Танкер «тіньового флоту» РФ, атакований раніше дронами, сів на мілину біля берегів Болгарії
Танкер Kairos, який наприкінці листопада атакували українські дрони неподалік берегів Туреччини, сів на мілину у територіальних водах Болгарії поблизу міста Ахтопол, передає Болгарська служба Радіо Свобода.
Kairos ходить під прапором Гамбії і вважається частиною російського «тіньового флоту», який перевозить російську нафту в обхід санкцій.
За повідомленням, на борту перебуває 10 осіб, яких наразі не можна евакуювати через негоду: в морі зараз сильний шторм, проведення якихось маніпуляцій із судном виключають.
Припускають, що оскільки на момент української атаки нафти на танкері не було, її там немає і зараз.
Болгарське видання Maritime повідомляє, що танкер Kairos дотягнув до болгарських вод турецький буксир.
28 листопада біля берегів Туреччини були атаковані танкери Kairos і Virat, які ходять під прапором Гамбії (вони включені до списків санкцій ЄС і Великої Британії як судна російського так званого «тіньового флоту»).
Вранці 29 листопада Туреччина повідомила, що Virat зазнав повторної атаки і отримав «незначні пошкодження правого борту». Постраждалих не було, судно не затонуло. МЗС Туреччини висловило стурбованість у зв язку з інцидентом.
Джерела в Службі безпеки України повідомили Радіо Свобода, що атака на два танкери наприкінці листопада була операцією української розвідки і ВМС України. Джерела зазначили, що під час атаки підсанкційні судна йшли порожніми – вони прямували на завантаження у російський порт Новоросійськ.
Російський президент Володимир Путін 2 грудня звинуватив Україну в «піратстві» у зв’язку з атаками на танкери і заявив, що Росія може посилити атаки на українські порти, а також зазначив, що Росія може розглянути заходи і проти суден тих країн, які підтримують Україну. За його словами, Росія спроможна «відрізати Україну від моря».
Туреччина заявила, що такі удари створюють загрозу для судноплавства та екологічної безпеки в регіоні.
У Генштабі ЗСУ підтвердили удар по Рязанському НПЗ в Росії
Генштаб Збройних сил України підтвердив ураження Рязанського нафтопереробного заводу в Росії в ніч проти 6 грудня.
«Зафіксовано влучання в ціль й ураження установки низькотемпературної ізомеризації. Ступінь збитків уточнюється», – йдеться в повідомленні.
Крім того, у Генштабі заявили, що «з метою зниження наступальних спроможностей противника» було здійснено вогневе ураження Алчевського металургійного комбінату на окупованій території Луганської області – підприємства з виготовлення комплектуючих (корпусів) для снарядів на замовлення Міністерства оборони РФ.
У командуванні ЗСУ заявили, що зафіксовано влучання й пожежу на об’єкті.
Про те, що українські сили в ніч на суботу завдали чергового удару дронами по території Росії, а однією з цілей знову став нафтопереробний завод у Рязані, раніше писали російські телеграм-канали.
Вночі жителі міста і області повідомляли про вибухи. Рязанський губернатор заявляв, що в результаті атаки дронів виникли пожежі.
Рязанський НПЗ із проєктною потужністю понад 17 мільйонів тонн нафти на рік входить до переліку найбільших нафтопереробних підприємств Росії. Він виробляє бензин, дизельне та реактивне паливо. Крім того, завод виробляє в середньому 840 тисяч тонн авіаційного гасу на рік і задіяний у забезпеченні повітряно-космічних сил російської армії.
За даними телеграм-каналу Astra, від початку 2025 року це щонайменше дев’ята атака на Рязанський НПЗ.
Міноборони Росії прозвітувало про 116 збитих чи перехоплених українських безпілотників. Більшість – над Рязанською областю (29). Понад 20 дронів у кожному окремому випадку атакували Воронезьку, Брянську і Бєлгородську області.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ).
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
1 грудня агентство Bloomberg із посиланням на публічні заяви країн повідомило, що в листопаді Збройні сили України здійснили щонайменше 14 атак на російські нафтопереробні заводи за допомогою безпілотників – це максимальна кількість атак за місяць з початку повномасштабної війни.
Угорщина заблокувала «план Б» ЄС щодо фінансування України – Politico
Угорщина заблокувала пропозицію Єврокомісії щодо фінансової підтримки України, яку називали «планом Б» у разі, якщо не вдасться домовитися про іншу пропозицію – використання російських заморожених активів для надання Україні так званого репараційного кредиту.
Як повідомляє Politico із посиланням на двох дипломатів, Будапешт виступив проти емісії загальноєвропейських облігацій на суму 90 мільярдів євро на допомогу Україні.
Відмова Угорщини означає, що наразі ЄС не має іншого плану надання Україні фінансової допомоги наступного року, крім пропозиції щодо використання російських активів. З ним, однак, у його нинішньому вигляді не погоджується Бельгія, де розташований кліринговий центр Euroclear, де й заморожена більша частина російських коштів.
Брюссель побоюється, що Росія домагатиметься повернення своїх активів саме від Бельгії, а не від ЄС загалом.
Скептично до пропозиції Єврокомісії налаштовані й у Euroclear. Повідомлялося, що 5 грудня ввечері мали відбутися переговори канцлера Німеччини Фрідріха Мерца з головою уряду Бельгії Бартом де Вевером, присвячені цьому питанню.
Агентство Bloomberg напередодні з посиланням на джерела стверджувало, що США переконують низку країн Євросоюзу не підтримувати репараційний кредит, вказуючи, що заморожені активи Росії необхідні як інструмент майбутньої мирної угоди з Москвою і не повинні використовуватися для продовження війни. У яких саме країнах відбувалися такі переговори, не уточнюється.
Згідно з одним із варіантів американського мирного плану, 100 мільярдів доларів заморожених російських активів можуть бути інвестовані у відновлення України під управлінням США, при цьому Вашингтон отримав би 50% прибутку.
Росія категорично відкидає будь-які спроби конфіскації своїх коштів і називає можливе використання цих активів на користь України крадіжкою.
Повернення українських дітей – умова мирної угоди: що роблять у США для репатріації?
«Коли одна дитина зникає, спрацьовує миттєва увага – усі намагаються знайти її. В Україні ж йдеться про тисячі дітей, а уваги було замало. Одна з причин, через яку я так наполегливо працюю над цим, – я хочу, щоб ці діти, яким говорили неправду, знали, що людям не байдуже», – розповідає президентка Фундації «Україна – Сполучені Штати» Надія Макконел.
3 грудня у Вашингтоні вперше в історії відбулися спеціальні слухання в Сенаті США щодо викрадення та примусового переміщення українських дітей Російською Федерацією. Дослідники та правозахисники, які займаються пошуком українських дітей, засвідчили: це не лише незаконне переміщення, а й русифікація та мілітаризація в «таборах перевиховання» на окупованих територіях, у Росії і навіть у Північній Кореї.
Представники Демократичної та Республіканської партій погодилися: депортація неповнолітніх має на меті знищення української ідентичності. Повернення цих дітей, кажуть, має бути обов’язковим пунктом будь-якого мирного плану. А Надія Макконел додає, що країни повинні наслідувати приклад України й запроваджувати санкції за цей воєнний злочин. Більше про це читайте і дивіться за лінком
На Львівщині через російський удар виникли пожежі на ТЕС і підстанції – прокуратура
Російські військові вранці 6 грудня завдали масованого удару по енергетичних об’єктах Львівщини. Як повідомила обласна прокуратура, внаслідок влучання ракет й ударних безпілотників виникли пожежі на території теплової електростанції у Шептицькому районі й підстанції у Стрийському районі.
«Також у селі Сілець Шептицького району внаслідок падіння уламків пошкоджено три житлові будинки. Двоє місцевих мешканців отримали поранення. 39-річного та 36-річного чоловіків госпіталізовано до медичного закладу», – йдеться в повідомленні.
У МВС раніше повідомили, що під російським ударом у ніч проти 6 грудня опинилися 10 українських областей, у більшості з них – прямі влучання по житлових будинках, енергетиці, залізниці. Поранені загалом щонайменше вісім людей.
Міністерство енергетики повідомило, що в ніч проти 6 грудня російські військові завдали масованого ракетно-дронового удару по об’єктах генерації, розподілу й передачі електроенергії у Київській, Чернігівській, Львівській, Одеській, Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській і Харківській областях. Внаслідок атаки на ранок є знеструмлені споживачі в Одеській, Чернігівській, Київській, Харківській, зазначили в міністерстві.
За даними Повітряних сил ЗСУ, російські військові в ніч на 6 грудня завдали комбінованого удару по об’єктах критичної інфраструктури України із застосуванням ударних БпЛА і ракет. Військові уточнили, що для повітряного нападу Росія використала 51 ракету й 653 безпілотники.
«За попередніми даними, станом на 10:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 615 повітряних цілей: 585 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» (безпілотників інших типів); 29 крилатих ракет Х-101/Іскандер-К/Калібр; одну балістичну ракету Іскандер-М/KN-23», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання ракет і 60 ударних БпЛА на 29 локаціях, а також падіння уламків на трьох локаціях.
МВС: під атакою РФ було 10 областей, 8 людей поранені, у Фастові знищена будівля вокзалу
Під російським ударом у ніч проти 6 грудня опинилися 10 українських областей, в більшості з них – прямі влучання по житлових будинках, енергетиці, залізниці, повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
«Пошкоджено понад два десятки будинків на Київщині, Дніпропетровщині, Житомирщині та Львівщині. Поранені щонайменше вісім людей: троє – на Київщині, троє – на Дніпропетровщині, двоє – на Львівщині. У Фастові ворог знищив будівлю залізничного вокзалу. У Луцьку, Дніпрі та Білій Церкві рятувальники гасять тисячі квадратних метрів складських приміщень із продуктами та медикаментами», – написав він у телеграмі.
За словами Клименка, триває ліквідація пожеж на енергетичних об’єктах Київщини і Львівщини.
Міський голова Луцька Ігор Поліщук зазначив, що в місті внаслідок атаки виникла пожежа на складських приміщеннях з продуктами, внаслідок чого знищене майно, оздоблення і продукція на площі орієнтовно 3800 м2.
Міністерство енергетики повідомило, що в ніч проти 6 грудня російські військові завдали масованого ракетно-дронового удару по об’єктах генерації, розподілу й передачі електроенергії у Київській, Чернігівській, Львівській, Одеській, Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській і Харківській областях. Внаслідок атаки на ранок є знеструмлені споживачі в Одеській, Чернігівській, Київській, Харківській, зазначили в міністерстві.
За даними Повітряних сил ЗСУ, російські військові в ніч на 6 грудня завдали комбінованого удару по об’єктах критичної інфраструктури України із застосуванням ударних БпЛА і ракет. Військові уточнили, що для повітряного нападу Росія використала 51 ракету й 653 безпілотники.
«За попередніми даними, станом на 10:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 615 повітряних цілей: 585 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» (безпілотників інших типів); 29 крилатих ракет Х-101/Іскандер-К/Калібр; одну балістичну ракету Іскандер-М/KN-23», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання ракет і 60 ударних БпЛА на 29 локаціях, а також падіння уламків на трьох локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
За останніми даними ООН, в Україні у 2025 році кількість загиблих цивільних осіб від далекобійної зброї зросла на 26%, а кількість поранених – на 75%.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб: на фронті минулої доби було 184 бойових зіткнення
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 184 бойових зіткнення, повідомив у ранковому зведенні 6 грудня Генштаб ЗСУ.
За повідомленням, найбільше російських атак – 51 – було на Покровському напрямку в районах населених пунктів Маяк, Володимирівка, Родинське, Червоний Лиман, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне, Новосергіївка, Молодецьке, Котлярівка, Ялта та Дачне.
«На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 27 атак у районах населених пунктів Олександро-Шультине, Щербинівка, Клебан-Бик, Плещіївка, Яблунівка та Русин Яр», – йдеться в повідомленні.
Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
Наприкінці листопада американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму звіті зазначив, що російська пропаганда поширює заяви президента РФ Володимира Путіна, намагаючись створити враження, що українська лінія фронту нібито «скоро обвалиться». Але, за оцінкою аналітиків, ці твердження не мають під собою підстав й спрямовані на те, щоб змусити Україну й західних союзників погодитися на умови Кремля, яких Росія не здатна досягти у військовий спосіб.
1 грудня Міноборони РФ на своїх ресурсах заявило про нібито захоплення Покровська. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зібрав заяви та дані, що спростовують окупацію міста.
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
Повітряні сили: армія РФ вночі атакувала Україну понад 650 дронами і 51 ракетою
Російські військові в ніч на 6 грудня завдали комбінованого удару по об’єктах критичної інфраструктури України із застосуванням ударних БпЛА і ракет, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
Військові уточнили, що для повітряного нападу Росія використала 51 ракету й 653 безпілотники. Серед ракет було три аеробалістичних ракети Х-47М2 «Кинджал», 34 крилатих ракети Х-101/Іскандер-К/Калібр, 14 балістичних ракет Іскандер-М/KN-23. Серед дронів – понад 300 – «Шахеди».
«За попередніми даними, станом на 10:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 615 повітряних цілей: 585 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» (безпілотників інших типів); 29 крилатих ракет Х-101/Іскандер-К/Калібр; одну балістичну ракету Іскандер-М/KN-23», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил, зафіксовано влучання ракет і 60 ударних БпЛА на 29 локаціях, а також падіння уламків на трьох локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
За останніми даними ООН, в Україні у 2025 році кількість загиблих цивільних осіб від далекобійної зброї зросла на 26%, а кількість поранених – на 75%.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Якими у майбутньому будуть ЗСУ?
Нинішнє жваве обговорення «мирних планів» щодо врегулювання війни між Росією та Україною знову підсвітило кількісні параметри Збройних сил України після можливого досягнення миру.
- Про які цифри йдеться?
- Чи має суверенна Україна дослухатись до «нав’язувань» кількості ЗСУ після можливого миру?
- Які фактори впливають на чисельність війська?
Розбираємо цей та інші аспекти української армії після війни. Читайте і дивіться тут
Зеленський у День ЗСУ: військові на полі бою роблять усе, щоб Україна мала впевненість за столом переговорів
Президент Володимир Зеленський у звернення з нагоди Дня Збройних сил України наголосив на важливості дій українських військових на фронті для переговорної позиції України.
«Саме цьому – боротьбі за справедливий мир для нас усіх – присвячені і ці роки, і ці дні. Я дякую військовим, які на полі бою роблять усе, щоб Україна мала впевненість за столом переговорів. Мала гідність. Мала сильні аргументи. Україна все це має. Бо має вас», – йдеться у зверненні.
6 грудня відзначають День Збройних сил України. Верховна Рада вирішила встановити в Україні це свято в 1993 році. «Встановити в Україні свято – День Збройних сил України, яке відзначати щорічно 6 грудня – у день прийняття Верховною Радою України в 1991 році Закону України «Про Збройні сили України», – йшлося в постанові парламенту.
У США цими днями перебувають українські переговорники: секретар Ради національної безпеки й оборони України Рустем Умєров і начальник Генерального штабу ЗСУ генерал Андрій Гнатов. Вони проводять переговори зі спеціальним посланцем президента США Стівеном Віткоффом і радником й зятем Дональда Трампа Джаредом Кушнером. Як повідомили сторони, зустріч «зосереджена на просуванні реалістичного і дієвого шляху досягнення тривалого і справедливого миру в Україні».
ДСНС: у Чернігові сили РФ завдали удару по критичній інфраструктурі
Російські військові в ніч проти 6 грудня атакували Чернігівщину ударними безпілотниками. Як повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій, у Чернігові й Чернігівському районі армія РФ вдарила по об’єктах критичної інфраструктури.
У Корюківському районі, за повідомленням, зафіксовані влучання у житловому секторі й по цивільному обʼєкту.
«Підрозділи ДСНС оперативно ліквідували пожежі, що виникли внаслідок ударів. Інформації про постраждалих не надходило», – йдеться в повідомленні.
Очільник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус уточнив, що в Чернігівському районі «Герань» влучила по обʼєкту енергетики. «На місці прильоту виникла пожежа, яку загасили. Без світла були населені пункти на Чернігівщині та Ніжинщині. Частину вже вдалося заживити», – написав він у телеграмі.
У Чернігові, за його словами, російський дрон вдарив по ключовому обʼєкту теплоенергетики.
«У Ніжинському районі – на Борзнянщині – також було влучання по енергообʼєкту. Частина абонентів без світла. Сьогодні багато роботи у наших енергетиків. Подекуди застосовуються додаткові черги відключень чи аварійні відключення світла», – написав він.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
За останніми даними ООН, в Україні у 2025 році кількість загиблих цивільних осіб від далекобійної зброї зросла на 26%, а кількість поранених – на 75%.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Генштаб ЗСУ: Росія втратила понад тисячу військових за минулу добу
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 179 790 своїх військових, зокрема 1 180 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 6 грудня повідомив український Генштаб.
Також у командуванні ЗСУ навели дані про втрати Росії в техніці:
- танки – 11 398 (+2)
- бойові броньовані машини – 23 688 (+2)
- артилерійські системи – 34 874 (+31)
- РСЗВ – 1 560 (+2)
- засоби ППО – 1 253
- літаки – 431
- гелікоптери – 347
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 87 387 (+487)
- крилаті ракети – 4 024
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 69 037 (+130)
- спеціальна техніка – 4 015 (+1).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Розвідка Великої Британії 2 грудня проаналізувала дані Генерального штабу Збройних сил України про російські втрати на війні. Відомство при Міністерстві оборони Британї вказало на те, що Росія, ймовірно, втратила 382 тисяч солдат вбитими й пораненими від початку 2025 року, а загальні втрати за час повномасштабного вторгнення сягнули 1,168 мільйона.
«Середні денні втрати Росії протягом листопада 2025-го сягнули 1 033, за даними Генерального штабу України – більше, ніж 1 008 у жовтні 2024-го, третє зростання за місяць поспіль», – йдеться в зведенні.
Російські журналісти спільно з волонтерами за відкритими даними станом на 4 грудня встановили особи щонайменше 153 тисяч російських військових, які загинули на війні проти України. При цьому дослідники наголошують, що реальна кількість втрат, ймовірно, є вищою.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку 2025 року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
Путін і крипта. Як Росія виводить мільярди доларів з-під санкцій і будує окрему фінансову систему (розслідування)
- Молдовський олігарх-утікач Ілан Шор та пов'язаний із військовим сектором Росії «Промсвязьбанк», що перебуває під санкціями, є ключовими фігурами «A7» – компанії, що буцімто лише надає фінпослуги.
- Торги A7A5, який рекламується як перший у світі прив’язаний до рубля стейблкоїн, різко зросли за кілька місяців із моменту його запуску.
- Експерти припускають, що мета стейблкоїну – допомогти Росії обійти західні санкції та побудувати паралельну фінансову систему.
Як пов’язані між собою стейблкоїн із Киргизстану, молдовський магнат-утікач і намагання Росії обійти західні санкції та побудувати абсолютно нову відокремлену від Заходу фінансову систему? Про це у розслідуванні Радіо Свобода за лінком
Умєров і Віткофф повідомили про підсумки своїх переговорів й анонсували нову зустріч
Спецпосланець президента США Стів Віткофф і секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров оприлюднили заяву за підсумками зустрічі української й американської делегацій щодо мирного плану, яка відбулася 5 грудня в Маямі (Флорида, США), заявивши, що переговори продовжаться 6 грудня.
«Протягом двох днів спеціальний посланник з питань миру Стівен Віткофф і Джаред Кушнер провели зустріч із секретарем Ради національної безпеки і оборони України Рустемом Умєровим і начальником Генерального штабу ЗСУ генералом Андрієм Гнатовим, зосереджену на просуванні реалістичного і дієвого шляху досягнення тривалого і справедливого миру в Україні», – йдеться в заяві.
5 грудня, як уточнюється, була шоста зустріч сторін за останні два тижні.
За повідомленням, Умєров підтвердив, що пріоритетом України є врегулювання, «яке гарантує захист незалежності й державного суверенітету України, безпеку українців і формує стабільну основу для успішного демократичного майбутнього».
Крім того, зазначається, що учасники переговорів обговорили результати нещодавньої зустрічі американської сторони з Росією і кроки, які можуть привести до закінчення війни.
«Американська й українська сторони також узгодили рамки домовленостей у сфері безпеки й обговорили необхідні засоби стримування для забезпечення стійкого миру. Обидві сторони підкреслили, що справжній поступ у досягненні будь-яких домовленостей залежить від готовності Росії продемонструвати реальну відданість довгостроковому миру – зокрема, здійснити кроки до деескалації й припинення вбивств», – йдеться в заяві.
Також окремо сторони розглянули «Програму майбутнього розвитку», яка має забезпечити процес відбудови України після війни, спільні економічні ініціативи Сполучених Штатів й України і довгострокові проєкти відновлення.
«Американська й українська сторони наголосили, що завершення війни й реальні кроки до припинення вогню і деескалації є необхідними для запобігання новій агресії і для забезпечення реалізації комплексного плану відновлення України, спрямованого на те, щоб зробити державу сильнішою та більш процвітаючою, ніж до війни», – йдеться в заяві.
Як повідомив раніше радник Офісу президента і член делегації Олександр Бевз, метою візиту українських переговорників до США є отримання інформації про результати поїздки спецпосланця президента США Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера до Москви, а також – фідбеку після обговорення цього візиту з президентом США Дональдом Трампом і його командою.
Пізно ввечері 2 грудня в Москві завершилися переговори американських представників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера з російським лідером Володимиром Путіним щодо параметрів імовірної мирної угоди в російсько-українській війні. Після цієї розмови помічник Путіна Юрій Ушаков розповів, що «наразі компромісного варіанту (мирного врегулювання) знайдено не було, але деякі американські напрацювання виглядають більш-менш прийнятними».
Згодом президент Росії Володимир Путін підтвердив, що під час зустрічі з Віткоффом та Кушнером 2 грудня російські представники не погодилися з частиною пунктів американського плану щодо завершення війни Росії проти України. Путін зазначив, що під час зустрічі довелося «пройтися по кожному пункту» мирної ініціативи. Раніше помічник Путіна Юрій Ушаков говорив, що предметно пункти не обговорювалися, а йшлося швидше про загальну концепцію.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга вказав на «позитивне значення для мирного процесу» переговорів в Москві. За його словами, представники США запросили українську делегацію «для продовження розмов до Америки найближчим часом».
На Київщині через масовану атаку РФ постраждали три людини, є руйнування на залізниці
На Київщині в ніч проти 6 грудня Фастівський, Вишгородський і Бучанський райони перебували під масованим обстрілом російських сил, внаслідок чого є руйнування, три людини травмовані, повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій.
В «Укрзалізниці» повідомили, що руйнувань зазнала вузлова станція Фастів і приміський рухомий склад. Там ніхто не постраждав, але рух приміських поїздів ускладнений.
У ДСНС зазначили, що у Фастові виникли пожежі й руйнація на території залізничного вокзалу й моторно-вагонного депо.
«У селі Нові Петрівці через уламки БпЛА виникла пожежа у складській будівлі на площі 5500 кв. м. Також у цьому населеному пункті сталося загорання трьох вантажних автомобілів, зруйновано житловий будинок і ще шість будинків пошкоджено. У селі Нежиловичі Бучанського району виникла пожежа та руйнація приватної будівлі», – йдеться в повідомленні.
Очільник ОВА Микола Калашник уточнив дані щодо постраждалих.
«У Вишгородському районі жінка 1979 року народження госпіталізована до місцевої лікарні. У неї уламкове ушкодження руки, грудної клітки і спини, закрита травма шийного відділу хребта. Ще одна жінка 40 років отримала рвану рану щоки. Допомога надана на місці, без госпіталізації. У Фастові поранено чоловіка 1983 року народження. У нього рвана рана лівої гомілки. Госпіталізації не потребує», – йдеться в повідомленні.
За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська вночі і вранці атакували Україну ракетами і ударними дронами, атака ще триває. Повітряна тривога оголошена майже на всій території України. На даний час Повітряні сили оголосили про відбій ракетної небезпеки по областях, але повідомляють про рух дронів на Чернігівщині, Київщині, Житомирщині, Львівщині, Тернопільщині.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
За останніми даними ООН, в Україні у 2025 році кількість загиблих цивільних осіб від далекобійної зброї зросла на 26%, а кількість поранених – на 75%.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Зеленський вивів Єрмака зі складу ставки та РНБО
Президент Володимир Зеленський вніс зміни до складу Ради національної безпеки оборони і Ставки Верховного головнокомандувача – про це йдеться в указах на сайті президента 5 грудня.
Зокрема, Зеленський вивів зі складу РНБО Андрія Єрмака.
Також «на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України» Зеленський вивів Єрмака зі складу ставки.
Укази набирають чинності з дня опублікування.
Напередодні президент анонсував рішення щодо нового голови офісу найближчим часом.
28 листопада стало відомо про проведення обшуку у голови Офісу президента. Андрій Єрмак прокоментував обшуки, заявивши, що «жодних перешкод у слідчих немає». Про те, в якій справі відбувалися обшуки, і який статус має голова Офісу президента, офіційно не інформували. За даними ЗМІ, Єрмак не перебуває у статусі підозрюваного.
Згодом того ж дня президент України Володимир Зеленський повідомив, що керівник його Офісу Андрій Єрмак написав заяву про відставку. Голова держави подякував Єрмаку за представлення української позиції на переговорах, але висловив бажання, «щоб не було чуток і спекуляцій».
Решетилова про конфлікти довкола ТЦК: без змін соціальна напруга лише зростатиме
Військова омбудсменка Ольга Решетилова розкритикувала роботу української поліції щодо мобілізації. Вона нагадала, що військовослужбовці ТЦК не мають права затримувати військовозобов’язаних, це функція саме поліції. Про це вона сказав в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода Live).
Військова омбудсменка також наголосила: якщо нічого не змінити зараз, соціальні конфлікти будуть лише посилюватися.
Кожна бригада має отримувати щомісячне поповнення людьми – Зеленський після Ставки
Президент Володимир Зеленський провів засідання Ставки Верховного головнокомандувача – про це він повідомив 5 грудня, назвавши засідання «дуже важливим».
«Є справді хороше рішення для кожної бойової бригади щодо розподілу людей – затвердили, як Генштабу реорганізувати процес. Головне, що кожна бойова бригада має гарантовано отримувати щомісячне поповнення людьми так, щоб розуміти, як влаштувати навчання в бригаді, як проводити ротації та як планувати роботу», – повідомив він.
За словами президента, військові на фронті про це часто говорили, і командування це реалізує.
«Це значно допоможе зміцнити наш захист. Деталі згодом представлять Генштаб і Павло Паліса», – додав Зеленський.
Напередодні президент анонсував засідання Ставки, і серед питань якого назвав новий розподіл особового складу серед підрозділів.
У листопаді Зеленський заявив про запит на справедливий розподіл особового складу між бригадами. Коментуючи ці слова, заступник голови ОП Павло Паліса повідомив, що це питання «вже неможливо відкладати», і він та начальник Генерального штабу Андрій Гнатов отримали доручення від президента підготувати конкретні пропозиції по цьому напрямку.
Паліса тоді вказав на необхідність впорядкувати систему, яка працюватиме однаково для всіх для забезпечення «справедливості, довіри і стабільності для підрозділів», які тримають важкі напрямки.
ОГП фіксує розстріл українського полоненого на Сіверському напрямку
Російські військові розстріляли військовослужбовця Збройних сил України на Сіверському напрямку під час здачі в полон, повідомив Офіс генерального прокурора 5 грудня.
За даними відомства, під час зачистки приватного сектору біля села Свято-Покровське військовий РФ виявив українського воїна в напівзруйнованому будинку.
«Коли боєць ЗСУ вийшов із піднятими руками, щоб здатися в полон, окупант із засідки підступно відкрив вогонь. Поранений воїн спробував укритися, однак військовий РФ добив його пострілом з автомата», – повідомляє відомство.
Правоохоронці за процесуального керівництва Донецької обласної прокуратури відкрили досудове розслідування за фактом воєнного злочину, що спричинив загибель людини.
«Проводяться невідкладні дії для встановлення всіх обставин злочину та ідентифікації військовослужбовця РФ», – додає Офіс генпрокурора.
Пресслужба нагадує, що вбивство військовополонених є грубим порушенням Женевських конвенцій і тяжким міжнародним злочином.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець прокоментував дані про розстріл полоненого.
«Росіяни постійно вчиняють подібні злочини. Страти, тортури та жорстоке поводження з полоненими стали системною практикою російської армії. Цей випадок — ще одне свідчення повної зневаги РФ до права та людяності», – констатував він.
Омбудсман додав, що направив офіційні листи до Міжнародного комітету Червоного Хреста та ООН.
Офіс генерального прокурора повідомляв у травні, що в Україні від початку повномасштабного вторгнення розслідують 75 кримінальних проваджень за фактами вбивства 268 полонених російськими військовими.
Управління ООН з прав людини задокументувало достовірні свідчення щодо страти щонайменше 35 українських військовополонених. Про це йдеться у звіті організації, оприлюдненому 30 червня.
Повідомлення про вбивства, тортури й жорстоке поводження з українськими військовополоненими надходять регулярно.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявляв, що спостерігає збільшення кількості страт російськими військовими українських військовополонених, і наголошував, що російські командири, ймовірно, «потурають, заохочують або прямо наказують» здійснювати розстріли.
Макрон повертається з Китаю. Чому Європі складно заручитися підтримкою Сі Цзіньпіна щодо України?
Президент Франції Емманюель Макрон повертається з Китаю, де намагався заручитися сприянням Пекіна у тиску на Росію задля припинення вогню в Україні. Чергові спроби домовитися з Китаєм відбуваються на тлі активної дипломатії під проводом США, націленої на завершення майже чотирирічної війни.
Однак аналітики та європейські посадовці, які спілкувалися з Радіо Свобода, сумніваються, що Пекін відгукнеться на заклики Макрона до китайського лідера Сі Цзіньпіна натиснути на президента Росії Володимира Путіна, щоб він відійшов від своїх максималістських вимог щодо України.