Російські війська вдарили керованою авіабомба по прифронтовому Оріхові Запорізької області, загинули чотири людини, ще одинадцять поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Юрій Малашко.
За його словами, російська атака сталася під час видачі гуманітарної допомоги у житловому кварталі міста.
«Чотири людини загинули на місці: жінки 43, 45, 47 років та 47-річний чоловік. Одинадцять оріхів’ян госпіталізували з пораненнями різного ступеня тяжкості», – написав він у телеграмі.
Також, за даними голови ОВА, противник здійснив 36 прицільних ударів по 10 мирних населених пунктах Запорізької області: 5 обстрілів з РСЗВ Левадного та Новодарівки, 30 артобстрілів по Гуляйполю, Залізничному, Новоданилівці, Ольгівському, Червоному, Малинівці.
В Новоданилівці поранення отримав 65-річний чоловік, йому надали медичну допомогу.
Російські війська практично щодня обстрілюють частину області Запорізької області. При цьому Москва заперечує обстріли цивільного населення в Україні.
ООН станом на 30 червня підтвердила загибель 9 177 і поранення 15 993 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Серед них – 535 загиблих і 1095 поранених дітей.В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
Уночі війська РФ вдарили балістикою по Миколаєву – Кім
Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім повідомив про нічну атаку військ РФ по Миколаєву.
«10 липня близько 01:00 місто зазнало ракетної атаки. Ворог застосував балістику. Удар було завдано по об’єкту інфраструктури, імовірно, ракетою «Іскандер-М». Детальна інформація уточнюється», – написав Кім у Telegram.
Про те, що вночі армія РФ завдала чергового ракетного удару по Миколаєву повідомляв у ранковому зведенні Генштабу ЗСУ – без деталей.
Російські війська постійно обстрілюють Миколаївську область.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних, попри наявність свідчень і доказів цього.
Генштаб ЗСУ: Росія втратила за добу близько 440 військових на війні в Україні
Росія втратила у повномасштабній війні проти України 234 480 своїх військових, заявив вранці 10 липня Генеральний штаб Збройних сил України.
Зокрема, за останню добу, загинули 440 російських солдатів, йдеться в повідомленні.
У Генштабі також навели дані щодо інших втрат РФ у війні:
- танки ‒ 4085 (сім– за останню добу)
- бойові броньовані машини ‒ 7966 (+2)
- артилерійські системи – 4371 (+5)
- РСЗВ – 668
- засоби ППО ‒ 414 (+1)
- літаки – 315
- гелікоптери – 309
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 3686 (+1)
- крилаті ракети ‒ 1271
- кораблі /катери ‒ 18
- автомобільна техніка й автоцистерни – 6937 (+8)
- спеціальна техніка ‒ 632 (+4).
Командувач британської армії адмірал Ентоні Радакін заявив під час слухань у парламенті Великої Британії 5 липня, що Росія втратила вже близько половини бойового потенціалу своєї армії на війні проти України.
Станом на 7 липня Російська служба Бі-Бі-Сі і «Медіазона» спільно з командою волонтерів, користуючись відкритими даними, встановили імена 27 423 російських військовослужбовців, які загинули під час війни Росії проти України.
Автори дослідження також зазначають, що це «мінімальна оцінка російських втрат», а реальне число – «напевно вище».
Реальна цифра втрат, за оцінками авторів дослідження, може бути щонайменше вдвічі більшою. Таким чином, кількість загиблих, за найконсервативнішою оцінкою, може становити 55 тисяч осіб. Безповоротні втрати Росії з урахуванням тих, хто зазнав тяжкого поранення чи загинув, можуть становити щонайменше 247 тисяч осіб.
Росія не повідомляє офіційних даних про своїх загиблих й інші втрати регулярно. Міністерство оборони Росії востаннє звітувало про втрати 21 вересня 2022 року, повідомивши про загибель 5937 осіб.
Україна також не розголошує дані про свої втрати. У березні 2023 року американська газета The Washington Post із посиланням на неназваних американських та європейських офіційних осіб написала, що втрати України у війні нібито становлять 120 тисяч загиблих і поранених солдатів. Секретар парламентського Комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко назвав ці дані перебільшеними.
ГУР анонсує «час відплати». Як звільняли командирів оборони Маріуполя? Переддень саміту НАТО
- Повернення оборонців Маріуполя з Туреччини додому. Як Україні вдалося домогтися звільнення військових командирів, які за умовами обміну мали б бути в Туреччині до кінця війни? Та чи дійсно Росія була не в курсі?
- Зеленський ще не вирішив, чи поїде на саміт НАТО у Вільнюс, а держави Альянсу тим часом «несамовито» готують рішення про «гарантії безпеки» для України, пише видання «Політіко». То чого чекати від події, яка може змінити світову безпеку?
- На Бахмутському напрямку російські сили перебувають в обороні, каже заступниця міністра оборони Ганна Маляр. А командувач Сухопутних військ Олександр Сирський говорить про пастку для російських військ. Що відбувається на флангах Бахмуту та як там будуть розвиватися події далі – почуємо в аналізі від військового.
- Президент США Джо Байден обговорить із прем'єр-мінстром Великої Британії Ріші Сунаком надання Україні касетних боєприпасів, відзначає ВВС. Чому ці боєприпаси можуть стати каменем розбрату між союзниками України та як допоможуть українським військовим на фронті?
Про це та інше дивіться в ефірі програми «Свобода.Ранок» на @Радіо Свобода
Німеччина не повинна блокувати відправку США касетних боєприпасів в Україну – Штайнмаєр
Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр вважає, що його країна не повинна блокувати відправку Сполученими Штатами касетних боєприпасів в Україну.
«Позиція Німеччини проти використання касетних боєприпасів як ніколи виправдана. Але ми не можемо в нинішній ситуації блокувати Сполучені Штати», – заявив Штайнмаєр в інтерв’ю німецькому телеканалу ZDF.
Якщо Україна більше не матиме засобів для самозахисту або якщо ті, хто підтримує країну, відступлять, «це буде кінець України», – сказав президент Німеччини, чиї повноваження є здебільшого церемоніальними.
Минулого тижня Сполучені Штати оголосили про нову військову допомогу для підтримки української армії у протистоянні російському вторгненню. У новому пакеті, серед іншого, є касетні боєприпаси. Це рішення викликало критику з боку неурядових організацій і збентежило кілька європейських країн.
У багатьох країнах, особливо в Європі, діє заборона на використання касетних боєприпасів. Це визначено конвенцією від 2008 року, сторонами якої не є ні США, ні Україна.
Штайнмаєр нагадав, що хоч Німеччина є підписантом цієї конвенції, його країна повинна продовжувати «стояти поруч з жертвами» війни в Україні.
Раніше речник німецького уряду заявив, що рішення США надіслати касетні боєприпаси не є легковажним, і вказав, що Росія вже використовувала таку зброю на території України. Франція та Велика Британія висловили свою незгоду з використанням цієї зброї, але також поділилися своїм розумінням рішення Сполучених Штатів щодо допомоги Україні.
Українська влада запевнила, що касетні боєприпаси будуть використовуватися для деокупації і щодо них буде вестися ретельний облік.
Високі ставки у Вільнюсі. Чи виправдає саміт НАТО очікування України?
Історичне роздоріжжя, на якому опинилася Україна, поставивши перед союзниками НАТО питання руба щодо свого майбутнього членства, зробило Вільнюський саміт чи не найрезонанснішою політичною подією року.
Україна незворотно рухатиметься до НАТО чи поки лишатиметься за порогом відкритих дверей? Стане ясно невдовзі в Литві, чия влада не сумнівається: цей саміт запам’ятають. Але чим саме – проривними рішеннями чи, як каже литовський топ-дипломат Габріелюс Ландсбергіс, згаяними можливостями, – вочевидь, до останнього лишатиметься інтригою.
Чого чекати від саміту Україні? Читайте про це за лінком
Байден заявив, що війна має закінчитися до того, як Україна зможе вступити в НАТО
Президент США Джо Байден, який має намір взяти участь у саміті НАТО цього тижня, заявив в інтерв’ю CNN 9 липня, що Україна поки не готова до членства в Альянсі. За його словами, війна з Росією має завершитися до того, як Києву буде надіслане запрошення приєднатися до Альянсу.
Президент сказав, що, хоча ще занадто рано приймати Україну в Альянс, Сполучені Штати і їхні союзники по НАТО продовжать надавати Києву зброю, необхідну для захисту від неспровокованого російського вторгнення.
«Не думаю, що в НАТО є одностайність щодо того, чи варто приймати Україну в родину НАТО зараз, в цей момент, посеред війни», – сказав Байден в інтерв’ю CNN.
Він зазначив, що членство країни в НАТО означає, що всі його члени захищають кожен дюйм території, яка є територією Альянсу. «Це зобов’язання, яке ми усі взяли на себе, незважаючи ні на що. Якщо триває війна, то ми усі воюємо. Ми воюємо з Росією, якщо це так», – пояснив він.
«Думаю, що ми повинні прокласти раціональний шлях для України, щоб вона могла претендувати на вступ до НАТО», – сказав Байден.
Трохи згодом 9 липня стало відомо, що Байден провів телефонну розмову з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом. Йшлося про заявку Швеції на вступ до НАТО. Канцелярія турецького лідера також повідомила, що сторони обговорили постачання винищувачів F-16 і статус України в НАТО.
7 липня президент України Володимир Зеленський заявив, що очікує єдності серед країн-членів НАТО і хоче побачити конкретні кроки щодо заявки України на членство в Альянсі.
Саміті НАТО проходитиме 11-12 липня у Вільнюсі (Литва).
Путін опинився у незручному становищі через рішення не карати ПВК «Вагнер» за заколот – ISW
Рішення президента Росії Володимира Путіна не розправлятися з ПВК «Вагнер» і не переслідувати учасників заколоту ставить його самого і його підлеглих у незручне становище. Про це йдеться у черговому огляді американсього Інституту вивчення війни (ISW).
Американські аналітики вказують, що, за повідомленнями, ПВК «Вагнер» все ще вербує нових членів у Росії, в той час як Міністерство оборони РФ проводить конкурентну кампанію з вербування «вагнерівців» для підписання контрактів із відомством.
«Рішення Путіна не розпускати «Вагнер» – раніше найбільш боєздатну силу Росії – ускладнює для Путіна та інших російських силових гравців розуміння того, як взаємодіяти з «Вагнером», його лідерами і бійцями», – йдеться в огляді.
Військова компанія «Вагнер» Євгена Пригожина здійснила спробу збройного заколоту в Росії 24 червня через нібито намір Кремля розпустити угруповання. Зрештою Пригожин заявив про відмову від руху на Москву, що його підлеглі «йдуть у зворотному напрямку до польових таборів».
Після цього російські медіа повідомили, що кримінальну справу проти засновника «Вагнера» через збройний заколот у Росії закрили. Президент РФ Володимир Путін 26 червня заявив, що учасники угруповання мають вибір: підписати контракт зі збройними силами Росії, залишити службу чи «піти в Білорусь», куди, за повідомленнями, вирушив Пригожин.
Сам Пригожин у першому коментарі після припинення «походу на Москву» заявив, що його метою була демонстрація протесту проти ліквідації компанії «Вагнер», а не повалення влади в Росії.
На чотирьох напрямках фронту тривають важкі бої – Генштаб
У Генеральному штабі Збройних сил України повідомили, що упродовж минулої доби на фронті було близько 30 бойових зіткнень.
«Противник і надалі зосереджує основні зусилля на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках, тривають важкі бої», – йдеться у ранковому зведенні.
У Генштабі також розповіли, що на одному з полігонів східного воєнного округу Алтайського краю РФ проходять підготовку понад 300 осіб, які підписали контракт із ЗС РФ.
«Серед новобранців є особи з числа колишніх ув’язнених, чоловіки низького соціального статусу без особистих документів, наркозалежні та хворі на гепатит. Більшість вказаних осіб вже звернулась до медичних закладів, щоб спробувати відтермінувати свою відправку в райони бойових дій на території України», – йдеться в повідомленні.
Перевірити ці дані з інших джерел в умовах війни не є можливим.
Розпочалася п’ятсот друга доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти України.
Рішень про участь Зеленського у саміті НАТО ще не ухвалено – Стефанішина
Наразі ще немає остаточного рішення щодо участі президента України Володимира Зеленського у саміті НАТО у Вільнюсі, зазначила віцепрем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в інтерв’ю «Європейській правді».
«Ми до кінця не розуміємо формату всіх зустрічей у Вільнюсі, але і до кінця не розуміємо рішень, які будуть фізично покладені на стіл», – заявила Стефанішина.
Крім цього, вона зазначила, що Україна не знає, чого очікувати у фінальних документах: «тобто моделюємо ситуацію: Вільнюс, відбувається засідання Ради Україна – НАТО, виступ президента на самому саміті. На столі перед лідерами лежать фінальні документи, які пропонують ухвалити з результатами саміту. От ми зараз не знаємо, що буде в цих документах».
Зазначається, що від фінальних документів залежатиме, чи поїде Зеленський на саміт.
«Весь цей тиждень і попередні місяці ми провели в комунікації з союзниками. Президент здійснив низку візитів особисто. Він поїхав у Туреччину вести відповідні перемовини. І його роль, я думаю, буде визначальна і у рішеннях, які можуть бути ухвалені щодо Швеції. Це дуже важливо. Тому що ми думаємо не тільки за себе, а і за друзів, скажімо так. І тривають перемовини, які веде Єрмак по гарантіях безпеки. Триває робота по фінальних документах. Ніяких рішень ще не ухвалено», – додала вона.
Саміт НАТО у Вільнюсі пройде 11–12 липня. Як повідомив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ у коментарі виданню Welt, НАТО на саміті ухвалить пакет довготривалої допомоги Україні. Але, як заявив він 19 червня, лідери НАТО не будуть запрошувати Україну приєднатися до Альянсу на саміті у Вільнюсі в липні.
Президент України Володимир Зеленський 30 вересня 2022 року повідомив, що Україна подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою.
Нещодавно він наголосив, що «Україна хотіла б отримати запрошення на вступ до НАТО на саміті у Вільнюсі».
Маляр щодо контрнаступу на півдні: ЗСУ закріплюються на досягнутих рубежах
На Мелітопольському та Бердянському напрямках наступу Сил оборони наразі тривають «гарячі бої», розповіла заступниця міністра оборони Ганна Маляр у телеграмі.
«Триває процес закріплення на досягнутих рубежах. Наші (українські військові – ред.) проводять аеророзвідку місцевості, займаються розмінуванням місцевості та завдають вогневого ураження артилерією по виявлених цілях противника, здійснюють заходи контрбатарейної боротьби, у готовності до продовження наступальних дій», – зазначила Маляр.
8 липня минуло 500 днів, відколи РФ почала і продовжує повномасштабну неспровоковану війну проти України.
Зеленський припустив, що «Путін захоче переговорів, коли ЗСУ дійдуть до Криму»
Російський президент Володимир Путін захоче переговорів, коли ЗСУ дійдуть до Криму, таке припущення висловив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю ABC News.
Як зазначають журналісти видання, Зеленський не заперечив повідомлення Washington Post про те, що українські чиновники сказали директору ЦРУ Вільяму Бернсу під час нещодавньої поїздки до Києва, що «мета контрнаступу полягає в тому, щоб підійти до кордону з Кримом, а потім змусити російського диктатора розпочати переговори».
Відповідаючи на запитання журналіста, чи дійсно «можливо» змусити Путіна піти на переговори, Зеленський сказав, що «це абсолютно логічне припущення».
«Ну, це абсолютно зрозуміла, логічна риторика, що в той момент, коли Україна досягне адміністративного кордону з тимчасово окупованим Кримом, дуже ймовірно, що Путін буде змушений шукати діалогу з цивілізованим світом, на відміну від того, як це було до повномасштабного вторгнення, тому що він буде ослаблений», – сказав президент.
Кулеба поспілкувався з держсекретарем США перед самітом НАТО
Голова Міністерства закордонних справ Дмитро Кулеба провів розмову з держсекретарем США Ентоні Блінкеном, повідомляє пресслужба українського відомства.
За даними міністерства, під час розмови Кулеба обговорив з Блінкеном майбутній саміт НАТО, який відбудеться наступного тижня у Вільнюсі.
«Працюємо над тим, щоб фінальні рішення Вільнюського саміту стали перемогою для України, НАТО та глобальної безпеки», – додали в МЗС.
Саміт НАТО у Вільнюсі пройде 11-12 липня.
Армія РФ вдарила по Нікополю, понівечені будинки та лінія електропередач
У неділю, 9 липня, армія РФ вдарила з важкої артилерії по Нікополю, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Місцеві вціліли. А от їхнє майно – пошкоджене», – написав він.
За інформацією місцевого чиновника, були понівечені чотири приватні будинки та стільки ж господарських споруд, крім того, побита й лінія електропередач.
Російські війська регулярно обстрілюють Нікополь, який розташований на правому березі Дніпра у прямій досяжності російської артилерії, дислокованої на окупованому лівобережжі Дніпра в Запорізькій області.
Обстріл Берислава: снаряд влучив у лікарню, постраждав її директор
Російські військові 9 липня вдарили по місту Берислав на Херсонщині, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
Місцева влада каже, що в результаті обстрілу один зі снарядів влучив поблизу місцевої лікарні, через що постраждав директор медзакладу.
«45-річний чоловік отримав контузію. Йому оперативно надали допомогу. Наразі його життю та здоров’ю нічого не загрожує», – розповіли в ОВА.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 14 травня підтвердили загибель 8 836 і поранення 14 985 цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. В організації наголошують, що реальне число жертв є значно вищим.
«Яким треба бути ідіотом, щоб зайти однією ротою» – комбриг Павло Федосенко про битву за Харків
З початком повномасштабної війни Росії проти України Харків став одним із основних напрямків удару армії РФ. Танки окупантів були на околицях міста вже в перший день вторгнення. Проте взяти обласний центр вони так і не змогли. Більш того – восени минулого року ЗСУ практично повністю звільнили Харківську область.
Про основні етапи битви за Харків, можливі ризики для регіону та про нинішній український наступ загалом ми поговорили з Павлом Федосенком – командиром 92 окремої механізованої бригади, героєм України, офіцером, який організував оборону міста, а зараз стримує атаки армії РФ на сході Харківської області. Читайте і дивіться про це тут
Генштаб ЗСУ: за добу відбулось 27 бойових зіткнень
Армія РФ зосередила свої основні засилля на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках фронту, за добу відбулось 27 бойових зіткнень, йдеться в вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ.
«Протягом доби ворог завдав 27 авіаційних ударів, здійснив 37 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях українських військ та населених пунктах. На жаль, є загиблі та поранені серед мирного населення, руйнувань зазнали житлові будинки та інша цивільна інфраструктура», – кажуть військові.
Також відомо, що авіація сил оборони за добу завдала одного удару по району зосередження особового складу армії РФ.
«Підрозділи ракетних військ і артилерії протягом доби уразили два райони зосередження живої сили, озброєння та військової техніки, два артилерійських засоби на вогневих позиціях та дві станції радіоелектронної боротьби російських загарбників», – підсумували в Генштабі.
На Херсонщині через детонацію вибухівки постраждали двоє людей – влада
На Херсонщині через детонацію вибухівки постраждали двоє людей, йдеться в повідомленні обласної військової адміністрації.
Місцева влада уточнила, що інцидент стався у Тягинці.
За попередньою інформацією, двоє чоловіків, 35 та 27 років, намагалися розібрати невідомий вибухонебезпечний предмет. Той здетонував, через що місцеві жителі дістали травми.
Обох потерпілих з уламковими пораненнями рук та ніг доставили у лікарню Херсона. Лікарі надають їм медичну допомогу, уточнили в ОВА.
Місцева влада регулярно повідомляє про випадки підриву цивільних на вибухових пристроях, зокрема, в деокупованих Херсонській та Харківській областях.
За даними ДСНС, потенційно небезпечними через замінування є третина від загальної площі України.
Росія: губернатор Брянської області каже про «ракетну атаку»
На Брянську область РФ начебто було здійснено «ракетну атаку», йдеться в заяві губернатора Олександра Богомаза.
«Сьогодні (9 липня – ред.) силами ППО Збройних сил РФ було збито дві ракети. Унаслідок падіння однієї з ракет повністю зруйновано пилораму в селищі Битош», – заявив він.
За словами губернатора, постраждалих немає, на місці працюють оперативні служби.
Представники влади Бєлгородської, Брянської і Курської областей Росії, які межують з Україною, регулярно заявляють про обстріли. В атаках вони звинувачують українську армію. Українське командування обстріли не коментує.
Зеленський про зустріч із Дудою у Луцьку: обговорили майбутній саміт НАТО
Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі у Луцьку зі своїм польським колегою Анджеєм Дудою обговорив майбутній саміт НАТО у Вільнюсі.
Зеленський у своєму твіттері також поінформував, що вони «домовилися діяти разом, щоб отримати якнайкращий результат для України».
Раніше 9 липня стало відомо, що у Луцьку президент Володимир Зеленський зустрівся зі своїм польським колегою Анджем Дудою для вшанування жертв Волинської трагедії.
Саміт НАТО у Вільнюсі пройде 11-12 липня.