МЗС Польщі викликало голову російської дипмісії через проліт ракети
Міністерство закордонних справ Польщі викликало повіреного у справах Росії Андрія Ордаша. Це сталося через те, що російська ракета порушила повітряний простір Польщі, йдеться в повідомленні пресслужби МЗС Польщі.
Як зазначили у відомстві, Ордаша викликав заступник міністра закордонних справ Польщі Владислав Теофіл Бартошевський.
Чиновник вручив російському дипломату ноту протесту, в якій Польща «вимагає пояснень» щодо інциденту з порушенням повітряного простору країни крилатою ракетою.
Також у МЗС Польщі наголосили, що «подібні дії мають припинитися».
У МЗС Росії і заяви Польщі поки що жодним чином не коментували.
Росія вночі і вранці завдала чергового масованого удару дронами і ракетами по Україні. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що масований повітряний удар Росії по Україні був націлений на соціальну й критичну інфраструктуру.
За даними МЗС України, попередньо, внаслідок ударів загинули 30 людей, понад 160 – були поранені.
У командуванні Повітряних сил ЗСУ заявили, що російські війська 29 грудня завдали по Україні наймасованішого удару з повітря. За повідомленням, зі 158 запущених ракет різних типів і ударних БпЛА збили 114: 27 дронів Shahed-136/131 і 87 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55.
Під час атаки стало відомо, що повітряний простір Польщі порушив невідомий об’єкт. Пізніше з’ясувалося, що то була російська ракета.
У зв’язку з інцидентом у країні президент Анджей Дуда скликав термінову нараду з військовими.
У листопаді 2022 року в результаті падіння ракети в польському селі Пшеводув загинули двоє людей. Про це стало відомо після масованої ракетної атаки Росії по Україні. Попри припущення, що ракету випустила система ППО України, багато країн Заходу поклали відповідальність за інцидент на Росію, адже саме вона почала атаку.
Росія хоче знести щонайменше 30% приватного сектора в Маріуполі – радник мера
Російські окупанти збираються знести щонайменше 30% приватного сектора в окупованому Маріуполі на Донеччині, зазначив радник міського голови Петро Андрющенко.
За його словами, «це становить щонайменше 40% справжньої історичної забудови міста».
«Такий «подарунок» під новорічну ялинку поклали гауляйтери Маріуполя і Донецької області. Мова про фантастичний план розбудови єдиного транспортного вузла на місці зруйнованого залізничного вокзалу», – йдеться в повідомленні.
За словами Андрющенка вже у 2024 році окупанти мають розпочати «підготовчі роботи». Радник мера пояснює, що «вони повинні будуть «зачистити» приватний сектор Маріуполя».
«І ще один нюанс. Тут жодних компенсацій не передбачено взагалі. Викуп за оціночною вартістю максимум. Тобто будинок за ціною собачої будки», – додав він.
Редакція Радіо Свобода неможе наразі перевірити ці даніз незалежних джерел через окупацію Маріуполя силами РФ.
Маріуполь був окупований російськими військами навесні 2022 року після тривалої облоги та вуличних боїв. Місто було сильно зруйноване. Нині воно розташоване на значній відстані від лінії фронту, проте українські сили періодично завдають ракетних ударів по військових обʼєктах у Маріуполі.
СБУ підозрює бізнесмена Євгена Черняка у фінансуванні збройної агресії Росії
Українського бізнесмена, голову наглядової ради алкогольного холдингу Global Spirits Євгена Черняка підозрюють у продовженні співпраці з Росією після початку повномасштабної війни – про це заявила Служба безпеки України 29 грудня.
За повідомленням, СБУ зібрала доказову базу на Черняка, який «підозрюється у фінансуванні збройної агресії РФ»:
«За даними слідства, незважаючи на повномасштабне вторгнення, його компанії продовжили вести бізнес із країною-агресором. Встановлено, що протягом 2022 року лише у вигляді сплати податків і зборів підпорядковані йому підприємства перерахували до бюджету РФ близько 6 мільярдів у гривневому еквіваленті», – заявляє пресслужба відомства.
За твердженням Служби, правоохоронці виявили, що підприємства Черняка на території чотирьох країн Центральної Азії та Південного Кавказу закуповували в Росії спирт та інші продукти в промислових обсягах.
СБУ звітує про обшуки в приміщеннях холдингу, в ході яких нібито виявили документи та інші речові докази на підтвердження звинувачень.
На підставі зібраних матеріалів СБУ повідомила Черняку та ще шістьом топменеджерам його компаній, назва яких не уточнюється, про підозру в пособництві державі-агресору за попередньою змовою групою осіб.
Зараз вирішується питання про арешт приватного та корпоративного майна фігурантів для передачі Нацагентству з управління активами. Розслідуванням керує Київська обласна прокуратура.
Черняк та його холдинг Global Spirits наразі не коментували звинуваченя.
Євген Черняк у 2021 році увійшов до рейтингу 30 найбагатших українців від журналу Forbes. Тоді видання оцінило його статки в 470 мільйонів доларів.
На початку 2024 року Верховна Рада України має розпочати розгляд законопроєкту про мобілізацію, який від самої його появи спровокував шквал дискусій у суспільстві. Перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко упевнений, що фінальна версія документа буде відрізнятися від його початкової версії: свою оцінку мають дати військові, профільний безпековий комітет ВР, лікарі й Мінфін, вважає Корнієнко. У розмові з Радіо Свобода віцеспікер розмірковує про те, чи варто відправляти на фронт народних депутатів і чому законопроєкт про мобілізацію до ВР подавав уряд, а не президент, який є верховним головнокомандувачем?
Самого віцеспікера у наступному році чекає судова тяганина: Петро Порошенко подав у суд на прикордонників і на Корнієнка через недопуск його за кордон. У своєму позові п'ятий президент вимагає мільйон гривень компенсації. Корнієнко дає зрозуміти: у порівнянні з війною це дрібниці. «Я би краще кожен ранок проводив у дискусіях з агентами Петра Олексійовича у фейсбуці, з судами, з адвокатами, ніж те, що було сьогодні зранку», каже віцеспікер, маючи на увазі ракетну атаку РФ по Україні 29 грудня.
Окрім мобілізації і Порошенка, ми говоримо про доцільність телемарафону, який існує на гроші українських платників податків і довіра до якого, за даними останніх соцопитувань, падає. Говоримо про закриту для журналістів Верховну Раду, звідки, однак, окремі депутати ведуть прямі трансляції. А також говоримо про призначення членів Рахункової палати, що відбулося всупереч застереженням послів G7, які вимагали спочатку провести реформу Рахункової, а потім на прозорих конкурсах обирати членів і голову Рахункової. Верховна Рада зробила усе з точністю до навпаки і Корнієнко був серед тих, хто тиснув зелену кнопку.
Україна скликає екстрене засідання Радбезу ООН через атаку Росії – Кулеба
Україна та ще 30 держав подали запит на проведення екстреного засідання Ради Безпеки ООН, йдеться в повідомленні міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.
«Україна разом з трьома десятками держав-членів ООН звернулася до Еквадорського головування із запитом на скликання екстреного засідання РБ ООН щодо ракетної та дронової атаки Росії, що призвела до великої кількості цивільних жертв та руйнувань цивільної інфраструктури», – зазначив очільник МЗС.
Росія вночі і вранці 29 грудня завдала чергового масованого удару дронами і ракетами по Україні. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок.
Наразі відомо про 30 загиблих та понад 160 поранених внаслідок атаки, розповіли в МЗС.
Клименко: зараз відомо про 30 загиблих внаслідок ранкового удару Росії по регіонах України
Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко уточнив кількість загиблих внаслідок ранкової повітряної атаки Росії по регіонах України 29 грудня.
«Станом на зараз відомо про 30 загиблих та більш як 160 поранених внаслідок ранкового масованого удару росії по території України», – написав він увечері в п’ятницю.
Крім того, рятувальники надали допомогу 53 людям, в тому числі вісьмох дістали з-під завалів, додав міністр.
Протягом дня тривали, зокрема, пошукові роботи на місці складського приміщення в Києві, де внаслідок атаки спалахнула пожежа. Наразі знайшли дев’ятьох загиблих.
Росія вночі і вранці 29 грудня завдала чергового масованого удару дронами і ракетами по Україні. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок.
Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні перерахував вражені Росією об’єкти: пошкоджені або зруйновані понад 100 приватних будинків, 45 багатоповерхівок, школи, дві церкви, лікарні, пологовий будинок, торговельні й складські приміщення.
Крім того, після обіду російські війська завдали удару по Смілі, відомо про дев’ятьох поранених, серед них дитина.
Байден відреагував на масований удар Росії по Україні
Масований удар Росії є «нагадуванням про те, що диктатор Володимир Путін хоче знищити Україну, його треба зупинити», йдеться в заяві президента Сполучених Штатів Америки Джо Байдена.
Американський лідер нагадав, що 29 грудня Росія завдала ударів по українському пологовому будинку, торговому центру та житловим кварталам, внаслідок чого загинули мирні жителі, десятки отримали поранення.
«Це суворе нагадування усьому світу про те, що після майже двох років цієї руйнівної війни мета Путіна залишається незмінною. Він прагне знищити Україну та поневолити її народ. Його необхідно зупинити», – наголосив Байден.
Він також додав, що якщо Конгрес США не схвалить нове фінансування допомоги Україні, то «країна не зможе продовжувати відправляти зброю та життєво важливі системи ППО, які потрібні для захисту українського мирного населення».
«Конгрес має зробити крок уперед і діяти без подальших зволікань», – зазначив президент.
За його словами, «ставки у цій боротьбі виходять далеко за межі України, вони торкаються і всього Північноатлантичного альянсу».
«Ми не можемо підвести наших союзників та партнерів. Ми не можемо підвести Україну. Історія суворо засудить тих, хто не відгукнеться на заклик свободи», – резюмував він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Генштаб: ЗСУ за добу відбили 15 атак на Авдіївському напрямку
Оперативна обстановка на сході та півдні України залишається складною, на півночі суттєво не змінювалася – про це заявив Генеральний штаб Збройних сил України увечері 29 грудня.
Протягом поточної доби командування зафіксувало 31 бойове зіткнення на фронті.
Зокрема, Сили оборони відбили сім російських атак біля Синьківки на Куп’янському напрямку, ще одну – біля Андріївки на Бахмутському напрямку, де армія Росії намагалася відновити втрачене положення.
«На Авдіївському напрямку, нашими захисниками відбито три атаки ворога в районах Степового, Авдіївки та ще 12 атак в районах Сєверного, Первомайського та Невельського Донецької області, де ворог безуспішно намагався покращити тактичне положення… На Мар’їнському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога в районах Мар’їнки та Новомихайлівки Донецької області, де противник здійснив п’ять безуспішних атак на позиції наших захисників», – йдеться в зведенні.
На Шахтарському та Лиманському напрямку Генштаб не фіксував російських штурмових дій.
Також ЗСУ відбили російську атаку на захід від Вербового на Запоріжжі і дев’ять штурмів своїх позицій на лівому березі Дніпра.
Командування звітує про 10 авіаударів Сил оборони по місцях скупчення російських військ і техніки та трьох зенітно-ракетних комплексах, а також про ураження ракетними військами загалом 12 російських військових цілей.
Юридичних підстав відправляти депутатів на фронт немає. Про це в інтерв’ю інтерв’ю Радіо Свобода сказав перший заступник голови Верховної ради Олександр Корнієнко, відповідаючи на питання про можливість такого рішення.
«Напевно, в законі про воєнний стан і про військове зобов’язання ми можемо забрати відстрочку (для депутатів – ред.). Але я не впевнений, що Конституція це дозволить… Я не знаю, як цього досягти, але це запит на те, щоб депутати менше давали приводів їх вважати кимось поганим, цей запит точно є в суспільстві», – сказав посадовець.
На думку Корнієнка, недієздатний парламент України – це «мрія Росії», яка поставить під загрозу процес євроінтеграції.
«90% технічної складової євроінтеграції – це голосування… Якщо парламент поступово буде втрачати депутатів, то він рано чи пізно дійде до відмітки в 300. І це не буде відповідати критеріям вступу в ЄС, НАТО і так далі… Як нам допоможе виграти війну батальйон з 200 депутатів, який в цей час не буде голосувати, і ми не будемо просуватися по іншим цілям?» – спитав він.
Днями колишній народний депутат від «Батьківщини» Ігор Луценко, коментуючи новий законопроєкт щодо змін у мобілізації, вказав на те, що ним парламент «направить на фронт ще кілька сотень тисяч людей, з яких якась частина загине». Відтак він запропонував народним депутатам направити по 10% чоловіків від кожної фракції на фронт на пів року, «щоб показати іншим громадянам, як треба робити».
Після початку повномасштабного вторгнення низка народних депутатів, таких як Роман Лозинський і Роман Костенко («Голос») та Михайло Забродський («Європейська солідарність») долучилися або повернулися до Збройних сил України. У вересні 2023 року видання «Чесно» також дослідило, скільки депутатів місцевих рад пішли на фронт.
З іншого боку, видання NGL.media днями оприлюднило дані, за якими щонайменше троє колишніх народних депутатів виїхали за кордон як волонтери й не повернулися.
Київ: під завалами складської будівлі знайшли дев’ятого загиблого
У Києві знайшли ще одного загиблого під уламками складської будівлі, ураженої в ході російської повітряної атаки – про це заявив мер Києва Віталій Кличко увечері 29 грудня.
«Станом на 18:00 з-під завалів складського приміщення в Шевченківському районі врятували вісьмох постраждалих. Та дістали дев’ятьох тіл загиблих», – написав він у своєму телеграмі.
Кличко додав, що пошук людей під завалами триває.
Росія вночі і вранці 29 грудня завдала чергового масованого удару дронами і ракетами по Україні. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок.
Наразі відомо про щонайменше 21 загиблого та 132 поранених внаслідок атаки.
Повітряна атака Росії: Кулеба розповів про розмову з Боррелем із бомбосховища МЗС
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів розмову з високим представником Євросоюзу з зовнішніх справ Жозепом Боррелем – про це він повідомив 29 грудня.
За його словами, під час розмови, яку міністр вів, перебуваючи в бомбосховищі Міністерства закордонних справ, Боррель висловив Україні підтримку ЄС перед обличчям «брутальної атаки Росії».
«Ми домовилися активізувати наші спільні зусилля для поставки в Україну додаткових систем протиповітряної оборони. Я подякував високому представнику за всю політичну та особисту підтримку в 2023 році. Я підкреслив, що наші два головні оборонні пріоритети на наступний рік – прискорити постачання артилерійських боєприпасів і усунути всі перешкоди для нарощування європейської оборонної промисловості», – заявив Кулеба.
Він передав слова Борреля, за якими блок вживає заходів для прискорення доставки обіцяних артилерійських снарядів і швидкого розвитку оборонної промисловості Євросоюзу.
Розмова також стосувалася прийдешнього саміту ЄС 1 лютого, на якому, як очікує голова МЗС, затвердять механізм Ukraine Facility.
«У зв’язку з цим я поінформував високого представника, що український уряд сьогодні схвалив план реформ, необхідний для запуску Ukraine Facility», – додав міністр.
Боррель, своєю чергою, назвав «варварською» атаку Росії 29 грудня.
«ЄС має намір у 2024 році надати додаткове військове обладнання для підтримки України в протистоянні вторгненню Росії. Боротьба України за свободу проти тиранії – це спільна боротьба», – заявив він.
Росія вночі і вранці 29 грудня завдала чергового масованого удару дронами і ракетами по Україні. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок.
Наразі відомо про щонайменше 20 загиблих та 132 поранених внаслідок атаки.
Верховний представник Євросоюзу з питань безпеки Жозеп Боррель навесні 2023 року оголосив про триетапний план, згідно з яким ЄС мав надати Україні мільйон артилерійських боєприпасів протягом 12 місяців, спочатку за допомогою наявних запасів, а потім через контракти про спільні закупівлі і збільшення виробництва.
Втім, ближче до кінця року стало відомо, що блок не встигає виконати ці обсяги, хоча Боррель заявив, що вони залишаються «політичною метою».
«Мій прогноз, що буде якась компромісна версія» – Корнієнко про законопроєкт щодо мобілізації
Обговорити законопроєкт про мобілізацію має Генеральний штаб Збройних сил України, представники профільних комітетів та Міністерство фінансів, вважає перший заступник голови Верховної ради Олександр Корнієнко. Про це він казав у інтерв’ю Радіо Свобода.
«Мій прогноз, що буде якась компромісна версія. Не знаю, навколо чого будуть компроміси, але точно вона буде відрізнятися від того, що уряд вніс», – зазначив Корнієнко.
На думку посадовця, є велике питання стосовно забезпечення мобілізації фінансовим ресурсом.
«У нас армія фінансується виключно податками… Певними діями, які пропонуються у законопроєкті уряду, ми можемо знизити наповнення податками. Тоді виходить, що ми вирішуємо одну проблему ніби – збільшуємо кількість тих, кого можна призвати… А з іншого боку, ми знижуємо податкову базу. Тому що люди там підуть в тінь», – сказав народний депутат.
Він також додав, що вбачає ризик у зосередженні менеджменту обмежень для «ухилянтів» лише в руках територіальних центрів комплектування:
«Мені здається, це досить великий ризик. В одних руках просто щось збирати. Не важливо, чиї це руки».
Кабінет міністрів 25 грудня зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт щодо питань мобілізації. Серед запропонованих положень є зокрема зниження призовного віку з 27 до 25 років, можливість включати до реєстру боржників осіб, які ухилилися від мобілізації, відміна відстрочки для осіб з інвалідністю ІІІ групи.
Рятувальники ліквідовують наслідки удару в Смілі, відомо про 9 постраждалих
Рятувальники ліквідовують наслідки російського удару по приватному сектору, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За оновленими даними служби, наразі відомо про дев’ятьох постраждалих, серед них – одна дитина.
«Також пошкоджені 51 приватний будинок. Рятувальники продовжують обстеження зруйнованих будівель», – повідомляє ДСНС.
Раніше, після обіду 29 грудня, голова обласної військової адміністрації Ігор Табурець повідомив, що російська ракета вдарила по приватному сектору Сміли.
Росія вночі і вранці 29 грудня завдала чергового масованого удару дронами і ракетами по Україні. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок.
Наразі відомо про щонайменше 20 загиблих та 132 поранених внаслідок ранкової атаки.
Росіяни хочуть «миру» та «закінчення СВО» – опитування
Від нового року росіяни чекають «миру, мирного неба та закінчення СВО» («спеціальна воєнна операція», офіційний російський замінник слову «війна» – ред.), така відповідь була найпопулярнішою на запитання про новорічні побажання, йдеться у повідомленні дослідницької групи Russian Field, яка провела відповідне опитування.
Відповідь про побажання миру дали 50% респондентів, ще 40% респондентів побажали б здоров'я.
Також респонденти побажали б «терпіння, оптимізму, не здаватися, не сумувати» (14%), щастя та радості (13%), «благополуччя загалом» (11%). Варіант «грошей та підвищення зарплат» набрав 10%.
У середині листопада Russian Field опублікували результати опитування про війну в Україні. З нього випливало, що частка росіян, які виступають за мирні переговори з Україною, вперше з початку війни перевищила частку прихильників продовження бойових дій. Близько 48% респондентів вважають, що Росія має перейти до мирних переговорів, натомість за продовження бойових дій виступають 39% учасників опитування.
У Києві виявили сімох загиблих через ракетний удар Росії
Спершу ДСНС повідомила про виявлення шостого загиблого. Згодом мер Києва Віталій Кличко повідомив, що рятувальники знайшли тіло сьомої жертви.
У Києві виявили тіло шостого загиблого внаслідок російського ракетного удару – про це повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій 29 грудня.
«Київ. З-під завалів складської будівлі деблоковано тіло ще однієї загиблої особи», – йдеться в заяві.
Згодом мер Києва Віталій Кличко заявив, що з-під завалів складського приміщення в Шевченківському районі вивільнили тіло ще одного загиблого.
Відтак наразі відомо про сімох загиблих у зруйнованому цеху. Ще вісьмох людей, які були на місці, врятували.
За даними Київської міської військової адміністрації, відомо про 30 постраждалих внаслідок атаки.
Росія вночі і вранці 29 грудня завдала чергового масованого удару дронами і ракетами по Україні. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок.
Наразі відомо про загалом 20 загиблих та 132 поранених внаслідок атаки.
Голова Черкащини: російська ракета влучила в приватний сектор у Смілі
Російські війська вдарили по місту Сміла в Черкаській області 29 грудня, повідомив голова обласної військової адміністрації Ігор Табурець.
«Влучання ворожої ракети по приватним будинкам. Попередньо, шестеро постраждалих, один – важкий. Також пошкоджені 12 приватних будинків», – заявив він.
Табурець додав, що на місці працюють відповідні служби, постраждалим надається допомога.
Росія вночі і вранці 29 грудня завдала чергового масованого удару дронами і ракетами по Україні. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок.
Наразі МВС відомо про щонайменше 19 загиблих внаслідок атаки та 132 поранених по всій країні.
Найбільша повітряна атака Росії на Україну: навіщо?
Вранці 29 грудня Росія завдала наймасовішого ракетно-дронового удару по Україні за весь час війни. Спочатку агресор запустив «Шахеди» з північного та південно-східного напрямку – лише 36 штук.
Близько третьої ночі росіяни підняли в повітря стратегічні бомбардувальники Ту-95МС, які вийшли на пускові рубежі близько шостої ранку. Вони запустили щонайменше 90 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55.
Близько п'ятої ранку росіяни підняли дальні бомбардувальники Ту-22М3 у Курській області, які випустили 8 крилатих ракет Х-22/Х-32.
Водночас армія Росії вдарила по Харкову зенітними керованими ракетами С-300. Разом з ними агресор випустив не менше 14 ракет, які летіли в Україну балістичною траєкторією – С-300/С-400/Іскандер-М з окупованого Криму, Курської та Білгородської областей РФ.
О пів на сьому ранку злетіли 5 винищувачів МіГ-31К, які запустили 5 ракет Х-47М2 «Кинджал» з Астраханської області. Крім цього, з літаків тактичної авіації Су-35 росіяни випустили 4 протирадіолокаційні ракети Х-31П та одну Х-59.
«Стільки червоного на наших моніторах дуже давно не було видно, – заявив речник Повітряних сил Юрій Ігнат. – Фактично летіло все… хіба що «Калібрів» не було».
Вибухи лунали у Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі, Львові, Запоріжжі. За повідомленням Повітряних сил ЗСУ, Сили оборони збили 114 зі 158 повітряних цілей. Загинули щонайменше 20 людей.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Головні питання випуску:
Навіщо Росія завдала найбільший ракетно-дроновий удар по Україні напередодні Нового року?
Якого ефекту досягне Путін на Заході, де зараз буксує військова та фінансова допомога Україні?
І як довго Кремль може завдавати таких ударів?
До семи зросло число загиблих унаслідок ракетного удару по Запоріжжю
У Запоріжжі число загиблих унаслідок ранкового ракетного удару зросло до семи, повідомив голова Запорізької ОВА Юрій Малашко.
«Наразі відомо про 13 травмованих людей. Роботи на місцях влучання ворожих ракет продовжуються», – написав чиновник.
Раніше про зростання числа жертв, по чотири, повідомили представники місцевої влади в Києві та Одесі.
Росія вночі і вранці завдала чергового масованого удару дронами і ракетами по Україні. Про вибухи повідомляли у Львові, Києві, Харкові, Дніпрі й Черкасах, на Сумщині, Одещині. Деякі міста атакували по кілька разів за ранок.
Масовані ракетні удари і нереалізований контрнаступ ЗСУ: чому все так і що буде далі
Звідки в Росії стільки ракет для масованих атак по Україні? І чому саме зараз російська армія здійснила масований обстріл українських міст? Чому наратив «це відповідь за Феодосію» грає на руку Кремлю?
Руйнування греблі Каховської ГЕС 6 червня 2023 року затримало переправу через Дніпро Сил оборони України. До такого висновку дійшли в американському Інституті вивчення війни. Український контрнаступ – безумовно, одна із найбільш обговорюваних тем цього року не лише в Україні та Росії, а й США та інших країнах.
Які уроки винесуть з контрнаступу Москва та Київ? Ці теми в ефірі програми Радіо Свобода «Свобода.Ранок» проаналізував Євген Дикий, експерт-міжнародник, вчений, ветеран батальону «Айдар».
В Україні вдруге за добу оголосили масштабну повітряну тривогу (відбій)
У всіх областях України (крім восьми західних) удень 29 грудня оголошена повітряна тривога через російські ракети.
«Ракетна небезпека в областях, де оголошена повітряна тривога! Загроза пусків крилатих ракет з літаків Ту-22м3! Не ігноруйте сигнали повітряної тривоги!» – повідомили Повітряні сили ЗСУ о 14:49.
«Ракети з Курської області на Сумщину, напрямок руху на Черкаси», – вказано в повідомленні.
Близько 15:50 надійшли повідомлення про відбій небезпеки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.