумками 2022 року, Об’єднане Королівство стало другою країною за об’ємом військової допомоги, поступившись лише США. А ще є одним із найбільших друзів України, що сприяє розширенню і збільшенню такої допомоги від інших західних партнерів.

Про військову допомогу від Великої Британії, шанси отримати винищувачі Eurofighter Typhoon, передачу додаткових танків і можливості для розширення військової співпраці зі Сполученим Королівством «Донбас Реалії» (проєкт Радіо Свобода) ексклюзивно поговорили із надзвичайним і повноважним послом України у Великій Британії Вадимом Пристайком. Читайте про це тут

Міноборони Росії повідомило, що Шойгу побував на окупованій частині Донбасу

Міністерство оборони Росії повідомило 4 березня, що очільник військового відомства Сергій Шойгу побував на окупованій російськими військами частині українського Донбасу.

«Міністр оборони Російської Федерації генерал армії Сергій Шойгу проінспектував передовий пункт управління одного з об’єднань угруповання військ «Схід» на Південно-Донецькому напрямку… На командному пункті Сергій Шойгу заслухав доповідь командувача угруповання генерал-полковника Рустама Мурадова та офіцерів штабу щодо поточної обстановки та дій військ», – ідеться в повідомленні.

Повідомлення не містить жодної конкретної вказівки на місце перебування Шойгу.

Незалежні аналітики нині твердять, що українські військові можуть готуватися до відходу з Бахмута. Про це пишуть американський Інститут вивчення війни (ISW) та британська розвідка.

В офіційних зведеннях Генерального штабу ЗСУ наразі жодних вказівок на ймовірний відхід із Бахмута немає. «На Бахмутському напрямку противник не полишає спроб оточити місто Бахмут. Протягом минулої доби наші воїни відбили численні атаки в районах населених пунктів Васюківка, Дубово-Василівка, Богданівка, Бахмут та Іванівське Донецької області», – вказано в ранковому зведенні 4 березня.

Зеленський зустрівся з президенткою Європарламенту у Львові, Стефанчук – у Києві

Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола відвідала Україну, де зустрілася з президентом Володимиром Зеленським і головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком.

За повідомленням Офісу президента, із Зеленським Мецола провела переговори у Львові. Глава держави подякував президентці Європарламенту за лідерство в підтримці України з перших днів жахливої війни та за важливі рішення, ухвалені цією європейською інституцією, вказано в повідомленні.

«Зокрема, як це було 1 березня минулого року, коли на другий день після подання нашої заявки на членство в ЄС Європейський парламент ухвалив резолюцію про підтримку та необхідність надання Україні статусу кандидата на членство у Євросоюзі», – нагадав Володимир Зеленський.

Із головою українського парламенту Русланом Стефанчуком Роберта Мецола говорила в Києві.

Стефанчук назвав «важливим проявом солідарності з Україною ухвалення Європарламентом 17 резолюцій на її користь та підтримку, остання з яких – історична резолюція щодо визнання Росії державою-спонсором тероризму», інформує сайт Верховної Ради.

Президентка Європарламенту Роберта Мецола нагадала присутнім, що вона вже вдруге в Україні з початку війни.

«Я хочу подякувати вам за ваші зусилля, зусилля парламентаріїв, лідерів вашої країни. За те, що ви показуєте таке лідерство, яке примушує нас, європейців, не тільки відповідати цим очікуванням, а навіть перевищувати їх», – цитує Мецолу сайт українського парламенту.

Наприкінці лютого в ексклюзивному інтервʼю Радіо Свобода президентка Європарламенту заявила, що «важливо, щоб росіяни наочно бачили результат санкцій».

Британці не бояться «ескалації» з боку Москви – посол Пристайко

Представники влади Великої Британії під час обговорення постачання озброєнь Україні не зважають на погрози «ескалації» з боку Москви, яка може стримувати від надання зброї інші країни. Про це в інтервʼю проєкту Радіо Свобода Донбас.Реалії заявив посол України в Сполученому королівстві Вадим Пристайко.

«Велика Британія, яка має давню військову традицію, яка поважає своє військо і довіряє військовим під час ухвалення рішень, у принципі, уже давно усвідомила, що всі «червоні лінії», які накреслив Кремль – це «червоні лінії», які влаштовують лише їх. І це приведе нас щонайменше до стабілізації [лінії фронту] і їх зариття в нашу рідну землю. Ми їх потім звідти не виколупаємо», – сказав дипломат.

За його словами, жодних обмежень у питанні надання озброєнь в українських фахівців із британськими колегами не виникає.

«Є розмови абсолютно професійні. Наприклад, яким чином ми залучаємо авіацію, хто і як буде її обслуговувати? Де беруться аеродроми, з яких злітатиме ця авіація? Це нормальна професійна розмова. Безумовно, нам потрібно зараз усе, але британці готові знайти навіть те, чого у них немає – часто на інших ринках, в інших місцях», – розповів Вадим Пристайко.

Частина громадських діячів і політиків у західних країнах припускають, що Росія здатна посилити свій тиск на Україну в разі надання Києву певних видів озброєнь. Одним із таких діячів є відомий американський бізнесмен Ілон Маск.

На початку жовтня 2022 року американський мільярдер, засновник компанії SpaceX у твітері написав, що задля досягнення миру Україна має залишатися нейтральною, а Росії треба віддати Крим. При чому, за його словами, «Крим формально є частиною Росії, як це було з 1783 року (до помилки Хрущова)».

Ця заява викликала осуд українського суспільства. Після критики та реакції президента Володимира Зеленського Маск заявив, що і далі підтримує Україну, але виступає проти «масштабної ескалації» у війні Росії проти України.

«Мінний терор». Які боєприпаси залишили окупанти на Миколаївщині і Херсонщині?

Південь України і Харківщина найбільш забруднені вибухонебезпечними предметами регіони України, вважає голова ГО «Асоціація саперів України» Тимур Пістряга.

На Миколаївщині і Херсонщині небезпечні будь-які лісосмуги, сільгосп поля, береги озер і річок. За даними ДСНС, потенційно небезпечні 30% території України. За площею це, як дві Австрії. Читайте у дивіться про це за лінком