ОВА: у Броварах на Київщині через атаку РФ постраждали дві людини
У Броварах на Київщині внаслідок атаки російського дрона постраждали 34-річна жінка та чоловік 37 років, повідомив голова обласної військової адміністрації Микола Калашник.
За його словами, жінка зазнала поранення руки уламками скла, у чоловіка – різана рана пʼяти.
Постраждалі госпіталізації до лікарні не потребують.
Як повідомили в ОВА, пошкоджене скління квартири, фасад багатоповерхового будинку та автомобіль.
У ДСНС додали, що також унаслідок обстрілу виникла пожежа на промисловому об’єкті у Вишгородському районі – травмована одна людина.
Зеленський оголосив режим тиші у війні з РФ з півночі 6 травня
Президент України Володимир Зеленський оголосив увечері 4 травня, що українська сторона оголошує у війні з Росією «режим тиші, починаючи з 00:00 у ніч із 5 на 6 травня».
«За час, що є до цього моменту, реалістично забезпечити настання тиші. Будемо діяти дзеркально, починаючи зі вказаного моменту. Настав час російським керманичам робити реальні кроки для завершення їхньої війни, якщо вже російське міністерство оборони вважає, що не проведе парад у Москві без доброї волі України», – написав глава держави в соцмережах.
Зеленський наголосив, що «на сьогодні не було жодного офіційного звернення до України щодо модальності припинення бойових дій, про яке заявляється в російських соціальних мережах».
Раніше 4 травня у військовому відомстві РФ оголосили про одноосібне рішення російського лідера Володимира Путіна оголосити перемир’я 8 і 9 травня. «Розраховуємо, що українська сторона наслідуватиме цей приклад», – указали в Міноборони Росії, хоча ніяких формальних домовленостей про припинення вогню Москва Києву не пропонувала.
Міністерство оборони Росії також виступило з погрозами завдати «масований ракетний удар по центру Києва», який воно називає відповіддю на ймовірні зусилля «київського режиму… з метою зриву святкування 81-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні».
Російська влада раніше заявила, що на День перемоги 9 травня оголосить перемир’я, причому незалежно від дій України. Зеленський підкреслив, що виступає за припинення вогню, але не на кілька годин, лише щоб дати провести парад у Москві.
Міноборони Росії заявило, що парад відбудеться, але у скороченому вигляді, без військової техніки.
Вночі проти 4 травня в Москві влада заявила про атаку дронів. Стало відомо, що один дрон подолав усі «кільця ППО» і влучив у багатоповерховий будинок на Мосфільмівській вулиці в Москві за шість кілометрів від Кремля. Українська сторона поки що не підтверджувала цю атаку. Попередньої ночі, 3 травня, безпілотники атакували кілька регіонів Росії, зокрема Московську та Ленінградську області.
У Москві на тлі підготовки до параду жителів попереджають про обмеження роботи зв’язку найближчими днями.
Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори України, США і Росії, які тривали протягом січня і лютого, були відкладені на невизначений час. При цьому президент України заявляв, що не вважає, що ці переговори зайшли у глухий кут.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) раніше заявляли, що реалії поля бою на кінець березня 2026 року демонструють, що «значні російські здобутки на фронті, не кажучи вже про повну перемогу, не є неминучими».
Аналітики ISW також припускають, що начальник Генерального штабу Росії Валерій Герасимов, ймовірно, намагається приховати невтішну відсутність прогресу Росії у її весняно-літньому наступі 2026 року.
Як заявив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, Росія зазнає значних втрат, але не відмовляється від планів щодо продовження наступальних дій.
Фіцо оголосив, що до Москви 9 травня поїде, але на параді з Путіним не буде
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо оголосив, що відвідає Москву 9 травня і матиме там зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним, але військового параду немає в його порядку денному. Про це очільник Словаччини повідомив на полях саміту Європейського політичного співтовариства, передає словацьке видання SME.
У Кремлі раніше вказували, що очікують на Фіцо серед іноземних гостей параду 9 травня.
За словами самого прем’єра, програма візиту обмежиться покладанням квітів до пам’ятника Невідомому солдату та короткою зустріччю з Путіним.
«Я покладу квіти на могилу невідомого солдата Червоної армії, щоб подякувати за звільнення від імені словаків, і в мене запланована коротка зустріч із президентом Путіним. Це все. Я не піду ні на який військовий парад», – заявив Фіцо.
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з премʼєр-міністром Словаччини Робертом Фіцо в Єревані на саміті Європейської політичної спільноти 4 травня. За словами Зеленського, Україна відкрита до конструктивного діалогу зі Словаччиною і зацікавлена в розвитку сильних відносин.
Фіцо, який підтримує дружні стосунки з Кремлем, мав напружені стосунки з Києвом. Зокрема, Словаччина та Угорщина звинувачували Київ у затягуванні ремонту трубопроводу «Дружби» після зупинки прокачування нафти в січні через атаку РФ. Ці європейські країни блокували допомогу ЄС Україні.
Словаччина та Угорщина далі залежать від російської нафти та газу і намагаються зберегти їхнє постачання, попри зусилля ЄС щодо припинення імпорту російських енергоносіїв після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
РФ обіцяє «масований ракетний удар по центру Києва» в разі зриву параду в Москві
Міністерство оборони Росії ввечері 4 травня виступило з погрозами завдати «масований ракетний удар по центру Києва», який воно називає відповіддю на ймовірні зусилля «київського режиму… з метою зриву святкування 81-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні».
Також у військовому відомстві РФ оголосили про одноосібне рішення російського лідера Володимира Путіна оголосити перемир’я 8 і 9 травня. «Розраховуємо, що українська сторона наслідуватиме цей приклад», – указали в Міноборони Росії, хоча ніяких формальних домовленостей про припинення вогню Москва Києву не пропонувала.
Раніше 4 травня на відкритті саміту Європейської політичної спільноти в Єревані президент України Володимир Зеленський прокоментував зміну формату параду на 9 травня у Москві, заявивши, що там бояться, що українські безпілотники можуть пролетіти на цьому параді.
«Росія оголосила парад 9 травня в Москві, але на цьому параді не буде військового обладнання. Якщо так дійсно станеться, це буде вперше за багато-багато років, коли вони не можуть собі дозволити присутність озброєння на параді й бояться, що дрони можуть пролетіти над Красною площею. Це показово. Це показує, що вони (РФ – ред.) вже не сильні, як раніше. Тому треба продовжувати санкційний тиск на них», – сказав Зеленський.
Російська влада раніше заявила, що на День перемоги 9 травня оголосить перемир’я, причому незалежно від дій України. Зеленський підкреслив, що виступає за припинення вогню, але не на кілька годин, лише щоб дати провести парад у Москві.
Міноборони Росії заявило, що парад відбудеться, але у скороченому вигляді, без військової техніки.
Вночі проти 4 травня в Москві влада заявила про атаку дронів. Стало відомо, що один дрон подолав усі «кільця ППО» і влучив у багатоповерховий будинок на Мосфільмівській вулиці в Москві за шість кілометрів від Кремля. Українська сторона поки що не підтверджувала цю атаку. Попередньої ночі, 3 травня, безпілотники атакували кілька регіонів Росії, зокрема Московську та Ленінградську області.
У Москві на тлі підготовки до параду жителів попереджають про обмеження роботи зв’язку найближчими днями.
Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори України, США і Росії, які тривали протягом січня і лютого, були відкладені на невизначений час. При цьому президент України заявляв, що не вважає, що ці переговори зайшли у глухий кут.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) раніше заявляли, що реалії поля бою на кінець березня 2026 року демонструють, що «значні російські здобутки на фронті, не кажучи вже про повну перемогу, не є неминучими».
Аналітики ISW також припускають, що начальник Генерального штабу Росії Валерій Герасимов, ймовірно, намагається приховати невтішну відсутність прогресу Росії у її весняно-літньому наступі 2026 року.
Як заявив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, Росія зазнає значних втрат, але не відмовляється від планів щодо продовження наступальних дій.
Удень 4 травня Україну атакували 88 дронів і балістична ракета, є влучання – Повітряні сили ЗСУ
Удень 4 травня, з 08:30 до 18:30, російські військові атакували територію України балістичною ракетою «Іскандер-М» і 88 ударними БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас», а також дронами-імітаторами типу «Пародія».
«За попередніми даними, станом на 18:30 протиповітряною обороною збито або подавлено 70 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас», дронів-імітаторів типу «Пародія» на сході, півночі та півдні країни. Зафіксовано влучання балістичної ракети та 14 ударних БпЛА», – інформують українські військові і додають, що «атака триває, в повітряному просторі декілька ворожих БпЛА».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Сотні перуанців обманом відправили на війну проти України? У Перу триває розслідування
Прокуратура Перу – держави в Південній Америці – розпочала попереднє розслідування після звернень родичів громадян країни, яких, як стверджується, обманом відправили на війну проти України у складі російської армії. На це звернула увагу «Медуза». Про це оголосили 1 травня після того, як перуанські ЗМІ опублікували повідомлення про сотні громадян, які, ймовірно, опинилися на фронті, зауважує Російська служба Радіо Свобода.
У матеріалі «Медузи», присвяченому вербуванню перуанців, із посиланням на адвоката йдеться про те, що вже подано 135 заяв про зникнення людей, і що є інформація про ще 250 можливих подібних випадків. Інший адвокат повідомив, що загалом із Перу до Росії з жовтня 2025 року виїхали близько 600 осіб.
За словами адвоката Персі Салінаса, на війні в Україні загинули щонайменше 13 громадян Перу. Як випливає зі слів адвокатів і родичів перуанців, тих заманювали до Росії, обіцяючи роботу, зокрема й у силових структурах, але далеко від лінії фронту (наприклад, під час охорони посольств чи військових баз або у сфері армійського харчування). Деяких перуанців кликали також працювати таксистами, кухарями чи інженерами, обіцяючи високу зарплату і «вітальний бонус» у розмірі 20 тисяч доларів, який перуанці в результаті не отримували. Рекрутуванням, за словами одного з юристів, займалася організація, зареєстрована в Колумбії.
Як пишуть перуанські ЗМІ, перед від’їздом перуанцям давали підписати певні документи російською мовою, а після прибуття до Росії у них відбирали документи, відправляли на нетривале військове навчання і потім на фронт. ЗМІ розповіли про низку яскравих випадків – зокрема, про групу з 13 перуанців, які перебувають в окопі під постійним вогнем безпілотників і просять про евакуацію, або про десятьох перуанців, які сховалися в посольстві своєї країни в Москві.
1 травня правозахисний проєкт «Идите лесом», що допомагає людям уникнути відправлення на війну, розповів про групу перуанців, які, за відомостями джерел у Перу, перебували в Липецьку і яких готували до відправлення на фронт найближчим часом. За деякими повідомленнями, групу вже відправили на фронт у Луганську область України.
29 квітня біля будівлі МЗС Перу в Лімі відбулася демонстрація родичів завербованих, які просили владу повернути їхніх рідних. МЗС Перу заявило, що викликало для розмови про ситуацію повіреного у справах Росії в Перу. 30 квітня родичі провели акцію протесту біля будівлі російського посольства в Лімі.
У заяві посольства, опублікованій 30 квітня, не ставиться під сумнів, що деякі громадяни Перу беруть участь у війні в Україні. При цьому стверджується, що вони добровільно підписали контракт на службу в армії і що в Росії «глибоко поважають рішення іноземних громадян брати участь у захисті свого суверенітету та безпеки». Посольство заявило, що готове надати інформацію про громадян Перу в Росії у разі отримання запиту.
Раніше повідомлялося про вербування до російської армії – часто під виглядом укладення контрактів на роботу, не пов'язану з армією – громадян таких країн, як Шрі-Ланка, Індія, Кенія, ПАР, Куба, Непал. У низці випадків влада цих країн досягала з російською стороною угоди про демобілізацію їхніх громадян.
У російському Воронежі скасували парад 9 травня
Парад на 9 травня скасували у російському обласному центрі Воронежі через «терористичну загрозу в тилу», повідомив губернатор Воронезької області Олександр Гусєв у своєму телеграм-каналі.
За його словами, в кожному муніципалітеті області відбудуться меморіальні заходи. Крім того, він закликав жителів брати участь в онлайн-акції «Безсмертний полк».
Уранці 4 травня Гусєв звітував про 12 збитих безпілотників над Воронезькою областю. У регіоні регулярно оголошують небезпеку через атаки БпЛА.
У кількох прикордонних регіонах Росії скасували паради 9 травня, зазначає проєкт Радіо Свобода Сєвєр.Реалії. Від проведення парадів відмовилися також у Чувашії та Саратовській області. У Ленінградській області, яка у 2026 році неодноразово зазнавала атак безпілотників, проведуть ходу «Безсмертного полку».
У Москві парад 9 травня відбудеться без військової техніки – вперше із 2007 року. У місті вимкнуть мобільний інтернет.
Зеленський і Богдан: помста чи піклування про нацбезпеку?
Президент України Володимир Зеленський запровадив санкції проти свого колишнього соратника – екскерівника Офісу президента Андрія Богдана.
- Що стало причиною?
- Чому саме тепер?
- Санкції проти Богдана: що відомо?
- Вони доречні зараз?
- Це помста чи піклування про національну безпеку і оборону?
- Чи пов’язані нові санкції та оприлюднення нової порції «плівок Міндіча»?
- Як може реагувати Андрій Богдан?
- І яку хвилю підняв зрештою «Міндічгейт»?
Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:
Нові супутникові знімки нафтової інфраструктури Пермі: резервуари продовжують диміти
На новому супутниковому знімку лінійної виробничо-диспетчерської станції в російській Пермі, зробленому 4 травня, видно, що пожежу на її території досі не повністю загасили, резервуари з паливом продовжують диміти, хоча відкритих вогнищ горіння на фотографії вже немає.
Удару по станції було завдано в ніч проти 29 квітня, і пожежа в північній частині об’єкту триває вже 5-й день, повідомляє Російська служба Радіо Свобода.
Служба безпеки України 29 квітня заявила про ураження російської нафтоперекачувальної станції біля міста Перм за понад 1500 км від України. Як заявили у СБУ, внаслідок атаки дронів на нафтоперекачувальній станції виникла масштабна пожежа. За попередньою інформацією, горіли майже всі резервуари для зберігання нафти.
У відомстві зазначили, що станція належить «Транснафті» і є стратегічно важливим хабом магістральної нафтотранспортної системи РФ, через неї нафта розподіляється у чотирьох напрямках, зокрема й до Пермського НПЗ.
Губернатор Пермського краю РФ Дмитро Махонін повідомив, що «приліт» безпілотника був на один із промислових майданчиків у Пермському муніципальному окрузі – на об’єкті сталася пожежа.
Наступного дня, 30 квітня в СБУ заявили про новий удар по нафтоінфраструктурі РФ поблизу Пермі. За даними української спецслужби, внаслідок нових ударів було пошкодження на нафтопереробному заводі «Лукойл-Пермнафтооргсинтез», одному з найбільших НПЗ Росії потужністю майже 13 мільйонів тонн на рік.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Кошта виступає за якомога швидше відкриття переговорів з Україною про її вступ до ЄС
Євросоюз продовжує працювати над досягненням справедливого і тривалого миру в Україні, а її підтримка лишається ключовим пріоритетом. Про це за підсумками саміту Європейської політичної спільноти в Єревані 4 травня заявив президент Європейської ради Антоніу Кошта, передає кореспондентка Радіо Свобода. Чільний посадовець додав, що це було його посланням президенту України Володимиру Зеленському у вірменській столиці.
«Європейський Союз стоятиме поруч з Україною стільки, скільки потрібно, щоб досягти сталого, справедливого і тривалого миру з повагою до територіальної цілісності України. По-друге, ми повинні просувати процес вступу України, відкривши перший переговорний кластер якомога швидше», – зазначив Кошта.
Президент Євроради розповів, що лідери на саміті зосередилися на боротьбі з іноземним втручанням у демократичні процеси, а також на взаємозв’язку у створенні взаємовигідних економічних партнерств.
«Тривалий мир і безпека повинні ґрунтуватися на стійких демократичних інституціях і міцних економічних зв’язках між сусідами», – наголосив Кошта.
Україна сподівається розпочати переговори щодо всіх шести напрямків вступу до Європейського Союзу протягом двох місяців, заявив 4 травня президент Володимир Зеленський під час зустрічі з президентом Європейської ради Антоніу Коштою в Єревані.
Від червня 2022 року Україна має офіційний статус кандидата на вступ до ЄС. Переговори про вступ до Євросоюзу поділені на шість тематичних кластерів, які об’єднують 35 переговорних глав законодавства ЄС. Для формального відкриття або закриття кожного кластера необхідна одностайна згода всіх держав-членів ЄС.
Процес офіційного відкриття переговорних кластерів щодо України блокує Угорщина, яка не погоджувалася на відповідне рішення Ради ЄС.
Президент Володимир Зеленський заявляв, що чітка дата вступу України до Євросоюзу, що вважається частиною безпекових гарантій, є важливою частиною потенційного мирного врегулювання з Росією. Інакше, за його словами, президент Росії спробує зупинити процес вступу України до ЄС.
Після перемоги на парламентських виборах в Угорщині лідер партії «Тиса» Петер Мадяр зазначив, що Угорщина виступає проти прискореного вступу України до ЄС, а нормалізацію відносин із Києвом він обумовив дотриманням прав угорської меншини в Україні.
Удар по Мерефі: у лікарні помер ще один постраждалий, число загиблих зросло до семи
У Мерефі на Харківщині до семи зросло число загиблих внаслідок російського удару 4 травня, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. За його словами, в лікарні помер ще один постраждалий.
«Поранення 59-річного чоловіка виявилися надто тяжкими – лікарі до останнього боролися за його життя, але врятувати не вдалося», – написав Синєгубов у телеграмі. Раніше повідомляли про шістьох загиблих.
За його словами, у медичних закладах Харкова перебувають 14 травмованих.
Прокуратура Харківської області раніше повідомляла, що загалом внаслідок удару постраждали 36 людей, серед них є діти.
У Мереф’янській громаді тим часом оголосили триденну жалобу (з 5 по 7 травня) за жертвами ракетного обстрілу.
В обласній прокуратурі повідомляли, що сили РФ завдали ракетного удару по Мерефі на Харківщині 4 травня близько 09:35.
«Внаслідок атаки пошкоджено житлові будинки, господарчі приміщення, магазини, приміщення СТО та транспортні засоби... Попередньо встановлено, що війська РФ застосували балістичну ракету типу «Іскандер», – зазначили у прокуратурі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Подружжя загинуло через удар РФ по Вільнянську – Запорізька ОВА
Дві людини загинули, ще чотири – поранені через російський удар по Вільнянську, повідомив 4 травня очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Росіяни атакували місто БпЛА. Поцілили по території ринку й храму. Зруйновано павільйони й пошкоджені прилеглі будівлі. На місцях виникли пожежі, які вже ліквідовані. На жаль, загинуло подружжя: 51-річний чоловік і 62-річна жінка», – написав він у телеграмі.
За словами Федорова, 31-річний син загиблого подружжя зазнав поранень ніг і перебуває під наглядом лікарів. Також постраждали три жінки: 32, 36 і 52 років.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Білайн» підтвердив: мобільний інтернет у Москві з 5 до 9 травня обмежуватимуть
Російський оператор зв’язку «Білайн» розіслав своїм абонентам повідомлення про можливі обмеження мобільного зв’язку в Москві у період із 5 до 9 травня, повідомляють видання «Ведомости», «Новая газета Европа» та блогерка Ксенія Собчак.
«Білайн» рекомендував абонентам використовувати Wi-Fi для доступу до інтернету, а для дзвінків увімкнути функцію VoLTE.
Інші великі оператори зв’язку не прокоментували цю інформацію. Телеграм-канал Astra з посиланням на підписників повідомляє, що такі повідомлення отримали також абоненти іншого оператора – МТС.
Про майбутні обмеження зв’язку 29 квітня повідомляла російська служба ВВС із посиланням на джерела. Згодом аналогічна інформація з’явилася і в газеті «Коммерсант».
У березні 2026 року жителі Москви понад тиждень скаржилися на перебої з мобільним зв’язком та інтернетом. Наприкінці квітня жителі Петербурга нарікали на відключення мобільного зв’язку через приїзд до міста президента Росії Володимира Путіна.
9 травня в російській столиці парад у День перемоги пройде в скороченому вигляді – без військової техніки, суворовців та кадетів. Влада пояснила це оперативною обстановкою. Українські безпілотники атакують об’єкти в Росії практично щоночі.
У лютому 2026 року лідер РФ Володимир Путін підписав закон, що дозволяє операторам зв’язку зупиняти послуги на вимогу спецслужб та звільняє їх від відповідальності перед абонентами.
Повітряно-космічні сили РФ очолив генерал, причетний до подій у Бучі в 2022 році – ЗМІ
Головнокомандувачем Повітряно-космічних сил (ПКС) РФ призначений генерал-полковник Олександра Чайко, пише РБК з посиланням на джерело, обізнане з кадровим рішенням. Інформацію виданню підтвердило близьке до міністерства оборони Росії джерело. Про те, що Чайко вже розпочав виконання обов’язків, написав і близький до військового відомства блогер Fighterbomber.
До Чайка ПКС очолював Віктор Афзалов, який прийшов на зміну Сергію Суровікіну у 2023 році.
Олександр Чайко закінчив Московське вище загальновійськове командне училище. За даними видання, з вересня 2019 року до червня 2021 року він командував російським угрупованням у Сирії, потім очолив Східний військовий округ. Брав участь у російському вторгненні в Україну. Безпосередньо з ПКС його кар’єра не пов’язана.
У березні 2026 року Чайко та інші російські військові опинилися під санкціями ЄС. У Євросоюзі заявили, що включені до списку санкцій високопоставлені військові несуть «відповідальність за різанину в Бучі, що відбулася в період з лютого до березня 2022 року», після російського повномасштабного вторгнення в Україну.
В Україні Чайка звинувачують у зазіханні на територіальну цілісність та недоторканність України, а також плануванні, підготовці, розв’язуванні та веденні агресивної війни. За версією Служби безпеки України, генерал-полковник брав безпосередню участь у підготовці та вторгненні на територію північних регіонів України на початку війни у 2022 році. «Він керував діями підлеглих підрозділів при спробі захоплення Києва. Щоб уникнути вогневого ураження в ході контрнаступу ЗСУ, російський генерал облаштував свій штаб у захопленому дитячому садку в селищі Здвижівка Бучанського району. А на стадіоні однієї з місцевих шкіл він вручав своїм підлеглим нагороди за вчинення воєнних злочинів у Київській області», – заявили у спецслужбі.
Крім того, українське слідство вважає, що Чайко на початку березня 2022 року віддав прямий наказ на застосування бойової авіації по житлових багатоповерхових будинках у Бородянці на Київщині. Внаслідок російських авіаударів, за даними Офісу генпрокурора України, зруйновані шість багатоповерхових будинків, загинули понад 30 людей.
Поліція повідомила про 44 обшуки у посадовців ТЦК в 16 областях України
У Нацполіції повідомили про 44 обшуки за місцями проживання, у службових приміщеннях і транспортних засобах у чинних і колишніх посадових осіб із числа керівного складу територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки у 16 областях України.
«Департамент стратегічних розслідувань Нацполіції проводить системні заходи щодо викриття корупційних правопорушень серед посадових осіб ТЦК. Такі відпрацювання спрямовані не лише на викриття окремих фактів корупції, а на системне очищення сфери комплектування і соціальної підтримки від зловживань», – йдеться в повідомленні.
У поліції додали, що серед задокументованих фактів – незаконне збагачення і випадки недостовірного декларування посадовців майже на 92 мільйони гривень: «Один із фігурантів – начальник РТЦК в Одесі – за час перебування на посаді значно покращив свій матеріальний стан і здобув активів на понад 45 млн грн».
У поліції зазначили, що документують діяльність як чинних, так і колишніх посадовців ТЦК і СП, які, за даними слідства, могли використовувати службове становище для отримання незаконних доходів, йдеться про керівників відділів, груп, територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки, а також їх службових осіб.
«До прикладу, сума розбіжності між активами в декларації одного з помічників начальника об’єднаного МТЦК і СП та реальним станом становить 10 млн грн, а колишнього офіцера відділення рекрутингу та комплектування вже іншого РТЦК – 6,6 млн грн», – йдеться в повідомленні.
За даними правоохоронців, під час слідчих дій вилучили автомобілі Tesla різних моделей, мотоцикли, готівку в національній та іноземній валюті, різноманітні договори, серед яких договір про отримання безповоротної грошової допомоги в один мільйон гривень.
Протягом кількох днів склали понад 150 протоколів про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією за статтями 172-4 (Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності), 172-6 (Порушення вимог фінансового контролю) і 172-7 (Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів) кодексу України про адміністративні правопорушення, додали в поліції.
Коли саме проводили обшуки й імена фігурантів – у поліції не уточнюють. Позиція фігурантів – невідома.
У поліції також заявили, що досудове розслідування триває, «проводяться подальші заходи зі збору доказової бази для оголошення підозр фігурантам кримінальних проваджень».
Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
В українському інформаційному просторі регулярно з’являються повідомлення про скандали і конфлікти між працівниками ТЦК і цивільними громадянами на вулицях міст і сіл. Негативна інформація про мобілізацію швидко поширюється соціальними мережами. Українські військові та представники влади заявляють, що це є наслідком інформаційно-психологічних операцій РФ. Крім того, регулярно з’являються повідомлення про корупцію в ТЦК.
Раніше президент України Володимир Зеленський визнавав наявність проблем у роботі ТЦК і критикував практику, коли людей шукають на вулицях. У січні 2026 року він доручив міністру оборони розв’язати проблему «бусифікації», назвавши це одним із пріоритетів у сфері мобілізації. Також президент зазначав, що навколо роботи ТЦК накопичилося чимало викликів, які потребують системного вирішення.
«Безумовно, є багато викликів з ТЦК, але також є багато дезінформації, багато ШІ. Росія зробила це спеціально, щоб максимально показувати, що Україна всіх «бусифікує», хоча це не є чистою правдою. Міністерство оборони отримало завдання розібратись з цим питанням, знайти більш технологічний підхід, більш глибоко підходити до підготовки наших військових, до тренувань, хоча вони достатньо непогано тренуються. Уже це набагато краще, ніж було раніше, але недостатньо. Подивимось, як міністр це зробить, будемо точно підтримувати його, підтримувати наших військових командирів»,– заявив президент України в інтерв’ю для Tagesschau у лютому 2026 року.
У лютому 2026 року головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський повідомив, що територіальні центри комплектування і соціальної підтримки забезпечують близько 90 відсотків мобілізації особового складу. За його словами, ще орієнтовно 10 відсотків особового складу рекрутуються.
РФ в окупації вербує студентів до військ безпілотних систем: які масштаби?
«Раскроем весь твой потенциал! Преврати скиллы в профессию будущего!» – таким гаслом агітують студентів на окупованих українських територіях підписувати контракт із військами безпілотних систем РФ (ВБС РФ). Вербувальна кампанія, через яку здійнявся галас у навчальних закладах Росії (студенти публікували аудіозаписи, на яких адміністрація тисне і соромить їх за «боягузтво») відбувається і на захопленій частині України. Проте – тихо. На території, де по телебаченню щодня показують арешти місцевих за спротив, традиційно поводяться набагато стриманіше.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) з’ясували, що російські рекрутери за останні два місяці дісталися щонайменше 13 навчальних закладів окупованих частин Донеччини і Луганщини. Щоб відгукнутися на пропозицію укласти контракт, студенту не потрібно шукати військових – відповідальні за набір у ЗС РФ сидять прямо у деканаті або спеціальному кабінеті. Розповідаємо:
- як це діє, хто вербує,
- чому обіцяне – більшою мірою обман,
- на яких страхах молоді на ТОТ може зіграти Кремль, щоб поповнити окупаційну армію;
- що робити 18-20-річним донеччанам і луганчанам в цих умовах?
Україна хоче відкриття всіх переговорних кластерів щодо вступу в ЄС протягом 2 місяців – Зеленський
Україна сподівається розпочати переговори щодо всіх шести напрямків вступу до Європейського Союзу протягом двох місяців, заявив 4 травня президент Володимир Зеленський під час зустрічі з президентом Європейської ради Антоніу Коштою в Єревані.
«Із президентом Європейської ради Антоніу Коштою обговорили нашу євроінтеграцію. Розраховуємо на відкриття всіх шести переговорних кластерів упродовж цього і наступного місяців. Технічно Україна повністю готова», – написав Зеленський у телеграмі.
Крім того, президент подякував очільнику Євроради «за підтримку і за особисті зусилля» в розблокуванні фінансового пакету підтримки України на 90 мільярдів євро.
«Важливо, щоб кошти почали надходити якомога швидше і допомогли Україні підготуватися до зими», – зазначив Зеленський.
У пресслужбі президента також повідомили, що Володимир Зеленський і Антоніу Кошта обговорили й посилення санкцій проти Росії, а також дипломатичну роботу для досягнення миру в Україні.
«Президент України подякував за 20-й пакет санкцій Євросоюзу й наголосив, що Україна розраховує на посилення санкцій проти російського тіньового флоту в наступному пакеті. Сторони також обговорили дипломатичну роботу для досягнення достойного миру. Глава держави поінформував про паузу, яка виникла в переговорах через війну в Ірані, та контакти з американською стороною», – йдеться в повідомленні.
Кошта зустріч із Зеленським поки що не коментував.
З червня 2022 року Україна має офіційний статус кандидата на вступ до ЄС. Переговори про вступ до Євросоюзу поділені на шість тематичних кластерів, які об’єднують 35 переговорних глав законодавства ЄС. Для формального відкриття або закриття кожного кластера необхідна одностайна згода всіх держав-членів ЄС.
Процес офіційного відкриття переговорних кластерів щодо України блокує Угорщина, яка не погоджувалася на відповідне рішення Ради ЄС.
Президент Володимир Зеленський заявляв, що чітка дата вступу України до Євросоюзу, що вважається частиною безпекових гарантій, є важливою частиною потенційного мирного врегулювання з Росією. Інакше, за його словами, президент Росії спробує зупинити процес вступу України до ЄС.
Після перемоги на парламентських виборах в Угорщині лідер партії «Тиса» Петер Мадяр зазначив, що Угорщина виступає проти прискореного вступу України до ЄС, а нормалізацію відносин із Києвом він обумовив дотриманням прав угорської меншини в Україні.
Командувач СБС: армія РФ в Україні скорочується п'ять місяців поспіль. Що далі?
Сили оборони вже п’ять місяців поспіль знищують і ранять більше солдатів армії РФ, ніж та встигає вербувати – про це повідомив командувач Силами безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді 4 травня у соцмережах.
За його словами, Росія мобілізувала та взяла на службу за контрактом понад 148 тисяч осіб з грудня до квітня поточного року – а втрати агресора на фронті склали майже 157 тисяч.
Причому ця цифра, за словами Бровді, стосується лише уражень дронами, які були верифіковані в системі ситуаційної обізнаності Delta. Він зазначив, що ще понад 4,5 тисячі російських солдатів були знищені або поранені артилерією – а реальний приріст може становити близько +20%, якщо врахувати стрілецькі бої, ураження з РСЗВ та артилерії, не верифіковані на відео.
DeepState підрахував, що і просування російської армії сповільнилося – хоча штурмів стало більше. За даними аналітиків, у квітні РФ окупувала майже на 12% менше території, ніж у березні – а штурмів було більше на 2%.
Росія публічно не озвучує свої втрати у війні проти України – останні офіційні дані з'являлися восени 2022 року.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Влада Москви заявила про нічну атаку дронів
Мер Москви Сергій Собянін заявив про нічну атаку дронів. За його попередніми даними, безпілотник поцілив по будівлі в Мосфільмівському районі. Постраждалих немає.
Телеграм-канал ASTRA пише, що відстань від пошкодженого будинку в Москві до Кремля – близько 6 км. Пізніше Собянін також заявив про атаку двох безпілотників, які летіли на Москву, її нібито відбили сили ППО Міноборони.
Міноборони РФ наразі не коментувало повідомлення про атаку дронів.
Українська сторона також не коментувала ці повідомлення.
Війська РФ атакували 5 об’єктів «Нафтогазу» за добу – Корецький
Російські військові за минулу добу атакували п’ять об’єктів групи «Нафтогаз» у Сумській і Харківській областях, повідомив голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький.
«Є пошкодження обладнання, на об’єктах виникли пожежі. Довелося тимчасово зупинити виробничі процеси. Інтенсивність ворожих атак зростає. Фахівці ДСНС України і «Групи «Нафтогаз» працюють на місцях, вживають всіх необхідних заходів для мінімізації наслідків ворожих ударів», – написав Корецький у фейсбуці.
1 травня Корецький повідомив, що від початку року Росія 96 разів атакувала обʼєкти «Нафтогазу». За його словами, сили РФ за час опалювального сезону атакували всі напрями роботи «Нафтогазу» – від видобутку і транспортування газу й нафти до теплоенергетики й автозаправних комплексів.
У компанії повідомили, що з початку повномасштабного вторгнення РФ загинули 320 працівників, у 2026 році – 19 співробітників.
«Група Нафтогаз» у лютому інформувала, що протягом повномасштабного вторгнення Росія завдала 401 удар по її інфраструктурі, у 2025 році зафіксовано 229 атак – більше, ніж за попередні три роки разом.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики. Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням. У багатьох регіонах діяли графіки відключення світла, але з приходом весни і збільшенням генерації сонячними електростанціями обмеження були послаблені.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.