Доступність посилання

Зарядити телефони і ноути можна у наметах, де є обігрів і електроенергія. Київ, 20 січня 2026 року
Зарядити телефони і ноути можна у наметах, де є обігрів і електроенергія. Київ, 20 січня 2026 року

Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Президент Болгарії заблокував надання Україні 100 бронетранспортерів

Президент Болгарії Румен Радев ветував схвалене раніше постачання бронетехніки в Україну, повідомляє болгарська служба Радіо Свобода/Вільна Європа із посиланням на пресслужбу президента.

22 листопада парламент країни ратифікував угоду про безоплатне надання Україні 100 болгарських бронетранспортерів. Документ був підписаний МВС Болгарії та Міністерством оборони України в серпні. За ратифікацію проголосувала більшість парламентських фракцій, проти були лише соціалісти та проросійська партія «Відродження».

Бронетранспортерам, які планувалося передати, близько 40 років, їх використовували болгарські сили правопорядку наприкінці 1980-х років під час кампанії з насильницького переселення турецького населення країни. У МВС називають їх застарілими.

Радев обґрунтував своє вето тим, що бронетехніка могла б знайти застосування в Болгарії, наприклад, під час охорони кордону або боротьби зі стихійними лихами. «Я керуюся переконанням, що безпека, здоровʼя та життя болгарських громадян мають бути пріоритетом», – стверджує президент. Парламент може подолати його вето та наполягти на виконанні угоди.

Постачання озброєнь Україні від початку російського вторгнення викликають бурхливі дискусії в Болгарії. У грудні 2022 року парламент погодився з наданням Україні військово-технічної допомоги. Зазвичай ідеться про озброєння, якого, як стверджується, болгарська армія і силові структури більше не потребують. Президент Радев був проти надання військової допомоги Україні одразу після повномасштабного вторгнення РФ.

Прокудін: російська армія обстріляла дитячий садок у Херсоні, одна людина постраждала

Російські війська обстріляли дитячий садок у Херсоні вранці 4 грудня, заявив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.

«Внаслідок обстрілу, що стався близько 11:00, у будівлі пошкоджено стіни, а також повибивало вікна. Попередньо, постраждала одна людина», – повідомив він.

Голова ОВА додав, що інформація щодо наслідків уточнюється.

Наприкінці листопада російська армія обстріляла Дар’ївку на Херсонщині, в тому числі пошкодивши дитсадок та лікарню.

Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

СБУ заявляє про затримання навідника ударів по Києву перед Новим роком-2023

Служба безпеки України затримала підозрюваного в коригуванні ракетних ударів по Києву напередодні 2023 року – про це відомство заявило 4 грудня.

«Саме за його координатами 31 грудня 2022 року агресор завдав ракетного удару по одному із корпусів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Також зловмисник розвідував локації штабів та місця найбільшого зосередження особового складу і військової техніки ЗСУ на території столиці та Житомирщини», – заявили у відомстві.

За заявою СБУ, 40-річного чоловіка затримали у його власному помешканні в Києві. Він нібито наприкінці 2022 року оформив статус волонтера та виїхав до Росії через інші країни. При в’їзді до Росії він заявив співробітнику ФСБ про готовність співпрацювати і одразу передав координати, за якими, ймовірно, був розташований один із підрозділів Сил оборони в столичному регіоні.

«Вже через декілька днів загарбники здійснили по цій «локації» повітряну атаку. Після цього представники ФСБ доставили свого агента до Москви, де його детально проінструктували щодо методів роботи, конспірації та пріоритетних завдань. Потім зрадника відправили в Україну для збору розвідданих. Взамін йому пообіцяли допомогу в отриманні російського громадянства та своєчасну «евакуацію» до країни-агресора», – йдеться в повідомленні.

У Службі уточнили, що фігурант «втемну» використовував своїх родичів-жителів Житомирської області для отримання розвідувальної інформації, а в Києві фотографував об’єкти під час прогулянок.

Йому повідомили про підозру в державній зраді в умовах воєнного стану. Чоловіка взяли під варту, йому загрожує довічне ув’язнення в разі визнання винним.

Як повідомили в Офісі генпрокурора 1 грудня, від початку повномасштабного вторгнення Росії ОГП передав до суду майже 1,5 тисячі кримінальних проваджень за обвинуваченнями в державній зраді.

31 грудня 2022-го і 1 січня 2023 року російські військові здійснили серію атак в Україні з використанням безпілотників іранського походження та ракет. Щонайменше одна людина в Києві загинула внаслідок обстрілу 31 грудня.

У 2023 році за кордон не випустили майже 2300 українських держслужбовців – ДПСУ

За час дії заборони народним депутатам, держслужбовцям та чиновникам виїжджати за кордон з іншою метою, окрім як у службове відрядження, Державна прикордонна служба Україна не випустила з України понад 2 200 людей, які підпадають під ці правила. Про це 4 грудня в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода. Ранок) сказав речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко. Згодом він уточнив, що загалом це число становить 2270 осіб.

«Не можна виокремлювати тут тільки народних депутатів, а треба загалом говорити про пункт 2.14 Правил перетину кордону, де чітко визначено перелік всіх посадових осіб, які підпадають під це обмеження, що вони можуть слідувати за кордон тільки у службове відрядження. Прикордонники чітко дотримуються правил. Нагадаю, що уряд зобовʼязав усі державні органи надати до Державної прикордонної служби списки всіх осіб, хто підпадає під ці посади. Тобто, ми навіть не придумуємо, чи є людина за цією посадою, чи ні. Є дані, які нам надаються для того, щоб ми внесли інформацію до своєї бази даних відносно цих осіб і, власне, пропускали їх тільки у службове відрядження», – розповів Демченко.

За словами речника прикордонної служби, саме через відсутність відрядження за кордон не випустили і народного депутата Петра Порошенка.

«Прикордонники зʼясували, що його службове відрядження скасоване. І, відповідно, на підставі цього щодо нього ухвалили рішення про непропуск через кордон», – сказав Демченко.

30 січня Кабінет міністрів опублікував постанову, якою визначаються підстави для виїзду чиновників за кордон в умовах воєнного стану.

У постанові №69 від 27 січня уряд визначив, що депутати різних рівнів, урядовці, працівники, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, судді, прокурори, керівники державних унітарних підприємств, керівники деяких господарських товариств мають право перетинати державний кордон на підставі рішень про службові відрядження.

У лютому Кабмін розширив перелік державних службовців серед чоловіків та жінок, яким дозволено виїжджати за кордон під час воєнного стану.

Доходи від продажу зброї у 2022 році впали, попри війну в Україні – SIPRI

Сумарний виторг від продажу зброї та військових послуг 100 найбільших компаній оборонної галузі у світі скоротився в 2022 році на три з половиною відсотки порівняно з 2021 роком, попри повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Це випливає з опублікованої 4 грудня доповіді Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI). Згідно з дослідженням, ці компанії заробили торік 597 мільярдів доларів.

Найбільше зниження виторгу показали компанії зі США. 42 американські компанії, які увійшли до рейтингу, заробили в 2022 році майже на 8% менше, ніж роком раніше.

Європейські компанії з чільної сотні зафіксували невелике зростання – на 0,9%. Найкращі показники має турецька компанія Baykar, яка виготовляє безпілотники Bayraktar. Вона майже подвоїла свій виторг у 2022 році.

SIPRI зазначає, що американські та європейські виробники не змогли значно наростити виробництво, попри зростання попиту на їхню продукцію після початку війни Росії проти України. Експерти повʼязують це з дефіцитом робочої сили, зростанням витрат і порушенням ланцюжків поставок. Компанії зазнали труднощів під час переходу на виробництво озброєнь для війни високої інтенсивності, йдеться у доповіді. Крім того, багато замовлень розміщувалися наприкінці року, через що зростання попиту не позначилося на виторгу у 2022 році.

Але ще невиконані замовлення і різке зростання числа нових контрактів говорять про те, що в найближчі кілька років світові доходи від продажу зброї можуть значно зрости, впевнені в SIPRI.

До списку ста найбільших компаній-виробників зброї увійшли лише дві російські – «Ростех» і «Обʼєднана суднобудівна корпорація». Дослідники пояснюють це непрозорістю звітності російської оборонної промисловості та відсутністю доступних даних. Сукупний виторг від продажу зброї цих двох фірм знизився у 2022 році на 12%. Це йде врозріз із заявами російської влади про нарощування виробництва озброєнь. Автори дослідження пояснюють таку суперечність високими темпами інфляції та зниженням експорту російських озброєнь.

Експерти також вказують, що через непрозорість звітності у доповіді SIPRI не враховані такі компанії, як «Алмаз-Антей» або корпорація «Тактичне ракетне озброєння», вони «виробляють категорії техніки, які мають підвищений попит у звʼязку з війною, такі як системи ППО та ракети», відзначають автори доповіді.

У ГУР не підтвердили ліквідацію військових РФ, причетних до ймовірної страти військовополонених

Представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов каже, що наразі не може підтвердити слова керівника Авдіївської МВА Віталія Барабаша, який раніше в ефірі телемарафону заявив, що Сили оборони ліквідували всіх російських окупантів, причетних до ймовірного розстрілу беззбройних українських воїнів біля Степового Донецької області. Про це він заявив в ефірі Радіо Свобода (проект Свобода.Ранок).

«Зараз важко сказати, що тих саме (причетних до розстрілу військових РФ – ред.). Але ситуація під Авдіївкою і даним конкретно населеним пунктом дуже динамічна. І так, є інформація, це непоодинокі випадки, коли укріплення переходять з рук у руки. Проте стверджувати, що саме тих ліквідовано, ми зараз не можемо. Цей момент треба додатково верифікувати», – зазначив Юсов.

Немає, за даними Юсова, і деталей щодо того, представники яких саме підрозділів російської армії могли це вчинити. Представник ГУР називає таку інформацію «чутливою» і каже, що в ході розслідування всі деталі будуть повідомлятися.

Раніше в мережі з’явилось відео, як російські військові стратили двох бійців ЗСУ, які здались у полон. Через такі дії Україна звернеться до ООН та Червоного Хреста, зазначив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Він назвав це порушенням Женевських конвенцій та виявом «неповаги до міжнародного гуманітарного права».

Ймовірну страту українських військових підтвердили у Центрі стратегічних комунікацій Збройних сил України, заявивши що Росія вчергове порушила закони і звичаї війни, норми міжнародного права. Офіс генпрокурора України повідомив про початок розслідування злочину.

Також очільник Авдіївської міської військової адміністрації Віталій Барабаш в ефірі телемарафону напередодні заявив, що Сили оборони атакували цю позицію, зайняту армією РФ. За інформацією посадовця, російське угруповання там було ліквідоване.

Російська сторона на звинувачення поки ніяк не реагувала.

Раніше і Україна, і Росія звинувачували одна одну в розстрілі військових, що здаються в полон. Згідно зі статями Женевської конвенції, вбивство військових, які склали зброю, вважається воєнним злочином.

ДПСУ: один пункт на кордоні з Польщею почав оформлювати вантажівки на виїзд з України

У пункті пропуску «Угринів-Долгобичув» почали оформлення великовагових вантажівок – про це заявила Державна прикордонна служба вранці в понеділок.

«Станом на ранок 4 грудня в пункті пропуску «Угринів» на виїзд з України прикордонники оформили 30 великовагових транспортних засобів загальною дозволеною масою понад 7,5 тонн», – йдеться в повідомленні.

Прикордонники уточнюють, що вантажівки заїжджають до пункту пропуску в порядку загальної черги.

Напередодні міністр інфраструктури Олександр Кубраков повідомив, що пункт пропуску «Угринів – Долгобичув» 4 грудня відкриють для руху порожніх вантажівок на виїзд з України.

1 грудня в українському уряді повідомили, що Міністерство відновлення України і Міністерство інфраструктури Польщі спільно напрацьовують заходи для розблокування кордону.

З 6 листопада польські перевізники блокують рух вантажівок на кількох пунктах пропуску на польсько-українському кордоні, вимагаючи повернення дозволів для українських водіїв і вилучення польських машин із електронної черги. Також вони вимагають поза чергою випускати з території України порожні польські вантажівки.

Морська перемога – найвагоміший здобуток ЗСУ останніх місяців – експерти

Поки у західних ЗМІ продовжує циркулювати теза про відсутність значного прориву українського контрнаступу, історик Єльського університету Тімоті Снайдер на противагу цьому наголосив у свіжому випуску подкасту видання Telegraph, що практично непоміченим залишається найбільший здобуток ЗСУ останнього півріччя – морська перемога у Чорному морі.

«Деякі репортери висвітлювали це, але загалом це пройшло повз людей, тоді як у тому, що насправді сталося, є щось значуще, а саме – ця морська перемога», – сказав Снайдер, коментуючи те, що українцям «на загальний подив» вдалося стримати Чорноморський флот і відкрити коридор для комерційної торгівлі зерном.

Як повідомляв «Голос Америки», в українському уряді заявляють, що Україна змогла самотужки забезпечити роботу зернового коридору «власними силами, а не завдяки угоді між Туреччиною, ООН та Росією». США відзначили роботу Чорноморського гуманітарного коридору, який «підтримує фермерів та інші підприємства в Україні та забезпечує продовольством та іншими товарами світ».

«Україна здобула масштабну морську перемогу, не маючи власного Військово-морського флоту», – наголошує також оглядач видання Telegraph, колишній капітан фрегата Королівського флоту Великої Британії Том Шарп.

За його оцінками, контроль Росії над Севастополем слабшає, що має величезні наслідки для Чорноморського флоту.

За словами Шарпа, хоча велика увага приділяється успіху (або його відсутності) українського контрнаступу на суші, події в Чорному морі «періодично нагадують про його стратегічну важливість у цьому триваючому конфлікті.

Шарп також каже, що українські атаки на Чорноморський флот мають величезний моральний вплив на росіян: «Російський флот не дуже відомий своїм «високим моральним і бойовим духом» навіть у найкращі часи. Важко уявити, що зараз може стати набагато гірше».

Тезу про вагу морських перемог України підтверджує і аналітик Стівен Бланк, у минулому професор з вивчення російської національної безпеки в Інституті стратегічних досліджень Військового коледжу армії США, нині старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики.

У своєму огляді для видання Hill він пише: факти про морські перемоги України спростовують тези «так званої реалістичної опозиції щодо подальшої допомоги Україні», котра стверджує, що українці не в змозі виграти війну.

«Факти суперечать цим необґрунтованим твердженням. Наразі атаки України на Чорноморський флот Росії приносять тактичні перемоги одна за одною», – наголошує Бланк.

Аналітик також критикує західну тенденцію «применшувати роль флоту в сучасній війні».

Він також свідчить, що удари та успішні рейди з українського боку неодноразово вражали російські морські цілі та штаб Чорноморського флоту в Севастополі, що «підкреслює триваючий провал військово-морської стратегії та протиповітряної оборони Москви».

Особливо за відсутності достатньої авіації, каже Бланк, ці перемоги розкривають «стратегічний інтелект України в координації військових операцій».

А їхня кінцева мета – «викинути Росію з Криму».

Тому ці операції, наголошує Бланк, заслуговують на подальшу широкомасштабну західну підтримку.

«Атлантична рада» нагадує, що сміливий опір російському кораблю з боку «жменьки українських військових» на острові Зміїному став неофіційним гаслом війни та «відобразив бойовий дух надзвичайного опору України російському вторгненню». Інцидент та фраза українського військового, як відомо, спонукала національну поштову службу України випустити знакову марку.

«Непокора, яку продемонстрували захисники острова Зміїний, задала тон війні на морі, в результаті якої Україна досягла відверто приголомшливих успіхів проти Чорноморського флоту Росії», – пише Пітер Дікінсон, британський журналіст і науковий співробітник «Атлантичної ради».

За його словами, успіх України на морі є нагадуванням про те, що, незважаючи на широкі розмови про безвихідь чи глухий кут, російсько-українська війна «залишається надзвичайно динамічною».

«Чорноморська битва довела, що українська мужність і західна зброя є виграшною комбінацією. Це має спонукати західних лідерів припинити коливатися і нарешті надати Україні інструменти, необхідні для перемоги у війні», – наполягає Дікінсон.

Онищук: російські війська атакували критичну інфраструктуру Прикарпаття, без значних руйнувань

Російські війська вночі атакували, в тому числі, Івано-Франківську область, повідомила голова обласної військової адміністрації Світлана Онищук вранці 4 грудня.

«Ворог не припиняє здійснювати атаки на об’єкти критичної інфраструктури Прикарпаття. Цієї ночі окупанти атакували Україну БпЛА», – заявила вона.

За словами Онищук, вранці протиповітряна оборона знищила російські безпілотники на території області.

«На щастя, обійшлося без жертв та значних руйнувань. На місці падіння уламків працюють відповідні служби», – додала очільниця ОВА.

Повітряні сили ЗСУ повідомили зранку 4 грудня, що вночі знищили 18 із 23 запущених силами РФ ударних безпілотників і керовану авіаційну ракету.

Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

У 2023 році країни світу понад 100 разів відмовили Росії в екстрадиції переслідуваних нею осіб

За неповний 2023 рік країни світу не задовольнили 101 запит Генпрокуратури Росії про видачу осіб для кримінального переслідування чи виконання вироку. Про це відомство розповіло російському виданню «Ведомости».

Серед відмов 36 отримані з політичних мотивів. Усі вони походили від європейських країн. Шість разів у екстрадиції відмовила Австрія, по пʼять – Німеччина та Чехія, чотири рази – Польща. Також у видачі переслідуваних Росією відмовляли Італія, Кіпр, Болгарія та інші.

У Генпрокуратурі стверджують, що деякі «політичні» відмови стосуються осіб, які звинувачуються в роботі на організацію, визнану в Росії терористичною. Серед таких організацій – легіон «Свобода Росії», який воює на боці ЗСУ, рух «Артпідготовка» та ще 46 організацій.

Крім того, повідомила Генпрокуратура, з політичних мотивів Росії відмовили у видачі й тих, кого вона звинувачує в незаконному доступі до державної таємниці, вбивстві та великому шахрайстві.

Загалом у 2023 році Росії видали 126 осіб.

Також Генпрокуратура РФ веде переговори з країнами про заборону на видачу деяких росіян Гаазі, де на них чекає суд. Минулого тижня генпрокурор Росії Ігор Краснов запропонував Алжиру домовитися про невиконання рішень Міжнародного кримінального суду, який у березні видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової, зазначає видання.

Російські обстріли: за добу двоє людей загинули на Херсонщині, одна – на Донеччині

Російські війська 117 разів обстріляли Херсонську область протягом попередньої доби, повідомив голова області Олександр Прокудін. Із 691 снаряда з різних видів озброєння 43 снаряди випустили по Херсону.

Зокрема, російські обстріли пошкодили житлові квартали, медичні заклади й адміністративні будівлі в Херсоні, науково-дослідницьку установу та інженерну споруду у Херсонському районі, а також магазини в Бериславському районі.

«Через російську агресію дві людини загинули, ще вісім – дістали поранення», – повідомив він.

Крім того, ще одна людина загинула в Донецькій області, повідомив виконувач обов’язків голови ОВА Ігор Мороз.

«За 3 грудня росіяни вбили одного жителя Донеччини – у селі Костянтинівка. Ще три людини в області за добу дістали поранення», – заявив він.

Читайте також: На Херсонщині через російський обстріл загинув 78-річний чоловік – ОВА

Про обстріли та повітряні атаки повідомляли також адміністрації інших прифронтових регіонів. За їхніми даними, цивільні протягом доби не постраждали. На Запоріжжі, повідомив голова регіону Юрій Малашко, відомо про два випадки руйнування житлових будинків та об’єктів інфраструктури.

Також два приватні будинки, господарська споруда, теплиця і газогін були пошкоджені в Нікопольському районі, повідомив голова Дніпропетровщини Сергій Лисак.

30 листопада у МВС повідомили, що за 11 місяців 2023 року російські війська 59 тисяч разів обстріляли населені пункти України, внаслідок чого загинули дві тисячі цивільних жителів, ще 11 тисяч – зазнали поранення. Найбільше обстрілів, за повідомленням, було в Запорізькій, Херсонській, Донецькій, Харківській, Сумській і Чернігівській областях.

Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

РФ нарощує кількість військ. Страта військовополонених? Чи відкриють аеропорти?

  • У Херсоні російські сили поцілили в багатоповерхівку та дві лікарні. Повідомили про 7 постраждалих та двох загиблих. У обласному центрі крові закликають донорів здавати кров для поранених. Яка ситуація в місті? І яка допомога потрібна херсонцям?

Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:

  • У ЗСУ підтверджують, що російські військові начебто розстріляли беззбройних українських воїнів, які здавалися у полон. Відео з цим фактом опублікували аналітики проєкту DeepState. Сталося це, за їхніми даними, під Авдіївкою, біля Степового. Чи реагували на такі заяви в Росії? Розкажемо усі деталі відомі станом на зараз.
  • Союзники мають і надалі підтримувати Україну у війні. Це в інтересах самого НАТО. Заявив генсекретар альянсу Єнс Столтенберг. Він зазначив, що в разі перемоги «Путіна на Україну очікує трагедія». Про що свідчать такі заяви очільника НАТО? Та як змінюється підтримка України західними партнерами?
  • Лідеру опозиційної фракції «ЄС» Петру Порошенку та його колегам не дали дозвіл на виїзд за межі України. Опозиція заявляє, що зрив візиту шкодить країні та її міжнародному іміджу. Голова Верховної Ради стверджує, що представники фракції «ЄС» є одними із лідерів за відрядженнями. Тож про жодні обмеження для окремих народних депутатів, каже Руслан Стефанчук, не йдеться. Розкажемо аргументи обох сторін далі.

Сили оборони України відбили 21 атаку поблизу Авдіївки – Генштаб ЗСУ

Українські військові продовжують оборону на Авдіївському напрямку, повідомляє в ранковому зведенні 4 грудня Генеральний штаб ЗСУ.

«Наші воїни стійко тримають оборону, завдаючи ворогу значних втрат. Сили оборони успішно відбили 21 атаку противника в районах східніше Новокалинового та Новобахмутівки, а також в районах Степового, Авдіївки, Сєвєрного, Первомайського Донецької області», – ідеться в повідомленні.

У цілому протягом минулої доби відбулося 68 бойових зіткнень, відзначають у Генштабі.

«Загалом ворог завдав одного ракетного та 45 авіаційних ударів, здійснив 49 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – інформують українські військові.

Також, за повідомленням Генштабу, впродовж минулої доби авіація Сил оборони завдала вісім ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, два по зенітно-ракетних комплексах та два по складах боєприпасів, а підрозділи ракетних військ уразили важку вогнеметну систему залпового вогню та зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцир».

Сили РФ втратили за добу ще 770 осіб – Генштаб ЗСУ

Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 332 810 своїх військових, зокрема, 770 – за останню добу, такі дані станом на ранок 4 грудня навів Генеральний штаб Збройних сил України.

Крім того, у Генштабі заявили про такі втрати РФ:

  • танки ‒ 5580 (пʼять – за останню добу)
  • бойові броньовані машини ‒ 10401 (+5)
  • артилерійські системи – 7961 (+12)
  • РСЗВ – 913
  • засоби ППО ‒ 602
  • літаки – 323
  • гелікоптери – 324
  • БПЛА оперативно-тактичного рівня – 6017 (+22)
  • крилаті ракети ‒ 1569
  • кораблі /катери ‒ 22
  • підводні човни – 1
  • автомобільна техніка й автоцистерни – 10451 (+19)
  • спеціальна техніка ‒ 1141 (+1)

Україна і Росія майже не дають офіційної інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих понад рік тому, Київ цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.

27 листопада Міністерство оборони Британії з посиланням на дані розвідки повідомило, що за останні шість тижнів, ймовірно, спостерігався один із найвищих показників втрат серед особового складу у армії РФ за всю війну в Україні. Тяжкі втрати, за даними британської сторони, багато в чому були спричинені наступом Росії на Авдіївку.

Раніше періодом із найвищою смертністю для Росії був березень 2023 року в розпал російського наступу на Бахмут. Протягом листопада 2023 року втрати армії РФ, за даними українського Генштабу, становили в середньому 931 особу на день. Російська сторона однак дані про втрати своїх вояків не наводить.

Газета The New York Times у серпні з посиланням на неназваних представників адміністрації США повідомила, що загальна кількість військовослужбовців, убитих та поранених з обох сторін війни в Україні за півтора року, що минули з початку масштабного вторгнення РФ, наближається до 500 тисяч.

Повітряні сили ЗСУ повідомили про знищення ракети Х-59 і 18 «шахедів» уночі 4 грудня

Повітряні сили ЗСУ повідомили зранку 4 грудня, що вночі знищили 18 із 23 запущених силами РФ ударних безпілотників і керовану авіаційну ракету.

«У ніч на 4 грудня 2023 року противник атакував 23 ударними БпЛА Shahed-136/131 з мису Чауда в окупованому Криму та керованою авіаційною ракетою з повітряного простору окупованої Херсонщини. До відбиття повітряного нападу залучено винищувальну авіацію, зенітні ракетні підрозділи та мобільні вогневі групи Повітряних сил та Сил оборони України. Протиповітряна оборона працювала у щонайменше девʼяти областях України», – ідеться в повідомленні.

Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Уночі поблизу Хмельницького працювали сили ППО – влада

Уночі 4 грудня поблизу Хмельницького було чути роботу Повітряних сил ЗСУ, повідомив зранку перший заступник начальника Хмельницької обласної військової адміністрації Сергій Тюрін.

«Під час повітряної тривоги в Хмельницькому районі працювали сили ППО. Станом на цей час повідомлень про постраждалих або пошкодження інфраструктури немає. Дякуємо ЗСУ за відмінну службу!» – написав чиновник у фейсбуці.

Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.

Указ Путіна про збільшення штату армії РФ відображає фактичну чисельність російських сил – ISW

Указ президента Росії Володимира Путіна про збільшення чисельності збройних сил РФ може бути офіційним визнанням поточної чисельності російських військових, а не наказом негайно збільшити чисельність російського військового персоналу, вважають аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).

«Збільшення на 170 тисяч штату російських військовослужбовців між попереднім указом Путіна від 25 серпня 2022 року та указом від 1 грудня 2023 року, ймовірно, є офіційним підтвердженням чистого збільшення на 170 тисяч військовослужбовців між 25 серпня 2022 року та 1 грудня 2023 року, а не закликом негайно збільшити поточну кількість бойового персоналу додатково на 170 тисяч», – пишуть експерти.

Вони нагадують, що заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв 9 листопада заявив, що з 1 січня 2023 року російські військові набрали 410 тисяч військовослужбовців за контрактом, а 1 грудня додав, що з 1 січня російські військові набрали понад 452 тисячі військовослужбовців.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг 29 листопада заявив, що російські сили зазнали понад 300 тисяч втрат (убитих і поранених) в Україні з початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.

Президент Росії Володимир Путін 1 грудня збільшив штат російської армії, йдеться в повідомленні Міністерства оборони РФ.

Зазначається, що президент РФ підписав указ про встановлення штатної чисельності Збройних сил Росії у 2 209 130 осіб, зокрема 1 320 000 військових.

Таким чином чисельність військовослужбовців Збройних сил РФ збільшиться майже на 170 тисяч осіб. Документ опубліковано на сайті Кремля, він набуде чинності з дня його підписання.

Росія: у Москві горить завод спеціальних автомобілів

У Москві спалахнула пожежа на складах заводу спеціалізованих автомобілів, пишуть місцеві телеграм-канали.

«За адресою: Відкрите шосе, будівля 12, корпус 3, у виробничій будівлі сталася пожежа. Спостерігається відкрите горіння, вогонь інтенсивно поширюється», – сказав співрозмовник видання ТАРС.

Згодом в оперативних службах уточнили, що пожежі на заводі спеціалізованих автомобілів на сході Москви надано третій (підвищений). Площа пожежі до 2 тис. кв. метрів.

Вогонь інтенсивно поширюється територією складу. Сталося часткове обвалення даху. Попередньо постраждалих немає. За повідомленнями ТАРС, на місце йдуть близько 35 пожежних розрахунків, 11 з яких – драбини.

«Всередині будівлі заводу, що горить, почалися вибухи, відбуваються обвалення», – сказав співрозмовник видання.

Підприємство, в якому сталася пожежа, є одним із найбільших виробників причепів у Європі.

«У приміщенні, що горить, зберігаються палети, покришки, картон», – додав представник оперативних служб джерелу.

Раніше завод виробляв техніку для Збройних Сил СРСР, продукція військового призначення, постачалася і до армій союзників – учасників Варшавського договору.

Раніше, 29 жовтня, в республіці Комі в Росії 29 жовтня зайнявся нафтовий резервуар.

Водночас вночі проти 29 жовтня в Краснодарському краї Росії сталася пожежа на Афіпському нафтопереробному заводі, повідомила російська служба Радіо Свобода. Ймовірна причина пожежі – удар безпілотника. Місцеві екстрені служби повідомляли, що спалах локалізовано, ніхто не постраждав.

Зросла кількість загиблих внаслідок обстрілу Херсона – влада

У Херсоні кількість загиблих від обстрілів сил РФ зросла до двох людей, повідомив голова міської військової адміністрації (МВА) Роман Мрочко.

«На цю годину у Херсонській міській територіальній громаді внаслідок обстрілів з боку російських окупаційних військ загинули двоє і отримали поранення семеро людей», – зазначив Мрочко.

За його інформацією, усі травмовані наразі доставлені до лікарні, зараз їм надається необхідна медична допомога.

Раніше, 3 грудня, сили РФ влучили у багатоповерховий будинок у Херсоні, також було пошкоджено дві лікарні. Згодом стало відомо про 7 постраждалих та одну загиблу людину.

Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Москва, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.

На кордоні з Харківською областю зросла активність російських ДРГ – Демченко

Росія почала активніше використовувати диверсійно-розвідувальні групи (ДРГ) поблизу кордону з Харківською областю, повідомив речник Держприкордонслужби Андрій Демченко в ефірі телемарафону.

За його словами, активність російських диверсантів фіксується упродовж останніх кількох тижнів.

«Раніше найбільше ми їх фіксували по Сумському напрямку. А за останні кілька тижнів ми бачимо зміну напрямку, а саме – у Харківській області. Ворог за останні кілька тижнів більш активно використовує ДРГ саме по Харківській області», – заявив Демченко.

Він припускає, що сили РФ змінили напрямок застосування ДРГ, оскільки зрозуміли, що «на Сумському напрямку у них нічого не виходить».

Речник прикордонників додав, що «на прикордонні Харківської області значно зросла кількість ворожих обстрілів». При цьому обстріли не вщухають також у прикордонних районах Чернігівської й Сумської областей, каже він.

Раніше командувач Об’єднаних сил ЗСУ заявляв про посилення північного кордону України особовим складом і бойовою технікою задля протидії диверсантам.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG