«Звернення Путіна» про воєнний стан у трьох прикордонних з Україною областях РФ є фейковим – Пєсков
Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що «екстренного телерадіозвернення» Володимира Путіна щодо запровадження воєнного стану у трьох прикордонних з Україною областях не було. За його словами, фейкове звернення стало результатом злому.
Відео зі «зверненням» раніше опублікували російські Telegram-канали, в тому числі канал телеведучої Ксенії Собчак. У ньому людина, голос та інтонація якого схожі на голос Путіна, заявила, що «українські війська, озброєні блоком НАТО, за згодою та за підтримки Вашингтона вторглися на територію Курської, Бєлгородської та Брянської областей».
«На території Курської, Бєлгородської, Брянської областей моїм указом введено військовий стан. Також сьогодні підпишу указ про загальну мобілізацію, тому що для перемоги над небезпечним та підступним ворогом нам потрібно буде об’єднати всі сили РФ», – йшлося в опублікованому у мережі «зверненні».
«[Звернення] точно не було. Справді, в деяких регіонах був злом. Зокрема, я знаю, що був злом на радіо «Мир» і в деяких мережах. Зараз це вже ліквідовано, взято під контроль», – цитує Дмитра Пєскова агенція ТАСС.
Телеграм-канал Собчак повідомив, що «звернення» звучало в радіоефірі у Ростовській області. Влада Бєлгородської та Воронезької областей РФ заявила, що поширене «звернення» – фейк.
Напередодні в окупованому Криму на деяких телеканалах показали ролик Міноборони України, в якому військові в якому від імені українських військових звернулося з проханням дотримуватись інформаційної тиші. У ньому йдеться, що наступ ЗСУ розпочнеться без оголошення. Таку ж заяву зробила у неділю заступниця міністра оборони Ганна Маляр.
Сьогодні Управління стратегічних комунікацій Збройних сил України закликало не вірити заяві Міноборони РФ про початок контрнаступу ЗСУ. У відомстві попередили, що на російських телеграм-каналах та у соцмережах планується посилення 2навали поширень недостовірної інформації про бойові дії ЗСУ».
У Міноборони РФ раніше заявили, що вранці 4 червня українська армія пішла в атаку на п’ятьох ділянках фронту. У відомстві стверджують, що спроба наступу нібито була марною.
Російські війська 5 червня обстріляли Торецьк Донецької області. За попередніми даними, два удари по центру міста було завдано із використанням ФАБ-250, повідомляє пресслужба Офісу генпрокурора.
«У результаті обстрілу двоє жінок і один чоловік отримали осколкові поранення. Наразі їх ушпиталено. Крім того, під час несення служби троє правоохоронців, які проїжджали повз, зазнали контузій. Також від вибуху пошкоджено навчальний заклад, житлові багатоповерхові будинки, цивільну інфраструктуру, адмінбудівлю та приміщення банку», – розповіли в ОГП.
Повідомляється, що Донецька облпрокуратура розпочала досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни.
Раніше голова Донецької ОВА Павло Кириленко повідомив, що 4 червня російські війська поранили трьох жителів Донеччини: у Торецьку, Максимівці та Новомарковому.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
У Кремлі відреагували на заяву США щодо контролю над ядерними озброєннями
Кремль заявив, що заява представника США щодо контролю над озброєннями, є «позитивною».
«Це важлива і позитивна заява пана Саллівана. Зрозуміло, ми розраховуємо, що вона буде підкріплена де-факто кроками дипломатичними каналами», – сказав речник російського президента Дмитра Пєскова.
За його словами, Росія залишається відкритою до діалогу.
2 червня радник з національної безпеки США Джейк Салліван заявив, що Сполучені Штати дотримуватимуться обмежень щодо ядерних озброєнь, встановлених у новому договорі СНО – останньому договорі про скорочення ядерних озброєнь між двома суперниками часів холодної війни – до закінчення його дії у 2026 році, якщо Росія зробить те саме.
У лютому президент Володимир Путін призупинив участь Москви в договорі.
Читайте також: Росія припинила ділитися зі США інформацією про ракетні випробування
Путін оголосив про це рішення після відмови Росії відновити передбачені договором обопільні інспекції міжконтинентальних балістичних ракет. Інспекції було перервано у 2020 році після початку пандемії COVID-19. У листопаді 2022 року США закликали провести переговори щодо умов поновлення інспекцій, але Москва відповіла відмовою.
- Чого чекати від нового голови Верховного суду Станіслава Кравченка, якого обрали замість підозрюваного в отриманні хабаря на 2,7 мільйона доларів Всеволода Князєва?
- Що буде із тисячами справ, які розглядав ліквідований Окружний Адміністративний суд Києва (ОАСК) і яка доля очільника цього суду Павла Вовка?
- Коли, нарешті, розпочнеться реформа Конституційного суду?
- Чи має вплив на систему судочинства в Україні підсанкційний у США Андрій Портнов, якого називають «архітектором» судової системи часів президентства Віктора Януковича.
- Чому Київ і досі не синхронізував із Вашингтоном санкції проти Портнова?
Ці питання Радіо Свобода поставило Андрію Смирнову, заступнику голови Офісу президента. В ОП Смирнов працює з 2019 року, від самого початку каденції Володимира Зеленського. На своїй посаді він займається судовою реформою, яка є однією із вимог Євросоюзу задля членства України в ЄС.
Із 24 лютого 2022 року Смирнов також просуває ідею створення Спеціального міжнародного трибуналу, який має притягнути до відповідальності військово-політичне керівництво Росії за злочини в Україні.
Власне, ці дві теми – трибунал для російського керівництва і судова реформа в Україні – є ключовими у нашій розмові.
Служба безпеки повідомила про затримання у Херсоні чоловіка, який на початку повномасштабного вторгнення РФ «добровільно допомагав рашистам ув’язнювати і катувати учасників руху опору».
«Поплічником ворога виявився проросійськи налаштований місцевий житель. Під час тимчасової окупації міста він звернувся до створеного агресором «центру зайнятості». Там йому запропонували «посаду молодшого інспектора відділу охорони» у захопленій на той час «виправній колонії № 90», яку загарбники використовували для ув’язнення місцевих жителів.Зловмисник погодився на «пропозицію» і добровільно написав «заяву» на вступ до окупаційного органу. За даними розслідування, колаборант особисто брав участь в обшуках і допитах українських громадян. Під час тортур з потерпілих «вибивали» згоду на співпрацю з окупантами», – розповіли в СБУ.
Після звільнення Херсона чоловік намагався «відсидітися» вдома і таким чином сподівався уникнути покарання, кажуть в СБУ.
«Під час обшуків за адресою проживання затриманого виявлено «посвідчення» колишнього окупаційного органу та формений одяг російського зразка. Наразі слідчі СБУ повідомили йому про підозру за ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України (колабораційна діяльність). Суд обрав міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Триває розслідування. Зловмиснику загрожує до 15 років тюрми», – йдеться в повідомленні.
На початку березня міжнародна група юристів Mobile Justice Team, яка допомагає українській владі розслідувати воєнні злочини РФ, заявила, що масові тортури в Херсонській області, фінансовані російською державою, «не випадкові, а є частиною ретельно продуманого плану з чіткою метою – знищити українську національну й культурну ідентичність».
Кремль «категорично відкидає будь-які звинувачення у катуваннях і вбивствах цивільних.
Українські військові деокупували правобережну частину Херсонської області впродовж літа-осені 2022 року. Обласний центр був звільнений 11 листопада 2022 року.
Читайте також: Злочини під час окупації Херсона – СБУ повідомила про 8 років за ґратами ексохоронцеві російської катівні
Покарання за злочин агресії РФ: в ОП пояснили, чому Київ не підтримує гібридний трибунал
Заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов пояснив, чому Київ не підтримує гібридний трибунал над тими, хто причетний до агресії проти України.
«Київ до нього ставиться погано. Я неодноразово розказував про те, що будь-яка гібридна модель трибуналу, по-перше, звужує або створює ризик юридичного звуження злочину агресії до фактично рівня міждержавного конфлікту двох країн. Друге – створення будь-якого суду в системі судоустрою України з міжнародним компонентом або без нього потребуватиме змін до Конституції, що в умовах правового режиму воєнного стану є неможливим», – розповів він в інтерв’ю Радіо Свобода.
Смирнов також додав, що Києву не потрібне рішення трибуналу іменем України а потрібне рішення трибуналу іменем цивілізованого світу.
«Та модель передбачає створення трибуналу як елементу у національній судовій системі України з можливістю розміщення цього трибуналу навіть поза межами України, з залученням навіть міжнародних суддів. Але давайте відштовхнемося від ключового: це буде елемент в системі національного судоустрою України. Отже, юридично це буде сприйматися як фактично локальний український суд з функціями трибуналу», – пояснив він.
Читайте також: Судді «пустилися берега». Андрій Смирнов про Князєва, вплив Портнова, долю судді Вовка і трибунал для Путіна
За словами представника Офісу президента, існує певний скепсис про те, що створення широкого міжнародного механізму може створити прецедент для окремих країн.
«Прецедент, коли за ініціативою якихось третіх країн може бути проведений юридично-правовий аудит різних військових кампаній, в яких ці країни брали участь в минулому. Тому ми будуємо контртези і обґрунтовано доводимо до наших ключових партнерів те, що гібридна модель – вона, по-перше, не працююча, вона неефективна, по-друге, що не слід боятися широкої міжнародної моделі», – наголосив Смирнов.
Росіяни переводять політв’язнів із Криму до таємного СІЗО на Чонгарі – омбудсмен
Російські окупаційні сили відкрили неофіційний слідчий ізолятор у селі Чонгар Херсонської області, куди переводять частину політв’язнів із Криму, повідомив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець у Telegram.
«У селі Чонгар Генічеського району Херсонської області російські загарбники відкрили неофіційний слідчий ізолятор. За інформацією «Кримської правозахисної групи», туди переводять частину політв’язнів із Криму. Як зазначається, туди вже перевели частину політичних вʼязнів, яких утримували у СІЗО №2 Сімферополя. Також там тримають людей, яких затримали з політичних мотивів у Херсонській та Запорізькій областях», – написав Лубінець.
Радіо Свобода не має можливості перевірити інформацію про таємне СІЗО на Чонгарі з інших джерел.
За словами омбудсмена, зокрема, в новому СІЗО – близько 10 затриманих за підозрою в участі в кримськотатарському батальйоні ім. Номана Челебіджіхана. Загалом наразі 181 людину незаконно утримують у Криму і в Росії, каже Лубінець.
Він наголосив, що таке утримання осіб є незаконним.
«Це порушення прав і свобод людини зі сторони окупаційної адміністрації. Всі незаконно ув’язнені, які перебувають у місцях несвободи через сфальсифіковані звинувачення, мають бути звільнені», – додав він.
Нещодавно правозахисна організація «Крим SOS» повідомляла, що з початку окупації Росією Криму щонайменше 18 людей отримали вироки за участь у кримськотатарському батальйоні.
Багато затриманих отримали реальні терміни і вже відбувають покарання у російських в’язницях. Останній вирок оголосили 1 червня – кримчанин отримав два роки позбавлення волі.
ФСБ Росії внесла «кримськотатарський добровольчий батальйон ім. Номана Челебіджіхана» до списку «терористичних організацій» у 2022 році.
Дискусія про створення «кримськотатарського батальйону» у складі структури правоохоронних органів України триває з 2016 року. У Нацгвардії України, яка входить до системи Міністерства внутрішніх справ України, зазначали, що заяви про створення у їхній структурі «кримськотатарського батальйону» залишаються на рівні заяв, які не закріплені законодавчо. Його керівник Ленур Іслямов закликав привласнити «кримськотатарському батальйону імені Номана Челебіджихана» номер військової частини.
Російська авіація атакувала Берислав на Херсонщині, є поранені – ОВА
Російська авіація атакувала Берислав на Херсонщині, поранені дві людини, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
«Ворог вдарив керованими авіабомбами по житловому кварталу міста. Через обстріл пошкоджено приміщення приватного підприємства та близько двадцяти житлових будинків. Поранення дістали двоє людей – 73-річна жінка та 48-річний чоловік», – йдеться у повідомленні.
Постраждалих доставили до лікарні.
Покарання за агресію РФ: в ОП кажуть, що вже 38 країн працюють над механізмом трибуналу
Заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов заявляє, що у світі питання доцільності створення трибуналу над тими, хто розпочав агресію проти України, вже не стоїть, 38 країн вже працюють над механізмом трибуналу.
Про це він заявив в інтерв’ю Радіо Свобода.
«У нас є розуміння, чого ми хочемо і як має виглядати модель трибуналу. Якщо перші пів року нашого адвокатування цієї необхідності створення трибуналу були чисельні дискусії, доволі скептичні, то з другої половини 2022 року більша частина цивілізованого світу прийшла до узагальненого висновку про те, що механізм потрібен. Тобто питання доцільності створення механізму вже не стоїть. Цивілізований світ, зрештою, все більше і більше підходив до висновку про те, що жодних перемовин з такими неадекватами бути не може. І світові дійсно потрібен ефективний механізм притягнення до відповідальності за злочин агресії», – заявив він.
Читайте також: Судді «пустилися берега». Андрій Смирнов про Князєва, вплив Портнова, долю судді Вовка і трибунал для Путіна
За його словами, з осені минулого року для того, щоб перейти до практичних перемовин обговорення моделі, як має працювати цей трибунал, була створена координаційна група, в яку спочатку входило близько 20-ти держав, на сьогодні –вже 38 країн.
«І у нас на столі три робочі версії, як має працювати трибунал. Ми своє слово довели до представників всіх країн, які входять в координаційну групу, про те, що Україна вважає самою ефективною, легітимною, широкою, авторитетною моделлю створення подібного трибуналу – це трибунал, який створюється міжнародною угодою, договором між ООН та Україною», – додав представник Офісу президента.
У МВС прозвітували про стан укриттів, більшість з яких уже перевірили
У Міністерстві внутрішніх справ повідомили, що станом на 5 червня в Україні обстежили 50195 укриттів.
Згідно з повідомленням, це 79% з усього наявного числа.
Повідомляється, що 4679 (9% від перевірених) виявилися зачиненими; 11644 (23% від перевірених) – не придатні до використання.
«Київ. Обстежено 2156 (48%) укриттів, з яких 137 (6% від перевірених) виявилися зачиненими. 804 (37% від перевірених) – не придатні до використання», – повідомили в МВС.
Органи Нацполіції, ДСНС, а також представники місцевої влади продовжують здійснювати перевірку укриттів, додали у відомстві. Загалом обстежити мають 64 143 місця.
Раніше сьогодні мер Києва Віталій Кличко називав цифру: 1664 перевірених укриття. 63% (1005) укриттів перебувають у задовільному стані, 37% (590) – у незадовільному.
Росія в ніч на 1 червня завдала чергового масованого удару по Києву і Київщині. Повітряні сили повідомили, що війська протиповітряної оборони збили всі 10 запущених РФ ракет «Іскандер».
Ракетний удар по Підгородньому: матір загиблої дитини перебуває у важкому стані
Після ракетного удару по передмісті Дніпра, по Підгородненській громаді, в лікарні залишаються 12 людей, матір загиблої дитини перебуває у важкому стані, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Постраждалих у нас 25 людей, серед них є 5 дітей – троє перебувають на стаціонарному лікуванні. Загалом у лікарні перебувають 12 людей, з них одна жінка – у важкому стані, лікарі боряться за її життя. Це матір загиблої дворічної дитини», – розповів в ефірі національного телемарафону.
За його словами, пошуково-рятувальна операція вже завершилася, але розбір завалів триває.
Російські військові завдали удару по передмістю Дніпра ввечері 3 червня. За повідомленням «Суспільного», це сталося ще до оголошення повітряної тривоги в області. Зазвичай це свідчить про використання силами РФ для наземного удару систем ППО С-300 або С-400. Внаслідок цього удару загинула дворічна дівчинка, її тіло 4 червня рятувальники дістали з-під завалів.
Через російський обстріл Херсона загинула людина, ще одна поранена – ОВА
Російські війська вранці обстріляли Херсон, загинула людина, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Близько 10 ранку армія РФ знову обстріляла обласний центр – влучили в одне з підприємств. Через ворожі удари травми несумісні з життям отримав 55-річний охоронець, який перебував на робочому місці», – написав він у телеграмі.
Як повідомила раніше обласна військова адміністрація, російські війська вночі та вранці масовано обстрілювали житлові квартали Херсона, постраждала 47-річна жінка.
За попередніми даними, місто атакували із реактивних систем залпового вогню, а також забороненими запалювальними боєприпасами, що призвело до великої кількості пожеж.
«Через удари армії РФ пошкоджено зо два десятки житлових будинків, гаражі, автомобілі, два освітні заклади. Також окупанти обстріляли один із медичних закладів, в якому на момент атаки знаходилися 135 пацієнтів та 44 медики. Дивом вони не постраждали. У лікарні вибито вікна та двері», – йдеться у повідомленні.
Читайте також: Через російську агресію на Херсонщині та Донеччині минулої доби поранені 5 людей – влада
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
В ООН станом на 14 травня підтвердили загибель 8 836 і поранення 14 985 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Гостя чотирнадцятого епізоду Ірина Рибакова – прес-офіцерка 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр».
У подкасті «Свої серед своїх» Радіо Свобода спілкується із українцями та українками, які стали до лав Сил оборони України у російсько-українській війні.
Попередні випуски можна послухати тут.
Ірина Рибакова служить із 2017-го року. За цей час вона супроводжувала тисячі українських та закордонних журналістів для зйомки військових і сама не раз робила фото, які забирали на обкладинки всесвітньо відомі медіа.
У подкасті говоримо про те, що дратує прес-офіцера, для чого взагалі прес-служби у ЗСУ, а також про значення їхньої роботи у протидії російській пропаганді.
СБУ повідомила про затримання групи агентів ФСБ, які шпигували за «центрами ухвалення рішень»
Служба безпеки повідомила про спецоперацію у декількох областях України, у результаті якої були затримані троє учасників агентурної мережі ФСБ і встановлено особу їх російського «куратора».
«За завданням спецслужби РФ зловмисники шпигували за так званими «центрами прийняття рішень». Зокрема, збирали розвіддані про локації, озброєння та особовий склад Сил оборони у центральній та південній частині України. За кожне виконане завдання російські агенти отримували від агресора до 550 доларів на власні картки. Сума залежала від терміновості і якості виконаної «роботи». Зв’язок із представником російської спецслужби його поплічники підтримували через месенджери», – розповіли в СБУ.
За даними відомства, затримання провели на Вінниччині, у Дніпропетровській області та в Одесі.
«На підставі зібраних доказів слідчі СБУ повідомили затриманим про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану). Наразі зрадники перебувають під вартою. Триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину. Зловмисникам загрожує довічне ув’язнення», – йдеться в повідомленні.
В умовах воєнного стану спецслужби фактично щодня повідомляють про виявлення підозрюваних у колабораціонізмі, підривній діяльності на шкоду Україні, а також агентурних мереж.
Росія розпочала військово-морські навчання в Балтійському морі
Балтійський флот Росії 5 червня почав військово-морські навчання в Балтійському морі.
Як повідомила прес-служба російського військового відомства, у навчаннях, які триватимуть до 15 червня, візьмуть участь близько 3500 військовослужбовців і до 40 кораблів і катерів, до 25 літаків та гелікоптерів, 500 одиниць бойової та спецтехніки.
Водночас 4 червня розпочалися щорічні навчання НАТО «Балтійські операції», у яких беруть участь дев’ятнадцять членів альянсу та кандидат на членство Швеція. У навчаннях задіяно близько шести тисяч солдатів, 50 кораблів та близько 45 літаків.
Ці військово-морські навчання відбуваються на тлі російського повномасштабного вторгнення в Україну.
Україна закликала не вірити інформації РФ про початок контрнаступу ЗСУ
Київ закликає не вірити заяві Міноборони РФ про початок контрнаступу, йдеться в повідомленні Управління стратегічних комунікацій Збройних сил України.
«На російських телеграм-каналах та соцмережах планується посилення навали поширень недостовірної інформації про бойові дії ЗС України. Та й власних формувань. З метою деморалізації українців і введення в оману спільноти (в тому числі власного населення) російські пропагандисти будуть розповсюджувати недостовірну інформацію про контрнаступ, його напрямки та втрати українського війська. Навіть якщо контрнаступу і немає. Для цього заготовлені старі відео та фото, які показують підбиту техніку, загиблих та полонених. А також інші фейкові матеріали», – повідомляє Стратком.
У Міноборони РФ раніше заявили, що вранці 4 червня українська армія пішла в атаку на п’ятьох ділянках фронту. У відомстві стверджують, що спроба наступу нібито була марною.
Напередодні Міноборони України опублікувало ролик, в якому від імені українських військових звернулося з проханням дотримуватись інформаційної тиші. У ньому йдеться, що наступ ЗСУ розпочнеться без оголошення. Таку ж заяву зробила у неділю заступниця міністра оборони Ганна Маляр.
У США тривають праймеріз – попередні вибори або виборча кампанія представників партій на право брати участь у призначених на листопад 2024 року президентських виборах. Аж сім представників Республіканської партії уже пробують свої сили, конкуруючи з Дональдом Трампом. Російська служба Голосу Америки зібрала тези, які озвучують учасники республіканських праймеріз про російсько-українську війну.
Кандидатка у президенти від Республіканської партії, колишня постійна представник США в ООН Ніккі Гейлі, 4 червня розкритикувала 45-го президента США Дональда Трампа та губернатора Флориди Рона ДеСантіса – своїх суперників на республіканських праймериз – за їх відмову прямо відповідати на запитання про те, чи хочуть вони перемоги України у війні із Росією.
Виступаючи на нещодавній зустрічі з виборцями, яка транслювалася в ефірі CNN, Дональд Трамп, фаворит на висування у президенти від республіканців, заявив, що хоче припинення військових дій, додавши, що він може зробити так, щоб Україна та Росія підписали мирну угоду.
Сунак у США лобіюватиме призначення Воллеса генсеком НАТО – ЗМІ
Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак під час переговорів із президентом США Джозефом Байденом лобіюватиме призначення британського міністра оборони Бена Воллеса на посаду нового генерального секретаря НАТО.
Як пише британське видання The Sun, кампанія, спрямована на те, щоб міністр оборони Бен Воллес став наступним главою західного альянсу, активізується на переговорах прем’єр-міністра з президентом США цього тижня.
Нещодавно видання Politicо припускало, що наступним очільником НАТО може стати прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.
Термін повноважень нинішнього генсека НАТО Єнса Столтенберга закінчується наприкінці вересня.
Латвія передала Україні 66 автомобілів, конфіскованих у п’яних водіїв
Латвія передала Україні 66 автомобілів, конфіскованих у п’яних латвійських водіїв, повідомило видання Delfi. Згідно з повідомленнями, це дані на 1 червня. У березні повідомлялося про перші 18 автомобілів, відправлених до України.
Поправки до закону про підтримку цивільного населення України, які дозволяють передавати машини, конфісковані у п’яних водіїв, у власність українського уряду, було ухвалено у Латвії у лютому цього року. Рішення про передачу автомобілів у кожному випадку ухвалює уряд.
«Зараз ми можемо реалізувати конфісковані у п’яних водіїв транспортні засоби, продавши їх, здавши на переробку або розібравши на запчастини, однак ми бачимо, що за нинішніх умов вони були б корисною підтримкою для народу України», – пояснював ухвалене рішення голова комісії з оборони, внутрішніх справ та запобігання корупції Раймонд Бергманіс.
У листопаді 2022 року в Латвії набрав чинності закон, що дозволяє вилучати автомобілі: це відбувається у випадку, якщо у водія виявили понад 1,5 проміле алкоголю або сліди наркотиків у крові, а також, якщо він відмовився від перевірки на наявність в організмі таких речовин. Конфісковані машини зберігаються на стоянках Держагентства постачання по всій Латвії, потім виставляються на аукціон Служби державних доходів.