Контрактники і добровольці не повернуться з армії РФ до кінця війни – Путін
Президент Росії Володимир Путін на зустрічі російськими блогерами та співробітниками ЗМІ, які пишуть про війну в Україні, заявив, що добровольці та контрактники, які беруть участь у бойових діях на території України, не повернуться додому до їхнього закінчення – незалежно від того, на який термін вони укладали договори з міністерством оборони або коли були мобілізовані.
Про це повідомив один із учасників зустрічі Олександр Сладков. Офіційна стенограма зустрічі не публікувалася.
Видання Сибір.Реалії зазначає, що юридично не відпускати контрактників можливо через відсутність указу про закінчення так званої часткової мобілізації, яку Путін оголосив у вересні 2022 року. Разом із указом була запроваджена заборона залишати місце служби військовим, які на той момент мали чинні контракти з міністерством оборони. Тепер же, судячи зі слів президента РФ, ідеться про всіх учасників бойових дій.
Серед підстав для звільнення зі служби залишаються поранення, хвороби, досягнення граничного віку або народження в родині третьої дитини.
У вересні голова комітету Держдуми РФ з оборони Андрій Картаполов заявив, що не буде ротації мобілізованих – це означає, що призвані за мобілізацією теж будуть зобовʼязані перебувати в зоні бойових дій до їхнього закінчення. Це викликало бурхливе обурення у групах родичів та близьких мобілізованих, які регулярно звертаються до влади з проханням повернути військових із фронту та замість них набрати нових.
7 листопада в Москві родички мобілізованих, загалом близько 20 жінок, вийшли на мітинг до центру міста, виступивши проти необмеженого терміну перебування своїх близьких у зоні бойових дій в Україні.
Словаччина відмовилася виділяти Україні новий пакет військової допомоги на 40 млн євро – ЗМІ
Новий уряд Словаччини на чолі з прем’єр-міністром Робертом Фіцо відмовився схвалити виділення Україні чергового пакету військової допомоги на суму 40,3 млн євро, повідомило словацьке видання SME.
У свою чергу, агенція TASR повідомляє, що у новий пакет мали увійти чотири мільйони набоїв до стрілецької зброї, понад п’ять тисяч артилерійських снарядів калібру 125 мм, 140 ракет для комплексу ППО «Куб», який Словаччина передала Україні раніше, та вісім мінометів калібру 120 мм із боєприпасами для них.
Цей пакет був підготовлений ще за колишнього уряду, який змінився в результаті виборів. Новий прем’єр Фіцо заявив, що Словаччина більше не надаватиме Україні військову допомогу, обмежившись гуманітарною. Фіцо також проти перспективи вступу України в НАТО.
З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Словаччина передала Києву 13 пакетів військової допомоги на загальну суму 671 млн євро. Крім того, словацька сторона передала Україні близько десяти літаків МіГ-29.
Перед Глобальним самітом миру знадобиться ще одна зустріч радників із нацбезпеки – Жовква
Зустріч радників з національної безпеки у Мальті не була останньою перед Глобальним самітом миру», заявив в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода. LIVE») Ігор Жовква, заступник керівника Офісу президента України. Також він назвав нові країни, які доєдналися до обговорення української «мирної формули».
«У Мальті збиралися 56 держав і обговорили п’ять пунктів «формули миру». Радники із нацбезпеки, дипломатичні радники, представники МЗС – дуже предметна розмова, яка тривала весь день. Очевидно, нам доведеться провести ще одну зустріч радників з нацбезпеки, щоб обговорити решту п’ять пунктів, і після цього виходити на саміт «формули миру».
Фактчек: дзвонимо Львовій-Бєловій і питаємо про українських дітей у Росії та ордер МКС
Проєкту «Ти як?» ( Радіо Свобода) вдалося зв’язатися телефоном із уповноваженою президента РФ з прав дитини Марією Львовою-Бєловою, якій разом з президентом Росії Володимиром Путіним Міжнародний кримінальний суд в Гаазі видав ордер на арешт за підозрою в депортації українських дітей. Журналісти зв’язалися із російською посадовицею у резонансній справі депортованого українського підлітка Богдана Єрмохіна, якого, за інформацією його української адвокатки, РФ відмовляється повертати в Україну і планує відправити в російську армію. Львова-Бєлова запевнила, що хлопця повернуть додому вже наступного тижня і відповіла на низку інших питань журналістів, зокрема і щодо ордера МКС.
З огляду на те, що Льова-Бєлова підозрюється міжнародною правовою інституцією у воєнному злочині проти громадян України і враховуючи той факт, що низка демократичних країн визнала російських посадовців такими, що поширюють пропаганду, редакція публікує розмову повністю, провівши фактчекінг озвучених заяв.
З огляду на суспільний інтерес, ми оприлюднюємо це інтерв’ю, у якому російська посадовиця розповіла, а також – промовчала про таке:
- Коли і за яких обставин депортованого з Маріуполя українського підлітка повернуть в Україну?
- Чи отримувала представниця президента РФ офіційні документи від МКС?
- Скільки українських дітей вивезла Росія з окупованих територій України?
- Скільки депортованих перебуває в сиротинцях РФ?
- Скільки дітей усиновили чи віддали під опіку в російські сім’ї? І чому для Львової-Бєлової було важливо озвучити цю відмінність в термінології?
Вивезеному з Маріуполя підлітку в Росії надіслали повістку до військкомату
У березні 2023 року Богдан Єрмохін спробував утекти з Росії до України; російські силовики зупинили його поблизу білорусько-українського кордону
17-річному українському підлітку Богдану Єрмохіну, який у 2022 році був вивезений до Росії з Маріуполя та поміщений під опіку, видали повістку до військкомату. Про це проєкту Радіо Свобода «Ти як?» розповіла юристка Катерина Бобровська, яка називає себе адвокаткою Єрмохіна в Україні. Інформацію російській службі Бі-Бі-Сі також підтвердила Ірина Рудницька, офіційна опікунка Єрмохіна в Росії.
Як заявила Бобровська, Єрмохіну призначили прийом у підмосковному військкоматі на грудень 2023 року, тоді йому вже буде 18 років. «Скоріш за все, його відправлять служити до російської армії», – вважає Бобровська.
Рудницька натомість стверджує, що йдеться не про призов, а про звіряння даних: «Він студент, і в нього відстрочка. І якщо що, строковики не беруть участь у СВО (російська офіційна назва війни проти України – ред.)».
І Ірина Рудницька, і прийомна мати Богдана, в родині якої хлопець виховувався до вступу до коледжу, незалежно один від одного сказали Бі-Бі-Сі, що за фактично зараз у Єрмохіна є лише російський паспорт. Формально це дає російській державі вважати хлопця військовозобовʼязаним. Однак Україна, так само як і міжнародне гуманітарне право, не визнають «паспортизацію, що здійснюється Росією, за фактом окупації». Тому з погляду України Єрмохін був і залишається громадянином країни, і будь-який призов його до російського військкомату є незаконним.
Богдан Єрмохін, який втратив обох батьків кілька років тому, до початку повномасштабної війни навчався у Маріуполі в металургійному коледжі, а його законним представником був директор навчального закладу. Невдовзі після того, як місто було окуповане, Єрмохіна вивезли на територію РФ і передали до прийомної родини в Підмосковʼї.
У березні 2023 року Єрмохін спробував утекти з Росії до України; російські силовики зупинили його поблизу білорусько-українського кордону. Омбудсмен Марія Львова-Бєлова, яка розповіла цю історію, наполягала, що те, що сталося, було провокацією і що Єрмохіна «намагалися виманити на територію України за допомогою маніпуляцій і погроз». Сам він не коментував інцидент незалежним джерелам.
Зеленський каже, що Україна має план, як боротися далі з силами РФ
Україна має план продовження боротьби проти російських військ, попри труднощі її поточного контрнаступу та зміщення уваги західних лідерів у бік конфлікту на Близькому Сході. Про це, виступаючи в інтерв’ю по відеозв’язку на конференції Reuters у Нью-Йорку, сказав президент України Володимир Зеленський. За його словами, українські Збройні сили все одно намагатимуться ще до кінця цього року досягти результату на полі бою, і досягнуть успіху, впевнений Зеленський.
Про конкретні цілі Зеленський не сказав, проте зазначив, що є «конкретні напрямки» розвитку наступу.
«У нас є мета, куди ми підемо, в якому напрямку вестимемо наступ», – наголосив Зеленський.
Він зазначив, що Україна, як і раніше, не готова обговорювати якісь компроміси з Росією, оскільки є жертвою агресії. На думку Зеленського, Росія може закінчити війну, вивівши свої війська із міжнародно визнаної території України.
Зеленський також прокоментував скептичні настрої щодо перспектив України у деяких колах на Заході. За його словами, позиція низки членів Республіканської партії США викликає у Києві стурбованість. Також, за словами Зеленського, деякі західні лідери вважають, що Україна має мало шансів на перемогу, оскільки її населення менше, ніж у Росії. Президент України не погодився з цим аргументом, заявивши, що українські втрати у війні набагато нижчі, ніж російські (незалежних підтверджених даних про втрати з обох сторін немає, Україна і РФ про свої втрати не повідомляють – ред.).
Днями президент Володимир Зеленський визнав, що ситуація на полі бою залишається дуже складною, але зазначив, що не вірить у те, що війна зайшла в «патову ситуацію». Він зазначив, що Україна не буде вести переговори з Росією, доки Росія повністю не піде з українських територій.
Раніше в статті у журналі The Economist головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що війна зараз переходить на новий етап «позиційної війни», а це може піти на користь Росії. За його словами, без посилення технологічної переваги «швидше за все, не буде глибокого і красивого прориву» проти сил РФ.
В Офісі президента розповіли, коли Україна розпочне переговори про вступ до ЄС
Україна планує офіційно розпочати переговори про вступ до ЄС на початку 2024 року, повідомив в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода. LIVE») заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква.
«Для нас дуже важливо і ми цього досягнемо – розпочати процес переговорів на початку наступного року», – сказав Ігор Жовква.
За його словами, всі критерії для початку переговорів українська сторона виконає до середини грудня 2023 року.
«100 % умов для початку переговорів щодо вступу України до ЄС ми виконаємо до середини грудня цього року, коли буде засідання Європейської Ради, щоб отримати абсолютне чисте політичне рішення про початок переговорів щодо вступу в ЄС», – заявив Жовква.
Унаслідок російського обстрілу загинув лоцман, поранені громадяни Філіппін – ОК «Південь»
На Одещині під російський обстріл потрапило цивільне судно під прапором Ліберії, повідомляє Оперативне командування ЗСУ «Південь».
«Продовжуючи терор цивільного судноплавства, ворог підступно вдарив протирадіолокаційною ракетою Х-31П у напрямку одного з портів Одещини з літаків тактичної авіації в Чорному морі. Ракета влучила в надбудову цивільного судна під прапором Ліберії в момент його заходу в порт. Три члени екіпажу, громадяни Філіппін, поранені, один з них ушпиталений. Лоцман загинув, ще один працівник порту зазнав поранення», – ідеться в повідомленні.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Цивільні судна дотепер не були прямими обʼєктами російських ракетних атак. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Укрїні
У ВР відмовились повідомити, куди і навіщо відряджали депутатів за кордон у 2023 році
У Верховній Раді відмовилися надати інформацію про закордонні відрядження всіх народних депутатів у 2023 році, пославшись на те, що документ, який «містив би запитувану інформацію, в Апараті ВР не створюється». Такий запит відправили журналісти «Схеми» (Радіо Свобода), досліджуючи питання обмеженого доступу ЗМІ до парламенту і висвітлення роботи народних депутатів.
«Схеми» надіслали запит до ВРУ з проханням надати копії документів, в тому числі розпорядження спікера Руслана Стефанчука щодо закордонних службових відряджень усіх народних депутатів, які вони здійснили протягом цього року. Через великий обсяг даних журналісти запропонували як опцію надати можливість персонально ознайомитися з документами. У відповідь в Апараті ВРУ спочатку продовжили розгляд запиту на 20 днів – через необхідність зібрати значну кількість даних, але згодом інформували, що документ, який «містив би запитувану інформацію в Апараті Верховної Ради не створюється».
Генштаб повідомив про кількість бойових зіткнень і відбиті атаки на фронті
Упродовж доби на фронті відбулося 57 бойових зіткнень, повідомляє у вечірньому зведенні 8 листопада Генеральний штаб ЗСУ.
«Загалом ворог завдав двох ракетних та 30 авіаційних ударів, здійснив 59 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Руйнувань та пошкоджень зазнали приватні житлові будинки та інша цивільна інфраструктура. На жаль, є поранені серед цивільного населення. Також, російська федерація вчергове атакувала Україну, застосувавши керовану ракету Х-31. Ракетний удар було завдано по цивільному судну», – ідеться в повідомленні.
Оперативна ситуація на сході та півдні України залишається складною, відзначають у Генштабі.
«На Куп’янському напрямку окупанти вели безуспішні штурмові дії в районі Синьківки Харківської області, де наші воїни відбили шість атак… На Лиманському напрямку ворог вів безуспішні штурмові дії в районі Новоєгорівки Луганської області. Завдав авіаційного удару поблизу Спірного Донецької області… На Бахмутському напрямку наші захисники відбили 22 атаки противника в районах Богданівки, Хромового, Іванівського, Кліщіївки та Андріївки Донецької області. Ворог завдав авіаційного удару поблизу Андріївки», – ідеться у зведенні.
Також, як указують українські військові, на Авдіївському напрямку «ворог за підтримки авіації вів безуспішні штурмові дії в районах населених пунктів Керамік, Степове, Авдіївка, Первомайське Донецької області, де Сили оборони відбили 11 атак».
Протягом доби авіація Сил оборони завдала шість ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки та три – по зенітно-ракетних комплексах, а підрозділи ракетних військ уразили вісім артилерійських засобів, два склади боєприпасів, чотири райони зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, три засоби протиповітряної оборони, радіолокаційну станцію, три станції радіоелектронної боротьби та ще одну важливу ціль противника, вказано у вечірньому зведенні.
Урядовий квартал, як і розташована в ньому Верховна Рада, закриті для журналістів вже понад півтора року – від початку повномасштабного вторгнення. У парламенті є лише камери одного ЗМІ – державного телеканалу «Рада».
Таке рішення аргументують безпековими заходами – мовляв, це пов’язано «з високим рівнем небезпеки». Хоча деякі депутати і самі в режимі реального часу у соцмережах повідомляють, що відбувається на засіданнях, або ведуть стріми.
«Схеми» вирушили до урядового кварталу, щоб привідкрити завісу і подивитися, чим займаються народні депутати України під час війни. Зокрема, на яких автівках вони їздять на роботу, поки їх «не бачать» журналісти.
Що приховують депутати? Що в цей час відбувається на підступах до парламенту? Та чому документ, який забороняє ЗМІ доступ у Верховну Раду, такий засекречений?
І чи планують депутати відкривати парламент для журналістів?
Очільник окупаційної влади Херсонщини заочно засуджений до 15 років за ґратами
Малиновський районний суд Одеси заочно засудив так званого «губернатора» окупованої РФ частини Херсонської області Володимира Сальдо до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Сальдо визнали винним у державній зраді, колабораціонізмі та виправданні збройної агресії Росії проти України. Також суд позбавив чиновника права обіймати посади, повʼязані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями строком на 15 років.
Таким чином, суд повністю задовольнив вимоги сторони обвинувачення. Захисник Сальдо просив виправдати підсудного.
Заступник голови суду Олексій Старіков пояснив, що Сальдо призначили максимальне покарання, передбачене законом. Засудити до довічного позбавлення волі його не могли, оскільки Кримінальний кодекс України забороняє такий вид покарання особам віком від 60 років.
Володимир Сальдо був тричі мером Херсона, а також депутатом Херсонської міськради. Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну Сальдо був призначений окупаційною владою на посаду «голови військово-цивільної адміністрації Херсонської області». У жовтні 2022 року Сальдо був проголошений «губернатором» області.
Rheinmetall виготовить для України 100 тисяч боєприпасів до мінометів
Німецький концерн Rheinmetall отримав замовлення від уряду Німеччини на виробництво та постачання українським військовим близько 100 тисяч боєприпасів для 120-міліметрових мінометів, повідомляє пресслужба компанії.
У заяві концерну зазначається, що постачання цих боєприпасів входить до пакету військової допомоги на 400 мільйонів євро, про який влада Німеччини оголосила наприкінці вересня.
У Rheinmetall зазначили, що постачання має розпочатися найближчим часом і триватиме впродовж двох років.
Британія запровадила санкції щодо 29 російських компаній та осіб
Великобританія додала до свого санкційного списку 29 компаній і осіб, пов’язаних з російським бізнесом в сфері видобутку золота, нафти і в стратегічному секторі.
Як повідомляє британське МЗС, Лондон вважає їх причетними до фінансування війни Росії в Україні.
Під санкції потрапили найбільші видобувачі російського золота – зареєстрована у Великій Британії Highland Gold Mining Ltd. та афілійована з «Сєвєрсталлю» Nordgold, компанія «Красцвєтмет» та Російський союз промисловців та підприємців (РСПП). Персональні санкції стосуються великих бізнесменів, зокрема, основного акціонера Highland Gold та «Екополіса» Владислава Свіблова, президента «Южуралзолота» Костянтина Струкова, дружини та ділового партнера мільярдера Олексія Мордашова Марини Мордашової, Сергія та Вадима Трегубів, які керують нерухомістю.
Дядько та племінник Трегуби раніше стали героями розслідування, проведеного командою Навального спільно з виданням «Проект». Розслідувачі стверджують, що вони отримали в управління різну нерухомість вартістю понад мільярд доларів, реальним користувачем якої є голова «Газпрому» Олексій Міллер.
Всього на даний момент у списку санкцій Великобританії перебувають понад 1800 осіб і компаній, пов’язаних з російським бізнесом.
Нещодавно журналісти з’ясували, що юридична компанія, що належить громадянці Росії, відкрила понад 900 юридичних осіб у Великій Британії, з їхньою допомогою могли ховатися від санкцій російські бізнесмени і чиновники. Про це йдеться у розслідуванні Бі-Бі-Сі, британської некомерційної організації Finance Uncovered і Сейшельської радіомовної корпорації.
ДБР про розслідування загибелі помічника Залужного: «основна версія – нещасний випадок»
Державне бюро розслідувань розглядає чотири версії у кримінальному провадженні щодо вибуху гранати, який призвів до загибелі військовослужбовця Геннадій Частяков на Київщині. Про заявила радниця з комунікації Державного бюро розслідувань (ДБР) Тетяна Сап’ян.
«Основна версія – трапився нещасний випадок у результаті необережного поводження з вибуховим пристроєм. Але ще три версії – умисне вбивство і завершений замах на вбивство, завуальоване під ненавмисне вбивство або нещасний випадок, на замовлення спецслужб РФ з метою дестабілізації військово-політичної ситуації в Україні», – розповіла вона в ефірі національного телемарафону.
За її словами, дві інші версії – вбивство на ґрунті неприязних відносин (помста чи ревнощі) з боку колег по службі або спроба вбивства іншого військового з апарату Головнокомандувача ЗСУ.
6 листопада ввечері стало відомо, що внаслідок вибуху гранати в селі Чайки на Київщині загинув 39-річний військовослужбовець, а його 13-річний син зазнав поранень. Пізніше головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний повідомив, що загиблим є його помічник, майор Геннадій Частяков.
У МВС повідомили, що загибель Частякова спричинив подарунок від одного з колег на день народження – одна з шести гранат нового західного зразка.
Поліцейські знайшли колегу-військовослужбовця, який подарував фатальний подарунок. Цей чоловік, як повідомили у МВС, розповів, що попереджав Геннадія Частякова про справжність гранат. Правоохоронці припускають, що, ймовірно, «загиблий не повірив в цю інформацію». 7 листопада кримінальне провадження щодо вибуху гранати передали до Державного бюро розслідувань.
У Частякова залишилися дружина і четверо дітей.
Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін подякував Верховній Раді за схвалення урядового законопроєкту №10037 про «військовий ПДФО (податок на доходи фізичних осіб)».
«Під час війни максимум ресурсів має виділятися на оборону – це факт, сперечатися з яким було би дивно. Виготовляти якнайбільше зброї в Україні – це наша стратегічна ціль», – написав він у телеграмі.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що рішення Ради дозволить у 2024 році додатково направити на потреби української оборони 96 млрд грн. За його словами, 45% цієї суми піде на безпілотники та морські дрони, ще 45% – на розвиток оборонно-промислового комплексу, 10% автоматично розподіляться між військовими частинами відповідно до сплаченого ПДФО.
Верховна Рада схвалила урядовий законопроєкт №10037 щодо військового ПДФО. Ці зміни передбачають перенаправлення ПДФО з військових, що сплачується з державного бюджету, на потреби військового часу – на розвиток оборонно-промислового комплексу України.
Відповідно до законодавства, доходи військовослужбовців підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб (ПДФО), і відповідні суми податку утримуються з їхніх заробітних плат. Ці надходження розподілялися у пропорції: 79% (місцеві бюджети), 21% (держбюджет).
У КМУ раніше зауважували, що рішення тимчасово перенаправити отриманий ресурс від військового ПДФО на розвиток ОПК дозволить не розпорошувати бюджетні кошти на непріоритетні під час війни речі.
Як йде евакуація громадян України з Сектора Гази?
Україна евакуювала з Сектора Гази першу групу з 43 громадян, повідомив президент України Володимир Зеленський. Ще близько 200 громадян України, які зголосились на евакуацію, перебувають в Секторі Гази, де ізраїльські сили здійснюють масовані обстріли – в тому числі й цивільної інфраструктури. Україна також допомагає в евакуації громадян Молдови з охопленої війною Гази.
За словами Володимира Зеленського, зараз 43 громадянина України, які в першій групі, вже перебувають на території Єгипту.
Евакуація здійснюється через контрольно-пропускний пункт «Рафах» на кордоні Сектора Гази з Єгиптом.
«Україна успішно евакуювала із Сектора Гази першу групу із 43 українців. Зараз вони в безпеці на території Єгипту під опікою українських дипломатів. Ми також допомогли евакуювати 36 громадян Молдови. Раді допомогти нашим дружнім сусідам», – написав він у соцмережі Х.
Підготовка до евакуації відбувалася вже кілька днів і станом на 7 листопада людей підвезли до КПП, а вже переїхати в Єгипет громадяни України змогли 8 листопада.
«Так, евакуація розпочалася, вона триватиме кілька днів. Ситуація дуже нестабільна, існує багато ризиків, які можуть вплинути на перебіг евакуації. Робиться все можливе для здійснення безпечної, організованої, скоординованої евакуації громадян України з Гази», – повідомив Радіо Свобода посол України в Єгипті Микола Нагорний 7 листопада.
Раніше Нагорний казав, що в списках на евакуацію у посольства є 358 людей (дані станом на 1 листопада).
Речник МЗС України Олег Ніколенко повідомив на початку місця, шо дипломатичне відомство почало підготовку до евакуації і забронювало транспорт, та сформувало групу дипломатів, яка мала прибути на кордон із Сектором Гази для допомоги українським громадянам.
За даними міжнародних ЗМІ, евакуація здійснюється в алфавітному порядку, тому громадяни України не були серед перших, хто зміг залишити Газу.
«Висмикував міни руками»: як фермер з Кам'янки долає наслідки російської окупації
Спалене збіжжя, вбита худоба, знищена та розкрадена сільгосптехніка і забруднені боєприпасами родючі землі – такі наслідки російської військової агресії долає фермер Володимир Корнійча з Кам’янки, що біля Ізюма на Харківщині. Під час штурмів російські війська обстрілювали село з артилерії та бронетехніки, скидали авіабомби. Кам’янка виживала під окупацією з середини березня до початку вересня 2022 року. Наразі тут зовсім небагато жителів та суцільні руїни. Про наслідки окупації, живе і мертве поле та про обережні плани на майбутнє – фермер розповів Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Ці безкраї необроблені поля бачить кожен, хто перетинає адмінмежу Донеччини і прямує убік Ізюма. Подекуди у цих полях ще можна побачити скелети знищеної бронетехніки, стирчать кістяки від «Ураганів» (радянська реактивна система залпового вогню – ред.).
Навесні і влітку 2022 року тут точилися запеклі бої: російські війська намагалися зі сторони окупованого Ізюма прорватися до Слов’янська. Та українські бійці відбили атаки агресора і на початку осені під час контрнаступу звільнили частину окупованих земель Донеччини і Харківщини.
У посадках між цими полями досі можуть лежати тіла загиблих бійців: їх ексгумують, зокрема, пошуковці асоціації «Плацдарм»...