Умєров обговорив з генсеком НАТО нагальні потреби України в зимовий період
Міністр оборони України Рустем Умєров повідомив про «важливу зустріч» з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенберґом у Брюсселі.
«Ми обговорили ситуацію на полі бою та нагальні потреби України в зимовий період. Міністерство оборони працює над забезпеченням взаємосумісності Збройних Сил з НАТО. Членство України в НАТО є неминучим. Наша країна давно обрала цей шлях. Ми працюємо над практичними кроками, щоб наблизити нашу країну до членства в НАТО», – написав він у соцмережі Х.
Як пише пресслужба НАТО, зважаючи на те, що зима, як очікується, ускладнить бойові дії, Столтенберґ наголосив, що члени Альянсу віддані посиленню політичної і практичної підтримки України. Генсекретар підтвердив, що НАТО надаватиме довгострокову підтримку Україні з метою забезпечення повної оперативної сумісності українських Збройних сил в рамках НАТО і ще більшого зближення з Альянсом.
За повідомленням, Столтенберґ і Умєров також обговорили шлях України до членства в НАТО і зусилля України з реформування. Генсек підтвердив, що Україна стане членом НАТО, коли всі члени Альянсу погодяться на це і коли будуть виконані всі умови.
Генштаб: на фронті було 61 зіткнення, ЗСУ відбили атаки сил РФ на 6 напрямках
Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що оперативна ситуація на сході й півдні України залишається складною, протягом доби на фроті відбулося 61 бойове зіткнення.
«Ворог завдав 5 ракетних і 44 авіаційних ударів, здійснив 37 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ і населених пунктах», – йдеться в повідомленні.
За даними командування, українські військові відбили атаки російських сил на шістьох напрямках: Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському, Мар’їнському, Запорізькому.
Посли ЄС у вівторок розпочнуть дебати щодо переговорів про членство України в ЄС – Reuters
Представники 27 країн-членів ЄС зустрічаються у вівторок, щоб почати обговорення пропозиції про початок переговорів про членство з Україною, повідомляє Reuters з посиланням на офіційних осіб та дипломатів.
Ця зустріч є початком підготовки 27 країн до саміту лідерів блоку 14-15 грудня, який має оцінити та ухвалити рішення щодо перспектив інтеграції України, Молдови, Грузії, Боснії та інших країн до ЄС.
Зокрема, на засіданні у вівторок розпочнеться обговорення проєкту угоди саміту лідерів. Дипломати та чиновники ЄС заявили, що перший проєкт, підготовлений до обговорення, буде змінений.
Як пише у соцмережі Х редактор Радіо Свобода в Європі Рікард Йозвяк, В останньому проєкті висновків щодо розширення ЄС міститься рекомендація розпочати переговори про вступ з Україною та Молдовою, але в дужках (остаточного рішення ще немає). За його даними, для Грузії також у дужках вказано статус кандидата «за умови, що 9 кроків, викладених у звіті Єврокомісії, будуть виконані».
Українським морським коридором від серпня пройшли 200 суден із 7 млн тонн вантажів – Кубраков
Новим українським «зерновим коридором» від 8 серпня 200 суден експортували сім мільйонів тонн вантажів, повідомив 4 грудня віцепрем’єр із відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков.
«Понад сім мільйонів тонн вантажів було експортовано з портів Південний, Одеса і Чорноморськ, з них майже п’ять мільйонів тонн – продукція українських аграріїв. З 8 серпня встановленим ВМС ЗСУ українським коридором пройшло 200 суден на вихід із портів і 226 суден – на вхід», – написав міністр у фейсбуці.
За його словами, сьогодні в портах Одеса, Чорноморськ і Південний під завантаженням перебуває 31 судно, ще 30 суден слідують коридором в обидва боки.
Експортний коридор був організований після виходу Росії із Чорноморської зернової ініціативи влітку цього року. Після того Росія почала активно атакувати ракетами чи дронами українські порти, зокрема дунайські Рені та Ізмаїл.
У Севастополі інтернет-провайдери заблокували доступ до українських радіостанцій
У Севастополі в окупованому Росією Криму російські інтернет-провайдери заблокували доступ до українських радіостанцій, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Не відкриваються не лише загальнополітичні, а й музичні радіостанції, які не мають політичних програм чи новин, – наприклад, «Класичне радіо», яке ретранслює виключно музику.
Блокують доступ такі інтернет-провайдери, як «SevStar», «Севастополь телеком», СТС (раніше відомий під брендом «Севмобайл»).
Незабаром після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну доступ до більшості загальнополітичних українських ЗМІ на території Севастополя було заблоковано, проте кілька українських радіостанцій, у тому числі «Радіо НВ», «Громадське радіо», «Радіо Київ FM», залишалися доступними, їх можна було слухати онлайн і через програми на смартфонах.
Війська РФ завдали ракетного удару по Криворіжжю, наслідки уточнюються – влада
Російські війська завдали ракетного удару по Криворіжжю, наслідки уточнюються, повідомив голова Дніпропетровської військової адміністрації Сергій Лисак.
«Вдень свою зброю російська армія спрямувала на Криворіжжя. Вибух там пролунав і ввечері. Наслідки ракетного удару уточнюються. Попередньо, без жертв та постраждалих», – написав він у телеграмі.
За його даними, також протягом дня російські війська з важкої артилерії та БПЛА атакували Нікопольщину – Марганець, Нікополь та Червоногригорівську громаду.
«Понівечена гімназія. А ще 4 житлові будинки, 3 господарські споруди, лінії електропередач. Горіла покинута будівля. Вогонь рятувальники загасили», – долав Лисак.
Люди не постраждали.
Стратком ЗСУ підтвердив про удар по складах паливних матеріалів в окупованому Луганському
Управління стратегічних комунікацій Збройних сил України підтвердило удар по складах паливних матеріалів в окупованому Луганську.
«Вчора 3 грудня 2023 Сили оборони завдали успішного вогневого удару по нафтово-мастильних складах, які розташовані у межах тимчасово окупованого Луганська», – йдеться у повідомленні.
Раніше у соцмережах повідомлялося про вибухи в окупованому Луганську. Блогер, громадський активіст Сергій Стерненко писав, що цієї ночі невідомі безпілотники успішно атакували нафтобазу у Луганську.
Міністр оборони України Рустем Умєров повідомив про «продуктивну зустріч» з міністеркою оборони Бельгії Людивін Дедондер.
«Обговорили наші плани щодо посилення двосторонньої співпраці, зокрема, поглиблення українсько-бельгійської кооперації в оборонній промисловості», – написав він у соцмережі Х.
Умєров додав, що під час зустрічі також обговорили можливість прийняти на початку наступного року в Україні представників бельгійського оборонно-промислового комплексу.
Голова Херсонщини: з окупованих територій вивезли родину з двома дітьми
З окупованих територій вивезли родину з двома дітьми, заявив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін 4 грудня.
«Зараз сім’я у безпечному місці. З нею працюють медики та психологи», – повідомив він.
Прокудін уточнив, що над поверненням працювали організація Save Ukraine разом із Міністерством з реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Офісом уповноваженого Верховної Ради з прав людини, та іншими відомствами.
За даними Прокудіна, від початку 2023 року на вільну територію України вдалося повернути 158 дітей з Херсонської області.
Читайте також: Лубінець звернувся до міжнародної спільноти через всиновлення депутатом РФ вивезеної з Херсона дитини і зміни її імен
1 грудня неурядова організація Save Ukraine повідомила про вивезення ще двох дітей з окупованих регіонів.
Як повідомила Радіо Свобода віцепрем’єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук, від початку повномасштабної війни до України вдалося повернути щонайменше 380 дітей, яких незаконно вивезли до Російської Федерації.
За офіційними даними української влади на 31 липня 2023 року, з 24 лютого 2022 року з України до Росії депортували 19 546 дітей. Це лише ті випадки, які вдалося зафіксувати офіційно – коли батько, опікун чи свідок депортації дитини повідомив про неї Національному інформаційному бюро України.
Україна уперше вийшла на виробництво шести САУ «Богдана» на місяць – Зеленський
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна уперше вийшла на виробництво шести артилерійських установок «Богдана» на місяць.
«Дають результат і зусилля з нарощування власного виробництва. Уперше вийшли на показник шість «Богдан» на місяць. І вже бачимо, як збільшити його ще», – повідомив він за підсумками щоденного селектора.
Водночас невідомо, скільки установок «Богдана» Україна виробляла раніше. Також в умовах воєнного стану не оприлюднюються дані щодо вартості виробництва.
Зеленський також повідомив про виконання важливих оборонних домовленостей з партнерами України. Зокрема, президент повідомив про отримання як дефіцитних ракет до наявних систем ППО, так і нових, сучасних зенітних комплексів.
Розробку артилерійської системи 2С22 «Богдана» розпочали у 2016 році. Вона є першою самохідною гаубицею калібру 155-мм, яка була розроблена фахівцями українського оборонно-промислового комплексу. Її вперше показали у липні 2018 року. У січні 2022 року «Богдана» завершила попередні вогневі випробування.
Як повідомляв на той момент міністр оборони Олексій Резніков, виробництво нових артсистемМіноборони профінансувало ще навесні 2022 року.
ЗСУ зараз використовують близько 70 модифікацій безпілотних літальних – Міноборони
На сьогодні у Збройних Силах України експлуатується близько 70 модифікацій безпілотних літальних апаратів і понад 20 різних типів боєприпасів для БПЛА. Про це заявив заступник міністра оборони України генерал-лейтенант Іван Гаврилюк, якого цитує пресслужба Міноборони.
За його словами, також нещодавно допущено до експлуатації шість нових зразків РЕБ, зокрема й так звані «окопні».
«Найближчим часом також планується тестування низки тактичних засобів радіоелектронної боротьби з БПЛА та засобів виявлення БПЛА», – сказав він в інтерв’ю виданню «АрміяInform».
У Міноборони кажуть, що у грудні ЗСУ отримають в кілька разів більше безпілотників, ніж минулого місяця, та сподіваються, що «картина на полі бою зміниться».
«Необхідно масштабувати не лише виробництво БПЛА, але й виробництво РЕБ. Ми все більше стимулюємо активізацію внутрішніх виробництв цієї техніки. Нині для цього докладається максимум зусиль і можливих фінансових ресурсів», – додав Гаврилюк.
Читайте також: Найтехнологічніша зброя війни – РЕБ: що пропонують Залужний та інженери, щоб перемогти Росію
Наприкінці листопада міністр оборони Рустем Умєров заявив, що війну виграють технології. За його словами, РФ може «мобілізовувати для мʼясних штурмів мільйони, але нашу перевагу забезпечать асиметричні відповіді і вони можливі завдяки інноваціям, які вже працюють».
Заступниця міністра стратегічної промисловості Анна Гвоздяр повідомила раніше Радіо Свобода, що в Україні наразі 200 приватних виробників дронів – більше, ніж державних підприємств, які на цьому спеціалізуються.
ОВА: через російський обстріл передмістя Херсона загинула людина, є поранені
Через російський обстріл передмістя Херсона одна людина загинула, ще троє поранені, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«У селі Інженерне під обстріл потрапили чоловіки, які ремонтували дроти на вулиці. У двох потерпілих – 61 та 51 рік – діагностували вибухову травму та контузію. Їм надали медичну допомогу на місці. До лікарні з пораненням живота середнього ступеня тяжкості доставили 46-річного чоловіка», – написав він у телеграмі.
Крім того, за даними місцевої влади, в Антонівці російські війська обстріляли житлові будинки – травми, несумісні з життям, отримав місцевий житель 1959 року народження.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
В ООН станом на 21 листопада підтвердили щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії.
Польща продовжить вимагати відновлення дозволів ЄС для українських далекобійників – Моравецький
Польща рішуче вимагатиме від Європейського Союзу відновити дозволи для українських далекобійників, заявив у понеділок прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький.
«Ми будемо рішуче і однозначно вимагати відновлення транспортних дозволів для українських водіїв», – сказав Моравецький, якого цитує Reuters.
1 грудня в українському уряді повідомили, що Міністерство відновлення України і Міністерство інфраструктури Польщі спільно напрацьовують заходи для розблокування кордону. Водночас Київ наголосив, що питання скасування чи змін до «транспортного безвізу» не обговорювалось та не було на порядку денному зустрічі, яка відбулася 1 грудня.
З 6 листопада польські перевізники блокують рух вантажівок на кількох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні, вимагаючи повернення дозволів для українських водіїв і вилучення польських машин із електронної черги. Також вони вимагають поза чергою випускати з території України порожні польські вантажівки.
Крім того, з 1 грудня розпочалося блокування руху вантажівок на території Словаччини біля пункту пропуску «Вишнє-Нємецке».
23 листопада Федерація роботодавців України та Асоціація міжнародних автомобільних перевізників звернулися до президента Володимира Зеленського та голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн через страйк польських перевізників на кордоні з Україною. За попередніми розрахунками об’єднання, орієнтовні прямі втрати економіки України від блокування низки пунктів пропуску на кордоні вже складають понад 400 мільйонів євро.
Україна і Європейський союз підписали Угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом 29 червня 2022 року. Її початковий термін дії складав один рік з можливістю продовження. Згодом дію угоди продовжили до кінця червня 2024 року.
За даними Мінінфраструктури, після підписання Угоди кількість перевізників, які перетинали кордон в напрямку ЄС, у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року збільшилася на 53%, кількість перетинів – на 43%.
Білий дім застерігає: без подальших дій Конгресу США гроші на допомогу Україні закінчуються
В адміністрації Сполучених Штатів до кінця року практично закінчаться кошти для постачання Україні озброєння та техніки. Про це йдеться в офіційному листі, який директорка Офісу бюджетного управління Шаланда Янг надіслала спікеру Палати представників – його цитують міжнародні агенції 4 грудня.
«Я хочу чітко пояснити: без дій Конгресу до кінця року у нас закінчаться ресурси, щоб закупити більше зброї та обладнання для України та забезпечити обладнання з військових запасів США», – заявила Янг.
Вона додає, що несхвалення Конгресом нових коштів для допомоги Україні цим підірве можливості Києва вести бойові дії проти російських військ.
«Немає жодного чарівного горщика, в якому знайшлися б кошти. У нас закінчилися гроші і майже скінчився час», – додає посадовиця.
Днями координатор Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі заявив, що США планують дати більше систем озброєнь, однак для цього потрібно, щоб Конгрес «нарешті ухвалив пакет з додатковим фінансуванням».
У жовтні президент США Джо Байден подав до Конгресу раніше анонсований запит на понад 105 мільярдів оборонної допомоги, що включав 61,4 мільярда доларів допомоги Україні та 14,3 мільярда допомоги Ізраїлю. Досі Конгрес не підтримав цей запит адміністрації Байдена. У США визнали, що через це пакети допомоги Україні стали меншими.
Міненерго: в Україні обмеження в електропостачанні не застосовують, дефіциту немає
Дефіциту електроенергії в Україні немає, обмеження в електропостачанні не застосовуються в жодній з областей, повідомляє пресслужба Міністерства енергетики.
За даними відомства, попри те, що у короткостроковий ремонт виведено 2 блоки і 2 корпуси ТЕС, електроенергії, виробленої українськими електростанціями, достатньо для покриття потреб споживачів.
«Для забезпечення необхідних обсягів виробництва використовуються резервні потужності. Додатково ввімкнено з резерву до роботи 1 блок на ТЕС, ще 2 корпуси ТЕС будуть підключені протягом дня», – йдеться у повідомленні.
У Міненерго додають, що усі відключення пов’язані виключно з негодою та бойовими діями.
Минулого тижня ускладнення погодних умов, окрім російських обстрілів, спричинило проблеми з електропостачанням. Сотні населених пунктів залишилися без світла. Компанія «Укренерго» повідомляла про дефіцит в енергосистемі і закликала громадян економити електроенергію.
У Росії офіційно підтвердили смерть генерала Завадського на війні в Україні
У Росії офіційно підтвердили загибель генерал-майора Володимира Завадського, який був заступником командувача 14-го армійського корпусу Північного флоту. Про це, назвавши смерть Завадського «тяжкою втратою», написав 4 грудня губернатор Воронезької області Олександр Гусєв.
За його словами, воєначальник загинув «на бойовому посту». «До серпня 2021 року він командував 4-ю гвардійською Кантемирівською червонопрапорною танковою дивізією, з якою у Воронезької області налагоджені давні добрі відносини», – додав Гусєв.
Минулого тижня повідомлення про загибель генерала Завадського підтвердили у Міжрегіональній громадській організації випускників Московського вищого військового командного училища імені Верховної Ради РРФСР «Кремль». У повідомленні було сказано, що Завадський загинув 28 листопада.
Як зазначає видання «Важные истории», це сьомий військовий такого рангу, загибель якого на війні РФ проти України підтверджена російськими джерелами. За повідомленням, генерал підірвався на міні. Міноборони Росії не підтверджує і не спростовує такі повідомлення.
Завадський, як стверджується, був заступником командира 14-го армійського корпусу. Раніше він командував гвардійською танковою Кантемирівською дивізією.
За даними «Важных историй», загалом повідомлялося про загибель на війні 12 російських генералів. Підтверджена загибель сімох із них. До Завадського останнім загиблим генералом був Олег Цоков, його вбили, ймовірно, при ударі по командному пункту 58-ої армії в підконтрольному Росії Бердянську влітку цього року.
Російський удар по Новогродівці: під завалами будинку виявили тіло дитини
У Новогродівці на Донеччині, яка 30 листопада зазнала російського ракетного удару, виявили тіло дитини, повідомляє у телеграмі Державна служба з надзвичайних ситуацій.
«Донеччина: у Новогродівці на місці частково зруйнованого 3-х поверхового житлового будинку виявлено тіло дитини. Таким чином, кількість жертв ворожого обстрілу у ніч 29 листопада по Покровському району зросла до трьох», – йдеться у повідомленні.
Пошукові роботи тривають, на місці працюють рятувальники, представники поліції.
Війська РФ вночі 30 листопада обстріляли багатоповерховий будинок у Новогродівці на Донеччині. Через обстріл загинули дві людини. У МВС повідомляли, що під завалами ще може залишатися родина: 33-річна жінка, 38-річний чоловік і 8-річна дівчинка.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Москва, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
В ООН станом на 21 листопада підтвердили щонайменше 10 тисяч випадків загибелі цивільних людей, понад 560 з яких становили діти, а також більше ніж 18 500 випадків поранення цивільних від початку повномасштабного вторгнення Росії.
Розвідка Великої Британії 4 грудня опублікувала свої оцінки щодо втрат російської армії під час війни в Україні.
За зведенням, оприлюдненим британським Міноборони, офіційні сили, підконтрольні російському Міноборони, втратили від 180 до 240 тисяч людей особового складу пораненими і близько 50 тисяч вбитими. Водночас найманці приватної військової компанії «Вагнер», ймовірно, втратили 40 тисяч пораненими і 20 тисяч вбитими.
«Відтак загалом російська сторона, ймовірно, зазнала втрат у 220-280 тисяч пораненими і 70 тисяч вбитими. Як наслідок, оцінки коливаються від 290 до 350 тисяч загальних російських бойових втрат», – йдеться в повідомленні.
«Навіть серед російських офіційних осіб існує низький рівень розуміння загальних втрат через давно сформовану культуру неправдивого звітування в армії», – заявила розвідка.
За даними українського командування на 4 грудня 2023 року, Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 332 810 своїх військових.
Україна і Росія майже не дають офіційної інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
27 листопада Міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки повідомило, що за останні шість тижнів, ймовірно, спостерігався один із найвищих показників втрат серед особового складу у армії РФ за всю війну в Україні. Тяжкі втрати, за даними британської сторони, багато в чому були спричинені наступом Росії на Авдіївку.
Раніше періодом із найвищою смертністю для Росії був березень 2023 року в розпал російського наступу на Бахмут. Протягом листопада 2023 року втрати армії РФ, за даними українського Генштабу, становили в середньому 931 особу на день. Російська сторона однак дані про втрати своїх вояків не наводить.
Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.