Росія знову почала штурмувати Вугледар: чого домагається
Росія знову почала штурми на Вугледарському напрямку: 19 квітня війська агресора спробували взяти Пречистівку, а вже 20-го, судячи з повідомлення Генштабу ЗСУ, штурмували сам Вугледар.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас.Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
На цій ділянці фронту більш ніж місяць не було активних боїв - ЗСУ завдяки зручному рельєфу і примітивній тактиці окупантів розгромили там всі сили, що наступали – зокрема, що 155-у бригаду морської піхоти Тихоокеанського флоту РФ, що вважалась елітною.
Лише за кілька днів до початку штурмів Євген Назаренко, пресофіцер 68-ї окремої єгерської бригади, яка тримає напрямок, говорив в ефірі Радіо Донбас. Реалії, що Росія, ймовірно, вже не має сил брати Вугледар.
Ще в лютому 2023 року місто вважалося другим за кількістю та інтенсивністю штурмів з боку окупантів після Бахмуту.
Це пояснювалося його стратегічним становищем на карті – у разі взяття Вугледара Росії відкривалася дорога на Мар'їнку, вузлову Костянтинівку чи Курахове, в якому розташована велика ТЕС.
Розгром окупантів під Вугледаром став трагедією для російських «воєнкорів», які обіцяли помститися та взяти місто.
Водночас до Києва з несподіваним візитом прибув генсек НАТО Єнс Столтенберг. Він заявив, що президент Зеленський порушив у розмові з ним питання членства в НАТО та гарантій безпеки «і це буде важливим елементом порядку денного на цій зустрічі, і НАТО готується до цього. Україна обирає своє майбутнє в євроатлантичній сім'ї, майбутнє України в НАТО та члени Альянсу із цим згодні».
Головні питання випуску:
Навіщо Росія знову почала штурм Вугледару – хоча для цього у неї, швидше за все, не вистачає сил?
Що означає перехід Росії до стратегічної оборони – про що завили в українському ГУР – хоча штурми на Донбасі продовжуються?
І на що може розраховувати Україна на cаміті НАТО у Вільнюсі у липні 2024 року?
Командувач Тихоокеанського флоту Росії адмірал Сергій Авакянц залишив свою посаду. Про його нове призначення повідомив 20 квітня повноважний представник президента РФ у Далекосхідному федеральному окрузі Юрій Трутнєв.
Про відставку командувача стало відомо менш ніж через тиждень після раптової перевірки боєздатності підрозділів флоту. Авакянц командував Тихоокеанським флотом від 2012 року.
Трутнєв не згадав про причини відставки, сказавши лише про нове призначення Авакянца – він очолить штаб, який займатиметься центрами військово-спортивної підготовки і патріотичного виховання. Вони будуть створені у 12 регіонах, зокрема на окупованій частині Донеччини.
Згодом пресслужби флоту і Трутнєва заявили, що Авакянц перебуває у відпустці з подальшим звільненням у запас через досягнення граничного віку служби в армії.
14 квітня міністр оборони Росії Сергій Шойгу оголосив раптову перевірку підрозділів Тихоокеанського флоту. У ході перевірки пройшли навчання за участю 25 тисяч російських військових із відбиття можливої висадки десанту на Сахалін і Курили. У Кремлі назвали перевірку «рутинною».
Підрозділи Тихоокеанського флоту беруть участь у війні Росії проти України. Морські піхотинці 155-ої бригади Тихоокеанського флоту, за їхніми власними твердженнями і за даними аналітиків, зазнали великих втрат у боях під Вугледаром на Донеччині. Про те, що бригаду «майже повністю знищено», писало американське видання Politico. Низка російських провоєнних блогерів критикували командування за те, що бригада була кинута на лобовий штурм Вугледара (місто військам РФ захопити не вдалося).
Російський військовий експерт Ілля Крамник стверджує, що відставка навряд чи пов’язана з результатами перевірки, які ще не підведені. «За деякими даними, Авакянц не на посаді з 1 квітня, тобто до перевірки, при цьому 6 квітня йому виповнилося 66 років. Граничний вік таким чином досягнутий», – заявив Крамник. За законом, у Росії для вищих офіцерів термін перебування на військовій службі – 65 років, але може бути продовжений до 70 років.
Потрібно зробити все, щоб Росія більше ніколи не воювала з Україною – Столтенберґ
Північноатлантичний альянс фокусується, окрім підтримки України в протистоянні російській агресії, також на її потребах після війни – про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ у своєму виступі на конгресі місцевих рад у Києві.
Він назвав російську агресію проти України токсичним патерном, який потрібно зупинити. Відтак НАТО бачить своєю задачею посилення Збройних сил України.
Читайте також: Зеленський закликав Столтенберга сприяти наданню Україні далекобійної зброї
«У НАТО ми також фокусуємося на потребах України після війни. Нам потрібно зробити все, щоб Росія ніколи не воювала з Україною. І НАТО зараз працює над багаторічною підтримки для України. Це допоможе вам пройти від ери радянської доктрини, радянського обладнання до обладнання і політики НАТО», – заявив він.
Він висловив впевненість, що майбутнє України в НАТО, і повна відповідність стандартам Альянсу допоможе цього досягнути.
Генеральний секретар НАТО прибув до Києва з візитом 20 квітня.
Фото атаки РФ по Маріуполю стало фотографією року за версією World Press Photo
Український фотограф Євген Малолєтка став лауреатом премії World Press Photo за 2022 рік. Його фотографію, зроблену в березні 2022 року в оточеному російськими військами в Маріуполі, було визнано фотографією року. За оцінкою журі, автору фото одним знімком вдалося зафіксувати страждання людей внаслідок повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Фотокореспондент Associated Press Євген Малолєтка був одним із небагатьох журналістів, які працювали в березні минулого року в обложеному Маріуполі. Фотографію, яку відзначило журі World Press Photo, було зроблено невдовзі після обстрілу російськими військами лікарні й пологового будинку 9 березня. На ній зображено поранену вагітну жінку, яку на ношах виносять із місця обстрілу. Повідомлялося, що згодом вона померла, дитину врятувати також не вдалося.
Російські військові і влада давали суперечливі коментарі щодо обстрілу, то заперечуючи його факт, то стверджуючи, що лікарню заради провокації обстріляли українські сили, то заявляючи, що в ній нібито ховалися українські військові.
Лауреатом у номінації «Найкраща фотоісторія року» із серією знімків з Афганістану став данський фотограф Мадс Ніссен.
World Press Photo – одна з головних міжнародних премій у галузі фотожурналістики.
Зеленський закликав Столтенберґа сприяти наданню Україні далекобійної зброї
Зустріч президента України Володимира Зеленського та генерального секретаря Північноатлантичного альянсу Єнса Столтенберґа стосувалася підготовки до зустрічі «Рамштайн» та постачання зброї – про це повідомляє Офіс президента 20 квітня.
За словами Зеленського, Україна очікує рішень від партнерів щодо збройної підтримки на зустрічі у форматі «Рамштайн», запланованій на 21 квітня. Він також, за повідомленням, попросив Столтенберґа «допомогти подолати стриманість партнерів у постачанні нашій державі далекобійної зброї, сучасної авіації, артилерії та бронетехніки».
«Гальмування відповідних рішень – це час, який втрачається для миру, і це життя наших воїнів, які поки не отримали життєво необхідної кількості оборонних інструментів», – заявив президент.
Він також згадав про підготовку до саміту Північноатланичного альянсу у Вільнюсі, висловивши думку, що подія може стати історичною.
«Немає жодного об’єктивного барʼєра, який перешкоджав би ухваленню політичних рішень про запрошення України в Альянс. І саме зараз, коли більшість людей у країнах НАТО і більшість українців підтримують вступ нашої держави в Альянс – час для відповідних рішень. Вже неможливо уявити безпеку євроатлантичного простору без України, і люди це розуміють», – зазначив Зеленський.
Як додають в ОП, сторони також обговорили гарантії безпеки для України. При цьому Зеленський наголосив, що такі гарантії не замінять членство України в НАТО:
«Поки триватиме реалізація рішень, безпека вже потрібна. І, як доведено історією, це потрібно не лише для нашої держави, а й для всіх у Європі, для всього вільного світу. Саме безпекова невизначеність розпалювала ілюзії агресора. Отже, безпекова визначеність стане надійним захистом від повторення будь-якої нової агресії проти нашого народу чи будь-якого іншого європейського вільного народу».
Столтенберґ, своєю чергою, заявив, що «законне місце» України в НАТО, і з часом підтримка Альянсу зробить це можливим.
Генеральний секретар НАТО прибув до Києва з візитом 20 квітня.
СБУ заявила про арешт чергових активів Новинського на понад 144 мільйони гривень
Служба безпеки України повідомила про чергове накладення арешту на активи підсанкційного ексдепутата Вадима Новинського на загальну суму більше ніж 144 мільйони гривень.
«За матеріалами Служби безпеки накладено арешт на 18 мільйонів кубометрів газу, який компанії проросійського олігарха Вадима Новинського зберігали у сховищах АТ «Укртрансгаз» і намагалися відчужити на користь третіх осіб для уникнення санкцій РНБО», – йдеться в повідомленні.
В СБУ заявили, що для уникнення санкцій РНБО, Новинський перереєстрував власні газовидобувні підприємства на декількох афілійованих осіб, безпосередньо пов’язаних із Росією.
«Для реалізації оборудки він залучив підконтрольних приватних нотаріусів і державних реєстраторів. Втім, співробітники СБУ викрили злочинну схему і заблокували її», – йдеться в повідомленні.
У СБУ повідомили про продовження слідчих дій у рамках кримінального провадження за статтею «пособництво державі-агресору».
13 квітня Служба безпеки України заявила, що заарештувала майно Новинського на понад 3,5 мільярдів гривень. До списку заблокованих активів увійшли корпоративні права на 40 українських підприємств і 30 газових свердловин, де видобувають промислові обсяги блакитного палива, зауважили в СБУ.
Верховна Рада припинила повноваження народного депутата України Вадима Новинського в липні 2022 року.
У грудні минулого року СБУ опублікувала перелік з 10 осіб, які потрапили у «церковний список» санкцій РНБО. Серед них, зокрема, клірик УПЦ (МП), ексдепутат Вадим Новинський та тодішній намісник Києво-Печерської лаври Павло (Петро Лебідь).
Росія намагається вивозити дітей з окупованих територій до «патріотичних» таборів у Криму – Маляр
Українських дітей із окупованих територій намагаються відправляти до спеціальних таборів, створених у Криму для «патріотичного виховання». Про це повідомила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
За її словами, на окупованих Росією територіях ведеться потужна пропагандистська кампанія з відправлення дітей до цих таборів.
«У цих таборах передбачається проживання дітей у спартанських умовах та проведення з ними інтенсивних заходів так званого «військово-патріотичного виховання» під керівництвом військовослужбовців збройних сил Російської Федерації», стверджує Маляр.
За її словами, окупаційні адміністрації погрожують батькам, які відмовляються відправляти своїх дітей до таких таборів, обіцяючи, що незабаром усіх школярів відправлятимуть до зазначених таборів примусово.
17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна, а також уповноваженої з прав дитини при президентові РФ Марії Львової-Бєлової.
За версією суду, Путін та Львова-Бєлова особисто відповідальні за примусову депортацію дітей із окупованих українських територій до Росії. У РФ після ордеру на арешт Путіна і Львової-Бєлової заявили, що повернуть дітей Україні, коли будуть «безпечні умови».
Війська РФ обстріляли Херсонщину: загинув цивільний чоловік – ОВА
Одна людина загинула внаслідок обстрілу російськими військами села Кізомис на Херсонщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Вбили 59-річного чоловіка», – написав він у телеграмі, не навівши подробиць.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
«Схеми» знайшли у Коломойського замок 15 століття у Франції та апартаменти навпроти Ейфелевої вежі
На французькі компанії, кінцевим бенефіціарним власником яких є сестра Ігоря Коломойського Лариса Черток, зареєстровані дві квартири, четверо апартаментів, два підвальні приміщення і два паркомісця навпроти Ейфелевої вежі у Парижі. Також Черток володіє замком, зведеним у 15 столітті, поблизу французького берега Женевського озера та господарськими будівлями і земельними наділами поруч із ним. Про раніше невідомі об’єкти власності родини українського олігарха повідомляють журналісти «Схем» (Радіо Свобода).
На французьку компанію Beethoven VI, якою через фірму з Монако Beethoven Holding володіє сестра Коломойського, записані два паркомісця за адресою 14 Sq. Alboni у Парижі й апартаменти на шостому поверсі будинку на 1 Rue Beethoven.
За цією ж адресою (1 Rue Beethoven) інша французька компанія – Beethoven ІІІ – володіє квартирою на третьому поверсі, а також чотирма апартаментами та двома підвалами. Засновником компанії є та ж монакська фірма Beethoven Holding Лариси Черток. Нерухомість розташована поруч із історичними садами Трокадеро, навпроти – через річку Сена – височіє Ейфлева вежа. Паризьку нерухомість родина Коломойського придбала у 2018 році.
У селищі Люллі (за 10 кілометрів від Женевського озера, французький департамент Верхня Савоя) Лариса Черток володіє замком Буффавен (Château de Buffavens).
Цей замок зведений у 15 столітті, на краєзнавчих сайтах зазначають, що він є однією з небагатьох споруд, які «найкраще зберегли характер того часу». На стінах замку залишилися сліди від снарядів женевських солдатів, які захопили Буффавент у 1590 році, а всередині мав зберегтися герб засновників – родини Ланженів.
Комплексом (площа 109 368 кв.м.), куди входить сам замок (підвальний поверх і ще три над ним), прибудова і земельна ділянка, володіє компанія SCI DE Buffavent. Її засновником із 2014 року є компанія із Монако – Lully Real Estate, якою, відповідно до документів, володіє сестра Ігоря Коломойського.
До осені 2014 року замок був власністю Оксани Палиці (дружини Ігоря Палиці – соратника Коломойського). У документах, що стосуються передачі майна від Палиці до Черток, ідеться про те, що на території довкола замку заплановані масштабні перетворення.
«Прибудова під назвою «амбар» – призначена для перетворення на будівлю, житлову площу на двох рівнях з оздоровчою зоною та відкритим басейном», «невелика будівля в саду, призначена для перетворення на садовий сарай або місце для барбекю», «прилеглий ландшафт після перетворення включатиме тенісний, баскетбольний і футбольний майданчики». Спортмайданчики, відповідно до супутникових знімків, з’явилися біля замку в 2016 році.
Журналісти «Слідство Інфо» у фільмі-розслідуванні «Зірвати банк» повідомляли, що саме на Ларису Черток оформлена нерухомість родини олігарха Ігоря Коломойського у Франції і Швейцарії. У лютому 2022 року швейцарський суд відхилив позов Черток проти імміграційних органів, які відмовили їй у натуралізації (процес надання іноземцю громадянства) через сумніви щодо походження її капіталу.
Журналісти «Схем» надіслали запитання Ігорю Коломойському щодо походження коштів у його сестри для купівлі нововиявленої нерухомості у Франції, однак відповідей не отримали.
У квітні «Українська правда» повідомила, що родичі олігарха Коломойського відпочивали у Куршевелі (Франція) у шале «Панда», що оформлене на фірму Лариси Черток. Саме там щонайменше двічі взимку цього року помічали і сина Коломойського.
Державне космічне агентство припускає, що спалах над Києвом спричинило падіння метеорита
Спалах над Києвом увечері в середу, скоріш за все, пов’язаний із падінням метеорита з потоку Лірид, повідомляє Державне космічне агентство 20 квітня.
За повідомленням, повідомлення про те, що спалах спричинило можливе сходження з орбіти американського космічного супутника RHESSI, не підтверджуються.
«Найбільш ймовірно спалах було спричинено падінням метеориту з потоку Лірид», – заявило агентство.
У довідці установа пояснює, що в квітні кожного року Земля проходить через шлейф комети Тетчер, яка залишає метеорний потік із «дуже швидких та яскравих метеорів» Ліридів.
Раніше агентство назвало явище в небі над Києвом, яке спостерігалося ввечері 19 квітня, «високоенергетичною акустичною подією».
Раніше Київська міська військова адміністрація оголосила, що спалах у небі над столицею, який жителі спостерігали ввечері 19 квітня, став результатом падіння на Землю космічного супутника NASA. Проте згодом в американському космічному агентстві NASA заперечили ці дані.
20 квітня у КМВА уточнили, що причиною спалаху не було падіння супутника, ракетний обстріл чи робота української протиповітряної оборони, і додали, що саме це було – мають з’ясувати виключно фахівці.
У ЗСУ розповіли, як російські курсанти тренуються і складають іспити на прикордонні України
Тренування і випускні іспити у військових навчальних закладах російські курсанти проходять на українському прикордонні, обстрілюючи територію України і використовуючи її як полігон, заявив в ефірі Радіо Свобода помічник командувача Об’єднаних сил Збройних сил України Євген Силкін.
За його словами, курсанти виїжджають до кордону, здійснюють обстріл і виїжджають назад.
«Для них наша країна є полігоном, де не треба виставляти спостереження, де не треба щось забезпечувати. Просто заряжай – стріляй. Чому від обстрілів потерпає саме цивільне населення? Тому що курсанти беруть карти, збільшують і дивляться, там, наприклад, є церква, є якась адміністративна споруда, і вони просто гатять у той бік, тобто тренуються», – сказав Силкін в ефірі програми «Свобода.Ранок».
Російські сили атакують не позиції українських військових, а поля, де українські фермери випасають худобу і мають скоро розпочати посівну кампанію, наголосив помічник командувача.
Північні області України регулярно потерпають від російських атак. За повідомленнями Генштабу України, найчастіше російська сторона застосовує міномети і ствольну артилерію на цьому напрямку.
У Повітряних силах ЗСУ очікують «гарних новин» від «Рамштайну»
У Повітряних силах ЗСУ очікують «гарних новин» від зустрічі Контактної групи з оборони України, яка запланована на 21 квітня, заявив речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
«Ми очікуємо від наших партнерів збільшення поставок не лише самих комплексів, а й ракет. Тому що видатки ракет доволі серйозні. Восени і взимку була атакована наша інфраструктура. Якщо брати дрони-камікадзе і ракети, по 750 знищено. Це 1500. Від початку війни (повномасштабного вторгнення) ще 650 одиниць пілотованої техніки, щонайменше 1500 БПЛА(знищено силами ППО). Маємо потужне застосування ракет. Потребуємо потужного наповнення. Сподіваємося, що черговий «Рамштайн» дасть нам гарні результати, гарні новини щодо допомоги Україні», – розповів він в ефірі національного телемарафону.
Речник Повітряних сил ЗСУ додав, що Україна очікує додаткові дві батареї NASAMS, про які раніше заявляла Норвегія.
«Про IRIS-T, Patriot вже всі говорять. Сподіватимемося, що вони стануть вже на бойове чергування на тих напрямках, які визначить вище військове керівництво і які найбільше зараз є небезпечними. Противник зараз використовує керовані авіабомби і наші системи, які ми отримуємо від Заходу, можливо, допоможуть на деяких напрямках цю загрозу нівелювати», – додав він.
Напередодні міністр оборони Олексій Резніков заявив, що побудова багаторівневої системи ППО/ПРО у найкоротший термін є пріоритетом для України.
Президент України Володимир Зеленський напередодні повідомив, що Україна вже готується до чергової зустрічі у форматі «Рамштайн» і очікує «ґрунтовних рішень, які відповідатимуть амбітним перспективам на полі бою».
Наступна зустріч Контактної групи з оборони України відбудеться на військово-повітряній базі «Рамштайн» 21 квітня.
Ще один обстріл Чернігівщини: двоє поранених, одна загибла – ОК «Північ»
Російські війська знову обстріляли прикордонні населені пункти Чернігівської області, повідомило оперативне командування «Північ» 20 квітня.
Від ранку до 12 години командування зафіксувало ще два мінометних обстріли. Так, два приходи, ймовірно, зі 120-міліметрового міномету, задокументовані в районі Грем’ячки. Даних про постраждалих наразі немає.
«З 11:00 до 11:15 зафіксовано чотири приходи, ймовірно з міномету 120 мм, по н.п. Галаганівка. Про пошкодження цивільної інфраструктури інформація не надходила. В результаті обстрілу поранено 3-х місцевих жителів. Одна з них дістала осколкові поранення голови. Жінка померла в лікарні», – повідомляють військові.
З 6:45 до 7 години ранку 20 квітня голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус повідомив про три приходи біля Миколаївки та чотири – біля Янжулівки.
Прикордоння Сумщини та Чернігівщини регулярно зазнає російських атак.
Москва від початку повномасштабного вторгнення до України заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Прокуратура Автономної Республіки Крим і Севастополя повідомила про підозру російському капітанові судна «М. Андреев». Це судно заходило в порт анексованого Севастополя для завантаження награбованим українським зерном, повідомила пресслужба прокуратури.
Українські правоохоронці стверджують, що капітан судна, розуміючи незаконність своїх дій, вимикав автоматичну ідентифікаційну систему і вносив до неї фіктивні відомості щодо курсу корабля. Згідно з ними, судно нібито прямувало в порти Росії, а не в морські порти Криму.
Капітану заочно оголосили підозру за статтею «порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію півострова та виїзду з неї». Підозрюваному загрожує до п’яти років позбавлення волі.
Ім’я і прізвище обвинуваченого не вказано. Чиновник, який не уповноважений розмовляти з медіа і захотів залишитися анонімним, повідомив проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, що йдеться про Геннадія Коржова. Його публічних коментарів немає.
31 березня прокуратура Автономної Республіки Крим повідомила про підозру капітану російського судна «Альтарф» за незаконний захід у морський порт Севастополя і перевезення українського зерна.
Раніше українська прокуратура вже повідомила про підозри підконтрольному Росії міністрові сільського господарства окупованого Криму, директору компанії-власника кораблів РФ і шістьом капітанам російських суден. За версією українського слідства, всі вони були причетні до перевезення награбованого зерна через окупований Крим.
У жовтні агентство Associated Press і фонд Frontline у спільному розслідуванні встановили, що Росія могла викрасти українського зерна на суму щонайменше 530 мільйонів доларів.
Кореспонденти Крим.Реалії неодноразово фіксували вивезення зерна з материкової України на територію анексованого Криму. Також Крим.Реалії неодноразово повідомляли, як біля зернового терміналу в Севастополі стоять на завантаженні судна.
Російська влада публічно підтверджувала, що вивозить українське зерно з окупованих територій до анексованого Криму. Підконтрольний РФ голова Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) визнавав, що Росія продає українське зерно.
Кличко: Київрада розпочала процедуру створення військового меморіального кладовища
Київська міська рада розпочала процедуру створення Національного військового меморіального кладовища, повідомив мер Києва Віталій Кличко.
«Київрада сьогодні відвела землю і фактично розпочала процедуру створення Національного військового меморіального кладовища в Биківні», – написав він у телеграмі.
Кличко зауважив, що за створення меморіалу відповідає держава і місце визначив уряд, а столиця готова «всіма можливими способами» цьому сприяти.
«Раніше ми підтримали пропозицію уряду щодо створення військового кладовища на Лисій горі. Але у громадськості вона підтримки не знайшла. Тому тепер ідеться про Биківню. 8 гектарів землі в цій місцевості – у власності міста. І сьогодні ми відвели їх, фактично, розпочавши процедуру організації меморіалу. Поруч близько 90 гектарів – земля державна», – заявив Кличко, додавши, що загальна площа Національного військового меморіального кладовища сягне майже 100 гектарів.
Восени 2022 року перший заступник міністра у справах ветеранів Олександр Порхун повідомив, що «Національне військове меморіальне кладовище» в Києві почнуть будувати до кінця 2023 року.
У жовтні минулого року Кабмін ухвалив постанову, яка дозволяє міністерству у справах ветеранів України утворити у сфері свого управління державну установу «Національне військове меморіальне кладовище» та забезпечити її діяльність.
У травні Верховна Рада України ухвалила розроблений Мінветеранів проект закону, який передбачає створення в Україні Національного військового меморіального кладовища.
Прокуратура: «вагнерівці» примусово вивезли з Бахмуту кілька сімей з маленькими дітьми
Найманці приватної військової компанії «Вагнер» депортували з Бахмута родини з дітьми, заявив Офіс генерального прокурора 20 квітня.
За повідомленням, ювенальні прокурори Донецької обласної прокуратури виявили відеосюжети про це під час моніторингу медіа та проросійських соцмереж.
На одному відео представники «Вагнер» 16 квітня незаконно вивезли з Бахмута дві родини місцевих жителів із двома неповнолітніми дітьми.
«У другому сюжеті представник ПВК «Вагнер» спілкується з однією з цих родин та дитиною у місці тимчасового перебування. Також встановлено, що упродовж 17-18 квітня 2023 року з цього населеного пункту озброєні «вагнерівці» вивезли у невідомому напрямку ще дві сім’ї бахмутчан з маленькими дітьми», – йдеться в повідомленні.
Загалом, за даними прокурорів, найманці депортували трьох хлопчиків і одну дівчинку. Тривають слідчі дії для розшуку дітей і повернення їх додому.
За даними міністерки з реінтеграції окупованих територій Ірини Верещук, у Бахмуті на Донеччині, де тривають важкі бої, досі перебувають діти.
Російський проєкт Gulagu.net 17 квітня опублікував відео зізнань нібито в’язнів із ПВК «Вагнер» у вбивствах українських дітей у Бахмуті та Соледарі.
Українська влада неодноразово заявляла про примусове вивезення РФ дітей з тимчасово окупованих територій України. У Мінреінтеграції в березні 2023 року попередили, що знають імена незаконних усиновлювачів у РФ і що за це їм «доведеться відповідати».
Основну відповідальність за воєнні злочини несе регулярна армія Росії – представник ГУР
Основні воєнні злочини під час російської агресії пов’язані саме з російськими регулярними військами, повідомив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони Андрій Юсов. Про це він розповів в ефірі інформаційного телемарафону.
Відповідаючи на питання про відповідальних за страту українського військовополоненого, Юсов не уточнив, чи вони були найманцями, чи регулярними російськими військовими.
«Їхна імена відомі. Якщо говорити не тільки про цей випадок, але в цілому, основні звірства, порушення правил ведення війни і ставлення до цивільного населення мають безпосередній зв’язок із регулярною російською армією», – сказав він натомість.
При цьому Юсов вказав на те, що російська пропаганда і «багато хто в Росії» хочуть перекинути відповідальність за воєнні злочини на неформальні військові формування.
«Ні, це не так. Основна відповідальність за воєнні злочини – на державі Російська Федерація і на регулярній російській армії», – повторив він.
Представник розвідки розповів, що йому доводилося спілкуватися з російськими полоненими, проте не став вдаватися в деталі, пославшись на те, що щодо воєнних злочинів тривають слідчі дії.
«В цілому ми повинні розуміти, що людина, яка потрапила в полон, може пояснювати що завгодно і вигадувати будь-які пояснення, але, якщо встановлений факт, що він скоював злочини проти мирного населення, далі вже працює правова система з притягнення до відповідальності», – додав Юсов.
Уповноважений із прав людини в Україні Дмитро Лубінець 13 квітня заявив, що українська розвідка «приблизно знає», хто міг жорстоко стратити, ймовірно, українського військовополоненого на відео, яке з’явилося в мережі.
У США заарештували громадянина Білорусі за обхід антиросійських санкцій на 150 млн доларів
У США заарештували громадянина Білорусі Сергія Карпушкіна, якого звинувачують в обході санкцій, запроваджених щодо олігарха Сергія Курченка. Про це повідомляє Мін’юст США.
За даними відомства, Карпушкін та його спільник, житель штату Флорида Джон Унсалан, протягом трьох років в обхід американських санкцій закупили для двох пов’язаних із Курченком компаній сталеплавильні матеріали на 150 мільйонів доларів.
46-річного Сергія Карпушкіна, який приживає в Майамі, затримали 17 квітня.
Джона Унсалана, заарештованого 14 квітня, звинуватили у змові з метою ухилення від санкцій США та у змові з метою відмивання грошей.
Сергій Курченко – громадянин України. Після Євромайдану він переїхав до Білорусі, а згодом до Москви, де отримав російське громадянство. За президентства Віктора Януковича він був одним із найбагатших людей України і вважався одним із найбільших у країні торговців вуглеводнями. Згідно з матеріалами звинувачення, у 2015 році Курченко потрапив під санкції США за його роль у незаконному привласненні українських державних активів. Санкції проти нього також запровадили у Євросоюзі, Великій Британії, в Україні та у Швейцарії.
Чи зупинить поява Путіна на Херсонщині черговий «жест доброї волі» армії РФ?
Чи справді президент РФ Володимир Путін приїжджав на окуповану частину Херсонщини? В якому стані там перебуває російська армія і як це впливає на місцевих жителів? Чи готова Росія до втрати окупованої частини півдня та чи змінилися її цілі у війні з Україною? Все це з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Російські військові у березні у два рази частіше звертались щодо здачі у полон, ніж у грудні минулого року. Про це в ефірі «Свобода Ранок» (проєкт Радіо Свобода) заявив співробітник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Віталій Матвієнко.
За його словами, це пов’язано з очікуваним контрнаступом ЗСУ та значними втратами російських сил на фронті.
«Пік звернень відбувся у березні цього року. Зафіксували понад 3 тисяч звернень і така тенденція зберігається і в квітні. Якщо порівнювати із груднем, то в грудні 2022 року ми зафіксували 1,5 тисячі звернень, у березні більше 3 тисяч», – каже Матвієнко.
За його словами, протягом 7 місяців існування проєкту «Хочу жити», куди російські військові можуть звернутися для того, щоб здатися у полон, звернулося понад 15 тисяч російських військовослужбовців та їхніх родин. У полоні російські військовополонені отримують харчування, медичний огляд та можливість спілкування з рідними.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні 24 березня презентувала доповідь про поводження з військовополоненими і загальну ситуацію з правами людини в Україні. Презентуючи доповідь, голова місії Матильда Богнер, зокрема, висловила занепокоєння довільними стратами 25 російських і 15 українських військовополонених. За її словами, майже половина з 229 російських військовополонених, з якими розмовляли члени місії, заявляли про катування чи жорстоке поводження з ними.
Натомість Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що Україна дотримується Женевських конвенцій, міжнародного права щодо ставлення до військовополонених.