Швейцарія внесла в санкційний список ПВК «Вагнер» і «РИА ФАН»
Швейцарія повідомила, що додала до списку санкцій російську групу найманців ПВК «Вагнер» й інформаційне агентство «РИА ФАН» – структури, пов’язані з близьким до Кремля бізнесменом Євгеном Пригожиним.
Проти «Вагнера» санкції запровадили «за їхню активну участь у військовій агресії Росії проти України», – йдеться в заяві Департаменту економіки, освіти і досліджень Швейцарії (EAER) від 20 квітня.
«РИА ФАН» додали до санкційного списку «за поширення проурядової пропаганди й дезінформації».
«РИА ФАН» входить до медіагрупи «Патріот», яку очолює бізнесмен Євген Пригожин, також відомий як «кухар» президента Росії Володимира Путіна. Мета медіагрупи, за її власною заявою, – «максимальне поширення інформації про події в Росії події для створення сприятливого інформаційного простору, спрямованого на розвиток країни».
ПВК «Вагнер» – це російське неофіційне збройне формування. Найманці команії беруть активну участь у війні проти України, а також у наземних операціях у країнах Близького Сходу та Африки. Бійців компанії звинувачують у скоєнні численних воєнних злочинів, зокрема, у позасудових стратах.
У Чехії говорили про російське суспільство та реакцію Заходу на війну проти України
Повномасштабна війна впливає не лише на Україну, але й на світ – як з політичної точки зору, так і економічної. Попри те, що 64% чехів підтримують українських біженців, які приїжджають у Чехію, більше від половини занепокоєні економічною ситуацією і те, як війна та санкції впливають на ціни в республіці.
19 квітня про це говорили уповноважений з питань відбудови України Томаш Копечний та ризик-аналітик і колишній генеральний консул в Санкт-Петербурзі Володимир Вотапек.
Радіо Свобода записало основні тези з дискусії.
Допити ФСБ, питання про «СВО» і копання в телефоні: що треба знати для виїзду з окупації
Виїхати з окупованої на вільну територію України зараз можна лише через Росію. Цей шлях довгий і небезпечний, але українці ризикують. Разом з представниками волонтерського штабу Humanity, а також тими, хто зміг евакуюватися, Донбас.Реалії (проєкт Радіо.Свобода) розповідають, як підготуватись до проходження блокпостів та допитів ФСБ, як треба почистити телефон, плюси й мінуси різних маршрутів та скільки може коштувати кожен із них.
В «Укренерго» розповіли про три напрямки підготовки України до наступної зими
Україна готується до наступної зими за трьома напрямками, повідомив голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький.
За його словами, йдеться про наявність спеціалістів, які можуть проводити ремонти, та запаси обладнання; посилення протиповітряної оборони; цивільний захист об’єктів.
«Щодо обладнання – воно замовлене й активно виготовляється якраз під наступний опалювальний сезон, щоб ми могли відновити запас міцності. І по цивільному захисту – разом з Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури України реалізується програма з посилення пасивного захисту на найбільш критичних об’єктах. Формат цього захисту, проектну документацію ми розголошувати не будемо, але до наступної зими маємо уже захистити цілий ряд критично важливих об’єктів енергосистеми», – сказав Кудрицький.
За його словами, накопичене у попередні роки обладнання і фахівці, які здатні проводити ремонти, допомогли пройти минулий опалювальний сезон в умовах війни.
«Якби не було у нас всередині компанії співробітників, які займаються відновленням, ми би не витягли. Тому що на підрядників у таких екстремальних умовах покладатися неможливо», – сказав Кудрицький.
З 10 жовтня минулого року російські війська випустили по ключових енергетичних об’єктах України понад 1200 ракет і дронів, більш ніж 250 із них влучили у ціль. Внаслідок цього було пошкоджено 43% магістральних мереж. Крім того, через окупацію наразі понад 10 ГВт встановлених потужностей генерації недоступні українській енергосистемі. Це найбільша в Україні та Європі Запорізька АЕС, а також низка ТЕС і більшість вітрових та сонячних електростанцій.
Портфель ЄБРР для підтримки України на цей рік становить 1,5 мільярда євро – Шмигаль
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зустрівся з президенткою Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо – про це він повідомив 20 квітня.
За його словами, вони обговорили роботу ЄБРР в Україні. Банк планує зосередитися на підтримці державного та приватного сектору, будівництві доріг, співпраці з містами та громадами, а також підтримці енергетичного сектору.
«Сподіваємось на активне долучення ЄБРР до реалізації пріоритетного відновлення. Попередньо запланований портфель підтримки Банку на цей рік становить 1,5 мільярда євро. Високо цінуємо допомогу, яка надається ЄБРР для потреб України у ці складні часи», – заявив голова уряду.
Минулого тижня міністерка фінансів Сполучених Штатів Джанет Єллен заявила, що коштів, які надають Євросоюз, США та інші міжнародні донори, достатньо для того, щоб забезпечити потреби України до кінця року.
Росія знову почала штурмувати Вугледар: чого домагається
Росія знову почала штурми на Вугледарському напрямку: 19 квітня війська агресора спробували взяти Пречистівку, а вже 20-го, судячи з повідомлення Генштабу ЗСУ, штурмували сам Вугледар.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас.Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
На цій ділянці фронту більш ніж місяць не було активних боїв - ЗСУ завдяки зручному рельєфу і примітивній тактиці окупантів розгромили там всі сили, що наступали – зокрема, що 155-у бригаду морської піхоти Тихоокеанського флоту РФ, що вважалась елітною.
Лише за кілька днів до початку штурмів Євген Назаренко, пресофіцер 68-ї окремої єгерської бригади, яка тримає напрямок, говорив в ефірі Радіо Донбас. Реалії, що Росія, ймовірно, вже не має сил брати Вугледар.
Ще в лютому 2023 року місто вважалося другим за кількістю та інтенсивністю штурмів з боку окупантів після Бахмуту.
Це пояснювалося його стратегічним становищем на карті – у разі взяття Вугледара Росії відкривалася дорога на Мар'їнку, вузлову Костянтинівку чи Курахове, в якому розташована велика ТЕС.
Розгром окупантів під Вугледаром став трагедією для російських «воєнкорів», які обіцяли помститися та взяти місто.
Водночас до Києва з несподіваним візитом прибув генсек НАТО Єнс Столтенберг. Він заявив, що президент Зеленський порушив у розмові з ним питання членства в НАТО та гарантій безпеки «і це буде важливим елементом порядку денного на цій зустрічі, і НАТО готується до цього. Україна обирає своє майбутнє в євроатлантичній сім'ї, майбутнє України в НАТО та члени Альянсу із цим згодні».
Головні питання випуску:
Навіщо Росія знову почала штурм Вугледару – хоча для цього у неї, швидше за все, не вистачає сил?
Що означає перехід Росії до стратегічної оборони – про що завили в українському ГУР – хоча штурми на Донбасі продовжуються?
І на що може розраховувати Україна на cаміті НАТО у Вільнюсі у липні 2024 року?
Командувач Тихоокеанського флоту Росії адмірал Сергій Авакянц залишив свою посаду. Про його нове призначення повідомив 20 квітня повноважний представник президента РФ у Далекосхідному федеральному окрузі Юрій Трутнєв.
Про відставку командувача стало відомо менш ніж через тиждень після раптової перевірки боєздатності підрозділів флоту. Авакянц командував Тихоокеанським флотом від 2012 року.
Трутнєв не згадав про причини відставки, сказавши лише про нове призначення Авакянца – він очолить штаб, який займатиметься центрами військово-спортивної підготовки і патріотичного виховання. Вони будуть створені у 12 регіонах, зокрема на окупованій частині Донеччини.
Згодом пресслужби флоту і Трутнєва заявили, що Авакянц перебуває у відпустці з подальшим звільненням у запас через досягнення граничного віку служби в армії.
14 квітня міністр оборони Росії Сергій Шойгу оголосив раптову перевірку підрозділів Тихоокеанського флоту. У ході перевірки пройшли навчання за участю 25 тисяч російських військових із відбиття можливої висадки десанту на Сахалін і Курили. У Кремлі назвали перевірку «рутинною».
Підрозділи Тихоокеанського флоту беруть участь у війні Росії проти України. Морські піхотинці 155-ої бригади Тихоокеанського флоту, за їхніми власними твердженнями і за даними аналітиків, зазнали великих втрат у боях під Вугледаром на Донеччині. Про те, що бригаду «майже повністю знищено», писало американське видання Politico. Низка російських провоєнних блогерів критикували командування за те, що бригада була кинута на лобовий штурм Вугледара (місто військам РФ захопити не вдалося).
Російський військовий експерт Ілля Крамник стверджує, що відставка навряд чи пов’язана з результатами перевірки, які ще не підведені. «За деякими даними, Авакянц не на посаді з 1 квітня, тобто до перевірки, при цьому 6 квітня йому виповнилося 66 років. Граничний вік таким чином досягнутий», – заявив Крамник. За законом, у Росії для вищих офіцерів термін перебування на військовій службі – 65 років, але може бути продовжений до 70 років.
Потрібно зробити все, щоб Росія більше ніколи не воювала з Україною – Столтенберґ
Північноатлантичний альянс фокусується, окрім підтримки України в протистоянні російській агресії, також на її потребах після війни – про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ у своєму виступі на конгресі місцевих рад у Києві.
Він назвав російську агресію проти України токсичним патерном, який потрібно зупинити. Відтак НАТО бачить своєю задачею посилення Збройних сил України.
Читайте також: Зеленський закликав Столтенберга сприяти наданню Україні далекобійної зброї
«У НАТО ми також фокусуємося на потребах України після війни. Нам потрібно зробити все, щоб Росія ніколи не воювала з Україною. І НАТО зараз працює над багаторічною підтримки для України. Це допоможе вам пройти від ери радянської доктрини, радянського обладнання до обладнання і політики НАТО», – заявив він.
Він висловив впевненість, що майбутнє України в НАТО, і повна відповідність стандартам Альянсу допоможе цього досягнути.
Генеральний секретар НАТО прибув до Києва з візитом 20 квітня.
Фото атаки РФ по Маріуполю стало фотографією року за версією World Press Photo
Український фотограф Євген Малолєтка став лауреатом премії World Press Photo за 2022 рік. Його фотографію, зроблену в березні 2022 року в оточеному російськими військами в Маріуполі, було визнано фотографією року. За оцінкою журі, автору фото одним знімком вдалося зафіксувати страждання людей внаслідок повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Фотокореспондент Associated Press Євген Малолєтка був одним із небагатьох журналістів, які працювали в березні минулого року в обложеному Маріуполі. Фотографію, яку відзначило журі World Press Photo, було зроблено невдовзі після обстрілу російськими військами лікарні й пологового будинку 9 березня. На ній зображено поранену вагітну жінку, яку на ношах виносять із місця обстрілу. Повідомлялося, що згодом вона померла, дитину врятувати також не вдалося.
Російські військові і влада давали суперечливі коментарі щодо обстрілу, то заперечуючи його факт, то стверджуючи, що лікарню заради провокації обстріляли українські сили, то заявляючи, що в ній нібито ховалися українські військові.
Лауреатом у номінації «Найкраща фотоісторія року» із серією знімків з Афганістану став данський фотограф Мадс Ніссен.
World Press Photo – одна з головних міжнародних премій у галузі фотожурналістики.
Зеленський закликав Столтенберґа сприяти наданню Україні далекобійної зброї
Зустріч президента України Володимира Зеленського та генерального секретаря Північноатлантичного альянсу Єнса Столтенберґа стосувалася підготовки до зустрічі «Рамштайн» та постачання зброї – про це повідомляє Офіс президента 20 квітня.
За словами Зеленського, Україна очікує рішень від партнерів щодо збройної підтримки на зустрічі у форматі «Рамштайн», запланованій на 21 квітня. Він також, за повідомленням, попросив Столтенберґа «допомогти подолати стриманість партнерів у постачанні нашій державі далекобійної зброї, сучасної авіації, артилерії та бронетехніки».
«Гальмування відповідних рішень – це час, який втрачається для миру, і це життя наших воїнів, які поки не отримали життєво необхідної кількості оборонних інструментів», – заявив президент.
Він також згадав про підготовку до саміту Північноатланичного альянсу у Вільнюсі, висловивши думку, що подія може стати історичною.
«Немає жодного об’єктивного барʼєра, який перешкоджав би ухваленню політичних рішень про запрошення України в Альянс. І саме зараз, коли більшість людей у країнах НАТО і більшість українців підтримують вступ нашої держави в Альянс – час для відповідних рішень. Вже неможливо уявити безпеку євроатлантичного простору без України, і люди це розуміють», – зазначив Зеленський.
Як додають в ОП, сторони також обговорили гарантії безпеки для України. При цьому Зеленський наголосив, що такі гарантії не замінять членство України в НАТО:
«Поки триватиме реалізація рішень, безпека вже потрібна. І, як доведено історією, це потрібно не лише для нашої держави, а й для всіх у Європі, для всього вільного світу. Саме безпекова невизначеність розпалювала ілюзії агресора. Отже, безпекова визначеність стане надійним захистом від повторення будь-якої нової агресії проти нашого народу чи будь-якого іншого європейського вільного народу».
Столтенберґ, своєю чергою, заявив, що «законне місце» України в НАТО, і з часом підтримка Альянсу зробить це можливим.
Генеральний секретар НАТО прибув до Києва з візитом 20 квітня.
СБУ заявила про арешт чергових активів Новинського на понад 144 мільйони гривень
Служба безпеки України повідомила про чергове накладення арешту на активи підсанкційного ексдепутата Вадима Новинського на загальну суму більше ніж 144 мільйони гривень.
«За матеріалами Служби безпеки накладено арешт на 18 мільйонів кубометрів газу, який компанії проросійського олігарха Вадима Новинського зберігали у сховищах АТ «Укртрансгаз» і намагалися відчужити на користь третіх осіб для уникнення санкцій РНБО», – йдеться в повідомленні.
В СБУ заявили, що для уникнення санкцій РНБО, Новинський перереєстрував власні газовидобувні підприємства на декількох афілійованих осіб, безпосередньо пов’язаних із Росією.
«Для реалізації оборудки він залучив підконтрольних приватних нотаріусів і державних реєстраторів. Втім, співробітники СБУ викрили злочинну схему і заблокували її», – йдеться в повідомленні.
У СБУ повідомили про продовження слідчих дій у рамках кримінального провадження за статтею «пособництво державі-агресору».
13 квітня Служба безпеки України заявила, що заарештувала майно Новинського на понад 3,5 мільярдів гривень. До списку заблокованих активів увійшли корпоративні права на 40 українських підприємств і 30 газових свердловин, де видобувають промислові обсяги блакитного палива, зауважили в СБУ.
Верховна Рада припинила повноваження народного депутата України Вадима Новинського в липні 2022 року.
У грудні минулого року СБУ опублікувала перелік з 10 осіб, які потрапили у «церковний список» санкцій РНБО. Серед них, зокрема, клірик УПЦ (МП), ексдепутат Вадим Новинський та тодішній намісник Києво-Печерської лаври Павло (Петро Лебідь).
Росія намагається вивозити дітей з окупованих територій до «патріотичних» таборів у Криму – Маляр
Українських дітей із окупованих територій намагаються відправляти до спеціальних таборів, створених у Криму для «патріотичного виховання». Про це повідомила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
За її словами, на окупованих Росією територіях ведеться потужна пропагандистська кампанія з відправлення дітей до цих таборів.
«У цих таборах передбачається проживання дітей у спартанських умовах та проведення з ними інтенсивних заходів так званого «військово-патріотичного виховання» під керівництвом військовослужбовців збройних сил Російської Федерації», стверджує Маляр.
За її словами, окупаційні адміністрації погрожують батькам, які відмовляються відправляти своїх дітей до таких таборів, обіцяючи, що незабаром усіх школярів відправлятимуть до зазначених таборів примусово.
17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна, а також уповноваженої з прав дитини при президентові РФ Марії Львової-Бєлової.
За версією суду, Путін та Львова-Бєлова особисто відповідальні за примусову депортацію дітей із окупованих українських територій до Росії. У РФ після ордеру на арешт Путіна і Львової-Бєлової заявили, що повернуть дітей Україні, коли будуть «безпечні умови».
Війська РФ обстріляли Херсонщину: загинув цивільний чоловік – ОВА
Одна людина загинула внаслідок обстрілу російськими військами села Кізомис на Херсонщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Вбили 59-річного чоловіка», – написав він у телеграмі, не навівши подробиць.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року. Майже одразу після цього російські війська розпочали артилерійські обстріли Херсона та підконтрольних українському уряду районів області.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
«Схеми» знайшли у Коломойського замок 15 століття у Франції та апартаменти навпроти Ейфелевої вежі
На французькі компанії, кінцевим бенефіціарним власником яких є сестра Ігоря Коломойського Лариса Черток, зареєстровані дві квартири, четверо апартаментів, два підвальні приміщення і два паркомісця навпроти Ейфелевої вежі у Парижі. Також Черток володіє замком, зведеним у 15 столітті, поблизу французького берега Женевського озера та господарськими будівлями і земельними наділами поруч із ним. Про раніше невідомі об’єкти власності родини українського олігарха повідомляють журналісти «Схем» (Радіо Свобода).
На французьку компанію Beethoven VI, якою через фірму з Монако Beethoven Holding володіє сестра Коломойського, записані два паркомісця за адресою 14 Sq. Alboni у Парижі й апартаменти на шостому поверсі будинку на 1 Rue Beethoven.
За цією ж адресою (1 Rue Beethoven) інша французька компанія – Beethoven ІІІ – володіє квартирою на третьому поверсі, а також чотирма апартаментами та двома підвалами. Засновником компанії є та ж монакська фірма Beethoven Holding Лариси Черток. Нерухомість розташована поруч із історичними садами Трокадеро, навпроти – через річку Сена – височіє Ейфлева вежа. Паризьку нерухомість родина Коломойського придбала у 2018 році.
У селищі Люллі (за 10 кілометрів від Женевського озера, французький департамент Верхня Савоя) Лариса Черток володіє замком Буффавен (Château de Buffavens).
Цей замок зведений у 15 столітті, на краєзнавчих сайтах зазначають, що він є однією з небагатьох споруд, які «найкраще зберегли характер того часу». На стінах замку залишилися сліди від снарядів женевських солдатів, які захопили Буффавент у 1590 році, а всередині мав зберегтися герб засновників – родини Ланженів.
Комплексом (площа 109 368 кв.м.), куди входить сам замок (підвальний поверх і ще три над ним), прибудова і земельна ділянка, володіє компанія SCI DE Buffavent. Її засновником із 2014 року є компанія із Монако – Lully Real Estate, якою, відповідно до документів, володіє сестра Ігоря Коломойського.
До осені 2014 року замок був власністю Оксани Палиці (дружини Ігоря Палиці – соратника Коломойського). У документах, що стосуються передачі майна від Палиці до Черток, ідеться про те, що на території довкола замку заплановані масштабні перетворення.
«Прибудова під назвою «амбар» – призначена для перетворення на будівлю, житлову площу на двох рівнях з оздоровчою зоною та відкритим басейном», «невелика будівля в саду, призначена для перетворення на садовий сарай або місце для барбекю», «прилеглий ландшафт після перетворення включатиме тенісний, баскетбольний і футбольний майданчики». Спортмайданчики, відповідно до супутникових знімків, з’явилися біля замку в 2016 році.
Журналісти «Слідство Інфо» у фільмі-розслідуванні «Зірвати банк» повідомляли, що саме на Ларису Черток оформлена нерухомість родини олігарха Ігоря Коломойського у Франції і Швейцарії. У лютому 2022 року швейцарський суд відхилив позов Черток проти імміграційних органів, які відмовили їй у натуралізації (процес надання іноземцю громадянства) через сумніви щодо походження її капіталу.
Журналісти «Схем» надіслали запитання Ігорю Коломойському щодо походження коштів у його сестри для купівлі нововиявленої нерухомості у Франції, однак відповідей не отримали.
У квітні «Українська правда» повідомила, що родичі олігарха Коломойського відпочивали у Куршевелі (Франція) у шале «Панда», що оформлене на фірму Лариси Черток. Саме там щонайменше двічі взимку цього року помічали і сина Коломойського.
Державне космічне агентство припускає, що спалах над Києвом спричинило падіння метеорита
Спалах над Києвом увечері в середу, скоріш за все, пов’язаний із падінням метеорита з потоку Лірид, повідомляє Державне космічне агентство 20 квітня.
За повідомленням, повідомлення про те, що спалах спричинило можливе сходження з орбіти американського космічного супутника RHESSI, не підтверджуються.
«Найбільш ймовірно спалах було спричинено падінням метеориту з потоку Лірид», – заявило агентство.
У довідці установа пояснює, що в квітні кожного року Земля проходить через шлейф комети Тетчер, яка залишає метеорний потік із «дуже швидких та яскравих метеорів» Ліридів.
Раніше агентство назвало явище в небі над Києвом, яке спостерігалося ввечері 19 квітня, «високоенергетичною акустичною подією».
Раніше Київська міська військова адміністрація оголосила, що спалах у небі над столицею, який жителі спостерігали ввечері 19 квітня, став результатом падіння на Землю космічного супутника NASA. Проте згодом в американському космічному агентстві NASA заперечили ці дані.
20 квітня у КМВА уточнили, що причиною спалаху не було падіння супутника, ракетний обстріл чи робота української протиповітряної оборони, і додали, що саме це було – мають з’ясувати виключно фахівці.
У ЗСУ розповіли, як російські курсанти тренуються і складають іспити на прикордонні України
Тренування і випускні іспити у військових навчальних закладах російські курсанти проходять на українському прикордонні, обстрілюючи територію України і використовуючи її як полігон, заявив в ефірі Радіо Свобода помічник командувача Об’єднаних сил Збройних сил України Євген Силкін.
За його словами, курсанти виїжджають до кордону, здійснюють обстріл і виїжджають назад.
«Для них наша країна є полігоном, де не треба виставляти спостереження, де не треба щось забезпечувати. Просто заряжай – стріляй. Чому від обстрілів потерпає саме цивільне населення? Тому що курсанти беруть карти, збільшують і дивляться, там, наприклад, є церква, є якась адміністративна споруда, і вони просто гатять у той бік, тобто тренуються», – сказав Силкін в ефірі програми «Свобода.Ранок».
Російські сили атакують не позиції українських військових, а поля, де українські фермери випасають худобу і мають скоро розпочати посівну кампанію, наголосив помічник командувача.
Північні області України регулярно потерпають від російських атак. За повідомленнями Генштабу України, найчастіше російська сторона застосовує міномети і ствольну артилерію на цьому напрямку.
У Повітряних силах ЗСУ очікують «гарних новин» від «Рамштайну»
У Повітряних силах ЗСУ очікують «гарних новин» від зустрічі Контактної групи з оборони України, яка запланована на 21 квітня, заявив речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
«Ми очікуємо від наших партнерів збільшення поставок не лише самих комплексів, а й ракет. Тому що видатки ракет доволі серйозні. Восени і взимку була атакована наша інфраструктура. Якщо брати дрони-камікадзе і ракети, по 750 знищено. Це 1500. Від початку війни (повномасштабного вторгнення) ще 650 одиниць пілотованої техніки, щонайменше 1500 БПЛА(знищено силами ППО). Маємо потужне застосування ракет. Потребуємо потужного наповнення. Сподіваємося, що черговий «Рамштайн» дасть нам гарні результати, гарні новини щодо допомоги Україні», – розповів він в ефірі національного телемарафону.
Речник Повітряних сил ЗСУ додав, що Україна очікує додаткові дві батареї NASAMS, про які раніше заявляла Норвегія.
«Про IRIS-T, Patriot вже всі говорять. Сподіватимемося, що вони стануть вже на бойове чергування на тих напрямках, які визначить вище військове керівництво і які найбільше зараз є небезпечними. Противник зараз використовує керовані авіабомби і наші системи, які ми отримуємо від Заходу, можливо, допоможуть на деяких напрямках цю загрозу нівелювати», – додав він.
Напередодні міністр оборони Олексій Резніков заявив, що побудова багаторівневої системи ППО/ПРО у найкоротший термін є пріоритетом для України.
Президент України Володимир Зеленський напередодні повідомив, що Україна вже готується до чергової зустрічі у форматі «Рамштайн» і очікує «ґрунтовних рішень, які відповідатимуть амбітним перспективам на полі бою».
Наступна зустріч Контактної групи з оборони України відбудеться на військово-повітряній базі «Рамштайн» 21 квітня.
Ще один обстріл Чернігівщини: двоє поранених, одна загибла – ОК «Північ»
Російські війська знову обстріляли прикордонні населені пункти Чернігівської області, повідомило оперативне командування «Північ» 20 квітня.
Від ранку до 12 години командування зафіксувало ще два мінометних обстріли. Так, два приходи, ймовірно, зі 120-міліметрового міномету, задокументовані в районі Грем’ячки. Даних про постраждалих наразі немає.
«З 11:00 до 11:15 зафіксовано чотири приходи, ймовірно з міномету 120 мм, по н.п. Галаганівка. Про пошкодження цивільної інфраструктури інформація не надходила. В результаті обстрілу поранено 3-х місцевих жителів. Одна з них дістала осколкові поранення голови. Жінка померла в лікарні», – повідомляють військові.
З 6:45 до 7 години ранку 20 квітня голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус повідомив про три приходи біля Миколаївки та чотири – біля Янжулівки.
Прикордоння Сумщини та Чернігівщини регулярно зазнає російських атак.
Москва від початку повномасштабного вторгнення до України заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Прокуратура Автономної Республіки Крим і Севастополя повідомила про підозру російському капітанові судна «М. Андреев». Це судно заходило в порт анексованого Севастополя для завантаження награбованим українським зерном, повідомила пресслужба прокуратури.
Українські правоохоронці стверджують, що капітан судна, розуміючи незаконність своїх дій, вимикав автоматичну ідентифікаційну систему і вносив до неї фіктивні відомості щодо курсу корабля. Згідно з ними, судно нібито прямувало в порти Росії, а не в морські порти Криму.
Капітану заочно оголосили підозру за статтею «порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію півострова та виїзду з неї». Підозрюваному загрожує до п’яти років позбавлення волі.
Ім’я і прізвище обвинуваченого не вказано. Чиновник, який не уповноважений розмовляти з медіа і захотів залишитися анонімним, повідомив проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, що йдеться про Геннадія Коржова. Його публічних коментарів немає.
31 березня прокуратура Автономної Республіки Крим повідомила про підозру капітану російського судна «Альтарф» за незаконний захід у морський порт Севастополя і перевезення українського зерна.
Раніше українська прокуратура вже повідомила про підозри підконтрольному Росії міністрові сільського господарства окупованого Криму, директору компанії-власника кораблів РФ і шістьом капітанам російських суден. За версією українського слідства, всі вони були причетні до перевезення награбованого зерна через окупований Крим.
У жовтні агентство Associated Press і фонд Frontline у спільному розслідуванні встановили, що Росія могла викрасти українського зерна на суму щонайменше 530 мільйонів доларів.
Кореспонденти Крим.Реалії неодноразово фіксували вивезення зерна з материкової України на територію анексованого Криму. Також Крим.Реалії неодноразово повідомляли, як біля зернового терміналу в Севастополі стоять на завантаженні судна.
Російська влада публічно підтверджувала, що вивозить українське зерно з окупованих територій до анексованого Криму. Підконтрольний РФ голова Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) визнавав, що Росія продає українське зерно.
Кличко: Київрада розпочала процедуру створення військового меморіального кладовища
Київська міська рада розпочала процедуру створення Національного військового меморіального кладовища, повідомив мер Києва Віталій Кличко.
«Київрада сьогодні відвела землю і фактично розпочала процедуру створення Національного військового меморіального кладовища в Биківні», – написав він у телеграмі.
Кличко зауважив, що за створення меморіалу відповідає держава і місце визначив уряд, а столиця готова «всіма можливими способами» цьому сприяти.
«Раніше ми підтримали пропозицію уряду щодо створення військового кладовища на Лисій горі. Але у громадськості вона підтримки не знайшла. Тому тепер ідеться про Биківню. 8 гектарів землі в цій місцевості – у власності міста. І сьогодні ми відвели їх, фактично, розпочавши процедуру організації меморіалу. Поруч близько 90 гектарів – земля державна», – заявив Кличко, додавши, що загальна площа Національного військового меморіального кладовища сягне майже 100 гектарів.
Восени 2022 року перший заступник міністра у справах ветеранів Олександр Порхун повідомив, що «Національне військове меморіальне кладовище» в Києві почнуть будувати до кінця 2023 року.
У жовтні минулого року Кабмін ухвалив постанову, яка дозволяє міністерству у справах ветеранів України утворити у сфері свого управління державну установу «Національне військове меморіальне кладовище» та забезпечити її діяльність.
У травні Верховна Рада України ухвалила розроблений Мінветеранів проект закону, який передбачає створення в Україні Національного військового меморіального кладовища.