Білоруські прикордонники кажуть, що ще не відпустили Колеснікову
Білоруські прикордонники повідомили російському інформаційному агентству «РИА Новости», що станом на вечір 8 вересня опозиціонерка Марія Колеснікова ще не звільнена, «розслідування ранкового інциденту триває». Росіське джерело цитує білоруська служба Радіо Свобода.
Невстановлені особи 7 вересня посадили Колеснікову в мікроавтобус біля Національного художнього музею в столиці Білорусі Мінську та відвезли в невідомому напрямку.
Уранці 8 вересня стало відомо, що члени Координаційної ради Антон Родненков та Іван Кравцов виїхали в Україну. Марію Колеснікову затримали на кордоні.
Самі опозиціонери ввечері 8 вересня на пресконференції в Києві сказали, що їхня колега Марія Колеснікова порвала свій паспорт, щоб не допустити видворення з Білорусі на територію України.
Білоруські опозиціонери Кравцов і Родненков підтвердили, що мають посвідку на проживання в Україні
Члени Координаційної ради білоруської опозиції Антон Родненков та Іван Кравцов, яких білоруські силовики змусили виїхати до України, підтвердили, що мають посвідки на тимчасове місце проживання в Україні.
«Так, це правда у нас є посвідка на тимчасове проживання в Україні, ми з Іваном її оформили у кінці минулого року в листопаді. Ми – волонтери однієї з некомерційних організацій України, і у зв'язку з указом про волонтерство у нас є договір із цією організацією, і на цій підставі ми і отримали посвідку», – сказав Родненков у відповідь на питання Радіо Свобода під час пресконференції в Києві.
Білоруські опозиціонери також заявили, що наразі не планують просити політичного притулку в Україні.
«Поки що таких планів немає», – заявив Родненков.
Щодо своїх планів, то, за словами опозиціонерів, вони збираються зустрічатися з партнерами в Києві, «засинхронитися з мінською командою».
Вранці 8 вересня стало відомо, що члени Координаційної ради Антон Родненков та Іван Кравцов виїхали в Україну. Марію Колеснікову затримали на кордоні після того, як вона порвала свій паспорт, щоб запобігти вивезенню з Білорусі.
Колеснікова справді порвала паспорт, щоб не допустити видворення – Родненков
Члени Координаційної ради білоруської опозиції Антон Родненков та Іван Кравцов підтвердили, що їхня колега Марія Колеснікова справді порвала свій паспорт, щоб не допустити видворення з Білорусі на територію України. Про це Родненков розповів 8 вересня на пресконференції в Києві.
«Весь кортеж (у якому до білорусько-російського кордону везли опозиціонерів – ред.) зупинився на нейтральній території. Мені запропонували пройти до (автомобіля) BMW Івана (Кравцова). Іван і справді там сидів, я сів на місце поруч із водієм, одразу помітив наші паспорти, тому що мої паспорти у мене були вилучені. І в цей момент з’явилася Марія Колеснікова», – розповів Родненков.
«Її вели, це було досить гучно, було чути, що її вели силоміць, що вона опирається. Її насильно заштовхали на заднє сидіння, попередньо на задньому сидінні увімкнули режим, щоб двері не відкривалися. Вона не могла вийти, кричала, що нікуди не поїде. Тільки-но вона опинилася в машині і побачила попереду свій паспорт, вона одразу ж узяла свій паспорт і порвала його на багато дрібних шматочків, ці шматочки вона зіжмакала і викинула у вікно невідомим молодим чоловікам, які оточували машину. Після цього вона відкрила вікно і вийшла через це вікно задніх дверей і пішла в бік білоруського кордону», – додав Родненков.
За словами Івана Кравцова, невідомі особи, які доправили опозиціонерів до кордону, поставили йому завдання натиснути на газ і поїхати в бік українського кордону одразу після появи Колеснікової в машині. Але Кравцов не став цього робити.
Уранці 8 вересня стало відомо, що члени Координаційної ради Антон Родненков та Іван Кравцов виїхали в Україну. Марію Колеснікову затримали на кордоні.
Агенція «Інтерфакс-Україна» повідомила, посилаючись на поінформоване джерело, що Колеснікова не перетинала український кордон, оскільки розірвала паспорт під час спроби примусового вивезення її з Білорусі.
Заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко заявив, що виїзд із Білорусі членів Координаційної ради Антона Родненкова та Івана Кравцова не був добровільним.
Лукашенко – російським ЗМІ: «я просто так не піду»
Президент Білорусі Олександр Лукашенко 8 вересня дав інтерв’ю представникам кількох державних російських ЗМІ, в якому заявив, що «просто так не піде» з посади.
Інтерв’ю брали головний редактор телеканалу RT Маргарита Симоньян, кореспондент російського «Першого каналу» Антон Верницький, ведучий програми «Вєсти» на телеканалі «Росія-1» Євген Рожков і головний редактор радіостанції «Говорить Москва» Роман Бабаян.
Інтерв’ю, яке незабаром покажуть російські канали, поки що не опубліковане, але деякі заяви, зроблені Лукашенком у ході розмови, стали відомі:
- «Я просто так не піду. Я чверть століття облаштовував Білорусь. Просто так все це не кину. До того ж, якщо я піду, моїх прихильників будуть різати!»
- «Ми готові провести реформу Конституції, після цього не виключаю дострокових президентських виборів».
- При цьому Лукашенко визнав, що «трохи пересидів» на посаді. «Так, можливо, я трохи пересидів, можливо, мене показують не тільки з телевізора, а й з праски, і з чайника. Так. Але дійсно тільки я зараз можу захистити білорусів», – заявив він.
- Лукашенко заявив, готовий поглиблювати інтеграцію з Росією, за умови, що запрацюють механізми Союзної держави, які зараз не працюють.
- На думку Лукашенка, за нинішньою хвилею протестів у Білорусі «стоять американці», які діють через Польщу і Чехію.
- Лукашенко також пояснив свою появу з автоматом під час мітингу опозиції в Мінську 23 серпня. За його словами, це «означало тільки одне: я нікуди не втік і готовий захищати країну до кінця».
- Про Марію Колеснікову, яка, за повідомленнями її соратників, порвала свій паспорт і так завадила недобровільному виїзду з Білорусі, Лукашенко сказав: «Колеснікова затримана за порушення правил перетину держкордону». Вона «хотіла втекти» в Україні, де живе її сестра.
У Білорусі від 9 серпня, дня виборів президента, на яких переможцем оголосили Лукашенка, тривають масові протести. Люди вимагають нових виборів і відставки Лукашенка.
Білоруські опозиціонери дають пресконференцію в Києві
ілоруські опозиціонери Антон Родненков та Іван Кравцов, яких, за даними заступника голови МВС України Антона Геращенка, «насильницьки видворили» з Білорусі, дають пресконференцію в Києві. Про це повідомили у штабі колишнього керівника «Білгазпромбанку» Віктора Бабарика, який претендував на посаду президента Білорусі та був заарештований.
За повідомленням, представники Координаційної ради білоруської опозиції Родненков і Кравцов вийшли на зв’язок, вони перебувають у безпеці і почувають себе добре.
Пресконференція почалася близько 19:00.
Зв’язок із Кравцовим і Родненковим зник 7 вересня. Того ж дня очевидці повідомили, що невідомі в центрі Мінська викрали білоруську опозиціонерку, учасницю Координаційної ради Марію Колеснікову. Місце перебування Колеснікової наразі невідоме.
Офіційний представник Держприкордонкомітету Білорусі Антон Бичковський вранці 8 вересня повідомляв Білоруській службі Радіо Свобода, що Колеснікова виїхала до України разом з двома іншими опозиціонерами. Проте цю інформацію спростували українські прикордонники.
За словами Антона Геращенка, Марію Колесникову не вдалося видворити з Білорусі «через те, що ця смілива жінка зробила дії по унеможливленню її переміщення через кордон», і залишилася на території Білорусі. «Інтерфакс-Україна» з посиланням на свої джерела пише, що Колеснікова порвала свій паспорт.
Марія Колеснікова – представниця штабу арештованого кандидата в президенти Білорусі Віктора Бабарика. Вона здобула популярність під час передвиборчої кампанії як учасниця «жіночого тріо» – разом із дружиною іншого незареєстрованого кандидата Валерія Цепкала і кандидаткою в президенти Світланою Тихановською.
Білорусь: штаб Бабарика вимагає від влади звільнити Марію Колеснікову
Штаб утримуваного за ґратами білоруського опозиційного політика Віктора Бабарика вимагає від влади країни звільниьти керівницю штабу Марію Колеснікову.
«Ми закликаємо владу Білорусі повідомити про місцеперебування Марії Колеснікової та, в разі її затримання, негайно звільнити її та повністю забезпечити її право на захист та інші процесуальні гарантії відповідно до міжнародних договорів Республіки Білорусь та національного законодавства», – йдеться у заяві штабу.
За інформацією, отриманою, за твердженнями штабу, з кількох анонімних джерел, Марія Колеснікова була затримана і перебуває у Мозирському прикордонному загоні (військова частина 1257 в селі Прудок Гомельської області).
7 вересня засоби інформації, посилаючись на очевидців, повідомили, що невстановлені особи посадили Колеснікову в мікроавтобус із написом «Зв’язок» біля Національного художнього музею та відвезли в невідомому напрямку.
У Львові відзначали День білоруської військової слави, який заборонений в Білорусі
У Львові українські та білоруські активісти відзначили у вівторок День білоруської військової слави, відомий під назвою Битва під Оршею.
На площі Ринок учасники акції розгорнули біло-червоно-білий прапор, а також тримали символіку із гербом Великого князівства Литовського «Погоня», на якому забражений вершник, який тримає меч в одній руці, а в другій – щит з шестикутним хрестом.
«Я приїхав до Львова на цю акцію. Це наше велике національне свято Білорусі. На жаль, офіційно воно заборонене в Білорусі. Це День білоруської війської слави або річниця Битви під Оршею. Тоді зупинили експансію московської орди на нашу землю і землю Європи. Ця дата сьогодні, з огляду на події в Білорусі, набуває іншого значення. Без підтримки Росії Лукашенко 26 років не був би при владі. Росія йому надає політичну і економічну підтримку, військову. Зараз білоруська нація в образі Лукашенка змагається, фактично, з московським імперіалістом», – розповів Радіо Свобода білорус Олег Овчинников, який з 2014 року проживає в Україні.
Лукашенко допустив, що «трохи пересидів» на посаді президента
Олександр Лукашенко 8 вересня дав інтерв’ю чотирьом російським державним телеканалам, під час якого допустив, що термін його роботи на посаді президента, ймовірно, був перевищений.
«Так, можливо, я трохи пересидів, можливо, мене показують не тільки з телевізора, а й з праски, і з чайника. Так. Але дійсно тільки я зараз можу захистити білорусів», – заявив він.
Лукашенко знову наголосив, що не піде у відставку, і повторив свої припущення про те, що нові вибори можуть бути проведені після конституційної реформи. Цю його пропозицію опозиція вважає тактикою затягування для припинення протестів, які тривають у країні від 9 серпня, дня президентських виборів.
Головна редакторка RT Маргарита Симоньян, яка брала участь в інтерв’ю, заявила, що воно «було дуже щирим».
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба прокоментував ситуацію, яка виникла 8 липня довкола білоруських опозиціонерів на білорусько-українському кордоні.
«ДПСУ вже висловила офіційну позицію у зв’язку з перебуванням на території України громадян Білорусі Івана Кравцова та Антона Роднєнкова, які також є членами Координаційної ради білоруської опозиції. Від себе додам: попри обмеження щодо в’їзду іноземців, український кордон відкритий для громадян Білорусі, які хочуть перетнути його на законних підставах. Водночас ми будемо жорстко протидіяти будь-яким спробам спецслужб Білорусі чи Росії використати цю нашу відкритість для того, щоб зіпсувати відносини між білоруським та українським народами», – написав Кулeба у фейсбуці.
Тихановська у зверненні до ПАРЄ закликала запровадити санкції проти Білорусі
Білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська під час виступу перед Парламентською асамблеєю Ради Європи закликала запровадити санкції проти Білорусі, зокрема проти президента Олександра Лукашенка та інших представників влади.
Вона назвала ситуацію в країні «абсолютно недопустимою» і заявила, що Лукашенко більше не представляє Білорусь.
МВС України: Родненков та Кравцов насильницьки видворені з Білорусі, Колеснікова «унеможливила» це
Білоруських опозиціонерів Антона Родненкова та Івана Кравцова «насильницьки видворили» з Білорусі, повідомив заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко у фейсбуці.
«Від себе додам – це не був добровільний виїзд! Це було насильницьке видворення з рідної країни з ціллю компрометації білоруської опозиції. Щоби представити все так, що лідери опозиції кидають напризволяще сотні тисяч протестувальників проти режиму Лукашенка і втікають до затишної України», – написав Геращенко.
За його словами, Марію Колесникову не вдалося видворити з Білорусі «через те, що ця смілива жінка зробила дії по унеможливленню її переміщення через кордон», і залишилася на території Білорусі.
«Інтерфакс-Україна» з посиланням на свої джерела пише, що Колеснікова порвала свій паспорт.
Білоруський блогер з Польщі, який став рушійною силою протестів
«Ми трохи змінилися і стали трохи схожими на революціонерів, тому що люди хочуть цього від нас...»
«Нас просять опублікувати плани, в яких описується, що робити, тому що в Білорусі просто немає чітких лідерів, особливо таких, хто має таку аудиторію. Якби були, їх би негайно затримали. Зараз ми не лише інформуємо, але й певною мірою координуємо людей...»
«Білоруси показали чудовий приклад всьому світу. Під час протестів люди навіть роззувались, коли вилазили на лавки, приносили одне одному воду, їжу, квіти. Це свідчить про високий рівень самоорганізації».
«В один з українських пунктів пропуску в межах Київської області на в’їзд в Україну прибули двоє громадян РБ А. Родненков та І. Кравцов. Наразі вони проходять необхідні заходи прикордонного контролю у відповідності до законодавства, яке визначає порядок перетину державного кордону. Громадянка РБ М. Колесникова в пункти пропуску України для проходження прикордонного контролю не прибувала», – заявили в ДПСУ.
Офіційний представник Держприкордонкомітету Білорусі Антон Бичковський розповів Білоруській службі Радіо Свобода, що Колеснікову затримали прикордонники. Посольство України в Мінську, зі свого боку, підтвердило, що до України виїхали Родненков та Кравцов.
Зранку 8 вересня Бичковський повідомляв Білоруській службі Радіо Свобода, що члени Координаційної ради Марія Колеснікова, Антон Родненков та Іван Кравцов виїхали в бік України.
Троє членів білоруської Координаційної ради, включно з Колесніковою, виїхали в бік України – Бичковський
Члени Координаційної ради Марія Колеснікова, Антон Роднєнков та Іван Кравцов виїхали у вівторок в бік України, підтвердив Білоруській службі Радіо Свобода офіційний представник Держприкордонкомітету Білорусі Антон Бичковський.
Повідомляється, що близько 5-ї години ранку усі троє в одному авто прибули на прикордонний перехід у Наровлянському районі Гомельської області.
Бичковський не зміг пояснити, чи було це зроблено під тиском.
Член Координаційної ради Максим Знак сказав, що не може підтвердити виїзд Колеснікової, Кравцова і Роднєнкова в Україну.
«Вони не вийшли на зв’язок. Крім того, ми з Марією Колесніковою обговорювали ситуацію після того, що сталося з Ольгою Ковальковою, яку відвезли в Польщу. І Марія сказала, що в жодному разі не погодиться покинути країну, якщо з нею таке трапиться», – сказав Знак.
Телефон Марії Колеснікової працює, але слухавку ніхто не бере.
Телеграм-канал ATN_NEWS державного телеканалу «Білорусь 1» повідомив вранці, що Колеснікова, Роднєнков і Кравцов вночі «намагалися незаконно покинути територію Республіки Білорусь» і що Колеснікову затримано. Також були опубліковані два відео. В одному з них Іван Кравцов каже, що «вирішив на час виїхати з Білорусі». На іншому відео – автомобіль BMW, що проходить прикордонний контроль на білоруській ділянці кордону. У ньому нікого немає, ніяких спроб «прорватися через кордон» не видно.
У Держприкордонкомітеті Білорусі версію про незаконний перехід кордону і затримання Колеснікової не озвучували.
Вранці 7 вересня ЗМІ з посиланням на очевидців повідомили, що невідомі посадили Марію Колеснікову в автомобіль біля Національного художнього музею в Мінську і відвезли в невідомому напрямку. У МВС Білорусі заявили, що не мають інформації про її затримання. Були повідомлення, що і Антона Роднєнкова та Івана Кравцова також «викрали».
5 вересня силовики депортували до Польщі члена президії Координаційної ради Ольгу Ковалькову. Напередодні її вдруге поспіль засудили до адміністративного арешту.
З семи членів президії Координаційної ради в Білорусі на волі залишаються лише двоє: юрист Максим Знак і лауреат Нобелівської премії Світлана Алексієвич.
Білорусь: Тихановська збирається звернутися до ПАРЄ 8 вересня
Білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська збирається звернутися до Парламентської асамблеї Ради Європи 8 вересня, через день після повідомлення про зникнення іншої представниці опозиції – Марії Колеснікової.
Тихановська, яка вже близько місяця перебуває в Литві, збирається взяти участь в «обміні думок про ситуацію в Білорусі після президентських виборів 9 серпня», повідомили в ПАРЄ.
Президент ПАРЄ Рік Дамс також візьме участь у зустрічі. Він останнім часом закликав до «всеохопного політичного процесу» в Білорусі, щоб забезпечити мирну й демократичну передачу влади.
Білорусь не є членом Ради Європи. Хоча її гостьовий статус зупинили в 1997 році, асамблея продовжує діалог з білоруською владою й часто запрошує білоруських політиків відвідувати зустрічі комітету.
Десять компаній із Білорусі ухвалили рішення про часткове або повне перенесення діяльності в Латвію, понад сто – проконсультувалися й оцінюють таку можливість, пише Delfi з посиланням на директора Латвійського агентства інвестицій і розвитку (ЛАІР) Каспара Рожкалнса.
За його словами, Латвія серйозно оцінює кілька провідних білоруських компаній зі сфери інформаційних і комунікаційних технологій. ЛАІР разом з Управлінням у справах громадянства і міграції вже організувало кілька візитів до Латвії для представників білоруських компаній.
Каспар Рожкалнс зазначив, що «паралельно ці компанії розглядають й інші можливості», тому оперативні дії мають вирішальне значення. На даний час вони працюють над дорожньою картою для бізнесменів, які ухвалять рішення на користь Латвії, додав він.
ЛАІР у співпраці з іншими відомствами створило спеціальну команду, яка в прискореному порядку розглядає заявки від білоруських компаній і пропонує можливі рішення.
Зокрема, йдеться про надання так званої стартап-візи або «синьої карти» Європейського союзу. Вона передбачає видачу тимчасового дозволу на проживання висококваліфікованим фахівцям і членам їхніх сімей.
Латвія, як йдеться в повідомленні, веде переговори переважно з компаніями IT-сфери.
Експерти відзначали, що після порушення справ проти співробітників, а також після обшуків у білоруському «Яндексі» і декількох інших IT-компаніях багато IT-бізнесів вже евакуювали своїх працівників із Білорусі або почали цей процес. І це в майбутньому сильно вдарить по білоруській економіці.
Після оголошення результатів голосування 9 серпня в Білорусі тривають масові протести і страйки з вимогою проведення нових, чесних виборів, а також відставки Олександра Лукашенка. Під час перших днів протестів силовики жорстко затримували людей. Затримані розповідали про жорстокі побиття, знущання і нелюдські умови утримання в ізоляторах.
Представники різних державних установ, приватних компаній і організацій, в тому числі з IT-сфери, вийшли на вулиці на знак солідарності проти насильства з боку силовиків і на підтримку вимог протестувальників.
Білоруська опозиція заявила про терор для придушення протестів
Для придушення протестів у Білорусі влада розпочала відкрито використовувати методи терору, йдеться в поширеній 7 вересня заяві опозиційної Координаційної ради.
Заява зроблена після повідомлень про викрадення в Мінську 7 вересня кількох опозиціонерів – Марії Колеснікової, Антона Роднєнкова та Івана Кравцова. Де саме вони зараз перебувають, невідомо.
«Мирні акції виникають децентралізовано і без лідерів. Терор проти учасників акцій марний. Люди, які беруть участь в акціях, бояться, перш за все, не насильства, яким особисто їм загрожує влада, а майбутнього в неправовій державі, яке чекає на них і їхніх близьких, якщо ситуація в країні не зміниться, а законність і демократія не будуть відновлені», – вказано в заяві Координаційної ради.
Представники опозиції також заявили, що подадуть заяви до Слідчого комітету Білорусі за фактами протиправних дій з боку влади щодо протестувальників після акцій 6 вересня і в інші дні.
Автори заяви закликали опублікувати достовірну інформацію про підсумки голосування на виборах президента 9 серпня, припинити переслідування затриманих на акціях протесту, а також членів Координаційної ради.
Український посол у Білорусі Ігор Кизим повернувся після консультацій у Міністерстві закордонних справ України до Мінська, повідомили Радіо Свобода в посольстві України в Мінську.
На запитання Радіо Свобода, як далі будуть будуватися відносини Києва та Мінська, посол Ігор Кизим відповів: «Як вже зазначав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, наразі офіційні контакти між нашими країнами «поставлені на паузу». Водночас подальший розвиток українсько-білоруських відносин залежатиме від багатьох факторів, зокрема розвитку ситуації безпосередньо в Білорусі, а також інтеграційних процесів у рамках Союзної держави Білорусі та Росії».
17 серпня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що МЗС України вперше в історії викликало свого посла в Білорусі до Києва на консультації «для оцінки перспектив українсько-білоруських відносин у новій реальності, що склалася, вироблення відповідних рішень з урахуванням усього комплексу факторів, …виключно через неприпустимі дії Мінська».
Він нагадав, що Білорусь передала 32 із 33 затриманих «вагнерівців» до Росії, попри наявність «усіх правових і моральних підстав передати їх Україні», а Олександр Лукашенко «неодноразово і абсолютно безпідставно звинувачував Україну у недружніх кроках проти Білорусі».
Про те, що Україна заморозила контакти з офіційним Мінськом, Кулеба повідомив наприкінці серпня. Українська сторона, за його словами, планує відновити відносини, якщо це перестане нести моральні і репутаційні втрати для офіційного Києва.
Він також повідомив, що Україна приєдналася до заяви Євросоюзу щодо ситуації в Білорусі значно раніше, ніж про це стало відомо українським журналістам. У тій заяві від 11 серпня ЄС попередив про «глибокий перегляд» відносин із Мінськом і можливість санкцій. У Європейському союзі заявили також, що вибори президента Білорусі не були «ні вільними, ні чесними».
У МЗС Білорусі відповіли, що Мінськ не ставив «діалог з Україною на так звану «паузу» – це ж не просто натискання кнопки на програвачі. Це конкретний збиток для тісних багатогранних відносин двох сусідніх держав. Відповідальність за можливі наслідки цього кроку лежить повністю на українській стороні, а також, як ми бачимо, на її старших зовнішньополітичних партнерах. Зі свого боку, готові до продовження співпраці на всіх рівнях і в тому обсязі, до якого готова Україна і її дружній і братній нам народ».
ЄС розширює санкційний список проти білоруських чиновників до 31 – Reuters
Європейський союз готується розширити санкцїі проти білоруської влади і включити до переліку 31 чиновника, повідомляє інформаційна агенція Reuters з посиланням на свої джерела.
В початковому варіанті списку було 14 людей, але, за наполяганням низки країн, туди додали ще 17 імен.
Фактичного керівника Білорусі Олександра Лукашенка в переліку все ще немає, однак представник Міністерства закордонних справ Німеччини Крістофер Бургер заявив 7 вересня, що консультації щодо санкцій проти нього тривають.
Раніше голова МЗС Чехії Томаш Петршічек повідомив, що ЄС може ухвалити санкції до 21 вересня. Однак наразі консенсусу в цьому питанні немає, адже Греція та Кіпр пов’язують запровадження санкцій проти Білорусі з розширенням санкцій проти Туреччини в зв’язку з її геологорозвідувальних робіт на спірному шельфі в Середземному морі. На запровадження санкцій мають дати згоду всі 27 країн Євросоюзу.
Протести у Білорусі: фото з «Маршу єдності» у Мінську
Протести у Білорусі: фото з «Маршу єдності» у Мінську
6 вересня у Мінську та інших містах Білорусі відбувся «Марш єдності». Вже четверту неділю поспіль у столиці країни відбуваються масові акції протесту проти режиму Олександра Лукашенка. У кожній із них брали участь сотні тисяч людей.
Білоруський правозахисний центр «Весна» повідомляє вже про 151 затриманого на акціях протесту в Мінську.
Як повідомила Білоруська редакція Радіо Свобода, людей били кийками не тільки міліціонери й ОМОНівці, а й невідомі в масках і цивільному одязі. Схожі особи брали участь у затриманнях спільно з міліцією.
Влада Білорусі заявила про понад 600 затриманих 6 вересня.