«Міндічгейт» не відлякав європейських оборонних інвесторів – Кубілюс
Європейські оборонні компанії залишаються зацікавленими у створенні спільних виробництв з Україною, попри окремі корупційні скандали, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода єврокомісар із питань оборони й космосу Андрюс Кубілюс.
За його словами, у ЄС добре знають про корупційні виклики в Україні, але також бачать поступ у роботі антикорупційних інституцій.
«Так, корупція в Україні все ще існує. Але з іншого боку ми бачимо, що інституції, створені для боротьби з корупцією, стають дедалі ефективнішими», – сказав Кубілюс.
Він зазначив, що європейські компанії активно розглядають можливість створення спільних підприємств з українськими партнерами – як на території України, так і за її межами.
За словами єврокомісара, європейський бізнес також може використовувати додаткові механізми прозорості, щоб мінімізувати ризики під час реалізації спільних оборонних проєктів.
Армія РФ прокладає шлях на Слов'янськ: але спочатку спробує захопити інше місто?
Через просування армії РФ до Слов'янська зона ураження російських дронів досягла цього міста, а також Краматорська. Також в останні дні почастішали випадки обстрілу Краматорська та околиць ствольною артилерією, чого не було за весь час війни Росії проти України.
На південному фланзі Слов'янсько-Краматорської агломерації тим часом ось-ось відбудеться активізація бойових дій, повідомили в 7-му корпусі реагування ДВШ ЗСУ, які ведуть бої в районі Покровська та Мирнограда.
Оглядач групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець вже називає напрямок не Покровським, а Добропільським, і зазначає, що Росія готується охопити Добропілля з двох боків – зі сходу з Родинського, і півдня – з боку Гришиного.
«Кілька слів про оперативне значення. Вже зараз відчувається, що російське командування на Добропільському напрямку, саме в цьому сенсі, сильно поспішає. І цьому, до речі, є цілком адекватне пояснення», – зазначив він.
Читайте також: Краматорськ і Слов'янськ: 4 роки великої війни. В очікуванні головної битви за Донеччину
І пояснив, що російському командуванню ще до початку «гіпотетичного» літнього Слов'янсько-Краматорського наступу «скажімо так, «зовсім не завадило б» захоплення Добропілля і тим більше блокування дороги Добропілля – Краматорськ».
«Але, саме на даний момент, противник, в сенсі цього наступу, поки не зміг завершити навіть перший (початковий) етап своїх підготовчих заходів (Костянтинівка, а також Дружківка поки не захоплені)», – підсумував експерт.
Генштаб ЗСУ повідомив вранці 4 березня про 10 атак Росії на Слов'янському і 25 на Покровському напрямках за минулу добу.
Сійярто в Москві хоче гарантій, що РФ не підвищить ціни на енергоносії на тлі кризи в Ірані
Угорщина хоче гарантій від Росії, що вона не підвищить для Будапешта вартість нафти і газу, незважаючи на зростання світових цін через конфлікт на Близькому Сході, заявив 4 березня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.
Він прибув до Москви і пізніше сьогодні має зустрітися з російським лідером Володимиром Путіним.
«Сьогодні в Москві, щоб забезпечити продовження постачання нафти і газу до Угорщини, необхідних для нашої енергетичної безпеки, навіть під час поточної кризи, і гарантувати, що ці поставки будуть здійснюватися за незмінними цінами», – написав Сійярто в соцмережах.
ОВА: сили РФ завдали ракетного удару по Одещині, серед постраждалих є діти
Російські війська сьогодні вдень завдали ракетного удару по півдню Одещини, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За попередніми даними, через атаку постраждали три людини, серед них є двоє дітей. Всі у стані середньої тяжкості – їм надається необхідна медична допомога.
Кіпер повідомив, що під атаку РФ потрапив обʼєкт транспортної інфраструктури – пошкоджено адміністративну будівлю.
Міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба уточнив, що сили РФ завдали ракетного удару по залізничній інфраструктурі на Одещині. За його даними, пошкоджено адміністративну будівлю залізничної станції, поранені залізничник та двоє дітей.
Згодом голова ОВА додав, що через атаку РФ Постраждала транспортна та енергетична інфраструктура, а кількість травмованих зросла до чотирьох людей – двоє чоловіків 47 та 62 років, двоє дітей: 11-річна дівчинка та 14-річний хлопець. Стан одного з дорослих оцінено медиками як важкий, інші постраждалі - у стані середнього ступеня тяжкості.
Україна може отримувати підтримку від партнерів до 70 млрд євро на рік – єврокомісар
Підтримка оборони України від Європейського Союзу і країн-партнерів з-поза меж ЄС цього року може сягнути 65–70 мільярдів євро, і це більше, ніж у попередні роки повномасштабного вторгнення Росії. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив єврокомісар із питань оборони Андрюс Кубілюс.
Він пояснив, що, окрім кредиту 90 млрд євро від ЄС для України, який Брюссель планує найближчим часом видати Києву на 2026-2027 роки, залишатиметься двостороння підтримка від партнерів.
«З відкритих джерел ми бачимо, що приблизно 35–36 мільярдів євро буде надано окремими державами-членами ЄС, а також Великою Британією, Канадою та іншими країнами, які традиційно підтримують Україну», – пояснив Кубілюс.
Зеленський звільнив керівника СБУ на Житомирщині – його підозрюють у корупції
Президент України Володимир Зеленським підписав указ про звільнення з посади начальника управління Служби безпеки України в Житомирській області Володимира Компаниченка – його підозрюють у корупції під час будівництва укриттів для літаків.
Відповідний указ №219/2026 оприлюднено на сайті президента 4 березня.
Вищий антикорупційний суд 27 лютого взяв командувача логістики Повітряних Сил ЗСУ Андрія Українця під варту на 60 діб із можливістю внесення 7 мільйонів гривень застави. Перед цим суд взяв під варту керівника управління СБУ у Житомирській області Володимира Компаниченка, призначивши заставу в 6,9 мільйона гривень. Обох посадовців підозрюють у корупції під час будівництва укриттів для літаків. Вони звинувачення не коментували.
На Херсонщині від удару дрона РФ загинула 49-річна жінка, яка їхала на велосипеді – ОВА
У Новодмитрівці Білозерської громади на Херсонщині внаслідок удару російського дрона вдень 4 березня загинула жінка, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«Орієнтовно о 13:30 російські військові атакували з БпЛА велосипедистку в Новодмитрівці Білозерської громади. Ворожий дрон влучив у спину 49-річної місцевої жительки, яка їхала на велосипеді. Вона дістала поранення, несумісні з життям», – йдеться в повідомленні.
Міноборони: Україна очікує додаткові винищувачі Mirage 2000
Україна отримає від Франції додаткові винищувачі Mirage 2000-5 – йдеться у повідомленні Міноборони.
У відомстві не уточнюють, коли Україна може отримати ці додаткові літаки, але нагадують, що питання передачі Mirage 200 обговорювали під час зустрічі у лютому міністр оборони України Михайло Федоров та міністерка збройних сил та у справах ветеранів Франції Катрін Вотрен.
Mirage 2000 – багатоцільові винищувачі, які мають потужні радари і озброєння, зокрема високоточні ракети Magic-2. Це дозволяє ефективно виявляти і знешкоджувати малопомітні крилаті ракети та ударні дрони Shahed, «Герань» і «Гербера». Також вони можуть знешкоджувати російські розвідники оперативно-тактичного рівня.
Перші літаки Mirage 2000 Франція передала Україні на початку 2025 року. Українські пілоти пройшли кількамісячну підготовку у Франції.
Також Україна має придбати до 100 винищувачів Rafale – французьких літаків останнього покоління з повним комплектом озброєнь.
Після атаки СБУ на порт Новоросійська були пошкоджені три кораблі РФ, загинули і поранені моряки – джерело
У російському порту Новоросійськ у Краснодарському краї РФ внаслідок української атаки 2 березня були пошкоджені три російські кораблі, повідомило Радіо Свобода джерело в Службі безпеки України, обізнане з ситуацією, але не уповноважене коментувати офіційно.
«У ніч проти 2 березня СБУ разом із Силами оборони вразила морський тральщик «Валентін Пікуль». Також отримали серйозні пошкодження протичовнові кораблі «Єйськ» і «Касімов», – повідомило джерело, уточнюючи дані, наведені раніше.
За повідомленням, внаслідок атаки загинули троє російських моряків, а ще 14 – поранені.
План ЄС, якщо Росія вийде з переговорів. Кая Каллас про війну в Україні й на Близькому Сході
- Що робить Європейський Союз, щоб запобігти розростанню конфлікту на Близькому Сході?
- Чи здатна Європа захиститися від ймовірних ударів Ірану, якими пригрозили у Тегерані?
- Що робитиме Європейський Союз, якщо переговори щодо завершення війни в Україні проваляться?
- Що скаже Європа Росії, опинившись за столом переговорів із нею?
У розпал конфлікту на Близькому Сході, який ризикує стати глобальною війною, й перед черговим раундом переговорів України й Росії, які вважають вирішальними, Радіо Свобода ексклюзивно поговорило з головною дипломаткою Європейського Союзу Каєю Каллас.
– Ви назвали смерть аятоли Алі Хаменеї визначальним моментом і відкриттям шляху до іншого Ірану. На який результат цієї війни сподівається Європейський Союз?
– Ми не починали цю війну, тому питання щодо цілей у ній насамперед – до тих, хто її розпочав.
Але, власне, цілі були дуже чітко сформульовані щодо ракетної програми Ірану, яка становить загрозу для всіх країн регіону.
Чи можливий демократичний Іран?
Звісно, є також питання – що буде далі?
Вони (США та Ізраїль – ред.) націлилися або націлювалися на Алі Хаменеї і все керівництво (Ірану, – ред.). Звичайно, за ними не сумуватимуть, бо вони справді пригнічували іранський народ.
Тепер питання у тому, що буде далі, чи можливий демократичний Іран?
Вочевидь, не одразу, але все ж таки з’являються можливості для людей, якщо репресивний режим буде ослаблений.
Повністю читайте тут
«Заплямували себе кров’ю тисяч українців»: посол у ПАР відповів Ірану на пропозицію вшанувати Хаменеї
Посол України в Південно-Африканській Республіці Олександр Щерба повідомив, що посольство Ірану в ПАР надіслало українському диппредставництву повідомлення про відкриття книги скорботи за загиблими внаслідок ударів США й Ізраїлю іранським верховним лідером аятолою Алі Хаменеї й іншими керівниками.
За словами Щерби, у відповіді іранському посольству він заявив, що не висловлюватиме скорботу щодо людей, чия смерть в нього «скорботи не викликає».
«Як військові союзники Російської Федерації лідери Ірану заплямували себе кров’ю тисяч українських громадян – чоловіків і жінок, дітей і літніх людей, – убитих за допомогою сумнозвісних іранських дронів Shahed й іншої військової технології, яку Ваш уряд так охоче постачав Росії. Ваші лідери були співучасниками нескінченного горя, якого зазнали цивільні українці», – йдеться у відповіді посла.
Опитування: 65% українців одним із основних викликів для України вважають війну
Більшість – 65% – опитаних українців одним із основних викликів для України вважають війну. Про це свідчить опитування, проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 12-24 лютого 2026 року.
Згідно з опитуванням, на другому місці викликів, на думку українців, корупція – 29%, низький рівень життя / низькі зарплати та пенсії на третьому місці – 26%.
У КМІС зауважують, що запитання у цьому опитуванні були повністю відкритим – дослідники список наперед не формували, а вислуховували і записували відповіді респондентів «своїми словами».
Соціологи звертають увагу, що з 65% респондентів, які назвали війну одним з головних викликів, 53% назвали цей виклик першим.
«Це означає, що майже половина респондентів на це запитання в першу чергу називали інші проблеми / виклики, а не війну (а третина респондентів узагалі не говорили про війну). Можливо, протягом 4 років повномасштабної війни вона стала для багатьох українців «нормою життя», «звичайним контекстом». Відповідно, українці думають про інші виклики, які мають вирішувалися з урахуванням такого «контексту». Наприклад, багато хто говорив про енергетичну ситуацію. Респонденти прямо могли не говорити про те, що це є прямим наслідком війни, але, вочевидь, для багатьох це передбачалося «за замовчуванням», – пояснюють в КМІС.
У лютому – під час проведення опитування – 24% головним викликом називали ситуацію в енергетиці, 19% – незадоволеність українською владою, а 13% – економічні проблеми.
КМІС проводив опитування протягом 12-24 лютого 2026 року методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія). Було опитано 1003 респонденти у віці 18 років і старші.
ДСНС: Росія вдарила по Слов’янську, з-під завалів дістали тіло загиблого
Російські війська завдали авіаудару по Слов’янську, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій 4 березня.
За даними служби, удар пошкодив 63 приватних житлових будинки, під завалами двох із них опинилися люди.
«Під час аварійно-рятувальних робіт надзвичайники деблокували жінку та передали її лікарям «швидкої». На жаль, ще одну людину дістали вже без ознак життя», – заявляє ДСНС.
Також рятувальники ліквідували пожежу, яка виникла на місці обстрілу.
Напередодні, за даними обласної влади, внаслідок російських атак Донеччини загинула одна людина, п’ятеро зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакоюгеноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Двоє жителів Херсона загинули через ранковий удар РФ – влада
Двоє цивільних жителів загинули в Херсоні вранці 4 березня внаслідок російського удару, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін і обласна прокуратура.
«Сьогодні внаслідок російського обстрілу поранення, несумісні з життям, дістали 76-річна жінка і 35-річний чоловік», – написав голова ОВА у телеграмі.
«За даними слідства, 4 березня 2026 року близько 09:05 військовослужбовці армії РФ здійснили обстріл одного з перехресть у Херсоні. Унаслідок атаки загинули 76-річна жінка та 35-річний чоловік. У момент обстрілу вони перебували на вулиці», – повідомили в прокуратурі.
За даними відомства, розпочате досудове розслідування за фактом вчинення воєнного злочину, що спричинив загибель людей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Уряд Молдови запровадив режим підвищеної готовності в енергетиці на 2 місяці
Кабінет міністрів Молдови погодив запровадження режиму підвищеної готовності в енергетичному секторі – про це повідомив 4 березня Національний центр управління кризовими ситуаціями (CNMC), який ініціював рішення.
CNMC скликав низку зустрічей із представниками відповідних державних установ через «останні події на Близькому Сході» та їхні потенційні наслідки для Молдови. Урядовці провели аналіз ризиків у трьох пріоритетних сферах:
- енергетична безпека та маршрути постачання
- економічний вплив, в тому числі цінова динаміка
- державна безпека та безпека громадян
На основі аналізу уряд запровадив режим підвищеної готовності в енергетичному секторі на термін 60 днів.
Серед підстав для цього кроку центр називає:
- забезпечення мінімальних резервних запасів нафтопродуктів з акцентом на термінал у порту Джурджулешти
- обумовлення експорту електроенергії з відновлюваних джерел протягом певних інтервалів часу для захисту національної системи
- підготовку до початку сільськогосподарського сезону, який передбачає високий рівень споживання дизельного палива
Центр уточнює, що заходи мають превентивний та організаційний характер, щоб уникнути перебоїв.
«Ми закликаємо громадян довіряти владі та уникати надмірних покупок, оскільки режим підвищеної готовності був введений саме для того, щоб гарантувати достатні запаси та запобігти можливому дефіциту», – заявили у відомстві.
Прем’єр-міністр Молдови Александр Мунтяну заявив на засіданні уряду, що влада країни стежить за подіями в Перській затоці і ще з 28 лютого розуміє, що це «серйозна криза», війна, тривалість якої наразі невідома.
«Після цього ми почали думати про енергетичну безпеку та маршрути постачання. Тому що, вочевидь, з урахуванням війни на Близькому Сході, деякі маршрути змінилися», – цитує голову уряду видання NewsMaker.
На українських автозаправних станціях також подорожчало пальне на тлі загострення ситуації на Близькому Сході.
З 28 лютого Ізраїль і США завдають ударів по іранській військовій і ядерній інфраструктурі, а також по урядових будівлях. Президент США Дональд Трамп заявляв, що метою операції є не допустити розробки Іраном ядерної зброї. Іран неодноразово заявляв, що його ядерна програма є мирною і не має на меті створення зброї.
Спільна операція Сполучених Штатів й Ізраїлю проти Ірану спричинила загибель верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї та значного числа інших високопосадовців іранського режиму. У відповідь військові Ірану атакували ракетами і дронами не лише Ізраїль чи військові об’єкти США в регіоні, а й багатьох своїх регіональних сусідів, яких у Тегерані вважають союзниками Сполучених Штатів.
Унаслідок іранських ударів загинули шестеро військових США, є жертви серед мирного населення країн регіону.
«Катастрофа для Росії», ППО для України та вплив «Міндічгейту» – інтерв’ю з єврокомісаром
У кабінеті комісара ЄС з питань оборони та космосу Андрюса Кубілюса – моделі української техніки: FPV-дронів, морських дронів Magura, далекобійного безпілотника «Лютий», артилерійського снаряда 155-мм, крилатої ракети «Фламінго» та сувеніри, як-от ваза з петриківським розписом, зроблена із артилерійського снаряда.
Кубілюс – колишній премʼєр міністр Литви і в минулому євродепутат, який послідовно підтримував Україну. Сьогодні у ролі єврокомісара він також просуває співпрацю українських зброярів з європейськими, зокрема з допомогою кредиту SAFE від ЄС на 150 млрд євро. І часто наполягає, що саме Україна є гарантією безпеки для Європи.
Радіо Свобода розпитало у нього:
- Чи обговорювали у високих кабінетах ЄС навчання НАТО, під час яких українські дронщики «знищили» натівські батальйони?
- Чи не знизились апетити до співпраці з українськими виробниками після корупційного скандалу «Міндічгейт»?
- Коли ЄС зможе запропонувати альтернативу Starlink?
- Чи вплинуть події в Ірані на постачання ППО Україні?
- І скільки часу має ЄС на розблокування 90 млрд євро кредиту для Києва?
СБУ повідомила про підозру російському генералу через удар по лікарні «Охматдит»
Служба безпеки України задокументувала нові воєнні злочини командувача дальньої авіації військово-повітряних сил РФ генерал-майора Сергія Кувалдіна, заявляє пресслужба відомства 4 березня.
За даними слідства, 8 липня 2024 року посадовець віддав бойовий наказ на завдання ракетного удару по Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» у Києві. Медичний заклад атакували стратегічною крилатою ракетою Х-101 класу «повітря-земля», яку запустили з російського бомбардувальника-ракетоносія Ту-95МС.
«Унаслідок обстрілу двоє цивільних загинуло, ще десятки людей отримали поранення різного ступеня тяжкості. Значних пошкоджень зазнали будівля та приміщення дитячої лікарні з високотехнологічним обладнанням», – нагадує СБУ.
На час атаки Кувалдін був першим заступником командувача та начальником штабу дальньої авіації військово-повітряних сил Росії. Невдовзі після удару по «Охматдиту», за даними служби, він отримав підвищення і був призначений командувачем дальньої авіації збройних угруповань РФ.
Слідчі СБУ заочно повідомили Кувалдіну про підозру у воєнних злочинах, які спричинили загибель людей.
У листопаді 2025 року СБУ повідомила Кувалдіну про підозру через командування ракетною атакою по інфраструктурі об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО у Львові у ніч з 3 на 4 вересня 2024 року.
У вересні 2025 року Головне управління розвідки Міноборони України назвало Кувалдіна серед 13 осіб із командного складу дальньої авіації повітряно-космічних сил Росії, які, за даними ГУР, причетні до планування й організації ракетних ударів по цивільній інфраструктурі України.
Російські війська в липні 2024 року вдарили ракетою по лікарні «Охматдит», унаслідок чого повністю було зруйновано токсикологічний корпус, ще кілька відділень були пошкоджені. В момент удару в ньому знаходилися сотні пацієнтів, підключених до крапельниць та апаратів, деяким дітям у момент обстрілу робили операції. Внаслідок удару загинули лікар-нефролог та родич одного з пацієнтів. Постраждали понад 50 людей, включно з дітьми.
У Львові помер 30-річний нацгвардієць, поранений під час теракту 22 лютого – Садовий
У Львові до двох зросла кількість загиблих внаслідок вибухів, що сталися вночі 22 лютого. Як повідомив 4 березня міський голова Андрій Садовий, у лікарні помер 30-річний військовослужбовець Національної гвардії України Йосиф Павлинський.
«Того вечора він прибув на місце вибуху разом із іншими службами. Допомагав відтісняти людей і створювати безпечний периметр. Саме в цей момент стався другий вибух. Йосиф був родом із села Баківці на Львівщині. У нього залишились дружина і маленька донька», – повідомив Садовий.
Раніше було відомо, що внаслідок вибухів у Львові вночі 22 лютого загинула 23-річна патрульна поліцейська Вікторія Шпилька, 25 людей зазнали поранень, серед них одна цивільна людина – 17-річний хлопець, який повертався з центру міста додому на таксі.
У прокуратурі повідомили, що тієї ночі близько 00:30 до поліції надійшло повідомлення про проникнення до магазину на вулиці Данилишина у Львові. Після прибуття на місце події екіпажу патрульної поліції стався вибух. Згодом, коли прибув другий екіпаж, пролунав ще один. Попередньо встановлено, що детонували саморобні вибухові пристрої.
Кримінальну справу розслідують за ч. 2 ст. 258 Кримінального кодексу України (терористичний акт, що спричинив тяжкі наслідки). Досудове розслідування здійснює управління СБУ у Львівській області.
Того ж дня, 22 лютого, правоохоронці повідомили про затримання ймовірної підривниці, 33-річної жительки Рівненщини. Суд заарештував її без права внесення застави.
Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко заявив, що теракт у Львові, ймовірно, був виконаний на замовлення Росії.
Пізніше Служба безпеки України і Національна поліція також повідомили про підозру 18-річній харків’янці, яка, за їхніми даними, «заманила» поліцейських на місце вибухів. Також, як повідомили Радіо Свобода в обласній прокуратурі, їй обрали запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Як встановило розслідування, за завданням свого куратора, вона, перебуваючи у Харкові, зателефонувала на спецлінію і озвучила заздалегідь підготовлений текст про те, що побачила двох невідомих, які проникли всередину продовольчого магазину у Львові.
Президент Володимир Зеленський попередив, що, за даними української розвідки, РФ збирається й надалі здійснювати терористичні акти в Україні.
Сонячна погода дозволила знизити енергоспоживання із мережі – «Укренерго»
Російська армія продовжує атакувати енергетичну інфраструктуру, повідомляє оператор «Укренерго» 4 березня.
«Внаслідок завданих пошкоджень – на ранок є знеструмлені споживачі у Дніпропетровській, Миколаївській, Харківській, Сумській та Херсонській областях. Скрізь, де це дозволяють безпекові умови, розпочаті аварійно-відновлювальні роботи», – йдеться в зведенні.
Зокрема, в Харківській області діють аварійні відключення, там не діють раніше опубліковані графіки погодинних знеструмлень.
За спостереженнями «Укренерго», споживання електроенергії демонструє тенденцію до зниження – на ранок 4 березня його рівень був на 8,2% нижчим, ніж напередодні. Причина – сонячна погода в більшості регіонів України, яка забезпечує високу ефективність роботи побутових сонячних електростанцій і відтак зменшення рівня енергоспоживання із загальної мережі.
«У регіонах, де наразі вимушено застосовуються погодинні та аварійні відключення, зберігається необхідність в ощадливому енергоспоживанні. Будь ласка, обмежте користування потужними електроприладами. За можливості, перенесіть енергоємні процеси на нічний час – після 22:00», – додає оператор.
Напередодні президент України Володимир Зеленський заявив у вечірньому відеозверненні 1 березня, що «ми пройшли цю зиму, найбільш складну за всі роки війни». Глава держави подякував військовим, енергетикам та іншим службам за їхню роль у проходженні найхолоднішого періоду, але попередив, що «росіяни не збираються зупинятися з ударами».
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
По шість на добу – в «УЗ» кажуть про посилення ударів РФ по залізниці
В «Укрзалізниці» заявляють, що російські військові посилили удари по залізничній інфраструктурі України, серед основних цілей – рухомий склад.
«Від початку березня зафіксовано вже 18 ударів – у середньому по шість на добу. Для цього країна-терорист використовує БпЛА і FPV-дрони», – йдеться в повідомленні.
За даними «УЗ», від початку місяця пошкоджений 41 об’єкт, зокрема 17 одиниць рухомого складу.
«Також ворог б’є і по пасажирських вагонах. Сьогодні зранку в Миколаєві ворожий БпЛА атакував пасажирський вагон. Моніторингова група «Укрзалізниці» вчасно зафіксувала безпілотник у повітрі й евакуювала людей. Обійшлося без жертв, поранено оглядача поїздів», – кажуть у компанії.
За повідомленням, під ударами також опиняються локомотиви, вантажні вагони і спеціалізована техніка, яка використовується для ремонту інфраструктури.
«Цього місяця ворог атакував і залізничні депо й мости. Найбільше обстрілів – поблизу лінії фронту. Попри все це, разом із військовими «Укрзалізниця» продовжує моніторити повітряний простір на маршрутах курсування поїздів. У разі виявлення небезпеки залізничники змінюють маршрут курсування поїздів, оперативно евакуйовують пасажирів із вагонів і вживають інших безпекових заходів», – зазначили у компанії, наголосивши на важливості зберегти сполучення з прифронтовими регіонами.
Тим часом, віцепрем’єр, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба повідомив, що, крім атаки на поїзд у Миколаївській області 4 березня, напередодні ввечері війська РФ намагалися атакувати дроном пасажирський потяг сполученням Дніпро-Ковель.
«Залізничники швидко застосували протоколи безпеки: зупинили поїзд і превентивно евакуювали пасажирів. Завдяки чому ворожий БПЛА влучив за кілька метрів від локомотива. Люди не постраждали. Коли загроза зникла, поїзд продовжив рух», – повідомив він.
Сили РФ регулярно завдають ударів по інфраструктурі «Укрзалізниці», також були влучання в поїзди, зокрема пасажирські.