Може призвести «до участі у війні»: Шольц відповів, чому Німеччина не надає Україні Taurus
Канцлер Німеччини Олаф Шольц знову виступив проти постачання Україні далекобійних ракет Taurus. На його думку, це може втягнути Німеччину у війну з Росією, розповів він 26 лютого в Берліні на редакційній конференції інформаційного агенства DPA.
«Я здивований, що декого навіть не зачіпає, вони навіть не думають про те, чи може те, що ми зробимо, призвести до участі у війні», – повідомив Шольц, спілкуючись із журналістами.
Він зауважив, що, на відміну від Британії та Франції, Німеччина не може забезпечити «контролю за цілями».
Крім того, він сказав про «відсутність балансу» між тим, що дійсно потрібно зараз Україні і дебатами про надання цих ракет.
«Чого не вистачає Україні, так це боєприпасів на різні відстані, але не цієї важливої речі (ракети Taurus — ред.) з Німеччини», – відповів Шольц.
Напередодні німецький парламент Бундестаг відхилив проєкт опозиції щодо постачання крилатих ракет Taurus в Україну. Натомість в іншому проєкті резолюції, представленому депутатами від правлячої коаліції, уряд Німеччини закликали до постачання Україні «додатково необхідних більш далекобійних збройових систем», але ракети Taurus у ньому не згадуються.
Останні пів року позиція уряду Німеччини в питанні надання Україні далекобійних ракет Taurus німецького виробництва залишається незмінною.
6 серпня 2023 року депутат парламенту владної в Німеччині Соціал-демократичної партії Андреас Шварц уперше закликав Берлін поставити Україні крилаті ракети великої дальності. Як сказав він в інтерв’ю журналу Der Spiegel, його країна має надати Україні крилаті ракети Taurus – зброю повітряного базування з дальністю близько 500 кілометрів.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц пояснив, що його країна зволікає із рішенням щодо постачання крилатих ракет Taurus в Україну, бо буде «дуже ретельно перевіряти кожне рішення, що працює, що має сенс, яким може бути наш внесок».
Taurus – німецькі керовані ракети з радіусом дії до 500 кілометрів. Вони є аналогом британських Storm Shadow, які вже успішно використовуються українськими військовими. Вони призначені для високоточних ударів та ураження високозахищених та заглиблених цілей, без заходу літака-носія в зону ППО противника.
«Учні з підземелля»: репортаж про роботу підземних шкіл у Харкові
Від початку повномасштабної війни російська армія повністю зруйнувала понад 400 закладів освіти в Україні, ще понад 2 тисячі пошкодила. У Харкові понад 60% шкіл зазнали ушкоджень внаслідок російських атак. Та незважаючи на постійні обстріли, школи в Харкові продовжують працювати. Частина з них – у метро. Про це репортаж телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода за участі «Голосу Америки»).
Заняття під землею – поки що єдиний безпечний варіант для навчання дітей у Харкові.
Як працюють харківські підземні навчальні заклади? Що думають про це вчителі?
Салтівка – найбільший та найбільш зруйнований спальний район Харкова. До початку повномасштабної війни тут жило близько півмільйона людей. Марія Матюша, вчителька молодших класів, повернулася додому з евакуації із двома дітьми рік тому.
«Коли ми повернулися, парковка була майже порожньою, а зараз іноді не знаєш, куди машину поставити», – каже вона.
Близькість до російського кордону та регулярні обстріли міста Марію не зупинили, бо вона дуже хотіла повернутися додому.
Україна отримала лише 30% обіцяних Євросоюзом снарядів – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський заявив, що було надано лише 30% від обіцяного Європейським Союзом мільйона снарядів. Про це він сказав під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Болгарії Ніколаєм Денковим у Києві 26 лютого, відповідаючи на запитання щодо затримок половини західної допомоги.
«Що стосується Європи й про той відсоток, що ви сказали, це не зовсім так. З мільйона снарядів, який нам пообіцяв Європейський Союз, не 50% прийшло, а 30%. На жаль», – сказав Зеленський.
Денков: Болгарія і надалі надаватиме Україні військову допомогу, а безпекову угоду обговорюватимуть
Прем’єр-міністр Болгарії Ніколай Денков заявив, що питання безпекової угоди з Україною обговорюватимуть, Софія надаватиме військову допомогу Києву і надалі.
«Питання щодо підписання гарантій безпеки обговорюватимуть, відбуватимуться консультації, і ми ухвалимо рішення. Ми жодного дня не зупинялися в допомозі Україні. Ми і далі її надаватимемо незалежно від підписання тих чи тих документів – як у рамках спільних зусиль ЄС і НАТО, так і на основі двосторонніх угод. Допомога для України – це допомога для Європи і Болгарії», – заявив він на пресконференції у Києві.
Денков не розголошував деталей підтримки, але зазначив, що щоразу, коли відбуваються зустрічі з українською стороною, обговорюється військова допомога.
«Болгарія – одна з країн, які підтримали декларацію G7. У рамках декларації і наших двосторонніх зусиль ми постійно нарощуємо нашу підтримку і у сфері дипломатії (запрошення до ЄС і НАТО), і у сфері військово-технічної допомоги, ми щодня перевіряємо, які у вас потреби і які наші можливості», – зазначив болгарський прем’єр.
Читайте також: В Україну приїхала делегація з Болгарії на чолі з прем’єром
Прем’єр-міністр Болгарії Ніколай Денков, а також члени уряду країни прибули до столиці України вранці 26 лютого. Повідомлялося, що своїм візитом вони хотіли підкреслити свою підтримку «української формули справедливого, всеосяжного і тривалого миру».
На початку грудня 2023 року Національні збори (парламент) Болгарії підтримали надання Україні додаткової військової допомоги, можливість використання повітряного простору Болгарії для навчання українських пілотів на F-16, а також дозвіл обмеженій кількості українських військових (до 160 осіб на рік) на транзит або перебування в Болгарії для навчання. Також парламент схвалив надання Україні несправних, застарілих і надлишкових для Болгарії ракет протиповітряної оборони.
Постачання озброєнь Україні від початку російського вторгнення викликають дискусії в Болгарії. Президент країни Румен Радев був проти надання військової допомоги Україні одразу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
У ГУР анонсували «комплексні сюрпризи» для армії РФ в окупованому Криму
Українські військові готують «активні та відчутні» заходи в окупованому Криму, заявив представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов.
«Ми, безумовно, календар розписувати для ворога не будемо у прямому ефірі, але заходи будуть активними та відчутними. Вони матимуть комбінований характер. Йдеться не про один інструмент, тобто окремо морські дрони чи безпілотні літальні апарати, – це буде завжди такий комплексний сюрприз для окупантів», – зазначив він в ефірі українського національного телемарафону.
Юсов нагадав, що з початку повномасштабного вторгненнятретину Чорноморського флоту РФ знищено.
«Це також результат комплексних дій. І знищення крейсера «Москва», і звільнення острова Зміїний, повернення «вишок Бойка». Безумовно, застосування морських дронів – надзвичайно важливий елемент, поряд із роботою в небі. І це все – десантні операції, робота руху спротиву на окупованій території – це все частини великого плану та задуму, що поетапно реалізується. І ми побачимо найближчим часом продовження реалізації таких операцій», – розповів представник розвідки.
Читайте також: Росія не може використовувати Керченський міст для військової логістики – Малюк
Раніше начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов анонсував «нові сюрпризи» для окупаційних сил у Криму та заявив, що не радить цивільним користуватися Керченським мостом.
Генштаб ЗСУ: біля Новомихайлівки війська РФ 15 разів намагалися прорвати оборону українських військ
На Мар’їнському напрямку війська РФ 15 разів намагалися прорвати оборону українських сил біля Новомихайлівки, ще 8 атак ЗСУ відбили біля Красногорівки, Георгіївки, Побєди. Про це повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
На Куп’янському напрямку українські військові відбили 14 російських атак в районі Синьківки, де за підтримки авіації противник намагався вибити українські сили із займаних позицій. Також відбили 2 атаки в районах населених пунктів Іванівка і Табаївка.
«На Лиманському напрямку нашими воїнами відбито 5 атак противника в районі населеного пункту Терни Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, намагався прорвати оборону наших військ. Від артилерійських та мінометних обстрілів постраждали понад 10 населених пунктів, серед них Невське, Білогорівка Луганської області та Терни, Торське, Серебрянка, Верхньокам'янське, Спірне, Роздолівка», – йдеться у повідомленні.
За даними штабу, на Бахмутському напрямку українські військові відбили 5 атак противника біля Іванівського та Кліщіївки, на Авдіївському напрямку – 15 атак противника в районах населених пунктів Бердичі, Орлівка, Сєверне, Первомайське, Невельське Донецької області.
У ЗСУ підтвердили втрату села Ласточкине
На Запорізькому напрямку українські військові відбили 5 атак противника в районі населеного пункту Роботине, а на Херсонському напрямку противник не відмовляється від наміру вибити українські підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра – протягом доби було 4 спроби штурму позицій українських військ, додають у Генштабі.
Загалом протягом доби на фронті відбулося 79 бойових зіткнень.
«Заміщення населення, доноси і репресії»: що відбувається на окупованих Росією територіях
Війна Росії проти України залишається головною темою для всіх найбільших українських медіа. Але при цьому лише 3% новин стосуються окупованих територій. Про це свідчать результати дослідження українського Інституту масової інформації, опубліковані у грудні 2023 року. При цьому більше половини (53%) таких повідомлень розповідають про атаки ЗСУ на об'єкти російської армії в анексованому Криму та інших окупованих територіях. А ось про те, як живуть люди на окупованих Росією територіях України повідомляють лише 10% публікацій.
Проєкти Радіо Свобода – Крим. Реалії, Донбас. Реалії і Новини Приазов'я – постійно розповідають про те, що відбувається в окупації
Телеканал «Настоящее время» (створений Радіо Свобода за участі «Голосу Америки») також у своєму спеціальному ефірі до других роковин початку повномасштабної війни Росії проти України поговорив із українськими мерами окупованих міст, а також розпитав експертів, які досліджують суспільні настрої в окупації. В яких умовах живуть люди? Який тиск на них чинить російська окупаційна влада? У кого відбирають житло? Що роблять з незгодними? Та кого і як схиляють до співпраці з окупаційною владою?
Костенко заперечив дані Безуглої щодо ймовірних втрат ЗСУ
Народний депутат від фракції «Голос» Роман Костенко, секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки заявив, що на засіданнях комітету Генеральний штаб ЗСУ – йдеться про 7-8 тисяч. Про це він сказав в ефірі Радіо Свобода,таким чином, заперечивши дані, які озвучила його колега, депутатка Мар’яна Безугла.
«Я був на комітеті, я не чув, щоб Генштаб говорив, що у нас є до 50 тисяч. (загиблих – ред). Десь вони говорили про 7-8 тисяч зниклих безвісти, тому це десь цифра до 40 тисяч», – сказав він в програмі Свобода.Live.
А те, що президент озвучив дані про втрати ЗСУ, Костенко пояснює тим, що «прийшов час розповісти суспільству, щоб воно бачило ту інтенсивність бойових дій і втрати, які ми маємо».
«Я цю інформацію знав давно вже. Коли просто нікому не розповсюджуючи, питав у людей про ймовірні втрати. То я скажу, що менше 100 тисяч мені ніколи ніхто не називав. Хтось 200, хтось 300, а хтось казав, якщо 500 збираються мобілізувати, то, мабуть, 500 ми втратили. Важливо було людям донести реальну інформацію, щоб вони зрозуміли – таку цифру ми втратили. Це найзапекліші часи», – додав секретар парламентського комітету.
Зеленський пояснив, від чого залежить завершення війни з Росією
Завершення війни України з Росією «прямо залежить від співпраці та рішучості цивілізованих країн проти агресора», зазначив у вечірньому зверненні президент Володимир Зеленський.
Глава держави розповів, що 26 лютого взяв участь у роботі спецсаміту у Парижі, який організував президент Франції Еммануель Макрон. За його словами, «на зустрічі обговорювали все, що посилює Європу, зокрема арсенали, здатність виробляти зброю, постачання для України та безперервність підтримки».
Зеленський наголосив, що «всі дії Європи для захисту від російської агресії додають народам реальної безпеки на десятиліття вперед».
«Ми або переможемо, або нас не буде»: полковник з-під Бахмуту про мобілізацію і навчання новобранців
Дмитро Бутенко – заступник командира 23-го окремого батальйону спеціального призначення ЗСУ. Підрозділ вже понад 9 місяців тримає оборону на Бахмутському напрямку, а сам полковник свою військову кар’єру починав у 90-ті роки саме в Бахмуті. Руїни будинку, в якому колись жив у місті, зараз іноді може бачити на командному пункті у трансляції з безпілотника. Повномасштабне вторгнення Дмитро Бутенко зустрів у Маріуполі. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поговорили з військовим про проблеми мобілізації та ситуацію на фронті.
Російські військові обстріляли прикордоння Сумщини, загинув чоловік – прокуратура
Російські військові у понеділок, 26 лютого, атакували прикордоння Сумщини, йдеться в повідомленні місцевої прокуратури.
За даними відомства, з території Росії загарбники з мінометів обстріляли селище Рижівка Білопільської територіальної громади.
«Внаслідок атаки ворога 68-річний цивільний чоловік отримав поранення, від яких помер по дорозі в лікарню», – уточнили в місцевій прокуратурі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема, фактично щодня обстрілюють прикордонні громади Сумщини. У Державній прикордонній службі також наголошували, що Росія «найбільш активно» використовує своїх диверсантів на Сумщині.
Зварич: кампанія польських фермерів проти агропродукції з України обґрунтована міфами і безпідставна
Посол України в Польщі Василь Зварич заявив, що кампанія польських фермерів проти української агропродукції обґрунтована міфами і безпідставна.
«Правда – інша і не така «загрозлива» для фермерів з Польщі та інших країн ЄС. Перш ніж потрапити на європейський ринок, українська продукція перевіряється на якість відповідно до законодавства ЄС. Інакше вона не потрапила би на ринок ЄС. Порівняно з кількістю польської продукції в українських магазинах, присутність продукції з України в польських магазинах – мізерна, – написав він на своїй сторінці в фейсбук.
Він зауважив, що нині зерно з України йде через Польщу лише транзитом – це 5% від загального експорту українського зерна, основним залишається «зерновий коридор» через Чорне море та Дунай.
Посол додав, що блокада кордону польськими фермерами впливає на весь польсько-український торговий обмін та економіки країн.
«Від цього втрачає не лише Україна, а й польські підприємці, які щороку експортують на український ринок товарів на близько 12 мільярдів доларів», – наголосив Зварич.
10 років тому: як Росія захопила Крим
10 років тому з окупації Криму почалася російська агресія проти України. Про кримські події «Історична Свобода» говорила з виконавчим продюсером проєкту «Крим. Реалії» Володимиром Притулою, який 10 років тому був кримським кореспондентом Радіо Свобода.
– Як розвивалися події в Криму напередодні російського вторгнення?
– Якщо говорити про напередодні, то 19 лютого – це річниця входження Кримської області до складу УРСР. Тоді під тиском української громадськості (це було 60-ліття) президент Янукович видав указ про відзначення.
Очікували, що 19 лютого кримська влада проведе якісь урочисті заходи. Але на тлі подій в Києві – сутички на Майдані, жертви з боку майданівців і загиблі кримські силовики (тодішня кримська влада особливо наголошувала, що «вбивають кримчан на Майдані») – особливих урочистостей не було.
Відбувся невеликий мітинг перед Верховною Радою проросійських сепаратистів, які закликали не святкувати річницю приєднання Криму до України. Відбулася сесія кримського парламенту, на якій лунали різні політичні заяви, але без жодних рішень. Кримський спікер Володимир Константинов достроково її закрив і пообіді 19 лютого полетів до Москви...
З допомогою США і без: Зеленський розповів, що Сирський розробляє два варіанти подальших дій
Президент України Володимир Зеленський заявив, що без допомоги США Україні буде не лише важко здобути нові перемоги на полі бою, але й важко утримувати оборону в цьому році. Про це він сказав в інтерв’ю СNN.
«Люди будуть готові, але боєприпаси не будуть готові, бригади не будуть готові... не тільки до нашого контрнаступу, вони не будуть готові до оборони, до того, щоб залишатися сильними. Це буде дуже важко», – зазначив він.
За його словами, новий головнокомандувач української армії Олександр Сирський наразі розробляє два варіанти плану щодо того, що робити далі.
«Якщо Київ отримає допомогу від США, він зможе почати відтісняти Росію. Якщо ж ні, то доведеться зосередитися лише на обороні», – пояснив Зеленський.
Читайте також: Половина західної підтримки не надходить до України вчасно – Умєров
Наразі у США не ухвалили остаточного рішення щодо надання Україні 60 мільярдів доларів допомоги.
Сенат США на нічному засіданні 13 лютого підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву.
Тепер законопроєкт має схвалити Палата представників американського Конгресу, де більшість мають республіканці. Значна частина з них орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Президент США Джо Байден закликав Палату представників якнайшвидше схвалити законопроєкт, що, серед іншого, передбачає допомогу Україні. Він наголосив, що «ціна бездіяльності зростає з кожним днем, особливо в Україні, вже зараз є повідомлення про те, що в українських військ закінчуються боєприпаси на лінії фронту, в той час як російські війська продовжують наступати».
Однак Палата представників розійшлася до 28 лютого, після чого розпочнеться бюджетний процес, і лише потім, не раніше від першого тижня березня, конгресмени можуть повернутися до питання допомоги Україні.
Німеччина передала Україні нову партію військової допомоги
Німеччина 26 лютого передала Україні нову партію артилерійських боєприпасів, йдеться в повідомленні уряду країни.
Зазначається, що Україна отримала 14 тисяч артилерійських боєприпасів калібру 155 мм.
Крім того, за даними уряду Німеччини, до нового пакету допомоги увійшло:
- 4 машини розмінування WISENT 1;
- 3 мобільних дистанційно керованих і захищених систем розмінування;
- матеріали для знешкодження вибухонебезпечних предметів;
- 250 наборів для розмінування;
- 10 розвідувальних БПЛА Vector із запасними частинами;
- 22 системи виявлення та придушення проти дронів;
- 12 терміналів SatCom;
- 4 автомобілі для охорони кордону.
Також Німеччина відзвітувала і про плани майбутніх поставок – «Україна має отримати 20 систем датчиків і глушилок проти безпілотників, а також 10 додаткових броньованих ремонтно-евакуаційних машин Bergepanzer 2».
«Постачання здійснюються зі складів промисловості, фінансуються німецькими фондами для зміцнення потенціалу безпеки. Деякі поставки потребують модернізації або їхнє виробництво триває. Також проводяться заходи з навчання», – підсумували в уряді.
У поліції заявили, що близько 700 місцевих жителів залишились в Авдіївці
Приблизно 700 жителів Авдіївки відмовились виїжджати з міста. Про це в етері Радіо Свобода розповів інспектор відділу комунікацій Національної поліції в Донецькій області та учасник евакуаційного загону «Білий янгол» Павло Дяченко.
«Це не стовідсоткова інформація, але ми розуміємо, що приблизно 700 мешканців залишалися в Авдіївці», – розповів він в програмі Свобода.Live.
За його словами, коли екіпаж «Білих янголів» спілкувався з жителями Авдіївки, ніхто відкрито не підтримував Росію та окупантів.
«Коли поліцейські екіпаж «Білих янголів» кожного дня спілкувався з людьми, евакуйовував, допомагав, привозив гуманітарку, ніхто особисто в очі не казав, що вони чекають Росію. Ні, просто хтось мовчки приймав гуманітарку або щось інше», – зазначив Павло Дяченко.
Водночас, коментуючи відео з місцевими жителями, які поширює російська сторона, він додав, що місцеві, які «зустрічають» окупантів, – це «не масове явище».
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Авдіївці проживало близько 30 тисяч людей.
Німеччина передала Україні нову партію військової допомоги
Німеччина 26 лютого передала Україні нову партію артилерійських боєприпасів, йдеться в повідомленні уряду країни.
Зазначається, що Україна отримала 14 тисяч артилерійських боєприпасів калібру 155 мм.
Крім того, за даними уряду Німеччини, до нового пакету допомоги увійшло:
- 4 машини розмінування WISENT 1;
- 3 мобільних дистанційно керованих і захищених систем розмінування;
- матеріали для знешкодження вибухонебезпечних предметів;
- 250 наборів для розмінування;
- 10 розвідувальних БПЛА Vector із запасними частинами;
- 22 системи виявлення та придушення проти дронів;
- 12 терміналів SatCom;
- 4 автомобілі для охорони кордону.
Також Німеччина відзвітувала і про плани майбутніх поставок – «Україна має отримати 20 систем датчиків і глушилок проти безпілотників, а також 10 додаткових броньованих ремонтно-евакуаційних машин Bergepanzer 2».
«Постачання здійснюються зі складів промисловості, фінансуються німецькими фондами для зміцнення потенціалу безпеки. Деякі поставки потребують модернізації або їхнє виробництво триває. Також проводяться заходи з навчання», – підсумували в уряді.
З двох прифронтових громад Донеччини евакуювали 73 дитини – учасник евакзагону «Білий янгол»
На Донеччині з Очеретинської і Мар’їнських громад оперативно евакуювали 73 дитини. Про це в ефірі Радіо Свобода інспектор відділу комунікацій Національної поліції в Донецькій області та учасник евакуаційного загону «Білий янгол» Павло Дяченко.
«Евакуація проходила дуже плідно, у тісній взаємодії з надзвичайними. Всі процеси були скеровані спільно з військовими адміністраціями, і таким чином за досить невеличкий термін нам вдалося евакуювати 73 дитини», – розповів він в ефірі програми Свобода.Live.