Хто і навіщо розповідає кримчанам «казки» про Африку та який там реальний російський вплив?
Міжнародне співтовариство згуртувалося у підтримці України. Проти збройної агресії Росії відкрито виступають у Європі та Азії, Північній та Південній Америці, Австралії. Продовжуючи «євразійський курс», Москва в умовах тотальних санкцій поспішає встигнути зберегти та розширити позиції в Африці. До цього процесу Кремль залучає російських призначенців кримської влади та представників країн Африканського континенту.
Путін погрожує США: Росія починає «ядерну гонитву»
- Президент Росії Володимир Путін нарешті виступив зі своїм посланням Федеральним зборам, яке переніс з минулого року нібито через «щільний графік».
- У своїй майже двогодинній промові він заявив, що ухвалив рішення про велике вторгнення в Україну нібито задля того, щоб запобігти новому нападу «київської влади» на Донецьк та Луганськ. На його думку, Захід буцімто готував Україну до війни, «натаскував» українських офіцерів, постачав зброю та розгортав в Україні «секретні біолабораторії».
- Путін згадав переговори про «гарантії безпеки» для Росії в грудні 2021 року, коли зажадав від Заходу прибрати інфраструктуру НАТО до кордонів 1997 року – і отримав відмову. На його думку, тоді стало зрозуміло, що Захід готується атакувати Росію.
- «Це вони розв'язали війну, а ми використали силу і використовуємо, щоб її зупинити», – заявив він під оплески сенаторів, депутатів Держдуми РФ та своїх соратників.
- Також Путін оголосив про рішення призупинити участь Росії у договорі про стратегічні наступальні озброєння. «США і НАТО прямо говорять про те, що їхня мета – завдати стратегічної поразки Росії. І що, після цього вони ні в чому не бувало збираються роз'їжджати нашими оборонними об'єктами, зокрема найновішими», - обурився він під овації.
- Договір був підписаний між США та РФ у 2010 році та передбачав обмеження ядерних озброєнь країн та регулярну взаємну інспекцію об'єктів, пов'язаних із «ядерною тріадою».
- Також Путін розпорядився підготуватися до ядерних випробувань у відповідь на нібито плани Вашингтона випробувати свою нову ядерну зброю.
Які плани Путіна у війні з Україною, судячи з його виступу перед Федеральними зборами?
Навіщо Путін показово вийшов із Договору про стратегічні наступальні озброєння?
І як на виступ Путіна вплинув приїзд головного дипломата Китаю до Москви?
Про це та інше в ефірі Радіо Донбас.Реалії. Наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив журналістам в Афінах, що озвучений президентом РФ крок про призупинення участі Росії у договорі зі США про обмеження стратегічних наступальних озброєнь є «глибоко прикрим і безвідповідальним».
««Ми уважно стежитимемо за тим, що насправді робить Росія. Ми, звичайно, подбаємо про те, щоб у будь-якому випадку ми займали відповідну позицію для безпеки нашої країни та безпеки наших союзників», – додав Блінкен, зазначивши також, що Вашингтон залишався готовим до відновлення переговорів з Москвою.
Генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ, у свою чергу, висловив розчарування заявою Росії, сказавши, що шкодує про ухвалене Москвою таке рішення, і сподівається, що Кремль його перегляне.
«Протягом останніх років Росія порушувала ключові угоди з контролю над озброєннями та відходила від них», – сказав Столтенберґ у Брюсселі.
«Сьогоднішнім рішенням щодо нового СНО вся архітектура контролю над озброєннями була знищена», – додав він.
21 лютого президент РФ Володимир Путін у посланні до Федеральних зборів заявив про призупинення участі Росії у договорі про обмеження стратегічних наступальних озброєнь СНО-3, бо країни НАТО нібито хочуть завдати Росії в Україні «стратегічної поразки». Російський президент підкреслив, що не йдеться про вихід із договору, проте умовою для повернення до нього назвав, у тому числі, участь Великобританії та Франції. Ці країни, як сказав Путін, мають також ядерний арсенал і є членами НАТО. Наразі незрозуміло, чим припинення дії договору відрізняється від виходу з нього.
Договір про СНО було укладено у 2010 році терміном дії до лютого 2026 року. Він передбачає ліміт на кількість розгорнутих ядерних боєголовок та носіїв як у США, так і в Росії, а також взаємні інспекції та консультації.
Україна, ЄС та НАТО домовилися створити тристоронній координаційний механізм, який синхронізує роботу виробників, закупівельників і урядів з метою збільшення обсягів виробництва зброї та боєприпасів для потреб Збройних сил України та поповнення запасів союзників.
Про це міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив у Брюсселі на зустрічі високого рівня Україна-ЄС-НАТО разом з гесекретарем Єнсом Столтенберґом та верховним представником із закордонних справ та політики безпеки Жозепом Боррелем.
Як інформує МЗС України, головною темою переговорів стало посилення обороноздатності України.
«У нас спільна мета – відновити мир і стабільність у Європі. Для цього важлива перемога України, забезпечення наших військових усім необхідним у найкоротші терміни», – сказав Кулеба.
Він запропонував розпочати підготовку українських пілотів в рамках нинішніх механізмів ЄС і НАТО.
Міністр також заявив, що новий тристоронній формат Україна-ЄС-НАТО працюватиме на постійній основі.
Раніше, перед зустріччю, голова зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель закликав 27 країн ЄС прискорити виробництво та постачання боєприпасів для України, заявивши, що від цього може залежати результат війни з Росією.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ казав, що країни НАТО збільшують виробництво 155-мм артилерійських снарядів і їм необхідно ще більше збільшити це виробництво, щоб допомогти Україні протистояти Росії.
Влада уточнила дані щодо жертв російського обстрілу Херсона – 5 загиблих
В результаті сьогоднішнього обстрілу російських військ центру Херсона загинуло п’ятеро людей, уточнив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін в ефірі телемарафону.
«Трагічний день для Херсону. Сьогодні опівдні російській військові здійснили обстріл з реактивних систем залпового вогню «Град» центру Херсона. Їх мішені – це цивільні й цивільна інфраструктура», – розповів Прокудін.
Під вогонь, за його словами, потрапили житлові будинки, об’єкти критичної інфраструктури, дитячий садок та приватні гаражі в Суворовському та Корабельному районах.
Раніше оперативне командування «Південь» заявляло про шістьох загиблих та 12 поранених.
Херсонська міськрада повідомляє у фейсбуці, що загалом 21 людина у Херсоні постраждала від сьогоднішніх обстрілів. 16 людей перебувають у лікарнях міста.
На черговий обстріл Херсона відреагував президент Володимир Зеленський: «Мої співчуття всім, хто втратив рідних. Світ не вправі ні на хвилину забувати, що російська жорстокість та агресія не мають меж. Держава-терорист відповідатиме за всі свої нелюдські злочини проти нашого народу і України».
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
Ризикуючи життям, намагаються полегшити життя інших – покинутих через війну тварин
Через війну, яку в Україні розв'язала Росія, страждають також тварини. У Дружківці, що за 70 км від Донецька, волонтери, ризикуючи своїм життям під російськими обстрілами, намагаються полегшити життя інших – покинутих тварин.
10 років за ґратами отримав агент КДБ Білорусі за участь у війні проти України
Громадянина Білорусі, співробітника КГБ, засудили в Україні до десяти років позбавлення волі через участь у бойових діях проти Збройних сил України.
«Серед його основних завдань був збір розвідданих про зразки іноземного озброєння, які надходять підрозділам ЗСУ від західних партнерів. Крім того, він намагався розвідати плани можливої участі російських ПВК у спробах усунення від влади діючого режиму самопроголошеного президента Лукашенка. Українські захисники захопили ворожого поплічника у полон під час одного з боїв на Донеччині у вересні минулого року. Затриманий одразу намагався видати себе за «рядового» бойовика і тим самим хотів приховати свою приналежність до білоруської спецслужби», – розповіли у СБУ.
За матеріали слідства, злочинцем є мешканець Мінської області, якого у грудні 2020 року зарахували до складу 2-го антитерористичного відділу КДБ на посаду «розвідника».
«Після початку повномасштабного вторгнення отримав завдання на проведення розвідувально-підривної діяльності проти України. За легендою він мав діяти під виглядом іноземного найманця, а зібрану розвідінформацію передавати у Мінськ через зв’язкового. Для цього влітку минулого року прибув до тренувального табору російської ПВК, де пройшов оперативно-бойову підготовку під керівництвом кадрових співробітників російських спецслужб. Потім його перекинули у складі окупаційного угруповання на східний фронт. На підставі зібраних Службою безпеки доказів суд визнав зловмисника винним за ч. 4 ст. 447 Кримінального кодексу України (найманство)», – йдеться в повідомленні.
Офіс генпрокурора уточнює, що затриманий із 21 липня 2022 року по 19 вересня 2022 року у складі підрозділу «Ветерани» ПВК «Редут» брав участь на стороні РФ у війні проти України. Воював на харківському та краматорському напрямках.
Наприкінці січня Шевченківський районний суд міста Києва засудив білоруса Максима Зезюльчика, який воював на боці Росії у ПВК «Редут», до десяти років позбавлення волі. Суд призначив Зезюльчику максимально можливе покарання за статтею про найманство. Чоловік повністю визнав свою провину і заявив, що кається у своїх злочинах.
ПВК «Редут» – афілійована з Міноборони Росії компанія, створена у 2018 році та вербує добровольців для участі у війні з Україною. До повномасштабного вторгнення в Україну найманців «Редута» використовували для охорони об’єктів компанії «Будтрансгаз» у Сирії.
Армія РФ обстріляла Херсон – щонайменше 6 загиблих і 12 поранених
Голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін повідомив, що у вівторок вдень армія РФ нанесла чергового удару по Херсону.
«Херсон під обстрілом. Імовірно «Град». Близько 20 вибухів», – написав він у Telegram.
Оперативне командування «Південь» повідомляє, що армія РФ вдарила по житлових кварталах Херсона, по об’єктах критичної інфраструктури, дитячому садочку, лікарні, приватних гаражах і автівках.
«Декілька будинків отримали суттєві пошкодження, в багатоквартирних – внаслідок прямого влучання палає кілька квартир. Обстріляно місцевий ринок і зупинку громадського транспорту. Просто серед вулиці, у власних домівках та на робочих місцях мирні мешканці Херсону отримували поранення і вмирали. На даний момент відомо про 6 загиблих і 12 поранених. Дані уточнюються», – йдеться в повідомленні.
Також повідомляється про поранення людини в Очакові.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
У Білому домі заявили про «абсурдність» слів Путіна після його послання в парламенті РФ
Білий дім розкритикував «абсурдність» слів президента Росії Володимира Путіна, який 21 лютого виступав із посланням до Федеральних зборів, і наголосив, що «ніхто не нападає на Росію».
Радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван заявив журналістам під час виступу Путіна, що «це була війна за вибором» для Росії, і що Москва може припинити конфлікт, якщо захоче.
«Ніхто не нападає на Росію. Існує якийсь абсурд у заявах про те, що Росія перебувала під якоюсь формою військової загрози з боку України чи будь-кого іншого», – сказав Салліван у Варшаві.
В ОП відреагували на промову Путіна: «перспективних рішень немає і не буде»
Президент Росії Володимир Путін публічно показав свою неактуальність і розгубленість під час послання до Федеральних зборів 21 лютого, заявив радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.
«Путін публічно продемонстрував свою неактуальність і розгубленість. І наголосив, що РФ перебуває в безумовному «таёжном тупике». І що перспективних рішень у нього немає й не буде. Бо скрізь «нацисти, марсіани і теорії змови»… Sic transit gloria mundi Путіна в парламенті РФ», – написав Подоляк у твітері.
Під час свого майже 2-годинного виступу в російському парламенті Путін здебільшого повторював старі неправдиві тези, зокрема, про те, що у війні Росії проти України винен Захід, що Росія «не воює з народом України».
Пригожин отримав чверть мільйона доларів прибутку від підсанкційних компаній у Сирії та Африці – FT
Засновник ПВК «Вагнер» Євген Пригожин до грудня 2021 року отримав 250 млн дол прибутку від діяльності підсанкційних компаній, які займаються видобутком нафти, газу, алмазів та золота в Сирії, Центральноафриканській республіці та Судані, пише видання Financial Times.
Проаналізувавши фінансові звіти компаній («Евро поліс», «М Інвест», «Меркурій) з орбіти Пригожина, журналісти заявили, що одна з компаній – «Євро поліс» домовилася з президентом Сирії Башаром Асадом про звільнення від бойовиків угруповання «Ісламська держава» нафтогазових родовищ у країні, а натомість отримала концесії на видобуток палива. Ця компанія, як уточнює видання, перебуває під американськими санкціями з 2018 року, під європейськими – з 2019 року.
FT пише: ведені проти «Євро полісу» обмеження майже не вплинули на її діяльність. У 2020 році виручка компанії склала 134 млн дол, а дохід – 90 млн дол. У 2021 році «Євро поліс» отримала прибуток у 400 тисяч дол, але на її балансі все ще залишалося 92 млн дол.
Президент Росії Володимир Путін у посланні до Федеральних зборів РФ заявив, що Росія призупиняє свою участь у Договорі про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь.
«Не виходить із Договору, а саме призупиняє участь. Перш, ніж повернутися до обговорення цього питання, ми повинні для себе зрозуміти – на що претендують такі країни НАТО як Франція і Великобританія (які мають ядерний арсенал – ред.), і як ми будемо враховувати їхні стратегічні арсенали. Тобто спільний ударний потенціал Альянсу»,– сказав Путін.
Путін каже, що у США «збігають гарантійні терміни придатності до бойового застосування окремих видів ядерних боєприпасів».
«І деякі діячі у Вашингтоні, як нам відомо, замислюються про можливість натуральних випробувань своєї ядерної зброї, в тому числі, що у США йде розробка нових типів ядерних боєприпасів. Така інформація є. У цьому зв’язку Міноборони і «Росатом» повинні забезпечити готовність до випробування російської ядерної зброї. Першими, зрозуміло, ми цього робити не будемо. Але, якщо США проведуть випробування, то і ми проведем», – сказав Путін.
Він також додав, що РФ не збирається допускати інспекторів США на свої ядерні об’єкти.
Американська сторона наразі не коментувала заяву Путіна.
Договір про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО) пройшов за історію свого існування три «модифікації». Першою була угода між СРСР і США, далі між США і РФ.
Останній варіант договору СНО-3, також відомий як New START, між двома найбільшими ядерними державами світу, передбачає скорочення розгорнутих ядерних боєзарядів, міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет підводних човнів та важких бомбардувальників.
Прем’єрка Італії прибула до Києва – речник
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні прибула до Києва 21 лютого, повідомив агентству AFP її речник.
У столиці України вона проведе переговори з президентом України Володимиром Зеленським.
Прем’єрка Італії неодноразово висловлювала бажання відвідати Україну, щоб продемонструвати підтримку свого уряду на тлі повномасштабного вторгнення Росії.
Раніше цього місяця Мелоні заявляла, що Італія готова надіслати Україні ракети протиповітряної оборони SAMP/T. За її словами, італійський уряд готується до цього разом із Францією.
Прем’єрка Італії прибула до Києва – речник
Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні прибула до Києва 21 лютого, повідомив агентству AFP її речник.
У столиці України вона проведе переговори з президентом України Володимиром Зеленським.
Прем’єрка Італії неодноразово висловлювала бажання відвідати Україну, щоб продемонструвати підтримку свого уряду на тлі повномасштабного вторгнення Росії.
Раніше цього місяця Мелоні заявляла, що Італія готова надіслати Україні ракети протиповітряної оборони SAMP/T. За її словами, італійський уряд готується до цього разом із Францією.
Віра у перемогу за рік вторгнення зросла в українців до 95% – опитування
За рік повномасштабного вторгнення РФ віра у перемогу над російськими загарбниками зросла в українців з 56% до 95%, свідчать дані опитування соціологічної групи «Рейтинг».
За даними дослідження, ще напередодні широкомасштабного вторгнення РФ, у січні 2022 року, 58% опитаних були впевненими у тому, що у разі нападу Україна зможе відбити агресію Росії. При цьому за перші три дні повномасштабної війни цей відсоток впевнених у перемозі України зріс до 88%, а наразі, у лютому, становить 95%.
Більшість (63%) вважають, що для перемоги потрібно не менше ніж пів року, або ж і більше часу.
Головна емоція, яку відчувають респонденти, думаючи про Україну – гордість. Внаслідок повномасштабного вторгнення і спротиву українського народу цей показник виріс більш ніж вдвічі – з 34% у 2021 році до 75% у 2022-му.
«Загалом війна сприяла підвищенню довіри громадян до державних інституцій. Довіра до Збройних сил України зросла з 65 до 97%, до президента – з 36 до 90%», – йдеться в дослідженні.
За даними опитування, 22% українців за рік війни перейшли на постійне або часте використання української мови. Зокрема, 45% серед російсько- та двомовних почали частіше говорити українською, 18 – постійно, 17% – часто. Згідно з останніми даними, 60% розмовляють українською мовою вдома, що є найвищим показником, починаючи з 2012 року.
«Ризик, на який Байден хотів піти»: за лаштунками візиту президента США до Києва
Під час візиту 20 лютого до Києва Джо Байдена супроводжувала лише невелика команда – кілька найближчих помічників, медики, фотограф і охоронці. Чому так? Як готувався візит президента США в Україну, яка вже рік стримує широкомасштабну агресію Росії? Залаштункові деталі зібрав «Голос Америки».
Неоголошуваний заздалегідь візит президента США Джо Байдена до Києва, сам Білий дім називає «історичним і безпрецедентним», зокрема стосовно рівнів небезпеки і ризиків.
Адже, на відміну від попередніх візитів американських президентів до зон бойових дій, таких як Ірак та Афганістан, цього разу США не мали військової присутності у країні призначення, і не контролювали критично важливу інфраструктуру. Враховуючи характер того, як армія Росія уже рік атакує Україну і Київ зокрема, це зробило візит чинного президента США до Києва безпрецедентним.
Байден прибув до Києва у день, коли в Україні вшановують пам'ять Небесної сотні – убитих силовиками учасників Революції гідності. Президент США разом і президентом України Зеленським пройшов усіма місцями пам'яті і вшанував пам'ять загиблих.
Під час зустрічі Байден і Зеленський обговорили ситуацію на фронті, потреби ЗСУ, формулу миру, оборонну та економічну допомогу Україні, а також міжнародні зусилля з підтримки України.
Про деталі організації візиту Байдена до Києва – читайте тут
«Вони почали війну» – Путін звинуватив Захід у промові перед річницею вторгнення в Україну
Президент Росії Володимир Путін у посланні до Федеральних зборів 21 лютого вкотре звинуватив Захід у війні, яку РФ веде проти України, і пообіцяв продовжувати бойові дії.
Путін почав промову з того, що виступає «у складний, рубіжний для країни час». Президент РФ заявив, що Росія буде «крок за кроком, акуратно і послідовно вирішувати завдання, які стоять перед нею».
Путін знову неправдиво звинуватив країни Заходу й Україну в «обмані», «колоніалізмі» та «неоліберальних тоталітарних цінностях» і заявив про те, що повномасштабне російське вторгнення в Україну було вимушеним.
Путін переказав – оцінивши їх з погляду Кремля – події напередодні вторгнення, заявивши, що Захід відмовив Росії у так званих гарантіях безпеки.
«Це вони почали війну, а ми використовуємо силу, щоб її зупинити», – заявив російський президент.
Він також вкотре вдався до історичних спекуляцій, звинувативши Австро-Угорщину й Польщу в тому, що вони ще у ХІХ столітті прагнули відірвати «історичні землі» України від Росії.
У тому чи іншому вигляді подібні заяви вже звучали в Путінових промовах раніше, як і твердження про те, що Росія «не воює з народом України», яка, за його словами, «окупована» Заходом.
Кремль хоче до 2030 року фактично поглинути Білорусь – розслідування
Журналісти опублікували розслідування, засноване на внутрішньому документі російської влади під назвою «Стратегічні цілі Російської Федерації в Білорусі», згідно з яким Москва виношує плани з поглинання Білорусі до 2030 року.
У роботі брали участь журналісти з Süddeutsche Zeitung, WDR, NDR, Yahoo News, Delfi Eesti, центру «Досье», Expressen, Independent, Frontstory, Білоруського розслідувального центру і VSquare.
Документ «Стратегічні цілі Російської Федерації в Білорусі» датується літом 2021 року і містить 17 сторінок, у ньому розглянуто все, що пов’язане з об’єднанням країн, стверджують журналісти.
Здавав військам РФ маршрути доріг для наступу на Київ: СБУ затримала старосту села біля Гостомеля
Служба безпеки повідомила про затримання старости селища Озера Гостомельської громади, який на початку повномасштабного російського вторгнення зорієнтував війська РФ на місцевості під час їхнього наступу на Київ.
«Саме він надав рашистам маршрути доріг для просування їхніх військових колон у напрямку столиці через Гостомель та Мощун. У подальшому зрадник супроводжував російські батальйонно-тактичні групи, які штурмували обидва українських селища і намагались прорватися до Києва. Також під час захоплення частини регіону він отримав від агресора автомат АК-74С та нарукавну пов’язку білого кольору, як розпізнавальний знак російських окупантів. У такому «вигляді» особисто брав участь у патрулюванні місцевих населених пунктів і «зливав» до штабу загарбників адреси помешкань українських патріотів», – розповіли в СБУ.
За даними слідчих, чоловік організовував «розквартирування» особового складу військ РФ в будинках людей, які виїхали, а також передавав російським загарбникам комунальний автотранспорт.
«Після звільнення регіону зрадник залишився у селищі, сподіваючись уникнути правосуддя. Втім, йому це не вдалося. Співробітники СБУ затримали посадовця за місцем його проживання поблизу Гостомеля. На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили фігуранту про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Суд обрав міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», – повідомили в СБУ.
HRW: Росія вчинила «явний воєнний злочин» у Краматорську
Вагомі докази свідчать про те, що ракетний удар по залізничному вокзалу Краматорська на сході України 8 квітня минулого року, в результаті якого загинули 58 цивільних жителів і 100 зазнали поранень, був «явним воєнним злочином» Росії, заявила міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch у спільному звіті з дослідницькою групою SITU, опублікованому 21 лютого.
У звіті йдеться про те, що балістична ракета, яка була націлена на вокзал, була споряджена забороненими касетними боєприпасами, які розсіяли десятки малих бомб.
«Докази переконливо вказують на те, що ракета, яка вбила і поранила цивільних на вокзалі Краматорська, була запущена з контрольованої Росією території на сході України. Напад був порушенням законів війни та явним воєнним злочином», – наголошують автори звіту.
8 квітня 2022 року російські військові завдали ракетного удару по залізничному вокзалу у Краматорську на Донеччині, звідки здійснювалася евакуація і де перебували близько чотирьох тисяч цивільних.
При цьому одразу після обстрілу низка російських телеграм-каналів повідомила, що ціллю обстрілу були українські військові й техніка, але згодом відредагували ці повідомлення. Згодом у Кремлі почали заявляти, що Росія не причетна до цього.
Ракетний удар із комплексу «Точка У» був здійснений саме російськими військовими, попри намагання російського командування зняти з себе відповідальність за це, наголосив високопоставлений чиновник Міністерства оборони США на закритому брифінгу для журналістів 8 квітня 2022 року.