Росія випустила по Україні 48 крилатих ракет за ніч – Подоляк
Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк прокоментував нічні ракетні обстріли низки регіонів України.
У своєму твітері Подоляк вказав на те, що загалом в ніч проти суботи російські війська випустили по Україні 48 крилатих ракет.
«48 російських крилатих ракет. Протягом ночі. По всій території України. Винятково по цивільних об’єктах», – підкреслив він.
На думку радника голови ОП, метою обстрілів було залякування.
«Росія все ще намагається залякати Україну, викликати панічні настрої та змусити боятися Z-монстрів… Україна все знає, до всього готова й обов’язково за все зло покарає», – додав Подоляк.
Вночі та рано вранці 25 червня по всі території України лунали сирени повітряної тривоги. Зокрема, на Житомирщині внаслідок ракетного удару загинув військовий, ще один був поранений. На Львівщині постраждали четверо людей.
«Це війна добра зі злом» – бійці Міжнародного легіону
Журналісти Радіо Свобода у Харкові зустрілися із військовими Міжнародного легіону, які воюють на боці України.
Чому громадяни світу приєдналися до ЗСУ у війні проти Росії? Як оцінюють військову майстерність українців? Чи бояться страти, якщо потраплять у полон? Та чого не вистачає Україні для перемоги? Дивіться в сюжеті Радіо Свобода.
Україна отримає 1 мільярд євро гранту від Німеччини – угода між міністрами фінансів
Міністр фінансів Сергій Марченко підписав угоду з німецьким колегою Крістіаном Лінднером про надання Україні гранту на 1 мільярд євро. Про це пресслужба українського відомства повідомляє 25 червня.
За повідомленням, сторони підписали угоду напередодні, 24 червня.
«Кошти будуть спрямовані до держбюджету України для фінансування першочергових соціальних та гуманітарних видатків під час воєнного стану», – заявив Мінфін.
Кошти будуть спрямовані до українського бюджету через механізм адміністративного рахунку Міжнародного валютного фонду.
За словами Марченка, Київ сподівається отримати кошти найближчим часом.
«Цей грант є надзвичайно вагомим внеском для підтримки нашої держави у цей непростий час. Ми високо цінуємо допомогу від Уряду Федеративної Республіки Німеччина», – цитує міністра пресслужба відомства.
За даними Мінфіну, від початку повномасштабної збройної агресії Росії 24 лютого, Україна отримала від Німеччини довгострокове пільгове кредитування загальним обсягом 300 мільйонів євро для фінансування державного бюджету.
«На руїнах «Азовсталі». Чи вдасться окупантам відновити роботу заводу?
Що російська влада збирається робити з захопленим металургійним комбінатом «Азовсталь» в окупованому Маріуполі? Яка частина співробітників заводу залишилася в місті? Як керівництво «Азовсталі» планує відновити підприємство після закінчення війни? Це з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Читайте про це за лінком
Російські вертольоти обстріляли Сумську область – ДПСУ
Російські вертольоти обстріляли прикордонні регіони Сумщини з вертольотів. Про це повідомила 25 червня Державна прикордонна служба України.
«Ворожі гелікоптери вилетіти з боку росії та здійснили шість пусків некерованими ракетами по території Краснопільської громади», – заявила пресслужба ДПСУ.
За попередніми даними служби, жертв внаслідок обстрілу немає.
У Держприкордонслужбі повідомили 22 червня, що Чернігівщину і Сумщину війська РФ обстрілюють практично щоденно, останнім часом кількість обстрілів зросла.
За даними речника ДПСУ, загалом після звільнення від російських окупантів Чернігівщини і Сумщини зафіксовано близько 400 обстрілів, лише з початку червня – понад 200 обстрілів.
В укриттях промзони залишаються цивільні – голова ВЦА Сєвєродонецька
Керівник військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецька Олександр Стрюк прокоментував в ефірі національного телемарафону ситуацію в місті 25 червня.
«Ситуація досить складна, наші військові мали відійти на більш укріплені оборонні позиції, які дозволять у подальшому вести оборону і збережуть життя нашим військовим, але, на жаль, міста майже не залишилося», – сказав Стрюк.
На питання щодо промзони Сєвєродонецька, яка досі перебуває під російськими обстрілами, очільник адміністрації повідомив, що в її укриттях залишаються люди.
«Це ті люди, які, на жаль, не виїхали за якимись своїми переконаннями, залишилися на своєму підприємстві, на якому пройшли свій трудовий шлях і вважали, що це найбільш захищене місце. Тому до завершення бойових дій будуть перебувати в сховищах», – прокоментував він.
За словами Стрюка, російські війська не взяли Сєвєродонецьк в блокаду – всі військові підрозділи «мали відійти на більш укріплені позиції», відтак оточення не вдалося.
24 червня голова Луганської ОВА Сергій Гайдай заявив, що захисники Сєвєродонецька отримали команду відходити на нові позиції.
Водночас в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Донбас.Реалії голова Гірської військової адміністрації Олексій Бабченко повідомив, що всі населені пункти Гірської громади Луганщини (район Золотого та Гірського) на сьогодні окуповані Росією.
Після тривалої оборони, яка тривала з перших днів повномасштабного наступу, українські підрозділи ухвалили оперативне рішення про відхід, щоб не потрапити в оточення.
В окупованому Маріуполі горить сміттєзвалище – міськрада
В окупованому Маріуполі триває пожежа сміттєзвалища, повідомляє міська рада міста. За її даними, пожежа виникла на законсервованому полігоні по вулиці Флотській.
«У Маріуполі палає сміттєзвалище. Отруйний смог накрив Приморський район. Окупанти не мають потужностей, щоб потушити пожежу. Місто на межі екологічної катастрофи», – повідомляє відомство.
За його заявою, у повітря виділяються фурани й діоксини, з яких особливо небезпечним є канцероген бензопірен. Міська рада застерігає, що хімічні речовини, які потрапляють у повітря, можуть призвести до отруєння людей.
«При цьому окупанти, знищивши всю техніку, не можуть ані локалізувати, ані ліквідувати пожежу. Якщо цього не зробити своєчасно, вогонь потрапить до «тіла» полігону і потушити його буде майже неможливо, що призведе до екологічної катастрофи. Це абсолютний цинізм та знущання з мирних жителів, їх життя та здоров’я знаходяться у небезпеці», – йдеться в коментарі мера міста Вадима Бойченка.
Маріуполь був оточений російськими військами ще в перші кілька діб широкомасштабного вторгнення Росії, яке розпочалося 24 лютого.
Завод «Азовсталь» став останнім оплотом оборони українських військ у Маріуполі після того, як більша частина території міста перейшла під контроль російських військових. 6 червня президент України Володимир Зеленський заявив, що у російському полоні перебувають понад 2500 українських військових з «Азовсталі».
Саміт прихильників Путіна і Україна. Що показало зібрання групи БРІКС?
Виступ російського президента Володимира Путіна на саміті керівників 5 країн групи БРІКС був широко використаний російською пропагандою як доказ того факту, що після свого масштабного нападу на Україну Росія аж ніяк не є ізольованою країною. І справді – незважаючи на війну, саміт зібрався і його учасники наголошували на своєму прагненні розвивати зв’язки та критикували Захід.
Статтю на цю тему політичного оглядача Віталія Портникова читайте за лінком
«Ми хочемо, щоб територіальна цілісність України повністю відновилася». Інтерв'ю із Джоном Кірбі
Джон Кірбі, колишній речник Пентагону, а тепер координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США розповів в інтерв'ю кореспондентці Української служби Голосу Америки Юлії Ярмоленко, про те як і чому Сполучені Штати підтримують Україну. А також про те, якої перемоги очікують? Та як довго може тривати війна?
Читайте текст розмови за лінком
Незнайомець поспілкувався з мерами Берліна й Мадрида, видаючи себе за Кличка
Міські голови Берліна та Мадрида погодилися на відеорозмову з невстановленими особами, які видали себе за мера Києва Віталія Кличка. Про це повідомив сам мер столиці України вранці 25 червня.
«Вчора нібито від мого імені мерам кількох європейських столиць з фальшивої поштової адреси розіслали запити на спілкування через ZOOM. Оскільки наші друзі реагують оперативно і підтримують нас, мери Берліна та Мадрида погодилися на розмову. І за допомогою технології DeepFake з ними говорив зловмисник, видаючи себе за Кличка», – заявив він.
На думку Кличка, метою дзвінку було «розсварити» його з європейськими партнерами. Він закликав правоохоронців розслідувати цей інцидент.
Напередодні міська голова Берліна Франциска Ґіффай повідомила, що мала розмову з людиною, яка видавала себе за Кличка, але в ході розмови та після неї з’явилася підозра в особі співрозмовника. Підозру підтвердили переговори з послом України в Німеччині Андрієм Мельником.
Водночас Ґіффай відповіла згодою на публічну пропозицію мера Києва провести справжню бесіду.
Низка медіа повідомили, що подібний інцидент стався і з мером іспанської столиці Хосе-Луїсом Мартінесом-Алмейдою. Він публічно не підтвердив ці повідомлення.
Російське командування могло замінити командувача Південного округу Дворнікова – британська розвідка
Україна може перегруповувати свою оборону в Луганській області – про це йдеться в коментарі Міністерства оборони Великої Британії на основі даних розвідки.
«Україна, ймовірно, перегруповує свою оборону в секторі Сєвєродонецька та Лисичанська, поки російські збройні підрозділи продовжують повзучий наступ на південний рубіж цієї ділянки наступу», – йдеться в повідомленні.
Також відомство наводить дані, за якими російське найвище військове командування «з високою ймовірністю» замінило кількох ключових генералів на війні проти України.
В тому числі йдеться про командувача повітряних військ генерала-полковника Андрія Сердюкова та командувача Південним військовим округом генерала армії Олександра Дворнікова.
«Дворніков також, ймовірно, певний час виконував обов’язки загального операційного командувача. Командування Південним військовим округом, скоріш за все, передали генералу-полковнику Сергію Суровікіну, поки ПВО продовжує виконувати центральну роль у наступі Росії на Донбасі. Протягом більш ніж 30 років кар’єра Суровікіна була позначена звинуваченнями в корупції та жорстокості», – зазначає британська розвідка.
Російська сторона не заявляла публічно про таку заміну.
На початку червня голова Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай заявив, що командувач російського наступу на Донбасі генерал Олександр Дворніков «отримав задачу до 10 червня або захопити повністю Сєвєродонецьк, або перерізати повністю трасу Лисичанськ – Бахмут і взяти її під контроль».
Водночас Гайдай заявив про відхід Збройних сил із Сєвєродонецька лише 24 червня.
Після тривалої оборони, яка тривала з перших днів повномасштабного наступу, українські підрозділи ухвалили оперативне рішення про відхід, щоб не потрапити в оточення.
Через обстріли Житомирщини загинув щонайменше один військовий – голова ОВА
Вранці 25 червня російські війська завдали ударів у тому числі по Житомирській області, повідомляє голова обласної військової адміністрації Віталій Бунечко.
За його даними, по області випустили близько 30 ракет.
«Наразі є інформація про незначні руйнування військової інфраструктури. Один військовий загинув, один отримав поранення», – повідомив він.
Бунечко додав, що кількість поранених та загиблих уточнюється.
Згодом голова ОВА повідомив, що сили протиповітряної оборони збили близько 10 ракет, які російські літаки з Білорусі випустили по об’єктам інфраструктури області.
Вранці 25 червня сирени повітряної тривоги лунали по всій країні. За словами голови Львівської області Максима Козицького, в його регіоні внаслідок обстрілів вранці постраждали четверо людей.
Російська армія втратила 170 військових за добу в Україні – Генштаб ЗСУ
Генеральний штаб Збройних сил України оновив дані про втрати російського війська в ході повномасштабного вторгнення на ранок 25 червня.
За даними командування, за добу загинули 170 російських військових, відтак загальна кількість зросла до близько 34 700 осіб.
«Найбільших втрат противник зазнав на Бахмутському та Курахівському напрямках», – коментує Генштаб.
Крім того, у штабі навели дані про втрати російської техніки:
- 1 511 танків (+4)
- 3 645 бойових броньованих машин (+8)
- 764 артилерійських систем (+5)
- 241 реактивна система залпового вогню
- 99 засобів протиповітряної оборони
- 217 літаків (+1)
- 184 гелікоптери (+1)
- 626 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+4)
- 137 крилатих ракет
- 14 кораблів/катерів
- 2 560 автомобілів та автоцистерн (+7)
- 60 одиниць спеціальної техніки
Командування зазначає, що дані про втрати російських військ уточнюються.
9 червня видання The Guardian із посиланням на джерело у високопоставлених колах повідомило, що російська армія з початку масштабного вторгнення в Україну могла втратити близько 20 тисяч військових.
Москва про свої втрати у війні проти України останнім часом не повідомляє. 25 березня лише вдруге від початку масштабного вторгнення російська сторона оприлюднила дані про втрати російських військ, згідно з якими 1 351 російський військовослужбовець загинув, ще 3 825 – зазнали поранень.
Перевірити дані про втрати в умовах бойових дій неможливо.
Протягом доби 24 червня активність російської авіації довкола кордонів України не знижувалася, повідомляє Командування Повітряних сил Збройних сил України.
«Застосування бойової авіації здебільшого здійснюється дистанційно, без входження в зону ураження української протиповітряної оборони. Ворог завдає ракетних ударів про території України ракетами різного класу – повітряного, морського та наземного базування», – йдеться в зведенні.
За даними командування, російські війська здійснюють повітряну розвідку за допомогою безпілотників різних типів по всій лінії фронту, а також всередині країни. Один із таких безпілотних літальних апаратів збив зенітно-ракетний підрозділ на Київщині.
«Очевидно окупанти вивчають готовність нашої оборони, уразливі місця критичних об’єктів інфраструктури, логістику та маршрути постачання західного озброєння», – коментують у Повітряних силах.
Командування повідомляє, що напередодні українські штурмовики Су-25 та бомбардувальники Су-24м завдали кількох ударів на Ізюмському напрямку:
«Знищили вісім бойових машин піхоти, живу силу ворога. А на південних рубежах ударна авіація Повітряних Сил уразила черговий склад боєприпасів російських окупантів. Тим часом протиповітряна оборона Десантно-штурмових військ 24 червня відмінусовує ще один російський штурмовик Су-25!».
Російська сторона не коментує втрати своєї техніки.
Внаслідок ракетного удару по Львівщині четверо осіб постраждали – голова ОВА
Четверо осіб постраждали сьогодні внаслідок ракетного удару по Львівській області вранці 25 червня, повідомив голова обласної військової адміністрації у Львівській області Максим Козицький.
Одна особа у середньому стані, троє ‒ у легкому. Всі вони шпиталізовані.
За словами Козицького, близько 4-ї години ранку по Львівській області завдано ракетний удар із Чорного моря.
Чотири ракети потрапили у військовий об’єкт Яворівського району, а дві збила протиповітряна оборона.
Вночі проти 25 червня повітряні тривоги лунали по всій Україні.
Українські війська зупинили наступ російської піхоти в районі Бахмута – Генштаб
Російські війська продовжують випускати ракети по військових та цивільних об’єктах України, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 25 червня.
Зберігається загроза ракетних обстрілів з боку Білорусі. Росія утримує до трьох батальйонних тактичних груп біля кордону в своїх Брянській та Курській областях.
«Ворог обстріляв з артилерії позиції Сил оборони у районах населених пунктів Бучки Чернігівської області та Бояро-Лежачі на Сумщині. Окупанти продовжують фортифікаційне обладнання оборонних позицій у прикордонних районах Брянської області», – йдеться в зведенні.
Російські війська здійснили артилерійські обстріли в районах Харкова та В’ялівського водосховища, основні зусилля в Харківській області зосередили на утриманні раніше зайнятих позицій. Збройні сили України придушили дії російської штурмової групи в районі Удів.
Триває бій у напрямку Довгеньке – Мазанівка, де російські війська намагаються вести штурм.
На Сєвєродонецькому напрямку Генштаб зафіксував обстріли Лисичанська, Спірного та Вовчоярівки. Російські війська намагалися блокувати Лисичанськ із півдня, для витіснення українських підрозділів вели штурм у районах Метьолкіного, Сиротиного та Воронового.
«На Бахмутському напрямку українські воїни зупинили наступ ворожої піхоти у напрямку Володимирівка – Покровське. Після вогневого впливу противник відійшов. Підрозділами зі складу 5-ї загальновійськової армії окупанти ведуть наступ в напрямку Пилипчатине – Покровське, бойові дії тривають. У напрямку Роти – Вершина ворог просунувся на один кілометр», – йдеться в зведенні.
На Запорізькому напрямку російські війська ведуть оборону, на Авдіївському, Курахівському та Новопавлівському – намагаються утримувати зайняті рубежі.
«Ворог намагався взяти під контроль ділянку дороги Ясинувата – Костянтинівка - вів бій у напрямку Василівка – Кам’янка. Наші захисники дали рішучу відсіч. Противник з втратами відступив», – повідомляє командування.
На Херсонщині російські війська, для «відновлення раніше втраченого положення», вели наступ у напрямку Високопілля, проте не мали успіху й відійшли.
Генштаб відзначає, що в акваторіях Чорного та Азовського морів у готовності до завдання ракетних ударів по Україні залишаються чотири носії крилатих ракет морського базування «Калібр».
«Українські захисники завдають втрат російським окупантам на всіх напрямках, де тривають активні бойові дії. Посилюється партизанський рух на тимчасово захоплених територіях», – наостанок повідомляє командування.
24 червня голова Луганської ОВА Сергій Гайдай заявив, що захисники Сєвєродонецька отримали команду відходити на нові позиції.
Водночас в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Донбас.Реалії голова Гірської військової адміністрації Олексій Бабченко повідомив, що всі населені пункти Гірської громади Луганщини (район Золотого та Гірського) на сьогодні окуповані Росією.
Після тривалої оборони, яка тривала з перших днів повномасштабного наступу, українські підрозділи ухвалили оперативне рішення про відхід, щоб не потрапити в оточення.
У Пентагоні прокоментували вихід українських військ із Сєвєродонецька
У Міністерстві оборони США вважають, що виводячи сили з Сєвєродонецька на Луганщині, українські військові займають позицію, в якій зможуть краще тримати оборону.
«Щодо ситуації в Сєвєродонецьку, я бачу, що Збройні сили України здійснюють професійний, тактичний відхід, щоб консолідувати свої сили на позиціях, які вони можуть краще захищати. І я бачу, що це відбувається на тлі їхньої здатності продовжувати сковувати російські сили протягом дуже тривалого періоду часу на дуже невеликій географічній території», – заявила неназвана високопоставлена представниця Пентагону на брифінгу 24 червня.
Крім того, у Міноборони США додали, що «важливо подумати про ціну, яку Росія заплатила за цей дуже невеликий, дуже поступовий здобуток».
Представниця Пентагону зауважила, що не може надати точне число втрат військ РФ на цьому напрямку. «Але я з упевненістю кажу, що росіяни зазнали великих втрат, і вони також зазнали втрат важкої техніки. Отже, ми говоримо про високі витрати», – заявила вона.
24 червня голова Луганської ОВА Сергій Гайдай заявив, що захисники Сєвєродонецька отримали команду відходити на нові позиції.
Водночас в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Донбас.Реалії голова Гірської військової адміністрації Олексій Бабченко повідомив, що всі населені пункти Гірської громади Луганщини (район Золотого та Гірського) на сьогодні окуповані Росією.
Після тривалої оборони, яка тривала з перших днів повномасштабного наступу, українські підрозділи ухвалили оперативне рішення про відхід, щоб не потрапити в оточення.
Україна пропонує постачати до Німеччини електроенергію зі своїх АЕС
Україна запропонувала постачати до Німеччини свою електрику. На думку міністра енергетики України Германа Галущенка, електроенергія, яку виробляють атомні електростанції України, може допомогти Німеччині впоратися з енергетичною кризою, викликаною різким скороченням поставок російського газу.
Міністр у статті в німецькому виданні Wirtschaftswoche назвав намір Німеччини відмовитися від російських джерел енергії «геракловим завданням», і наголосив, що Київ готовий надати Берліну підтримку.
Галущенко заявив, що незважаючи на війну, українська енергетика продовжує стабільно працювати. Понад 50% електрики в Україні виробляють атомні електростанції, яких у Німеччині майже немає. З 16 березня 2022 року Україна приєдналася до загальноєвропейської енергетичної мережі і може постачати електроенергію на європейський ринок.
Міністр також зазначив, що Україна, особливо її південні регіони, є привабливими з погляду розвитку екологічно чистої енергетики – насамперед сонячної і вітрової. Він висловив сподівання, що тепер, коли Україна набула статусу кандидата в члени Євросоюзу, вона зможе активніше розвивати співпрацю з Європою в цьому напрямку.
В Україні діють чотири атомні електростанції з 15 енергоблоками. За кількістю атомних реакторів Україна посідає десяте місце у світі та п’яте – в Європі.
Німеччина після аварії на японській АЕС «Фукусіма-1» вирішила відмовитися від атомної енергії як небезпечної. З 19 АЕС, що діяли раніше, залишилося три; всі вони перебувають у процесі виведення з експлуатації. Їх планують вимкнути до кінця 2022 року.
Зеленський: сім вимог ЄС не лякають, бо «ми успішно виконали сотні»
Президент Володимир Зеленський заявляє, що Україна здобула статус кандидата на вступ до ЄС – «він не впав з неба», тому українці мають цим пишатися і не применшувати значення цього кроку. А вимоги, які країна має виконати для вступу до Євросоюзу, за словами президента, не лякають.
«Сьогодні ми акцентуємо увагу на семи вимогах ЄС. Так. Це правда. Але хіба це лякає нас? Ні. Бо перед цим ми успішно виконали сотні. Давайте не забудемо про це. Не для хвальби. А для віри в те, що ми точно подолаємо цей шлях. Ми здолали сім тисяч метрів, тож не зупинимось – візьмемо свій Еверест», – заявив Зеленський у вечірньому зверненні 24 червня.
Напередодні країни Євросоюзу надали Україні та Молдові статус кандидата на вступ до ЄС. Президент України Володимир Зеленський привітав рішення саміту, назвавши його унікальним моментом у відносинах України та ЄС.
П’ятеро цивільних загинули на Донеччині через агресію РФ 24 червня – голова ОВА
У Донецькій області 24 червня через дії російських військових загинули п’ятеро цивільних жителів, ще четверо – поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Павло Кириленко.
«За 24 червня росіяни вбили п’ятьох мирних жителів Донеччини: двох – у Райгородку, двох – у Старому Каравані та одного – у Костянтинівці. Ще чотири людини сьогодні зазнали поранення. Наразі неможливо встановити точну кількість жертв у Маріуполі та Волновасі», – написави голова ОВА у телеграмі.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини станом на північ 23 червня змогло підтвердити 4677 випадків загибелі, 5829 – поранення цивільних людей в Україні через повномасштабну війну, розпочату Росією. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.