Доступність посилання

Зарядити телефони і ноути можна у наметах, де є обігрів і електроенергія. Київ, 20 січня 2026 року
Зарядити телефони і ноути можна у наметах, де є обігрів і електроенергія. Київ, 20 січня 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

У ВМС розповіли, скільки кораблів тримає Росія у Чорному морі

У Чорному морі Росія тримає на бойовому чергуванні чотири свої кораблі, серед них немає ракет типу «Калібр», йдеться в повідомленні Військово-морських сил Збройних сил України 5 грудня.

За даними військових, в Азовському морі перебуває одне російське судно.

«У Середземному морі зафіксована присутність двох російських кораблів. В обох морях (Азовському та Середземному – ред.) ракетоносії на цей час теж відсутні», - зазначили в МВС.

Раніше, 17 листопада, речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук заявив, що можливості сил РФ у Чорному морі останнім часом «значно зменшилися» завдяки роботі українських Сил оборони. Російські військові змушені «триматися якнайдалі та значно обмежені у своїх діях». За його словами, російський флот зазнав «серйозних збитків» – зокрема, було знищено 15 кораблів, 12 – пошкоджено.

В осінньо-зимовий період шторми й негода змушують ракетоносії РФ укриватися в пунктах базування, пояснювали раніше українські військові.

Російські міни зупинили ЗСУ. Крим: масова атака дронів. Авдіївка під вогнем РФ

  • При підготовці плану контрнаступу США та Україна часом різко розходилися щодо стратегії, тактики та часу операції. Це стверджує американське видання The Washington Post. Автори матеріалу поспілкувалися з десятками посадовців і офіцерів, щоб зрозуміти, чому український контрнаступ не дав бажаних результатів. Зокрема, пишуть, начебто Пентагон хотів, аби штурм почався в середині квітня і був зосереджений на одній стратегічній меті – масованій атаці до Азовського моря. А керівництво України вважало, що треба атакувати в трьох різних точках. Чи так це було насправді?

Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:

  • Тим часом українські журналісти проаналізували, що насправді може відбуватися між Зеленським та Залужним. Чи шукає український президент заміну головнокомандувачу ЗСУ в час широкомасштабної війни? Та як «в обхід головкома» Зеленський спілкується з генералами. Обговоримо також і матеріал колег з «Української правди» про можливе протистояння військового і політичного керівництва України. Основне питання – до чого це може призвести?
  • Минув місяць, відколи польські протестувальники заблокували кордон для українських вантажівок. Прем'єр країни Матеуш Моравецький каже, що Польща рішуче вимагатиме від Європейського союзу відновлення дозволів для українських далекобійників. У Єврокомісії ж виступають проти, захищаючи інтереси українських перевізників. Уся надія – на переговори. На якому вони етапі та чи є шанс якнайшвидше розблокувати пункти пропуску?

Повітряні сили ЗСУ повідомили про збиття 10 з 17 «шахедів» уночі 5 грудня

Російські військові вночі 5 грудня запустили ударні дрони Shahed-136/131 із двох напрямків – Курської області та Приморсько-Ахтарська в Краснодарському краї, повідомили в Повітряних силах ЗСУ.

За цими даними, також сили РФ застосували зенітні керовані ракети С-300, які спрямували по цивільних об’єктах Донеччини та Херсонщини.

«Усього в ударі зафіксовано 17 ударних БпЛА типу «шахед» та шість зенітних керованих ракет ЗРК С-300. В результаті бойової роботи знищено 10 ударних БпЛА в різних регіонах України», – інформують українські військові.

Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Сили РФ втратили за добу ще понад тисячу осіб – Генштаб ЗСУ

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 333 840 своїх військових, зокрема, 1030 – за останню добу, такі дані станом на ранок 5 грудня навів Генеральний штаб Збройних сил України.

Крім того, у Генштабі заявили про такі втрати РФ:

  • танки ‒ 5587 (сім – за останню добу)
  • бойові броньовані машини ‒ 10416 (+15)
  • артилерійські системи – 7987 (+26)
  • РСЗВ – 913
  • засоби ППО ‒ 605 (+3)
  • літаки – 323
  • гелікоптери – 324
  • БПЛА оперативно-тактичного рівня – 6032 (+15)
  • крилаті ракети ‒ 1570 (+1)
  • кораблі /катери ‒ 22
  • підводні човни – 1
  • автомобільна техніка й автоцистерни – 10483 (+32)
  • спеціальна техніка ‒ 1148 (+7)

Україна і Росія майже не дають офіційної інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.

27 листопада Міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки повідомило, що за останні шість тижнів, ймовірно, спостерігався один із найвищих показників втрат серед особового складу у армії РФ за всю війну в Україні. Тяжкі втрати, за даними британської сторони, багато в чому були спричинені наступом Росії на Авдіївку.

Раніше періодом із найвищою смертністю для Росії був березень 2023 року в розпал російського наступу на Бахмут. Протягом листопада 2023 року втрати армії РФ, за даними українського Генштабу, становили в середньому 931 особу на день. Російська сторона однак дані про втрати своїх вояків не наводить.

Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.

Сили оборони України відбили 18 атак поблизу Авдіївки – Генштаб ЗСУ

Українські військові продовжують стримувати сили РФ, які далі намагаються оточити Авдіївку, ідеться в ранковому зведенні Генерального штабу ЗСУ 5 грудня.

«Наші воїни стійко тримають оборону, завдаючи ворогу значних втрат. Сили оборони успішно відбили 18 атак противника в районах східніше Новобахмутівки, Степового, Авдіївки, Сєверного Донецької області», – вказано в повідомленні.

Ще 10 атак українські військові відбили на Купʼянському напрямку – поблизу Синьківки та Петропавлівки Харківської області, по 11 атак – на Лиманському та Бахмутському напрямках, 18 атак – на Марʼїнському напрямку, ідеться в зведенні.

У цілому, за даними Генштабу, впродовж минулої доби відбулося 73 бойових зіткнення.

«Загалом ворог завдав вісім ракетних та 68 авіаційних ударів, здійснив 87 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – повідомляють українські військові.

Упродовж минулої доби авіація Сил оборони завдала 10 ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, два – по зенітно-ракетних комплексах противника, а підрозділи ракетних військ уразили три райони зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, двічі поцілили по зенітно-ракетних комплексах та сім разів – по артилерійських засобах противника, вказує Генштаб ЗСУ.

Росія зазнає браку робочої сили через війну в Україні – ISW

Росія продовжує зазнавати економічних наслідків браку робочої сили, спричиненого, зокрема, війною, яку Москва веде в Україні, пишуть у черговому звіті аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).

Експерти посилаються на оприлюднені російськими державними ЗМІ 4 грудня дані консалтингової компанії «Яков і партнери». Згідно з ними, дефіцит на ринку праці в РФ зросте до двох-чотирьох мільйонів працівників до 2030 року, 90% з яких, імовірно, становитимуть малокваліфіковані робітники критичних виробництв. За оцінкою компанії «Яков і партнери», цей дефіцит поставок спричинить підвищення зарплат працівників, яке випередить зростання ВВП і зробить російські компанії ще менш привабливими для іноземних інвестицій.

Російське видання РБК посилалося на російських економічних експертів, які заявили, що цю проблему можна вирішити лише шляхом поліпшення взаємодії між російським бізнесом і державою, в тому числі через спеціальні програми репатріації росіян, які втекли з країни через війну, а також програми залучення висококваліфікованих» мігрантів із інших країн.

Фахівці ISW доходять висновку, що російська економіка і надалі матиме проблеми через одночасне бажання Кремля як зберегти промисловий потенціал, так і забезпечити потреби посилення військової складової на тлі війни проти України. Експерти прогнозують, що це «призведе до подальших занепокоєнь щодо російського економічного виробництва та потенційних соціальних невдоволень».

«Разом ми можемо гори звернути». Історії трьох українських волонтерів, помічників армії України

Хтось із них уже витратив на допомогу армії мільйони гривень, поклавши на це чи не всі свої статки, хтось – щомісяця вкладає хай і невелику суму, але зароблену власною творчістю. Хтось, попри втому й небезпеку, намотує сотні кілометрів на авто, доправляючи на фронт «гуманітарку», хтось – попри вік і хвороби – долає щодня кількасот метрів від зупинки до зупинки, щоб долучитися до плетіння маскувальних сіток «для наших хлопців».

Українські волонтери – люди різного віку, фінансової спроможності та життєвих бекграундів – не стомлюються допомагати військовим і цивільним, не шкодують ресурсів, сил і часу для інших. До дня волонтера Радіо Свобода записало історії трьох з них – бізнесмена, юної художниці та пенсіонерки.

Безпілотники вночі атакували окупований Крим

Кілька груп безпілотних літальних апаратів уночі 5 грудня атакували окупований Росією Крим, свідчать дані соціальних мереж і заяви Міністерства оборони РФ.

Упродовж ночі звуки вибухів чули жителі Керчі, Феодосії, Старого Криму, Сімферополя, повідомляють телеграм-канали Astra та «Кримський вітер». Закритий для руху Керченський міст.

За одним із повідомлень, обʼєктом атаки міг стати керченський суднобудівний завод «Залив», де на початку листопада вже був пошкоджений новий малий ракетний корабель «Аскольд».

Міністерство оборони Росії зранку оприлюднило два повідомлення про відбиття «спроби київського режиму здійснити терористичну атаку БПЛА літакового типу по обʼєктах на території Російської Федерації».

За офіційними даними, російським силам ППО вдалося збити 26 дронів, а ще 15 були перехоплені над акваторією Азовського моря.

Українська сторона наразі не коментувала повідомлень з окупованого Криму.

Починаючи з серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ. У жовтні 2022 року на Керченському мості стався вибух. Ще один вибух пролунав на мості 17 липня 2023 року. На півострові діє підвищений (жовтий) рівень терористичної небезпеки.

В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».

Словенія до кінця року передасть Україні 1,5 млн євро на гуманітарне розмінування – Мінекономіки

Словенія передасть Україні до кінця поточного року півтора мільйона євро на безповоротній основі для гуманітарного розмінування, повідомила 4 грудня пресслужба Міністерства економіки України.

«Півтора мільйона євро, які Україна неймовірно вдячна отримати сьогодні від народу Словенії, допоможуть забезпечити саперів ДСНС та Державної служби спецтранспорту необхідним індивідуальним захистом, обладнанням та технікою для розмінування. Ці кошти допоможуть пришвидшити очищення території нашої країни від вибухівки та збережуть життя й здоров’я багатьох українців», – заявила міністр економіки України Юлія Свириденко.

Повідомляється, що угоду про виділення допомоги на гуманітарне розмінування 4 грудня в Любляні уклали українська та словенська сторони. Свириденко взяла участь в церемонії підписання у режимі онлайн.

Україна є найбільш замінованою країною світу. Потенційно небезпечною вважається майже третина території країни – майже 174 тисяч квадратних кілометрів. Уряд заявив про намір повернути в господарську експлуатацію протягом десяти років 80% цих територій.

Південні та частково центральні регіони охоплені повітряною тривогою. У ЗСУ кажуть: РФ запустила БПЛА

У Повітряних силах ЗСУ повідомляють уночі вівторка про роботу систем протиповітряної оборони у зв’язку з оголошеною повітряною тривогою. Наразі нею охоплені південні і частково центральні області.

Військові повідомили про дві групи запещених армією РФ безпілотників з рухом через Кіровоградську область.

«Друга група ударних БПЛА наближається до кордонів Вінницької області. Напрямок руху – північно-західний», – йдеться в повідомленні Повітряних сил станом на 00:13.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема, Дніпропетровщину. Москва, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.

На Сумщині через обстріли військ РФ одна людина зазнала поранень – ОВА

Російські війська упродовж понеділка продовжили обстрілювати прикордонну із РФ Сумщину, повідомила обласна військова адміністрація у Telegram.

Згідно з повідомленням, війська РФ здійснили 11 обстрілів прикордонних територій та населених пунктів Сумської області.

Повідомляється про понад пів сотні вибухів. Зокрема, під обстріли потрапили п’ять громад області.

«Великописарівська громада: зафіксовано мінометні обстріли (18 вибухів). Внаслідок одного з обстрілів поранень зазнала цивільна особа», – повідомили в ОВА.

Російські війська регулярно з різних видів озброєння обстрілюють прикордоння України, зокрема Сумщину. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Президент Бразилії не виключив арешту Путіна, якщо він приїде на саміт G20

Президент Бразилії Луїз Інасіо Лула да Сілва заявив 4 грудня, що не може запевнити президента Росії Володимира Путіна в тому, що його не заарештують, якщо він відвідає саміт «Групи 20» (G20) у Ріо-де-Жанейро наприкінці наступного року.

Як повідомляє агентство dpa, під час під час німецько-бразильських урядових консультацій у Берліні Лула заявив, що, те, чи буде Путін заарештований у Бразилії через ордер, виданий Міжнародним кримінальним судом, не входить до сфери його відповідальності.

«Чи буде він заарештований, коли прибуде? Можливо, а може, ні. Це вирішить судова влада», – сказав Лула.

«Очікуємо важливих домовленостей з партнерами до кінця року» – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні висловив очікування на «важливі домовленості» з партнерами до кінця поточного року.

За його словами, сьогодні він провів нараду і з міжнародниками щодо наших зовнішньополітичних комунікацій у грудні.

«Плануємо активну роботу на кожен тиждень цього місяця. Очікуємо важливих домовленостей із партнерами до кінця року», – сказав Зеленський.

Він не уточнив, про які саме домовленості йдеться, лише додав, що у пріоритеті – «зміцнювати державу, захищати людей, додавати сили нашим позиціям – в усьому».

Раніше сьогодні у Білому домі заявили, що до кінця року практично закінчаться кошти для постачання Україні озброєння та техніки. В адміністрації президента США кажуть, що несхвалення Конгресом нових коштів для допомоги Україні підірве можливості Києва вести бойові дії проти військ РФ.

«Паралельні треки» або чи справді Зеленський віддає накази в обхід Залужного?

Президент України Володимир Зеленський спілкується із деякими командувачами ЗСУ в обхід головнокомандувача Валерія Залужного, що заважає останньому командувати всією армією. Про це йдеться у публікації видання «Українська правда», журналісти якої посилаються на джерела у владі. Світові ЗМІ вже місяць обговорюють те, чи справді є конфлікт між Зеленським та Залужним, і які причини його виникнення. Натомість в Офісі президента України наявність конфлікту заперечують, а повідомлення про нього називають російською «інформаційно-психологічною операцією» (ІПСО). Радіо Свобода в ефірі програми Свобода Live зібрав думки щодо цієї теми, яка хвилює українське суспільство.

  • На думку джерел «Української правди» (УП), які цитує видання, Зеленський, нібито, створив «паралельні треки» для спілкування із командувачами різних родів військ, яке відбувається в обхід Залужного. А це, мовляв, дуже демотивує головнокомандувача.
  • Напруження між Зеленським і Залужним породжується проникненням політики у воєнні справи. Зеленський приніс елементи політики в керівництво армією, тобто в зону відповідальності Залужного. Натомість, головнокомандувач ЗСУ, поза власною волею, вважають журналісти УП, став помітним явищем у політичній реальності, тобто сфері життєвих інтересів президента.

«Бо як Зеленський здійснив проникнення у воєнну сферу Залужного, так само головком – нічого, правда, для цього не роблячи, – вторгся на політичне поле Зеленського.

Залужний не виголошує політичних заяв, не має партії чи бодай якогось громадського руху чи фонду. Але ОПУ регулярно замовляє соціологію, а показники Залужного стабільно ростуть і ростуть»

Радіо Свобода запитало думку експертів про це все.

Війська РФ атакували Харківщину «Шахедами», є влучання в об’єкти цивільної інфраструктури – влада

Російські війська завдають ударів по Харківщині безпілотниками «Шахед», повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов ввечері 4 грудня.

«Під ударом – Ізюмський і Чугуївський райони. Є влучання по об’єктах цивільної інфраструктури. Виникли кілька пожеж, на цю хвилину – без постраждалих. Екстрені служби працюють на місцях», – написав він у телеграмі.

Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Експрезидент Польщі Квасневський спрогнозував, як довго Путін воюватиме проти України: інтерв'ю

Людина, яка привела Польщу до НАТО і ЄС. Його називають впливовим світовим політиком і великим другом України. Александр Квасневський, який керував Польщею дві каденції поспіль (1995-2005 рр), залишається дипломатом, політичним і державним діячем.

В ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода Александр Квасневський розповів:

  • про закулісся європейської політики,
  • про те, як можна розв’язати кризу на польсько-українському кордоні,
  • поділився думками, чому спільна історія досі розділяє українців та поляків
  • коли Путін «втратив зв’язок із реальністю» і як довго він готовий вести війну проти України.

Польща має новий уряд. Його називають двотижневим, 10-відсотковим. Як ви б його назвали?

Це означає, що будемо мати справжній, новий уряд на всю каденцію, створену демократичною коаліцією десь 11 або 12 грудня.

Навіщо це затягування часу? Що воно дасть ПіСу?

– Я думаю, що це примирення із поразкою. Не очікували цієї поразки, тож вони звикають до нової ситуації...

11 грудня, а найпізніше 12-13, протягом двох тижнів будемо мати уряд, створений демократичною коаліцією на чолі з Дональдом Туском, і це буде такий справжній початок нового етапу після восьми років уряду ПіС...

– Потреби в тимчасовому уряді, на мою думку, нема, бо ті процедури можна були скоротити, але президент вирішив не заперечувати своєму «політичному тилу», тобто ПіСу (партія «Право і справедливість»).

Україна почала консультації з Євросоюзом щодо безпекових гарантій – ОП

Україна розпочала консультації з Європейським союзом щодо безпекових гарантій, повідомили в Офісі президента.

«За дорученням президента України і керівника Офісу голови держави заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква розпочав перший раунд консультацій із заступником генерального секретаря Європейської служби зовнішньої діяльності з питань миру, безпеки й оборони Шарлем Фрізом щодо колективних безпекових гарантій ЄС. Ці консультації відбулися у розвиток Спільної декларації G7 про підтримку України від 12 липня 2023 року», – йдеться в повідомленні.

Ігор Жовква зауважив, що майбутнє членство України в ЄС «саме по собі є потужною гарантією безпеки» для країни і європейської спільноти загалом.

Ростріл полонених під Авдіївкою: чи покарають винних

Двох українських військовополонених розстріляли військовослужбовці армії Росії неподалік від села Степове під Авдіївкою. Факт воєнного злочину зафільмував дрон і справжність відео підтвердили у ЗСУ. Наразі розслідування веде Служба безпеки України. Такі випадки позасудових страт непоодинокі, стверджують правозахисники. Та винним зараз може загрожувати лише заочне засудження. За яких умов можливе реальне покарання? У питанні розбиралося Радіо Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода).

У лівій частині кадру – не менше шістьох військовослужбовців армії Росії. У правій частині – отвір, вхід до бліндажа.

З отвору виходить боєць ЗСУ і одразу закладає руки за голову, потім робить декілька кроків і лягає на землю обличчям донизу.

Потім в отворі з’являється ще один український військовий. Він не може одразу вийти, як перший. Помітно, що бійцю важко, його хитає в різні боки. Можна припустити, що він поранений та (або) контужений. Так і не випроставшися, боєць лягає на землю.

Нові правила ввезення гуманітарної допомоги в Україну: що змінилося і як це вплине на фронт

ЛЬВІВ ‒ Із 1 грудня почали діяти нові правила ввезення в Україну гуманітарної допомоги. Їх запустила постанова Кабміну № 953 від 5 вересня 2023 року «Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану». У перші дні шквал критики лунав від волонтерів на адресу урядовців і митників. Окремі керівники митниці навіть просили у волонтерів вибачення через поведінку підлеглих.

Серед головних змін:

  • транспортні засоби можна ввозити лише на користь Збройних Сил України;
  • а громадські організації та благодійні фонди втратили можливість спрощеного оформлення машин для власного використання.

Що зараз кажуть волонтери про нові правила? Які проблеми? Які труднощі?

Ще за кілька місяців до запровадження нових правил ввезення гуманітарної допомоги через кордон до України, харківський волонтер Олексій Маслов був у числі тих волонтерів, які попереджали Кабмін про труднощі, які виникнуть при запровадженні з 1 грудня нових правил ввезення гуманітарної допомоги.

Особливо, це стосуватиметься не великих волонтерських груп, а малих. 1 грудня опівночі Олексій Маслов зіштовхнувся з проблемою при перевезенні автомобілів для військової частини.

У Києво-Печерській лаврі щодня битиме найбільший дзвін, нагадуючи про військовополонених

Києво-Печерська лавра започатковує акцію «Дзвін пам’яті та надії» на підтримку військовополонених, в рамках якої щодня битиме дзвін на підтримку військовополонених, повідомив 4 грудня Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими.

«У стінах Києво-Печерської лаври відтепер щодня згадуватимуть українських оборонців, які потрапили до ворожого полону. Національний заповідник започатковує акцію «Дзвін памʼяті та надії». Щоранку після загальнонаціональної хвилини мовчання на Великій лаврській дзвіниці битиме найбільший дзвін Лаври, нагадуючи про військовослужбовців, які опинилися в російській неволі», – йдеться в повідомленні.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG