«Непроста ціль». Речник Повітряних сил прокоментував вибухи в Севастополі
Речник Повітряних сил України Юрій Ігнат прокоментував нічну атаку дронів на Севастополь, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
За словами Ігната, такі цілі важко збивати.
«Ми бачили, як окупанти намагалися їх (дрони – ред.) знищувати», – сказав він в ефірі українського національного телемарафону.
Гнат додав, що надводні дрони – це непроста мішень.
«Звичайні безпілотники, що рухаються водною поверхнею – це досить непроста ціль, яку важко вразити. Тому засоби сучасного ведення бою з використанням БПЛА різних типів будуть нарощуватися», – сказав він.
Водночас, зазначив Ігнат, таке нарощування здійснює й Росія.
Раніше Крим.Реалії повідомило про вибухи в окупованому Севастополі вночі проти 24 квітня.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українським безпілотникам» та «роботою ППО».
На острові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя закрито.
Розвідка Великої Британії 24 квітня прокоментувала примусову паспортизацію Росією жителів окупованих територій. За зведенням, оприлюдненим Міністерством оборони країни, жителям окупованої Херсонщини погрожують депортацією в разі відмови від російського паспорта.
Окупаційна влада «майже напевно» примушує цивільних отримувати російські паспорти, йдеться в повідомленні.
За висновком розвідки, Росія використовує свої паспорти як інструмент для «русифікації» окупованих територій, як вона це робила в окупованих Донецьку та Луганську до повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.
«Росія, ймовірно, прискорює інтеграцію окупованих територій України в бюрократію Російської Федерації, щоб сприяти презентації вторгнення як успіху, особливо напередодні президентських виборів 2024 року», – вважають у відомстві.
Як раніше повідомляв Генштаб, російські окупанти погрожують жителям окупованих територій виселенням із власних помешкань та конфіскацією приватної власності у разі відмови отримувати російський паспорт.
«Тепер можемо додати Путіна до списку злочинців» – конгресмен США Дон Бейкон
Конгресмени Сполучених Штатів Дон Бейкон (республіканець), Джиммі Панетта (демократ) та сенаторка Емі Клобучар (демократка) разом із генпрокурором України Андрієм Костіним нагадали про важливість двопартійної резолюції Конгресу США, яка засуджує викрадення українських дітей Росією.
Читайте про це за лінком
У Севастополі вночі лунали вибухи, російська влада заявляє про «атаку дронів»
У ніч проти 24 квітня, близько 3:30, у окупованому Севастополі пролунало два вибухи, повідомляють кореспонденти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
За їхніми словами, вибухи були чутні з району розташування військових частин неподалік Нахімовського училища та Стрілецької бухти. Також лунали постріли зенітної гармати та стрілецької зброї.
Інформацію згодом підтвердив російський голова міста Михайло Развожаєв. За його словами, вночі Севастополь атакували надводні дрони – один безпілотник нібито знищили сили протиповітряної оборони, другий вибухнув сам.
«Все сталося на зовнішньому рейді, жодних об’єктів не пошкоджено. Нині в місті тихо. Але всі сили та служби перебувають у стані бойової готовності», – заявив російський чиновник.
Телеграм-канали публікують відео, на якому зафіксовано знищення безпілотника. Стверджується, що вибухи було чути за 3 кілометри від епіцентру.
Через нічну атаку було перекрито рейд, проте до ранку його роботу відновили, повідомив телеграм-канал транспорту Севастополя.
Починаючи з серпня 2022 року у Криму та Севастополі майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українським безпілотникам» та «роботою ППО».
На острові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя закрито.
SIPRI: військові видатки України в 2022-му зросли на 640% ВВП порівняно з 2021-м
Військові витрати в усьому світі зросли на 3,7 відсотка у 2022 році до рекордних 2,24 трильйона доларів. При цьому Центральна та Західна Європа зазнали найбільшого річного зростання з часів Холодної війни, а Україна збільшила свої витрати до безпрецедентного рівня на тлі російської агресії. Про це йдеться в даних, оприлюднених Стокгольмським інститутом дослідження проблем миру (SIPRI) 24 квітня.
За даними SIPRI, Сполучені Штати, Росія та Китай і надалі витрачають найбільше у цій сфері, на них припадає 56 відсотків загальносвітових військових витрат.
Згідно зі звітом, військова допомога Україні та занепокоєння щодо посилення загрози з боку Росії сильно вплинули на витрати багатьох інших держав, як і напруженість у Східній Азії.
«Постійне зростання глобальних військових витрат в останні роки є ознакою того, що ми живемо у все більш небезпечному світі», – коментує старший науковий співробітник Програми військових витрат і виробництва озброєнь SIPRI Нан Тіан.
За його словами, держави зміцнюють свої армії у відповідь на погіршення безпекового середовища, адже не очікують покращення найближчим часом.
Як оцінює Інститут, військові витрати Росії зросли на 9,2 відсотка у 2022 році до приблизно 86,4 мільярда доларів, що еквівалентно 4,1% валового внутрішнього продукту Росії. У 2021-му показник становив 3,7 відсотка.
«Різниця між бюджетними планами Росії та її фактичними військовими витратами у 2022 році свідчить про те, що вторгнення в Україну обійшлося Росії набагато дорожче, ніж вона очікувала», — сказала директорка програми військових витрат і виробництва озброєнь SIPRI Люсі Беро-Сюдро.
Військові витрати України сягнули 44 мільярдів доларів у 2022 році – колосальне збільшення на 640%. Автори звіту назвали це «найбільшим однорічним збільшенням військових витрат країни, яке коли-небудь фіксувалося в даних SIPRI».
«Внаслідок збільшення та шкоди економіці України, пов’язаної з війною... військові витрати як частка ВВП зросли до 34% ВВП у 2022 році в порівнянні з 3,2 відсотка у 2021 році», – йдеться в звіті.
Натомість Сполучені Штати – беззаперечний лідер у світі за військовими видатками – витратили 877 мільярдів доларів у 2022 році, що на 0,7 відсотка більше, ніж торік, із урахуванням інфляції. Це дорівнює 39 відсоткам загальних світових військових витрат і втричі більше, ніж витратив Китай, який посідає друге місце.
Витрати країн Центральної та Західної Європи сягнули 345 мільярдів доларів у 2022 році, перевищивши в реальному вираженні рівень 1989 року, коли закінчувалася Холодна війна.
«Вторгнення в Україну негайно вплинуло на рішення щодо військових витрат у Центральній і Західній Європі. Це стосується й багаторічних планів збільшення витрат кількох урядів», – сказав Дієго Лопес да Сілва, старший науковий співробітник SIPRI.
Він припустив, що військові витрати в регіоні продовжуватимуть зростати в найближчі роки.
Фінляндія, яка нещодавно стала 31-м членом НАТО, лідирувала у цьому зростанні зі збільшенням військових витрат на 36 відсотків. За нею йде Литва (зростання на 27%), Швеція, яка прагне до членства в НАТО (зростання на 12%), і Польща (зростання на 11%).
«Хоча повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, безумовно, вплинуло на рішення щодо військових витрат у 2022 році, занепокоєння щодо російської агресії наростало набагато довше», – сказав дослідник Інституту Лоренцо Скараццато.
Він вказав на те, що багато колишніх держав Східного блоку збільшили свої військові видатки більше ніж удвічі після початку російської агресії проти України з анексії Криму 2014 року.
У SIPRI заявили, що всі зміни у відсотках виражені в реальному вимірі в постійних цінах 2021 року.
Стало відомо про ще двох вбитих цивільних у Бахмуті – голова ОВА
Голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко повідомив про зростання кількості вбитих цивільних у області.
«За 23 квітня стало відомо про ще двох людей, убитих росіянами на Донеччині – у Бахмуті. Ще дві людини в області дістали поранення», – заявив він.
Голова Харківщини Олег Синєгубов заявив вранці 24 квітня, що за добу внаслідок обстрілів області ніхто не постраждав. Натомість одна з ракет, ймовірно, розірвалася в повітрі й пошкодила теплиці та цехи овочевої фабрики. Також пошкоджені житлові будинки, чотири автомобілі й гараж.
Обстрілів, за повідомленнями голів обласних адміністрацій, також зазнавали населені пункти Дніпропетровської та Миколаївської областей, без постраждалих.
Управління верховного комісара ООН із прав людини станом на 9 квітня підтвердило загибель 8 490 і поранення 14 244 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Російські втрати в Україні перевищили 187 тисяч військових – дані Генштабу
Російська армія втратила близько 660 військових за добу напередодні, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 24 квітня.
Українське командування оцінює загальні втрати армії РФ з 24 лютого минулого року у 187 080 людей особового складу.
Штаб також наводить оновлені дані про втрати російської техніки:
- 3 683 танки (+8 за останню добу)
- 7 139 бойових броньованих машин (+8)
- 2 849 артилерійських систем (+12)
- 539 реактивних систем залпового вогню
- 289 засобів протиповітряної оборони
- 308 літаків
- 294 гелікоптери
- 2 413 безпілотники оперативно-тактичного рівня (+11)
- 911 крилатих ракет
- 18 кораблів і катерів
- 5 753 автомобілів і автоцистерн (+23)
- 339 одиниць спеціальної техніки
Штаб додає, що дані про втрати Росії уточнюються.
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Держсекретар США Ентоні Блінкен під час Мюнхенської безпекової конференції 18 лютого заявив, що втрати Росії у війні проти України від початку повномасштабного вторгнення оцінюються у 200 тисяч військових: вбитих і поранених.
Росія посилила обстріли Херсонщини після повідомлень про висадку ЗСУ на лівому березі – Гуменюк
Після повідомлень про висадку Збройних сил України на лівому березі Херсонської області російські війська посилили атаки на деокуповану частину регіону – про це заявила речниця Сил оборони Півдня Наталія Гуменюк в ефірі національного телемарафону вранці 24 квітня.
За її словами, обстріли Херсонщини напередодні були «спровоковані гучними заявами, які передували дійсній реальності і трошки забігли вперед».
«Треба уважно ставитися до висновків аналітиків і розуміти, що це їхні припущення... А довіряти необхідно військовим, які дійсно виконують ту саму бойову роботу», – закликала вона.
Речниця додала, що напередодні російські війська випустили шість керованих авіаційних бомб і 14 дронів-камікадзе «Ланцет» по населених пунктах Херсонського району.
«50% (дронів-камікадзе – ред.) було знищено, але все ж таки, є влучання, є влучання КАБами, є руйнування понад 30 житлових будинків, школи в одному з населених пунктів, є загиблі та поранені цивільні», – сказала Гуменюк.
Напередодні в американському Інституті дослідження війни, аналізуючи геодані російських військкорів, заявили, що українські військові, ймовірно, зайняли позиції на лівому березі Дніпра у Херсонській області. У пресцентрі Сил оборони півдня ці дані не стали ані спростовувати, ані підтверджувати.
Окупанти в Бердянську змушують лікарів із паспортами РФ ставати на військовий облік – Генштаб
Російські війська завдали одного ракетного та 46 авіаційних ударів по українських позиціях та населених пунктах, а також близько 60 обстрілів з реактивних систем залпового вогню. Про це повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 24 квітня.
«Основні зусилля противник зосереджує на веденні наступальних дій на Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках – відбито близько 60 атак противника. Найзапекліші бої тривають за Бахмут та Мар’їнку», – повідомляє командування.
При цьому, за повідомленням, російські війська не проводили наступу на Лиманському напрямку. На Авдіївському напрямку вони вели наступальні дії в районах Новокалинового та Первомайського, «успіху не мали, зазнали великих втрат».
Командування фіксує нові випадки викрадення врожаю, зокрема, в Бердянську, де окупаційна адміністрація «намагається вивезти викрадене збіжжя, завантажуючи його на ворожі вантажні судна».
Крім того, воно заявляє про брак медичних працівників у російських військ.
«З метою поповнення некомплекту військових лікарів, місцевих працівників медичних закладів Бердянська, які отримали паспорти громадян російської федерації, почали змушувати до постановки на військовий облік ворога. У випадку відмови – погрожують їм втратою робочих місць», – йдеться в зведенні.
Генштаб звітує про 14 авіаційних ударів по місцях зосередження російських військ, збиття трьох розвідувальних російських безпілотників та восьми дронів-камікадзе типу «Ланцет», а також ураження трьох станцій радіоелектронної боротьби ракетними і артилерійськими військами.
США поділилися з європейськими банками способами протидії ухиленню РФ від санкцій
США заявляють, що поділилися інформацією з європейськими банкірами, урядовцями та бізнес-лідерами, щоб присікти спроби Росії обійти санкції Заходу, повідомляє Reuters з посиланням на Мінфін США.
Браян Нельсон, заступник міністра фінансів США з питань боротьби з тероризмом та відмивання грошей, минулого тижня провів брифінги в Швейцарії, Австрії, Німеччині та Італії, щоб сприяти більш ефективному контролю за санкціями, запровадженими через вторгнення Росії в Україну.
Нельсон поділився деталями про деякі з найважливіших військових товарів, які Росія намагається придбати, включаючи оптичні пристрої, електроніку та виробниче обладнання, повідомило Міністерство фінансів.
Він закликав союзників бути уважними до «червоних прапорців», таких як великі готівкові платежі, маршрутизація платежів через треті країни, не залучені до транзакцій, численні тендери або поставки ідентичних продуктів від різних постачальників для одного кінцевого користувача. Інші попереджувальні знаки включають часті або останні зміни кінцевих користувачів або одержувачів, або перенаправлення товарів до третіх країн, які мають обмежені або відсутні обмеження на реекспорт до Росії.
Наступного тижня, як повідомило Міністерство фінансів США, Елізабет Розенберг, помічниця міністра фінансів США з питань фінансування тероризму та фінансових злочинів, відвідає Казахстан і Узбекистан, щоб посилити застосування санкцій і боротьбу з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму.
ЄС розглядає можливість застосування санкцій щодо балканського мовлення Russia Today
Європейський союз розглядає можливість накладення санкцій на російське державне ЗМІ Russia Today (RT) Balkans, яке транслює програми сербською мовою, повідомили балканській службі Радіо Свобода 23 квітня дипломатичні джерела.
Джерела сказали, що Європейська комісія перебуває в процесі підготовки нового пакета санкцій проти Кремля через агресію проти України.
За даними джерел, в попередній список нових санкцій також входить «розширення списку ЗМІ, мовлення яких заборонено, включно з Russia Today Balkans».
Російський державний канал Russia Today (RT) почав мовлення сербською мовою в листопаді 2022 року. Йдеться про трансляцію онлайн, тобто веб-контент.
Країни Балтії викликали послів Китаю після заяви про суверенітет пострадянських країн
Латвія, Литва та Естонія викликали до міністерств закордонних справ представників Китаю у Ризі, Вільнюсі та Таллінні після висловлювання китайського дипломата про суверенітет пострадянських країн.
Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс сказав, що слова китайського посла демонструють, чому європейські країни мало вірять у здатність Пекіна відігравати конструктивну роль у досягненні миру.
«Якщо хтось досі дивується, чому країни Балтії не довіряють Китаю «посередництво миру в Україні», то ось посол Китаю стверджує, що Крим є російським, а кордони наших країн не мають правових підстав», – написав він у Twitter. За його словами, у понеділок викликали посла Китаю в Литві для надання пояснень.
Глава МЗС Латвії Едгарс Рінкевичс зазначив, що заява посла Китаю у Франції є абсолютно неприйнятною.
«Ми очікуємо від китайської сторони пояснень і повного спростування цієї заяви», – написав він у твіттері.
Китайський посол у Франції Лу Шайе 22 квітня заявив, що колишні радянські республіки нібито «не мають статусу в міжнародному праві». Він також сказав, що «Крим був російським спочатку», не уточнивши, що він мав на увазі під «початком». У Франції висловили стурбованість через цю заяву китайського посла.
Офіційний Пекін на цю ситуацію наразі не реагував.
Китай ніколи публічно не підтримував повномасштабне вторгнення Росії в Україну, але також ніколи не критикував Москву через війну.
Повітряні сили ЗСУ: один дивізіон системи Patriot вже працює в Україні
Речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявляє, що один дивізіон системи Patriot вже заступив на бойове чергування в Україні.
«Один із дивізіонів уже заступив на бойове чергування кілька днів тому, вже працює… Інші, які нам обіцяли, вже у дорозі до своїх майбутніх позицій. Будемо сподіватися, що будуть результати і по російських літаках, зокрема», – заявив він в ефірі національного телемарафону.
У березні видання Financial Times повідомило, що в Україну прибула одна із двох систем Patriot, анонсованих раніше США і Німеччиною, але вона ще не введена в експлуатацію.
Цього тижня уряд Німеччини підтвердив передачу Україні зенітної ракетної системи Patriot і ракет до неї.
У Міноборони 19 квітня уточнили, що до України прибули системи протиповітряної оборони Patriot від США, Нідерландів і Німеччини.
Україна неодноразово закликала західних партнерів посилити її протиповітряну оборону на тлі російських ракетних і дронових атак.
Зеленський: кожен день тиші в тилу здобувається в жорстоких боях на передовій, шануйте це
Президент України Володимир Зеленський наголошує, що кожен день тиші в тилових областях здобувається в жорстоких боях на передовій, і закликав цінувати це.
«Важливо розуміти в кожному нашому місті, в кожному селі, всюди, де зараз більш-менш вже тихо. Всюди, де сьогодні був просто спокійний весняний сонячний день… Кожен день такої тиші в тилових областях здобувається нашими воїнами в жорстоких боях на передовій. У щоденних боях! Будь ласка, прошу, шануйте це. І завжди допомагайте нашим воїнам, коли це потрібно, завжди підтримуйте державу й оборону так, як це можливо», – сказав він у своєму традиційному відеозверненні.
Зеленський повідомив також про підготовку кількох важливих міжнародних подій, які можуть дати Україні «більше міцності» і «більше зброї».
«Ми продовжуємо готувати кілька важливих міжнародних подій, які можуть дати нашій державі більше міцності, а нашим воїнам – більше зброї. Майже щодня – відповідна комунікація з партнерами, відповідні завдання для нашої дипломатії. Наради, розмови, зустрічі. І я дякую всім, хто залучений до такої підготовчої роботи. В абсолютній більшості випадків це невидима для загалу робота. І так правильно. Саме так це працює. Результат базується на підготовці. Дякую кожному й кожній, хто готує результати для України! Офіс, уряд, наші дипломатичні представництва – дякую всім, хто залучений», – додав президент України.
Керівник ГУР Міноборони у лютому заявляв, що від середини і до кінця весни на фронті відбудуться вирішальні бої, а в Пентагоні казали, що Україну чекає важка боротьба навесні та влітку.
Протестувальники в Парижі вимагають санкцій проти дружини заступника міністра оборони Росії
У Парижі 23 квітня протестувальники влаштували акцію, закликаючи ЄС запровадити санкції проти дружини заступника міністра оборони РФ, яку вони звинувачують в обході санкцій.
Кілька десятків активістів, скандуючи «Санкції» та тримаючи плакати, зібралися біля ймовірного паризького будинку Світлани Маніович.
Протест організували соратники ув’язненого критика Кремля Олексія Навального, які заявляють, що дружині заступника міністра оборони Росії Тимура Іванова необхідно заборонити жити в Європі та заморозити її активи, повідомляє AFP.
На одному з плакатів було написано: «Грабує в Росії. Вбиває в Україні. Дружина у Франції».
Раніше російський Фонд боротьби з корупцією оприлюднив розслідування щодо Світлани Маніович. Автори розслідування стверджують, що Маніович, колишня дружина заступника міністра оборони Росії Тимура Іванова, лише фіктивно розлучилася з ним у серпні минулого року.
Іванов курирує управління майном російського Міноборони та будівельний сектор. Зокрема, на нього було покладено курування будівельних робіт в окупованому Маріуполі. Країни Заходу застосували щодо Іванова санкції у зв’язку з його роллю у війні проти України.
У Повітряних силах ЗСУ розповіли, як F-16 можуть допомогти протидіяти російським атакам С-300
У Повітряних силах ЗСУ розповіли, як сучасні винищувачі F-16 можуть допомогти протидіяти російським атакам із cистем С-300.
«6000-7000 ракет С-300 ще кілька місяців тому мала Росія. Раціональніше знищити їх на землі. Летять вони зі швидкістю 3500 кілометрів на годину – їй треба лічені хвилини, щоб прибути. Має бути швидке реагування. Cистема Patriot може збивати ці ракети. Але скільки у нас буде ракет до Patriot і скільки у них ракет С-300?... Найкращий варіант знищувати установки С-300, роблять наші пілоти з допомогою протирадіолокаційних ракет як HARM, зокрема. Є ударні БПЛА. F-16 вирішить усі ці питання, коли буде ухвалено рішення. Коли ми отримаємо цей літак, ми матимемо потужну систему ППО – наземне зенітно-ракетне прикриття і винищувальне прикриття, яке нам вкрай необхідне», – сказав речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі національного марафону.
Росія регулярно атакує українські міста з систем С-300. Ввечері 22 квітня завдали удару по Харкову та Харківському району. За попередніми даними, як повідомили в ОГП, обстріл був здійснений ракетами С-300 з території Бєлгородської області РФ.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
ОВА: через черговий російський обстріл Херсона загинув 80-річний чоловік
Через черговий російський обстріл Херсона загинув 80-річний чоловік, повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Після обіду росіяни знову обстріляли з мінометів Херсон. На жаль, внаслідок цього обстрілу загинув 80-річний дідусь», – написав він у телеграмі.
Після деокупації Херсона російські війська почали активно обстрілювати звільнені обласний центр та правобережжя Херсонщини.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
У ЄС відреагували на заяву посла Китаю щодо суверенітету колишніх радянських республік
Голова зовнішньополітичної служби Європейського союзу Жозеп Боррель відреагував на заяву китайського посла у Франції Лу Шайе щодо колишніх радянських республік.
«Неприйнятні зауваження посла Китаю у Франції, які ставили під сумнів суверенітет країн, які стали незалежними після розпаду Радянського Союзу в 1991 році», – написав він у твітері.
ЄС може лише припустити, що ці заяви не відображають офіційну політику Китаю, додав Боррель.
Китайський посол у Франції Лу Шайе 22 квітня заявив, що колишні радянські республіки нібито «не мають статусу в міжнародному праві». Він також сказав, що «Крим був російським спочатку», не уточнивши, що він мав на увазі під «початком».
У Франції висловили стурбованість через цю заяву китайського посла.
Китай ніколи публічно не підтримував повномасштабне вторгнення Росії в Україну, але також ніколи не критикував Москву через війну.
Захід висловлював занепокоєння тим, що Китай може надати Росії летальну зброю. Проте про такі факти наразі невідомо.
ЗСУ відбили «численні атаки» противника у північній і центральній частинах Мар’їнки – Генштаб
Генеральний штаб ЗСУ повідомляє, що українські військові відбили «численні атаки» противника у північній і центральній частинах Мар’їнки.
«На Мар’їнському напрямку протягом доби нашими захисниками були відбиті численні атаки противника у північній і центральній частинах населеного пункту Мар’їнка, а також в районі Новомихайлівки Донецької області. В той же час, ворожих обстрілів зазнали населені пункти Красногорівка, Георгіївка, Мар’їнка, Новомихайлівка та Парасковіївка Донецької області», – йдеться у вечірньому зведенні.
Російські війська зосереджені на веденні наступальних дій на Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках. За даними Генштабу ЗСУ, сили оборони України протягом доби відбили понад 45 російських атак на цих ділянках фронту, найзапекліші бої тривають за Бахмут та Мар’їнку.
На Лиманському та Шахтарському напрямках цієї доби наступальних дій не було, а на Авдіївському противник вів наступальні дії біля Новокалинового та Первомайського Донецької області, зазнав великих втрат, повідомляє штаб.
За повідомленням, на Бахмутському напрямку тривають важкі бої за місто Бахмут, також протягом доби російські війська вели безуспішні наступальні дії на околицях населених пунктів Григорівка та Богданівка.
На Запорізькому та Херсонському напрямках противник продовжує вести оборонні дії, але протягом доби здійснив обстріли понад 35 населених пунктів, додають українські військові.
На що перетвориться Росія після війни з Україною?
Росія більше не існуватиме в такому вигляді, як зараз? Як Україна вплине на майбутнє Росії? Чим обернеться війна для росіян?
«Донбас Реалії» поспілкувались з журналістами, істориками, політиками та експертами щодо майбутніх сценаріїв розвитку подій у післявоєнній Росії. Чи залишиться вона, на їхню думку, цілою та чи збереже свої території та імперські амбіції.