«Незмінний пріоритет»: Зеленський каже про підготовку до посилення ППО
Україна готується до посилення протиповітряної оборони, це може статися вже наступного тижня, повідомив президент Володимир Зеленський у новому відеозверненні.
«Наступний тиждень – ми вже готуємо – обов’язково збільшимо можливості нашої держави. Зокрема, нашого оборонно-промислового комплексу. Ми готуємо й нові пакети військової підтримки від партнерів. Готуємо й посилення нашої ППО – це незмінний пріоритет», – заявив він.
Раніше голова держави підписав закон про державний бюджет України на 2024 рік. Близько половини видатків піде на оборону.
На початку жовтня відбувся саміт Європейської політичної спільноти в Гранаді. За підсумками переговорів стало відомо, що Іспанія надасть Україна 6 пускових установок Hawk, а Німеччини вивчає питання передачі додаткової системи Patriot. Також про великий пакет «зимової» допомоги, в тому числі для подолання викликів для української енергосистеми, повідомив уряд Великої Британії.
Проблеми з американським фінансуванням потреб України на полі бою проти російської агресії обговорили днями у Вашингтоні під час дискусії в «Атлантичній раді», де модератором виступив голова Комітету розвідки Конгресу США, республіканець Майк Тернер, про що інформує «Голос Америки».
Проблема з фінансуванням підтримки України полягає зокрема у неспроможності адміністрації «сформулювати план успіху», зазначає голова Комітету розвідки Конгресу США, республіканець Майк Тернер. У Конгресі, каже політик, законодавці не мають відповіді щодо подальшого розвитку подій та методів досягнення цілей, і якими власне є цілі США.
Крім того, за його словами, керівництво України «обтяжене уявленням американського народу про мільярди доларів, які навіть ніколи не надходили в Україну», про що Тернер особисто спілкувався із президентом України Володимиром Зеленським. Більше про це читайте за лінком
Сили РФ вдарили з артилерії по Донеччині: загинула жінка, декілька поранених – прокуратура
Російські військові 3 грудня атакували Авдіївку та Костянтинівку на Донеччині, йдеться в повідомленні місцевої прокуратури.
За даними відомства, у результаті удару сил РФ загинула жінка, ще декількох людей поранено.
За даними правоохоронців, під час обстрілу Авдіївки 64-річний місцевий отримав наскрізне осколкове поранення. На момент атаки чоловік перебував на власному подвір’ї, яке розташоване поблизу зони проведення бойових дій.
Прокуратура також повідомила, що жінка 70 років дістала вогнепальні осколкові рани в Костянтинівці, а її 69-річна односельчанка від отриманих ушкоджень загинула на місці. Обох артилерійський вогонь сил РФ застав на вулиці, кажуть у відомстві.
«Населені пункти армія РФ обстріляла, ймовірно, з використанням ствольної артилерії. Також вибухами пошкоджено приватні домоволодіння», – повідомили в прокуратурі.
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста і села, розташовані в межах досяжності їхньої артилерії, ракетних систем залпового вогню, ракет і дронів. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
За добу відбулось 56 бойових зіткнень – зведення Генштабу ЗСУ
Російські військові вкотре намагались поновити втрачені позиції в районах південніше Роботиного Запорізької області, йдеться в вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ.
За даними військових, протягом доби відбулось 56 бойових зіткнень.
Військові кажуть, що на Бахмутському напрямку сили РФ, за підтримки авіації, вели штурмові дії в районах Богданівки, Іванівського, Кліщіївки та Андріївки Донецької області, де ЗСУ відбито 16 атак. Під артилерійським та мінометним вогнем опинилися близько 20 населених пунктів, зокрема Міньківка, Богданівка, Іванівське, Кліщіївка, Андріївка, Озарянівка Донецької області, кажуть у Генштабі.
Водночас, на Авдіївському напрямку, російські військові, за підтримки авіації, вели «безуспішні штурмові дії» в районах східніше Новокалинового, східніше Новобахмутівки, Степового, Авдіївки, Сєверного, Первомайського Донецької області, де силами оборони відбито 14 атак, уточнили в Генштабі ЗСУ.
«Протягом доби авіація Сил оборони завдала вісім ударів по районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, два по зенітно-ракетних комплексах та два по складах боєприпасів противника», – кажуть українські військові.
Крім того, за даними Генштабу ЗСУ, підрозділами ракетних військ нанесено ураження по важкій вогнеметній системі залпового вогню та зенітному ракетно-гарматному комплексу «Панцир» сил РФ.
У Міноборони спростували повідомлення про «анонімний чат-бот»: це фейк, просять не писати туди
У ЗМІ поширилась фейкова інформація про те, що Міністерство оборони України нібито створило «анонімний чат-бот», у якому можна залишити свої скарги та пропозиції.
У Міноборони України назвали ці повідомлення неправдивими, та попередили про фейковий канал Умєрова у телеграмі.
У відомстві наголошують, що у міністра оборони Умєрова немає телеграм-каналу. Вся офіційна інформація публікується в телеграм-каналі Міністерства оборони.
«Невідомі особи використовують ім’я та прізвище міністра оборони України для збору інформації від громадян України. В телеграм невідомі створили акаунт, використовуючи ім’я та прізвище міністра оборони України», – йдеться в повідомленні.
Раніше Росія запустила фейк про нібито «зникнення» головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного.
За словами тодішньої заступниці міністра оборони Ганни Маляр, російські фейки «це типова інформаційна технологія спрямована на деморалізацію українського війська». Вона також зазначила, що «по часу дії вона дуже коротка – від декількох годин до одного дня, адже інформацію легко перевірити».
Якщо Путіна не зупинити в Україні, він повернеться за «добавкою» – МЗС Британії
Якщо не зупинити президента Росії Володимира Путіна в Україні, то «він повернеться за добавкою», зазначив міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон, повідомляє The Sun.
За його словами, Велика Британія має зрозуміти, «як змінився світ».
«Сили, що формують його – палія війни у Кремлі (Володимира Путіна – ред.) – агресивніший Китай, ісламістський екстремізм, що отруює голови молоді, – ці речі не зникнуть відразу. Немає сенсу сподіватися на чарівне повернення світу у його колишній стан», – заявив урядовець.
Він додав, що «надія – це не політика».
«Якщо Путіна не зупинити в Україні, він повернеться за добавкою. І ми знаємо з нашої історії, що умиротворення диктаторів у кінцевому підсумку руйнує британські інтереси та коштує британцям життя», – сказав Кемерон.
Американський інститут вивчення війни (ISW) минулого місяця звернув увагу на те, що Росія здійснює кампанію з мобілізації до своєї армії українських громадян, які потрапили під примусову російську паспортизацію на окупованих РФ територіях.
Аналітики у своєму огляді вказували на дані української сторони, яка каже, що цивільним із врученими російськими паспортами, зокрема на лівобережжі Херсонщини, російські сили погрожують штрафами і затриманням за неявку у «військкомати».
У вересні українська розвідка заявляла, що Кремль продовжує вести «приховану мобілізацію», у 2023 році вже призвали від 90 до 100 тисяч росіян для поповнення втрат і створення нових з’єднань, однак «масштабної» мобілізації в РФ може не бути.
Обстріл Херсона: зросла кількість постраждалих, пошкоджена багатоповерхівка та лікарні
Внаслідок влучання силами РФ у багатоповерховий будинок у Херсоні п’ятеро людей дістали поранення, повідомив керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Згодом стало відомо про 7 постраждалих та одну загиблу людину.
обстрілу смертельне поранення дістала жінка, яка перебувала на вулиці.
Як повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін, російські військові вдарили по двох лікарнях Херсона.
«Пошкоджено будівлі медзакладів. За попередньою інформацією, жертв немає», – сказав Прокудін.
Згодом Прокудін уточнив, що кількість людей, які зазнали поранення під час обстрілу окупантів, зросла до семи.
«Ворог вкрив вогнем житлові квартали Херсона – одна загибла, 7 поранених. Травми отримали 28, 46-річні чоловіки, жінки 35, 42, 52 років і дві 47-річні містянки», - зазначив Прокудін.
За його інформацією, усі поранені мають ушкодження легкого та середнього ступеня.
Зазначається, що було влучання у будинок і територію поблизу, на якій знаходяться дві лікарні.
За даними слідства, 3 грудня, близько 15:30 росіяни обстріляли Херсон зі ствольної артилерії.
За процесуального керівництва Херсонської окружної прокуратури розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів та звичаїв війни, що поєднано із умисним вбивством (ч. 2 ст. 438 КК України).
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Москва, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Російська армія вдарила по Херсону: одна людина загинула, троє поранених – влада
Російські військові знову атакували Херсон із лівого берега Дніпра, йдеться в повідомленні начальника міської військової адміністрації Романа Мрочка.
Він закликав місцевих жителів пройти до більш безпечних місць та не перебувати на відкритих ділянках.
«За попередньою інформацією, внаслідок влучання у багатоповерховий будинок одна людина загинула і одна отримала поранення», – додав начальник МВА.
Пізніше Мрочко повідомив, що за оновленою інформацією, внаслідок обстрілу сил РФ одна людина загинула і троє були поранені.
«Їм надається медична допомога», – заявив він.
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Москва, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Гуменюк відреагувала на інформацію про своє «звільнення» з посади речниці Сил оборони півдня
Низка телеграм-каналів поширили дезінформацію про те, що Наталія Гуменюк нібито пішла з посади речниці Сил оборони півдня.
Однак, у коментарі кореспондентці Радіо Свобода, вона заперечила цю інформацію та закликала правильно трактувати її слова. Насправді, каже Гуменюк, «її допис неправильно інтерпретували».
«Кілька тижнів тому розповсюджували інформацію, що Гуменюк «всьо», але зрештою вийшло, що вона «всьо по силах» (тобто сильна, вистояла)», – зазначила вона.
Водночас, на сайті Державної прикордонної служби України вказується, що Наталія Гуменюк обіймає посаду помічника начальника регіонального управління з питань взаємодії зі ЗМІ Регіонального управління Морської охорони (Одеса).
Також у профілі Гуменюк на фейсбуці зазначено, що вона працює у пресслужбі Морської охорони в Державній прикордонній службі України.
Наталія Гуменюк навесні 2022 року очолила об’єднаний координаційний пресцентр Сил оборони півдня України.
Генсек НАТО: підтримувати Україну потрібно як у погані, так і в добрі часи
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD заявив про важливість подальшої підтримки України, яка протистоїть повномасштабному вторгненню Росії.
«Ми маємо бути готові до поганих новин... Конфлікти розвиваються поетапно. Але ми маємо підтримувати Україну як у погані, так і в добрі часи», – сказав Столтенберґ, додавши, що підтримка України – в інтересах НАТО. Він визнав, що західні союзники не змогли поставити Києву боєприпаси у достатній кількості.
Столтенберґ відмовився відповідати на запитання журналіста про те, як зараз треба діяти українській армії. Очільник НАТО зазначив, що ухваленням складних рішення займається керівництво України і військові.
На початку листопада журнал The Economist опублікував інтерв’ю з головнокомандувачем Збройних сил України Валерієм Залужним. Він визнав, що війна зайшла в глухий кут і бойові дії можуть обернутися затяжною позиційною війною.
Президент України Володимир Зеленський після інтерв’ю Залужного зазначив, що не вважає ситуацію патовою, але визнав, що ситуація на полі бою залишається складною.
Водночас, зі слів і Залужного, і Зеленського випливає, що вони вірять у можливість українських військових провести успішний наступ у разі поставок Україні достатньої кількості озброєнь і бойових літаків.
У нещодавній розмові з Associated Press Зеленський повідомив, що через брак озброєнь Україна поки що не досягла бажаних результатів. При цьому український президент зазначив, що Київ упевнений у своїх діях і не має наміру капітулювати. Зеленський також нагадав, що увага світової спільноти переключилася на конфлікт на Близькому Сході.
У жовтні президент США Джо Байден направив до Конгресу анонсований раніше запит на понад 105 мільярдів оборонної допомоги, що включав 61,4 мільярда доларів допомоги Україні і 14,3 мільярда допомоги Ізраїлю. Конгрес досі не підтримав цей запит адміністрації Байдена.
Верховний представник Євросоюзу із зовнішньої політики Жозеп Боррель навесні оголосив про триетапний план, згідно з яким, ЄС має надати Україні мільйон артилерійських боєприпасів протягом 12 місяців, спочатку за допомогою наявних запасів, а потім через контракти про спільні закупівлі і збільшення виробництва. До кінця року стало відомо, що блок не встигає виконати ці обсяги, хоча Боррель заявив, що вони залишаються політичною метою.
Задокументовані сотні українських пам’яток, які перебувають під загрозою або пошкоджені через війну
Науковці з німецьких міст Марбург і Ганновер разом з українськими фотографами задокументували 250 пам’яток архітектури, які перебувають під загрозою або постраждали від російської війни проти України.
Від початку проєкту в жовтні 2022 року фотографи зробили загалом близько 3700 знімків екстер’єрів й інтер’єрів історично і культурно значущих будівель у містах, зокрема Києві, Одесі й Запоріжжі, – повідомив агентству dpa Крістіан Брахт, директор Німецького центру документації з історії мистецтв.
Серед цих об’єктів – Спасо-Преображенський собор в історичному центрі Одеси, який постраждав від російських атак цього літа.
Якщо будівлі будуть знищені, зображення стануть надійною основою для реконструкції, наукової документації й культурної пам’яті, сказав Брахт.
За даними Міністерства культури й інформаційної політики України, станом на 1 грудня цього року, від початку повномасштабного вторгнення Росії зруйновано або пошкоджено 863 об’єкти культурної спадщини: з них пам’яток національного значення – 119, місцевого значення – 674, щойно виявлених – 70.
«Зерновий коридор» без Росії: що потрібно для його зміцнення та захисту?
Як працює новий «зерновий коридор» без Росії? Що потрібно для захисту судноплавства у Чорному морі? Наскільки Україні вдалося налагодити експорт зерна, і куди вивозить українські врожаї Росія?
Про все це в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя». Читайте про це за лінком
Активність піхоти РФ знову зросла в зоні відповідальності ОСУВ «Таврія» – Тарнавський
Російські війська знову збільшили активність піхоти в зоні відповідальності оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія», повідомив командувач ОСУВ «Таврія» Олександр Тарнавський. За його словами, за добу відбулося 55 бойових зіткнень.
«Активність ворожої авіації невисока – за добу зафіксовано п’ять авіаударів. Вночі ворог кидав КАБи на Донеччину. Наші захисники і захисниці стійко тримають оборону на Авдіївському і Мар’їнському напрямках», – йдеться в повідомленні у телеграм-каналі Тарнавського.
За його словами, безуспішними були наступальні дії загарбників у районах, Степового, Первомайського, Авдіївки, Сєверного, південніше від Тоненького і східніше від Новобахмутівки – відбито 25 атак.
«На Мар’їнському напрямку відбито 11 атак – в районах Мар’їнки і Новомихайлівки. На Шахтарському напрямку ворог тричі вів безуспішні штурмові дії в районах південно-східніше Вугледара і на захід від Старомайорського. На Запоріжжі противник 12 разів безуспішно намагався відновити втрачене положення в районах південніше від Роботиного і на захід від Вербового», – написав командувач.
Він додав, сили оборони України продовжують ведення наступальної операції на Мелітопольському напрямку.
Напередодні Тарнавський заявляв, що російська армія почала менше залучати авіацію в зоні відповідальності оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія», а «продовжує спроби просуватися піхотою».
У ранковому зведенні 3 грудня Генштаб ЗСУ повідомив, що протягом минулої доби на фронті відбулося 88 бойових зіткнень.
Американський Інститут вивчення війни заявив, що погані погодні умови продовжують уповільнювати бойові дії України й Росії на всій лінії фронту, але не зупинили їх повністю.
На Херсонщині через російський обстріл загинув 78-річний чоловік – ОВА
78-річний чоловік загинув внаслідок російського обстрілу в Садовому на Херсонщині, повідомила 3 грудня обласна військова адміністрація.
«Вдень окупанти вдарили по селищу. Одне з влучань припало на приватний гараж, де в цей час перебував 78-річний чоловік. Від отриманої вибухової травми він загинув на місці», – йдеться в повідомленні.
30 листопада у МВС повідомили, що за 11 місяців 2023 року російські війська 59 тисяч разів обстріляли населені пункти України, внаслідок чого загинули дві тисячі цивільних жителів, ще 11 тисяч – зазнали поранення. Найбільше обстрілів, за повідомленням, було в Запорізькій, Херсонській, Донецькій, Харківській, Сумській і Чернігівській областях.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
По всій Україні оголосили повітряну тривогу
По всій території України близько 13:00 3 грудня оголосили повітряну тривогу через ракетну небезпеку.
Як повідомляють Повітряні сили Збройних сил України, зафіксовано зліт російського МіГ-31К з аеродрому Моздок. Цей літак може нести ракети «Кинджал».
Російські військові регулярно атакують українські населені пункти з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, РСЗВ. Росія, попри докази та свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Нещодавно речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в інтерв’ю виданню «Новинарня» повідомив, що українські військові від початку повномасштабного вторгнення збили 15 російських ракет «Кинджал».
В ОГП повідомили про розслідування після появи відео зі стратою бійців ЗСУ
Офіс генерального прокурора повідомив про проведення розслідування після появи відео з розстрілом беззбройних українських військових у Покровському районі.
За процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури ведеться досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів і звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством.
«2 грудня 2023 року в медіа було поширене відео розстрілу беззбройних українських захисників російськими військовослужбовцями. За попередніми даними, це сталося біля одного зі спостережних пунктів у районі села Степове Покровського району. На відео зафіксовано, як група осіб в російській формі впритул розстрілює двох беззбройних військовослужбовців у формі Збройних сил України, які здавалися в полон», – йдеться в повідомленні.
Український омбудсмен Дмитро Лубінець напередодні заявив, що з цього приводу він звернеться до Міжнародного комітету Червоного Хреста, «мандат якого передбачає фіксацію злочинів щодо військовополонених».
«А на відео чітко видно, що українські військові виконують необхідні кроки, які показують, що вони здаються у полон! Воїни були обеззброєнні, а їхні руки – піднятими догори. Вони не несли жодної загрози! Російська сторона мала взяти їх у полон і надати статус військовополонених», – наголосив він.
Лубінець додав, що також звернеться до Організації Обʼєднаних Націй, «щоб постійна моніторингова місія ООН зафіксувала цей факт, як ще один яскравий приклад порушення норм міжнародного гуманітарного права Росією».
У жовтні цього року Управління верховного комісара ООН із прав людини у своїй доповіді про ситуацію в Україні, що охоплювала період з лютого до липня 2023 року, зафіксувало шість випадків позасудових страт українських військовополонених.
Як йшлося в доповіді, представники УВКПЛ ООН вважають автентичними два відео зі стратою російськими військовими українських військовополонених: розстріл снайпера 163-го батальйону 119-ої окремої бригади ТРО Чернігівської області Олександра Мацієвського після його слів «Слава Україні» й відео обезголовлення військового.
В УВКПЛ ООН наголосили, що страти військовополонених є серйозними порушеннями Женевських конвенцій і воєнними злочинами.
«Загалом, від 24 лютого 2022 року УВКПЛ задокументувало позасудову страту або катування до смерті 25 російських і 21 українського військовополоненого», – заявили в ООН.
УВКПЛ також повідомило, що продовжувало документувати дані про тортури і жорстоке поводження з українськими військовополоненими, утримуваними Росією, про «жахливі умови утримання», включно з примусовою працею.
Згідно з Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими, підписаною, зокрема, Росією, полоненим мають бути гарантовані життя і гуманні умови утримання. Страти чи жорстоке поводження з військовополоненими належать до воєнних злочинів.
Розвідка Британії назвала «одне з ключових обмежень» наземних систем ППО Росії
Зусилля як Росії, так і України з подолання наземних систем протиповітряної оборони супротивника залишаються одним із найважливіших протистоянь війни, заявили у розвідці Великої Британії.
«З російського боку зенітно-ракетна система малої дальності «Тор» відіграє вирішальну й дуже ефективну роль. З максимальною дальністю польоту 15 кілометрів ця система експлуатується підрозділами ППО російської армії і призначена для захисту лінії фронту наземних військ. Це відрізняється від інших систем малого радіусу дії, таких як ЗРК «Панцир», які експлуатуються російськими повітряно-космічними силами і зазвичай захищають командні вузли, ЗРК більшого радіусу дії й авіабази», – йдеться в повідомленні, оприлюдненому 3 грудня.
У розвідці зазначили, що, фактично діючи як передня лінія розгорнутої російської мережі протиповітряної оборони в Україні, ЗРК «Тор» наразі використовується, зокрема, для протидії українським безпілотним літальним апаратам, а одним із ключових обмежень системи в поточній війні, ймовірно, є витривалість її екіпажу.
«Із передбаченими лише трьома співробітниками для кожної системи підтримання високого стану готовності протягом тривалого періоду, швидше за все, стане надзвичайним випробуванням на витривалість», – йдеться в повідомленні.
За даними Генштабу ЗСУ, Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну станом на 3 грудня втратила 602 своїх засоби ППО. Росія даних про втрати не наводить.
В ISW проаналізували заяви РФ про збільшення штату армії
Міністерство оборони Росії просигналізувало, що воно, ймовірно, має намір продовжувати покладатися на схеми вербування за допомогою прихованої мобілізації для будь-якого потенційного збільшення чисельності російської армії, заявив американський Інститут вивчення війни (ISW).
Аналітики зауважили, що Міноборони РФ прокоментувало указ президента Володимира Путіна від 1 грудня про збільшення чисельності збройних сил Росії і заявило, що російські військові здійснюють поетапне збільшення «за рахунок громадян, які виявили бажання проходити військову службу за контрактом».
«Таке формулювання може стосуватися добровольців, яких Міноборони РФ залучило через широку роботу з прихованої мобілізації, і допускає, що відомство може використовувати вербування добровольців для довгострокового формування сил», – йдеться в повідомленні.
У Міноборони Росії уточнили, що указ Путіна не передбачає значного збільшення чисельності призваних росіян і другої хвилі мобілізації.
«Указ Путіна, який офіційно збільшив чисельність російської армії з 2,039 мільйона осіб до 2,209 мільйона осіб, а загальну чисельність російського військового персоналу з 1,15 мільйона до 1,32 мільйона, ймовірно, є офіційним визнанням фактичної кінцевої чисельності російської армії, а не указом про негайне її збільшення», – кажуть в ISW.
Часткова мобілізація, продовження масштабних зусиль із прихованої мобілізації, кількість російського персоналу, який завершує військову службу, і втрати росіян в Україні можуть пояснити чистий приріст у 170 000 російських військовослужбовців між указом від 22 серпня про чисельність російської армії й указом від 1 грудня, додали аналітики.
Американський інститут вивчення війни (ISW) минулого місяця звернув увагу на те, що Росія здійснює кампанію з мобілізації до своєї армії українських громадян, які потрапили під примусову російську паспортизацію на окупованих РФ територіях.
Аналітики у своєму огляді вказували на дані української сторони, яка каже, що цивільним із врученими російськими паспортами, зокрема на лівобережжі Херсонщини, російські сили погрожують штрафами і затриманням за неявку у «військкомати».
У вересні українська розвідка заявляла, що Кремль продовжує вести «приховану мобілізацію», у 2023 році вже призвали від 90 до 100 тисяч росіян для поповнення втрат і створення нових з’єднань, однак «масштабної» мобілізації в РФ може не бути.
Їхні близькі загинули на війні, тому вони самі пішли в ЗСУ: історії двох дівчат
Такої кількості добровольців, як на початку повномасштабної війни, вже давно немає. Все частіше військові потрапляють в армію по повістці, а не за власним бажання. Серед тих, хто йде добровільно в ЗСУ зараз – це родичі та близькі люди вже загиблих військових.
У п’ятому епізоді подкасту «Свої серед своїх» говоримо з людьми, які вирішили йти на службу, втративши близьку людину на війні.
Головні героїні – дві молоді дівчини, які у 2014 році були ще дітьми. А зараз вони захищають Україну, поставивши своє навчання та кар’єру на паузу. Може здатися, що ними керує лише помста, але їхня мотивація набагато глибша.
Цей епізод про горе та мужність. Два стани об'єднуються в одній людині, коли вона, переживши втрату, вирішує боротися. Морально і фізично, на полі бою та зі зброєю в руках. Читайте, слухайте і дивіться за лінком
Росія вивела на бойове чергування в Чорне море п’ять кораблів – ВМС
Росія станом на ранок 3 грудня вивела на бойове чергування в Чорне море п’ять своїх кораблів, повідомили у Військово-морських силах Збройних сил України. За наведеними даними, носіїв крилатих ракет «Калібр» серед цих кораблів немає.
У ВМС уточнили, що в Азовському морі перебуває один російський корабель, у Середземному – два, носіїв «Калібрів» серед них також немає.
Речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук 17 листопада в ефірі телемарафону заявив, що можливості сил РФ у Чорному морі останнім часом «значно зменшилися» завдяки роботі українських Сил оборони. Російські військові змушені «триматися якнайдалі та значно обмежені у своїх діях». За його словами, російський флот зазнав «серйозних збитків» – зокрема, було знищено 15 кораблів, 12 – пошкоджено.
В осінньо-зимовий період шторми й негода змушують ракетоносії РФ укриватися в пунктах базування, пояснювали раніше українські військові.