У ЗСУ розповіли, скільки російських ракет і літаків знищено від початку повномасштабної війни
За два роки повномасштабної війни Повітряні сили разом із Силами оборони знищили 1 905 російських ракет, зокрема 25 «Кинджалів», написав у телеграмі командувач Повітряних сил Микола Олещук.
Загалом, за совами командувача, у взаємодії із Силами оборони України було знищено:
- 1905 ракет різних типів. Серед них: 43 балістичних та 25 аеробалістичних – Х-47М2 «Кинджал»;
- 4844 – ударних дрони та 7660 БпЛА оперативно-тактичного рівня;
- 340 – літаків;
- 325 – вертольотів.
У п’ятницю, 23 лютого, у Повітряних силах Збройних сил України повідомили про збиття російського літака далекого радіолокаційного виявлення А-50.
«А-50 із позивним «Баян» долітався! Вітаю окупантів «С Днем защитника отечества! Святкувати треба вдома, і так, щоб Баян не порвати!», – зазначив командувач Повітряних сил Микола Олещук.
У Міноборони РФ цю інформацію не коментували.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
У Повітряних силах повідомили про знищення 16 з 18 запущених РФ «Шахедів»
У ніч на 25 лютого російські війська атакували Україну 18-ма ударними безпілотниками типу Shahed із російського Приморсько-Ахтарська і мису Чауда в окупованому Криму, 16 із них збили, повідомили Повітряні сили Збройних сил України.
«У результаті протиповітряного бою мобільними вогневими групами Сил оборони, зенітними ракетними підрозділами й авіацією Повітряних сил знищено 16 «шахедів» у межах Полтавської, Київської, Хмельницької, Миколаївської, Кіровоградської, Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської областей», – йдеться в повідомленні.
Пізно ввечері 24 лютого і в ніч на 25-те Повітряні сили ЗСУ повідомляли, що Росія знову атакує Україну дронами. Місцева влада Хмельниччини без подробиць повідомляла про вибухи в Хмельницькому районі, Київська обласна військова адміністрація писала про роботу ППО.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. У січні Росія активізувала свої атаки, внаслідок чого десятки людей загинули, ще сотні були поранені.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Річниця великого вторгнення Росії: Варшава світиться кольорами українського прапора
До другої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну кілька будівель у столиці Польщі підсвітили синьо-жовтими кольорами.
Барви українського прапора нині на фасадах Президентського палацу, Канцелярії премʼєра, Посольства України у Польщі, Палаці Культури і Науки та на Оперному театрі.
У такий спосіб Польща демонструє свою солідарність з Україною. Поляки і українці зупиняються біля будівель та фотографують світлові інсталяції.
Раніше, 24 лютого, у Варшаві відбулася багатотисячна акція протесту біля посольства Росії. Українці, поляки і білоруси нагадували світові, що війна триває і що Україні аби перемогти, потрібна допомога, а передусім зброя – літаки F-16 і ракети великої дальності.
Організувала мітинг організація «Євромайдан Варшава». Вперше подібну акцію, але не таку чисельну, вони зібрали біля російської дипустанови 10 років тому, коли Росія анексувала Крим.
У акції взяло участь близько 20 тисяч осіб.
Люди скандували «Слава ЗСУ», «Крим це Україна», Хай живе Польща». У руках вони тримали прапори трьох країн, а також плакати із написами «Save Azov», «To jest nasza wojna», «Russia is a terrorist state».
Акції на підтримку України також відбулися і в інших країнах світу. У Брюсселі перед Європарламентом вивісили українські прапори та розгорнули 30-метровий стяг, передає кореспондентка Радіо Свобода.
До заходу, організованого місією України при ЄС за підтримки української громади, приєднався єврокомісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс.
24 лютого виповнилось два роки від початку повномасштабної фази агресії Росії проти України 2022 року. З цієї нагоди Україну відвідали лідери урядів Італії, Бельгії та Канади, а також президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Ферма на Харківщині потрапила під обстріл, загинуло понад 20 тварин – ДСНС
Російські військові завдали удару по території фермерського господарства в селі Лиман Харківської області, йдеться в повідомленні Державної служби з надзвичайних ситуацій у фейсбуці 24 лютого.
За даними рятувальників, спалахнула масштабна пожежа.
«Внаслідок влучання боєприпасів сталася масштабна пожежа у будівлі ферми, де знаходилось поголів’я свиней. Площа пожежі склала близько 600 кв.м. Надзвичайникам вдалось врятувати 52 тварини, перегнавши їх до іншої господарчої будівлі. Понад два десятки свиней загинуло», – кажуть у ДСНС.
У відомстві уточнили, що працівники фермерського господарства не постраждали.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Кілька тисяч людей вийшли на акцію підтримки України у Празі
У день другої річниці повномасштабного вторгнення Росії у чеській столиці відбулась масова акція «День для України». Це один із сотень мітингів на підтримку України у війні проти Росії, які 24 лютого тривають по всьому світу. Про це повідомляє кореспондентка Радіо Свобода у Празі.
Українці та небайдужі мешканці Праги зібралися біля пам’ятника Тарасу Шевченку та вирушили ходою до центральної площі чеської столиці. Учасники та організатори акції намагалися привернути увагу до російської війни, закликали «зупинити Росію» та надати Україні більше військової допомоги.
На акції виступив і президент Чеської Республіки Петр Павел. Він закликав «продовжувати підтримувати Україну, попри труднощі, щоб не заохочувати інші авторитарні режими та подальші наступи Росії».
«Ми маємо стати на бік України. Подобається вона нам чи ні, бо справа не в цьому. Це справа принципу. – заявив президент Павел. — Війна в Україні сьогодні – це не лише війна проти України за спробу перемогти її та встановити контроль над її територією. Це війна проти способу життя, який ми ведемо, проти світу, в якому діють правила і де навіть найменші мають право на своє місце під сонцем».
До учасників акції звернувся і тимчасово повірений у справах України у Чехії Віталій Усатий, біженець із Приморська та (в онлайн-режимі) британський історик Тімоті Ґартон Еш.
Кількатисячний натовп також послухав повне відеозвернення президента України Володимира Зеленського до другої річниці російського вторгнення.
Захід відбувся спільними зусиллями українських та чеських організацій, зокрема «Пам’ять нації», «Людина в біді», «Європейський конгрес українців», «Голос України та Фонд підтримки України, «Мільйон моментів за демократію» та «Подарунок для Путіна». За повідомленням видання Novinky, представники «Пам’ять нації» розповіли, що зібрали пів мільярда крон, на які змогли закупити бронежилети, дрони, аптечки та прилади нічного бачення для українських військових.
Цей проукраїнський мітинг є частиною глобальної адвокаційної кампанії Світового Конґресу Українців (СКУ) StandWithUkraine. Подібні акції відбулися у різних країнах і містах Європи, Америки та інших частин світу. Загалом на сторінці з мапою акцій в підтримку України зареєстрували понад 700 міст у 65 країнах, повідомляє СКУ.
У Чехії проживає понад 600 тисяч українців. Серед них понад 380 тисяч втекли від російської війни проти України та отримали тимчасовий захист, переважно жінки та діти.
Акції на підтримку України також відбуваються і в інших країнах світу. У Брюсселі перед Європарламентом вивісили українські прапори та розгорнули 30-метровий стяг, передає кореспондентка Радіо Свобода.
До заходу, організованого місією України при ЄС за підтримки української громади, приєднався єврокомісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс.
Крім того, днями Світовий конгрес українців анонсував заходи в понад 400 містах світу.
24 лютого виповнюється два роки від початку повномасштабної фази агресії Росії проти України 2022 року. З цієї нагоди Україну відвідали лідери урядів Італії, Бельгії та Канади, а також президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Зеленський зустрівся з міністром оборони Швеції: говорили про безпекову угоду і виробництво зброї
Президент Володимир Зеленський у день других роковин повномасштабного вторгнення Росії, зустрівся у Києві з міністром оборони Швеції Полом Йонсоном, йдеться в повідомленні пресслужби Офісу глави держави.
«Сьогодні (24 лютого – ред.) день початку цієї трагедії, і для нас дуже важливо, коли наші друзі перебувають тут», – сказав президент.
Зеленський зазначив, що візит очільника оборонного відомства Швеції в Київ є «важливим знаком солідарності його країни з Україною».
Президента подякував уряду Швеції за «потужну конкретну підтримку України», насамперед оборонну. Зокрема, за оголошений цими днями 15-й пакет на суму 7,1 мільярда шведських крон, що став найбільшим за обсягом. До нього увійшли пріоритетні на сьогодні артилерійські снаряди, системи ППО, протитанкова зброя. Швеція також зробила внесок у практичне наповнення морської коаліції.
Відомо, що під час зустрічі «були обговорені перспективи налагодження спільного виробництва зброї та майбутні двосторонні переговори щодо підписання угоди про безпекові гарантії».
Президент «високо оцінив» підтримку з боку Швеції української формули миру та розповів про підготовку до проведення першого Глобального саміту миру, що запланований у Швейцарії.
Раніше, 20 лютого, міністерство оборони Швеції оголосило новий, 15-й пакет військової допомоги для України.
Пакет оцінюється в 7,1 мільярда шведських крон (682 мільйона американських доларів). Він передбачає передачу військового обладнання та закупівлю озброєння.
До партії допомоги увійдуть артилерійські боєприпаси, засоби протиповітряної оборони, човни та підводна зброя на кшталт мін і морських дронів, а також тренування українських військових. Наразі це найбільший пакет допомоги, який Україна отримувала від Швеції.
Загальна сума військової допомоги, яку Швеція надала Україні за час повномасштабного вторгнення, сягнула майже 30 мільярдів крон (2,88 мільярда доларів).
Країни «Групи семи» закликали Росію припинити агресію проти України і пообіцяли нові санкції
Країни «Групи семи» (G7) закликали Росію припинити агресію та вивести війська з України, а також «пообіцяли вводити нові антиросійські санкції та продовжувати роботу над використанням російських активів для допомоги Україні».
У своїй заяві країни «Групи семи» пообіцяли продовжувати «підтримувати право України на самооборону та підтверджувати відданість довгостроковій безпеці України, зокрема шляхом укладення та виконання угод про гарантії безпеки».
Також у «Групі семи» закликали Росію «негайно припинити загарбницьку війну» та повністю й «безумовно вивести свої війська з міжнародно визнаної території України».
«Ми ніколи не визнаємо ні минулих, ні майбутніх «виборів», проведених Росією на території України, ні їх результатів. Заявлений намір Росії провести голосування на президентських виборах в українських регіонах є кричущим порушенням суверенітету України», – йдеться в заяві.
Країни «Групи семи» також обіцяють «запроваджувати нові санкції, щоб послаблювати воєнну машину РФ, а також перешкоджати обходу цих санкцій, зокрема, за допомогою третіх країн».
«Ми продовжуватимемо вживати заходів проти суб’єктів із третіх країн, які матеріально підтримують війну Росії, у тому числі вводячи додаткові заходи щодо організацій у третіх країнах, де це доцільно. Ми закликаємо фінансові установи утримуватися від підтримки російської військової машини, і ми вживатимемо відповідних заходів відповідно до наших правових систем, щоб стримати таку поведінку», – наголошується в заяві.
Також в G7 пообіцяли «продовжувати роботу над пошуком шляхів використання заморожених активів РФ на підтримку України». Водночас країни «Групи семи» запевнили, що «ці активи будуть заморожені, доки Росія не заплатить за всю шкоду, завдану Україні».
«Ми просимо наших міністрів продовжити роботу та напередодні Апулійського саміту повідомити про всі можливі способи використання знерухомлених російських суверенних активів для підтримки України відповідно до наших відповідних правових систем і міжнародного права», – зазначили країни G7 у своїй заяві.
Лідери країн «Групи семи» (G7) провели відеоконференцію 24 лютого – у другу річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Крім Італії, до «Групи семи» також входять США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція і Канада.
Перший у 2024 році саміт G7 відбувається на тлі складної ситуації на фронті в Україні, яка протистоїть російській агресії, та затримки військової допомоги Києву.
Останній саміт G7 відбувся у травні 2023 року у Хіросімі. Тоді ж з лідерами G7 зустрівся український президент.
У Варшаві відбулася багатотисячна акція протесту біля посольства Росії. Українці, поляки і білоруси нагадували світові, що війна триває і що Україні аби перемогти, потрібна допомога, а передусім зброя – літаки F-16 і ракети великої дальності.
Організувала мітинг організація «Євромайдан Варшава». Вперше подібну акцію, але не таку чисельну, вони зібрали біля російської дипустанови 10 років тому, коли Росія анексувала Крим.
Нині, за підрахунками організаторів, в акції взяло участь 20 тисяч осіб.
Люди скандували «Слава ЗСУ», «Крим це Україна», Хай живе Польща». У руках вони тримали прапори трьох країн, а також плакати із написами «Save Azov», «To jest nasza wojna», «Russia is a terrorist state».
Більше інформації та світлини за лінком
24 лютого в Дніпрі – день жалоби. Напередодні других роковин початку повномасштабної війни армія РФ атакувала ударним дроном одну з багатоповерхівок на лівому березі міста. Загинули двоє людей: 58-річна жінка та 68-річний чоловік. Тіла обох уже дістали з-під завалів. Повністю зруйновано частину одного під’їзду. Жителів сусідніх – відселяють, бо жити в їхніх квартирах наразі неможливо. Мешканці кажуть: навіть два роки тому, почувши перші вибухи в Дніпрі, не були так розгублені й не думали, що побачать війну аж так близько.
Радіо Свобода записало історії трьох родин із постраждалого будинку. Читайте і дивіться за лінком
Протягом доби на фронті відбулось 69 бойових зіткнень – Генштаб ЗСУ
Оперативна ситуація на півдні та на сході України залишається «складною», йдеться у вечірньому зведенні Генерального штабу ЗСУ 24 лютого.
За даними військових, протягом доби на фронті відбулось 69 бойових зіткнень.
«На Бахмутському напрямку силами оборони відбито 11 атак противника в районах населених пунктів Іванівське, Кліщіївка, Андріївка Донецької області, де ворог намагався покращити своє тактичне положення. Противник завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів Богданівка, Нью-Йорк та Диліївка Донецької області. Також під артилерійським та мінометним вогнем опинилися понад 10 населених пунктів, зокрема Богданівка, Іванівське, Кліщіївка, Андріївка Донецької області», – кажуть у Генштабі.
Водночас на Авдіївському напрямку «ЗСУ відбито 11 атак ворога в районах населених пунктів Ласточкине, Сєверне, Первомайське та Невельське Донецької області, противник завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів Олександропіль, Новоселівка Перша, Бердичі, Семенівка, Новобахмутівка, Орлівка Донецької області».
Відомо, що на Мар’їнському напрямку «сили оборони продовжують стримувати ворога в районі Новомихайлівки Донецької області, де ворог, 23 рази намагався прорвати оборону наших військ». Під артилерійським та мінометним вогнем сил РФ, за даними Генштабу ЗСУ, опинились такі населені пункти Донецької області, як Красногорівка, Новомихайлівка, Парасковіївка, Костянтинівка.
«На Запорізькому напрямку силами оборони відбито 4 атаки противника в районі Роботиного Запорізької області. Противник завдав авіаційних ударів в районі населених пунктів Мала Токмачка та Роботине Запорізької області. Артилерійських та мінометних обстрілів зазнали понад 10 населених пунктів, серед них Полтавка, Малинівка, Червоне, Роботине, Малі Щербаки Запорізької області», – йдеться у зведенні Генштабу.
У ЗСУ кажуть, що протягом доби авіація сил оборони завдала ударів по 13 районах зосередження особового складу РФ.
«Підрозділами ракетних військ нанесено ураження по 1 радіолокаційній станції противника», – підсумували у Генштабі ЗСУ.
«Без зради не обійшлося, Мелітополь просто впав»: чому сталася стрімка окупація на півдні 2022 року?
Справа про швидке захоплення частини півдня України досі розслідується. Що кажуть у ДБР, а також, що думають про це місцеві військові, політики й журналісти? Чи була можливість краще підготувати Херсонщину до оборони? Як Росія готувала окупацію Приазов'я, і чому змогла швидко захопити Мелітополь?
До других роковин повномасштабного вторгнення Росії в Україну проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» намагався знайти відповіді на всі ці запитання. Читайте і дивіться тут
Російські військові обстріляли Білозерку: загинула жінка, 5 поранених – ОВА
Російські військові ввечері 24 лютого атакували Білозерку на Херсонщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«На жаль, черговий ворожий обстріл забрав життя 35-річної жінки. Мої співчуття рідним загиблої… Її чоловік - поранений. Наразі «швидка» везе його до лікарні», – повідомив місцевий чиновник.
За його даними, відомо також по ще одну постраждалу. ЇЇ було госпіталізовано до лікарні.
«30-річну місцеву жительку, яка була вдома з однорічною дитиною. На щастя, малюк не постраждав», – повідомив глава ОВА.
Згодом Прокудін уточнив, що через російський обстріл Білозерки постраждали шестеро місцевих жителів.
«Одна жінка отримала поранення, не сумісні з життям. Ще п’ятеро людей — травмовані. Це 36-річна жінка та чоловіки, 50, 36, 45 та 39 років», – розповів голова Херсонської ОВА.
Також, за його даними, усіх потерпілих доставили до лікарні з вибуховими травмами та уламковими пораненнями.
Зеленський звернувся до «Групи семи»: «ви знаєте, що нам потрібно, і розумієте, що потрібно вчасно»
Країни «Групи семи» (G7) «дуже добре знають, чого саме сьогодні потребує Україна для зміцнення своєї армії», йдеться у зверненні президента України Володимира Зеленського.
«Ви дуже добре знаєте, що нам потрібно, щоб захистити наше небо, щоб зміцнити нашу армію на землі. І ви знаєте все, що нам потрібно для підтримки та продовження наших успіхів на морі. І ви добре розумієте, що нам потрібно все це вчасно. Ми розраховуємо на вас», – сказав Зеленський.
Президент закликав лідерів країн «Групи семи» «не забувати, що імперські амбіції та реваншизм зникають лише від програшу того, хто ними заражений».
«І завжди саме це відкриває простір для справжньої безпеки та розвитку демократії. Ми чуємо в цей час: History is watching. І це абсолютно вірно», – наголосив він, натякаючи на слова президента США Джо Байдена в одному із його звернень до Конгресу.
Як додав Зеленський, «лідерства G7 достатньо, щоб відновлювати безпеку».
Лідери країн «Групи семи» (G7) провели відеоконференцію 24 лютого – у другу річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Крім Італії, до «Групи семи» також входять США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція і Канада.
Перший у 2024 році саміт G7 відбувається на тлі складної ситуації на фронті в Україні, яка протистоїть російській агресії, та затримки військової допомоги Києву.
Останній саміт G7 відбувся у травні 2023 року у Хіросімі. Тоді ж з лідерами G7 зустрівся український президент.
Про Аґнєшку Дею я дізналася у липні минулого року на презентації книги польського письменника і репортера Вітольда Шабловського «Оповідання з Волині». У ній автор не типово описав трагічні події 1943 року – розповів реальні історії українців, які під час Волинської трагедії рятували поляків від смерті.
У цій же книзі опинилася історія Аґнєшки, яка втративши на Волині родину не плекала в собі ненависть, а з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну кинулася допомагати український втікачам від війни. Зустріч із Радіо Свобода Аґнєшка Дея призначила в осередку допомоги для біженців яким вона керує.
Читайте і дивіться за лінком
Сили РФ завдають «інтенсивних ударів» по прикордонню Харківщини – влада
Російські військові завдають «інтенсивних ударів» по Козачій Лопані та прикордонним селам Козачолопанського округу, йдеться в повідомленні голови Дергачівської МВА В’ячеслава Задоренка у телеграмі.
За його словами, обстріли почались о другій годині ночі 24 лютого.
«Внаслідок артилерійських ударів було пошкоджено декілька приватних домоволодінь та об'єктів цивільної інфраструктури», – зазначив Задоренко.
Начальник МВА також нагадав, що мешканці небезпечних зон Харківської області можуть безплатно евакуюватися, залишивши заявку за номером Єдиного координаційного гуманітарного центру: 0 800 339 291.
«Закликаю жителів Козачої Лопані та прикордонних населених пунктів Дергачівщини перебувати в укриттях», – додав він.
Президент України Володимир Зеленський 30 січня заявив, що з початку року Росія запустила по Україні понад 330 ракет різних типів і приблизно 600 ударних безпілотників.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
У другу річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну жителі Алмати висловлюють підтримку українському народові. Люди несуть квіти, свічки, сині та жовті кулі до пам’ятника Тарасу Шевченку, повідомляє Казахська служба Радіо Свобода.
Квіти біля пам’ятника відомому українському поетові у центрі міста з’явилися вранці. Пізніше там залишили плакат «Україні світ. Світу – свободу».
У другій половині дня біля пам’ятника Тарасу Шевченку зібралось близько сотні людей. Вони співали пісні українською, тримали в руках українські прапори.
За даними журналістів, коли кілька активістів розгорнули біля пам'ятника прапори Казахстану та України, до них підійшла співробітниця акімату, яка повідомила, що збори є «незаконними», оскільки вони начебто «не погоджені з місцевою владою».
«Вона нагадала про необхідність подати повідомлення до акімату відповідно до норм закону про мирні збори, а також про адміністративну та кримінальну відповідальність за невирішені акції. Учасники акції поставили їй питання, яка стаття Кримінального кодексу передбачає відповідальність за мирні акції, вона не відповіла та залишила місце», – зазначають кореспонденти Радіо Свобода.
Казахстан офіційно не підтримав повномасштабне вторгнення Росії в Україну, але й не засудив ці дії. Астана не визнала захоплені російськими військами українські території частиною Росії.
Акції на підтримку України також відбуваються і в інших країнах світу. У Брюсселі перед Європарламентом вивісили українські прапори та розгорнули 30-метровий стяг, передає кореспондентка Радіо Свобода.
До заходу, організованого місією України при ЄС за підтримки української громади, приєднався єврокомісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс.
Крім того, днями Світовий конгрес українців анонсував заходи в понад 400 містах світу.
24 лютого виповнюється два роки від початку повномасштабної фази агресії Росії проти України 2022 року. З цієї нагоди Україну відвідали лідери урядів Італії, Бельгії та Канади, а також президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Україна підписала угоду про співробітництво у сфері безпеки з Канадою – Зеленський
Україна та Канада в другі роковини повномасштабного російського вторгнення підписали угоду про гарантії безпеки, йдеться в заяві президента Володимира Зеленського.
За його словами, «сьогодні Україна точно сильніша, ніж два роки тому, оскільки сьогодні було підписано ще одну безпекову угоду, яка зміцнює позиції українського народу, і особливо українських воїнів».
«Ми з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Канадою. Документ передбачає виділення Канадою у 2024 році понад 3 млрд канадських доларів макрофінансової та оборонної допомоги Україні», – розповів він.
Президент наголосив, що «це потужне і вчасне рішення, яке є важливим внеском у посилення української стійкості».
Деталі угоди поки що невідомі, оскільки текст документа ще не опублікований.
Раніше, 24 лютого, Україна підписала угоду про гарантії безпеки також з Італією.
23 лютого десятирічну угоду про співробітництво у сфері безпеки підписали президент України Володимир Зеленський т прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен.
Зеленський також повідомляв, що Україна погодила двосторонні безпекові угоди ще з «кількома державами», окрім вже підписаних із Британією, Францією та Німеччиною.
Два роки життя поза домом: куди їдуть і як повертаються українці під час масштабної війни. МАПА
Близько п’ятої ранку 24 лютого 2022 року Росія почала повномасштабну війну проти України. Російська армія наступала на всіх відрізках спільного кордону, а в інші регіони – запустила низку ракет.
Тисячі українців прокинулися від вибухів – у Києві, Харкові, Маріуполі, Одесі, Житомирі, Івано-Франківську. О 5:30 українська влада оголошує воєнний стан, небо над Україною закривають через «високі ризики». Впродовж дня медіа повідомляють про прорив українського кордону в різних областях та захоплення міст російськими військовими.
24 лютого 2022 року розпочалася найбільша міграційна криза у світі з часів Другої світової війни. Росія, відкрито напавши на Україну, змусила мільйони людей покинути власні домівки в пошуках безпечного місця. Взявши з собою мінімум речей – або лише тривожну валізу, яку рекомендували зібрати напередодні – українці заповнюватимуть вокзали та автостанції, стоятимуть у багатогодинних чергах на виїздах із міст. Дехто потраплятиме під обстріли російської військової техніки під час спроби покинути захоплені міста і села. Прагнучи захистити себе та найближчих від небезпеки, чимало рухатиметься далі на захід – за кордон. Читайте і дивіться про це за лінком
Масштабна війна і цивілізаційне досягнення України. У чому ліки від песимізму?
«Для практично всіх українців 24 лютого 2022 року стало тим Рубіконом, який назавжди розділив їхнє життя на «до і після» – і це при тому, що на момент великого нападу Росії на Україну війна тривав майже вісім років поспіль, вже була окупована частина території, гинули люди, в країні зʼявилися мільйони внутрішніх переселенців… Однак сподівання на те, що президент сусідньої держави у ХХІ сторіччі не наважиться на велику війну в центрі європейського континенту, були набагато більш серйозними й переконливими, ніж раціональне усвідомлення небезпеки», – зазначає політичний оглядач Віталій Портников.
Його статтю читайте за лінком
Кулеба: до кінця березня ЄС передасть Україні майже 170 тисяч снарядів
До кінця березня Європейський союз передасть Україні нову партію артилерійських снарядів, розповів міністр закордонних справ Дмитро Кулеба після зустрічі з главою дипломатії ЄС Жозепом Боррелем.
«Абсолютним пріоритетом зараз є артилерійські снаряди. До кінця березня ЄС планує поставити в Україну майже 170 тисяч снарядів і працює над подальшим збільшенням обсягів постачання», – наголосив міністр.
Кулеба зазначив, що «на зустрічі подякував Боррелю за особисте керівництво та підтримку протягом останніх двох років, зокрема за історичні рішення щодо надання зброї Україні, запровадження санкцій проти Росії, початку переговорів про вступ України в ЄС та підтримки формули миру».
«Багато вдосконалень і рішень ще попереду, і ми працюємо разом, щоб забезпечити їх швидке прийняття», – додав він.
22 лютого ЗМІ повідомляли про те, що Верховний представник ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель закликав країни-члени блоку зробити більше, щоб надіслати боєприпаси в Україну.
Президент США Джо Байден закликав Палату представників якнайшвидше схвалити законопроєкт, що, серед іншого, передбачає допомогу Україні. Він наголосив, що «ціна бездіяльності зростає з кожним днем, особливо в Україні, вже зараз є повідомлення про те, що в українських військ закінчуються боєприпаси на лінії фронту, в той час, як російські війська продовжують наступати».
Однак Палата представників розійшлася до 28 лютого, після чого розпочнеться бюджетний процес, і лише потім, не раніше від першого тижня березня, конгресмени можуть повернутися до питання допомоги Україні.
Раніше країни Євросоюзу не змогли узгодити спільну заяву до другої річниці повномасштабної війни Росії проти України – її заблокувала Угорщина, повідомив редактор Радіо Свобода в Європі Рікард Йозвяк.