«Українці на це заслуговують» – Зеленський про рішення Єврокомісії
Президент України Володимир Зеленський відреагував на рішення Єврокомісії про переговори ЄС щодо членства з Україною.
«Сьогодні історія України та всієї Європи зробила правильний крок – Єврокомісія рекомендувала розпочати переговори щодо членства з Україною. Наша держава має бути у Євросоюзі. Українці на це заслуговують і своїм захистом європейських цінностей, і тим, що навіть у час повномасштабної війни ми дотримуємо свого слова, розвиваючи державні інституції. Всі необхідні рішення ухвалюємо», – сказав він у своєму відеозверненні.
Єврокомісія 8 листопада офіційно рекомендувала почати переговори про вступ України і Молдови до ЄС. За словами президентки комісії Урсули фон дер Ляєн, Україна виконала 90% рекомендацій, які дав ЄС, надаючи статус кандидата в червні 2022 року.
На саміті у грудні лідери 27 країн-членів ЄС мають політично затвердити рішення про початок переговорів, а вже в березні за умови, що Україна виконає всі рекомендації, можуть ропочатися переговори.
Зі звіту щодо України – внутрішнього документу Єврокомісії, що опинився у розпорядженні Радіо Свобода, випливає, що Єврокомісія вважає повністю виконаними чотири з семи критеріїв, що супроводжували надання Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу.
Україна сподівається, що ці переговори розпочнуться на початку 2024 року.
В Україні оголосили масштабну повітряну тривогу
У всіх регіонах України оголосили повітряну тривогу.
У Повітряних силах Збройних сил України повідомили, що ракетна небезпека пов’зана зі зльотом російського МіГ-31К з аеродрому Саваслейка.
Цей винищувач може нести ракети «Кинджал».
Крім того, Росія вранці вивела на бойове чергуванняу Чорне море три носії крилатих ракет «Калібр» із загальним залпом до 24 ракет. Станом на 13:00 вони все ще перебувають на чергуванні.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Рада схвалила законопроєкт про «військовий ПДФО»
Верховна Рада схвалила урядовий законопроєкт №10037 щодо військового ПДФО.
Як повідомив народний депутат від фракції «Голос»,перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк, проєкт закону підтримали 253 депутати.
«Ціна питання в цьому і наступному році для загального Бюджету від законопроекту 10037 становить: 214,7 млрд грн… на військові видатки. З 1 жовтня по 31 грудня 2023 року «військове ПДФО» спрямовується до державного бюджету в пропорції 50% на 50%: ДСЗІ на дрони (13 млрд грн) і Міноборони на закупівлю артилерійських систем (13 млрд грн)», – написав він у телеграмі.
Голова парламентського бюджетного комітету Роксолана Підласа назвала ключові норми норми законопроєкту.
Чи вступить Україна до ЄС у 2030 році?
Європейська комісія дала «зелене світло» Україні на початок переговорів про вступ до Євросоюзу. Це рішення мають ще затвердити лідери ЄС на саміті в середині грудня. І хоча Київ має ще трохи підтягнутись, але, вочевидь, в березні 2024 року Україна почне переговори про вступ до Євросоюзу. Але як довго триватиме шлях до членства? Прозвучала дата – 2030 рік. Чи справді Україна може стати членом Європейської унії у 2030 році?
На Харківщині троє поліцейських із контузією в лікарні, їхнє авто атакував безпілотник – МВС
У Міністерстві внутрішніх справ України повідомили, що на Харківщині російський безпілотник атакував поліцейське авто, внаслідок чого трьох правоохоронців шпиталізували з контузією.
У МВС раніше без подробиць повідомляли про поранення під час обстрілу в Дворічній трьох поліцейських і пошкодження службового автомобіля.
«Слідчо-оперативна група їхала на завдання – затримання колаборантів. Під час руху їх атакував російський безпілотник. Поліцейські одразу впізнали звук безпілотника, який їх переслідував. Правоохоронці спробували відірватися, але зрозуміли, що їм це не вдасться, вистрибнули з автівки за секунди до того, як дрон скинув гранату, і пролунав вибух», – уточнили у МВС.
Російські військові регулярно обстрілюють українські населені пункти, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Зокрема, обстрілів регулярно зазнає Харківська область.
«Такий біль, що в світі відбувається. Просто хочеться додому. Просто знати, що завтра все в моєму житті буде як раніше, але такого не буде. Коли летить снаряд, у відповідь летить моя ненависть до ворога. І з кожною сльозою українців вона посилюється. І тільки спробуйте мене не відпустити! Ми тримаємося до останнього», – це один із дописів у соцмережах, який днями опублікував Богдан Єрмохін.
Депортований в Росію 17-річний підліток, як твердить його українська адвокатеса, вже декілька разів намагався втекти з РФ, але спроби були безуспішними. За словами його захисниці, виїхати з Росії хлопець офіційно не може – на це немає згоди російських посадовців. Днями вона повідомила, що Богдан отримав повістку, щоб з’явитися у військкомат Московської області. На думку його адвокатки, хлопця можуть мобілізувати і відправити на війну проти України – щойно йому виповниться 18. А ця дата незабаром.
Журналісти проєкту Радіо Свобода «Ти як?» поспілкувалися із захисницею депортованого хлопця Катериною Бобровською. Також нам вдалося зв'язатися з російською омбудсменкою Марією Львовою-Бєловою, де вона запевнила, що хлопця незабаром віддадуть сестрі. Публікуємо нові важливі деталі цієї історії
У ГУР заявили про причетність до «ліквідації» Філіпоненка в окупованому Луганську
У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України заявили про причетність до «ліквідації» в окупованому Луганську колишнього начальника управління «народної міліції» угруповання «ЛНР» Михайла Філіпоненка.
«Спеціальну операцію з ліквідації ката Філіпоненка реалізували спільно з представниками руху опору. Внаслідок ранкового вибуху Філіпоненко загинув на місці», – йдеться у повідомленні ГУР у телеграмі.
В українській розвідці заявляють, що Філіпоненко був причетний до організації катівень на окупованих територіях Луганської області, де «військовополонені та цивільні заручники зазнавали нелюдських тортур, він особисто жорстоко катував людей».
21 лютого 2022 року, за кілька днів до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, бойовики цього угруповання заявляли про замах на нього. Повідомлялося, що тоді його автомобіль підірвали, було поранено Філіпоненка та його водія.
До повномасштабного вторгнення РФ він представляв бойовиків угруповання «ЛНР» у Спільному центрі з контролю і координації режиму припинення вогню (СЦКК). Філіпоненко – колишній в.о. начальника «народної міліції (збройних сил)» бойовиків у Луганську. До 2010 року він був депутатом Ленінської районної ради Луганська від Партії регіонів.
Повідомлялося, що проти Філіпоненка було відкрито кримінальне провадження. Він перебував у розшуку за підозрою у зазіханні на територіальну цілісність держави.
Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС
Єврокомісія офіційно рекомендує почати переговори про вступ України і Молдови до ЄС, заявила президентка комісії Урсула фон дер Ляєн, оголошуючи 8 листопада в Брюсселі оцінку прогресу цих країн на шляху до членства в ЄС.
«Через 10 років після протестів на Майдані настав дійсно історичний день. Сьогодні Європейська комісія рекомендує розпочати переговори про вступ з Україною та Молдовою. Також комісія рекомендує почати переговори з Боснією та Герцоговиною після досягнення належної відповідності критеріям. Також рекомендує надати Грузії статус країни-кандидата», – сказала вона.
За її словами, Україна виконала 90% рекомендацій, які дав ЄС, надаючи статус кандидата в червні 2022 року.
«І на цій основі ми сьогодні рекомендували Раді розпочати переговори про вступ. Ми також рекомендуємо, щоб Рада ухвалила рамки переговорів після того, як Україна проведе поточні реформи», – сказала президентка ЄК.
Таким чином уже в грудні лідерам рекомендують затвердити політичне рішення про початок переговорів про членство України в ЄС, але фактично вони можуть розпочатися, коли Україна повністю завершить виконання умов, які Єврокомісія висунула торік у червні.
З іншого боку, президентка Єврокомісії зауважила, що технічна підготовка до переговорів може початися одразу після «зеленого світла» від Ради Євросоюзу, тобто рішення 27-лідерів країн-членів ЄС.
Наступну оцінку стану виконання реформ Україною Єврокомісія обіцяє зробити до березня наступного року.
На саміті у грудні лідери 27 країн-членів ЄС мають політично затвердити рішення про початок переговорів, а вже в березні за умови, що Україна виконає всі рекомендації, можуть ропочатися переговори.
Зі звіту щодо України – внутрішнього документу Єврокомісії, що опинився у розпорядженні Радіо Свобода, випливає, що Єврокомісія вважає повністю виконаними чотири з семи критеріїв, що супроводжували надання Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу.
Україна сподівається, що ці переговори розпочнуться на початку 2024 року.
Рада продовжила дію воєнного стану і мобілізації на 90 діб
Верховна Рада підтримала продовження строків воєнного стану в Україні та загальної мобілізації. Про це у телеграмі повідомив народний депутат від фракції «Голос» Ярослав Железняк.
За його словами, депутати продовжили воєнний стан та мобілізацію на 90 діб – до 14 лютого 2024 року.
Він зауважив, що це було вже девʼяте голосування парламенту за продовження цих строків воєнного стану з початку війни.
Також про це голосування повідомив депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко.
Президент України Володимир Зеленський 6 листопада вніс до парламенту законопроєкти щодо продовження строків дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації.
В Україні від 24 лютого, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада регулярно продовжує строки дії воєнного стану та мобілізації.
Міненерго: через обстріли пошкоджена ТЕС на Донеччині й газова інфраструктура
Внаслідок російських обстрілів станом на 8 листопада пошкоджена ТЕС на Донеччині й газова інфраструктура в Дніпропетровській області, повідомило Міністерство енергетики.
«Ворожим обстрілом було пошкоджено обладнання теплової електростанції на Донеччині. Постраждалих немає. Триває огляд наслідків і ліквідація пошкоджень. У Дніпропетровській області пошкоджено обладнання газорозподільних мереж. Обсяг з’ясовується. Без відключень споживачів», – йдеться в повідомленні.
Щодо ситуації у прифронтових районах, то в Міненерго зауважили, що на Донеччині за минулу добу внаслідок бойових дій вимикалися майже 14 тисяч абонентів.
«На Сумщині знеструмлено 2640 споживачів. Із них 2380 споживачів – внаслідок бойових дій. На Чернігівщині внаслідок бойових дій було відключено 688 абонентів. Електромережі Харківщини зазнали пошкоджень внаслідок обстрілів. У всіх регіонах тривають роботи з відновлення енергопостачання. Загалом за минулу добу заживили понад 13 тисяч абонентів. Залишається знеструмленою частина споживачів у Донецькій, Запорізькій, Сумській, Чернігівській, Харківській, Херсонській областях», – йдеться в повідомленні.
У жовтні голова «Укренерго» Володимир Кудрицький в інтерв’ю Радіо Свобода розповів, що енергетичні об’єкти України матимуть три рівні захисту у вигляді інженерних укріплень на випадок російських атак.
Розвідка Британії раніше заявила, що російські військові можуть готуватися до атак на енергетику України взимку.
Російські військові з 10 жовтня 2022 року розпочали обстріли критичної енергетичної інфраструктури України, що спричинило дефіцит генерації електроенергії та проблеми з розподілом між регіонами. У 2023 році Росія зменшила інтенсивність атак, а українські енергетики спромоглися значною мірою відновити потужності, також допоміг відновити баланс імпорт електроенергії.
У липні Міністерство енергетики України повідомило, що готується до можливих російських атак наступного опалювального сезону.
Україні потрібні не лише податки, але й прибутки з російських заморожених активів – Кулеба
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба після перемовин з бельгійським урядом подякував за зусилля Бельгії використати для відбудови України податки з прибутків від заморожених активів російського центробанку, але наполіг на тому, що потрібно знайти шлях доступу і до прибутків, які ці активи генерують.
«Бельгія створила прецедент, дуже хороший прецедент щодо надприбутків. Тепер нам потрібна більш широка правова база, схвалена на рівні Європейського Союзу, щоб дозволити всім державам-членам, які володіють російськими суверенними активами, використовувати їх у юридично сумісний спосіб з метою відновлення України», – сказав Дмитро Кулеба на спільній пресконференції з міністеркою закордонних справ Бельгії Аджею Лябіб.
Левова частка заморожених активів центробанку Росії знаходиться саме у Бельгії – це 180 мільярдів євро, які заблоковані у бельгійській розрахунковій палаті Euroclear. У зв’язку зі зростанням інфляції та кредитних ставок у ЄС ці кошти почали генерувати значно більші прибутки, ніж раніше. Так, за даними Euroclear, лише за 9 місяців 2023 року заморожені російські активи дали 3 мільярди євро прибутків.
Бельгійська влада поки що не готова самостійно направити ці кошти на відбудову України і чекає на спільне рішення для усього ЄС та країн «Групи семи», аби одноосібним кроком не дестабілізувати фінансові ринки. Водночас Бельгія створила спеціальний фонд, який наповнюють з допомогою податків на ці надприбутки від заморожених активів. Таким чином вдалось зібрати уже 1,7 млрд євро.
«Половина з них призначена на військову підтримку, а половина – на цивільну підтримку», – зазначила очільниця МЗС Бельгії Аджа Лябіб на пресконференції з Дмитром Кулебою.
Український міністр, тим часом, наполіг, що Україна чекає наступних кроків, які б дали можливість ширшого використання заморожених активів.
«Ми також будемо тісно координувати роботу щодо запровадження цієї широкої правової бази в Європейському Союзі, яка дозволить іншим країнам використовувати не лише податки на прибуток. Наша позиція полягає в тому, що так само мають бути використані доходи від російських активів. І ще більш складне питання, але ми також вважаємо, що ми повинні знайти законний спосіб використовувати самі активи», – сказав Кулеба.
Наразі в Брюсселі шукають шляхи використання хоча б прибутків від заморожених активів – президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пообіцяла представити чіткі плани таких дій до кінця цього року.
Розвідка Британії: диверсії на залізниці залишаються серйозною проблемою для влади Росії
Через сімнадцять місяців після того, як було повідомлено про перші інциденти, диверсії на залізниці продовжують бути серйозною проблемою для російської влади, повідомляє Міністерство оборони Британії з посиланням на дані своєї розвідки.
Британська розвідка зауважує, що військове матеріально-технічне забезпечення Росії, включаючи забезпечення війни в Україні, як і раніше, залежить від 33 000 км залізничних шляхів країни.
Оскільки в Росії заборонені практично всі методи відкритого інакомислення, диверсія продовжує бути для меншості молодих людей методом протесту проти «Спеціальної військової операції» (так в Росії називають війну проти України), зазначають у Міноборони Британії.
За даними дослідження російського видання «Медіазона», станом на жовтень 2023 року з моменту вторгнення до суду надійшло 76 справ про диверсії на залізниці, до кримінальної відповідальності притягнули щонайменше 137 людей, вік більшості – до 24 років. З початку 2023 року на ключових об’єктах залізничної інфраструктури були попередження про те, що за Кримінальним кодексом РФ диверсія може каратися довічним ув’язненням.
ЗМІ: в окупованому Луганську через вибух авто загинув один з ватажків угруповання «ЛНР»
В окупованому Луганську загинув колишній начальник управління «народної міліції», депутат «народної ради ЛНР» Михайло Філіпоненко, повідомляють російські медіа.
В автомобілі Філіпоненка спрацював вибуховий пристрій, повідомив його син Іван «Луганському інформаційному центру». Інших подробиць немає. Російський телеканал RT повідомляє, що вибух стався біля його будинку.
До повномасштабного вторгнення РФ він представляв сепаратистів у Спільному центрі з контролю і координації режиму припинення вогню (СЦКК).
21 лютого 2022 року, за кілька днів до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, сепаратисти заявляли про замах на нього. Повідомлялося, що тоді його автомобіль підірвали, було поранено Філіпоненка та його водія.
Філіпоненко – колишній в.о. начальника «народної міліції (збройних сил)» сепаратистів у Луганську. До 2010 року він був депутатом Ленінської районної ради Луганська від Партії регіонів.
В Україні проти Філіпоненка було порушено кримінальну справу, пише видання N.V. Він перебував у розшуку за підозрою у зазіханні на територіальну цілісність країни.
«Даю надію, що треба жити»: історія переселенки, яка проводить заняття з арт-терапії для ВПО
Жителька Херсонщини Оксана Шелест нині допомагає родинам, які, як і її власна, були змушені покинути рідні домівки через повномасштабне вторгнення РФ до України. Проводить у Запоріжжі в парі з психологом заняття для жінок-вимушених переселенок з дітьми. Первинно Оксана відвідувала подібні заняття як звичайна учасниця. Та згодом їй запропонували попрацювати з дітьми, адже жінка присвятила 25 років свого життя роботі з ними – була вихователем у спеціалізованому садочку для дітей з вадами мовлення у рідній Каховці. Нині ж Оксана Шелест проводить родинні заняття з арт-терапії для мам-переселенок і їхніх дітей.
МВС Росії оголосило в розшук ще одного суддю МКС, який видав ордер на арешт Путіна
Міністерство внутрішніх справ Росії оголосило у розшук ще одного суддю Міжнародного кримінального суду (МКС) Серхіо Херардо Угальде Годінеса, який видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна і дитячого омбудсмена РФ Марії Львової-Бєлової. Про це повідомляють російські державні ЗМІ.
За якою статтею він оголошений у розшук – не уточнюється.
Раніше відомство вже оголосило у розшук двох інших суддів МКС: Томоко Акане і Розаріо Сальваторе Айталу, а також прокурора МКС Каріма Хана. Проти них у Росії порушили справу про «притягнення завідома невинуватого до кримінальної відповідальності» і «підготовку до нападу на президента».
Справу проти представників МКС порушили після того, як у березні 2023 року суд видав ордер на арешт Путіна і Львів-Бєлової за звинуваченням у незаконному переміщенні українських дітей до Росії. Це оцінюється як воєнний злочин. МКС не визнає імунітет голів держав, якщо йдеться про розслідування воєнних злочинів.
Також у вересні МВС Росії оголосило у розшук голову МКС Петра Гофманського, його заступницю Лус Дель Кармен Ібаньєс Каррансу і суддю МКС Бертрама Шмітта. За якою статтею розшукують їх, невідомо.
Росія не визнає юрисдикцію МКС і не бере участі в його роботі. Москва не є учасницею Римського статуту, що визначає дії суду.
Україні треба посилити діалог з Польщею та Угорщиною та виконати їхні запити, які Київ вважатиме можливими, щоб не мати перепон на шляху до вступу у ЄС. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода Ранок) заявила голова парламентського комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе, відповідаючи на запитання щодо умов вступу України до ЄС, які прозвучали в Польщі та Угорщині.
«Це може бути серйозним викликом дійсно. Через те, що ми бачимо приклад того, як білатеральними своїми інтересами ті чи інші країни блокують. Наприклад, як Болгарія блокує подальший рух Північної Македонії. Це так само і такий ризик, виклик може бути для України з точки зору взаємних звинувачень чи взаємних непорозумінь на рівні двосторонніх взаємин. Це означає, що нам потрібно зробити дві речі – посилити діалог з цими конкретними країнами, одночасно виконавши те, що ми можемо виконати і вважаємо можливим», – каже Климпуш-Цинцадзе.
Вона зауважила, що також потрібно буде аргументувати це іншим членам Європейського Союзу для того, щоб потім всередині блоку ніхто не міг маніпулювати на етапі ухвалення рішення.
Польські високопосадовці анонсували, що Україна перед вступом до ЄС має вирішити питання ексгумації жертв Волинської трагедії. Також політичний директор прем’єра Угорщини Балаж Орбан заявив, що Будапешт блокуватиме початок переговорів з Україною про вступ до ЄС, доки не будуть виконані угорські вимоги щодо мови освіти.
Єврокомісія рекомендуватиме Європейській раді розпочати з Україною переговори про вступ. Це випливає з останньої версії проєкту звіту про розширення, що опинився у розпорядженні Радіо Свобода. Однак рамки переговорів Єврокомісія рекомендує схвалити, коли Україна зробить низку кроку, серед яких – схвалення закону з рекомендаціями Венеціанської комісії щодо закону про національні меншини, а також врахує рекомендації Венеціанської комісії, пов’язані із законами про державну мову, ЗМІ й освіту.
8 листопада Єврокомісія озвучить оцінку прогресу, якого досягла Україна на шляху до членства в ЄС.
Під час зустрічі Європейської ради 14 та 15 грудня може бути ухвалене рішення про відкриття переговорів про вступ України в Євросоюз.
Зі звіту щодо України – внутрішнього документу Єврокомісії, що опинився у розпорядженні Радіо Свобода, випливає, що Єврокомісія вважає повністю виконаними чотири з семи критеріїв, що супроводжували надання Україні статусу кандидата на вступ до Євросоюзу.
Україна сподівається, що ці переговори розпочнуться на початку 2024 року.
У Раді назвали кандидата на посаду голови ФДМ – призначення найближчим часом
У фракції «Слуга народу» назвали кандидата на посаду голови Фонду державного майна України (ФДМ) – йдеться про нинішнього очільника Рівненської обласної військової адміністрації Віталій Коваль.
«Ще одне кадрове призначення тижня – новий голова Фонду державного майна України. Кандидат – очільник Рівненської ОВА Віталій Коваль. Сподіваюсь, усе встигнемо», – написав голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія в телеграмі.
Депутат від «Голосу», перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк повідомив, що призначення Коваля планується на завтра, 9 вересня.
«Новим головою Фонду держмайна буде Віталій Коваль. Це один з «найстаріших» очільників областей (Рівненська область), призначений ще при Гончаруку у 9-го вересня 2019-го. Коли ще всі у ліфт вірили. Ну і втриматись 4 роки на посаді – це круто. Призначення планується на завтра, 9 листопада», – написав він у телеграмі.
Верховна Рада звільнила 5 вересня Рустема Умєрова з посади керівника ФДМ і призначила його міністром оборони України. Відтоді ця посада була вакантною.
Правобережна Херсонщина щодня зазнає масованих обстрілів з боку російської армії. Щодня – це сотні снарядів з мінометів та артилерії, «Градів», БПЛА та танків, кажуть українські військові. За добу з 5 на 6 листопада російські військові випустили рекордну кількість керованих авіаційних бомб – 87 штук, зазначили в ДСНС України.
Статистика обстрілів останніми днями жахає і переконує місцевих жителів евакуюватися з Херсонщини, каже начальник ОВА Олександр Прокудін.
Про те, яка ситуація складається на прифронтових територіях через інтенсивність російських обстрілів? Чому не припиняються масовані атаки Одещини? Яку зброю російські військові застосовують для обстрілів півдня і чи можна їй протидіяти, читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Через російські обстріли Харківщини минулої доби загинула людина, є поранені – МВС
Через російські обстріли Харківщини минулої доби загинула людина, ще троє людей поранені, повідомляє у телеграмі Міністерство внутрішніх справ.
За даними МВС, унаслідок обстрілу Куп’янськ-Вузлового з реактивної системи залпового вогню «Ураган» загинув 57-річний чоловік. Пошкоджена будівлю залізничного вокзалу. У Дворічній під час обстрілу поранені троє поліцейських, пошкоджено службовий автомобіль.
Протягом минулої доби війська РФ з авіації, артилерії та мінометів обстрілювали населені пункти Ізюмського, Чугуївського та Куп’янського районів.
Державна служба з надзвичайних ситуацій уточнила, що російські війська ввечері 7 листопада двічі атакували Вовчанськ
«Харківщина. Вчора близько 21:00 ворог здійснив обстріл м. Вовчанськ. В результаті ударів горіла господарча споруда. Пожежу ліквідовано», – йдеться у повідомленні.
За даними ДСНС, через годину відбувся повторний обстріл міста – у результаті ударів сталося загорання в ангарі. Пожежу вже ліквідували.
Російські військові регулярно обстрілюють українські населені пункти, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Зокрема, обстрілів регулярно зазнає Харківська область.
Попри численні свідчення цього, Москва заперечує напади на цивільні обʼєкти, стверджуючи, що бʼє лише по військовій інфраструктурі.
ОГП: на Донеччині через обстріл РФ загинули три людини
Офіс генерального прокурора повідомив про початок розслідування за фактом порушення законів і звичаїв війни через загибель трьох людей на Донеччині внаслідок чергового російського обстрілу.
«За даними слідства, 7 листопада 2023 року о 19:45, російська армія завдала удару, ймовірно, із реактивної системи залпового вогню «Смерч» по селу Багатир Волноваського району. В епіцентрі влучання опинилася щільна житлова забудова, поруч з якою відсутні будь-які військові об’єкти. У результаті вибухів пошкоджено і зруйновано понад десяток приватних будинків», – йдеться в повідомленні.
За даними ОГП, під завалами одного з них, у цегляному підвалі, під час проведених рятувально-пошукових робіт виявили тіла трьох загиблих цивільних – це чоловік 58 років, його 60-річна дружина, а також їхній 33-річний сусід.
У прокуратурі додали, що пошкоджені господарські споруди і три автомобілі.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.