З прикордонних із Україною областей РФ могли виїхати близько 60 тисяч людей
Росіяни, які живуть у прифронтових регіонах на кордоні з Україною, все частіше їх покидають. Лише з Бєлгородської та Курської областей з 2023 року могло виїхати близько 60 тисяч лише повнолітніх жителів. Про це повідомляє видання «Коммерсант» із посиланням на електоральну статистику – один із небагатьох видів даних по двох регіонах, доступних після початку повномасштабної війни.
За даними ЦВК, у Курській та Бєлгородській областях за останні три роки кількість виборців знизилася на 58,7 тисячі осіб. У Бєлгородській області їхня кількість скоротилася на 26 тисяч (2,1%), а в Курській – на 32,7 тисячі (3,6%). Обидва регіони практично щодня зазнають обстрілів, а частина Курської області кілька місяців була захоплена військовими ЗСУ, що призвело до евакуації жителів кількох районів.
Щодо Курської області електоральну статистику втрат населення побічно підтверджує Федеральний єдиний реєстр застрахованих осіб. З 2023 року у ньому було зареєстровано 28 126 заяв від жителів області щодо вибору організацій для медичної допомоги за межами регіону. Губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков наприкінці 2025 року також повідомляв, що близько 60 тисяч осіб змінили прикріплення в системі обов’язкового медичного страхування (ОМС) у регіоні, і більшість тих, хто це зробили, – жителі прикордонних муніципалітетів.
Офіційні дані щодо втрат населення з прикордонних регіонів регіональні органи Росстату не розголошують за розпорядженням уряду РФ. Експерти, опитані «Коммерсантом», при цьому зазначають, що місцевій владі вдалося уникнути «обвального» скорочення населення за рахунок державної підтримки, зокрема пільгового надання земельних ділянок та запуску у 2026 році регіональної пільгової іпотеки на будівництво під 8,5%.
Зеленський прокоментував перспективи поновлення тристоронніх переговорів
Президент України Володимир Зеленський висловив сподівання на тристоронніх переговорів щодо закінчення війни, «в нас питання немає».
«Про формат: і де, і коли. Це, чесно кажучи, від нас не залежить. Ми готові до будь-якого формату, у будь-який момент. В принципі, пріоритетні країни, ми з вами знаємо, там вже проводились зустрічі: Туреччина відкрита, Близький Схід – поки що там припинення вогню, думаю, що для всіх безпечно», – сказав він, спілкуючись з журналістами.
Зеленський заявив про готовність зустрічатись в будь-якій державі, окрім Росії і Білорусі.
«Впевнений, що тристороння зустріч повинна відновитись. Вчора наші команди спілкувалися – представники наших переговорних команд, України і Америки, спілкувалися між собою. В принципі, це постійно відбувається. Ми дуже надіємося до повернення тристоронніх зустрічей, до повернення треку, який веде до закінчення війни. В нас питання немає», – додав президент.
Раніше в коментарі CNN Зеленський сказав, що хоча технічні переговори зі Сполученими Штатами все ще тривають, він «не бачить можливості зустрітися… доки питання не буде закрито, справу Ірану».
Зеленський зазначив, що «викликом» є те, що одна й та сама команда американських переговірників – на чолі з посланцем США Стівом Віткоффом та зятем президента США Дональда Трампа Джаредом Кушнером – веде як переговори про війну в Ірані, так і в Україні.
Він зазначив, що не можна казати, що «ми поговоримо (про Україну) трохи пізніше… Україна – це не «трохи пізніше». Україна вже переживає таку велику трагедію, ми повинні знайти спосіб впоратися з цим паралельно».
Протягом січня й лютого відбулося кілька раундів тристоронніх зустрічей України, США і Росії щодо завершення війни. Про якісь конкретні їхні результати не повідомляли. Однак у результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.
Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори України, США і Росії були відкладені на невизначений час. При цьому президент України заявляв, що не вважає, що ці переговори зайшли у глухий кут.
В інтерв’ю агентству Reuters, опублікованому ввечері 25 березня, Володимир Зеленський заявив, що Сполучені Штати Америки поставили умову, згідно з якою Україна має вивести свої війська з Донбасу для отримання гарантій безпеки США.
Спецпредставник російського президента Кирило Дмитрієв висловив задоволення тим, що Зеленський «нарешті зрозумів, що США дадуть гарантії безпеки Україні лише, якщо Україна піде з Донбасу». Коментар Зеленського «не може не тішити», сказав Дмитрієв.
Держсекретар США Марко Рубіо назвав неправдивими твердження Зеленського. У відповідь президент України заявив, що показав «меншу частину айсберга».
У Туапсе тривають «нафтові дощі» після удару по НПЗ
Туапсе, російське портове місто на Чорному морі, нафтові об’єкти якого останніми днями зазнали ударів українських дронів, переживає наслідки великих пожеж на нафтосховищах.
Об’єкти зазнали ударів 16 і 20 квітня, пожежа після останнього з них триває досі. Місцевих жителів закликають уникати перебування на відкритому повітрі, не відчиняти вікна, частіше проводити вологе прибирання, при виході на вулицю використовувати маски та респіратори. Волонтери закликають подбати про безпритульних тварин. Місцеві активісти розповіли проєкту «Вот Так», що багато вуличних собак і кішок зараз мають ознаки отруєння: вони важко дихають, у них червоні очі, а шерсть вкрита нафтою.
У соцмережах публікується відео «нафтових дощів», після яких на землі залишається чорний осад. Ці явища записують місцеві мешканці. Вони також висміюють офіційні повідомлення про те, що концентрація шкідливих речовин не перевищує норму, приклади обурених коментарів наводить видання «Можемо пояснити».
Експерти говорять про велику екологічну катастрофу. «Недозгорілі нафтопродукти зараз виваляться на частину нашого округу і до початку Головного хребта Великого Кавказу. Наслідки для міста, Туапсинського округу та краю загалом розтягнуться на роки», – сказав еколог Євген Вітішко.
При цьому місцева прокуратура організувала 22 квітня у місті акцію з саджання дерев. На опублікованих фото видно дим від пожежі на нафтосховищі. Пост згодом був вилучений, але вже встиг розійтися соцмережами.
Вдень 20 квітня Генштаб України та інші силові відомства підтвердили, що українські безпілотники повторно вразили Туапсинський нафтопереробний завод у Краснодарському краї, внаслідок удару спалахнули резервуари з паливом. Згодом було опубліковано супутникові знімки, згідно з якими дим від пожежі розтягнувся на десятки і навіть сотні кілометрів і досяг Ставрополя на відстані близько 300 кілометрів від Туапсе.
Зеленський про саміт ЄС: «питання номер один – розблокування 90 мільярдів євро»
Президент України Володимир Зеленський поділився своїми очікуваннями від неформальному засідання Європейської ради, яке відбудеться на Кіпрі 23–24 квітня.
«Для нас питання номер один – це розблокування 90 мільярдів євро для підтримки України, наших Сил оборони, нашого бюджету, українців… Завтра процедура цих обговорень і рішень буде закінчена, ми розуміємо, що розмова йде конструктивна серед наших партнерів», – вказав глава держави, відповідаючи на запитання журналістів.
Також він вказав на важливість схвалення 20-го санкційного пакету, «ми повинні збільшувати тиск на Росію за її агресію, і питання не в кількості пакетів, питання в якості і в термінах», наголосив Зеленський.
Серед інших принципових питань президент України назвав дронову угоду «європейського формату» та відкриття кластерів – розділів переговорів про вступ до ЄС.
Раніше 22 квітня єврокомісарка з розширення Марта Кос заявила про можливість прогресу в переговорах з Україною про її вступ до ЄС завдяки зміні влади в Угорщині. Єврокомісарка додала, що сподівається на прогрес уже під час головування Кіпру в Раді ЄС, яке триває в першому півріччі 2026-го. А до завершення цього року Кос розраховує, що відкритими будуть усі шість кластерів.
Після перемоги на парламентських виборах в Угорщині лідер партії «Тиса» Петер Мадяр дав зрозуміти, що зніме накладене нинішнім угорським прем’єром Віктором Орбаном вето на виділення Києву кредиту 90 мільярдів євро. При цьому він зазначив, що Угорщина не відповідатиме фінансово за цей кредит і виступає проти прискореного вступу України до ЄС. Нормалізацію відносин із Києвом він обумовив дотриманням прав угорської меншини в Україні.
«Головне, щоб не Путінленд» – Зеленський про повідомлення щодо перейменування частини Донеччини в «Донніленд»
Президент України Володимир Зеленський відреагував на повідомлення про те, що під час переговорів щодо припинення війни РФ проти України нібито висловлювалися пропозиції про перейменування частини Донецької області в «Донніленд».
«Під час моїх перемовин інших термінів, ніж Донецька, Луганська область, наш Донбас, територія України, інших термінів немає, відповідно, є документи, в яких все це зазначено», – відповів він на запитання журналістів щодо нібито перейменування частини Донецької області в «Донніленд» та використання цього терміну під час переговорів.
«Що стосується інших назв, я не можу вам коментувати будь-які діалоги різного характеру між сторонами. На мій погляд, головне, щоб Донецька область, Луганська область залишалась українською землею, так воно і є. Щоб не було Путінленд. Оце, мені здається, найголовніше», – додав Зеленський.
Днями американське видання The New York Times (NYT) повідомило, що українські чиновники під час мирних переговорів за участі США нібито пропонували перейменувати частину Донбасу, яку Росія вимагає передати під її контроль, на «Донніленд». Ця назва одночасно відсилала би до слова «Донбас» та імені президента США Дональда Трампа.
За словами співрозмовників видання, коли член української переговорної групи вперше згадав цю назву – частково жартома – це було частиною спроби переконати адміністрацію Трампа чинити більший опір територіальним вимогам Росії та водночас добитися більшої прихильності Трампа.
Президент РФ Володимир Путін обіцяв продовжувати бойові дії, доки російські війська не досягнуть адміністративного кордону Донецької області – регіону на сході України, де Кремль вперше розпочав війну у 2014 році.
Reuters: США використовують українську систему для захисту авіабази від іранських БПЛА
Американські військові останніми тижнями впровадили українську технологію боротьби з дронами на ключовій авіабазі США в Саудівській Аравії, прагнучи зупинити атаки, в результаті яких знищено літаки та будівлі, а також загинув щонайменше один військовослужбовець. Про це повідомляє Reuters з посиланням на п’ятьох осіб, обізнаних з цим питанням.
Зазначається, що розгортання української системи Sky Map на авіабазі Принца Султана, про яке раніше не повідомлялося, є ознакою того, як українські військові значно просунулися вперед у технологіях дронів та боротьби з ними, які були загартовані в боях протягом чотирирічної війни з Росією.
За даними медіа, українські військові прибули на базу останніми тижнями для навчання американських бійців роботі з програмою Sky Map, яка широко використовується українськими військовими для виявлення загроз від дронів, зокрема безпілотників Shahed, розроблених Іраном, та здійснення контратак за допомогою безпілотників-перехоплювачів.
Оскільки дешеві безпілотники масового виробництва відіграють значну роль у війні Росії в Україні, Пентагон збільшив інвестиції в технології боротьби з безпілотниками. Але використання українських технологій на базі Принца Султана, яка розташована приблизно за 640 кілометрів від Ірану та з початку війни зазнала хвиль дронів та ракет, підкреслює вразливість американської протиповітряної та протиракетної оборони, кажуть аналітики.
Це сталося через місяць після того, як президент США Дональд Трамп публічно відхилив пропозицію президента України Володимира Зеленського надати допомогу в боротьбі з ударами іранських безпілотників.
Білий дім і Пентагон направили запитання до Центрального командування США, яке контролює авіабазу. Центральне командування відмовилося від коментарів.
Українська сторона також відмовилася від коментарів.
Російський президент ФІДЕ зник із проєкту списку санкцій ЄС
З проєкту списку санкцій Євросоюзу зникли президент Міжнародної федерації шахів (ФІДЕ), колишній віцепрем’єр російського уряду Аркадій Дворкович і президент Олімпійського комітету Росії (ОКР) Станіслав Поздняков. Це з’ясувала «Система», розслідувальний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «Настоящее время». Повна версія документа є в розпорядженні розслідувачів.
Журналісти вивчили новий проєкт 20-го пакету санкцій Євросоюзу та з’ясували, що він відрізняється від версії, погодженої 6 лютого.
Новий документ датований 27 лютого 2026 року. Цей пакет 22 квітня попередньо узгодили постійні представники країн-членів при Євросоюзі під час зустрічі на Кіпрі. За словами джерела «Системи» в Брюсселі, остаточне затвердження цього списку має відбутися 23 квітня.
Аркадій Дворкович на початку лютого 2026 року потрапив до проєкту санкційного пакету з поясненням, що він «публічно підтримав анексію Криму та назвав окуповані українські міста «новими територіями» Російської Федерації». Також згадувалося, що він є членом піклувальної ради Федерації шахів Росії, яка проводила турніри на окупованих російською армією українських територіях.
Україна вже включала його до переліку своїх санкцій. Уповноважений президента України з санкційної політики Владислав Власюк заявляв, що і ЄС запровадить проти нього санкції, «якщо Угорщина не виявить надто багато активності та принциповості».
Станіслава Позднякова включали до проєкту санкцій, цей чиновник підтримав російське вторгнення в Україну і схвалив мобілізацію російських атлетів для участі у війні. Також у старій версії списку санкцій згадувалося, що Олімпійський комітет Росії під керівництвом Позднякова ухвалив рішення про включення спортивних організацій з окупованих Росією регіонів України, а сам Поздняков є підполковником збройних сил Росії.
У новому списку «Системі» не вдалося знайти ще одного спортивного функціонера, президента Федерації спортивної боротьби Росії Михайла Маміашвілі. Раніше його хотіли включити до списку санкцій за публічну підтримку війни, наративів Кремля та зусиль, які Росія робить для виправдання агресії проти України.
Раніше Угорщина та Словаччина заявляли про повне блокування нового проєкту санкцій ЄС. Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо прямо говорив, що його країна заблокує схвалення цього пакету, якщо ЄС не чинитиме тиску на Україну з метою відновити транзит російської нафти нафтопроводом «Дружба». 22 квітня «Укртранснафта» повідомила угорській стороні, що готова відновити транзит нафти нафтопроводом «Дружба» до Угорщини та Словаччини. Міністр енергетики Словаччини Дениса Сакова підтвердила, що на українській ділянці розпочалося заповнення трубопроводу.
Міністерка Іспанії оголосила про надання Україні «значної кількості» бронемашин та 155-мм боєприпасів
Під час візиту до України міністерка оборони Іспанії Маргарита Роблес оголосила про постачання «значної кількості» броньованих тактичних машин.
Як повідомляє пресслужба Міноборони Іспанії, першу партію планують передати на початку травня і буде доповнена 155-мм боєприпасами.
«Ця співпраця демонструє відданість нашої країни захисту демократичних цінностей, свободи та справедливого й тривалого миру», – сказала Роблес.
В українському Міноборони уточнюють, що у 2026 році Україна отримає від Іспанії 100 броньованих тактичних машин VAMTAC.
Міністр оборони України Михайло Федоров зустрівся з своєю іспанською колегою та подякував Іспанії за рішення спрямувати мільярд євро допомоги у 2026 році.
Окремо він відзначив пакет допомоги, оголошений під час візиту, – бронемашини VAMTAC та партію 155-мм снарядів.
Федоров також важливим назвав внесок Іспанії в механізм PURL та підтримку постачання ракет до систем Patriot – триває робота над інтеграцією різних типів ракет і підвищенням ефективності їх застосування.
Також Мадрид допомагає з навчанням українських військових. За даними Міноборони країни, на території Іспанії пройшли навчання 9000 українських військовослужбовців.
Понад 140 військових РФ втекли та вчинили вбивство після початку повномасштабної війни
Після початку повномасштабної війни Росії проти України щонайменше 144 російські військові втекли зі служби і вчинили вбивство, пише проєкт Радіо Свобода «Север.Реалии» з посиланням на дані російських судів.
Згідно з цими відомостями, у 2022 та 2023 роках у Росії було засуджено сумарно сімох дезертирів і осіб із СЗЧ (самовільним залишенням частини), звинувачених у вбивствах. 2024 року їх було вже 26, а 2025-го – 86. 2026 року до судів надійшло вже 25 таких справ.
Йдеться саме про дезертирів і тих, хто самовільно залишив частину, а не про учасників війни проти України в цілому. Видання «Верстка» раніше підрахувало, що за майже чотири роки війни ті, хто повернувся з фронту, вбили і покалічили в Росії понад 1000 людей.
У 105 справах вже оголошені вироки. Обвинувачені отримали від восьми до 13 років ув’язнення. Деякі справи були припинені через смерть обвинуваченого або «відсутність реальної можливості участі обвинуваченого в процесі».
Раніше OSINT-проєкт Frontelligence Insight повідомляв, що рівень дезертирства в російській армії 2025 року зріс удвічі порівняно з 2024 роком. Жителі багатьох регіонів скаржилися на зростання кількості вбивств та інших тяжких злочинів після повернення до їхніх міст тих, хто воював в Україні.
СБУ проти ТЦК: викриття чи розбірки?
У Службі безпеки розповіли деталі затримання працівників територіальних центрів комплектування в Одесі. За даними СБУ, йшлося про вимагання грошей у громадян, насильство та погрози відправити у «штурмовики».
В Одеському обласному ТЦК та СП заявили, що співпрацюють з уповноваженими правоохоронцями.
У Сухопутних військах ЗСУ заявили про відсторонення керівників двох ТЦК (Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та Пересипського районного ТЦК Одеси) і службове розслідування.
- Що трапилося насправді?
- Як реагують в Одесі?
- Чому СБУ звернуло увагу на цей випадок?
- Що буде тепер з мобілізацією?
- Працівники ТЦК діяли самотужки?
- Як діяли схеми?
- Очікується реформа залучення громадян до війська?
- До яких змін готуватися військовозобов’язаним?
- Що далі?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Україна сподівається закрити деякі переговорні кластери цього року – Качка
Віцепрем’єр з євроінтеграції Тарас Качка висловив сподівання, що незабаром вдасться відкрити всі шість переговорних кластерів у межах перемовин із ЄС про вступ України. Про це урядовець сказав журналістам у Брюсселі, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Сподіваюся, це (відкриття переговорних кластерів - ред.) станеться швидко, хоча з Брюсселем ніколи не знаєш напевно, тому ніхто не називає конкретних дат. Але на цей момент ми не бачимо перешкод. Подивимося, що буде далі. Наше завдання – зосередитися на закритті глав. Тож сподіваюся, що цього року ми почуємо, що певні глави можна вважати закритими», – наголосив Качка.
Віцепрем’єр додав, що це відкриває можливість наступного року говорити про ширшу інтеграцію до внутрішнього ринку.
«Можливо, хто знає, усе може піти дуже швидко, і наступного року ми закриємо всі глави, після чого можна буде говорити про Договір про вступ. Гадаю, кожен наступний рік може стати проривним у переговорах», – зазначив Качка.
Урядовець додав, що сподівається на контакти з майбутньою владою Угорщини незабаром, поки ж спостерігає за її комунікацією з Брюсселем, і вона, на думку Качки, обнадійлива.
Посадовець також не бачить підстав вважати, що проблема угорських нацменшин на Закарпатті стане проблемною у відносинах із новим урядом Угорщини. А її обговорення називає «абсолютно природним з усіма сусідами».
22 квітня президент України Володимир Зеленський анонсував розмову з лідерами Європи про відкриття кластерів для України.
З червня 2022 року Україна має офіційний статус кандидата на вступ до ЄС. Переговори про вступ до Євросоюзу поділені на шість тематичних кластерів, які об’єднують 35 переговорних глав законодавства ЄС. Для формального відкриття або закриття кожного кластера необхідна одностайна згода всіх держав-членів ЄС.
Процес офіційного відкриття переговорних кластерів щодо України блокує Угорщина, яка не погоджується на відповідне рішення Ради ЄС.
Президент Володимир Зеленський заявляв, що чітка дата вступу України до Євросоюзу, що вважається частиною безпекових гарантій, є важливою частиною потенційного мирного врегулювання з Росією. Інакше, за його словами, президент Росії спробує зупинити процес вступу України до ЄС.
Після перемоги на парламентських виборах в Угорщині лідер партії «Тиса» Петер Мадяр зазначив, що Угорщина виступає проти прискореного вступу України до ЄС, а нормалізацію відносин із Києвом він обумовив дотриманням прав угорської меншини в Україні.
У США б’ють на сполох через зв’язки Ірану та Росії і закликають до тіснішої співпраці з Україною
Серед американських законодавців та експертів із зовнішньої політики формується консенсус: відносини між Москвою і Тегераном давно вийшли за межі зручного партнерства. Вони переросли у «трансформаційний» військовий союз – глибшу вісь, яка нині визначає інтенсивність бойових дій як на Близькому Сході, так і в Україні.
Еврокомісарка каже про «позитивні сигнали» з Угорщини щодо членства України в ЄС
Єврокомісарка з розширення Марта Кос каже про можливість прогресу в переговорах з Україною про її вступ до ЄС завдяки зміні влади в Угорщині. Про це Марта Кос заявила журналістам у Брюсселі 22 квітня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«З нинішнім урядом Угорщини можливо рухатися вперед щодо кредиту на 90 мільярдів. Із новим урядом ми, сподіваємося, рухатимемося вперед у процесі вступу. Ми почули певні позитивні сигнали від майбутнього прем’єр-міністра Угорщини, і в цьому зараз різниця… Упевнена, що ми дуже скоро зможемо офіційно відкрити перший переговорний кластер, а потім і всі інші», – зазначила Кос.
Єврокомісарка додала, що сподівається на прогрес уже під час головування Кіпру в Раді ЄС, яке триває в першому півріччі 2026-го. А до завершення цього року Кос розраховує, що відкритими будуть усі шість кластерів.
Щодо можливості поступового членства України в ЄС спочатку без права голосу й доступу до його грошових фондів (ідея Франції й Німеччини) Кос підтвердила, що нині з державами-членами обговорюють різні ідеї.
«Є багато ідей щодо того, як нам варто переглянути методологію розширення, яка створювалася для мирного часу… Тож зараз обговорюємо з державами-членами різні ідеї: чи є спосіб, зважаючи на те, що процес вступу може тривати довго, бо потрібно зробити дуже багато, – посилити поступову інтеграцію… Ми вже використовуємо принцип поступової інтеграції переважно в економічній сфері – як-от роумінг, SEPA (єдина зона платежів для членів ЄС та партнерів – ред.), енергетика – і доволі успішно. Але зараз ми обговорюємо, чи є інші сфери, де можна застосувати той самий принцип», – сказала, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, Кос.
Після перемоги на парламентських виборах в Угорщині лідер партії «Тиса» Петер Мадяр дав зрозуміти, що зніме накладене нинішнім угорським прем’єром Віктором Орбаном вето на виділення Києву кредиту 90 мільярдів євро. При цьому він зазначив, що Угорщина не відповідатиме фінансово за цей кредит і виступає проти прискореного вступу України до ЄС. Нормалізацію відносин із Києвом він обумовив дотриманням прав угорської меншини в Україні.
На фронті фіксується зменшення активності сил РФ. Генштаб ЗСУ звітує про майже 50 боїв
На фронті від початку доби російські війська 49 разів атакували позиції Сил оборони, повідомляє станом на 16:00 Генеральний штаб ЗСУ.
Минулої доби протягом такого ж проміжку часу на фронті було 91 боєзіткнення.
Майже половина боїв на фронті були сконцентровані на Покровському напрямку – тут з початку доби війська РФ 20 разів намагалися потіснити українських воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Софіївка, Новопавлівка, Торецьке, Родинське, Мирноград, Гришине, Котлине, Удачне та у бік Кучерового Яру.
На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбили десять російських атак, а на Костянтинівському – дев’ять.
Російські атаки також продовжуються на Куп’янському, Лиманському, Краматорському, Олександрівському та Оріхівському напрямках.
На Південно-Слобожанському, Слов’янському та Придніпровському напрямках з початку доби противник активних дій не проводив.
За даними штабу, протягом попередньої доби на фронті відбулося 231 бойове зіткнення.
15 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що російська армія зі зміною погоди активізувала наступальні дії та проводить їх практично по всій лінії фронту завдовжки 1200 кілометрів. Найгарячішими напрямками протягом березня були, за його даними, Олександрівський, Покровський, Костянтинівський і Лиманський.
17 квітня начальник комунікацій 7-го корпусу швидкого реагування ДШВ Володимир Полевий в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкту Радіо Свобода) заявив, що війська РФ стягують ресурси до південних околиць Мирнограда на Донеччині, використовуючи житлову забудову як природне укриття.
Свириденко: уряд виділив Києву 987 мільйонів гривень на підготовку до зими
Кабінет міністрів допомагає Києву підготуватися до наступної зими і забезпечити безперебійне теплопостачання, заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 квітня.
Вона вказала на суттєві пошкодження столичної теплоелектроцентралі, через які міська влада має «вже зараз підготувати інфраструктуру для стабільного забезпечення людей теплом і світлом, навіть в умовах обстрілів».
Ключовим завданням, за словами Свириденко, є закриття потреб всіх районів у альтернативних джерелах енергії та захист критичних об’єктів.
«Частину робіт виконуватиме Агенція відновлення, частину – місто власними силами. Уряд зі свого боку вже виділив 987 млн грн на першочергові заходи і готовий надалі надавати повну підтримку», – заявила прем’єр-міністерка.
Вона додала, що уряд натомість очікує від міста своєчасних рішень і організації робіт на обʼєктах, які визначені зоною відповідальності місцевої влади:
«Роботи мають бути виконані вчасно і в повному обсязі».
Мер Києва Віталій Кличко наразі публічно не коментував зустріч зі Свириденко.
Загалом, як повідомила голова уряду в березні, Кабмін виділив 9,2 мільярда гривень на виконання планів стійкості в регіонах.
Президент Володимир Зеленський 20 квітня прокоментував виконання планів стійкості, зокрема, у Києві. За його оцінкою, «у столиці очевидно не вистачає розуміння, що наступної зими достатні резервні джерела електро- та теплопостачання повинні бути забезпечені для всіх районів міста».
З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням. В багатьох регіонах діяли графіки відключення світла, але з приходом весни і збільшенням генерації сонячними електростанціями обмеження були послаблені.
Зокрема, в Києві в лютому значних руйнувань зазнала Дарницька ТЕЦ, яка обслуговує близько 500 тисяч киян у Дніпровському і Дарницькому районах Києва. Мер Віталій Кличко заявляв, що на її відновлення знадобиться щонайменше два місяці.
Кредит для України і санкції проти РФ. Зеленський заявив, що зараз відбувається виконання домовленості
Президент України Володимир Зеленський заявив, що зараз фактично вже відбувається виконання домовленості з Євросоюзом про розблокування пакету підтримки для України на 90 мільярдів євро, а також нового санкційного пакету проти Росії.
«Розблокування – це правильний сигнал у наявних обставинах. Росія повинна закінчити свою війну. І мотиви для цього в неї можуть зʼявитися тільки тоді, коли і підтримка для України, і тиск на Росію будуть достатніми», – написав він у телеграмі.
Зеленський зазначив, що Україна виконує свої зобовʼязання у відносинах з ЄС, навіть у таких неоднозначних питаннях, як робота нафтопроводу «Дружба», і розраховує на відповідні дії з європейського боку.
Президент також анонсував розмову з лідерами Європи і про відкриття кластерів для України.
22 квітня посли держав-членів ЄС схвалили 90 мільярдів євро кредиту для України і 20-й пакет санкцій проти Росії, формальну письмову процедуру запущено, заявило кіпрське голосування в Раді ЄС. Очікується, що письмова процедура завершиться завтра вдень.
Напередодні Зеленський заявив, що Україна провела ремонтні роботи на нафтопроводі «Дружба». За його словами, нафтопровід може відновити функціонування. Також 21 квітня він провів переговори із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та президентом Євроради Антоніу Коштою – обговорювалося розблокування кредиту.
Після перемоги на парламентських виборах в Угорщині лідер партії «Тиса» Петер Мадяр дав зрозуміти, що зніме накладене Орбаном вето на виділення Києву кредиту 90 мільярдів євро. При цьому він зазначив, що Угорщина не відповідатиме фінансово за цей кредит і виступає проти прискореного вступу України до ЄС.
Війна проти України та 22 психічні розлади. Навіщо армії Росії військові з ментальними порушеннями?
Ігор Жабаров ще кілька років тому представляв Татарстан на Спеціальній олімпіаді для людей з особливостями інтелекту, але в березні 2026 року він загинув на війні Росії проти України.
А Олексія Васнецова з Удмуртії, за словами його сина, завезли на фронт просто із психіатричного стаціонару.
Ці випадки – не виняток, а наслідок юридичної пастки, у якій опинилися найбільш незахищені верстви населення. Правозахисники констатують: коли російська армія, яка п’ятий рік веде велику війну проти України, потребує кількості, «якість контингенту» та тяжкість діагнозів відходять на другий план. Шлях додому, пише проєкт Радіо Свобода «Idel.Реалії», для таких солдатів закритий назавжди – адже оскаржити контракт людина, яка не закінчила й середньої школи, просто не в змозі.
Армія РФ нарощує тиск під Покровськом: чому саме там?
Армія РФ посилює темпи наступу на Покровському напрямку – вранці 22 квітня Генштаб повідомив про 51 штурм за добу. 7-й армійський корпус, який обороняє Покровсько-Мирноградську агломерацію, 21 квітня повідомив про загострення ситуації в Гришиному – селищі на північний захід від Покровська.
«Українські військові не дають ворогу закріпитися в центральній частині селища. Днями Сили оборони провели операцію зі знищення пункту скупчення противника. Дочекавшись сприятливого моменту, наші воїни завдали авіаційного удару по скупченню росіян», – повідомили там.
Троє російських військових у результаті цього удару, як повідомляють у корпусі, загинули.
«Кривавим ідіотизмом» назвав цей натиск армії Росії на Гришине координатор групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець у своєму огляді за 21 квітня.
«Бої за саме Гришине… перетворилися на справжню «м’ясорубку» для російських солдатів, – зазначив він. – Підозрюю, що такі дії командування російської 2-ї ЗВА зумовлені не якимось «нерозумінням» ними основ такої складної військової науки… а одностайними і наполегливими наказами власного «вищого» командування та політичного керівництва».
Генштаб ЗСУ вранці 22 квітня повідомив про 51 бойове зіткнення на Покровському напрямку за добу; загалом по всьому фронту – 231.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Угорський міністр підтвердив відновлення транспортування нафти «Дружбою»
Угорський міністр у справах ЄС Янош Бока заявив про відновлення транспортування сирої нафти нафтопроводом «Дружба».
За його словами, транспортування нафти з Білорусі до України відновилося сьогодні о 11:35, тобто нафта може надійти до Угорщини вже сьогодні, але не пізніше завтрашнього ранку.
«З точки зору енергопостачання Угорщини, життєво важливо, щоб трубопровід «Дружба» працював, і щоб наша країна могла реально скористатися своїми легальними, дешевими та надійними можливостями закупівель через нього», – написав він у фейсбуці, зазначивши, що це «особливо важливо» на тлі кризи на Близькому Сході.
Бока додав, що у цій ситуації Будапешт керувався «принципом максимального розширення джерел та маршрутів постачання, але ні в якому разі не їх скорочення».
У лютому Угорщина та Словаччина зверталися до Хорватії за допомогою в отриманні російської нафти після перебоїв з постачанням через Україну. Але Хорватія заявила про готові допомогти вирішити гострі перебої в рамках законодавства ЄС та правил OFAC, трубопровід Adria готовий.
У Єврокомісії заявили, що Угорщина та Словаччина необхідні обсяги можуть купити та отримати через Хорватію. Але країни наполягають на отриманні російської нафти.
Словаччина та Угорщина блокували схвалення 20-го пакету санкцій проти Росії й виділення багатомільярдного кредиту Україні, про який лідери ЄС домовилися на саміті в грудні. 22 квітня посли держав-членів ЄС таки схвалили кредит для України і пакет санкцій проти Росії.
Нафтопровід «Дружба» – транзитом через територію України – забезпечує транспортування російської нафти до Європи, зокрема Угорщини та Словаччини.
За даними дослідження фінського Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) і болгарського Центру вивчення демократії (CSD), імпорт російської сирої нафти до Угорщини та Словаччини з початку повномасштабного вторгнення в Україну впродовж 2022–2024 років приніс Кремлю 5,4 мільярда євро надходжень. Це еквівалентно вартості 1800 балістичних ракет «Іскандер-М».
Щонайменше 144 дезертирів у РФ звинуватили у вбивстві за час повномасштабної війни проти України
У Росії за чотири роки повномасштабної війни проти України у 86 разів зросла кількість дезертирів та військових, що самовільно залишили частину, щодо яких є звинувачення у вбивстві, повідомляє проєкт Радіо Свобода «Север.Реалии» 22 квітня.
Журналісти підрахували, що з 2022 року по 21 квітня 2026 року в російських військових судах розглядалися справи щодо 144 людей, які звинувачувалися або були засуджені за дезертирство або залишення частини, а також вчинили вбивство.
Проєкт Север.Реалии проаналізував картки судових справ на сайтах військових судів Росії з 2022 по 21 квітня 2026 року. Журналісти відібрали справи за статтями про дезертирство (стаття 338 КК РФ) та самовільне залишення частини (стаття 337), в яких також були присутні статті про вбивство (стаття 105) та умисне застосування тяжкої шкоди здоров’ю, що спричинило смерть (частина 4 статті 111).
З кожним роком кількість дезертирів та самовільників, звинувачених у вбивствах, зростала. У 2022 році було засуджено лише одну людину, у 2023 – шість. У 2024 році їхня кількість зросла одразу в 4,3 рази – до 26 засуджених. Пік припав на 2025 рік, коли суди розглянули справи щодо 86 осіб. Таким чином, кількість засуджених збільшилась у 86 разів.