Україна неформально відкрила останні три переговорні кластери щодо вступу в ЄС
Україна 17 березня неформально відкрила ще три переговорні кластери в рамках процесу вступу до Європейського Союзу. У Брюсселі українська делегація на чолі з головним переговорником, віцепрем’єр-міністром Тарасом Качкою отримала від Європейської комісії перелік умов – так званих бенчмарків – для їхнього подальшого закриття, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
Як заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, відтепер усі шість переговорних кластерів у процесі вступу України до ЄС відкриті на технічному рівні.
За її словами, технічна робота дозволяє проводити пояснювальні зустрічі, визначати вимоги до реформ і фактично просувати переговори вперед, навіть без формального політичного рішення про відкриття переговорних розділів.
«Цей крок є справді революційним – у дуже європейському сенсі. Він відповідає чинній методології розширення, але також відповідає сучасній реальності, у якій ми не можемо втрачати жодного дня на шляху вступу України до Європейського Союзу. Це наш спільний інтерес з огляду на те, як розвивається світ і як агресія та війна поширюються по всій планеті», – заявив Тарас Качка.
Йдеться про кластери, що охоплюють питання конкурентоспроможності й інклюзивного зростання, «зеленої» політики і сталих зв’язків, а також сільського господарства і політики згуртованості.
«Реформи в межах Кластера 3 принесуть більше робочих місць, кращі умови для бізнесу й більше інвестицій в українську економіку. Реформи Кластера 4 означають чистішу енергію, більш надійне електропостачання, а також кращі дороги, залізничне сполучення та прикордонну інфраструктуру. Реформи Кластера 5 означають сильніше сільське господарство, кращу підтримку сільських громад і більш розумне використання землі й води», – заявила Кос.
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко зазначила, що отриманий сьогодні документ з умовами уряд одразу направляє до Верховної Ради «для спільної роботи над їхнім виконанням».
Переговори про вступ до Євросоюзу поділені на шість тематичних кластерів, які об’єднують 35 переговорних глав законодавства ЄС. Для формального відкриття або закриття кожного кластера необхідна одностайна згода всіх держав-членів ЄС.
Наразі процес офіційного відкриття переговорних кластерів щодо України блокує Угорщина, яка не погоджується на відповідне рішення Ради ЄС. Через це переговори просуваються у форматі технічної підготовки й узгодження реформ, які має виконати українська сторона, щоб пізніше можна було швидко офіційно відкрити й закрити усі кластери.
З червня 2022 року Україна має офіційний статус кандидата на вступ до ЄС.
Президент Володимир Зеленський заявляв, що чітка дата вступу України до Євросоюзу, що вважається частиною безпекових гарантій, є важливою частиною потенційного мирного врегулювання з Росією. Інакше, за його словами, президент Росії спробує зупинити процес вступу України до ЄС.
Уражений імовірними дронами російський Arctic Metagaz дрейфує в Середземномор’ї
У Середземному морі між Італією та Мальтою дрейфує російський газовоз Arctic Metagaz. Італія та ще вісім країн закликали ЄС вжити термінових заходів у зв’язку з екологічною загрозою, яку становить це судно, пише Reuters.
Arctic Metagaz, призначений для перевезення зрідженого газу (ЗПГ), спалахнув на початку березня після імовірної атаки безпілотників. У міністерстві транспорту Росії тоді заявили, що судно атакували українські безпілотні катери. Екіпаж танкера, що складається з 30 громадян Росії, евакуювала мальтійська влада.
На опублікованих фотографіях видно судно, що нахилилося в один бік, з великою пробоїною, біля якої можна помітити маслянисту плівку.
CNN із посиланням на італійську владу пише, що в непошкодженому корпусі Arctic Metagaz знаходиться близько 900 тонн палива та понад 60 тисяч тонн ЗПГ.
Офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова 16 березня заявила, що судно має «серйозні пошкодження: на борту лунають хлопки, фіксуються викиди газу, посилився крен, спостерігаються локальні осередки пожежі». За її словами, міжнародні норми передбачають відповідальність прибережних країн за розв’язання ситуації з судном, що дрейфує, і запобігання екологічній катастрофі, а залучення Росії і судновласника «залежатиме від конкретних обставин».
Arctic Metagaz перебуває під санкціями Євросоюзу, Швейцарії, Канади та Нової Зеландії. За даними української розвідки, газовоз використовувався в перевезенні санкційного ЗПГ з російського проєкту «Арктик СПГ-2» на китайський термінал Beihai.
«Укренерго»: через атаки РФ є знеструмлення у чотирьох областях
Внаслідок російських атак на українську енергетичну інфраструктуру на ранок 17 березня є нові знеструмлення у Дніпропетровській, Одеській, Харківській і Чернігівській областях, повідомляє «Укренерго».
«Скрізь, де це наразі дозволяють безпекові умови, вже здійснюються аварійно-відновлювальні роботи. Енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше заживити усіх споживачів», – йдеться в повідомленні.
У компанії нагадали, що через наслідки попередніх масованих російських атак в усіх регіонах України з 17:00 до 22:00 прогнозується застосування графіків обмеження потужності для промисловості.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив 25 лютого, що скерував до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду матеріали щодо російських атак на енергетичну інфраструктуру України у період з липня 2025 року по лютий 2026 року.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
За даними ООН, станом на січень 2026 року Україна внаслідок окупації та пошкоджень від атак втратила понад половину потужностей з виробництва електроенергії, які мала до повномасштабного вторгнення, залишившись лише з 11 ГВт генерації, що значно менше за необхідні 18 ГВт у період пікового зимового споживання.
Розрив між потужностями генерації та потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням.
«Кожна баба – на вагу золота»: як військові та історики евакуюють тисячолітні артефакти під вогнем КАБів
Рятують тисячолітні пам’ятки від російських КАБів. У Запорізькій області військові та історики спільними зусиллями евакуювали кам’яних баб. Артефакти, яким близько тисячі років, вивезли з селища Новомиколаївка, що потерпає від російських ударів.
Та Запоріжжя – не єдиний прифронтовий регіон, де проводять подібну евакуацію артефактів. Із 2024 року вона відбувається у Донецькій, а з 2025 року – в Дніпропетровській областях.
На Одещині через удар РФ пошкоджені обʼєкти енергетичної, промислової і портової інфраструктури
На півдні Одещини внаслідок нічної російської атаки пошкоджені обʼєкти енергетичної, промислової і портової інфраструктури, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«Постраждали території підприємств і частина обладнання. На місцях виникли пожежі, які оперативно ліквідували рятувальники. На щастя, минулося без загиблих і постраждалих», – написав Кіпер у телеграмі 17 березня.
За словами голови ОВА, у звʼязку з атакою спостерігаються перебої з електропостачанням в окремих населених пунктах, критичну інфраструктуру перевели на резервне живлення.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Співпраця у сфері дронів: Зеленський зустрінеться зі Стармером у Лондоні
Президент України Володимир Зеленський 17 березня зустрінеться з прем’єр-міністром Кіром Стармером у Лондоні, щоб домовитися про глибше оборонне і промислове партнерство, «використовуючи досвід України і промислову базу Великої Британії для виробництва й постачання безпілотників та інноваційних можливостей», повідомив британський уряд.
Очікується, що лідери узгодять розширену декларацію, спрямовану на спільне виробництво й постачання безпілотників та інших військових технологій, йдеться у заяві Даунінг-стріт.
За повідомленням, у рамках угоди Велика Британія й Україна також розглянуть можливості для розширення оборонно-промислової й технологічної співпраці з третіми країнами.
«Ми повинні працювати з нашими партнерами і союзниками, щоб забезпечити безпеку вдома і за кордоном, і нове партнерство з Україною саме це й зробить. Дрони, електронна боротьба і швидкі інновації на полі бою зараз є центральними для національної й економічної безпеки, і це лише посилюється конфліктом на Близькому Сході», – заявив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.
В уряді Британії додали, що нова співпраця є кроком у 100-річному партнерстві, про яке британський прем’єр домовився з президентом України у Києві в січні 2025 року, і підвищить здатність Збройних сил України захищатися «від варварських нападів Росії, водночас гарантуючи, що союзники й партнери зможуть використовувати уроки, отримані на полі бою, щоб випередити Росію і її поплічників на театрах бойових дій по всьому світу».
За повідомленням, Велика Британія також профінансує новий центр зі штучного інтелекту в Міністерстві оборони України.
Очікується, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте також відвідає Лондон для переговорів зі Стармером і Зеленським, на яких йтиметься про зусилля щодо забезпечення справедливого і міцного миру для України, дії «Коаліції охочих» у разі припинення вогню й необхідність підтримки санкційного тиску на Росію, повідомив британський уряд.
В офісі президента Зеленського про візит поки не повідомляли.
ЗМІ раніше писали, що після Лондона Зеленський поїде до Іспанії, де зустрінеться з головою уряду Педро Санчесом, а після цього поїде до Брюсселя, куди він запрошений на засідання Європейської ради, що пройде 19 і 20 березня.
Генштаб повідомив про 171 боєзіткнення на фронті, близько половини атак РФ було на трьох напрямках
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 171 бойове зіткнення, близько половини російських атак було на трьох напрямках: Покровському, Костянтинівському і Гуляйпільському, повідомив у ранковому зведенні 17 березня Генштаб ЗСУ.
«На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 30 атак у бік населених пунктів Костянтинівка, Плещіївка, Іванопілля, Іллінівка, Степанівка, Русин Яр, Софіївка та Новопавлівка. На Покровському напрямку наші захисники, за уточненою інформацією, зупинили 31 наступальну дію агресора в бік населених пунктів Білицьке, Родинське, Новоолександрівка, Мирноград, Шевченко, Гришине, Удачне, Котлине, Філія, Новомиколаївка та Новопідгородне… На Гуляйпільському напрямку відбулася 21 атака окупантів у бік населених пунктів Залізничне, Мирне, Зелене, Чарівне, Гуляйпільське і Варварівка», – йдеться в повідомленні.
Крім того, російські атаки зафіксували на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському напрямках.
Напередодні проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії написав, що армія РФ знову почала застосовувати бронетехніку на фронті – про такі випадки в районі Костянтинівки останніми днями повідомили захисники міста.
Головнокомандувач Збройних сил України (ЗСУ) Олександр Сирський 15 березня заявив, що на Запорізькому напрямку противник «зосереджує значну кількість сил і засобів, розглядаючи його основним». За його словами, інтенсивність наступальних дій в районі Гуляйполя значно вища у порівнянні з іншими напрямками.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у нещодавньому звіті заявив, що контратаки ЗСУ на Запоріжжі можуть зірвати план наступу Росії навесні та влітку.
Президент України Володимир Зеленський 3 березня розповів в інтерв’ю італійському виданню Сorriere Della Sera, що українські військові від початку року відвоювали 460 квадратних кілометрів території.
Повітряні сили про нічний удар Росії: зафіксовано влучання 22 дронів на 12 локаціях
Російські військові в ніч проти 17 березня атакували Україну 178 ударними безпілотниками, близько 110 із них – дрони «Шахед», повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 154 ворожих БпЛА», – йдеться в повідомленні.
За словами військових, зафіксовано влучання 22 ударних безпілотників на 12 локаціях, а також падіння збитих уламків на двох локаціях.
У Повітряних силах попередили, що атака триває, в повітряному просторі України є декілька БпЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ про втрати РФ у війні: близько 1 280 860 військових
Росія за час широкомасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 280 860 особового складу своєї армії, зокрема 930 військових – за останню добу, такі дані на ранок 17 березня навів український Генштаб.
У командуванні ЗСУ також навели дані про втрати в російській техніці:
- танки – 11 783 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 218 (+3)
- артилерійські системи – 38 477 (+20)
- РСЗВ – 1 688 (+1)
- засоби ППО – 1 333
- літаки – 435
- гелікоптери – 349
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 183 144 (+1 991)
- крилаті ракети – 4 468
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 83 744 (+120)
- спеціальна техніка – 4 091.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом, журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на 24 лютого цього року встановили за відкритими джерелами імена понад 200 тисяч російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року.
Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Ранковий удар РФ по Запоріжжю: постраждали сім людей – ОВА
Російські військові вранці 17 березня атакували Запоріжжя, внаслідок чого постраждали сім людей, повідомив очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Ворожий удар прийшовся біля одного із терміналів логістичного оператора. Під час атаки на роботі перебували сім працівників. Четверо отримали контузії, ще троє – порізи голови й тіла», – написав він у телеграмі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Зеленський заявив, що готовий до діалогу з Нетаньягу: «він має те, що треба мені, а я те, що треба йому»
Президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий до діалогу з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу, зокрема щодо співпраці у протидії ударам іранських дронів.
В інтерв’ю виданню The Jerusalem Post, опублікованому 16 березня, Зеленський сказав, що ізраїльська сторона звернулася до нього щодо потенційної розмови.
На запитання, яке послання він передасть Нетаньягу, Зеленський відповів: «Він має те, що треба мені, а я маю те, що треба йому. Тож я готовий до цього діалогу».
14 березня видання Ynet повідомило, що прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу передав Україні запит на проведення розмови з українським президентом Володимиром Зеленським щодо протидії іранським дронам.
Як писало видання, посол України в Ізраїлі Євген Корнічук підтвердив, що таке прохання надійшло, зазначивши, що через обмеження у графіку розмова ще не відбулася.
Раніше голова Комісії з національної безпеки парламенту Ірану Ебрагім Азізі заявив, що Україна нібито стала «стороною війни», надаючи дронову підтримку Ізраїлю, і тому може розглядатися як «законна ціль» для Ірану.
У дописі в соцмережі X Азізі зазначив, що «надаючи безпілотну підтримку ізраїльському режиму, Україна фактично втягнулася у війну і, відповідно до статті 51 Статуту ООН, перетворила всю свою територію на законну ціль для Ірану».
У Міністерстві закордонних справ України нагадали, що іранський режим роками «підтримує вбивства українців, безпосередньо надаючи державі-агресору дрони й технології для агресії проти України», тому ця заява представника Ірану звучить «абсурдно». При цьому у МЗС не підтвердили і не заперечили дронову підтримку Ізраїлю.
Заява пролунала на тлі продовження ударів США та Ізраїлю по Ірану. Тегеран у відповідь атакував ракетами і дронами не лише Ізраїль чи військові об’єкти США в регіоні, а й багатьох своїх регіональних сусідів, яких у Тегерані вважають союзниками Сполучених Штатів.
На початку березня президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна допоможе країнам Близького Сходу захищатися від атак Ірану, українські експерти працюватимуть на місці, й про це вже домовляються.
Видання Financial Times також писало, що США і неназвана країна Перської затоки цікавляться купівлею українських дронів-перехоплювачів, щоби збивати іранські «шахеди». Тим часом, Зеленський пропонував країнам Близького Сходу «тихий обмін» і допомогу: натомість хоче отримати ракети для систем ППО.
За словами Зеленського, станом на 9 березня після початку операції США й Ізраїлю проти Ірану отримала 11 запитів на постачання безпілотників, здатних відбивати атаки дронів. За його словами, з такими запитами звернулися країни, які є регіональними сусідами Ірану, а також європейські держави і США.
Президент США Дональд Трамп публічно відкинув допомогу України у захисті від іранських дронів.
«Там пекло. Ви йдете – мертвий лежить». Розповіді тих, хто виїхав із окупованих територій
На окупованих Росією територіях Донбасу залишаються не менше ніж 200 тисяч українців. Таку цифру днями назвав президент України Володимир Зеленський. Для порівняння, до 2014 року тільки в одній Донецькій області проживали понад чотири мільйони людей. Зараз повернутися на підконтрольну Києву територію люди можуть через єдиний гуманітарний коридор – на кордоні з Білоруссю.
Що кажуть ті, кому вдалося виїхати з окупації?
Зеленський обговорив зі Свириденко плани стійкості для регіонів і згадав про стан прифронтових доріг
Плани стійкості для українських регіонів затверджені, заявив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 16 березня.
«Ми говорили сьогодні з прем’єр-міністром Юлією Свириденко по реалізації планів стійкості для наших регіонів, які були затверджені та мають бути повністю реалізовані. Уряд працює, щоб під це був і повний фінансовий ресурс», – сказав він.
Наявність фінансування, повідомив Зеленський, багато в чому залежить від партнерів України. У зв’язку з цим він вказав на важливість надання вже ухваленого кредиту на 90 мільярдів євро, раніше ухваленого Євросоюзом:
«Слово Європи має працювати. Щоб незалежно від дипломатичної ситуації, будь-яких викликів у світі наші регіони були готові на наступну зиму саме так, як цьому навчила минула зима».
Водночас, за словами голови держави, відповідальність обласної влади та громад має бути «теж достатньо серйозна».
Зеленський також звернув увагу на дорожні ремонти, які стартували в низці регіонів.
«Я звертаю увагу урядовців та обласної влади зокрема на стан доріг поблизу фронту та в усіх тих громадах, де здійснюється евакуація поранених та наша військова логістика. Оборона держави – перший пріоритет. Росіяни до миру не готуються. Ми повинні забезпечити захист на сто відсотків – і ми це робимо», – заявив він.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко раніше заявила, що уряд розподілив 12,6 мільярда гривень з бюджету на 2026 рік на ремонт та утримання доріг загального користування. З них на поточні роботи спрямували 4,6 мільярда.
«Додатково виділяємо 3 млрд грн з резервного фонду держбюджету на невідкладний поточний ремонт автомобільних доріг державного значення з високою інтенсивністю руху», – уточнила вона.
За даними голови уряду, поточний ремонт на трасах міжнародного значення мають завершити до 1 травня, усі основні роботи – до 1 червня.
Прем’єр-міністерка 4 березня повідомила, що уряд виділить додаткові 3 мільярди гривень з резервного фонду держбюджету на забезпечення ямкових ремонтів автошляхів у прифронтових регіонах та доріг загального користування державного значення з високою інтенсивністю руху.
В Україні та світі вшановують пам’ять загиблих через удар Росії по театру в Маріуполі
В Україні та за кордоном біля театрів проходять акції пам’яті загиблих через російський удар по Маріупольському драматичному театру в 2022 році.
За даними голови Донецької області Вадима Філашкіна, до акції пам’яті долучилися загалом 89 національних і обласних театрів України. У Києві перед входом до національного палацу мистецтв «Україна» виклали напис «ДІТИ» та запалили лампадки.
«Пам’ятаємо. І обов’язково повернемося в український Маріуполь», – заявив Філашкін.
Акція пам’яті пройшла, зокрема, перед Оперним театром у Львові, її організувала громадська організація «Я Маріуполь».
Слово «Дети» зі свічок виклали на даху Національного театру у Празі. В Італії українська діаспора вшанувала пам’ять загиблих перед міланським театром «Ла Скала».
16 березня 2022 року Росія скинула авіабомби на Маріупольський драматичний театр, де ховалися сотні мирних жителів. За різними підрахунками, загинули від 300 до 600 людей.
Правозахисники кваліфікують бомбардування Маріупольського драмтеатру як «очевидний воєнний злочин».
За підтвердженими міською владою даними, у зруйнованому й окупованому Росією Маріуполі загинули щонайменше 20 тисяч людей, повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода міський голова Вадим Бойченко.
Генштаб ЗСУ: на фронті відбулося понад 150 боєзіткнень протягом дня
Сили оборони «знищують особовий склад та виснажують бойовий потенціал окупантів, завдаючи систематичного вогневого ураження», повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 16 березня. Командування зафіксувало 152 бойових зіткнення на фронті від початку доби.
Зокрема, чотири бої мали місце на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, два – на Південно-Слобожанському напрямку.
Російська армія вісім разів атакувала на Куп’янському напрямку. По дев’ять російських штурмів мали місце на Лиманському та Слов’янському напрямках, один – на Краматорському.
«На Костянтинівському напрямку окупанти сьогодні 28 разів штурмували позиції наших оборонців поблизу населених пунктів Костянтинівка, Плещіївка, Іванопілля, Іллінівка, Степанівка, Русиного Яру, Софіївка та Новопавлівка», – повідомляє Генштаб.
Російські загарбники вдалися до 21 атаки на Покровському напрямку, дві з них тривають.
Штаб також повідомляє про чотири спроби російських військ покращити своє становище на Олександрівському напрямку. 20 російських атак мали місце на Гуляйпільському.
За зведенням, армія РФ не проводила наступальних дій на Оріхівському та Придніпровському напрямках.
Раніше 16 березня командування повідомило, що Сили оборони «мають певні тактичні успіхи» на Північно–Слобожанському і Курському напрямках.
Армія РФ знову почала застосовувати бронетехніку на фронті – про такі випадки в районі Костянтинівки останніми днями повідомляють захисники міста.
Головнокомандувач Збройних сил України (ЗСУ) Олександр Сирський 15 березня заявив, що на Запорізькому напрямку противник «зосереджує значну кількість сил і засобів, розглядаючи його основним». За його словами, інтенсивність наступальних дій в районі Гуляйполя значно вища у порівнянні з іншими напрямками.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) у нещодавньому звіті заявив, що контратаки ЗСУ на Запоріжжі можуть зірвати план наступу Росії навесні та влітку.
Президент України Володимир Зеленський 3 березня розповів в інтерв’ю італійському виданню Сorriere Della Sera, що українські військові від початку року відвоювали 460 квадратних кілометрів території.
Сумщина: вісім людей постраждали через удари російських дронів – ОВА
Російські війська продовжили атакувати Сумську область безпілотниками, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров увечері 16 березня. Загалом в області відомо про вісьмох поранених.
Зокрема, внаслідок удару по проїзній частині в Сумах постраждали п’ятеро людей – дві жінки та троє чоловіків. Їм надали медичну допомогу, вони лікуються амбулаторно.
Ще один чоловік постраждав на околиці Сум, його госпіталізували.
«У Шосткинській громаді двоє місцевих жителів дістали поранення під час збиття ворожих БпЛА. Жінку та чоловіка наразі обстежують медики та надають необхідну допомогу», – заявив голова області.
Раніше місцева влада повідомляла про двох загиблих і двох поранених через російські атаки на Сумщину.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Через удари РФ Молдова переживає кризу з водопостачанням
Уряд Молдови оголосив стан екологічної тривоги на річці Дністер на наступні два тижні. Як повідомляє 16 березня молдовська служба Радіо Свобода, найбільш критична ситуація склалася в другому за чисельністю населення місті країни, Бєльцях, для якого Дністер є єдиним джерелом питної води, а майже всі артезіанські свердловини не працюють.
Також проблеми фіксують у ще одному місті – Сороках і кількох селах у трьох районах Молдови.
Лише в Бєльцях щонайменше 50 тисяч жителів залишилися без водопроводу з вечора суботи, 14 березня, повідомив Радіо Свобода технічний директор комунального підприємства Apa-Canal Віталіє Унгуряну.
«Укренерго» отримала від оператора Словаччини сповіщення про припинення аварійної допомоги
Національна енергетична компанія «Укренерго» отримала від словацького оператора SEPS офіційний лист щодо одностороннього припинення Договору про взаємне надання аварійної допомоги – про це її пресслужба повідомила 16 березня.
У компанії нагадали, що цьому передувала «низка публічних заяв, які ми бачили в лютому та березні».
«Остаточне припинення чинності договірних умов відбудеться з травня цього року. Причини, з яких колеги скасовують дію договору, залишилися без пояснення з боку керівництва SEPS», – заявляє оператор.
Ніхто не хоче втягуватися у війну: Каллас про можливість військової місії ЄС в Ормузькій протоці
Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу 16 березня обговорили посилення військово-морської місії Aspides, що супроводжує торговельні судна в Червоному морі на випадок потенційних атак хуситів, і її розширення на Ормузьку затоку. Глава європейської дипломатії Кая Каллас за результатами дискусії сказала, що наразі немає готовності змінити її мандат, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Ми обговорили варіанти кращого захисту судноплавства в регіоні. У ЄС уже є військово-морська операція – Aspides, яка відіграє важливу роль у забезпеченні свободи судноплавства. Під час дискусії було висловлено чітке бажання посилити цю операцію, але наразі не було готовності змінювати її мандат. Хоча Ормузька протока зараз у центрі уваги, Червоне море також залишається критично важливим. Існує ризик втручання хуситів, тому ми повинні залишатися пильними», – зазначила Каллас.