Президент Литви зустрівся з Будановим, говорили про оборонну співпрацю та регіональну безпеку
Президент Литви Ґітанас Науседа 11 травня прийняв голову Офісу президента України Кирила Буданова, який перебуває в цій країні.
«Ми обговорили співпрацю в оборонній промисловості, регіональну безпеку та ситуацію на передовій. Литва підтримує – і продовжуватиме підтримувати – Україну в усіх сферах», – заявив Науседа.
Читайте також: Сибіга про стабілізацію фронту: «маємо нову реальність на полі бою»
Він закликав не лише думати про перспективи мирного врегулювання, а й разом з партнерами по НАТО та Євросоюзу колективно ухвалювати рішення для забезпечення Україні необхідної підтримки.
Буданов раніше сказав у коментарі литовському мовнику LRT, що Київ відкритий до переговорів, якщо Росія «дійсно готова до серйозної розмови».
Він назвав ситуацію на фронті «стабільною», як російський режим, додавши, що «в цьому світі немає нічого вічного».
ОВА: через російські удари постраждали четверо людей у двох районах Дніпропетровщини
Російська армія атакувала Нікопольський і Синельниківський район протягом дня, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа 11 травня.
Зокрема, на Нікопольщині обстрілів зазнали Мирівська і Марганецька громади:
«Пошкоджені поштове відділення та автомобіль. Троє людей поранені. У стані середньої тяжкості госпіталізований 63-річний чоловік. Ще двоє чоловіків 52 і 58 років лікуватимуться амбулаторно».
Читайте також: Ганжа: в лікарні помер чоловік, поранений через удар по Дніпру 4 травня
Ганжа додає, що в Дубовиківській громаді Синельниківщини обстріл пошкодив автомобіль. 60-річний чоловік був поранений, його доправили до лікарні в стані середньої тяжкості.
Раніше голова області повідомив про смерть жителя Дніпра, який зазнав опіків внаслідок російського удару 4 травня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Читайте також: ОВА: через атаки РФ у Херсоні постраждали п’ятеро людей, серед них є підліток
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Утікав від ТЦК, приставив ніж дитині до горла. Інцидент у Львові та інші напади під час мобілізації
ЛЬВІВ – Сихівський районний суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 43-річному чоловіку, який 9 травня намагався втекти від працівників Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), схопив на вулиці 13-річну дівчинку, приставивши їй до горла ніж.
Як розгорталися події?
9 травня військовослужбовці ТЦК та СП спільно з поліцією проводила заходи з оповіщення у Сихівському районі Львова. Їх побачив один із чоловіків і почав втікати. Коли біг, зауважив групу підліток, вхопив за руку 13-річну дівчинку, приставив їй до горла ніж і здушуючи шию.
Військовослужбовці попередили нападника, що застосують зброю для звільнення дівчинки. І тільки тоді чоловік відпустив дитину. Фізичних травм дитина не отримала, але зазнала психологічної.
Він категорично відмовився відповідати на запитання Радіо Свобода.
Прокуратура відкрила кримінальне провадження за статтею 146 частина 2 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини) Кримінального кодексу України.
Сихівський районний суд Львова обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО без права внесення застави.
Сихівський суд задовольнив клопотання прокуратури про обрання найсуворішого запобіжного заходу для підозрюваного, зазначила прокурор Франківської окружної прокуратури Львова Юлія Серьогіна.
Олена Кушнір, мама дівчинки, яку захопив підозрюваний, розповіла Радіо Свобода, що дитина досі відходить від пережитого, працює з психологом.
Нападника швидко затримали, він на колінах просив вибачення у дівчинки. Ним виявився 43-річний львів’янин, який раніше був неодноразово судимий за крадіжки, безробітний, без прописки, який проживав у Львові, Олег Тершаков.
Далі читайте тут
Північна Корея могла заробити на війні проти України до 14 млрд доларів – Nikkei
Північна Корея за три роки заробила до 14 мільярдів доларів завдяки надсиланню своїх військовослужбовців на війну проти України та постачанню зброї до Росії. Ця сума фактично еквівалентна річному ВВП КНДР. Про це з посиланням на оцінку дослідницького інституту при Національній службі розвідки Південної Кореї пише японське агентство Nikkei.
За даними Центрального банку Південної Кореї, економічне зростання КНДР за рахунок участі у війні проти України на боці Росії у 2024 році склало 3,7 відсотка, що стало найвищим показником за багато років. Тільки за постачання ракетної артилерії та близько 250 ракет KN-23 Пхеньян міг отримати від Москви від 7 до 13,8 мільярда доларів. Ще понад 600 мільйонів доларів Росія, за даними аналітиків, заплатила за участь північнокорейських військових.
У ЄС розповіли, як допомагають знаходити й повертати депортованих українських дітей
У Європейській комісії заявили, що допомагають Україні у поверненні депортованих Росією дітей через фінансування пошуку, верифікації їх місця перебування, реінтеграції в Україні та документування злочинів. Про це перед початком Міжнародної конференції щодо повернення українських дітей 11 травня в Брюсселі заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода.
За словами Кос, у Брюсселі сьогодні зібралися представники 63 країн, а головна мета зустрічі – повернення українських дітей додому. Для цього ЄС виділяє майже 50 мільйонів євро.
«Ці кошти підуть на підтримку системи захисту дітей в Україні. Кожна дитина, яка повертається, повинна мати доступ до своєчасної підтримки, орієнтованої на потреби дитини та громади», – заявила Кос.
Голова МЗС України закликав Євросоюз до посилення автономності в обороні
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга виступив на Раді закордонних справ Європейського Союзу 11 травня. У своїй промові він окреслив три ключових напрямки пропозицій до блоку, передає пресслужба МЗС.
Зокрема, Сибіга закликав посилити роль Європи у мирних зусиллях.
«Для цього Європа має говорити єдиним голосом. Не замість треку Сполучених Штатів, який залишається мейнстрімним, а як його доповнення», – цитує відомство.
Міністр закликав посилити тиск на Росію, зокрема, заборонити в’їзд для російських комбатантів, посилити санкції проти енергетики та тіньового зернового флоту.
Другим пріоритетом він назвав європейську безпеку в новому геополітичному контексті. МЗС вказує на те, що тільки Україна має ефективну багаторівневу систему оборони проти масованих атак дронів, і Київ готовий масштабувати цей досвід, уклавши з ЄС «дронову угоду».
«Ми вивчили свої уроки. Справжня сила потребує диверсифікації, власного виробництва, автономності, швидкості та зворотного зв’язку», – заявив Сибіга.
Як передає МЗС, він закликав європейських колег до спільної роботи над досягненням стратегічної незалежності у сфері протиповітряної оборони. За його словами, Drone Deal України з Євросоюзом, а також ширша оборонна співпраця стануть наріжним каменем нової європейської архітектури безпеки. Водночас він назвав критично важливим продовжувати роботу ініціативи PURL, а також програм SAFE і EDIP.
Читайте також: Єврокомісія відповіла на погрози Росії країнам Балтії
Третім ключовим пріоритетом міністр назвав просування до вступу в ЄС України, Молдови та країн Західних Балкан та якнайшвидше відкриття кластерів переговорного процесу для Києва.
У квітні президент України Володимир Зеленський заявив, що програма Drone Deal, яку Україна пропонує країнам Близького Сходу та Європи, спрямована передусім на захист.
Зеленський зауважив, що спочатку Drone Deal розроблялась та пропонувалась США. За його словами, це унікальна система і можливість відбивати масовані атаки «Шахедами», після загострення ситуації на Близькому Сході вона стала дуже актуальною.
Влада РФ витратила понад 50 млрд рублів на центри військової підготовки школярів – ЗМІ
Влада Росії за останні п’ять років витратила понад 50 мільярдів рублів (це понад 29 мільярдів гривень станом на травень 2026 року) на створення та роботу військово-патріотичних центрів, куди російських школярів відправляють на обов’язкові військові збори, підрахувало видання «Вот так».
Журналісти оприлюднили розслідування про те, як працюють такі центри та як відбувається мілітаризація підлітків як із Росії, так і з окупованих РФ територій України. «Вот так» розповідає про дві мережі військово-патріотичних центрів – «Авангард» та «Воїн».
Центри «Авангард» стали з’являтися з 2020 року. До вересня 2025 року відкрилися 147 центрів «Авангард». Їхнім створенням і фінансуванням опікуються регіони країни, а фінансування для цього виділяють у тому числі безпосередньо з регіональних бюджетів.
Загальна сума коштів, виділених із бюджетів різних рівнів на роботу «Авангардів», невідома. За оцінкою «Вот так», із 2020 року на створення і роботу цих центрів 39 із 70 регіонів Росії, де представлений «Авангард», виділили не менш як 36,5 мільярда рублів. Основні кошти – майже 23 мільярди – це витрати на інфраструктуру та оснащення центрів, решта – на утримання.
«Воїн» – мережа центрів, що включають 21 філію. Чотири з них розташовані в окупованих РФ регіонах України. З вересня 2022 року на мережу витратили майже 15 мільярдів рублів із федерального бюджету, йдеться в розслідуванні. До 2030 року центри «Воїн» мають намір відкрити по всій Росії.
У таких центрах підлітків навчають поводитися зі зброєю, надавати першу допомогу на полі бою та діяти в умовах хімічного, біологічного чи радіаційного зараження. Діти в цих центрах мають форму, зустрічаються з учасниками війни з Україною та пропагандистами. У центрі «Авангард», за словами дітей, що побували там, практикують і покарання.
Ганжа: в лікарні помер чоловік, поранений через удар по Дніпру 4 травня
Помер 62-річний житель Дніпра, який зазнав поранення внаслідок російського удару тиждень тому, повідомив голова області Олександр Ганжа 11 травня.
«Тоді він отримав сильні опіки. Лікарі до останнього боролися за життя постраждалого. Та, на жаль, врятувати його не вдалося», – заявив він.
На початку доби 5 травня обласна влада повідомила про російську атаку на Дніпро. 62-річний чоловік зазнав поранень, атака спричинила пожежу в приватному секторі й пошкодила автомобілі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Путін заявив, що «справа йде до завершення». Чи готова Росія припинити війну?
«Я думаю, що справа в «українському конфлікті» йде до завершення», – так російський лідер Володимир Путін висловився щодо перспектив війни Росії проти України на пресконференції ввечері 9 травня. Цю ремарку він зробив після того, як поскаржився на нібито втручання лідерів Франції та Великої Британії в російсько-українські переговори навесні 2022 року – після чого вони, як стверджує Путін, були зірвані.
Президент РФ зазначив, що знає про готовність Зеленського до переговорів, проте закликав його приїхати до столиці РФ.
«Той, хто хоче зустрітися – нехай і приїжджає в Москву», – сказав він, але допустив можливість зустрічі із президентом України Володимиром Зеленським у третій країні. Проте, за його словами, «такий формат можливий лише для остаточного підписання домовленостей».
Федоров: Україна вже має ракети, які працюють на дистанції, співставній із Taurus
Україна вже має засоби ураження, співставні за характеристиками з німецькими Taurus – про це міністр оборони Михайло Федоров заявив 11 травня на спільному з німецьким колегою брифінгу в Києві.
Водночас, за його словами, Київ завжди відкритий до отримання більшої кількості ракет.
«Якщо говоримо про Taurus, то звичайно, що у нас зараз є вже ракети, які працюють на дистанції схожій і більше, але ніколи не може бути мало таких засобів ураження», – заявив Феоров.
За оцінкою міністра, Україна вже отримує «певну незалежність» в цьому напрямку:
«Ми всі бачили удари по РФ на 1500 кілометрів. Тому Україна свою домашню роботу робить добре».
Раніше 11 травня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус прибув до Києва для переговорів щодо «розширення співпраці в оборонній промисловості з Україною».
Торік канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що надання Україні далекобійних крилатих ракет Taurus «у межах можливого». Попередній канцлер Німеччини Олаф Шольц відкидав можливість постачання Україні цих ракет.
Втім, у червні 2025 року міністр оборони Німеччини заявив, що Берлін наразі не розглядає передачу Україні далекобійних крилатих ракет Taurus.
Британія запровадила санкції проти причетних до депортації та мілітаризації українських дітей у РФ
Велика Британія 11 травня розширила санкційний перелік щодо Росії. Обмеження запровадили проти ще 85 юридичних і фізичних осіб.
За повідомленням уряду, Сполучене Королівство «викриває та вживає заходів проти ворожої та жахливої діяльності Росії на всіх рівнях, від систематичної кампанії з примусової депортації та мілітаризації українських дітей до нещодавніх спроб втрутитися в майбутні вибори у Вірменії».
До списку санкцій потрапили, зокрема, топменеджери автономної некомерційної організації «Діалог», голова «Росмолоді» Григорій Гуров, «міністр молодіжної політики» угруповання «ЛНР» Юлія Величко, член «народної ради» угруповання «ДНР» і боєць змішаних єдиноборств Максим Швець, уповноважена з прав дитини в Новосибірській області Надія Болтенко й співробітники «Агентства соціального проєктування».
Серед юридичних осіб, включених до санкційного списку, – АНО Стратегічних комунікацій «Каспій 2030», «Експертний інститут соціальних досліджень», «Інститут розвитку інтернету», медіа EUROVIEW та «Говорить Європа», Севастопольський державний університет, Центр військово-спортивної підготовки та патріотичного виховання молоді «Воїн» і санаторій «Здравниця» в окупованому Криму.
Активи людей і організацій, які потрапили під санкції, повинні бути заморожені, співпраця з ними заборонена, фізичним особам також закрито в’їзд до Британії.
Минулого тижня Велика Британія запровадила санкції проти 35 юридичних та фізичних осіб із Росії та третіх країн, пов’язаних із виробництвом російських безпілотників та мережами з вербування мігрантів із різних країн світу.
Кримська «Чорнобаївка» 2026: як Сили оборони України відпрацьовують методики атак в окупації
Україна у 2026 році постійно нарощує кількість ударів по російських військових та інфраструктурних об'єктах в окупованому Росією Криму. Військові експерти аналізують причини підтверджених успішних атак. Журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії проаналізували діяльність на кримському напрямку Сил оборони України із січня по квітень і зібрали детальну статистику українських ударів.
Зеленський про Drone Deals: вже близько 20 країн є «у роботі на різних етапах»
Президент України Володимир Зеленський у контексті Drone Deals заявив, що вже близько 20 країн перебувають «у роботі на різних етапах». Про це він повідомив після доповіді секретаря РНБО Рустема Умєрова.
«Вже близько 20 країн у роботі на різних етапах: чотири угоди вже підписані, і в рамках цих угод готуються перші контракти, з іншими країнами тривають підготовчі процедури для політичних домовленостей, які відкриють шлях бізнесу. Зараз Україні вже гарантовані перші енергетичні результати завдяки цим угодам – необхідний обсяг пального на українському ринку забезпечується», – написав він у телеграмі, додавши, що будуть і «вагомі фінансові результати».
Окрім Близького Сходу та Затоки, Південного Кавказу та Європи, за словами Зеленського, Україна незабаром відкриє нову безпекову співпрацю в рамках Drone Deals з іще однією частиною світу.
Він анонсував позитивні для України новини.
Drone Deals – спеціальні угоди щодо виробництва та постачання українських дронів, ракет, снарядів та інших затребуваних видів зброї, бойової техніки, софту, інтеграції з оборонними системами партнерів, а також забезпечення експертизи та потрібного Україні технологічного обміну.
28 квітня український президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна погодила деталі експорту зброї на рівні державних інституцій. МЗС разом з розвідками та СБУ мають визначити перелік країн, до яких експорт української зброї неможливий через їхню співпрацю з РФ, оскільки це «серйозний виклик – не допустити потрапляння до росіян наших технологій та зразків зброї».
За даними РНБО, у лютому Україна видала перші дозволи на експорт озброєння, фактично відновивши повноцінний механізм контрольованого продажу продукції українського ОПК за кордон. За прогнозом РНБО, у 2026 році українська оборонна індустрія здатна виготовити продукції орієнтовно на 55 млрд доларів, але внутрішніх ресурсів держави недостатньо для фінансування всього обсягу.
Кос та Сибіга очікують на відкриття першого переговорного кластера для України до кінця червня
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що Євросоюз може ще до завершення головування Кіпру, тобто до кінця червня, відкрити перший переговорний кластер для України, а згодом і наступні. Про це вона сказала перед засіданням Ради міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі 11 травня, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Я закликатиму всі держави-члени якомога швидше офіційно відкрити всі кластери. Перший кластер ще можна відкрити під час кіпрського головування, а щодо решти п’яти кластерів – ми сподіваємося зробити це вже в липні», – сказала Кос.
За її словами, після приходу нового уряду в Угорщині з’явилися позитивні сигнали щодо євроінтеграції України.
Досі процес відкриття переговорних кластерів для України блокував уряд колишнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який висував претензії щодо прав угорської меншини на Закарпатті. Для відкриття кластерів потрібна одностайна підтримка всіх держав-членів ЄС.
«Я бачу дуже позитивний сигнал від нового прем’єр-міністра Петера Мадяра, який заявив, що до всіх країн-кандидатів ставитимуться однаково», – сказала єврокомісарка.
Вона нагадала, що Україна, попри блокування, вела технічну роботу для того, щоб мати можливість швидко відкрити кластери, коли політичні умови будуть сприятливими.
«Ми провели величезну підготовчу роботу, і тепер усе готове для офіційного відкриття», – зазначила Кос.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також заявив про «нову динаміку» у відносинах з Угорщиною після зміни влади.
«Після історичних виборів в Угорщині ми вважаємо, що ми маємо змогу і вже отримуємо нову динаміку на нашому шляху до повноправного членства в ЄС», – сказав Сибіга по прибутті на зустріч міністрів.
За його словами, Україна вже передала новому угорському уряду сигнали про готовність до перезавантаження двосторонніх відносин.
«Ми відкриті до нової сторінки двосторонніх відносин. Ми маємо пакет пропозицій. Ми готові їх обговорювати їх з нашими угорськими партнерами, аби зняти це питання, яке псувало так і отруювало наші двосторонні відносини з порядку денного», – заявив глава МЗС.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта 4 травня висловився за просування процесу євроінтеграції України і відкриття першого переговорного кластеру «якомога швидше».
Президент України Володимир Зеленський того ж дня висловив сподівання на початок переговорів щодо всіх шести напрямків вступу до Європейського Союзу протягом двох місяців.
Після перемоги на парламентських виборах в Угорщині лідер партії «Тиса» Петер Мадяр зазначив, що Угорщина виступає проти прискореного вступу України до ЄС, а нормалізацію відносин із Києвом він обумовив дотриманням прав угорської меншини в Україні.
Каллас та Сибіга проти кандидатури Шредера на посаду як переговірника з РФ від ЄС
Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас розкритикувала ідею призначення колишнього канцлера Німеччини Герхард Шредер посередником у можливих переговорах із Росією щодо України. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
«По-перше, якщо ми дамо Росії право призначати перемовника від нашого імені, це було б не дуже мудро. А по-друге, Герхард Шредер був високопоставленим лобістом російських державних компаній. Тож зрозуміло, чому Путін хоче бачити саме його – адже тоді він фактично сидів би по обидва боки столу переговорів», – заявила Каллас, спілкуючись із журналістами перед початком зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі 11 травня.
Проти висловився і міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який також прибув на засідання.
«Таку кандидатуру не підтримуємо однозначно. В Європі є багато достойних лідерів», – сказав він журналістам у Брюсселі.
Ці заяви стали реакцією на слова президента Росії Володимира Путіна 9 травня, що він вважає Шредера «найкращим кандидатом» на роль перемовника між ЄС і Росією.
Інші дипломати також не підтримали цю ідею. Зокрема, голова МЗС Естонії Марґус Цахна назвав посередництво Шредера «ідеєю Путіна»:
«Думаю, у них дуже тісні стосунки. Тому Герхард Шредер не представлятиме Європу. У нас уже є інституції, які представляють Європейський Союз. У нас є Кая Каллас, є Кошта, є фон дер Ляєн. Нам не потрібно шукати когось, хто стукатиме у двері Кремля і щось пропонуватиме».
Німецький міністр у справах Європи Гюнтер Кріхбаум зазначив, що посередник повинен бути прийнятним для обох сторін і «тут, очевидно, вже є проблема».
«Колишній канцлер Шредер у минулому не демонстрував того, що дозволяло б йому виступати нейтральним посередником, таким собі «чесним брокером». Він, безумовно, дуже дозволив пану Путіну впливати на себе. Тісна дружба може бути легітимною будь-де в світі, але це не сприяє тому, щоб людину сприймали як неупередженого посередника. Це також позиція федерального уряду. Але найважливіше – посередник має бути прийнятним для обох сторін», – підкреслив він.
Державний секретар у Міністерстві закордонних справ Польщі Марцін Босацький висловив сумнів, що кандидатура Шредера знайде підтримку в Європі:
«Думаю, пропозиція Путіна, як і багато інших його пропозицій, не зустріне жодної позитивної реакції з європейського боку. З таким самим успіхом він міг би сказати, що посередником між ним і Європою має бути пан Медведєв чи один із його генералів».
Соціал-демократ Шредер був канцлером Німеччини з 1998 по 2005 рік, а після відходу з посади став головою правління російського державного нафтового гіганта «Роснефть».
Після початку Росією повномасштабної війни проти України Шредер не обірвав свої особисті контакти з Путіним і не зробив жодних публічних заяв із засудженням його дій. Вже під час масштабної війни він неодноразово їздив до Москви. Колишній канцлер зустрічався там із російським керівництвом, у тому числі й з Путіним, і обговорював питання економічної політики, насамперед експорт до Європи російських нафти та газу. За це він зазнав жорсткої критики в Німеччині.
У 2025 році Шредер виступив на захист проєкту «Північний потік», заявивши, що не бачить причин розривати «перевірену співпрацю», яку його попередники встановили з Росією щодо енергопостачання.
Зеленський: США залишаються в дипломатії, тривають контакти, щоб погодити конфігурацію обміну
Президент України Володимир Зеленський заявив, що США залишаються в дипломатії, на «необхідному рівні» тривають контакти, щоб погодити конфігурацію обміну.
«Важливо, що Америка залишається в дипломатії, і зокрема виступила посередником у питанні про обмін полоненими. На необхідному рівні тривають контакти, щоб погодити конфігурацію обміну. Списки передані, і ми розраховуємо, що американська сторона буде активною в забезпеченні реалізації цієї домовленості», – написав він у телеграмі після доповіді секретаря РНБО Рустема Умєрова за підсумками зустрічі з представниками президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером.
За словами Зеленського, в США обговорювали, серед іншого, можливі формати зустрічей і перемовин на рівні лідерів для завершення російської війни.
8 травня президент США Дональд Трамп заявив, що вдалося досягнути згоди про триденне перемир’я між Росією й Україною. За словами Трампа, припинення вогню триватиме 9, 10 і 11 травня і передбачатиме як зупинку бойових дій, так і обмін полоненими у форматі 1000 на 1000.
Але президент РФ Володимир Путін 9 травня заявив, що «жодних пропозицій» від Києва щодо обміну полоненими у форматі «1000 на 1000» й досі начебто «не надійшло». Він також додав, що Кремль нібито «ніколи не відмовлявся від особистих контактів» і закликав Зеленського приїхати до столиці РФ.
10 травня президент Володимир Зеленський повідомив, що Київ контактує з американською стороною про гарантії виконання останніх домовленостей із обміну полоненими. Він висловив надію, що американська сторона буде активною в забезпеченні виконання цих домовленостей. «Ці гарантії брали на себе американці», наголошував президент.
ОВА: через атаки РФ у Херсоні постраждали п’ятеро людей, серед них є підліток
Через російські атаки у Херсоні постраждали п’ятеро людей, серед яких є підліток, повідомляє у телеграмі обласна військова адміністрація.
За повідомленням, близько 10:00 російський безпілотник атакував магазин у Корабельному районі міста, постраждали четверо людей – 49-річна жінка та чоловіки віком 51, 55 та 56 років. Вони потрапили до лікарні з вибуховими травмами та множинними уламковими пораненнями.
В ОВА повідомляють, що наступний удар РФ стався у цьому ж районі міста близько 10:40 – 14-річний хлопець, який в момент атаки перебував у парку, дістав вибухову травму, множинні уламкові поранення обличчя та шиї.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
СБУ підозрює екснардепа Мураєва в запереченні російської агресії
Служба безпеки України повідомила колишньому народному депутату Євгену Мураєву про нову підозру – про це відомство заявило 11 травня.
Правоохоронці зібрали нові докази «підривної діяльності» Мураєва, який очолює заборонену партію «Наші» – за їхніми даними, він продовжив поширювати проросійську пропаганду після початку повномасштабної війни.
«Так, переховуючись за кордоном, він дав інтерв’ю, в якому називав збройну агресію РФ проти України «внутрішнім громадянським конфліктом». Також екснардеп розповсюджував фейки про внутрішню ситуацію в Україні, закликав її громадян скласти зброю перед рашистами і виправдовував тимчасове захоплення частини території нашої держави», – йдеться в повідомленні.
Також, додає СБУ, до заборони каналу «Наш», який належав Мураєву, він використовував цей ресурс для «дезінформації про суспільно-політичну ситуацію в Україні на користь РФ». Відомство посилається на підсумки експертизи, яка підтвердила факти інформаційно-підривної діяльності фігуранта в інтересах Росії.
Слідчі заочно повідомили Мураєву про підозру за статтею про «виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників».
«Тривають комплексні заходи для його притягнення до відповідальності», – додає СБУ.
Колишній парламетар наразі не коментував нову підозру.
Мураєв вже перебуває в розшуку у справі про державну зраду та розпалювання національної ворожнечі та ненависті. У разі визнання винним йому загрожує до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.
У березні 2024 року СБУ завершила досудове розслідування і передала до суду справу щодо Мураєва про державну зраду.
У червні минулого року Восьмий апеляційний адміністративний суд Львова заборонив діяльність партії Мураєва «Наші». А в лютому того року РНБО ухвалила рішення про запровадження санкцій проти телеканалу «Наш», який належить Євгену Мураєву. Колишній народний депутат назвав санкції «злочином».
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Мураєв зник з країни.
Politico: до нового пакету санкцій ЄС можуть включити патріарха РПЦ Кирила
До нового пакету санкцій Євросоюзу можуть включити високопоставлених членів Російської православної церкви, зокрема патріарха Кирила (Володимира Гундяєва). Про це повідомляє видання Politico з посиланням на сім чиновників та дипломатів ЄС, поінформованих про перебіг обговорень.
Глава РПЦ підтримує повномасштабне вторгнення Росії до України. Зокрема, він говорив про те, що на Донбасі йде «метафізична боротьба», і стверджував, що Росія у своїй історії ніколи ні на кого не нападала. Він включений до санкційних списків Великобританії, Канади та Чехії. Естонія та Литва заборонили йому в’їзд свої країни.
Новий пакет санкцій також буде направлено на танкери з «тіньового флоту» Росії, російські банки, фінансові установи, військово-промислові компанії та фірми, які продають викрадене українське зерно.
Крім того, європейські чиновники розглядають просування санкцій, які раніше блокував Віктор Орбан – колишній прем'єр-міністр Угорщини.
Politico зазначає, що обговорення нових санкцій перебуває на ранньому етапі, і поки що міністри повинні просто висловити свої початкові пропозиції. Очікується, що 21-й пакет буде схвалено наприкінці червня або на початку липня.
В Україні патріарха РПЦ Кирила офіційно підозрюють у злочинах за кількома статтями Кримінального кодексу – посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, а також планування, підготовка, розв’язування і ведення агресивної війни.
Сибіга про стабілізацію фронту: «маємо нову реальність на полі бою»
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у Брюсселі заявив, що Україна «має нову реальність на полі бою» після «найскладнішої зими» від початку повномасштабної війни. Про це він сказав, спілкуючись із журналістами, перед початком зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі, повідомляє кореспондента Радіо Свобода.
«Ми маємо нову реальність на полі бою. Україна стала сильнішою після найскладнішої зими. Нам вдалося пройти цю зиму, звісно, за допомогою наших міжнародних партнерів. І на полі бою ми стабілізували фронт», – заявив Сибіга.
За його словами, Україна також посилила захист неба від російських атак.
«Ми також у позиції, коли закриваємо небо. Якщо говорити про дрони, то зараз ми можемо збивати до 90% повітряних об’єктів, якими росіяни атакують нас», – сказав глава МЗС України.
Сибіга також заявив, що Україна проводить «дуже ефективні спеціальні далекобійні санкції», які, за його словами, вже дають результат. Він додав, що Київ помічає «дуже цікаві процеси» в Росії, зокрема в економіці, і це є сигналом для продовження тиску на Москву.
У Брюсселі міністр планує обговорити з європейськими колегами нові санкційні пакети проти Росії, а також мирні ініціативи. За словами Сибіги, Україна підтримує мирний трек під лідерством США, але вважає, що Європа також може відігравати «нову роль» у процесі.
«Йдеться не про альтернативні мирні переговори, мирний чи дипломатичний трек, а про доповнювальний», – сказав він.
Аналітики американського Інститут вивчення війни (ISW) раніше звернули увагу, що російські війська наразі досягли мінімального прогресу у своєму весняно-літньому наступі 2026 року проти фортечного поясу України, а українські війська навпаки – досягли своїх найбільших успіхів на полі бою взимку та навесні 2026 року з моменту вторгнення України до Курської області у серпні 2024 року, зокрема, повернувши собі більше території, ніж російські війська отримали у квітні 2026 року.
В ISW кажуть, що російські війська не змогли досягти жодного значущого оперативного прогресу за останній рік.
За оцінкою головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського на 8 травня, російська армія активізувала наступальні дії фактично по всьому фронту. Найбільш напруженим, за його словами, залишається Покровський напрямок, де РФ зосередила «близько 106 тисяч особового складу».