Рада відкликала Шуфрича з посади голови комітету з питань свободи слова
Верховна Рада відкликала народного депутата Нестора Шуфрича з посади голови парламентського комітету з питань свободи слова, повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
Це рішення підтримали 258 парламентарів.
«Парламент зняв Нестора Шуфрича з посади голови Комітету ВРУ з питань свободи слова. Він залишається одним з трьох членів цього «потужного» Комітету. А поки в.о. Голови Комітету з свободи слова стане Євген Брагар», – написав Железняк у телеграмі.
Також про зняття Шуфрича з посади голови комітету повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.
Днями в парламенті зареєстрували проєкт постанови №10070 про відкликання Шуфрича з посади голови комітету з питань свободи слова.
15 вересня суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для Нестора Шуфрича, якого підозрюють у державній зраді.
Перед цим у народного депутата члена депутатської групи «Платформа за життя та мир» провели обшуки.
Служба безпеки повідомила, що спільно з Державним бюро розслідувань та Офісом генпрокурора «зібрала аргументовану доказову базу про антиукраїнську діяльність» чинного народного депутата Нестора Шуфрича.
У відомстві підтвердили раніше поширену інформацію про те, що Шуфрич «тісно співпрацював і виконував завдання колишнього секретаря РНБО Володимира Сівковича, агента ФСБ, завдання якого – координація російської агентури в Україні».
Верховна Рада схвалила закон про е-декларування з урахуванням вето Зеленського
Верховна рада схвалила закон про е-декларування з урахуванням вето президента Володимира Зеленського. Електронні декларації відкриють, повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
Нардепи ухвалили відповідне рішення на засіданні 20 вересня. Пропозицію президента підтримав 341 парламентар.
«Триває планова робота» – у ГУР прокоментували повідомлення про вибухи в Криму
У Головному управлінні розвідки Міноборони прокоментували повідомлення про вибухи в окупованому Криму.
«Триває планова робота українських Сил безпеки і оборони по військових об’єктах окупантів на тимчасово окупованих територіях, в тому числі в українському Криму. Зовсім скоро деталі будуть оприлюдненні Генеральним штабом», – розповів представник ГУР Андрій Юсов в ефірі національного телемарафону.
Він зауважив, що останніми днями є дуже багато новин з Криму.
«Це все в рамках одного комплексу заходів. Всі ці заходи – результативні, повірте», – заявив представник ГУР.
За його словами, на цьому етапі метою заходів є послаблення агресора, оскільки Крим досі використовується РФ як певний логістичний хаб, зокрема для перекидання на інші ділянки фронту сил і засобів.
«Для того, щоб цей логістичний хаб зруйнувати, застосовуються і реалізуються певні операції і на морі, і на суші, і в повітрі. Далі буде», – додав Юсов.
Раніше у соцмережах повідомили про звуки вибухів в окупованому Севастополі, з боку військового аеродрому Бельбек. Також повідомлялося, що в Південній бухті Севастополя, а також в Інкермані військові РФ застосували димову завісу. Окупаційна влада заявила про роботу ППО.
У Польщі планують скоротити виплати для українських біженців. Що відомо?
Українським біженцям у Польщі можуть скоротити деякі види соціальної допомоги. Анонсовані зміни очікуються вже наступного року. Про це пише Bloomberg, посилаючись на польських урядовців.
Обмеження, прогнозує видання, ймовірно стосуватимуться вимог щодо проживання, надання дозволів на роботу, вільний доступ до шкіл, медзакладів.
«Ці правила просто втрачають силу наступного року. Я думаю, що регламент не буде розширено значною мірою», – сказав речник польського уряду Пьотр Мюллер телеканалу Polsat.
Станом на червень цього року у Польщі офіційно зареєстровано 975 тисяч українських мігрантів, за даними Євростату.
Експертка Центру економічної стратегії Дарія Михайлишина в інтерв’ю Радіо Свобода зазначила:
«У Польщі найбільш поширеною соціальною виплатою є виплата на дітей, яку, в принципі, отримують як українці, так і поляки. І цих виплат недостатньо для життя. Наприклад, у травні 62% українців, які перебувають в Польщі, сказали, що їм соціальних виплат не достатньо навіть для закриття базових потреб»
За словами заступниці міністра сім’ї та соціальної політики Польщі Анни Шмідт, країна вже витратила близько 2,4 мільярда злотих або 550 мільйонів доларів на допомогу українським сім’ям, які, рятуючись від війни, переїхали у Польщу...
Верховна Рада ухвалила в першому читанні зміни до бюджету
Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт про внесення змін до закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони, повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.
За інформацією відомства, законопроєктом передбачено збільшення видатків державного бюджету на 328,5 млрд грн, зокрема, за загальним фондом – на 322,5 млрд грн та спеціальним фондом 6,0 млрд грн (шляхом збільшення надходжень у рамках програм бюджетної підтримки Європейського Союзу) для забезпечення реалізації проєктів щодо відновлення інфраструктури.
У Мінфіні також проінформували, що запропоноване збільшення видатків передбачається здійснити шляхом скорочення видатків загального фонду з урахування пропозицій головних розпорядників коштів на загальну суму 11,4 млрд грн, зокрема враховано економію коштів з обсягу платежів з обслуговування державного боргу на 10,7 млрд грн, збільшення доходів на 26,1 млрд грн (загальний фонд – 20,1 млрд грн, спеціальний фонд – 6,0 млрд грн – шляхом збільшення надходжень в рамках програм бюджетної підтримки Європейського Союзу). Також шляхом збільшення обсягу державних запозичень загального фонду на 298,8 млрд грн.
При цьому збільшено обсяг платежів з погашення державного боргу на 8,2 млрд грн, в тому числі погашення внутрішнього боргу збільшене на 23,6 млрд грн, погашення зовнішнього боргу зменшене на 15,4 млрд гривень.
Крім того, в законопроєкті передбачена бюджетна програма Міненерго для фінансової підтримки суб’єктам підприємництва паливно-енергетичного комплексу в обсязі 350 млн грн.
До восьми зросло число жертв російського обстрілу Купʼянська – Синєгубов
На місці вибуху в Купʼянську завершилися оперативні роботи екстрених служб, число загиблих зросло, повідомив 20 вересня голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
«На жаль, знайдені тіла ще двох загиблих цивільних чоловіків. Наразі загальна кількість жертв російського удару по Купʼянську становить вісім людей – шестеро чоловіків та двоє жінок. Двоє загиблих – волонтери, які евакуйовували людей. Окупанти цинічно завдали удару ракетою «Гром-Е1». Наразі правоохоронці розслідують усі обставини російського злочину», – написав Синєгубов у телеграмі.
«Народний супутник» допоміг знищити російські кораблі в Севастополі – ГУР
Атака на Севастопольську бухту 13 вересня, під час якої були пошкоджені російський десантний корабель «Мінськ» та підводний човен «Ростов-на-Дону», були здійснені завдяки розвідувальним даним, зібраним космічним апаратом ICEYE, повідомило 20 вересня Головне управління розвідки Міноборони України.
Супутник, створений фінською аерокосмічною компанією ICEYE, передав українській розвідці рік тому волонтер Сергій Притула. Гроші на його купівлю жертвували громадяни України.
«Упродовж цього року «народний супутник» приніс безліч користі в нашій боротьбі за свободу – його можливості дозволяють нам щодня отримувати критично важливі для бойових операцій розвідувальні дані та спалювати тонни ворожої смертоносної техніки», – йдеться в заяві ГУР.
В окупованому Криму повідомляють про звуки вибухів. Развожаєв заявив про роботу ППО
У соцмережах повідомляють про звуки вибухів в окупованому Севастополі.
Також повідомляється, що в Південній бухті Севастополя, а також в Інкермані військові РФ застосували димову завісу.
Кримські телеграм-канали пишуть про звуки вибухів з боку військового аеродрому Бельбек. Також повідомляється про роботу російської ППО в районі селища Чорноморське.
Моравецький застеріг, що Польща може накласти ембарго на чергові агропродукти з України
Польща накладе ембарго на чергові українські агропродукти, якщо влада країни «підійматиме градус напруги у суперечці навколо збіжжя», зазначив очільник польського уряду Матеуш Моравецький в ефірі Polsat News.
Відповідним чином польський чиновник відповів на запитання щодо ставлення Варшави до планів Києва по запровадженню ембарго на імпорт польських овочів до України як дзеркального кроку на ембарго українського збіжжя до Польщі.
«Я попереджаю українську владу: якщо вони загострюватимуть цей конфлікт таким чином, то ми додаватимемо чергові продукти (з України – ред.) під заборону на ввезення на територію Польщі», – заявив Моравецький.
Він зазначив, що «Польща зробила дуже багато для України, яка бореться з російським агресором, а тому очікує від Києва на розуміння інтересів Польщі».
«Це означає, що, звича
«Зернове яблуко розбрату» між Україною і Польщею: аргументи сторін
Чому українське зерно стало «яблуком розбрату» між Україною і Польщею, яка з перших днів повномасштабної війни Росії проти України є одним із найголовніших союзників і є країною, яка перша прийняла мільйони українських біженців? У чому суть проблеми? Та як її можна з користю для обох країн вирішити? Про це Радіо Свобода в ефірі програми Свобода. Ранок розпитало Тараса Качку, заступника міністра економіки України та Лукаша Адамського, заступника директора Центру діалогу імені Юліуша Мєрошевського.
- Із початку травня 2023 року Єврокомісія за наполяганням Польщі, Угорщини, Болгарії, Словаччини та Румунії заборонила імпорт до цих країн українських пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику
- 15 вересня 2023 року Єврокомісія оголосила, що не продовжуватиме тимчасові обмеження щодо українського зерна, оскільки «Україна погодилася запровадити будь-які правові заходи (зокрема, наприклад, систему ліцензування експорту) протягом 30 днів,... щоб запобігти будь-яким викривленням ринку в сусідніх державах-членах».
- Польща, Угорщина та Словаччина заявили після цього, що одноосібно блокуватимуть імпорт української агропродукції до своїх країн. І припинили участь у Координаційній платформі, яка була створена під егідою Єврокомісії для розв'язання цього питання.
- 15 вересня міністр економічного розвитку і технологій Польщі Вальдемар Буда написав у твітері, що його країна «безстроково забороняє агроімпорт із України в односторонньому порядку».
- Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив 18 вересня, що уряд України пропонує ЄС та країнам-сусідам – Польщі, Угорщині, Словаччині – компроміс щодо української агропродукції, а у Міністерстві економіки України повідомили, що подали позов до Світової організації торгівлі проти цих країн.
- «Якщо Польща та Угорщина не погодяться на узгоджені з Єврокомісією заходи та не скасують односторонні заборони щодо наших товарів, ми ухвалимо рішення про заборону імпорту до України певних категорій товарів із зазначених країн», – написав голова українського уряду Шмигаль у Телеграм.
- Польща накладе ембарго на чергові українські агропродукти, якщо влада країни «підійматиме градус напруги у суперечці навколо збіжжя», заявив очільник польського уряду Матеуш Моравецький в ефірі Polsat News.
Міжнародний кримінальний суд зазнав хакерської атаки
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі (МКС) зазнав хакерської атаки минулого тижня, повідомляє агентство Reuters.
У МКС розповіли, що виявили «незвичайну активність» у компʼютерній мережі. Представник організації відмовився коментувати, наскільки масштабною була атака та чи була небезпека повністю усунена. У МКС також не коментували, хто може стояти за атакою.
«Було вжито негайних заходів для реагування на цей інцидент кібербезпеки та помʼякшення його наслідків», – сказано в заяві МКС.
Джерело видання NOS заявило, що в результаті атаки було вкрадено велику кількість конфіденційних документів. У МКС цю інформацію не підтвердили.
Представник організації заявив виданню, що атака розслідується у співпраці з владою Нідерландів.
Розгляд позову України до РФ у Гаазі: Німеччина переконана, що суд має юрисдикцію розглядати справу
У Міжнародному суді ООН в Гаазі в середу, 20 вересня, під час розгляду справи про геноцид у позові України проти Росії виступають 32 держави, які вирішили долучитися до процесу. Першою слово взяла Німеччина та відкинула всі заперечення Росії щодо відсутності юрисдикції суду розглядати справу.
«На момент порушення справи Україна і Росія, безсумнівно, дотримувалися діаметрально протилежних поглядів щодо того, чи несе Україна відповідальність за акти геноциду на своїй території», – зазначила представниця від Німеччини Вібке Рюкерт, уповноважена з міжнародного права дипломатка у Міністерстві закордонних справ Німеччини.
Цей аргумент прозвучав у відповідь на заперечення від Росії, висунуті під час слухань 18 вересня, що позов є «безнадійно помилковим» і суперечки щодо геноциду між Україною та Росією немає, а відтак немає підстав і обговорювати Конвенцію щодо запобігання геноциду у Міжнародному суді.
«Запобігання геноциду і покарання за нього – предмет і мета конвенції. Однак Україна не звинувачує Росію у вчиненні геноциду. Україна також не звинувачує Росію в нездатності запобігти геноциду або покарати за нього. Навпаки, Україна стверджує, що геноциду не було. Вже одного цього має бути достатньо для відхилення справи», – заявив представник Росії, посол РФ в Міжнародному Суді ООН Геннадій Кузьмін.
На даному етапі Міжнародний суд ООН розглядає заперечення Росії щодо того, чи має суд юрисдикцію вирішувати цей спір між Україною та Росією. Українська сторона вимагає притягти Москву до відповідальності за спотворення поняття «геноцид» для виправдання нападу: Росія заявляла, що намагалася запобігти геноциду на сході України.
Читайте також: «Аналізуємо понад 100 тисяч воєнних злочинів РФ щодо наявності геноцидного умислу» – представник ОГП
Юристи, які захищали Росію в суді, наполягали, що оголошуючи про початок так званої «спецоперації» російський президент Володимир Путін не посилався на Міжнародну конвенцію ООН щодо запобігання геноциду. Проте українська сторона під час слухань 19 вересня навела приклади того, що російські дипломати таки посилалися на Конвенцію, виправдовуючи вторгнення, і зокрема, мова йшла про виступ посла РФ при ООН Василя Небензі.
Німеччина під час слухань навела чотири причини, чому Міжнародний суд ОО не повинен відкидати цю справу. Це наявність спору між Україною та Росією щодо того, чи мав місце геноцид, нечіткі формулювання у Конвенції щодо того, як саме потрібно зупиняти геноцид – і суд має дати цьому оцінку. А також посилання Росії на Конвенцію, щоб «виправдати іншу дію, яка в іншому випадку була б явно незаконною, відповідно до міжнародного права» та право звертатися до суду для усіх підписантів Конвенції, якими є і Росія, і Україна.
Читайте також: Справа за позовом України у Міжнародному суді ООН: чому суд у Гаазі не про вчинення Росією геноциду
Представники України та інших держав-учасниць судового процесу наголошували на тому, що Україна намагається вирішити спір щодо геноциду через суд, у той час як Росія вдається до застосування сили.
«Росія звинувачує Україну у зловживанні процесуальними нормами. Росія каже, що Україна посилається на конвенцію про геноцид як, цитую, «привід». Передбачуване зловживання з боку України полягає в тому, що вона прагне мирного вирішення спору в цьому суді. Фактичне зловживання Росією конвенцією про геноцид є повномасштабним вторгненням в Україну. Ця різниця говорить сама за себе», – заявив у суді адвокат України, юрист групи Covington&Burling Джонатан Гімблет.
Консенсус щодо української агропродукції, який запропонували Польщі, «фактично враховує усі побоювання польських фермерів», заявив заступник міністра економіки України, торговий представник України Тарас Качка в ефірі Радіо Свобода (Свобода.Ранок).
«Ми запропонували консенсус для Польщі. І ми наполягаємо далі, що цього консенсусу треба дотримуватися і скористатися з цього консенсусу. Те, що запропонував український уряд, – це фактично врахування усіх без винятку побоювань польських фермерів. А те, що нас обурює, це те, що польський уряд думає, що є легші рішення, як, наприклад, заборона збіжжя. Лише в цьому є непорозуміння. Ми хочемо ще раз і ще раз наголосити: те, що ми пропонуємо, те, що ми запропонували вже і в п’ятницю, і в понеділок, – це фактично врахування інтересів польських фермерів для того, щоб зняти цю нікому не потрібну заборону, яка шкідлива, власне, для Польщі в першу чергу», – розповів він.
За його словами, польська сторона наразі не відповіла на пропозицію України.
«На сьогоднішній день, я так розумію, польський уряд думає, а поки що ми ведемо дискусію у такому лише публічному форматі, на жаль. Хоча в нас є робочі механізми дискусії з Європейською комісією, і, як засвідчує діалог з усіма іншими чотирма державами, в нас є конструктив. Навіть з тими державами, які ввели заборону», – заявив Качка.
Заступник міністра економіки зазначив, що, якщо польська сторона і надалі «буде наполягати на своєму праві, кожен раз як з рукава витягувати нові товари, які вона хоче заборонити», то Київ не буде це просто так залишати.
«Я не хочу, але мушу діяти таким чином, щоб забороняти у відповідь польські продукти. Це буде найгірший сценарій, з усіх, які ми закладали. Тому що знову ж таки базовий сценарій полягає в тому, що ми запропонували дуже дієвий механізм, який враховує інтереси польських аграріїв. У нас є робота координаційної платформи з Європейським Союзом, в які входять всі п’ять членів. Ми і сьогодні продовжуємо дискусії. Польща може долучитися. Також ми відкриті на двосторонні консультації. На жаль, на сьогоднішній день в мене не заплановано ніяких двосторонніх консультацій з польською стороною. Ми не будемо говорити мовою ультиматумів. Ми не повторюємо дії наших партнерів», – додав він.
ГУР заявляє про підрив двох літаків і гелікоптера на військовому аеродромі під Москвою
На аеродромі Чкаловський неподалік від Москви 18 вересня невідомі диверсанти підірвали два літаки та гелікоптер, стверджує Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
Вибухівку заклали під літаками Ан-148 та Іл-20 (обидва належать до 354-го авіаполку спеціального призначення), а також під вертоліт Мі-28Н, який активно залучався до захисту Московської області від атак ударних дронів, заявили в українській розвідці.
«Ушкодження літаків не дозволять розраховувати на їхнє швидке відновлення. У гелікоптера вибухом пошкоджено хвостову частину. Ще один Ан-148, який знаходився поряд з іншими на стоянці, зазнав незначних ушкоджень», – ідеться в повідомленні ГУР.
Росія вивела в Чорне море ракетоносій – ВМС
Росія тримає в Чорному морі вісім кораблів, серед них є ракетоносій, повідомляють у фейсбуці Військово-морські сили Збройних сил України (ВМС ЗСУ).
«Станом на 10:00 20 вересня в Чорному морі на бойовому чергуванні знаходиться 8 ворожих кораблі, з них 1 носії крилатих ракет «Калібр», загальний залп до 8 ракет; в Азовському морі – 1 ворожий корабель», – йдеться у повідомленні.
Раніше сьогодні Сили оборони півдня заявляли, що корабельне угруповання РФ у Чорному морі – 12 кораблів, в Азовському – один. Ракетоносії були заведені в пункти базування.
Вночі Росія атакувала Україну ударними БПЛА типу Shahed-136/131 – за попередніми даними, їх було близько 24. За даними Повітряних сил ЗСУ, українські військові знищили 17 «шахедів» у межах Сумської, Полтавської, Кіровоградської та Дніпропетровської областей.
У Росії розбився винищувач Су-34
У Воронезькій області Росії винищувач Су-34 зазнав аварії, екіпаж катапультувався, повідомляє російське міністерство оборони.
Це сталося під час виконання планового навчально-тренувального польоту.
«Екіпаж літака у складі двох людей катапультувався та евакуйований на аеродром базування. Загрози їхньому здоров’ю немає», – йдеться у повідомленні.
Літак упав далеко від населених пунктів, на землі руйнувань немає. Як зазначають у російському відомстві, причиною аварії могла стати технічна несправність.
У серні у російській Калінінградській області розбився винищувач Су-30, екіпаж загинув. Це сталося також під час виконання навчально-тренувального польоту.
Британія має намір передати Україні десятки тисяч артилерійських снарядів
Великобританія поставила в Україну понад 300 000 артилерійських снарядів і має намір доставити ще десятки тисяч артилерійських снарядів цього року, оголосив 19 вересня міністр оборони Грант Шеппс.
«Щоб переконатися, що Україна має те, що їй потрібно для захисту, коли ми наближаємося до зими, ми також визначили, як Сполучене Королівство просуватиметься далі в найближчі місяці в наших пріоритетних сферах підтримки, включно з протиповітряною обороною та дальніми ударами, а також навчання», – сказав Шеппс, якого цитує пресслужба британського міністерства.
Міністр оборони окреслив пріоритетні сфери підтримки в найближчі місяці, включаючи протиповітряну оборону для захисту критично важливої національної інфраструктури України взимку, додаткові артилерійські боєприпаси.
На сьогодні Велика Британія поставила понад 12 000 одиниць протитанкової зброї, 300 000 артилерійських боєприпасів, тисячі ракет протиповітряної оборони, самохідну артилерію та понад 200 000 одиниць нелетального обладнання, включаючи одяг для екстремальних холодів.
У серпні стало відомо, що міністерство оборони Великої Британії підписало три контракти на постачання засобів протиповітряної оборони для України.
«Контракт вартістю 56 мільйонів фунтів стерлінгів із норвезькою оборонною компанією Kongsberg щодо постачання антидронових систем і ще два контракти на забезпечення додаткових можливостей ППО», – йдеться в повідомленні.
Британія має намір передати Україні десятки тисяч артилерійських снарядів
Великобританія поставила в Україну понад 300 000 артилерійських снарядів і має намір доставити ще десятки тисяч артилерійських снарядів цього року, оголосив 19 вересня міністр оборони Грант Шеппс.
«Щоб переконатися, що Україна має те, що їй потрібно для захисту, коли ми наближаємося до зими, ми також визначили, як Сполучене Королівство просуватиметься далі в найближчі місяці в наших пріоритетних сферах підтримки, включно з протиповітряною обороною та дальніми ударами, а також навчання», – сказав Шеппс, якого цитує пресслужба британського міністерства.
Міністр оборони окреслив пріоритетні сфери підтримки в найближчі місяці, включаючи протиповітряну оборону для захисту критично важливої національної інфраструктури України взимку, додаткові артилерійські боєприпаси.
На сьогодні Велика Британія поставила понад 12 000 одиниць протитанкової зброї, 300 000 артилерійських боєприпасів, тисячі ракет протиповітряної оборони, самохідну артилерію та понад 200 000 одиниць нелетального обладнання, включаючи одяг для екстремальних холодів.
У серпні стало відомо, що міністерство оборони Великої Британії підписало три контракти на постачання засобів протиповітряної оборони для України.
«Контракт вартістю 56 мільйонів фунтів стерлінгів із норвезькою оборонною компанією Kongsberg щодо постачання антидронових систем і ще два контракти на забезпечення додаткових можливостей ППО», – йдеться в повідомленні.
«Звільнення Токмака або форсування Дніпра на Херсонщині»: де ЗСУ можуть прорвати російську оборону
Чи можуть Збройні сили України форсувати Дніпро з лівого берега Херсонщини? Наскільки міцними є позиції російської армії там? Від чого залежить можливість виходу українських військових до Азовського моря? Які фактори, можуть прискорити наступ на цьому напрямку? Що означатиме знищення сухопутного коридору з Кримом для України й Росії? І чи стане це переломним моментом у війні? Про все це дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Українські військові можуть встигнути розірвати сухопутний коридор Росії з Кримом до настання зими, заявив начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов в інтерв'ю виданню The Economist, опублікованому 17 вересня. За його словами, «російські військові натомість у відчаї передчасно розгорнули свої резерви». «Контрнаступ триває, і в України ще є час – до настання брудного сезону ще більше місяця», – додав керівник розвідки.
- Президент України Володимир Зеленський повідомив у інтерв'ю американському телеканалу CBS, що українська армія збирається потужно прорвати російську оборону на фронті. Однак, він відмовився розкривати, де саме це може відбутися. Розмову телеканал опублікував 17 вересня.
- В американському Інституті вивчення війни 15 вересня повідомили, що біля Херсона українські військові почали створювати плацдарми для майбутнього форсування Дніпра. За даними аналітиків, українська армія посилила свої дії на певних островах у дельті Дніпра поблизу Антонівського мосту з метою консолідації позицій для майбутнього наступу на лівий берег Херсонщини.
- Експерти наголошують, що російські військові імовірно, не мають необхідної кількості військ, аби захиститися від великого українського удару у цьому секторі фронту, оскільки переміщують частину військ з Херсонської до Запорізької області.
- Пізніше, 19 вересня, британська розвідка повідомила, що російські військові активізували свої дії у пониззі Дніпра в Херсонській області. За даними відомства, це сталося імовірно після того, як ділянка фронту перейшла під відповідальність новоствореного 40-го армійського корпусу РФ. «Кількість задіяних сил відносно невелика порівняно з іншими фронтами, проте обидві сторони вважають цей район стратегічно важливим», – додали у британській розвідці.